В’ячеслав Чорновіл

Передмова

Історичні періоди йдуть на зміну один одному, з’являються нові провідні постаті, різняться обставини поступу спільноти, та не піддається корозії часу правда. Історична пам’ять народу може зазнати цілеспрямованого викривлення, заміни полюсів і перенесення акцентів. Маніпуляції національними орієнтирами триватимуть, допоки спільнота не виявиться спроможною чинити спротив міфам. Рано чи пізно пелена вигадок спаде через нездатність і далі дезорганізовувати суспільство. Як сонячне проміння рятує землю від вічної мерзлоти, так і правдива інформація відкриває народу втрачені горизонти. Хоч як складно розвінчувати втовкмачені людям змалку міфологеми, та в них короткий вік.

За тимчасової втрати українцями суверенітету на своїй землі прийди-чужинці часто вдавалися до замовчування чи ретушування окремих подій історії, фальшування діяльності, оббріхування визначних особистостей давньої та зовсім близької нам минувшини. Наслідки дезінформаційної кампанії радянської імперії ще й досі даються взнаки в українському суспільстві. Так, у мороці радянських і пострадянських колоніальних міфів для частини населення перебуває постать невідступного борця з тоталітаризмом, одного з лідерів національного спротиву 1960-х – початку 1990-х років, основоположника новітньої Української держави В’ячеслава Чорновола.

Радянський режим зображував його як порушника «соціалістичної законності», «відщепенця». Нова-стара українська влада, яка залишилася незмінною після відновлення Української держави, охрестила його «ворогом державності», «розкольником демократичних сил», «політичним романтиком». Продукувала ці та інші штампи могутня пропагандистська машина, в розпорядженні якої було чимало засобів масової інформації та інші ресурси.

Долати фальш непросто. Однак владі раз у раз доводилося оборонятися. В’ячеслав Чорновіл був із когорти незламних, яких жоден режим не здатний приборкати. Його наполегливість руйнувала мури, «залізні завіси», людську байдужість і міфи.

Ідеї і вчинки В’ячеслава Чорновола, що не втратили актуальності, сьогодні переосмислюються, здобувають нове життя. Громадські активісти, політики й високопосадовці, включно з президентами, схиляються перед його мудрістю і мужністю, віддають йому належне за об’єктивну оцінку дійсності, реалістичний прогноз подій.

Осягнути все розмаїття здійсненого В’ячеславом Чорноволом – для українського суспільства означає побачити велич свого духу, масштабність звершень, осмислити своє місце у світовому співтоваристві народів, примножити знання про боротьбу за особисті й національні права.