В сталевих грозах

Примечания

1

Сомма (фр. Somme), битва на Соммі — наступальна операція англо-французьких військ проти німецької армії на р. Сомма (Північна Франція). Тривала чотири з половиною місяці (з 1 липня по 18 листопада 1916 р.) й була однією з найбільших у ході всієї війни. Французи втратили 341 тис., англійці — 453 тис., німці — 538 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими. Хоча союзникам і не вдалося здобути переконливу перемогу над німецькими військами, проте битва на Соммі показала відчутну військову й економічну перевагу Антанти.

2

Камбре (франц. Cambrai), битва при Камбре, яка тривала з 20 листопада по 7 грудня 1917 р., була великомасштабним наступом британських військ проти німецької армії під час Першої світової війни на Західному фронті біля французького міста Камбре. Незважаючи на початковий успіх, британцям не вдалося виконати поставлене завдання і прорвати німецький фронт. Операція у Камбре увійшла в історію як перша битва, в якій почали масово застосовувати танки. Втрати у живій силі з британської сторони становили — бл. 45 тис. чол., з німецької — бл. 50 тис. Внаслідок швидкого переходу наступу в контрнаступ битва при Камбре отримала ще назву «подвійної битви».

3

«Нема на світі прекраснішої смерті…» («Kein schönrer Tod ist auf der Welt…» — нім.) — початкові рядки написаної у 16 ст. популярної пісні, яка згодом часто включалася до шкільних і студентських пісенників.

4

«Слава тобі у вінці переможнім» («Heil dir im Siegeskranz» — нім.) — кайзерівський та офіційний гімн Німецького рейху, що був створений у 1790 р. Генріхом Гарріє-сом на честь данського короля, а в 1793 р. перероблений Балтазаром Ґерхардом Шумахером на честь прусського короля Фрідріха Вільгельма II. Згодом публічно виконувався на мелодію англійського гімну «God Save the King» («Боже, храни короля»).

5

Вальпурґієва ніч («Walpurgisnacht» — нім.) — алюзія на сцену з трагедії Й. В. Ґете «Фауст».

6

Лаукгард, Фрідріх Крістіан (1757–1822) — німецький письменник, син проповідника. Вів бродячий спосіб життя, як прусський солдат в 1792 р. був полонений французами, брав участь у Першій коаліційній війні на боці революційної армії. Повернувшись до Німеччини, працював приватним учителем. З історичного погляду цікаві його автобіографічні твори.

7

Симпліціссімус (Simplizissimus) — авантюрно-пригодницький роман німецького письменника Ганса Якоба Крістофеля фон Ґріммельсгаузена з часів Тридцятилітньої війни «Вигадливий Симпліціссімус»

8

Фанен-юнкер (нім. Fahnenjunker) — військовий чин, який присвоювався після завершення однорічної військової служби та успішного закінчення офіцерського вишколу, прирівнювався до звання унтер-офіцера.

9

«Il у а des cochons aussi chez vous!» (франц.) — «Серед вас також є свині!».

10

«Vous êtes bien jeune, je voudrais avoir votre devenir» (франц.) — «Ви зовсім молодий. Я б хотіла мати Ваше майбутнє!»

11

«Qui est là?» — «Bon soir, Jeanne d'Arc!» — «Ah, bon solr, mon petit officier Gibraltar!» (франц.) — «Хто там?» — «Добрий вечір, Жанно д'Арк!» — «О, добрий вечір, мій маленький офіцере Ґібралтар!» (франц.)

12

Леберехт Гюнхен — головний персонаж однойменного роману німецького письменника Генріха Зайделя (1899), в якому гумористично зображено сцени бюргерського життя.

13

Фосген — хімічна речовина. За нормальних умов — безбарвний газ із запахом прілого сіна. Відзначається удушливою дією. Під час Першої світової війни використовувався як отруйний газ.

14

«Come here, you son of а bitch!» (англ.) — «Ходи-но сюди, сучий сину!»

15

«You are prisoners!» (англ.) — «Ви — полонені!» (англ.)

16

«Облиш надію, хто сюди потрапив» («Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — італ.) — надпис над входом до пекла з поеми італійського поета епохи Відродження Данте Аліґ'єрі «Божественна комедія» (Пекло, пісня III, 9)

17

Афера Фашода (Фашодська криза) — конфлікт між Великобританією та Францією (1898), який знаменував собою вершину колоніального суперництва в Африці. Виник після захоплення французьким військовим загоном поселення Фашода на Верхньому Нілі, що створило загрозу британським позиціям у цьому районі. Неготовність до війни змусила французький уряд вивести свій загін із Фашоди й відмовитися від претензій на долину Нілу.

18

«Habent sua fata libelli et balli» — перефразування крилатого латинського вислову «Habent sua fata libelli» («Книги мають свою долю») на вислів «Книги та кулі мають свою долю». Долучення «et balli», фонетично споріднене з «belli» (вíйни) й семантично — з «ballista» (постріл) створює ефект тонкої словесної гри.

19

Битва за Етцелеву залу — алюзія на середньовічний німецький народно-героїчний епос «Пісня про Нібелунґів», у фіналі якого король бурґундів Ґунтер та його вірні васали гинуть у бенкетній залі короля гуннів Етцеля.

20

Верден (фр. Verdun), Верденська битва — найбільша битва Першої світової війни, яка тривала з 21 лютого по 18 грудня 1916 року. Відбулася на горбистій місцевості на північ від міста Верден-сюр-Мез, що у північно-східній Франції. Під час Верденської битви обидві сторони втратили близько мільйона осіб, серед яких убитими — до 430 тис. чоловік. В ході битви зазнав фіаско німецький стратегічний план — одним ударом вивести з війни Францію. Верденська операція, а також битва на Соммі ознаменували собою початок виснаження військового потенціалу Німецької імперії та посилення Антанти.

21

«Demande pardon!» (франц.) — «Прошу вибачення!»

22

«Ah, cette pelure, cette pomme de terre pourrie, jetee sur un furnier!» (франц.) — «Ах, ця нікчема, ця гнила картоплина, викинута на смітник!»

23

Маркіз Ґорґонзола, знаний ще як Роберто Растапопулос, — фіктивний герой серії коміксів «Пригоди Тінтіна» бельгійського карикатуриста Ерже. (фр. Hergé; справжнє ім'я Жорж Проспер Ремі, фр. Georges Prosper Remi, 1907–1983).

24

Лянґемарк (франц. Langemarck) — бельгійське село, на околицях якого 10 листопада 1914 р. відбулася битва між новобранцями 4-тої німецької армії та ветеранами британських і французьких військ. Вона ввійшла в історію під назвою «Kindermord» (убивство дітей). В її ході загинуло 80 % від первинного складу британських і бельгійських військ. Загальні втрати вбитими й пораненими становили 58 тис. чол. Німецькі війська втратили 130 тис. чол.

25

Лінія Зіґфрида — (Західний вал, позиція Зіґфрида, нім. Siegfriedstellung) — лінія захисних споруд, в тому числі й протитанкових, побудована Німеччиною як частина Гінденбурзької лінії протягом 1916–1917 років у Північній Франції під час Першої світової війни.

26

Пікрин — гірка речовина, яку добувають з червоної наперстянки.

27

«Цей день Господь, найвищий цар небес, / Створив для чогось іншого, ніж битва» — слова, вкладені в уста полковника Коттвіца, персонажа драми німецького романтика Генріха фон Клайста «Принц фон Гомбурґ» (другий акт, сцена: «Поле бою під Фербелліном», ява перша): (Ein schöner Tag, so wahr ich Leben atme! / Ein Tag von Gott, dem hohen Herrn der Welt, / Gemacht zu süßerm Ding als sich zu schlagen!)

28

Ленс, Герман (Hermann Löns, 1866–1914) — німецький журналіст і письменник. Вже за життя став живою легендою як натураліст, мисливець, співець природи й вітчизни. Його найуспішніший роман «Вовкулака» (Der Wehrwolf), в якому зображено партизанську боротьбу нижньосаксонського села під час Тридцятилітньої війни проти мародерів, волоцюг і шведської солдатні, користувався популярністю в часи націонал-соціалізму.

29

Ариосто — Лудовіко Ариосто (італ. Ludovico Ariosto; 1474–1533) — італійський поет епохи Відродження, автор поем і комедій, написаних латиною на класичні сюжети. Найвідомішим його твором вважається героїчно-комічна поема «Шалений Роланд» («Orlando Furioso»).

30

«Come here, you are prisoners, hands up!» (англ.) — «Йдіть сюди, ви — полонені, руки вгору!»

31

«Quelle nation?» — «Pauvre Radschput!» (франц.) — «Якої національності?» — «Нещасний раджпут!» Раджпути — в середньовічній Індії військово-феодальна каста, нині — етно-станова група в Пакистані й північній Індії.

32

«Anglais pas bon!» (франц.) — «Англійці — погані!»

33

Фенелон — Франсуа Фенелон (де Салиньяк, маркіз де ля Мот Фенелон, 1651–1715) — французький священик, письменник, педагог, богослов. Автор знаменитого роману «Пригоди Телемака» — літературного бестселера 18–19 ст.

34

«La ville des millionaires (франц.) — місто мільйонерів.

35

Білосніжка — героїня казки братів Грімм «Білосніжка та семеро гномів».

36

Старий Фріц — прусський король Фрідріх ІІ (Фрідріх Великий, 1712–1786) з династії Гогенцоллерн, правив Пруссією з 1740 до своєї смерті. Проваджені ним три Сілезьких війни проти Австрії завершилися зміцненням позицій Пруссії на світовій арені. Вважається представником просвіченого абсолютизму, який сам себе називав «першим слугою держави».

37

«Коршак С'єрри» («La vautour de la Sierra», 1909) — тривіальний роман нині майже забутого французького письменника Жоржа Клавіньї (Georges Clavigny).

38

«Велике серце не боїться смерті, / коли б та не прийшла, аби лиш славна» — цитата з поеми Лудовіко Ариосто «Шалений Роланд».

39

«Пісня про Чорного кита в Аскалоні» — популярна застільна пісня німецького поета Йозефа Віктора фон Шеффеля (Joseph Viktor von Scheffel, 1826–1886), автора широко відомих свого часу романів «Сурмач із Зекінґена» та «Еккегард».

40

«Montez!» (франц.) — «Піднімайтесь!»

41

«Qu'est-ce qu'il у а?» (франц.) — «Що таке?» («Що сталось?»)

42

«Rendez-vous!» — «Ah non!» (франц.) — «Побачення!» — «Та де там!»

43

«Hands down!» (англ.) — «Опустити руки!»

44

«We were surrounded about» (англ.) — «Ми звідусюди оточені!»

45

«Come here, hands up!» (англ.) — «Сюди, руки вгору!»

46

«Назад, назад, доне Родриґо» — цитата з трагедії німецького письменника, філософа, естетика й історика культури Йоганна Ґоттфріда Гердера «Сід» («Der Cid»), написаної за мотивами іспанського народно-героїчного епосу «Пісня про Сіда» («Rückwärts, rückwärts; Don Rodrigo! / Deine Ehre ist verloren! / Rückwärts, rückwärts; stolzer Cid!», Kap. 28)

47

Шіллеровий вірш про «Вільну Британію» — це помилка Юнґера, насправді вірша з таким заголовком у німецького класика Фрідріха Шіллера (1759–1805) немає.

48

«Трістрам Шенді» — роман англійського письменника 18 ст. Лоуренса Стерна (Laurence Sterne, 1713–1768) «Життя й міркування Трістрама Шенді, джентльмена», відомого також своєю повістю «Сентиментальна подорож по Франції та Італії», заголовок якої дав назву цілому художньому напряму літератури 18 ст. Юнґер завжди носив у своєму військовому планшеті примірник німецького перекладу «Трістрама Шенді». Цей твір приваблював його своїм гротескним зображенням дивацтв персонажів (особливо дядечка Тобі), для яких реальна дійсність була чимось другорядним. Справжньою реальністю вони вважали світ своїх суб'єктивних відчуттів і вражень. Все це добре гармонувало з фронтовими відчуттями самого Юнґера. У домашній бібліотеці письменника у Вільфлінґені виявлено тритомне видання цього твору.

49

«Орлеанська діва» — драма Фрідріха Шіллера.

50

«Pour le Mérite» (франц. «За заслуги») — назва найвищого прусського ордену, заснованого в 1740 р. Фрідріхом II після його сходження на престол, щоб вшановувати за особливі військові й цивільні досягнення.

51

Franz Lennartz. Deutsche Schriftsteller des 20. Jahrhunderts im Spiegel der Kritik. — Stuttgart: Alfred Kröner Verlag 1984. — Bd. 2. S. 858.

52

Gerhard Loose. Ernst Jünger. Gestalt und Werk. — Frankfurt a. M.: Vittorio Klostermann 1957, S. 23.

53

Ernst Jünger. Das abenteuerliche Herz. In: Ders. Sämtliche Werke. Zweite Abteilung. Essays. Band 9. Essays III. — Stuttgart: Klett-Cotta 1979, S.48–49.

54

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe. Hrsg. von Helmuth Kiesel. Die gedruckten Fassungen unter Berücksichtigung der Korrekturbücher. — Stuttgart: Klett-Cotta, 2013, S. 27.

55

Ernst Jünger. Kriegsausbruch 1914. In: Ders. Sämtliche Werke. Erste Abteilung. Tagebücher. Band 1. Tagebücher I. — Stuttgart: Klett-Cotta, 1978, S. 544.

56

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 20.

57

Gerhard Loose, 24.

58

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 388.

59

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S.296.

60

Ernst Jünger, ln Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 134.

61

Gerhard Loose, S. 27.

62

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 523.

63

Emst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 536–538.

64

Gerda Liebchen. Ernst Jünger. Seine literarischen Arbeiten in den zwanziger Jahren. Eine Untersuchung zur gesellschaftlichen Funktion von Literatur. — Bonn: Bouvier Verlag Herbert Grundmann, 1977, S. 24.

65

Martin Meyer. Ernst Jünger. — München; Wien: Carl Hanser Verlag 1990, S. 25.

66

Franz Baumer. Ernst Jünger. — Berlin: Colloquium Verlag 1967, S. 58 [Köpfe des XX Jahrhunderts].

67

Ernst Jünger. In Stahlgewittern. Historisch-kritische Ausgabe, S. 189–191.

68

Wilhelm Krull. Im Foyer des Todes. Zu Ernst Jüngers «In Stahlgewittern» und anderen Texten über den Ersten Weltkrieg. In: Text + Kritik: Ernst Jünger. Heft 105/106, Januar 1990, S. 30.

69

Franz Baumer, 72.

70

Heinz Ludwig Arnold. Krieger, Waldgänger, Anarch. Versuch über Ernst Jünger. — Göttingen: Wallstein 1990, S. 14.

71

Franz Lennartz, S. 860.

72

Emst Jünger. Der Kampf als inneres Erlebnis. In: Ders. Sämtliche Werke, Zweite Abteilung. Essays, Band 7, Essays I, Stuttgart: Klett-Cotta, 1980, S. 11–12.

73

Paul Noack. Ernst Jünger. Eine Biographie. — Berlin: Alexander Fest Verlag 1998, S. 52.

74

Heinz Ludwig Arnold, S. 21.

75

Franz Baumer, S. 54.

76

Klaus Modick. Ernst Jünger. In: Metzler-Autoren-Lexikon: deutschsprachige Dichter und Schriftsteller vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Hrsg. von Bernd Lutz. — 2., überarb. und erw. Aufl. — Stuttgart; Weimar: Verlag J. B. Metzler 1994, S. 426.

77

Юрий Архипов. Эрнст Юнгер // История литературы ФРГ. — Москва: Издательство «Наука», 1980. — С. 92.