Твір російського ченця Арсенія Троєпольського (початок ХІХ ст.) — прочанина, що мандрував Росією. Уперше оповіді, що передавалися переважно в усній формі, були видані 1881 року у Казані. Англійською мовою твір вийшов 1931 року, а згодом слугував лейтмотивом для творів багатьох американських авторів, зокрема Джерома Д. Селінджера (тут і далі — прим. перекладача).
Ідеться про вірш Ґійома Аполлінера «Пісня нелюбого», де є розділ «Сім шпаг», зокрема «що перша з чистого срібла...», а «сьома сходить нанівець / то жінка квітка бездиханна...» (переклад Миколи Лукаша).
Матвія, 6:22 (пер. І. Огієнка).
Фр. chasteté.
Фр. courtoisie.
Ґійом Аполлінер, Міст Мірабо (пер. М. Лукаша).
Кетлін Рейн (1908 — 2003) — видатна британська поетка, яка дійсно втекла від другого чоловіка заради нещасливого кохання до письменника Ґевіна Максвелла. Сандейґ — місцевість у Шотландії, описана у поезії Кетлін Рейн.
Точна цитата: «Чекай на те, що буде, але бажай тільки того, що саме йде до тебе. Бажай лише того, що маєш. Зрозумій, що кожної миті дня ти можеш отримувати Бога цілком, у його тотальності. Нехай бажання твоє походить від любові, а те, чим ти володієш, буде дійсно коханим» («Земна пожива»).
Цитата з «Чорної весни» Генрі Міллера.
Матвія, 6:22, пер. І. Огієнка.
Буття, 22:1, пер. І. Огієнка.
Марселіна Деборд-Вальмор (1786 — 1859) — французька поетка. Насправді у неї були і чоловік, і коханці, і чимало дітей — однак вона пережила майже всіх.
Тут і далі — переклад Бориса Тена.
Роберт Мепплторп (1946 — 1989) — американський фотограф, що уславився портретами темношкірих моделей, чоловічим ню та роботами з квітами. Порнографічний характер його робіт викликав у США шалену полеміку і спричинився до так званих «культурних війн».
«Чорна весна» («Black Spring», 1936) — збірка автобіографічних новел Генрі Міллера, позначена депресією і песимізмом. Сам Міллер вважав ці твори найкращим, що він написав за десять років свого життя у Парижі.
Марія-Тереза-Луїза Савойська де Каріньян, відома також як Мадам де Ламбаль (1749 — 1792), наближена дама королеви Франції Марії-Антуанетти, віддана їй, яка однією з перших померла на ешафоті і над тілом якої потім знущалась юрба. Існує чимало художніх версій і зображень цієї трагедії.
Венсан Скотто (1874 — 1952), французький композитор, автор багатьох оперет і музики до фільмів. «Фіалки для імператора» (1948) — оперета за мотивами однойменного фільму Анрі Русселя.
Вікторія Марія Секвіл-Вест, леді Ніколсон (відома як Віта Секвіл-Вест, 1892 — 1962) — британська письменниця, що мала любовний зв’язок із Вірджинією Вулф. Мара — прізвисько другої дружини і музи Генрі Міллера Джун Едіт Сміт (1902 — 1979). Проте вже у «Трояндовому розп’ятті» автор змінює прізвисько «Мара» на «Мона». Томас Бернгард вигадав термін Lebensmensch — тобто «найважливіша в житті особа», якою для нього (а він публічно називав себе «асексуалом») була Гедвіґ Штавянічек (1894 — 1984), жінка старша за нього на тридцять років, про яку він піклувався до кінця свого життя.
Переклад М. Лукаша.
«Дівчина і смерть» (нім.).