Зібрання творів у семи томах. Том 1. Вечори на хуторі біля Диканьки

1

Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений: В 14 т. — М.; Л., 1937‒1952. — Т. 12. — С. 471. Далі посилання на це видання в тексті.

2

Смирнова А. Воспоминания. Письма. — М., 1990. — С. 427.

3

Барабаш Юрій. Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко. — К., 2006. — С. 516.

4

Грушевський М. Юбилей Миколи Гоголя // Літературно-науковий вісник. — 1909. — № 3. — С. 606, 608.

5

Шелухин С.П. Н.В. Гоголь и малорусское общество. — Одесса, 1909. — С. 42.

6

Див.: Петров Н.И. Очерки из истории украинской литературы XVII—XVIII веков. Киевская искусственная литература XVII—XVIII веков, преимущественно драматическая. — Киев, 1911. — С. 530‒532.

7

Тут і далі у тексті посилання подаються за виданням: Гоголь Н.В. Полное собрание сочинений: В 14 т. — [М.; Л.]: Изд-во АН СССР, 1937‒1952]. Римська цифра — том, арабська — сторінка.

8

Барабаш Ю.Я. Вибрані студії: Сковорода. Гоголь. Шевченко. — К., 2006. — С. 379.

9

Булгаков С. Зов апостольства: Слово на день памяти святых первоверховных апостолов Петра и Павла 29 июня // Слова. Поучения. Беседы. — Paris: Ymka-Press, 1987. — С. 339, 340.

10

Мандельштам И. О характере гоголевского стиля. Глава из истории русского литературного языка. — Гельсинфорс, 1902. — С. 215.

11

Булаховский Л.А. Русский литературный язык первой половины XIX века. — Киев 1957. — С. 131.

12

Белый А. Мастерство Гоголя: Исследование. — М., 1996. — С. 19.

13

Воропаев В. Гоголь над страницами духовных книг: Научно-популярные очерки. — М., 2002. — С. 165.

14

Розанов В.В. Несовместимые контрасты жития. — М., 1990. — С. 233.

15

Михед П. «Из лона скорби к утешению…»: (Сильвио Пеллико в творческой судьбе Н.В. Гоголя) // Гоголезнавчі студії. — Вип. 1. — Ніжин, 1996. — С. 53‒61.

16

Цит. за.: Санников С.В. Двадцать веков христианства. Первое тысячелетие. — Одесса, 2002. — С. 142.

17

Абрам Терц. В тени Гоголя. — М., 2003. — С. 297.

18

Мочульский К. Гоголь. Соловьев. Достоевский. — М., 1995. — С. 21, 23.

19

Смирнова А. Воспоминания. Письма. — М., 1990. — С. 404‒405.

20

Анненков П. В. Литературные воспоминания. — М., 1989. — С. 41.

21

Котляревский Н. Н.В.Гоголь. 1829‒1842: Очерк из истории русской повести и драмы. — 4-е изд., испр. — Пг., 1915.

22

Переписка Н.В. Гоголя: В 2 т. — М., 1988. — Т. 1. — С. 271.

23

Вересаев В. Гоголь в жизни: Систематический свод подлинных свидетельств современников. — Харьков, 1989. — С. 240.

24

Богоявленская М. Религиозный лик Гоголя в новом освещении: (к развитию и восприятию религиозной мысли Гоголя). — Нью-Йорк, 1960. — С. 37.

25

Smolikowski Р. Historya Zgromadzenia Zmertwyhwstania Pańskego: Т. 1‒3. — Kraków, 1892‒1895. — Т. 3. — Б. 334.

26

Jański В. Pod sztandarem zmertwychwstalego zbawiciela. — Rzym, [1978]. — S. 10.

27

Абрам Терц. Зазн. праця. — С. 169.

28

Размышления о Божественной литургии Н.В. Гоголя. — Репр. изд. — М., 1990. — С. 123‒124.

29

Лосский Вл. Очерк мистического богословия Восточной Церкви // Мистическое богословие. — Киев, 1991. — С. 98.

30

* …пістрьового халата… — Тобто пошитого з пістрі — грубої, часто саморобної тканини з різнокольорових лляних або бавовняних ниток.

[Тут і далі примітки з зірочкою * взято із відповідних коментарів П.В. Михеда й Т.В. Михед].

31

* Аршин — старовинна східнослов’янська міра довжини, вживана до впровадження метричної системи; дорівнює 0,71 м.

32

* Засідатель — виборний представник від дворянства, член повітового суду.

33

* Підкоморій — суддя так званого підкоморного (межового) суду, який займався вирішенням суперечок про межі земельних володінь.

34

* …путрю з молоком? — Путря — страва з ячної крупи з додаванням житнього солоду і подальшим настоюванням на солодкому квасі протягом доби.

35

Далі М.В. Гоголь дає словничок з 74 українських слів, пояснюючи їхнє значення. При перекладі українською мовою словничок Гоголя використаний перекладачами, і слова ці окремих пояснень не потребують. (Ред.)

36

* …з решетилівського смушку… — Сорт чорного хутра вівці з дрібними завитками за назвою села Решетилівка Полтавської губернії, де виробляли смушок.

37

* …бувши дружком… — Дружко — розпорядник на весіллі з боку родичів нареченого, обов’язково одружений. Дружка — дівчина або парубок, учасники весілля. Гоголь в оригіналі вживає «бывши дружкою», тобто жіночу форму, на що звернув увагу П. Куліш. На його думку, це доводило незнання Гоголем життя селянства, яке той «бачив <…> тільки з поміщицького ґанку, або з коляски. <…> він навіть не вмів відрізнити весільний термін дружко від слова дружка» (Кулиш П. Гоголь как автор повестей из украинской жизни // Основа. — 1861. — № 4. — С. 79).

38

* Лисий дідько — одне з питомо українських найменувань чорта. Дідьки — міфічні істоти, на яких при падінні на землю, згідно з українськими народними легендами, перетворились покарані Богом ангели. Ознака лисий має як позитивне (Місяць називали лисим дідусем), так і негативне значення: втрата волосся розумілась як втрата людиною сил: в українців одразу після народження дитини повитуха відрізала у неї три жмутики волосся, що мало у майбутньому вберегти від облисіння. Негативне значення збережене у термінах «лиса гора», «лисий біс», «лисий дідько».

39

* …і той… щоб паслись на одній траві! — Ритуальна формула, яку виголошували свати в Україні; записана Гоголем до «Книги всякої всячини».

40

* Сулія — велика пляшка; бутель з вузькою видовженою шийкою.

41

* …завбільшки з півкварти… — Квартою в давнину називали міру рідких і сипких речовин, вимірювану кухлем — квартою об’ємом близько 1 л.

42

* — Чого зажурився, Грицьку? — Грицько — одне з імен чорта в Україні. Демонічність образу парубка Гоголь підкреслює характерною для нечистого зовнішністю — засмагле обличчя, огненні очі; двозначністю відповіді на питання Черевика, чи не Охрімів він син, — «Хіба тільки лисий дідько, як не він», а також угодою зі ще одним демонічним персонажем — циганом.

43

* …і на півшеляга… — Шеляг — старовинна українська найдрібніша монета польського походження.

44

* …синиця на завдаток! — Синиця — грошова асигнація у п’ять карбованців синього кольору.

45

* …болячка чи соняшниця напала. — Соняшниця (частіше соняшниці) — спазматичні болі у шлунку, пояснювані дією нечистої сили.

46

* …в отому сараї, що, як ти бачив, розвалився під горою… — В Україні існувало повір’я, що у розвалених або покинутих будівлях мешкає нечиста сила. Цей мотив визначив один зі стрижневих топосів «Вечорів».

47

* Тавлинка — дерев’яна табакерка.

48

* …Артемовський-Гулак. — Правильно: Гулак-Артемовський Петро Петрович (1790‒1865).

49

Тобто брехати.

* …москаля везти… — Гоголь заніс цей вислів до «Книги всякої всячини»: «Москаля везти (обманювати мати)». За Б. Грінченком, «підпускати, підвозити москаля — лгать, надувать, обманывать» (Грінченко Б. Словарь української мови. — Т. 2.: З—Н. — К., 1908. — С. 447).

50

* …молодецькі діла Підкови, Півтора-Кожуха і Сагайдачного… — Іван Підкова (Серпяга) (? ‒ 16.06.1578) — козацький отаман, молдавський господар (1577‒1778). Прізвисько отримав за надзвичайну фізичну силу — розгинав підкови. На початку листопада 1577 р. почав боротьбу проти ставленика Туреччини молдавського господаря Петра Мірчича Кривого, перемігши якого, посів молдавський престол. Через наступ переважаючих турецьких військ козаки під проводом Підкови були змушені відступити в Україну. В Немирові Підкову, за наказом брацлавського воєводи Яна Збаразького, зрадницьки схопили і, за рішенням польського Сейму, 16 червня 1578 р. стратили у Львові. Тіло козаки викрали і перевезли до Канева, де поховали у місцевому монастирі. Ім’я Підкови після загибелі було оповите легендами; згідно з однієї з них, його дух витав над Карпатами. Гоголь заніс пісні про Підкову до зошита з українськими народними піснями. Петро Сагайдачний (Конашевич) (1570 ‒ 20.03.1622) — кошовий отаман Війська Запорозького, український гетьман у 1618‒1622 рр. Організатор успішних походів козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства; меценат православних шкіл. За його активної участі на Русі-Україні 1620 р. було відновлено православну ієрархію, ліквідовану внаслідок Брестської унії 1596 р. Помер від тяжкої рани, отриманої у битві під Хотином 1621 р.; похований у Києво-Братському монастирі. Оспіваний у багатьох козацьких думах та народних піснях. Карло Півтора-Кожуха — український гетьман у 1638‒1642 рр.

51

* …читають навіть гражданську грамоту ~ простий Часослов… — Під «гражданською грамотою» розуміються книги, надруковані для мирян спеціальним шрифтом, уведеним за Петра 1 — гражданським. Часослов — богослужбова книга з текстами релігійних пісень і молитов, призначених для щоденних церковних відправ відповідно до «часів» (годин) — частин церковних служб, друкувався шрифтом церковної кирилиці, тобто азбуки, вживаної у церковнослов’янській мові. Так званий малий Часослов у давнину правив за читанку при навчанні грамоти.

52

Тобто збрехати на сповіді.

* …провозити попа в решеті було легше… — До «Книги всякої всячини» Гоголь записав Дві приказки з поясненнями: «попа возити» у значенні «сповідуватись» і «попа возити в решеті», тобто «брехати на сповіді».

53

* …викопана в землі яма — от вам і хата! — Козаки жили у землянках (куренях), тобто ямах у землі, де мешкали від п’яти до десяти чоловік. Ями накривали соломою або очеретом, зверху засипаним землею. Курені займали велику площу, але їхні мешканці при цьому залишалися непомітними, як писав Гоголь: «тільки по диму й можна було дізнатись, що там живе чоловік Божий».

54

* Якого народу тоді не вешталося по всіх усюдах: кримці, ляхи, литвинство! — Кримці — кримські турки і татари. Ляхи — поляки. Литвинство — литвини, так називали литовців і білорусів-поліщуків, яких тривалий час не розрізняли як окремі етноси.

55

* …церква ~ Святого Пантелея. — Святий Пантелеймон (Пантелеон), ранньохристиянський великомученик, був страчений імператором Діоклетіаном у 305 р. Великомученик Пантелеймон, за фахом лікар, шанується серед слов’янських народів як великий цілитель.

56

* …звали Петром Безрідним… — В українських легендах широко розповсюджений мотив про чоловіка, який не знає свого роду-племені й заради завоювання коханої заключає угоду з чортом. Таким постає Федір Безрідний — герой української народної думи, козак-сирота, досвідчений воїн.

57

* …не заплітали його в дрібушки, перевиваючи ~ синдячками… — Дрібушки — тоненькі, дрібно заплетені косички. У словнику до першої частини «Вечорів» Гоголь писав: «Синдячки — вузькі стрічки», уточнивши у «Книзі всякої всячини»: «Синдячки, різнокольорові стрічки, котрими пов’язується голова, кінці їхні розпускаються по плечах». Згідно зі словником Б. Грінченка — скиндячка (т. 4., с. 134).

58

* Кунтуш — верхній жіночий і чоловічий одяг з відрізною приталеною спинкою та малими зборками і вилогами на рукавах, па грудях відкритий, який шили з багатого краму.

59

* …удар макогона об стіну ~ за браком фузеї та пороху. — Фузея — старовинна гладкоствольна рушниця з кременем. Тут мається на увазі деталь українського різдвяного обряду: на вечерю ритуально запрошували мороз, природні стихії, душі предків, яких потім випроваджували пострілами з рушниці або ударами у ворота (чи об стіну) макогоном.

60

* …скакали в горлиці. — Горлиця — давній український народний танок і музика до нього.

61

* …полутабенку… — У словнику до першої частини «Вечорів» Гоголь поясниює: «Полутабенок — шовкова тканина»; в «Книзі всякої всячини» зазначає: «З тканин, які в давнину використовувались у Малоросії, мені відомі: <…> Полутабенок (полутабенек) — хвиляста, лискуча, подібна до граденапля (різновид шовкової цупкої тканини. — Ред.) але більш цупка».

62

Виливають переполох у нас, як людина перелякається, коли хочуть дізнатися, чого стався він: кидають розтоплене олово або віск у воду, і чиєї приберуть вони подоби, то те саме й перелякало хворого; після цього весь переляк минає. Заварюють соняшницю від млості і болю в животі. Для цього запалюють трохи прядива, кидають в кухоль і перекидають його догори дном у миску з водою, яку ставлять на животі хворого; потім, після шептання, дають йому випити ложку цієї самої води.

63

* …щука хвостом лід розбила… — У примітці до журнального варіанта повісті Гоголь писав: «У Малоросії існує повір’я, що лід не сам розламується, а щуки його розбивають хвостами».

64

* …як кажуть, розмовляли за чинами біля стола… — За традицією, започаткованою «Домостроєм», гості і члени родини займали місця за столом для трапези у відповідності до суспільного стану.

65

* Ганна — Гоголь у «Книзі всякої всячини» записав: «Ганна, Галя, Галька… Анна». Власне, письменник у найменуванні героїні поєднав два різних імені: Ганна (Анна) — у перекладі з давньогебрейської означає «благодать», «грація»; Галина (Галя) — у перекладі з грецької — «спокій», «тиша».

66

* …навідуватися до всіх тавлинок… — Тавлинка — дерев’яна табакерка.

67

* …цариця Катерина їздила до Криму… — Подорож Катерини II в 1787 р. на південь Росії і в Крим, про що комічно згадує голова, стала важливою віхою в культурній історії України. З цього часу почалось її естетичне освоєння російською свідомістю, що знайшло вияв у формуванні культурного міфу про малоросійську Аркадію.

68

* …один із сільських десяцьких, які складали команду голови… — Десяцький — виборний посадовець із селян, в обов’язки якого входив і поліцейський нагляд на селі. Посади голови, писаря, десяцьких як членів сільської адміністрації були введені положенням 1797 р. «Про поділ державних поселень на волості».

69

* …небіжчик Безбородько… — Безбородько Олександр Андрійович (1747‒1799), найясніший князь, з 1775 р. секретар Катерини II, супроводжував її під час подорожі до Криму; засновник ніжинської Гімназії вищих наук, де навчався Гоголь.

70

* Шпички — довгі дерев’яні палички або однозубі виделки.

71

* …комісарові тодішньому Ледачому… — Земські комісари (чин повітової поліції) відповідали за збирання податків, набір рекрутів, стан доріг, поліцію.

72

* …гратися в ворона! — Гра «Ворон» належить до обрядових весняних ігор, у яких брали участь діти й дорослі дівчата. Одна з них виступала в ролі ворона, друга — матері. У «Книзі всякої всячини» Гоголь записав: «У ворона. Одна, тримаючись задругу, вервечкою криється під начальством передньої, що захищає їх від одної, яка удає ворона. Коли ворону вдається спіймати котрусь із них, виключаючи головну, він стає у ряд, а спіймана удає вже ворона». Тут також вміщено і більш детальний опис гри з листа матері Гоголя від 2 червня 1829 р.

73

* …обивательських коней… — Так називали коней, яких місцеве населення було зобов’язане поставляти у вигляді натуральної повинності для проїзду посадових осіб.

74

* …з казенної палати. — Палата — назва багатьох адміністративних установ: існували палати казенна (відомства Міністерства фінансів), цивільна (вища у губернії судова установа) та ін. Казенна палата «зберігає казенні підряди, торги і все, що зараз становить палату державного майна: управління казенними селянами, оброчні статті — при передаванні у підряд лугів, земель, млинів, риболовлі. Джерело всіх хабарів з підрядчика» (із записника Гоголя 1841‒1844 рр.).

75

* …похлинутися за акафістом великомучениці Варварі… — Акафіст (від гр. несідальне читання) — читання протягом церковної відправи, під час якого не можна сідати. Так називають християнський величальний церковний спів на честь Спасителя, Богородиці або святих. Св. великомучениці Варварі (померла бл. 306 р.), пам’ять якої відзначають 4 грудня за ст. ст., моляться про запобігання наглій смерті. Вона була особливо шанована в Україні, куди на початку XII ст. перенесли її мощі з Цар-городу. Акафіст св. Варварі написав Київський митрополит Іоасаф Кроковський на початку XVIII ст.

76

* Знав він, де твердо-он-то, і де словотитлу поставити. — Тобто добре знався на грамоті, вмів читати і писати церковнослов’янською. Твердо й он — назви літер «Т» й «О» у старому російському алфавіті. Тут склад «то» читається у відповідності зі старими назвами літер. Словотитла — надрядковий знак для позначення пропуску однієї або кількох літер у слові, вживаний для скорочень у церковнослов’янських книгах.

77

* …так одпече Апостола… — Апостол — богослужбова книга, яка містить Діяння й Послання св. Апостолів, поділена на уривки для читання в церкві кожного дня протягом року.

78

* …гратися в каші. — Один з різновидів розповсюдженої в Україні гри в м’яча, що називалася «стінка» (Грінченко Б. Словник. — Т. 2. — С. 228). «Гравці збираються в коло й один з них, кидаючи м’яч об землю, кричить: “Тут каша, тут”. Усі кидаються до м’яча, намагаючись схопити його нальоту; хто впіймав, сідає верхи на того, хто потягнувся за м’ячем і не спіймав. Комонник (вершник. — Ред.) уже зі спини товариша кидає м’яч. Хто спіймає, сідає на самого коня. Якщо ж вершник потягнеться за м’ячем, а зловить кінь, то під сміх гравців відбувається зміна ролей <…>. Якщо м’яч ніхто не спіймав, то каша “розсипалася” і гра починається знову» (Исаевич С.И. Малорусские народные игры окрестностей Переяслава // Киевская старина. — 1887. — № 6/7. — С. 461).

79

* …не бачити вже запорожців! — Згідно з маніфестом Катерини II про скасування Запорозької Січі 1775 р.: «…немає тепер більше Січі Запорозької в її політичній потворності, відповідно ж і Козаків цього імені» (цит. за: Бантыш-Каменский Д.Н. История Малой России, со времен присоединения оной к российскому государству при царе Алексее Михайловиче: В 4 ч. — М., 1822. — Ч. 4. — С. 303).

80

* …писати покой-он-по… — Покойта он — назви літер «П» і «О» у старому російському алфавіті. Тут: читання складу «по» відповідає старим назвам літер.

81

* …чортяча таратайка… — Див. примітку О.М. Сомова до «Казок про скарби»: «Малоросійська тарадайка (так у автора. — Ред.) — це відкрита повозка на чотирьох колесах, зроблена красивіше за звичайні підводи; часто з вигадливим різьбленням на дошках і пофарбована різними фарбами, різке змішування яких становило чудну строкатість. Це екіпаж небагатих панків, дрібних купців і заможних обивателів» (Сомов О. Купалов вечер: Избранные произведения / Сост., пред, и примечания З.В. Кирилюк. — Киев, 1991. — С. 204).

82

Немає.

83

* …насипати йому повну шапку синиць… — Тобто асигнацій по п’ять карбованців. Синиця — грошова асигнація у п’ять карбованців синього кольору.

84

* …на самий день мого патрона… — День св. Пантелеймона, з яким Гоголь співвідносив зменшувальне ім’я Панько, відзначали 27 липня за ст. ст.

85

* Канупер (капуфер, калупер) — духмяна трава.

86

Далі М.В. Гоголь дає словничок з 57 українських слів, пояснюючи їхнє значення. При перекладі українською мовою словничок Гоголя використаний перекладачами, і слова ці окремих пояснень не потребують. (Ред.)

87

Колядувати у нас називається співати під вікнами проти Різдва пісень, що звуться колядками. Тому, хто колядує, завжди кине в торбу господиня чи господар, чи хто там зостанеться дома, ковбасу чи хліба, чи шага мідного, хто чим багатий. Розказують, нібито був колись такий ідол Коляда, котрого мали за бога, та ніби з того й повелися колядки. Хто його знає? Не нам, простим людям, про це балакати. Торік отець Йосип заборонив був колядувати по хуторах, кажучи, нібито цим люди догоджають сатані. Одначе, правду казавши, в колядках ні слова немає про Коляду. Співається часто про народження Христа, а при кінці бажають здоров’я господареві, господині, дітям та всім у хаті. (Зауваження пасічника.)

* …був колись такий ідол Коляда… — Відомості про Коляду Гоголь міг знайти в «Истории Малой России» Д.М. Бантиша-Каменського: «…подібно до язичників російських, які славили грудня 24 Коляду, бога урочистостей і миру, малоросіяни ще наприкінці XVII століття згадували у піснях своїх про цього ідола» (1830. — Ч. 3. — С. 214). Після утвердження християнства свято на честь Коляди було приурочене до Різдва. [Коментар до примітки автора].

88

* …засідатель тройкою обивательських коней… — Так називали коней, яких місцеве населення було зобов’язане поставляти у вигляді натуральної повинності для проїзду посадових осіб.

89

Німцем у нас називають кожного, хто тільки з чужого краю, нехай він буде француз чи цісарець, чи швед — все німець.

* Цісарець — швейцарець. [Коментар до примітки автора].

90

* …яреськівський голова… — Яреськи — містечко на Полтавщині у Миргородському повіті, де вінчались батьки Гоголя. У Яреськах родині Гоголів належав хутір; тут мешкала його двоюрідна бабуся Анна Матвіївна Трощинська.

91

* …синьої китайки… — Китайка — спершу шовкова тканина, яку завозили з Китаю; пізніше почали виробляти в Росії з бавовни, фарбуючи у синій, зелений або червоний колір.

92

* …зі смугастого гарусу… — Гарус — тканина з бавовни, на дотик подібна до шерсті.

93

* Скісок — сточена коса або шматок коси, який використовували замість ножа, бритви та ін.

94

* …кобеняк з відлогою… — Кобеняк — суконний довгий верхній одяг з капюшоном-відлогою.

95

* …буквами з сухозлотки… — Сухозлотка (позлітка) — сусальне золото.

96

* …вохри ~ і на копійку не пішло, а все мідянка та бакан. — Вохра — найдешевша фарба мінерального походження жовтого або червоного кольору. Мідянка — яскраво-зелена фарба, яку отримують внаслідок окису міді. Бакан — масляна фарба багряного кольору.

97

* Блейвас — цинкові білила.

98

* …чоловік у гетьманському мундирі… — Мається на увазі Григорій Олександрович Потьомкін (1739‒1791) — державний діяч, генерал-фельдмаршал, фаворит Катерини II. Після приєднання Криму (Тавриди) до Росії отримав титул найяснішого князя Таврійського.

99

* …повернути на карабінерів… — Тобто зарахувати до регулярного війська, що означало втрату козацьких привілеїв.

100

* …провело твою армію через Перекоп… — Уперше Перекоп, перешийок, який з’єднує Кримський півострів з материком, російські війська взяли 1736 р. за визначальної ролі запорозького козацтва, що відзначила імператриця Анна Іоаннівна пожалуванням одного великого і чотирьох малих штандартів (прапорів. — Ред.) з державним гербом. Удруге Перекоп був завойований російськими військами в 1771 р., і знову Запорозька Січ відіграла вирішальну роль у здобутті перемоги над Туреччиною.

101

* …до повновидого, але трохи блідого чоловіка… — Тобто до Дениса Івановича Фонвізіна (1745‒1792), видатного російського письменника, автора комедій «Бригадир» і «Недоросток».

102

* …Лафонтен… — Жан де Лафонтен (1621‒1695) — французький письменник, відомий як байкар.

103

* …без пам’яті від вашого Бригадира. — Комедія Д.І. Фонвізіна «Бригадир» була поставлена в 1770 р.

104

* …я чула, що на Січі у вас ніколи не женяться. — Запорозьке Військо поділялось на січових і зимових козаків. До січових належали неодружені козаки або ті, які розірвали шлюбні стосунки. Одружені козаки жили на віддалі від Січі, у селах або на хуторах, які називались зимівниками. На Січ жінки не допускалися.

105

* …«Отче наш» або «Іже херувими»… — «Отче наш» — основна християнська молитва; «Іже херувими» — православний канон.

106

* …правив у церкві за титаря. — Титар (ктитор) — церковний староста.

107

* Осавул — виборний посадовець в Україні у XVII—XVIII ст. (поділялись на генеральних, полкових і сотенних), а також чин у козацькому війську з 1576 р.

108

* Музики взялися за спідушку його, спечену разом з грошима… — На весіллі дотримувались суворої ієрархії при розподілі коровая: починали з батьків, сватів, далі наділяли інших весільних гостей за чинами, останніми частували музик. Тож їм перепадала спідушка — нижня скоринка хліба.

109

* Схимник — чернець, який прийняв схиму, вищий чернечий чин у православ’ї.

110

* Серединою Дніпра плив дуб. — Дуб — великий човен.

111

* …два дні билася біля Солоного озера орда. — Йдеться про похід запорожців під проводом Петра Сагайдачного на Кримське ханство у 1620 р. і битву на березі Сиваша — «Солоного озера».

112

* …кармазинового жупана… — Кармазин — тканина яскраво-червоного кольору.

113

* …мушкети, шаблі, пищалі… — Мушкет — ручна вогнепальна зброя вагою 7‒8 кг. Пищаль — загальна російськомовна назва перших зразків вогнепальної зброї, а також старовинна важка рушниця, яку заряджали зі ствола.

114

* На уніатів навіть не схожі… — Уніати — ті, хто прийняв унію.

115

* …зробили дванадцять засік. — Засіка — захисна споруда з повалених навхрест дерев діаметром не менше 15 см, верхівки яких спрямовані в бік ворога.

116

* …не схотів випити меду, що я витрусив у брестівських жидів. — За часів Гоголя більшість серед мешканців Бреста становили євреї, які торгували горілкою.

117

* …жидівська локшина… — Тут: нечиста страва. «В давні часи слово “жид” <…> не мало того певного і чіткого значення, яке мають ці слова зараз. Усе єретичне, нечисте, незгодне з православною вірою, називалось “жидівством” <…> Ненависне латинство теж часто називалось жидівством» (Булашев Г.О. Украинский народ в своих легендах и религиозных воззрениях и верованиях. — Вып. 1. Космогонические украинские народные воззрения и верования. — Киев, 1909. — С. 44‒45).

118

* …лемішку з молоком… — Лемішка — каша, зварена з житнього або гречаного борошна.

119

* Нетопирі — великі кажани.

120

* …ігумен Братського монастиря… — Києво-Братський монастир, заснований 1588 р. при Богоявленській церкві на Подолі, 1615 р. перейшов до відання Київського братства. 1615 р. з ініціативи архімандрита Києво-Печерського монастиря Петра Могили при монастирі була відкрита Київська братська школа (у 1701‒1817 рр. — Києво-Могилянська академія). У XVII ст. монастир був осередком боротьби проти католицизму та унії.

121

* …про апостола Павла ~ потім покаявся… — Апостол Павло (Саул, Савл) замолоду переслідував християн, але після відкритого йому дорогою до Дамаска видіння прийняв хрещення і почав проповідувати християнство.

122

* …старий Конашевич! — Гетьман Сагайдачний. Петро Сагайдачний (Конашевич) (1570 ‒ 20.03.1622) — кошовий отаман Війська Запорозького, український гетьман у 1618‒1622 рр. Організатор успішних походів козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства; меценат православних шкіл. За його активної участі на Русі-Україні 1620 р. було відновлено православну ієрархію, ліквідовану внаслідок Брестської унії 1596 р. Помер від тяжкої рани, отриманої у битві під Хотином 1621 р.; похований у Києво-Братському монастирі. Оспіваний у багатьох козацьких думах та народних піснях.

123

* Лемберг — німецька назва Львова.

124

* …ідуть рядами високоверхі гори. — Карпати.

125

* …у Валахію і в Седмиградську область… — Валахія — область на півдні Румунії, між Карпатськими горами і річкою Дунай. Седмиград (Семиград) — Трансильванія, історична угорська область на північному заході Румунії.

126

* Криван — гора, оспівана в народних піснях і легендах, Гоголь говорить, що вона найвища у Карпатах (2496 м), хоч насправді вона поступається Герлаховському Штиту — найвищій горі Високих Татр (2655 м).

127

* За пана Степана, князя Седмиградського… — Йдеться про Стефана Баторія (1533‒1586), воєводу Седмиградського, польського короля (з 1575 р.) і Великого Князя Литовського (1576‒1586), який проводив політику розколу Січі.

128

* …про Хому та Ярему, про Скляра Стокозу… — Хома (Фома) та Ярема (Ерёма) — комічні герої-брати російських казок, анекдотів, пісень. Скляр Стокоза — комічний персонаж українського фольклору.

129

* Відкупщик — приватна особа, яка отримала від держави за певну плату право на монопольну торгівлю. З 1827 р. широкого розповсюдження набув винний відкуп.

130

* Вибійка — тканина з льону або грубого ситцю з вибитим на ній одноколірним візерунком.

131

* …не грав … у тісної баби. — «Тісна баба, або давити олію» — розповсюджена в Україні розвага школярів: «школярі, які сидять по краях, переморгнувшись між собою, раптом з обох кінців починають тіснити товаришів до середини лави <…> Заскочені зненацька, товариші здавлюються до того, що неможливо ні встати, ні поворухнутись, а інколи і дихати дуже важко» (Исаевич С.Н. Малорусские народные игры окрестностей Переяслава // Киевская старина. — 1887. — № 6/7. — С. 480‒481).

132

* …фризова шинеля… — Фриз — груба, ворсиста тканина. «Фризова шинеля» увійшла до російської літератури як символ «маленької людини».

133

* Аудитор — старший учень, помічник учителя, якому довіряли перевіряти знання учнів молодших класів.

134

* Seit (лат.) — знає.

135

* …замість скороченого катехізису… — Катехізис (з гр. повчання, настанова) — книга, що містить основні положення християнського віровчення, викладені у формі запитань і відповідей.

136

* …книгу про обов’язки людини. — Йдеться про книгу «О должностях гражданина и человека. Книга к чтению определенная в народных городских училищах Российской империи, изданная по высочайшему повелению царствующей императрицы Екатерины Второй» (1-ше вид. — СПб., 1783). Вона містила основи педагогіки, випрацювані настоятелем Августинського Саганського монастиря в Сілезії І.І. Фельбігером, адаптовані до російських умов Янковичем-де Мірієво. Янкович-де Мірієво (Jankovic Mirijevski) Федір Іванович (Теодор) (1741‒1814), серб за походженням, запрошений 1782 р. Катериною II з Австро-Угорщини за рекомендацією австрійського імператора, був відомим дидактом, послідовником ідей Я.-А. Коменського. Написана ним книга перевидавалася кожні два-три роки у двох редакціях: для вчителів — з питаннями і примітками до тексту, і для учнів — без запитань. Гоголь читав її, коли навчався у Полтавському повітовому училищі.

137

* Виморозки — виноградне вино, що ставало міцнішим після виморожування частини води, яка входила до його складу.

138

* Темляк — петля на руків’ї шаблі; у бою її надягали на зап’ясток, щоб не впустити зброю.

139

* Арнаутка — сорт твердої ярової пшениці.

140

* …побожний жид шабашував щосуботи… — Шабашувати — святкувати день суботній у відповідності з приписами юдаїзму (від древньогебр. шабат — субота, день молитви).

141

* Адрес-календар — щорічно друкована книга із зазначенням установ, посад та імен чиновників усіх відомств.

142

* …на самісіньке Пущення, перед Пилипівкою… — Пущення — переддень посту, заговіння; Пилипівка — народна назва різдвяного посту, що починається після дня пам’яті св. апостола Пилипа (Філіпа) 14 листопада за ст. ст.

143

* …книгу «Подорож Коробейникова до святих місць»? — Книга «Подорож московського купця Трифона Коробейникова з товаришами до Єрусалима, Єгипту і Синайської гори в 1583 році», вперше надрукована у 1783 р., була надзвичайно популярною, ходила у списках.

144

* Сирівець — хлібний квас.