…приземлене, буколічне життя. — Буколічне життя (від. гр. пастух) — мирне, просте життя серед природи. Засновником літературного жанру, змістом якого був опис такого життя, вважається александрійський поет Теокріт, найвідомішим послідовником — римський поет Вергілій, автор циклу віршів «Буколіки».
[У даному томі всі примітки взято з відповідних коментарів від П.В. Михед й Т.В. Михед, окрім однієї (№122 до повісті «Вій»), яка від автора].
Філемон і Бавкіда — персонажі давньогрецької міфології, відомі своєю гостинністю, благочестям, подружньою злагодою. Вони дожили до глибокої старості й були обдаровані богами одночасною смертю, перетворившись на дерева, віття яких переплелось. Їхні імена стали символом вірної й відданої любові.
Камлот — старовинна тканина з вовни.
Палата — назва адміністративної установи.
…служив у компанійцях… — Компанійці — те саме, що охочекомонні, легка кавалерія в українському війську, що формувалася з добровольців, які несли службу з власними кіньми (кінь давньоросійською — «комонь», звідси «комонник» — вершник). 1776 р. були реформовані у регулярні частини.
Секунд-майор — молодший офіцерський чин у російській армії з початку XVIII ст., наступний за чином капітана. Був скасований 1797 р.
…печатку від вашого годинника. — Сургучні печатки невеликого розміру з вирізьбленими на них дворянськими гербами власників носили, як брелоки, на ланцюжку годинника.
Герцогиня Лавальєр (Луїза Франсуаза, 1644‒1710) — фаворитка французького короля Людовика XIV.
…у мідному лембикові… — Лембик (алембик) — посуд для перегонки й очищення горілки.
Війт — сільський виборний, староста.
Міліція — тут: ополченці, військо, сформоване в російській армії під час війни проти Наполеона у 1805‒1807 рр., яке швидко було розпущене.
…шпанських вишень та великих зимових дуль. — Сорти вишень та груш.
Трав’яники — гриби.
…пиріжки… з вурдою… — Вурда — товчене насіння коноплі або маку, яким начиняли вареники чи пиріжки.
Декохт (декокт) — густий відвар з лікувальних трав.
Петіт-уверт (від фр. petite ouvert, дослівно «Маленька відкриває!») — термін гри в карти.
…перебираючи його марки. — Марки — тут: жетони або фішки, якими користуються під час гри замість грошей.
…мнишки зі сметаною… — Мнишки — сирники.
Поручик — молодший офіцерський чин у російській армії з XVII ст.
Штабс-капітан — введений 1801 р. чин у російській армії: вищий за поручика, але нижчий за капітана.
…ходять в академії? — Йдеться про Київську духовну академію, засновану 1632 р. Київським митрополитом Петром Могилою.
Запорожжя — тут: Запорозька Січ.
Пундики — солодощі.
…битви в Україні за унію. — Унія (від лат. союз, об’єднання) — об’єднання православної і католицької церков з визнанням панівної ролі Папи Римського, ряду католицьких догматів, проголошене 1596 р. на церковному соборі в Бресті (Брестська унія).
…венеційської… — Тобто венеціанської.
Щоб бусурменів били… — Бусурмени — іновірці, нехристияни; звичайно так називали магометан.
Архімандрит — високий церковний чин; тут: ректор Київської академії.
…по суботах… — У суботу традиційно сікли різками винних у навчальних закладах за старих часів. До тілесних покарань вдавались і в ніжинській Гімназії вищих наук, коли там учився Гоголь.
Гречкосії — «Слово це означає чоловіка лінивого й недбайливого, ймовірно через те, що в Малоросії часто сіють гречку на тому самому полі, на якому було жито, не зоравши його наново, а тільки заборонувавши» (Князь Цертелев. Опыт собрания старинных малороссийских песней. — СПб., 1819. — С. 60).
Околиці — тут: об’єднання кількох сусідніх селищ.
Полк — в Україні XVI—XVIII ст. не тільки військовий підрозділ, а й територіальна одиниця. Кожний полк називався відповідно до міста, де перебувала військова старшина на чолі з полковником. Полк поділявся на сотні (від 7 до 20), очолювані сотниками.
Реєстрові козаки — частина українського козацтва, прийнята у XVI — першій половині XVII ст. на службу польським урядом і через це занесена до особливого списку — реєстру.
…на додачу нового мита з диму. — Податок з окремої хати, з кожного димаря.
Комісари — тут: польські збирачі податків.
Монастирський служка — послушник, який збирається стати ченцем і прислуговує в монастирі.
Консул — тут: старший серед бурсаків, обов’язком якого був нагляд за поведінкою товаришів.
Сам воєвода, Адам Кисіль… — Кисіль Адам Григорович (1580‒1653) — український політичний діяч, прибічник Польщі, київський воєвода з 1650 р. Представляв інтереси польської сторони під час перемовин з повсталими козаками Богдана Хмельницького. 1652 р. втік з Києва до Польщі.
Ліктор — тут: помічник консула в бурсі.
…дочка ковенського воєводи… — Ковенський воєвода — правитель Ковенського воєводства (Ковно — колишня назва литовського міста Каунас).
…мереживну прозору шемізетку з фестонами, гаптованими золотом. — Шемізетка — коротка накидка, кофта. Фестони — зубчата кайма оторочки.
…теперішню Новоросію… — Новоросія — південна степова частина європейської Росії, що лежить біля Чорного моря. У часи Гоголя під цією назвою об’єднували Бессарабію, Херсонську, Катеринославську, Таврійську губернії і землі Війська Донського. Увійшла до складу Росії після багатьох воєн з Туреччиною.
…іскрами світляної черви. — Йдеться про світлячків.
…баранячі котки… — Шматки баранячого м’яса.
Толопань, Кизикирмен — населені пункти на чорноморському узбережжі Туреччини.
…де грають у м’яча… — Йдеться про гру «в свині», описану на прохання Гоголя його матір’ю (лист від 2 липня 1829 р.). «У свині (у свинки, у городки). На витоптаній твердій землі стають у коло; кожний перед собою має ямку, в яку тицяють кінцем палки. Посеред кола знаходиться ямка, трошки більша, до якої той, що знаходиться поза колом, жене по землі палкою ж м’яча; ті, що стоять у колі, намагаються не допустити його до цього; але, відбивши палкою, кожен повинен одразу встромити палку на своє місце; в іншому разі той, що випасає свиню (жене м’яча), заволодіває місцем, встромлюючи в ямку свою палку, а той, хто сплохував, змушений замість нього ганяти м’яч» (див. «Книгу всякої всячини»).
…безліч досвідчених партизанів… — Партизани — тут: прибічників. У матеріалах для «тлумачного словника» російської мови Гоголь зазначив: «Прибічник, послідовник, партизан».
Дукати і реали — старовинні золоті монети, венеціанські та іспанські.
…навіть на передмісті Січі не сміла показуватися жодна жінка. — За введення жінки на Січ карали на смерть.
Саламаха — толокно.
…багаті тоні… — тут: неводи з уловом.
Татарва — тут: Кримське татарське ханство.
Довбуш — літаврщик.
…кошовий з палицею в руці… — Палиця — тут: жезл зі срібною визолоченою кулею на кінці, знак влади кошового отамана.
…осавул з жезлом… — Жезл — тут: знак влади осавула.
Турбан (торбан) — народний музичний інструмент, подібний до бандури.
Забайбачились — від «байбак», залінувались.
Натолія (Анатолія) — північне узбережжя Малої Азії, турецька провінція.
…з Писання знаємо, що голос народу — голос Божий. — У Святому Письмі таких слів немає. Це відоме з античності прислів’я, часто цитоване латиною: «Vox populi vox dei».
Гетьманщина — тут: територія Лівобережної України разом з Києвом, де правив гетьман, призначений польським королем.
…заткнув клейтухом вуха… — Клейтух — пиж з клоччя, за допомогою якого заганяли кулі в дуло рушниці.
…церкви святі ~ Тепер у жидів… в оренді. — Свідчення про орендування церков євреями Гоголь запозичив з «Історії Русів» і козацьких літописів. Достовірність цього факту досі є предметом полеміки.
…гетьман, засмажений у мідному бику… — За переказами, у Варшаві в мідному бику спалили керівника селянсько-козацького повстання 1594‒1596 рр. гетьмана Северина Наливайка, якого козацька верхівка видала польській шляхті.
…проклятих недовірків! — Тут: уніатів, тих, хто прийняв унію.
Цехін — старовинна венеціанська золота монета.
…козацькі чайки… — Чайка — довгий вузький човен запорожців.
Мазниця — діжечка, «вид відра, в якому в дорозі зберігають дьоготь» (див. гоголівський словник «Українські слова…»).
Онучі — шматки цупкої матерії, якими обмотують ноги, взуваючи лапті або чоботи.
…як собаку, за шияку звелю його присмикнути до обозу… — Гоголь узяв цей вираз з історичного документа 1711р. — гетьманського послання Івана Скоропадського до Василя Сологуба, який не постачив овець, утаївши отримані на це гроші: «…наказали: Тебе, як собаку за шияку взявши і в колоду забивши, присмикнути до обозу, де ти за свою впертість і супроти верховенства нашого непокірний, не тільки тисячу талерів безвідступно заплатиш, але і знатного кийового покарання не уникнеш. Декларуємо неодмінно» (гоголівська «Книга всякої всячини»). Слів «за шияку» у виданні 1842 р. не було. Гоголь вніс їх у текст в 1851 р.
Прелат — католицький єпископ; тут: настоятель монастиря.
…міське рушення. — Міське ополчення (див. словник «Українські слова…»).
…в опанчі з рукавами… — Опанча — старовинний широкий плащ, звичайно без рукавів.
Дубно — одне з найдревніших міст в Україні, відоме з 1099 р., вперше згадане в Іпатіївському літописі під назвою Дубен. У середині XVII ст. було обложене повсталими козаками Богдана Хмельницького.
…грали в… чіт чи лишку… — Чіт чи лишка — гра, під час якої беруть у жменю горіхи і питають: «Чіт чи лишка?» Грають і на гроші.
Кипарисовий образок — зроблений з кипариса — вічнозеленого дерева, що з античних часів слугує символом печалі.
…з Межигірського київського монастиря. — Спасо-Преображенський чоловічий монастир, заснований 988 р. біля Вишгорода. У першій половині XVII ст. був одним з центрів боротьби проти унії; звідси Січ набирала священнослужителів. З другої половини XVII ст. слугував притулком для літніх немічних запорожців. Тут був похований предок Гоголя — подільський полковник Остап (за іншими джерелами — Андрій) Гоголь, який помер 1679 р.
…як суворий картезіанський чернець… — Тобто монах католицького ордену картезіанців; від назви монастиря, заснованого 1084 р. поблизу Гренобля у місцевості Шартрез (лат. Cartusia).
Фашинник — в’язанка хмизу, що використовується для укріплення ґрунту при будівництві оборонних споруд.
…картини Герардо della notte. — Тобто голландського художника Герарда Гонтгорста (1592‒1662), відомого своєю любов’ю до зображення нічних сцен, речей, освітлених світильниками та смолоскипами, за що італійці прозвали його «нічним» — della notte. Картини Г. Гонтгорста зберігаються у галереях Рима та Флоренції.
…нагадали йому київські печери. — Йдеться про печери Києво-Печерської лаври — славнозвісного чоловічого монастиря, заснованого 1051 р.
…двоє молодих клірошан… — Клірошанин — церковнослужитель (причетник, дячок), який співає у церковному хорі (на криласі).
…з білими мереживними шемізетками… — Тут: з накидками, мереживними нагрудниками.
…у дві арки бельведер… — Бедьведер — вишка, надбудована над будівлею, з якої відкривається вид на довкілля.
Бідолаха не міг витерпіти до кінця мук голоду й схотів краще самовільним самогубством прискорити кінець свій. — У черговій редакції Гоголь пояснив: «…як властиво слабкому». Згідно з християнською традицією, самогубство — вияв слабкості. «Перетерпівший до кінця спасеться», — цитує Гоголь слова Спасителя у своєму «Правилі житія у світі».
…вона може їсти ті тварини, які заборонені законом… — Йдеться про заборони з закону Мойсея, скасовані у Новому Завіті.
Бужани — степова область між гирлами річок Дунай та Дністер, південна частина Бессарабії. Місто з такою назвою згадується в «Історії Русів». На руїнах татарського містечка Буджак козаки, які втекли до турецьких володінь після скасування Січі 1775 р., поставили свій кіш.
Алебарда — старовинна зброя у вигляді спису з топірцем або сокирою на кінці.
Палаш — довга шабля з прямим і широким клинком, обопільно гострим на кінці.
Хорунжий — спершу прапороносець (від хоругва — полковий прапор); у польсько-литовській армії XVI—XVIII ст. — командир хоругви, військового підрозділу, відповідного до роти.
…аж до Шклова… — Шклов — місто на Дністрі, відоме з XVI ст.
Далібуг — від пол. dalibog — далебі.
Там йому краще, туди й перейшов. — Парафраз латинського прислів’я «Ubi bene, ibi patria» — «Де добре, там і вітчизна».
Добре курнули козаки… — Курнути — загуляти, понапиватися.
Сенатори — тут: члени сенату, вищої законодавчої установи королівської Польщі.
Адріанополь — тепер турецьке місто Едірна.
Смірна — тепер м. Ізмір.
Наказний отаман — заступник кошового на час його відсутності.
Волоська земля — Греція.
Паволока — дорога шовкова тканина.
…пошапкувавшися ще раз… — Попрощавшись, знімаючи шапки.
Жиди ~ пронюхали все… — За свідченням єврейського хроніста XVII ст. Н. Ганновера, «в усіх православних поселеннях у євреїв були… свої шпигуни, і євреї повідомляли панам всі зібрані відомості. З однієї общини до іншої з верховими гінцями посилались щоденно листи, в яких повідомлялись новини, що цікавили євреїв і панів» (цит. за: Боровой С. Национально-освободительная война украинского народа против польского владычества и еврейское население Украины // Исторические записки. — 1940. — № 9. — С. 114).
…гримнули в семип’ядні пищалі… — Семип’ядна пищаль — старовинна гармата, довжиною приблизно у півтора метри, у сім п’ядей (п’ядь — старовинна російська міра довжини, що дорівнює відстані між кінцями розведених великого й вказівного пальців).
Самопал — старовинна гладкоствольна рушниця.
…дорогої турецької габи… — Габа — тонке біле сукно.
Киндяки — тканини.
…одесную мене… — Тобто з правого боку.
…бурі аргамаки. — Аргамак — старовинна назва східних породистих верхових коней.
Атукати — наводити гончака на зайця. Див. у записній книжці Гоголя: «Наводять мисливці крика[ми]: аха, ха, ха — ту-ту-ту!»
…з пшеницею в корчику… — Корчик — «рід дерев’яного ковша, яким пересипають хліб; совок» (словник «Українських слів…»).
…молився, накрившись… саваном… — Йдеться про талес — молитовне покривало, чотирикутне полотно білого кольору з синіми або чорними смугами, яким накриваються юдеї під час молитви. Ним же сповивають покійника.
Левентар (спотв. регіментар) — командир військової частини; тут: начальник охорони.
…ой вей мір! — З німецького «О, Weh mir!» — «О горе мені!»
…сильний духом гетьман Остряниця. — Остряниця (Остраниця) Яків (?‒1641) — гетьман, керівник антипольського селянсько-козацького постання 1638 р. Після поразки з частиною козаків перебрався до Росії, оселившись на Чугуївському городищі (нині м. Чугуїв на Харківщині). Був убитий під час заворушень, викликаних загостренням стосунків між рядовим козацтвом і козацькою старшиною.
…товариша його й порадника Гуню. — Гуня Дмитро Тимішович (роки життя невідомі) — козацький полководець; гетьман, один з керівників селянсько-козацьких повстань проти шляхти у 30-х роках XVII ст. Після поразки повстання 1638 р. з частиною козаків відійшов у землі Російської імперії. У 1640 р. очолив спільний похід донських і запорозьких козаків проти Туреччини. Прізвище походить від слова «гуня» — лахміття, дрантя, руб’я.
Генеральний бунчужний — хранитель бунчука, знака влади отамана чи гетьмана. Бунчук — старовинна військова регалія у вигляді довгого держака з вістрям або кулею на верхньому кінці, прикрашеному прядками з кінського волосу й китицями, пожалуваний Запорозькому Війську польським королем у 1576 р. разом з булавою і прапором.
Генеральний хорунжий — одна з вищих військових посад у Січі; входив до числа старшини.
Потоцький Микола (?‒1651) — граф, польський державний і військовий діяч; з 1646 р. — коронний гетьман, тобто призначений довічно польським королем. Керував придушенням селянсько-козацьких повстань в Україні. 1648 р. козаки Богдана Хмельницького взяли його в полон, видали кримському хану, але за великий викуп він отримав волю.
…в невеличкому містечку Полонному… — Полонне — давнє українське місто, відоме з XII ст.
…в пастирській митрі… — Митра — головний убір архієрея, який надягають під час богослужіння.
…продадуть псяюхи. — Псяюха — «польське лайливе слово» (див. словник «Українські слова…»); досл.: собача кров.
…гордий гоголь… — Гоголь — птах з родини качиних. У гоголівській записній книжці 1842‒1844 рр. знаходимо опис «гоголя великого»: велика качка «білого кольору з червоним пір’ям. Навкруг голови подібно до манжет, ноги позаду до самого хвоста. Важко застрелити, тому що, заледве побачивши, опускається всім тілом вниз, і тільки одна шия поверх води. Бігати по суходолу не може. Пливе гордо й швидко, піднявши довгого носа. Дітей інколи кладе собі на спину і з ними пливе. Пірнає далеко, і під водою довго».
…червонозобих курухтанів… — Курухтан (турухтан) — річковий птах з родини бекасових, згаданий у гоголівському записнику за 1842‒1844 рр.
Вій — є колосальний витвір простонародної уяви. Таким ім’ям називається у малоросіян начальник гномів, у якого повіки на очах ідуть аж до самої землі. Вся ця повість є народний переказ. Я не хотів ні в чому змінювати його й розповідаю майже в такій самій простоті, як чув.
Граматики, ритори, філософи й богослови… — Учні різних (від нижчих до вищого) класів академії, що отримали назву за головними навчальними дисциплінами. У граматичному класі викладались грецька і латинська граматика, антична література; у риторичному — теорія красномовства і т. п.
…до добрих палів у обидві руки… — Вираз із життя бурсаків: удар лінійкою по руках.
Верчики — фігурна випічка з тіста.
…представляв Іродіаду або Пентефрію… — Іродіада (Мф. 14: 3) — дружина царя Галілеї Ірода. Її дочка Саломея зажадала за свій танок отримати на тарелі голову Іоанна Хрестителя, пророка, який безстрашно викривав роспутне життя матері. Пентефрія (Буг. 30: 23 і далі) — дружина царедворця єгипетського фараона Потіфара, яка намагалася звабити Іосифа.
Кант — урочистий піснеспів.
Брут — Із стародавньої історії найбільш відомий Марк Юлій Брут (85‒42 до P. X.), римський державний діяч, який очолив змову з метою встановлення республіки.
Тіберій — ім’я римського імператора (з 14 р.), наступника Августа, Тіберія Клавдія Нерона (42 до P. X. — 37), за владарювання якого був розіп’ятий Ісус Христос.
…domine Хомо! — Dominus — пан (лат.).
…воскові свічки, обвиті калиною… — Калина — символ дівочої цноти.
Налой (аналой) — високий, з похилим покриттям столик, на який кладуть богослужбові книги та ікони.
…дерев’яну шпичку. — Тут: гостра паличка.
Крилас — місце для півчих у церкві по правий і лівий бік від амвона.
…завдасть мені пфейферу! — Пфейфер — перець (нім.).
Бекеша — рід каптана з хутром.
Колиберда (Келеберда) — місто на Дніпрі Кременчуцького повіту Полтавської губернії.
…схожий до букви іжиці… — Іжиця — назва останньої літери (Ѷ) у старій російській абетці.
…білі казимирові панталони… — Казимир — легка напіввовняна тканина.
…синій козацький бешмет… — Півкаптан, який надягали під верхній одяг.
Чепрак (чапрак) — підстилка під кінське сідло.
…у штаметовій бекеші… — Штамета — цупка вовняна тканина.
Козакин — старовинний верхній одяг у вигляді вкороченого каптана на гачках з дрібними брижами ззаду на талії і невисоким стоячим коміром.
…кобилка буланенька… — Тобто світло-жовтого з легким сіруватим відтінком кольору.
…книжку, друковану в Любія, Гарія та Попова… — Прізвища власників друкарень і книговидавців у Москві на початку XIX ст.
Зерцало — трикутна призма з написаними або наклеєними на ній указами Петра І про оберігання громадянських прав, про державні статути та їх важливість. Зерцало обов’язково мало стояти на столі в усіх присутствіях, символізуючи правосуддя.
Підсудок — засідатель повітового суду.
…купіть сантуринського чи нікопольського… — Сантуринське, нікопольське — популярні сорти виноградних вин, названі за основним місцем виробництва — острів грецького архіпелагу Санторин; місто Нікополь на Дністрі.
…добре барбарами шмарувати… — Тут: сікти, бити батогами. Гоголь запозичив цей вираз зі справжнього документа 1720 р., укладеного в миргородській ратуші війтом Закотиленком, міським отаманом Козубнею та іншими посадовцями з приводу розпусної поведінки якоїсь Вацьки Куликівни: «Ми, уряд вище специфікований <…> веліли цю невірну Вацьку добре барбарами шмарувати і пану сотникові вічно в пекарню віддати…» (гоголівська «Книга всякої всячини»).
…кампанія 1807 року… — Йдеться про бойові дії російських військ проти французької армії у Східній Пруссії, внаслідок яких з Наполеоном був укладений невигідний для Росії Тільзитський мир.
Кучери в сірих чекменях… — Чекмінь — суконний півкаптан, пошитий у талію зі зборками ззаду.
Антон Прокопович Голопуз — Раніше (гл. І, с. 163) він згадувався під прізвищем Пупопуз.
…грає непогано в дурня та в мельника… — Мельник — гра в карти зі взятками, які знову розігруються.
Утрібка (отрібка) — «їжа з нутрощів» (див. словник «Українські слова…»); «печінка посічена, напхана у товсту кишку й засмажена, звичайно подається до борщу» («Лексикон малоросійський»).
…як роблять каплунів… — Каплун — півень, якого вихолостили.