Коропи — традиційна чеська їжа на Різдво. — Тут і далі примітки перекладачки.
Вираз на позначення чеських політиків 1970-1980-х років, повністю залежних від дій Москви. Походить від реалії доби нормалізації — можливості взяти їжу на винос із робітничих їдалень.
Матєй Антонін Коніаш (1691–1760) — чеський проповідник, місіонер, цензор, єзуїт. Символ утиску чеської культури.
Міхаель Тонет (1796–1871) — німецький підприємець, столяр, дизайнер і винахідник меблів.
«Тузекс» — мережа магазинів у соціалістичній Чехословаччині, де можна було купити іноземні товари за спеціальну валюту.
Голешовіце — район у Празі біля річки Влтави. На іншому боці річки розташований район Лібень, де жив Богуміл Грабал.
Підбаба — район у Празі.
Цитата з тексту Рембо «Сезон у пеклі» (переклад Всеволода Ткаченка та Михайла Москаленка).
Поржіцькі ворота — одна з в’їзних брам Праги, що не збереглася до нашого часу.
Філософські ідеї Лао-цзи.
На гаті Вічності — так Богуміл Грабал називав вулицю На гаті, де жив у 1950-1960-х роках.
Мала Страна — один із центральних районів Праги.
Ольшани, Ольшанський цвинтар — один із цвинтарів у центрі Праги.
«Школяр Кая Маржік» (1926) — роман чеської авторки Марії Чорної (псевдонім Фелікс Гай) про хлопця на ім’я Кая, що дорослішає серед природи згідно з католицьким вченням. Саме релігійне спрямування роману призвело до його заборони в комуністичний період.
Сватоплук Чех (1846–1908) — чеський письменник, мандрівник і журналіст, на його честь названі Чехові сади у празькому районі Виногради.
Легке пиво фірми «Велкопоповіцький Козел», десятка — показник густини.
Лікарня «На Франтішеку» — лікарня в центрі Праги, чия назва походить від назви церкви святого Франциска Ассізького, розташованої тут іще з XII століття.
Страта чеських панів на Староміській площі 21 червня 1621 року була наслідком програшу чеських протестантських повстанців Габсбургам, зокрема в битві на Білій горі. Наступні двісті років чехи були під повним контролем німців і католиків.
Летна — горбиста частина в центрі Праги з парком. Стромовка — парк неподалік від Летної.
MAZAL, Tomáš. Cesty s Bohumilem Hrabalem. Praha: Academia, 2011. S. 8 — Тут і далі переклад Ірини Забіяки.
HRABAL, Bohumil, KADLEC, Václav a Karel DOSTÁL, ed. Kdo jsem. Praha: Pražská imaginace, 1995. Sebrané spisy Bohumila Hrabala. S. 221.
MAZAL, Tomáš. Spisovatel Bohumil Hrabal. Praha: Torst, 2004. S. 111.
HRABAL, Bohumil, KADLEC, Václav a Karel DOSTÁL, ed. Kdo jsem. Praha: Pražská imaginace, 1995. Sebrané spisy Bohumila Hrabala. S. 225–226.