Записки в узголів’ї

45. Ставки

Ставок Кацумата. Ставок Іваре. Яка краса!

А ставок Ніено був такий гарний, коли я їхала до храму Хацусе і бачила, як птахи почали підніматися з поверхні води до неба.

Ставок Мідзунаші – «Без води».

– Цікаво, чому він отримав таку назву? – спитала я.

– Це тому, що навіть у травні, коли весь місяць іде дощ, там зовсім немає води. А ось у спекотний весняний день, коли ніде немає води, там чомусь її повно, – пояснили мені.

Однак, почувши це, я заперечила:

– Чому ж тоді його так називають? Це неправильно, адже в ньому хоча б іноді, але вода все ж таки буває!

За давньою легендою, у ставку Сарусава колись втопилась дівчина-красуня. Навіть Хітомаро[55] присвятив цій події свій вірш «Скуйовджене волосся».

А ще є ставок Омае – «Підношення богам». Цікаво, чому люди його так назвали?…

Ставок Каґамі – «Дзеркало».

Ставок Саяма – чудова назва, одразу згадуєш пісню: «Водяна трава мікурі[56] на ставку Саяма».

Ставок Коінума – «Поки не кохав».

Ставок Масуда.