«По улиці вітер віє...»

По улиці вітер віє

Та сніг замітає.

По улиці попідтинню

Вдова шкандибає

Під дзвіницю, сердешная,

Руки простягати

До тих самих, до багатих,

Що сина в салдати

Позаторік заголили.

А думала жити...

Хоч на старість у невістки

В добрі одпочити.

Не довелось. Виблагала

Тую копійчину...

Та пречистій поставила

Свічечку за сина.

Загрузка...