Заручені - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Алессандро Мандзоні (ч. notes)

Примечания

1

Жан-Антуан-Нікола Кондорсе (1743—1794) — видатний французький філософ-просвітитель, математик, політичний діяч. Був співробітником «Енциклопедії» Дідро і Д'Аламбера. Член Конвенту, жірондист; засуджений під час якобінського терору до страти, отруївся у в'язниці, написавши перед смертю твір «Ескіз історичної картини прогресу людського розуму».

2

Карбонарій — член таємного товариства, заснованого на початку XIX ст. в Італії для боротьби проти іноземного панування, за об єднання італійських земель в одну державу.

3

Кондотьєр — в Італії XIV—XV ст.— ватажок найманих військових загонів.

4

Іспанський король Філіпп IV (1621—1665). Дія роману Мандзоні відбувається в час іспанського панування в Італії.

5

Намісник іспанського короля, правитель Міланського герцогства Гонсало Фернандес ді Кордова, нащадок відомого іспанського військового і політичного діяча Гонсало Фернандеса ді Кордова, який прославився взяттям Гранади у маврів (1492) та перемогами над французами в Італії.

6

Тимчасовий (латин.)

7

За грецькою міфологією, сторож Аргус мав сто очей, а велет Бріарей — сто рук.

8

У філософській термінології XVII—XVIII ст. — випадкові, несуттєві властивості речей.

9

Використовуючи засіб літературної містифікації, Мандзоні видає свій роман за перероблений рукопис невідомого сечентиста, тобто італійського письменника XVII ст. (від seicento — «сімнадцяте сторіччя»).

10

Див. попередній коментар.

11

Браві — так у XVII ст. в Італії називали найманих розбійників. Входячи в почет знатної особи, браві виконували роль охоронців і правили за знаряддя терору.

12

Генріх IV — французький король (1589—1610).

13

Мається на увазі війна Савойї і Франції за п'ємонтське місто Салуццо (1600—1601).

14

Бірон Шарль де Гонто (1562—1602) — маршал Франції. Під час війни з Савойєю брав участь у змові проти Генріха IV. Після викриття йому відрубано голову в Бастілії.

15

Курато — парафіяльний священик.

16

Сбіри — поліцейські стражники.

17

Тобто входив у почет знатної особи. За лівреєю можна було визначити приналежність людини до почту того або того синьйора.

18

Постановою синоду (зібрання духовних осіб) Тридентського собору (1545—1563) священикам заборонялося тримати служницю, молодшу від цього віку.

19

Конде Луї де Бурбон (1621—1686) — французький полководець. Біля Рокруа (16 травня 1643 року) здобуто першу з тих великих перемог, які сприяли укладенню вигідного для франції Вестфальського миру, що поклав край Тридцятирічній війні (1618—1648).

20

У XVII ст. Італія складалася з окремих дрібних держав, підкорених Іспанією або залежних від неї. Незалежність зберігали Венеція, Папська область і Савойське герцогство, в яке входив П'ємонт.

21

Перелік перешкод до вінчання: «Помилка, стан залежності, провинність, різні віровизнання, примус» і т. д. (латин.).

22

Перш ніж оголосити шлюб... (латин.)

23

Історична особа. Походив із знатної купецької родини Піченарді, що проживала в м. Кремона. Помер у чумному лазареті 1630 р.

24

Йдеться про юриста, який жив у Лекко. Прізвисько дістав за свідоме заплутування справ у інтересах злочинців.

25

В даному разі вбрання, обов'язкове для адвоката під час прийому клієнтів та виступів у суді: довгий одяг чорного кольору.

26

Хунта — в адміністративно-політичній термінології Іспанії — колегія, збори.

27

Скріпив (латин.).

28

Скуді — велика золота або срібна монета з державним гербом.

29

Благословен Господь (латин.).

30

Капуцин — чернець, який дотримується статуту ордену, але не живе в монастирі. Католицький чернечий орден капуцинів (відгалуження францисканського ордену) засновано 1525 р. для боротьби з протестантським рухом, і відтоді він править за знаряддя реакційної політики Ватикану. Капуцини носять гостроверху, пришиту до сутани відлогу (по-італійському cappuccio). Звідси назва ордену.

31

Капуцини підперезувалися вірьовкою.

32

Падре провінціал — особа, що стояла на чолі однієї а провінцій, на які ділились монастирські заклади ордену капуцинів.

33

Дурліндана, або дуриндана — меч. Назва прославленого меча лицаря Орландо, улюбленого героя середньовічних лицарських поем Італії.

34

Подеста — вища адміністративна особа в італійських містах.

35

Торквато Тассо (1544—1595) — знаменитий італійський поет пізнього Відродження, автор відомої лицарської поеми «Звільнений Єрусалим». Йому також належать діалоги, де трактуються питання моралі та етикету.

36

Посилання на епізод із поеми Тассо (пісня VI), що розповідає про перший хрестовий похід. Аргант — мусульманський вояк; герцог Бульйонський — ватаг хрестоносців.

37

Феціали — у Стародавньому Римі члени особливої колегії жерців, яка пильнувала за виконанням правових актів, що ними визначалися стосунки з іншими державами; виконували обов'язки посланців.

38

А оскільки... про якого йде мова... отже... (латин.)

39

Так звана Мантуанська війна (1628—1631), епізод Тридцятирічної війни.

40

Арман Плессі де Рішельє (1585—1642) — кардинал, державний діяч, який зіграв велику роль у зміцненні французького абсолютизму. Від 1624-го по 1642 рік був фактично правителем Франції.

41

Граф Оліварес (справжнє ім'я Гаспаро де Гусман; 1587—1645) — всесильний фаворит деспота Філіппа IV. До 1643 р. керував усіма справами іспанської монархії.

42

Акт передачі земельного володіння верховним феодальним володарем підлеглому васалові.

43

У той час папський престол займав Урбан VIII (1623—1644), який зовсім не прагнув до миру; підтримуючи претензії герцога Неверського і Рішелье, він водночас таємно постачав зброєю їхніх супротивників.

44

Спотворене на італійський манір ім'я німецького імперського полководця Альбрехта Валленштейна (1583—1634), який сформував під час Тридцятирічної війни велику найману армію ландскнехтів, що використовувалася для придушення антифеодальних виступів та визвольного руху.

45

Я покуштував і дійшов тієї думки (латин.).

46

Римський імператор (218—222), відомий своїм деспотизмом та розбещеністю.

47

Полента — лемішка з кукурудзяного або ячного борошна.

48

Парпальйола — дрібна італійська монета, що була в обігу в XV—XVII ст.

49

Натан — біблійний пророк-мораліст.

50

Вислів «пізанська допомога» в розумінні непотрібної, запізнілої допомоги став прислів'ям. Його походження не з'ясовано.

51

Мора — давня гра, успадкована італійцями від римлян. Один з гравців швидко викидає вперед притиснуті до плечей і стиснуті в кулаки руки, відгинаючи водночас кілька пальців, решта гравців вигукують число менше десяти; виграє той, хто назвав число, яке збіглося з кількістю відігнутих пальців.

52

Мандзоні посилається на одне місце з трагедії Шекспіра «Юлій Цезар» (дія II, сцена І), водночас іронізуючи з визначення, яке відомий французький філософ-просвітитель Вольтер дав великому англійському драматургові.

53

Берлінга — випущена в 1625 р. в Мілані срібна монета з зображеним святим Амброджо на коні, якого вважали заступником міста.

54

Карнеад — давньогрецький філософ (214—129 pp. до н. е.), представник стоїків і епікурейців; в теорії пізнання і в питаннях моралі прибічник поміркованого скептицизму.

55

Благословен Господь! (латин.)

56

Чистим усе чисте (латин.).

57

Джузеппе Ріпамонті. Вітчизняна історія. Кн. VI, розд. III, с. 358. (Прим. автора).

58

Тобто визнання повноліття. В Стародавньому Римі юнак, досягти повноліття, діставав право носити «чоловічу тогу».

59

Капітул — збори членів чернечого ордену або іншої духовної корпорації.

60

Чорна куля (в протилежність білій) означав голос «проти».

61

Вірш «Ломбардці в першому хрестовому поході» Томмазо Гроссі (1791—1853), близького друга А. Мандзоні.

62

Плащ був атрибутом знаті, а в куртках ходив простолюд.

63

Модій — старовинна римська міра сипучих тіл ємністю 8,754 літра.

64

Тобто до вступу військ Наполеона до Італії, що сприяло утворенню італійських республік та проведенню ряду буржуазних реформ, які похитали феодально-абсолютистський лад. Нобілі — представники вищих станів.

65

Мандзоні сміється з нових теорій френолога Франца Йозефа Галля (1758—1828), за якими нахили та фактори діяльності людини містяться в різних звивинах мозку, що відповідають певним виступам кісток черепа.

66

Іспанський король Філіпп II (1556—1598) був надзвичайно жорстокий і фанатичний; як головне знаряддя своєї внутрішньої політики використовував інквізицію.

67

Господи, ну й народ! (ісп.)

68

Якщо він винний (ісп.).

69

Вперед, Педро, якщо зумієш (ісп.).

70

Уперед, швидше, та обережно! (ісп.)

71

Саме так (ісп.).

72

Бережіться! (ісп.)

73

Педро, вперед, але обережніше! (ісп.)

74

Ходіть зі мною, ваша милість (ісп.).

75

Ось тут найважчий момент. Хай допоможе нам бог! (ісп.)

76

Це щоб їх задобрити (ісп.).

77

Це я говорю для вашого ж добра (ісп.).

78

Вибачте, ваша милість (ісп.).

79

Якщо він винний (ісп.).

80

Не занепадайте духом: ми вже майже вибралися (ісп.).

81

Цілую руки вашій милості (ісп.).

82

Хай зброя поступиться місцем тозі (латин.).

83

Вилазьте, вилазьте, ми вже вибралися (ісп.).

84

Що скаже про це його ясновельможність? (ісп.)

85

Що скаже граф-герцог (ісп.).

86

Що скаже наш повелитель, король (ісп.).

87

Бог його знає (ісп.)

88

Ваша милість (ісп.).

89

Служіння королю (ісп.).

90

Епітафія — напис на надгробку. Ренцо вживав це слово неправильно, що створює комічний ефект.

91

Реал — іспанська срібна монета.

92

Безкоштовно і полюбовно (латин.).

93

Пінд — гірський кряж у Греції, де, за міфологією, жили богині мистецтв — музи, яких очолював бог сонця і покровитель мистецтв Аполлон.

94

Безглуздий набір слів, який формально копіюй найбільш уживані словосполучення латинської мови.

95

Псіхея — героїня древньогрецької казки. Чоловіком Псіхеї був бог кохання Ерот (Амур), але це мало залишатись для неї таємницею. Наважившись, за спонуканням заздрісних сестер, порушити заборону і побачити при світлі свого чоловіка, Псіхея втратила кохання Амура.

96

Без формальностей (латин.).

97

Знак шинку.

98

Брати доброї смерті — члени особливого братства, створеного для догляду хворих, поховання померлих, напучення приречених на страту тощо.

99

Натяк на Рішельє.

100

Близько шостої години вечора.

101

Близько п'ятої години ранку.

102

Дож — глава держави у Венеціанській (VII-XVIII ст.) і Генуезькій (XIV—XVIII ст.) республіках.

103

Стайо — четверик, старовинна міра об'єму сипких тіл (26,239 л).

104

Вищезгаданого високого пана капітана (латин.).

105

Явно чи таємно (латин.).

106

Невідомо, але саме на територію Лекко; і якщо буде встановлено, що це так (латин.).

107

Зробити це з якомога більшим старанням (латин.).

108

Маєте приступити до будинку названого Лоренцо Трамальїно і з належною ретельністю вилучити все, що буде знайдено, пов'язане з даною справою, а так само зібрати відомості про його погані риси, про його життя та про його спільників (латин.).

109

Докладно розповісти (латин.).

110

Ескуріал (або Ескоріал) — велетенський палац поблизу Мадріда, збудований у другій половині XVI ст. при Філіппі II, за проектом архітектора X. Еррера (1530—1597).

111

Перешкоджай початку (латин.).

112

Тірадрітто означає буквально «Ходи прямо», Монтанароло — «Маленький горець», Тінабузо — «З вертепу», Сквінтернотто — «Спотворений».

113

Амброзіана — знаменита міланська бібліотека, що носить ім'я св. Амброджо (Амвросія), якого вважали заступником міста.

114

Нічого занадто (латин.).

115

Конклави — збори кардиналів, що їх скликали для обрання папи.

116

Це навернення — справа десниці всевишнього (латин.).

117

Щади покірних (латин.).

118

Гинув і знову здобутий (латин.).

119

Антоній — самітник, «батько чернецтва» (251—356). Олоферн — лютий воєначальник царя Навуходоносора (бібл.).

120

Мається на увазі поема Данте Аліг'єрі (1265—1321) «Божественна комедія», в якій великий італійський поет описує свою уявну подорож у «загробні світи». «Злі ями» — одне а найстрашніших місць Дантового пекла, де карають порушників миру, хабарників та лицемірів.

121

Книжки, що їх читав кравець, обмежувались старовинними творами, популярними в певних колах народу, для яких була недоступна сучасна культура.

122

Луцій Сергій Катіліна (108—62 pp. до н. е.) — староримський політичний діяч. За умов кризи Римської республіки прагнув захопити владу й установити диктатуру, спираючись на частину римського плебсу та рабів, приваблених його демагогічними обіцянками. Після розкриття змови змушений був тікати з Рима до Етрурії.

123

Четверта година пополудні.

124

Кардинал, докоряючи донові Абондіо, перелічує найважливіші етапи становлення курато, вказуючи, зрештою, на їхню зайвість, бо, мовляв, прагнення врятувати життя притаманне й простому мирянинові і для цього не обов'язково ставати священиком.

125

Ла-Рошель — французька фортеця, що була в руках протестантів-гугенотів, проти яких боровся кардинал Рішельє. У 1627 р. приєдналася до Англії, але наступного року була взята французькими королівськими військами.

126

Мати Людовіка XIII Марія Медічі стояла на чолі феодально-аристократичної опозиції в Лангедоку (південь Франції), яка готувала заколот проти абсолютизму правління Рішельє.

127

Ентелехія — термін, запозичений з філософії Арістотеля (384—322 pp. до н. е.), що означав певний нематеріальний початок, який нібито керує розвитком матерії.

128

Джероламо Кардано (1501—1576) — італійський математик, філософ і лікар. В його натурфілософській системі, поряд з елементами астрології, є й деякі природно-наукові ідеї.

129

«Про тонкість речей» (латин.). — У цій праці Кардано виклав свою натурфілософську систему. Натурфілософія — тобто «філософія природи», «природознавство як частина філософії».

130

Перипатетик — послідовник філософії Арістотеля. В середні віки так називали прибічників переробленої й спотвореної схоластами й церковниками філософії Арістотеля, з якої було вилучено матеріалістичні елементи.

131

«Про виправлення часів і небесних рухів» (латин.).

132

«Дванадцять годин народження» (латин.) — праця з астрології.

133

Порта Джован-Баттіста (1530—1615) — італійський фізик і натурфілософ, автор «Природної магії».

134

Каменів, тварин, рослин (латин.).

135

Альберт Великий — Альберт фон Больштендт (1193— 1280) — німецький теолог і філософ-схоласт, один з ідеологів феодального ладу. «Великим» його називали католицькі богослови.

136

Дельріо Мартін — богослов-єзуїт, автор «Магічних пошуків» (1600).

137

Цілком компетентно (латин.).

138

Мається на увазі Нікколо Маккьявеллі (1469—1527) — італійський політичний діяч, письменник і історик. У трактаті «Правитель» та інших творах виступав як теоретик абсолютної монархії і як супротивник панування католицької церкви в Італії.

139

Батеро Джованні (1533—1617) — письменник епохи контрреформації, єзуїт. У «Державному інтересі» (1589) виступав проти Маккьявеллі; космополітичні інтереси церкви ставив вище національних інтересів італійського народу.

140

Кастільйоне Валер'яно (1593—1668) — автор трактату «Правитель при владі» (1626), написаного на основі «Державного інтересу» Батеро.

141

За наказом його світлості (ісп.).

142

Натяк на заходи Конвенту по впорядкуванню цін під час першої французької буржуазної революції.

143

Мандзоні посилається на твори про чуму міланського лікаря Енріко Ачербі (1735-1827).

144

Джуліо — срібна монета, випущена на початку XVI ст. при папі Юлії II.

145

Акілліні Клаудіо (1574—1640) — італійський поет, представник вигадливого придворно-аристократичного стилю, так званого «маринізму». Прославляв, зокрема, Людовіка XIII та кардинала Рішельє.

146

Варкі Бенедетто (1503—1565) — італійський історик.

147

Мається на увазі Лодовіко Сеттала, автор трактату «Про чуму».

148

Аріани — послідовники александрійського священика Арія (IV ст.), який відкидав церковне вчення про триєдність.

149

Каппеллетті — тобто «капелюшки». Так називали албанських солдатів, що перебували на службі у Венеціанській республіці, за їхній своєрідний головний убір.

150

П'яцетта - невелика площа.

151

Тобто вторгнення арабів у Францію з Іспанії у VIII ст., яке було відбите Карлом Мартеллом (битва під Пуатьє, 732 p.).

152

Фіваїда — область у Єгипті, улюблене місце християнських самітників.

153

Полк (ісп.).

154

Протофізик — головний лікар.

155

«Житіє Федеріго Борромео, склав Франческо Ріволі». Мілан, 1666, с. 582. (Прим. автора).

156

«Історія Мілана» графа П'єтро Веррі. Мілан, 1825, том IV, с. 155. (Прим. автора).

157

Секвестр — у даному випадку — заборона користуватися особистими речами померлих від чуми.

158

Він готовий потурбуватися в найкращий спосіб, наскільки це дозволить момент і насущні потреби (ісп.).

159

3 великим сумом (ісп.).

160

Мантую було взято в 1630 р. імперськими військами, але після Регенбурзького миру, ратифікованого в П'ємонті наступного року, власником Мантуї визнано Карло Гонзаго Неверського.

161

«Пам'ятна записка про гідні уваги справи, які мали місце в Мілані в зв'язку з заразною хворобою 1630 року, і т. д., зібрані отцем Паола-Кроче». Мілан, 1730. Очевидно, витяг із неопублікованого твору автора, що жив під час моровиці; а можливо, це просто нова компіляція. (Прим. автора).