Чінгісхан

_{Читачу, салям}[1]

_{«Сокіл у небі безсилий без крил. Людина на землі немічна без коня.}

_{Все, що трапляється, має свою причину, початок мотузка тягне за собою кінець його. Обраний правильно шлях через рівнини всесвіту приводить мандрівника до наміченої мети, а помилка і безтурботність затягнуть його на солончак загибелі.}

_{Коли людині випадає нагода спостерігати надзвичайне, як-от: вибух вогнедишної гори, що знищила квітучі селища, повстання пригнобленого народу проти всесильного володаря або вторгнення на рідні землі батьківщини небаченого дикого народу, — все це очевидець мусить повідати на папері. А якщо він не навчений мистецтва нанизувати кінцем очеретинки слова повісті, то він повинен розповісти свої спогади досвідченому переписувачеві, щоб той начертав сказане на цупких аркушах на науку внукам і правнукам.}

_{А той, хто пережив надзвичайні події й не розповів про них, схожий на скупого, що, загорнувши в плащ коштовності, закопує їх у пустинному місці, коли холодна рука смерті вже торкається його голови.}

_{Проте, загостривши очеретяне перо і вмокнувши його в чорнило, я замислився в нерішучості… Чи ж вистачить у мене слів і сил, щоб правдиво розповісти про нещадного винищувача народів Чінгісхана та про його люте військо?.. Жахливе було вторгнення цих дикунів з північних пустель, коли на чолі війська мчав їхній рудобородий володар, коли розлючені воїни на невтомних конях проносились мирними долинами Мавераннагру і Хорезму}[2]_{, лишаючи на дорогах тисячі порубаних тіл, коли кожна мить породжувала нові страхіття і люди запитували одне в одного: «Чи засяє знову небозвід, застелений димом палаючих селищ, чи то вже настав кінець світу?..»}

_{Багато хто умовляв мене повідати на письмі все, що я знав і чув про Чінгісхана і про вторгнення монголів. Я довго вагався… А тепер я дійшов думки, що в моєму мовчанні немає ніякої користі, і я наважуюсь описати величезне лихо, подібного якому не бачили на землі ні день ні ніч і яке спіткало все людство, а особливо мирних трудівників твоїх полів, змучений нещастями Хорезм…}

_{Тут моя розповідь уривається, щоб не забігати надто далеко. Старі люди підтвердять, що все, описане мною, дійсно сталося…}

_{Наполегливий і терплячий побачить щасливий кінець розпочатої справи, той, хто шукав знання, знайде його…»}