Молоді літа короля Генріха IV

Примітки

1

Очевидно, під впливом німецької мови у нас склалася традиція називати французьких королів Генріх І, Генріх II і т. д. Але французькою це ім'я звучить Анрі (Henri), і Г. Манн, порушуючи відповідну німецьку традицію, пише Henri, а не Heinrich. У перекладі збережено цю особливість оригіналу. (Прим. перекл.).

2

Хай поможе мені в цю годину (південнофранц.).

3

Перемогти або вмерти! (Лат.).

4

Антуан де Бурбон (1518–1562) — походив з бічної парості роду Бурбонів; як чоловік Жанни д'Альбре після смерті її батька став королем Наваррським. 1561 р. призначений головним намісником Французького королівства. Загинув у бою під Руаном.

5

…Франціска Першого — того короля, що йому так не пощастило в бою з Карлом П'ятим під Павією… — Франціск (Франсуа) І Валуа (1494–1547) — король Франції в 1515–1547 pp. У війні зі Священною Римською імперією зазнав поразки 1525 р. коло міста Павії в Італії, попав у полон і змушений був підписати мир на вкрай невигідних умовах.

6

Карл V Габсбург (1500–1558) — імператор Священної Римської імперії і іспанський король. Прагнув створити всесвітню імперію під владою Габсбургів.

7

Тодішній король Франції з дому Валуа мав чотирьох живих синів… — Ідеться про Генріха (Анрі) II, що був на троні з 1547 до 1559 р. Його сини: Франціск II — король у 1559–1560 pp., Карл IX — у 1560–1574 pp., Генріх III — у 1574–1589 pp. Четвертий син, Франціск (Франсуа), герцог Алансонський, а з 1574 p. - герцог Анжуйський, помер від туберкульозу в 1584 р.

8

Покійний король був ще живий. — Генріх II загину» у 1559 р. на турнірі.

9

Її мати, королева, дуже лиха жінка. — Ідеться про вдову Генріха II Катерину, що походила з італійського роду Медічі.

10

…за Сен-Жерменським замком… — Сен-Жермен — літня резиденція королівського роду Валуа поблизу Парижа.

11

…ви таки гідна дочка флорентійського міняйла. — Предки Катерини Медічі були купці й банкіри. Банкірський дім Медічі, що виник у XV ст., вважався одним з найбагатших у Європі.

12

«Я бог гніву» — слова, що не раз повторюються в Біблії.

13

«О господи, яви свій вид» — перший рядок гугенотського хоралу, звіршованого на тему псалма 67-го з біблійної «Книги псалмів» («Псалтиря»).

14

Коліньї, Гаспар де Шатільйон (1519–1572) — відомий полководець, один із гугенотських вождів.

15

Кардинал Лотарінгський, Шарль де Гіз (1525–1574) — один із проводирів католицької реакції у Франції.

16

Марія Стюарт (1542–1587) — дочка Якова V Шотландського. Виховувалася при французькому дворі, 1558 р. її одружено зі спадкоємцем трону, майбутнім королем Франціском II Валуа… Після його смерті повернулась на батьківщину і з 1560 до 1567 р, була королевою Шотландії.

17

Наваррського колегіуму (лат.).

18

Наваррський колегіум — школа в Парижі, заснована 1304 р. за заповітом королеви Франції Жанни Наваррської для сімдесяти бідних дітей. Згодом стала школою для дітей аристократії.

19

…їхній одноліток із роду Гізів — герцог Анрі Гіз (1550–1588) — проводир католицької реакції під час гугенотських війн у Франції, один із організаторів Варфоломіївської ночі. Прагнув посісти французький трон. Убитий за наказом короля Генріха III.

20

Конде, Людовік (Луї) де Бурбон, принц (1530–1569) — родоначальник роду Конде, рідний брат Антуана де Бурбона. Один із політичних проводирів і військових керівників гугенотів.

21

Монлюк, Блез де Ласеран-Масенком (1499–1577) — французький полководець, маршал Франції з 1574 р. Бувши за правління Карла IX намісником у провінції Гіеннь (південний захід Франції), жорстоко утискав там гугенотів.

22

Філіпп Другий (1527–1598) — іспанський король з 1556 до 1598 p., представник іспанської парості роду Габсбургів, під владою якої, крім Іспанії, були також Нідерланди, частина Італії й величезні колонії в Новому Світі. Один з найфанатичніших поборників феодально-католицької реакції в Західній Європі.

23

Нострадамус — латинізована форма прізвища Мішеля де Нотр-Дама (1503–1566), уславленого астролога, лікаря французького короля Карла IX.

24

Єлизавета Французька (1545–1568) — дочка Катерини Медічі, була заручена зі спадкоємцем іспанського трону Карлосом, але потім стала дружиною його батька Філіппа II.

25

Герцог Альба, Фернандо Альварес де Толедо (1507–1582) — іспанський полководець і державний діяч, запеклий ворог Франції. Бувши намісником у Нідерландах, з фанатичною жорстокістю придушував народне повстання 1566 року, з якого почалась Нідерландська буржуазна революція XVI сторіччя, і цим викликав нову хвилю визвольного руху в Нідерландах,

26

Десять тисяч жаб не варті одного лосося. — Натяк на адмірала Коліньї, на гербі якого був зображений лосось.

27

В оригіналі роману французький текст висновків іде без перекладу. (Прим. перекладача).

28

…поборників істинної віри розбили. — Третя гугенотська війна, що почалася в серпні 1568 p., призвела до поразки гугенотів під Жарнаком 13 березня 1569 р.

29

…сподіватись на допомогу принців Оранського й Нассауського та герцога Цвайбрюкенського. — Вільгельм Оранський (1533–1584) — намісник Голландії й Утрехту, визначний діяч Нідерландської буржуазної революції XVI сторіччя. Людвіг Нассау-Діленбург — його брат, ревний протестант, також один з керівників повстання в Нідерландах. Пфальцграф Вольфганг фон Цвайбрюкен — німецький протестантський князь, допомагав гугенотам, хотів збільшити свої володіння за рахунок Франції.

30

…з кузеном Конде. — Анрі Конде (1552–1588), син Людовіка Конде, після батькової смерті вступив до протестантського війська. Після Варфоломіївської ночі втік до Німеччини, щоб з протестантськими князями виступити проти Франції. Згодом повернувся до Франції.

31

…він урятував Францію… — Ідеться про героїчну оборону Сен-Кантена 1557 р. Нечисленною залогою міста, обложеного іспанцями, командував адмірал Коліньї.

32

…свого часу він відібрав у англійців Булонь. — Адмірал Коліньї брав участь у облозі Булоні — захопленого англійцями французького міста на узбережжі Ла-Маншу.

33

…пан адмірал Коліньї перший спробував заснувати там французьку колонію. — Ідеться про організовані Коліньї колоніальні експедиції: до Бразілії в 1552 р. та до Флоріди в 1562 і 1565 pp. Усі три експедиції зазнали невдачі через вороже ставлення іспанців.

34

…весь час доводилось підписувати нічого не варті угоди, а потім війна починалася спочатку. — Йдеться про три угоди: 1) Амбуазький мирний договір між католиками й протестантами 19 березня 1563 p., яким закінчилась перша гугенотська війна (1562–1563); за цим договором французькі дворяни й більшість населення в їхніх володіннях мали дістати цілковиту свободу віри. 2) Мирний договір у Лонжюмо 23 березня 1568 р. після другої релігійної війни (1567–1568), який підтвердив чинність Амбуазького договору. 3) Сен-Жерменський мирний договір 8 серпня 1570 p., що завершив перший період релігійних війн і підтвердив цілковиту громадянську рівноправність гугенотів. За цим договором їм передано чотири великі фортеці: Лa-Рошель, Монтобан, Коньяк і Ла-Шаріте. Насправді всі ці угоди лишились на папері і війна між католиками й гугенотами не припинялась.

35

…хотів узяти Карла Дев'ятого в полон… — У вересні 1567 р. гугеноти, повставши по всій Франції, спробували захопити в полон Карла IX з його двором у резиденції Монс. Але двір, попереджений зрадником, устиг втекти до Парижа.

36

…повісити на шибениці на Гревському майдані. — Гревський майдан у Парижі кілька сторіч був місцем страт.

37

Він убив старого герцога Гіза. — Герцога Франсуа Гіза (1519–1563) вбив гугенот Польтро де Мере. Католики вважали, що вбивцю підіслав Коліньї.

38

Наступ ще тривав, а вже підписали мир… — Ідеться про Сен-Жерменський мирний договір (див. прим. вище).

39

А якби твій брат Анжу одружився з королевою Англії? — Ідеться про Єлизавету Тюдор (1533–1603), королеву Англії з 1558 р. Єлизавета жорстоко переслідувала як католиків, так і пуритан. Її шлюб з герцогом Анжуйським був би вигідний Франції, бо означав союз із Англією в боротьбі проти могутнього іспанського короля Філіппа II.

40

Волсінгтон — очевидно, мається на увазі визначний дипломат часів Єлизавети Френсіс Волсінгем (1530–1590).

41

Бірон, Арман де Гонто (1524–1592) — відомий полководець, маршал Франції. Один із перших визнав Генріха IV королем.

42

Брантом, П'єр де Бурдей (1535–1614) — французький мемуарист. У своїх книжках «Життя славетних мужів і видатних полководців французьких», «Життя славетних мужів і видатних полководців чужоземних» та ін. яскраво змалював життя королівського двору тих часів. Мемуари його становлять великий історичний інтерес.

43

Я читала у Плутарха… — Йдеться про «Порівняльні життєписи» давньогрецького автора Плутарха (бл. 46- бл. 127) — низку біографій видатних діячів стародавньої Греції й Риму.

44

Мальована гробниця — біблійний вислів, символ внутрішньої гнилизни й порожнечі, прикритої зовнішнім блиском.

45

Fleurette — квіточка (франц.).

46

Загалом (лат.).

47

Д'Обіньє, Теодор-Агріппа (1552–1630) — французький поет і історик. Один із найвидатніших діячів протестантського руху. Його «Всесвітня історія» (видана в 1616–1620 pp.) — визначний історичний твір цієї доби.

48

Дю Барта, Гійом де Салюст (1544–1590) — французький поет-протестант. Його творчість перейнята гуманістичними мотивами, науковими ідеями тих часів, прославляє природу. Він був не тільки поетом: виконував важливі дипломатичні доручення Генріха IV в Англії, Данії та інших країнах.

49

Дю Плессі-Морней, Філіпп (1549–1623) — французький протестантський публіцист і дипломат.

50

…сльози обох Марій. — Маються на увазі персонажі євангельської легенди — Марія, матір Христа, і Марія Магдалина.

51

Голгофа — пагорб поблизу Єрусалима; на вершині цього пагорба, за євангельською легендою, розіп'яли Ісуса Христа.

52

…на весіллі в Кані Галілейській. — За євангельською легендою, на весільному бенкеті в Кані Галілейській Ісус здійснив перше зі своїх чудес: перетворив воду на вино.

53

Кардинал де Бурбон (1523–1590) — рідний брат Антуана де Бурбона.

54

…її звідти вислано. — 1527 р. Медічі були вигнані з Флоренції й повернулись туди 1530 p., підтримані військом імператора Священної Римської імперії.

55

Де Сов, Шарлотта (бл. 1551–1617) — одна з придворних дам Катерини Медічі.

56

Де Морвер (за іншими джерелами — Морвель), Шарль де Лув'є (?-1583) — найнятий герцогом Гізом убивця, що стріляв у адмірала Коліньї перед Варфоломіївською ніччю.

57

Плутон — у грецькій міфології бог-владар підземного царства, а також бог багатства.

58

Єлизавета Австрійська — дружина Карла IX, дочка імператора Священної Римської імперії Максиміліана Габсбурга.

59

Де ла Ну, Франсуа (1531–1591) — французький полководець-гугенот, один з найдіяльніших помічників адмірала Коліньї. Загинув у бою під Монконтуром.

60

Хронос — у грецькій міфології батько олімпійських богів, а також уособлення часу.

61

Австрійський дім — династія Габсбургів.

62

Медуза — у грецькій міфології одна з трьох горгон, крилатих жінок-потвор з гадюками замість волосся.

63

Сінай — гора, на якій, за біблійною легендою, бог вручив іудейському пророкові Мойсею скрижалі з заповідями.

64

Марс — давньоримський бог війни.

65

Церера — давньоримська богиня хліборобства.

66

Гужон, Жан (бл. 1510 — між 1564 й 1568) — видатний скульптор і архітектор французького Відродження. Скульптурні прикраси Лувру — остання робота Гужона.

67

…як Даліла Самсона. — За біблійною легендою, могутнього іудейського воїна Самсона підступом віддала в руки ворогів його коханка Даліла.

68

Ніжних почуттів (франц.).

69

Єлісейські Поля — за грецькою міфологією, місце, де перебувають після смерті душі праведних.

70

Меркурій — у римській міфології бог красномовства, торгівлі і злодійства, а також бог-вісник.

71

Купідон — бог кохання у римлян.

72

Амбруаз Паре (між 1509 і 1517–1590) — видатний французький хірург епохи Відродження.

73

Мерлен, П'єр (1533–1603) — французький пастор-протестант. Вивчав теологію в Женеві у Беза (див. прим, до с. 362), був пастором у Ла-Рошелі.

74

І цей раз у п'ятницю… — За євангельською легендою, Христа розіп'яли у п'ятницю.

75

Теліньї, Шарль де — вихованець адмірала Коліньї; був одружений з його дочкою. Учасник гугенотських війн. Загинув у Варфоломіївську ніч.

76

Де Таван, Гаспар (1509–1573) — французький маршал, один із призвідців Варфоломіївської ночі.

77

Монпансьє, Луї де Бурбон, герцог (1513–1582) — французький полководець. Надзвичайно жорстоко переслідував протестантів, брав участь у різанині Варфоломіївської ночі.

78

Д'Ангулем, Анрі (1551–1586) — син Генріха II і однієї в фрейлін Марії Стюарт. Запеклий ворог гугенотів.

79

Убивай! Убивай! (Франц.).

80

Завдають болю (лат.).

81

Любих в обіймах шалено стискають і болю

Тілові їх завдають… (Лат.).

Лукрецій. «Про природу речей»

82

Парламент — найвища судова установа тогочасної Франції.

83

Діана — у Стародавньому Римі богиня місяця і мисливства.

84

Панове де Монморансі. — Йдеться про двох герцогів Монморансі: Франсуа (1530–1579) — маршала Франції, одруженого з дочкою Генріха II, і Анрі (1534–1614), полководця, губернатора провінції Лангедок. Анрі де Монморансі виступав на боці протестантів проти Генріха III.

85

«Політики» — партія, що утворилась у 1573 р. Ставила за мету встановлення віротерпимості й миру в державі шляхом компромісу між католиками й гугенотами. На чолі «політиків» стояли герцог Алансонський, принц Конде, Анрі де Монморансі та інші.

86

Де Тюренн, Анрі де ла Тур, віконт, згодом герцог Бульйонський і принц Седанський (1555–1623) — маршал Франції. Перейшов у протестантство й боровся на боці Генріха Наваррського.

87

Мішель де Монтень (1533–1592) — видатний французький філософ епохи Відродження, скептик, гуманіст, ворог теології і схоластики. В боротьбі проти церковних авторитетів проголошував право людини на сумнів, маючи на увазі насамперед право сумніватися в істинності догм католицької релігії.

88

Божевільний мудрець (лат.).

89

Нема нічого властивішого народові, ніж добрість (лат.).

90

Коссе де Секондіньї, граф (1512–1582) — французький військовий діяч, сюрінтендант (міністр) фінансів і маршал Франції. Боровся проти гугенотів, але з підозри в належності до партії «політиків» 1574 р. був ув'язнений у Бастілії; згодом реабілітований.

91

Майенн, ІІІарль, герцог Лотарінгський (1554–1611) — рідний брат герцога Анрі Гіза і його спільник у всіх справах. Після смерті Анрі Гіза мав намір захопити французький трон, був головним намісником королівства. Поразка Ліги в 1595 р. змусила його скоритися Генріхові IV.

92

Біраг, Рене де (1506–1583) — кардинал і канцлер Франції. Належав до найближчого оточення Катерини Медічі й мав на неї великий вплив. Був непримиренним ворогом протестантів.

93

Буше, Жан (1548–1644) — теолог, ректор Паризького університету (в ті часи центру католицької реакції). Затятий ворог протестантства, не скорився Генріхові IV навіть після його переходу в католицтво й виїхав з Парижа.

94

…паном де О… — маркіз Франсуа д'О (1535–1594) — державний діяч Франції, один з фаворитів Генріха III, сюрінтендант фінансів. Запровадив сувору податкову політику. Під час описуваних подій, у 1575 p., був губернатором Парижа.

95

Так народилася Ліга. — Ідеться про так звану Католицьку лігу — об'єднання французького католицького духівництва, феодальної знаті й дворянства (переважно з північної Франції), північнофранцузької буржуазії та ремісників (головним чином паризьких), утворене під проводом герцога Анрі Гіза в 1576 р. Неоднорідність соціального складу та розбіжності інтересів зумовили внутрішню боротьбу в самій Лізі, і на кінець 1576 р, вона фактично розпалась. 1585 р. була відновлена під іншою назвою — Паризька ліга; тепер провідну роль у ній відігравали великі міста, особливо Париж.

96

Роні — барон де Роні Максімільєн де Бетюн, згодом герцог Сюллі (1559–1641), французький політичний діяч, гугенот, належав до найближчого оточення Генріха IV. Бувши в 1599–1611 pp. сюрінтендантом фінансів, зміцнив фінансове становище держави й ліквідував значну частину державного боргу.

97

Я панна де Люзіньян. — Люзіньяни — французький феодальний рід, що вславився під час хрестових походів.

98

…в поетичному світі вона звалась Лаїсою… — Лаїса — ім'я двох славнозвісних грецьких гетер; стало символом жінки, що дає натхнення музикантам і поетам.

99

Ахілл — легендарний давньогрецький герой, один з головних персонажів Гомерової «Іліади».

100

Теодор де Без (1519–1605) — найвідоміший з послідовників Кальвіна, автор багатьох гугенотських псалмів. З 1549 р. був професором грецької мови в Лозанні, з 1559 — проповідник і професор теології в Женеві. Після смерті Кальвіна став на чолі реформованої церкви у Женеві.

101

Де Фервак, Гійом де Отмер, граф (1538–1613) — французький полководець. У релігійних війнах бився на боці католиків, потім перейшов на службу до Генріха IV.

102

…псалом синів Кореєвих… — Із псалмів, зібраних у біблійному «Псалтирі», більшість приписують легендарному іудейському царю Давидові, а невелику частину — Асафові, синам первосвященика Корея та ін.

103

Роклор, Антуан де (1544–1625) — французький полководець, маршал Франції. Брав участь у боях під Монконтуром, Кутра, Арком та Іврі. Вважають, що він належав до тих наближених Генріха IV, які сприяли його переходові в католицтво.

104

Йов — біблійний персонаж, чиє ім'я стало символом людини, що після багатьох років щасливого життя спізнала злидні й горе.

105

Карл Великий (бл. 742–814) — франкський король з 768 p., а з 800 — імператор. У численних завойовницьких походах створив величезну імперію.

106

Йоганн-Казимир Баварський — один із синів герцога Баварського Фрідріха III. Не раз подавав гугенотам військову допомогу.

107

…двір помирився з монсеньйором… — Ідеться про мирний договір, укладений у травні 1576 р. в Больє після наступу об'єднаного війська д'Алансона, Конде і Генріха Наваррського на Париж.

108

…недалеко від Мекки гугенотів… — Із Меккою, священним містом магометан, автор тут порівнює протестантську фортецю Ла-Рошель.

109

Адріан, Публій Елій (76-138) — римський імператор з династії Антонінів.

110

Діоген із Синопа (бл, 404 — бл. 323 pp. до н. е.) грецький філософ із школи кініків.

111

Платон (427–347 pp. до н. е.) — грецький філософ, ідеолог рабовласницької аристократії.

112

Всі відкриті вади менш небезпечні (лат.).

113

…усе своє вміння він завдячує лише тому, що походить із роду графів Каносських. Звуть того митця Мікеланджело. — Мікеланджело Буонарроті (1475–1564) — геніальний італійський скульптор, художник і архітектор епохи Відродження. Біографи Мікеланджело Кондіві й Базарі твердять, ніби рід Буонарроті веде своє походження від старовинного італійського роду графів Каносса. Це твердження не доведене.

114

Де Війяр (1509–1580) — французький воєначальник і політичний діяч. З 1570 р. був губернатором Гієнні, з 1572 — губернатором Провансу, а після смерті адмірала Коліньї став адміралом Франції і Бретані. Ворог гугенотів, обороняв Руан проти Генріха IV, згодом перейшов на його бік.

115

Лаварден, Жан де Бомануар, маркіз де (1551–1614) — сподвижник Генріха IV. 1595 р. став маршалом Франції.

116

Монгомері, Жак, граф де Лорж (1550–1609) — учасник релігійних війн, сподвижник Конде. Бився у війську герцога Анжуйського у Фландрії.

117

…він знову подався до Фландрії…- Вільгельм Оранський і Генеральні штати в 1578 р. закликали до Нідерландів Франсуа Анжуйського для боротьби з народним рухом і селянською війною, що спалахнула у Фландрії після 1577 р.

118

…король Франції скликав у своєму замку Блуа збори всіх станів. — У грудні 1576 р. в Блуа були скликані Генеральні штати — найвища станово-представницька інституція середньовічної Франції. На цих зборах Генріх III оголосив, що в його державі може існувати тільки одна релігія.

119

Замок із стодолою (франц.).

120

…знов точиться війна… — Шоста гугенотська війна спалахнула 1576 p., зразу після Генеральних штатів у Блуа.

121

«Не гарячих і не холодних господь виплюне з уст своїх» — вислів із «Апокаліпсиса», біблійної книги, що пророкує кінець світу і страшний суд.

122

Дон Хуан Австрійський (1547–1578) — іспанський полководець і політичний діяч. Нешлюбний син імператора Карла V. 1576 р. був призначений намісником Нідерландів, де провадив політику найжорстокішого терору.

123

Ла Форс, Жак-Номпар де Комон, герцог (1558–1652) — французький полководець. Один з перших перейшов на бік Генріха IV. З 1622 року — маршал Франції.

124

Мартін Лютер (1483–1546) — видатний діяч Реформації, засновник протестантизму в Німеччині.

125

…загибель іспанської Непереможної Армади… — Щоб розгромити англійський флот і висадити в Англії десант, іспанці збудували ескадру з ста тридцяти великих бойових кораблів, яку назвали Непереможною Армадою. В червні 1588 р. вона відпливла до берегів Англії, де зазнала великих втрат у бою з англійським флотом, до того ж багато суден Армади потонуло під час бурі біля Оркнейських островів. Загибель Непереможної Армади була непоправним ударом по престижу Іспанії й підірвала її морську могутність.

126

Діоніс — у стародавніх греків бог вина, виноробства й родючості.

127

Ціцерон, Марк Туллій (106-43 pp. до н. е.) — видатний оратор, адвокат, письменник і політичний діяч Стародавнього Риму.

128

У всіх дослідженнях розуму найтяжче — це початок (лат.).

129

Лукрецій — Тіт Лукрецій Кар (бл. 98–53 pp. до н. е.) — давньоримський філософ-матеріаліст і поет.

130

Марціал, Марк Валерій (бл. 40 — бл. 104) — давньоримський поет. Його твори відзначаються лаконізмом, жвавістю мови, дотепністю.

131

Ювенал, Децім Юній (бл. 60-127) — великий давньоримський поет-сатирик.

132

Нелегка перемога над п'яними… (Лат.).

133

Медея — жорстока, непогамовна чарівниця, згадувана в античних міфах про аргонавтів.

134

Макіавеллі, Ніколо ді Бернардо (1469–1527) — італійський політичний мислитель і письменник. У своїх творах виступав проти роздрібненості Італії, його ідеал — абсолютна монархія. У творі «Державець» він виправдовував будь-які засоби в боротьбі за встановлення сильної влади, аж до підкупу, зради й убивств.

135

Цезар, Гай-Юлій (102/100-44 pp. до н. є.) — видатний діяч, полководець, письменник і оратор Стародавнього Риму.

136

Фама — давньоримська богиня поголосу, слави.

137

…написана там книжка… — Йдеться про головний твір Монтеня — «Спроби», вперше опублікований 1580 р.

138

Жуайоз, Анн, герцог де (1561–1587) — один з фаворитів Генріха III. Був герцогом і пером, адміралом і губернатором Нормандії; загинув у бою під Кутра.

139

Нарцис — персонаж грецької міфології, символ надзвичайної вроди.

140

Графиня де Грамон — під цим ім'ям у романі виведено Діану д'Андуен, графиню де Гіш (1554–1620), на прізвисько Прекрасна Корізанда, коханку Генріха Наваррського.

141

У Фландрії він розтринькав рештки своєї сили… — 1582 р. принц Оранський і Генеральні штати всупереч волі народу знов закликали до Фландрії правителем герцога Анжуйського. У січні 1583 р. він вчинив заколот з метою заволодіти Фландрією й Брабантом і приєднати їх до Франції. Заколот було придушено.

142

Епернон — Жан-Луї, герцог д'Епернон (1554–1642), фаворит Генріха III. Представник найвищої католицької аристократії, політичний інтриган. Згодом перейшов на бік Генріха IV.

143

Де Матіньйон, Жак-Гуайон (1525–1597) — головний намісник королівського дому в Нормандії, прихильник гуманного ставлення до гугенотів. З 1576 р. маршал Франції, потім губернатор Гієнні. Пристав до Генріха Наваррського.

144

Капетінги — династія французьких королів (987-1328), нащадків Гуго Капета. Бічними лініями Капетінгів були й династії Валуа та Бурбонів.

145

…лакедемонянин… сказав ілотові…- Ілоти — пригноблена й безправна частина населення стародавньої Спарти (Лакедемону).

146

Герцогиня де Монпансьє, Катерина-Марія (1552–1596) — сестра Анрі Гіза, запеклий ворог Генріха III і, можливо, одна з організаторів його вбивства. Разом з іншими керівниками Паризької ліги брала діяльну участь у готуванні повстання парижан проти королівської влади 12 травня 1588 p., що ввійшло в історію під назвою Дня барикад.

147

Здавайся, філістимлянине! — Філістимляни — народ малоазійського походження, що в XII ст. до н. е. оселився на палестинському узбережжі й весь час ворогував з іудейським населенням Палестини. Тут ужито в значенні «ворог істинної віри».

148

Гіз недавно розгромив чужоземне гугенотське військо, а королівське, під проводом Жуайоза, навпаки, розбив Наварра — 20 жовтня 1587 р. під містом Кутра блискуче споряджене дванадцятитисячне військо герцога Жуайоз а було розгромлене шеститисячним військом Генріха Наваррського; сам Жуайоз загинув у цьому бою. В той самий час Анрі Гіз розбив велике військо, що його послали на поміч гугенотам німецькі протестантські князі.

149

Орнано — Альфонс д'Орнано (1548–1610) — полководець, згодом маршал Франції. Був лояльний до Генріха III. Ворог Ліги, один з перших визнав Генріха IV королем.

150

Крійон, Луї де (1543–1615) — французький воєначальник, учасник релігійних війн. Уславився надзвичайною хоробрістю. Після Дня барикад підтримував Генріха III в його боротьбі проти Ліги.

151

Мендоса, Бернард де (1540–1604) — іспанський дипломат і історик. Був послом у Франції, брав активну участь в організації Ліги.

152

…дав… привід для повстання… — Йдеться про День барикад.

153

Жаку, де ти? — Чернець-домініканець, що 1589 р. вбив Генріха III, звався Жак Клеман.

154

Сам Анрі страшенно боявся отрути… відколи помер його кузен Конде. — Раптова смерть Анрі Конде в 1588 р. викликала підозру, що його отруїла дружина, принцеса Шарлотта де Тремойль, яка походила з католицької родини. Справу про гадане отруєння згодом розглядав парламент (вищий суд) у Парижі, але факт отруєння лишився не доведений.

155

Відвагою в боях ви здобули собі прізвисько Сакремор… — Sacremore французькою означає «відчайдух».

156

Якраз тоді він скликав у Блуа Генеральні штати. — На Генеральних штатах, скликаних у Блуа 16 жовтня 1588 p., Генріх III знову дав католикам обіцянку викоренити протестантство.

157

…ватажки Ліги… усі шістнадцятеро… — В дні організації Паризької ліги влада в Парижі була в руках «комітету шістнадцяти», що складався з представників від шістнадцяти міських округ — по одному від кожної. Комітет репрезентував дрібнобуржуазне крило Ліги. До його функцій належала закупівля зброї та набирання міської міліції з нижчих верств населення.

158

На короля напосілася зграя флагелантів… — Флагеланти — учасники релігійного руху, що вперше виник у XIII ст. серед італійської бідноти. Вони ходили по містах і селах, публічно бичуючи себе. Генріх III свого часу пристав був до братства флагелантів і брав участь у їхніх процесіях.

159

Адмірал Дрейк — Френсіс Дрейк (бл. 1545–1595) — англійський^ мореплавець і пірат; разом з адміралом Говардом керував англійськими морськими силами, що розгромили Непереможну Армаду.

160

Милосердя! (Лат.).

161

…бог, що досі дарував мені перемоги над ворогами, допоможе мені й далі. — Слова царя Давида з біблійної «Другої книги царів».

162

Кардинала Лотарінгського він звелів задушити… — Кардинал Лотарінгський — Луї Гіз (1558–1588), брат Анрі Гіза. Брав активну участь у інтригах Ліги й вороже ставився до Генріха III. Титул кардинала Лотарінгського носив також Шарль Гіз, що помер 1574 р.

163

…промовлю Симеонову молитву подяки… — За євангельською легендою, побожний іудей Симеон проказав цю молитву, коли побачив немовля-Ісуса.

164

…мов Лазар… — За євангельською легендою, Христос воскресив Лазаря через три дні після смерті.

165

Хвороба святого Вітта — в середні віки напади хворобливого релігійного екстазу, що виливався у невтримний танець. Щоб зцілитись від неї, ходили на прощу до каплиці святого Вітта поблизу міста Ульма в Німеччині — звідси й назва. Згодом так часто називали нервову хворобу хорею.

166

Хрестовий похід дітей. — У 1212 р. якийсь Ніклас і пастух Стефан повели у хрестовий похід десятки тисяч майже беззбройних дітей із Франції й Німеччини, бо відвоювати «святі місця» у «невірних» можна було, мовляв, тільки руками невинних дітей. Частина їх загинула дорогою, решту привезли до Єгипту і продали в рабство.

167

Тисячолітнє царство. — «Апокаліпсис», одна з книг Нового завіту, пророкує друге пришестя Христа, страшний суд і настання тисячолітнього царства радості для праведників.

168

…свою зведену сестру, пані Діану. — Йдеться про Діану де Франс, герцогиню де Монморансі і д'Ангулем (1538–1619), нешлюбну дочку Генріха II. Ставши королем, він офіційно вдочерив її. Вона доклала багато зусиль, щоб помирити брата й Генріха Наваррського, на якого мала великий вплив.

169

Королі уклали між собою перемир'я на один рік… — З квітня 1589 р. Генріх III і Генріх Наваррський уклали угоду про перемир'я. Ця угода сприяла об'єднанню їхніх зусиль у боротьбі проти Ліги.

170

Пан де Шатільйон — Франсуа Коліньї, син адмірала Коліньї (1557–1591). Після Варфоломіївської ночі знайшов притулок у Швейцарії, лишився вірний Генріхові IV.

171

Маршал д'Омон (1522–1595) — полководець, що відзначився в боях під Сен-Кантеном і Монконтуром. Один з перших визнав Генріха IV, бився на його боці під Іврі й Арком; Генріх призначив його губернатором Бретані. Загинув у боротьбі з Лігою.

172

Сен-Клу — місто на березі Сени, поблизу Парижа.

173

…зроблять, як Юдіф, і лиш від їхньої руки згине новий Олоферн. — За біблійною легендою, красуня Юдіф урятувала іудейський народ, відрубавши голову ассірійському воєначальнику Олофернові.

174

Краса твоя, Ізраїлю, побита на висотах твоїх… — Вірші 19 і 25 з першої глави біблійної «Другої книги царів», у яких Давид оплакує загибель свого друга Йонафана та його батька — царя Саула.

175

Нантський едикт — законодавчий акт, виданий Генріхом IV 13 квітня 1598 р. в місті Нанті. За цим едиктом панівною релігією у Франції визнано католицтво, але й гугенотам надавалася свобода віровизнання й богослужіння (за винятком Парижа). Їм було дане право мати своє військо, займати нарівні з католиками державні посади. За ними залишено близько двохсот замків і фортець. Надання гугенотам політичних прав було тимчасовим заходом, і ці права порушувано вже за правління Генріха IV. 1685 p., за Людовіка XIV, Нантський едикт остаточно скасовано.

176

Швейцарці (франц.).