Нові казки під подушку

Ірина Панчишин від гурту «Патриція» Так буває на Різдво

У малого ведмежатка

Ані мами, ані татка,

Ані братика й сестрички —

Тільки хатка невеличка.

І коли надходить нічка,

Ведмежатко плаче трішки,

Бо сумна у нього хатка —

Ані мами, ані татка.

За вікном летять сніжинки,

Прикрашаючи ялинки,

І кружляють у танку —

Ліс в пухнастому вінку.

Раптом чує ведмежатко:

Хтось там стукає у хатку.

Може, зайчик, може, мишка?

І мале сповзає з ліжка.

До дверей біжить швиденько.

Хто співає так гарненько?

То хлоп’ята і дівчатка

З колядою біля хатки.

Дітлахи, знай, не дармують —

Вже ведмедика годують.

В них смаколиків торбинка

І красунечка-ялинка.

У торбинці є горішки,

Пампушки і сиру трішки.

Ще й у горщику медок —

Подарунок від бджілок.

А ялинка-веселинка,

Як граційна балеринка,

У святковому вбранні —

Молода на виданні.

Порцелянові свічки

Прикрашають гілочки,

А з вершечка, як годиться,

Сяє золота зірниця.

Що ж, прийшла пора прощатись.

Стало ведмежа питатись:

«Ви мандруєте багато —

Чи стрічали маму й тата?»

Заглядає в темне небо:

«Може, там шукати треба?

Он ведмедиця блукає —

І Велика, і Мала є».

Ні, маленьке ведмежатко,

То не мама і не татко.

То лише далека зірка.

Але бачили у цирку

Ми ведмедиків не раз.

Може, там вони якраз?

І якщо спитати, може,

Нам у цирку допоможуть.

От вони усі разом

Із ведмедиком гуртом

На санчата примостились —

І до міста покотились.

Ось і цирк! Горять вогні.

В залі повно дітлашні!

Друзі в чергу чемно стали,

Щоб потрапити до зали.

Ліхтарі горять яскраві,

Зазвучали труби браві,

Барабани гатять гучно,

Що ж, нікому тут не скучно!

У малят палають лиця,

Геть розширились зіниці.

Ведмежатко каже стиха:

«Чи не буде часом лиха?»

На арені звірям тісно,

Всі вони артисти, звісно.

Поні, тигри, левенята —

Та не видно мами й тата.

Ось мелодія печальна —

Ця історія повчальна.

Оплески звучать розкішно —

Йде Ведмедиця неспішно.

Музика гучніш лунає,

А вона когось шукає.

Наче в танці, ходить плавно,

Дуже вправно, дуже славно,

Та в очах її неспокій —

Ось взялась вона у боки

І поглянула з арени.

Ведмежа — мерщій на сцену.

До ведмедиці гукає:

«Мамочко, я Вас шукаю!

Повертайся разом з татом,

Бо без вас — холодна хата».

Ну їх, ваші заробітки,

Хай веселі будуть дітки!

У різдвяне світле свято

Хай не плачуть оченята.

Хай радіють до нестями,

Й дітлахи, і тата й мами.

Хай дарує Бог тепло

В кожну хатку чи кубло.

Звеселилось ведмежатко:

В рідній хаті — мама й татко.

Мріють, пестять і любують,

Радісно Різдво святкують.

Завітайте до них, друзі, —

Знають їх в усій окрузі.

Тепло й затишно у хаті,

Почастують, чим багаті.

Сяє Зіронька-зірниця.

В теплій хаті гарно спиться.

Коли поруч мама й татко,

Дуже добре ведмежатку.