20

НАЗОРЕЇ (євр. незір) — означає відділений, відсепарований (назар — відділяти); цебто особа, в особливий спосіб, призначена на службу Богові, святині й законові та відділена від всякої сервільної праці. Назорей не смів пити вина (й інших алкогольних напоїв), стригти волосся, доторкатися трупа. Коли б таке сталося, він мусів обстригти волосся, принести жертву і відновити обіт. Обіти були на певний час і на все життя. Досмертними назореями були: Самсон, Самуїл, Єремія, Іван Хреститель. Основою цього інституту назорейства є Четверта книга Мойсеева Числа, глава 6. Згідно з деякими поясненнями, з назореїв постали в прямій дорозі наслідування рехабіти, ессени, анахорети (герміти) і згодом інші монаші чини.

Загрузка...