Останній пророк

48

АЗАЗЕЛЬ (євр. адзаль — прогнати, зникнути) — загально пояснюють це слово як козел відпущення. У покутний день 10-го місяця тішрі (велике свято в жидів) вони жертвували двох козлів: одного Єгові на жертву цілопалення, другого виганяли в пустиню. Цей другий ніс на собі гріхи вибраного народу, тому — козел відпущення. Вибір, котрий Єгові, а котрий на відпущення гріхів, відбувався через жереби. На одному жеребі виписувано слово ляшем, що в цьому випадку мало заступати слово Ягве, а на другому — ляазазель. Священик вкладав жереб, обернувшись лицем до козлів: з правої руки на козла по своїй правиці, з лівої на козла по лівиці. На котрого впав жереб ляазазель, той ніс гріхи народу в пустиню. Деякі коментатори поясняють слово азазель ще й так, що начеб цей козел відпущення становив якусь своєрідну жертву злій силі пустині. У такому розумінні це слово приходить й у Франка (поема «Мойсей»).