Анабазис

Алекс і Влад. Білі етюди

Тьмяна палітра: сіре та біле

Тоном індиго відтінить зима.

Ревно малюнок заметами вкрила —

Барв розмаїття шукаєш дарма.

Марно блукаєш стежинами січня,

Марно вдивляєшся в білу нудьгу.

Крига не скресне. Заслання довічне

В холод та довгу полярну пургу.

Ніби назавжди зима розмістила

Зимну картину за мерзлим вікном…

Біла лисиця — віхола біла

Слід замітає пухнастим хвостом.

Птаха казкового легкі пушинки —

Спогад дитячих нескорених мрій,

З сірого неба злітають сніжинки,

Мов зорепад нездійснéнних надій.

Та якщо інколи сонце розкрає

Променем світлим цупку пелену,

Спрагло вдивляємось в небо безкрає —

Сонце віщує жадану весну.

ФОТО АЛЕКСАНДРЫ ALEX ПАВЛЕНКО