Бойова група «Байєрсдорф»

Примечания

1

Кубійович В. Збройним чином засвідчити волю народу // До перемоги. — 1944. — Ч. 18 (19). — 4 травня. — С. 1. Зауважимо, що тут і надалі всі цитати в лапках подаються нами так, як вони наведені в оригінальному тексті, без змін. — Авт.

2

Waffen-SS — Зброя-СС, тобто Війська-СС.

3

Овад Я. Бо війна війною, с. 53.

4

Michaelis R. Cavalry divisions of the Waffen-SS, p. 139–140.

5

http://obistproject.blogspot.com/

6

Дані станом на 31 грудня 1943 року. Див. Bender R, Taylor H. Uniforms, organization and history of the Waffen SS, vol. 4, p. 48.

7

Це був сміливий, компетентний і досвідчений офіцер. Був відсутній під час формування бойової групи, а коли повернувся і дізнався про це, то рішуче виступив проти. Проте справу вже було зроблено і дивізійники взяли участь у своїй першій бойовій акції.

8

Раніше ці курси дислокувалися в Берліні, але через загрозу бомбардувань їх перемістили у спокійнішу Сілезію.

9

Stammkarte / Fritz Freitag.

10

Вершигора П. П. Рейд на Сан и Вислу, с. 240.

11

Офіційно ця посада називалася Вищий фюрер СС і поліції на Сході (HSSPF Ost), зі штаб–квартирою у Кракові.

12

Goldsworthy T. Valhalla's Warriors, p. 99.

13

Гайке В. — Д. Українська дивізія «Галичина», с. 34. Ваффен–унтерштурмфюрер Михайло Длябога у своїх спогадах пише, що наказ надійшов наприкінці січня, однак інформація Гайке у цьому сенсі нам видається достовірнішою.

14

Melnyk М. То Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 96.

15

Брак озброєння був пов'язаний із тим, що економіка Німеччини в цей час уже не могла належно забезпечити оснащення збройних сил, тому з подібними проблемами стикалися всі роди військ Вермахту, зокрема і війська СС.

16

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 97.

17

Landwehr R. Fighting for Freedom: the Ukrainian volunteer division of the Waffen-SS, p. 39.

18

Раніше Длябога був учителем в середній торгівельній школі. На цей момент йому було 39 років.

19

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 101–102.

20

В Українській історіографії прийнято вважати, що Гайке під час служби в дивізії був армійським офіцером, носив армійську уніформу і мав армійське військове звання «майор». Проте це не відповідає дійсності, бо після свого офіційного переведення у війська СС, Гайке отримав відповідне есесівське військове звання «штурмбаннфюрер СС» та був зобов'язаний носити уніформу військ СС. При цьому членом організації СС він не був. Тому в дивізії «Галичина» Гайке ходив в есесівській уніформі і звання його вказувалося теж відповідно — штурмбаннфюрер СС.

21

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 195.

22

Качмар, давній член ОУН, в 1935–1936 роках був засуджений польським судом. Пізніше закінчив Берлінський політехнічний інститут, де вивчав аеродинаміку та був зв'язковим ПУН з урядом Августина Волошина в Карпатській Україні. Л. Стеткевич так згадував про нього: «Був це молодий, інтелігентний наш старшина. Він любив службу і був вимогливим, але при цьому надзвичайно товариським і культурним. Ніхто ніколи не чув від нього ординарного слова. Він ставився з особливою пошаною до інтелігентів–стрільців або підстаршин. Качмар був рівночасно нашим заступником і опікуном перед свавіллям німців» (Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27). На цей момент Качмару було 30 років.

23

Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів //Дмитро Паліїв. Життя і діяльність, с. 728.

24

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 27.

25

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

26

У період Визвольних змагань Долинський служив в УГА (прийнято вважати, що він мав там ступінь хорунжого), потім вступив до лав Червоної армії, де і прослужив до 1922 року. Також був членом КП(б)У, де зробив непогану кар'єру — в 1934 році став заступником начальника політичного сектора колгоспних господарств при Київському обласному земельному управлінні. Його посада в 1932–1933 роках — завідувач сектору зернових та бурякових районів Харківського міського партійного комітету — дозволяє припустити, що Долинський був одним із відповідальних за Голодомор на місцях. Одночасно, протягом 1923–1934 років був інформатором Бердичівського окружного відділу ҐПУ. 23 серпня 1935 року заарештований по справі КПЗУ, 27 січня 1936 року засуджений на 5 років, але є припущення, що покарання відбував у м'яких умовах. Узагалі в біографії цієї людини багато темних і неоднозначних сторінок, достовірно відомо лише те, що Долинський був зовсім не тим, за кого себе видавав у дивізії. Так, у німців Долинський позиціонував себе як колишній підполковник РСЧА (саме так зазначено в його обліковій картці офіцера військ СС), що прослужив в РСЧА до 1935 року, хоча архівні дані не підтверджують цих даних. Див.: Тинченко Я. Комуністичний секретар з дивізії військ СС «Галичина» // «Цитаделя», № 2 за 2009 рік; Stammkarte / Roman Dolinskij.

27

Врублевський 3. Він був нам як тато // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 392.

28

Бл. пам. сот. інж. Ярослав Кубашевський // Вісті. Орган військово-політичної думки Крайової управи Братства кол. вояків 1 УД УНА в Німеччині. — № 112. — С. 147.

29

Гунчак Т. У мундирах ворога, с. 63.

30

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 198.

31

ЦДАВОВУУ, Ф. 3971, Оп. 1, С. 23, А. 115–116.

32

Боляновський А. Дивізія «Галичина». Історія, с. 206.

33

Овад Я. Бо війна війною, с. 50.

34

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 102.

35

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

36

Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів // Дмитро Паліїв. Життя і діяльність, с. 727.

37

До того ж, у 1939 році Кляйнов у званні фельдфебеля служив командиром взводу в 13‑му кулеметному батальйоні на Західному фронті. Див. особову справу Й. Кляйнова в BA, A3343-SSO‑178A.

38

Yerger M. C. German Cross in Gold, Vol. 5, p. 193.

39

Logusz M. Galicina Division, p. 116.

40

Долинський P. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 198.

41

Рядки з пісні–маршу добровольців дивізії «Галичина» «За свободу Батьківщини» // До перемоги. — Ч. 23. — С. 3.

42

На початковому етапі існування дивізії в розмовах між собою українці зазвичай використовували більш звичні українські звання, ніж важкі для них есесівські. З часом, зі збільшенням кількості українців, що пройшли вишколи в СС, від цього поступово почали відходити, хоча «аналогові» звання використовували до кінця війни і є дуже поширеними в мемуарній літературі, звідки перекочували в історичні розробки.

43

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 28.

44

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 102.

45

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 28.

46

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 102.

47

Овад Я. Бо війна війною, с. 48.

48

Нині зруйнований, розташовувався між Головним вокзалом та вулицею Городоцькою приблизно на місці сучасного Приміського вокзалу.

49

«Галицький добровольчий полк СС» (SS-Galizische Freiwilligen Regiment) — таку офіційну назву мали галицькі полки № 4–8, що формувались одночасно з дивізією військ СС «Галичина». 1‑й батальйон 4‑го полку прибув у Львів уже після відбуття частин бойової групи та 22 лютого пройшов парадом через місто. Докладній історії цих добровольчих полків буде присвячена наша наступна книга.

50

Logusz M. Galicina Division, p. 456.

51

Logusz M. Galicina Division, p. 147.

52

Звання группенфюрера СС йому було присвоєне 14 травня 1944 року.

53

«Ви репрезентуєте тут українській нарід». Львів вітає добровольців СС Стрілецької дивізії «Галичина» // До перемоги. — 1944. — 2 березня. — Ч. 9 (10). — С. 4.

54

Logusz M. Galicina Division, p. 152.

55

Овад Я. Бо війна війною, с. 45–47; Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

56

Українська дивізія «Галичина», с. 60.

57

Овад Я. Бо війна війною, с. 49.

58

Українська дивізія «Галичина», с. 60.

59

Овад Я. Бо війна війною, с. 49.

60

Logusz M. Galicina Division, p. 147–148.

61

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 28.

62

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

63

Вершигора П. П., Зеболов В. А. Партизанские рейды, с. 78.

64

Вершигора П. П. Рейд на Сан и Вислу, с. 20–21.

65

Вершигора П. П. Рейд на Сан и Вислу, с. 240–259.

66

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р Іван Ремболович, с. 198.

67

Наумов М. И. Западный рейд, с. 202–203.

68

Тутученко С. П. Люди, которых я знал, с. 60.

69

Вершигора П. П., Зеболов В. А. Партизанские рейды, с. 90–91.

70

Вершигора П. П., Зеболов В. А. Партизанские рейды, с. 91.

71

Nix P., Jerome G. The uniformed police forces of the Third Reich 1933–1945, p. 269.

72

Tessin G. Verbande und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS, B. 6, s. 261.

73

Tessin G. Verbande und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen SS, B. 10, s. 305.

74

Regenberg W. Armored Vehicles and Units of the German Order Police, p. 91.

75

Докладніше про це див. у книзі: Пономаренко Р. Битва за Ковель. — Москва: Вече, 2014.

76

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 99.

77

Campbell S. Police Battalions of the Third Reich, p. 76.

78

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p.99.

79

Долинський P. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 198.

80

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 99.

81

За іншими даними, цих двох вояків випадково вбили німецькі солдати, які прийняли їх за перевдягнених партизанів.

82

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 197.

83

ЦДАВОВУУ, Ф. 3971, Оп. 1, с. 27, А. 73.

84

Врублевський Ю. Він був нам як тато // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 393.

85

Овад Я. Бо війна війною, с. 50.

86

Вершигора П. П. Рейд на Сан и Вислу, с. 238.

87

Овад Я. Бо війна війною, с. 50.

88

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 30.

89

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

90

Дмитро Паліїв. Життя і діяльність, с. 727.

91

Побігущий-Рен Е. Мозаїка моїх споминів, с. 134.

92

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

93

Тутученко С. П. Люди, которых я знал, с. 60–61.

94

Logusz M. Galicina Division, p. 148.

95

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 102.

96

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 29.

97

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 29.

98

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

99

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 102.

100

Овад Я. Бо війна війною, с. 51.

101

На його честь у Тарнограді названо вулицю.

102

Верига В. Дорогами Другої світової війни, с. 127.

103

Logusz M. Galicina Division, p. 149.

104

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 99.

105

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 14.

106

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 216.

107

Овад Я. Бо війна війною, с. 51–52.

108

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 30.

109

Кецун В. Спомини Дивізійника, с. 15.

110

Припхан Р. Спомини // Вісті комбатанта. — 1989. — № 5–6. — С. 70.

111

Овад Я. Бо війна війною, с. 52.

112

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

113

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 99.

114

Долинський P. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 216.

115

Тутученко С. П. Люди, которых я знал, с. 60.

116

Вершигора П. П., Зеболов В. А. Партизанские рейды, с. 92.

117

Овад Я. Бо війна війною, с. 51.

118

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 29.

119

Припхан Р. Спомини // Вісті комбатанта. — 1989. — № 5–6. — С. 70.

120

Верига В. Дорогами Другої світової війни, с. 127.

121

Овад Я. Бо війна війною, с. 53.

122

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 29.

123

Овад Я. Бо війна війною, с. 51.

124

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 29.

125

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 32.

126

Припхан Р. Спомини // Вісті комбатанта. — 1989. — № 5–6. — С. 70.

127

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 31.

128

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

129

ЦДАВОВУУ, Ф.3971, Оп.1, С. 23, А.115–116.

130

Гайке В. — Д. Українська дивізія «Галичина», с. 36.

131

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

132

Відомий лише один випадок серйозного злочину, коли український вояк зґвалтував польку. За це Байєрсдорф хотів розстріляти його без суду, але українські офіцери штабу переконали його відправити цього стрільця в розташування дивізії. Будь–які інші деталі цього інциденту невідомі.

133

Верига В. Дорогами Другої світової війни, с. 125–140.

134

Гайке В. — Д. Українська дивізія «Галичина», с. 44.

135

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

136

Вершигора П. П., Зеболов В. А. Партизанские рейды, с. 93.

137

Кентій А., Лозицький А. Радянські партизани 1941–1944: світло й тіні, с. 33.

138

Овад Я. Бо війна війною, с. 53.

139

Зауважимо, що кавалерійський відділ Долинського після повернення бойової групи був розпущений, а самого Долинського з «бойовиків» скерували на службу в частини постачання дивізії. Зрозуміло, що це пояснюється лише низькою ефективністю дій підрозділу та визнанням некомпетентності Долинського як бойового командира. В цих умовах нагородження Долинського німцями виглядає як спроба «підсолодити пілюлю» для «авторитетного українського полковника».

140

Палієнко проявив себе настільки добре, що в березні 1944 року був відправлений навчатися на тримісячні курси командирів артилерійських дивізіонів у Нідерландах.

141

Длябога М. Бойова група Байєрсдорфа, с. 103.

142

Гайке В. — Д. Українська дивізія «Галичина», с. 36.

143

Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів // Дмитро Паліїв. Життя та діяльність, с. 728.

144

Тис-Крохмалюк Ю. Фрагменти споминів // Дмитро Паліїв. Життя та діяльність, с. 728.

145

Овад Я. Бо війна війною, с. 54.

146

Melnyk M. To Battle: The Formation and History of the 14. Gallician SS Volunteer Division, p. 351.

147

ЦДАВОВУУ, Ф.3971, Оп. l., C. 23, A. 115–116.

148

Вояки 1-ї УД УНА в УПА // Вісті комбатанта. — 2000. — № 1. — С. 79.

149

Logusz M. Galicina Division, p. 149, 457.

150

Стеткевич Л. Як з Бережан до кадри, с. 30.

151

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 212.

152

Долинський Р. Бойова група Байєрсдорфа // Коваль Р. Іван Ремболович, с. 210.

153

Припхан Р. Спомини // Вісті комбатанта. — 1989. — № 5–6, с. 70.