Брама Расьомон

Примітки

БРАМА РАСЬОМОН

Ітимеґаса — старовинний жіночий солом’яний широкополий капелюшок.

Моміебосі — старовинний чоловічий головний убір у вигляді м’якої шапки з загнутим уперед верхом.

…часу Мавпи… — за стародавнім японським численням часу за знаками Зодіаку — з 3-ї до 5-ї години дня.

НІС

Найдодзьоґубу — сан монаха, який служив у двірцевій каплиці.

Будда Аміда (санскр. Амітабха) — один з найшанованіших в Японії будд.

Сутра «Каннон-кьо» — один з розділів «Сутри священного лотоса» («Садхармапундаріка»), присвяченої бодисатві Каннон.

Мандґлаяна, Шаріпутра — учні Будди.

Наґарджуна — засновник Махаянги, головного напрямку буддизму.

Асваґхоша — буддійський проповідник, автор «Життя Будди».

…у шуханьського князя Лю Сюаньде… — Шухань — одна з трьох частин Стародавнього Китаю. Лю Сюаньде (160—213) — син імператора, воєначальник.

Вішвабхадра — бодисатва, що його зображували верхи на слоні.

Ґінкґо — квітуче дерево.

ПЕКЛО САМОТИ

Дзенський храм. — Дзен — одна з дуже поширених в Японії та деяких інших країнах світу буддійських сект.

«Під тим світом, де мешкає все живе, на п’ятсот рі простягається пекло» — фраза з «Кусярон», канону секти Куся, вчення якої проникло в Японію в VII столітті.

БАТЬКО

«Чойс» («Choice reader») — розповсюджений під час навчання Акутаґави підручник англійської мови.

Карл П’ятий (1500—1558) — король Іспанії.

«Панч» — англійський гумористичний журнал, який існує і понині.

Хікаґетьо — вулиця в Токіо, де на той час розташовувалися крамниці лахмітників.

БАТАТОВА КАША

…наприкінці років Ґенкей, а можливо, на початку правління Нінна. — Роки Ґенкей — 877—884, роки Нінна — 884—888.

Ґої — нижчий придворний ранг.

Час Змії — з 9-ї до 11-ї години ранку.

Час Пса — з 7-ї до 8-ї години вечора.

Час Зайця — з 5-ї до 7-ї години ранку.

МАВПА

Ханґьоку — ґейша-учениця, яка ще не оволоділа складною майстерністю справжньої ґейші.

НОСОВА ХУСТОЧКА

Юхан Авґуст Стріндберґ (1849—1912) — відомий шведський письмен­ник і публіцист. Оскар Вайлд (1854—1900) — відомий англійський письменник. На початку століття був дуже популярний в Японії серед інтелігенції. Вона захоплювалася не тільки їхніми художніми творами, але і статтями Стріндберґа, в тому числі «Драматургією» (1907—1910), статтями про літературу та мистецтво «Задуми» (1891) і посмертно опублікованою сповіддю Вайлда «De profundis» (1905).

Ліхтар-ґіфу — паперовий ліхтар яйцеподібної форми, що виготовлявся у префектурі Ґіфу.

…актор театру Тейкоку — актор Імператорського театру.

Марумаґе — зачіска заміжньої жінки.

…чашку чорного чаю. — В Японії, зазвичай, п’ють зелений чай. Чорний чай, особливо в часи Акутаґави, пили тільки в європеїзованих домах.

Пані Хейберґ — дружина письменника і критика Йоганна Людвіга Хейберґа (1791—1860).

MENZURA ZOILI

Кіносіта Мокутаро (1885—1945) — японський поет, драматург, за освітою лікар.

Куме — Куме Масао (1891—1952) — японський письменник, друг Акутаґави.

Сент-Джон Ервін (1833—?) — ірландський письменник, драматург.

ЩАСТЯ

Каннон-сама — Каннон — буддійське божество в Китаї та Японії. Богиня милосердя. Сама — суфікс ввічливості, більш ввічливий, ніж сан.

Єпископ Тоба (1053—1140) — монах буддійської секти Тендай, прославився як видатний художник.

…з богами та буддами... — Під богами мають на увазі богів япон­ської національної релігії Сінто, під буддами — божества буддій­ського пантеону.

…обмінялися чарками… — Обмін чарками — частина весільної церемонії.

МОМОТАРО

Країна мороку — місце, куди, згідно з японською міфологією, відправляють душі померлих.

Ідзанаґі — божество, що символізує чоловіче начало, разом із Ідзанамі, що символізує жіноче начало, є прабатьками всіх богів синтоїстського пантеону.

Вік богів — назва доісторичного часу в Японії. Згідно з японською міфологією, Японія веде свою історію од «Віку богів», які нібито є прабатьками японських імператорів.

Фазан, обізнаний із сейсмологією… — За легендою фазан здатен завбачати землетрус.

…загинула б тут же, на місці, ще до того, як їй помстився краб. — Мається на увазі відома японська казка «Помста краба», в якій розповідається, як краб за допомогою своїх друзів — каштана, оси, морської капусти та ступки — помстився мавпі, що вбила його батька.

…зображено схід сонця… — Червоне сонце на білому тлі — дер­жавний прапор Японії.

Повість про звільнення від горба — повість «Удзісюї-моноґатарі».

Сютен-додзі — знаменитий у середньовічній Японії злодій, який, вирушаючи на грабежі, наряджався чортом.

Ібараґі-додзі — підручний Сютен-додзі.

Райко (справжнє ім’я — Мінамото Йоріміцу, ?—1021) — полководець, герой багатьох історичних оповідей.

ОЇСІ КУРАНОСКЕ В ОДИН ІЗ СВОЇХ ДНІВ

Харакірі — у Японії поширений серед самураїв спосіб самогубства — розпорювання живота кинджалом.

ОДЕРЖИМИЙ ТВОРЧІСТЮ

Сікітей Самба (1776—1822) — японський письменник, автор низки гумористичних творів (так званих «коккейбон»), у тому числі «Громадської лазні».

«Бабський пучок» — модна на початку XIX ст. в середовищі городян чоловіча зачіска: волосся над лобом і на тім’ї виголювалось, а нижні пасма стягувалися на потилиці в пучок, який складався пополам. Кінці волосся в пучку лишалися розпущеними.

Утадзаймон — популярні в народі й поширені на той час пісеньки.

«Тьоммаґе хонда» — чоловіча зачіска: волосся над лобом і на тім’ї виголювалось, а на потилиці зв’язувалося в пучок.

«Ооїтьо» — поширена на той час у середовищі самураїв чоловіча зачіска: волосся на потилиці стягувалося в щільний пучок, який складався вдвоє та перев’язувався шнурком. Кінчики волосся в пучку вкладались у формі листка дерева ітьо (ґінкґо), який нагадував віяло.

«Йосібей якко» — чоловіча зачіска: волосся на тім’ї зав’язувалося щільним пучком, частина якого низько опускалася на потилицю.

…зачіскою, схожою чи то на летючу бджолу, чи то на бабку… — Мається на увазі традиційна зачіска хлопчика: залишені по боках пасма волосся зв’язувалися на маківці, нагадуючи крила летючої бджоли або бабки.

«Меріясу» — ліричні пісні, що виконувалися в театрі кабукі, як правило, без акомпанементу. Були широко відомі в народі.

«Йосіконо» — народна любовна пісенька.

Фунамусі, Кобунґо, Соске — персонажі роману «Вісім псів».

Ло Ґуаньчжун — видатний китайський письменник XIV ст., автор героїчної епопеї «Трицарство».

«Річкові заводі» — роман китайського письменника Ші Найаня, створений у XIV ст. Бакін використав матеріал цього твору в «Восьми псах».

Дзіппенся Ікку (1765—1831) — відомий японський письменник, автор комічних повістей і романів. Кращим його твором вважається роман «На своїх двох по дорозі Токайдо».

Провінція Саґамі — нині префектура Канаґава.

…де розповідалось, як Лінь Чун Барсоголовий… — Епізод міститься в розділі десятому роману «Річкові заводі».

РОЗПОВІДЬ ПРО ТЕ, ЯК ВІДПАЛА ГОЛОВА

Їх раніше бинтували… — У Китаї існував звичай бинтувати дівчаткам ступні ніг, аби вони не росли. Маленькі ніжки вважалися ознакою елегантності.

Сітайхоу (1834—1908) — імператриця-вдова, яка 1874 р. посадила на престол свого сина, але фактично правила Китаєм сама. Коли син виріс, вона 1898 р. здійснила переворот і продовжувала правити країною.

…в «Дивних історіях Ляо Чжая»… — Збірник новел китай­ського письменника Пу Сунліна (1640—1715). Ляо Чжай виступає alter ego письменника.

УЧИТЕЛЬ МОРІ

Сімадзакі Тосон (1873—1943) — класик японської літератури.

«A Psalm of Life» — вірш відомого американського поета Лонґфелло (1807—1882).

Осікава Сюнро (1877—1914) — японський письменник.

Канда — район у Токіо, де розташовано чимало книгарень.

ОСВІЧЕНИЙ ЧОЛОВІК

…в музеї Уено відкрилася виставка, присвячена культурі раннього Мейдзі. — Уено — один із районів Токіо та парк, який розташований там само, де є музей. Ранній Мейдзі — перші десятиліття після революції (реставрації) Мейдзі 1867 р.

Хіросіґе — Андо Хіросіґе (1797—1858) — визначний япон­ський художник-пейзажист.

…де висіли гравюри укійое, створені Тайсо Йосітосі. — Укійое — жанр гравюри на дереві, дуже поширений у Японії в XVIII—XIX ст. Тайсо Йосітосі (1839—1892) — один з останніх художників, які працювали в цьому жанрі.

…Кікуґоро та Хансіро в перуці стилю ітьоґаесі… — Кікуґоро (1845—1903) та Хансіро (1829—1882) — знамениті актори театру кабукі. Ітьоґаесі — зачіска дівчат із простолюду.

…коли стародавня столиця Едо… — Едо — стара назва Токіо; була перейменована 1867 р.

…у клубі «Рокумейкан». — Клуб, членами якого були вища японська знать і високопоставлені іноземні дипломати. Будинок клубу було споруджено 1883 р. в районі Тійода.

…ошатну вулицю «цегляних будинків». — Наприкінці минулого століття цегляні будинки були новиною для японців.

Заколот Сімпурен. — Заколот, який спалахнув 24 жовтня 1887 р. в префектурі Куматото. Його було вчинено феодалами, незадоволеними реформами уряду. Протягом двох днів заколот було придушено.

Оно Теппей — персонаж п’єси, в якій під цим ім’ям виведено ватажка заколоту Ода Куротомо (1835—1876).

…через указ про заборону носити мечі… — Указ, який позбавляв військових і дворянство права носити мечі, вийшов у березні 1876 р.

Кейдзьо — так по-японськи вимовляється назва Сеула.

Хаґі — чагарник, обсипаний дрібними пурпурними, рожевими або білими квітами. Часто використовується в японській поезії.

Басьо — Мацуо Басьо (1644—1694) — великий японський поет. Писав переважно тривірші хоку (хайку).

…ідеальне місце для «дивовижної зустрічі талановитого юнака з прекрасною дівчиною». — Вираз був дуже поширеним через те, що 1885 р. під такою назвою вийшов популярний на той час роман, автором якого був Токай Сансі (1852—1922).

…замовив художнику Ґодзеті Хобаю портрет дружини. — Такий художник не відомий. Припускається, що Акутаґава мав на увазі художника Ґодзету Хоґьо (1827—1892).

…на п’єсу «Оден-но Кавабумі». — Акутаґава має на увазі п’єсу Каватаке Мокуамі (1816—1893), сюжетом для якої став злочин Такахасі Одзі, яка отруїла свого чоловіка. 1879 р. її було страчено.

…нагадуючи асистента на сцені. — Під час спектаклю театру Ноо на сцені в потрібні моменти з’являвся так званий асистент, який із перебігу дії давав актору або забирав у нього предмети реквізиту. Іншими словами, він був важливою фігурою, що опікувала актора.

Садандзі — знаменита династія акторів театру Кабукі.

Сан’ютей Енґьо — Акутаґава має на увазі знаменитого актора-оповідача Сан’ютея Антьо (1839—1900).

Хе Шучжан — посол Китаю в Японії з 1876 по 1879 р.

Ся і Чжоу — стародавні китайські держави.

МАНДАРИНИ

…без ознаки олії… — японська зачіска вимагає, щоб волосся було змазане олією.

БАЛ

Вечір 3 листопада 1886-го. — Мається на увазі прийом, улаштований міністром закордонних справ Японії з нагоди дня народження імператора, на якому були присутні члени імператорської родини, міністри, посли іноземних держав.

…обсаджені трьома рядами великих хризантем… — Хризантема — символ Японії.

Шістнадцятипелюсткова хризантема — герб Японії.

Жульєн Віо (1850—1923) — справжнє ім’я відомого французького письменника, псевдонім якого П’єр Лоті. Двічі відвідував Японію — 1886 та 1900 рр. Найбільш відомі його роман «Панна Хризантема» та книга нарисів «Осіння Японія».

ДУ ЦЗИ-ЧУНЬ

Даос — послідовник даосизму, релігійно-філософського вчен­ня, що виникло в Китаї в І тисячолітті до н. е. Його засновником вважається Лао-цзи.

ОСІНЬ

…театру Тейкоку… — повна назва: Тейкоку ґекідзьо — театр у Токіо, де поряд із п’єсами кабукі ставились і європейські.

Кансай — південно-західна частина острова Хонсю, де розташовані міста Кіото, Осака та прилеглі до них префектури.

…застосовував, як Міямото Мусасі, два мечі… — Міямото Мусасі (1584—1645) — знаменитий японський фехтувальник.

Яманоте — район у Токіо, де живуть заможні люди.

Ремі де Гурмон (1858—1915) — французький письменник, який ві­діграв значну роль у становленні символізму.

Ось вона, тринадцята ніч! — Ніч на 14-е число дев’ятого місяця за місячним календарем, коли повня особливо красива.

МАДОННА В ЧОРНОМУ

…роки Каей, коли «чорні кораблі» наганяли страх на гавань Ураґа. — Роки Каей — 1848—1954. 1853 р. американські кораблі під командуванням командора Перрі підійшли до берегів Японії й поставили вимогу відкриття країни.

РОЗПОВІДЬ ПРО ОДНУ ПОМСТУ

…був роніном… — Ронін — самурай, що залишився без пана.

Роки Камбун — 1661—1673 рр.

Сукедаті — помічник людини, яка здійснює помсту за загибель пана.

Аміґаса — великий плетений солом’яний бриль у вигляді низького конуса; його носили селяни, бродячі торговці та ін.

Хатамото — васал сьоґуна.

Тасукі — шворочки, якими підв’язують широкі рукави япон­ського одягу.

Хасебе Норінаґа — відомий виготовлювач мечів.

Рай Кумітосі — знаменитий зброяр XIII ст.

«Великий бодхисатва Хатиман!» — у синтоїстському пантеоні Хатиман — бог війни; називають його бодхисатвою, божеством буддійського пантеону, тому що в Японії тісно співіснують синтоїзм і буддизм.

ПІДКИДЬОК

…гілки іліцію… — Іліцій — священний кущ, гілки якого поряд зі свічками продавалися віруючим у храмах.

…від часу революції не ступала нога жінки. — Мається на увазі революція (реставрація) Мейдзі 1867 р.

…зима двадцять сьомого року Мейдзі. — 1894 р.

ДИВНА ІСТОРІЯ

…свято Кіґенсецу. — День заснування імперії, святкується 11 лютого. Тепер він називається День заснування держави.

…носій у червоній шапці… — Червона шапка була убранням форми носія.

ПОСМІШКА БОГІВ

Падре Орґантіно (1530—1609) — італійський місіонер, член ордену єзуїтів, прибув до Японії 1570 р., заснував першу в Японії католицьку семінарію.

Головний храм у Римі — собор Св. Петра.

...у цій столиці. — Мається на увазі Кіото.

Японська вакханалія розгорнулася… мовби міраж. — Тут розказано про один із центральних міфів синтоїзму. Богиня сонця Аматерасу, прикро вражена буйством бога Сусаноо, переховується в Небесному гроті, й настає темрява. Піднята вакханалія покликана виманити її звідти, що врешті-решт вдається.

Ейрія — вічнозелений кущ, у синтоїзмі священна рослина.

Охірумемуті — друге ім’я богині сонця Аматерасу.

…«побачивши красу дочок людських»… — Старий Заповіт, кн. 1, розд. 6, вірш 2.

Конфуцій, Менцзи, Чжуанцзи — великі філософи Стародавнього Китаю. Конфуцій (Кунцзи) — 551—497 до н. е., Менцзи — 372—289 до н. е., Чжуанцзи — 369—286 до н. е.

…шовки із країни У, яшму із країни Цінь. — У та Цінь — царства Стародавнього Китаю.

Какіномото Хітомаро — японський поет, один із найвизначніших авторів поетичної антології VIII ст. «Манеосю».

…зірки Волопас і Ткаля — Альтаїр і Вега.

Небесна ріка — Чумацький Шлях.

…Хітомаро застосував ієрогліфи… — Какіномото Хітомаро — перший, хто у VIII ст. використав фонетично, абстрагуючись од їх значення, китайські ієрогліфи для передачі звучання японських слів. Вони потім по­служили основою для створення японської складової абетки кана.

Кукай (770—835) — засновник буддійської секти Сінгон, відомий також як великий каліграф. Косей (971—1027), Дофу (925—996), Сарі (933—988) — видатні японські каліграфи.

Ван Січжі — китайський каліграф ІV ст.

Чжу Суйлян — китайський каліграф VII ст.

Лао-цзи — філософ Стародавнього Китаю, основоположник дао­сизму.

…Будда Дайніті-ньорай — у перекладі означає Будда — велике сонце. Звідси й можливість ототожнення його з головною богинею синтоїстського пантеону богинею сонця Аматерасу (Охірумемуті).

Сінран (1173—1262) — засновник буддійської секти Дзьодо.

Нітірен (1222—1282) — засновник буддійської секти Нітірен.

…у тіні квітів шореї. — Шорея — південне листяне дерево.

Дзьоґу-тайсі — принц Сьотоку-тайсі (574—621), який вважав, що справжній розквіт Японії можливий лише в тому разі, якщо «зробити синтоїзм стовбуром, буддизмові дозволити вкрити його своїм віттям і дати зеленіти на них листю конфуціанської етики».

Пан — у грецькій міфології божество стад, лісів і полів.

…в книгах із поперечними рядками… — Маються на увазі європей­ські книги. Японське письмо — з верху до низу, рядки йдуть справа наліво.

Юрі-вака. — Японські дослідники висловлюють припущення, що йдеться про героя «Одіссеї» Улісса. Його ім’я по-японськи звучить Юрі­сіу. «Вака» значить «молодий».

…гуркіт кам’яних вогненних стріл з чорних кораблів. — Так називали японці гарматні ядра, якими англо-французька ескадра обстрілювала Японію в шістдесятих роках XIX століття.

Уруґан — (спотв. португ.) Organtino.

У ХАЩАХ

…її лице здалося мені ликом бодисатви. — Мається на увазі, що лице її було умиротворено-прекрасним.

…знайшов там багато дзеркал і мечів… — Дзеркала на той час виготовлялися з дорогих металів і мали велику цінність.

ГЕНЕРАЛ

Акаґакі Ґендзо — один із сорока семи самураїв, які помстилися за загибель пана й учинили потім харакірі.

Токуріно вакаре — прощання за пляшечкою саке.

…князя Міто й Като Кійомаса. — Князь Міто (Токуґава Міцукуні, 1628—1700) — правитель одного з кланів, його прославляли як освіченого правителя, борця за національні ідеали. Като Кійомаса (1562—1611) — воєначальник, який був зразком вірності панові.

Сьомий рік Тайсьо — 1918 р.

ВАГОНЕТКА

…за спиною було грудне дитя. — В Японії дітей носять за спиною на спеціальних шлейках.

ПОВІСТЬ ПРО ВІДПЛАТУ ЗА ДОБРО

…серед патеренів… — (спотв. португ.) padre.

Один з підручних Росона Сукедзаемона. — Росон Сукедзаемон — багатий купець, який торгував з південними країнами. Підручними називалися прикажчики.

Рікю Кодзі — відомий на той час майстер чайної церемонії. 1591 р. викликав на себе гнів сьоґуна, який наказав йому покінчити життя самогубством.

Кампаку — канцлер, верховний радник. Пост, введений у VIIІ ст., проіснував до реставрації Мейдзі 1867 р.

«Фусута» (португ. fusta) — тип стародавніх суден.

Сямуроя — назва одного з торгових домів.

Кяра — тропічне дерево.

Удайдзі — правий міністр, третій за рангом міністр у середньовічній Японії.

ПАННОЧКА РОКУНОМІЯ

Хьобунодаїдзю — нижче придворне звання в Японії VIII—XII ст.

Пуерарія — вид ліани.

Суґороку — гра в кості.

Ах, там вогненна колісниця! — Належність до одного з кіл буддійського пекла, що називається вогненним.

Я бачу золотий лотос. — Приналежність буддійського раю.

…превелебний Найкі, в миру Йосісіґе Ясутане. — Йосісіґе Ясутане (934—997) був людиною знатного роду, що обіймала високий дер­жавний пост. Пізніше він постригся в монахи, прибравши ім’я Найкі. Він написав низку буддійських творів.

Превелебний Куя (?—972) — буддійський священик, засновник моління в ім’я Будди через танець.

ЧИСТОТА О-ТОМІ

…воєнні дії проти загону сьоґітай у монастирі Тоейдзан. — Мається на увазі придушення заколоту урядовим військом 1868 р. Загін заколотників мав назву сьогітай.

Авабі — морське вушко, їстівний молюск.

Восьма… Восьма без половини. — За тогочасною системою числення часу доба поділялася на дві половини, а кожна половина на шість відрізків. Восьма година відповідала нинішній другій годині дня, восьма без половини — третій годині дня.

Двадцять третій рік Мейдзі — 1890 р.

Маеда Масада, Таґуті Укіті, Сібусава Еїті, Цудзі Сіндзі, Окакура Кокудзо, Ґедзьо Масао — визначні політичні діячі, що обіймали високі пости після революції (реставрації) Мейдзі 1867 р.

ХОЛОД

Ясукіті — персонаж, присутній у більшості новел Акутаґави, які мають автобіографічний характер

ОБРИВОК ЛИСТА

Сунйокай — утворене 1922 р. товариство художників, прихильників європейського живопису.

Токутомі Рока (1868—1927) — японський письменник.

Арісіма Такео (1878—1923) — японський письменник, зазнав значного впливу Толстого.

…нагадує Крейслера. — Фріц Крейслер (1875—1962) — відомий скрипаль.

Ґаллі-Курчі — Амеліта Ґаллі-Курчі (1882—1963) — італійська співачка.

Карузо — Енріко Карузо (1873—1921) — видатний італійський співак.

Торамару — знаменитий японський співак жанру оповіді нанівабусі, що виконувалася речитативом.

Дев’ять кілець — дев’ять бронзових кілець на шпилі храму Сайсьодзі.

Йосано Акіко (1877—1941) — відома японська поетеса.

Наґаї Кафу (1879—1959) — японський письменник, есеїст.

Танідзакі Дзюн’ітіро (1886—1965) — видатний японський письменник.

«Перевал Дайбосацу» — популярний роман Накадзато Кайдзана (1885—1944), який друкувався в газеті «То сімбун» 1913 р.

Беручи приклад із Кьодена і Самба. — Санто Кьоден (1761—1816) і Сікітей Самба (1776—1822) — родоначальники міської літератури. Часто самі рекламували свої твори.

КІНСЬКІ НОГИ

Роки Ґенкьо — 1321—1324 рр.

…редактор «Дзюнтен дзіхо», пан Мудаґуті. — Йдеться про японську газету, що виходила в Китаї. Говорячи «наша імперія», автори мали на увазі Японію.

Окада Сабуро (1890—1954) — японський письменник.

ПОМИНАЛЬНИК

«Сісянцзи» — одна із знаменитих китайських драм XIV ст.

Посмертна табличка — дерев’яна дощечка з посмертним іменем покійного, яка ставиться на могилі.

Її звали Хацуко, тому що вона народилася першою. — «Хацуко» в пе­рекладі «перша дитина».

…дитсадок мадам Саммаз у Цукідзі. — Відомий наприкінці позаминулого століття англійський дитсадок і школа, відкриті дружиною пастора-англійця в Цукідзі, одному з районів Токіо.

Двадцяті роки Мейдзі — 80-ті роки позаминулого століття.

…мене погукали: «А-сан!» — За першою літерою імені із суфіксом «сан» ґейші називають своїх відвідувачів.

Дзьосо — Дзьосо Утіфудзі (1962—1704) — японський поет. Наведений вірш названий ним «Прийшовши на могилу Басьо, думаю про свою хворобу».

ЗУБЧАСТІ КОЛЕСА

Ояко-домбурі — японська страва з рису, курятини та яєчні.

Каруїдзава — дорогий японський курорт.

…«модан» — мається на увазі англ. «modern girl» — «модна дівиця». Так на той час називали європеїзованих японських дівчат.

Цілінь і финхуан — міфологічні тварини, що зустрічаються в стародавній китайській поезії.

С. …царя з грецької міфології, взутого в одну сандалію. — Йдеться про Лікурга, міфологічного царя едонян у Фракії, що його Зевс покарав безумством.

…душі, перетворені на дерева в Дантовому пеклі. — Мається на увазі «Божественна комедія» Данте (кн. 1, Пекло, пісня 13).

«Гірська келія» — так називався заміський будинок видатного японського письменника Нацуме Сосекі (1867—1916).

«Марудзен» — найбільша книгарня в Токіо, що існує й понині.

Хань Фейцзи (280—233 до н. е.) — давньокитайський філософ.

…оповідання про мистецтво здирати шкуру з дракона… — Мається на увазі нікому не потрібне, пустопорожнє мистецтво.

Суйко (593—628) — напівміфічна японська імператриця кінця VI — початку VII ст.

…згадав мідну статую перед палацом. — Мова йде про статую Масасіґе Кісунокі, відзначеного за вірне служіння імператору.

«Шлях у темну ніч» — роман відомого японського письменника Сіґанаоя (1883—1971), в якому розповідається про розчарування й песимізм японської молоді.

Сю Сюнсуй — японське звучання імені китайського вченого XVI ст. Чжу Шуньшуня, що переїхав до Японії.

Я відразу ж згадав стародавнього грека… — Йдеться про грецький міф про Дедала та Ікара.

…мимоволі згадав Ореста, якого переслідували духи помсти. — Орест, за грецькою міфологією, вбивця своєї матері Клітемнестри та її другого чоловіка. Духи помсти — еринії — переслідували його за це.

…населив світ мого оповідання надприродними тваринами. — Маються на увазі каппи — водяники з новели «У країні водяників».

«Входжу до чертога радісних птиць». — Радісні птиці — метафорична назва сорок.

Бато-Кандзеон — один з образів буддійської богині милосердя Каннон. У цьому образі вона виступає богинею гніву.

СЛОВА ПІГМЕЯ

Блез Паскаль (1623—1662) — французький учений, філософ, письменник.

Вільям Джеймс (1842—1910) — американський філософ-ідеаліст і психолог, один із засновників прагматизму.

Боварізм — поняття, що виникло у Франції після появи роману Флобера «Мадам Боварі» для позначення філософії цього образу.

Жаба, що стрибнула в зарослий ставок… — Переказ тривірша Басьо: «Старий став. Жаба стрибнула у воду. Сплеск серед тиші».

Каібара Еккен (1630—1714) — відомий японський учений-конфуціанець.

Луї Оґюст Бланкі (1805—1881) — французький революціонер, утопіст-комуніст.

Джордж Мур (1852—1933) — англійський письменник, есеїст.