Словничок японських слів, які трапляються в тексті

Акоме — старовинний японський одяг.

Асида — дерев’яне взуття на високих підставках.

Бакуфу — спершу — військова ставка командувача військами сьоґуна. Пізніше, з 1192 р., коли сьоґунат узурпував владу в країні, бакуфу перетворилося на уряд, очолюваний сьоґуном, хоча формально влада належала імператору.

Біва — японський чотириструнний музичний інструмент.

Бодхисатва (бодисатва) — за буддійськими уявленнями, наставник, який веде людей до внутрішнього вдосконалення. Досягнення стану бодхисатви — одна зі сходинок до просвітлення.

Бу — міра довжини, дорівнює 3 мм.

Бу — старовинна монета, що становить чверть рьо, золотої монети високого достоїнства.

Буддизм — релігійно-філософське вчення, що виникло в Стародавній Індії в VI — V ст. до н. е.

Бусидо — середньовічний кодекс поведінки самурая, що вимагав вірності феодалові, визнання військової служби єдиною справою, гідною самурая, харакірі в разі безчестя.

Варадзі — солом’яні сандалії, або полуботки.

Вариґо — невелика перегородчаста коробка для їжі.

Ґо — поширена в Японії та інших країнах Сходу гра фішками на багатоклітковій дошці.

Ґо — міра місткості.

Ґета — японське національне взуття у вигляді дощечок на високих поперечних підставках.

Даймьо — князі у феодальній Японії в XIV—XIX cт., у руках яких до перевороту 1868 р. (т. зв. революція Мейдзі) була зосереджена державна влада.

Дайнаґон — одна з найвищих урядових посад.

Даосизм — одна з головних систем китайської класичної філософії (Лао-цзи, VI ст. до н. е.; Чуангзе, IV—III ст. до н. е.); проголошував духовно-матеріальну єдність світу, званого дао, що виявляється в гармонії всіх явищ.

Дзабутон — плоска подушка для сидіння на підлозі.

Дзімму (Дзімму-Тенно) — міфічний правитель Японії, син Бога, схо­дження якого на престол 660 р. до н. е. вважається роком заснування японської держави.

Дзорі — сандалії із соломи або бамбука.

Дзен-буддизм — одна з буддійських сект. Виник у Китаї в VI ст. Поширився в Японії, а пізніше і в інших країнах світу. Головне в цьому вченні — миттєве просвітління, досягнення істини природним шляхом, а не теоретизуванням.

Дзьо — міра житлової площі, дорівнює 1,5 м2.

Дзьо — міра довжини, дорівнює 3,03 м; або 3,78 м для вимірювання тканини.

Дзюдо — вид японської національної боротьби.

Доно — пан, добродій (після прізвища, чину, військового звання).

Ебосі — старовинний чоловічий головний убір знатних японців.

Ікан — старовинний придворний одяг.

Імайо — одна з форм японського вірша, складається з двох строф.

Кадзамі — легке кімоно у вигляді накидки.

Какемоно — картина або каліграфічний напис, виконані на смузі шовку або паперу. Вішається вертикально.

Каме (кан) — міра ваги, дорівнює 3,75 кг.

Кан — старовинна японська грошова одиниця.

Кана — спільна назва для двох видів японської поскладової абетки: катакана та хіраґана.

Кариґіну — коротке кімоно.

Катакана — один із видів японської поскладової абетки. Інший її вид — хіраґана.

Кен — міра довжини, дорівнює 1,8 м.

Кімоно — японський національний одяг у вигляді халата.

Коку — міра місткості, дорівнює 180 л. 1 коку рису — близько 150 кг.

Конфуціанство — давньокитайська філософська школа, заснована Конфуцієм. Одна з головних філософсько-релігійних течій поряд із буддизмом і даосизмом.

Косоде — шовкове кімоно, підбите ватою.

Котацу — прямокутна жаровня, вмурована в заглиблення в підлозі й накривана ковдрою.

Кото — національний японський тринадцятиструнний інструмент.

Кун — суфікс, який приєднується до імені при фамільярному звертанні.

Маґатама — старовинна прикраса з коштовного каміння, що, за існуючим повір’ям, має магічну силу.

Муме — міра ваги, дорівнює 3,75 г.

Момохікі — короткі вузькі штани.

Мон — дрібна старовинна монета.

Му — міра площі, дорівнює 0,06 га.

Мукабакі — короткі шкіряні або хутряні штани.

Наосі — старовинний придворний одяг.

Ніоо — страж брами в буддійському храмі.

Норен — запона, часто бамбукова, що завішує вхід.

Обі — широкий пояс у вигляді довгого шматка матерії, який декілька разів обмотують навколо талії, на жіночому кімоно ззаду викладають бантом.

Ренґа — назва середньовічного поетичного жанру «нанизаних строф», що являє собою експромтний діалог двох поетів, один із яких складає тривірш, другий — двовірш.

Ренку — поетичний жанр, що зветься ренґа-ланцюжок у 36 строф. У створенні вірша, як правило, брало участь кілька поетів, кожний із яких підписував свою строфу останнім складом свого імені.

Рі — міра довжини, дорівнює 3,9 км.

Рьо — японська золота монета високого достоїнства.

Саке — японська рисова горілка, як правило, п’ють підігрітою.

Сакура — вид вишні. Росте і культивується як декоративна рослина. Квітки рожеві, листя навесні пурпурове, влітку — зелене або жовтогаряче, восени — фіолетове або коричневе. Плоди неїстівні. Сакура — символ Японії.

Сасимі — тонко нарізані шматочки риби або молодої яловичини. Подаються з соєвим соусом і спеціями.

Сасинукі — вид коротких штанів.

Сен — одна сота єни.

Сенсей — дослівно «раніше народжений». Шанобливе звертання до професора, вчителя, лікаря та ін.

Синтоїзм — традиційна національна релігія японців. Склався в ранньофеодальну добу (VI—VII ст.) на ґрунті родоплемінних анімістичних культів та шаманства. Цей процес збігся з укоріненням у Японії буддизму, і після періоду протиборства духівництво обох релігій виробило модус співіснування, згідно з яким боги синтоїзму визнаються аватарами різних персонажів буддизму. Нині більше половини населення Японії формально сповідує обидві релігії, відправляючи обряди життєвого циклу: благословення немовлят, шлюб — у синтоїстських храмах, а похоронно-поминальні обряди — у буддійських.

Сокутай — старовинний придворний одяг.

Суґеґаса — плетений із осоки бриль у вигляді парасоля або гриба.

Суйкан — коротке кімоно, річ офіційного одягу.

Сумо — один із видів японської боротьби.

Сун — міра довжини, дорівнює 3,3 см.

Сусі — довгасті рисові колобки з рибою, креветками, овочами.

Сьо — міра місткості, дорівнює 1,8 л.

Сьоґун — спершу це був титул головнокомандувача військ. Пізніше — військовий правитель Японії, що узурпував владу в імператора. Правління сьоґуна називалося сьоґунат.

Сьодзі — розсувна стіна японського будинку у вигляді дерев’яної ґратчастої рами, обтягнутої цупким проолієним папером.

Сяку — міра довжини, дорівнює 30,3 см.

Сямісен — національний японський триструнний щипковий інструмент.

Табі — японські шкарпетки із цупкої білої матерії, в яких великий палець відділено, щоби можна було носити ґета, утримувані на нозі ремінцем, який проходить між великим і середнім пальцем.

Тан — міра площі, дорівнює 0,099 га.

Танка — японський п’ятивірш розміром 5+7+5+7+7 складів. Одна з найпоширеніших форм класичної поезії. Танка виникла в японській поезії в VIII ст., досягла розквіту в IX—X ст., ставши класичною строфічною формою.

Татамі — товсті мати з рисової соломи, якими застилається підлога в японському житлі.

То — міра місткості, дорівнює 18 л.

Токонома — стінна ніша, в якій висить вертикальний сувій картини або каліграфії, лежить меч, стоять квіти.

Тьо — міра площі, дорівнює 0,99 га.

Тьо — міра довжини, дорівнює 109 м.

Тян — зменшувальне від сан, суфікс, що додається до імені при звертанні до дитини.

Укійое — жанр гравюри на дереві в епоху Токуґава, дослівно — «картини тлінного світу», зазвичай зображували життя городян.

Фундосі — чоловіча пов’язка на стегнах.

Фуро — сидяча ванна та приміщення, в якому її приймають; лазня.

Фуросікі — велика хустка для перенесення дрібних речей.

Фусума — розсувна перегородка в японському будинку, що являє собою ґратчасту раму, обтягнуту папером.

Футон — ватяна перина, що слугує матрацом і ковдрою.

Хайку (гоку, хоку) — японський тривірш розміром 5+7+5 складів. Поширена в Японії форма поезії.

Хакама — частина японського святкового костюма, у чоловіків у вигляді широких штанів, у жінок у вигляді спідниці.

Хантен — робоча куртка вільного крою.

Хаорі — коротке кімоно для вулиці, річ святкового костюма.

Хасі — палички для вживання їжі.

Хібаті — кругла вугільна жаровня з кераміки або металу для обігрівання приміщення.

Хіме — дівчина, дівчинка. Приєднується до імені.

Хіраґана — один із видів японської поскладової абетки. Інший її вид — катаґана.

Хіфу — коротке жіноче кімоно.

Юката — легке домашнє кімоно.

Загрузка...