Акоме — старовинний японський одяг.
Асида — дерев’яне взуття на високих підставках.
Бакуфу — спершу — військова ставка командувача військами сьоґуна. Пізніше, з 1192 р., коли сьоґунат узурпував владу в країні, бакуфу перетворилося на уряд, очолюваний сьоґуном, хоча формально влада належала імператору.
Біва — японський чотириструнний музичний інструмент.
Бодхисатва (бодисатва) — за буддійськими уявленнями, наставник, який веде людей до внутрішнього вдосконалення. Досягнення стану бодхисатви — одна зі сходинок до просвітлення.
Бу — міра довжини, дорівнює 3 мм.
Бу — старовинна монета, що становить чверть рьо, золотої монети високого достоїнства.
Буддизм — релігійно-філософське вчення, що виникло в Стародавній Індії в VI — V ст. до н. е.
Бусидо — середньовічний кодекс поведінки самурая, що вимагав вірності феодалові, визнання військової служби єдиною справою, гідною самурая, харакірі в разі безчестя.
Варадзі — солом’яні сандалії, або полуботки.
Вариґо — невелика перегородчаста коробка для їжі.
Ґо — поширена в Японії та інших країнах Сходу гра фішками на багатоклітковій дошці.
Ґо — міра місткості.
Ґета — японське національне взуття у вигляді дощечок на високих поперечних підставках.
Даймьо — князі у феодальній Японії в XIV—XIX cт., у руках яких до перевороту 1868 р. (т. зв. революція Мейдзі) була зосереджена державна влада.
Дайнаґон — одна з найвищих урядових посад.
Даосизм — одна з головних систем китайської класичної філософії (Лао-цзи, VI ст. до н. е.; Чуангзе, IV—III ст. до н. е.); проголошував духовно-матеріальну єдність світу, званого дао, що виявляється в гармонії всіх явищ.
Дзабутон — плоска подушка для сидіння на підлозі.
Дзімму (Дзімму-Тенно) — міфічний правитель Японії, син Бога, сходження якого на престол 660 р. до н. е. вважається роком заснування японської держави.
Дзорі — сандалії із соломи або бамбука.
Дзен-буддизм — одна з буддійських сект. Виник у Китаї в VI ст. Поширився в Японії, а пізніше і в інших країнах світу. Головне в цьому вченні — миттєве просвітління, досягнення істини природним шляхом, а не теоретизуванням.
Дзьо — міра житлової площі, дорівнює 1,5 м2.
Дзьо — міра довжини, дорівнює 3,03 м; або 3,78 м для вимірювання тканини.
Дзюдо — вид японської національної боротьби.
Доно — пан, добродій (після прізвища, чину, військового звання).
Ебосі — старовинний чоловічий головний убір знатних японців.
Ікан — старовинний придворний одяг.
Імайо — одна з форм японського вірша, складається з двох строф.
Кадзамі — легке кімоно у вигляді накидки.
Какемоно — картина або каліграфічний напис, виконані на смузі шовку або паперу. Вішається вертикально.
Каме (кан) — міра ваги, дорівнює 3,75 кг.
Кан — старовинна японська грошова одиниця.
Кана — спільна назва для двох видів японської поскладової абетки: катакана та хіраґана.
Кариґіну — коротке кімоно.
Катакана — один із видів японської поскладової абетки. Інший її вид — хіраґана.
Кен — міра довжини, дорівнює 1,8 м.
Кімоно — японський національний одяг у вигляді халата.
Коку — міра місткості, дорівнює 180 л. 1 коку рису — близько 150 кг.
Конфуціанство — давньокитайська філософська школа, заснована Конфуцієм. Одна з головних філософсько-релігійних течій поряд із буддизмом і даосизмом.
Косоде — шовкове кімоно, підбите ватою.
Котацу — прямокутна жаровня, вмурована в заглиблення в підлозі й накривана ковдрою.
Кото — національний японський тринадцятиструнний інструмент.
Кун — суфікс, який приєднується до імені при фамільярному звертанні.
Маґатама — старовинна прикраса з коштовного каміння, що, за існуючим повір’ям, має магічну силу.
Муме — міра ваги, дорівнює 3,75 г.
Момохікі — короткі вузькі штани.
Мон — дрібна старовинна монета.
Му — міра площі, дорівнює 0,06 га.
Мукабакі — короткі шкіряні або хутряні штани.
Наосі — старовинний придворний одяг.
Ніоо — страж брами в буддійському храмі.
Норен — запона, часто бамбукова, що завішує вхід.
Обі — широкий пояс у вигляді довгого шматка матерії, який декілька разів обмотують навколо талії, на жіночому кімоно ззаду викладають бантом.
Ренґа — назва середньовічного поетичного жанру «нанизаних строф», що являє собою експромтний діалог двох поетів, один із яких складає тривірш, другий — двовірш.
Ренку — поетичний жанр, що зветься ренґа-ланцюжок у 36 строф. У створенні вірша, як правило, брало участь кілька поетів, кожний із яких підписував свою строфу останнім складом свого імені.
Рі — міра довжини, дорівнює 3,9 км.
Рьо — японська золота монета високого достоїнства.
Саке — японська рисова горілка, як правило, п’ють підігрітою.
Сакура — вид вишні. Росте і культивується як декоративна рослина. Квітки рожеві, листя навесні пурпурове, влітку — зелене або жовтогаряче, восени — фіолетове або коричневе. Плоди неїстівні. Сакура — символ Японії.
Сасимі — тонко нарізані шматочки риби або молодої яловичини. Подаються з соєвим соусом і спеціями.
Сасинукі — вид коротких штанів.
Сен — одна сота єни.
Сенсей — дослівно «раніше народжений». Шанобливе звертання до професора, вчителя, лікаря та ін.
Синтоїзм — традиційна національна релігія японців. Склався в ранньофеодальну добу (VI—VII ст.) на ґрунті родоплемінних анімістичних культів та шаманства. Цей процес збігся з укоріненням у Японії буддизму, і після періоду протиборства духівництво обох релігій виробило модус співіснування, згідно з яким боги синтоїзму визнаються аватарами різних персонажів буддизму. Нині більше половини населення Японії формально сповідує обидві релігії, відправляючи обряди життєвого циклу: благословення немовлят, шлюб — у синтоїстських храмах, а похоронно-поминальні обряди — у буддійських.
Сокутай — старовинний придворний одяг.
Суґеґаса — плетений із осоки бриль у вигляді парасоля або гриба.
Суйкан — коротке кімоно, річ офіційного одягу.
Сумо — один із видів японської боротьби.
Сун — міра довжини, дорівнює 3,3 см.
Сусі — довгасті рисові колобки з рибою, креветками, овочами.
Сьо — міра місткості, дорівнює 1,8 л.
Сьоґун — спершу це був титул головнокомандувача військ. Пізніше — військовий правитель Японії, що узурпував владу в імператора. Правління сьоґуна називалося сьоґунат.
Сьодзі — розсувна стіна японського будинку у вигляді дерев’яної ґратчастої рами, обтягнутої цупким проолієним папером.
Сяку — міра довжини, дорівнює 30,3 см.
Сямісен — національний японський триструнний щипковий інструмент.
Табі — японські шкарпетки із цупкої білої матерії, в яких великий палець відділено, щоби можна було носити ґета, утримувані на нозі ремінцем, який проходить між великим і середнім пальцем.
Тан — міра площі, дорівнює 0,099 га.
Танка — японський п’ятивірш розміром 5+7+5+7+7 складів. Одна з найпоширеніших форм класичної поезії. Танка виникла в японській поезії в VIII ст., досягла розквіту в IX—X ст., ставши класичною строфічною формою.
Татамі — товсті мати з рисової соломи, якими застилається підлога в японському житлі.
То — міра місткості, дорівнює 18 л.
Токонома — стінна ніша, в якій висить вертикальний сувій картини або каліграфії, лежить меч, стоять квіти.
Тьо — міра площі, дорівнює 0,99 га.
Тьо — міра довжини, дорівнює 109 м.
Тян — зменшувальне від сан, суфікс, що додається до імені при звертанні до дитини.
Укійое — жанр гравюри на дереві в епоху Токуґава, дослівно — «картини тлінного світу», зазвичай зображували життя городян.
Фундосі — чоловіча пов’язка на стегнах.
Фуро — сидяча ванна та приміщення, в якому її приймають; лазня.
Фуросікі — велика хустка для перенесення дрібних речей.
Фусума — розсувна перегородка в японському будинку, що являє собою ґратчасту раму, обтягнуту папером.
Футон — ватяна перина, що слугує матрацом і ковдрою.
Хайку (гоку, хоку) — японський тривірш розміром 5+7+5 складів. Поширена в Японії форма поезії.
Хакама — частина японського святкового костюма, у чоловіків у вигляді широких штанів, у жінок у вигляді спідниці.
Хантен — робоча куртка вільного крою.
Хаорі — коротке кімоно для вулиці, річ святкового костюма.
Хасі — палички для вживання їжі.
Хібаті — кругла вугільна жаровня з кераміки або металу для обігрівання приміщення.
Хіме — дівчина, дівчинка. Приєднується до імені.
Хіраґана — один із видів японської поскладової абетки. Інший її вид — катаґана.
Хіфу — коротке жіноче кімоно.
Юката — легке домашнє кімоно.