Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича

1

П о м о н а — у римській міфології богиня садів.

2

Тут: рослинні і такі, що походять із землі, складники.

3

Алюзія до гримаси, застиглої на масці, що нею користувалися актори у грецькому театрі, що походив з обрядів ушанування Вакха (Діоніса), бога екстазу й вина.

4

Ф і л і ґ р а н (з італ.) — техніка виконання предметів з тонких дротин і металевих зернят, поєднуваних у витончені візерунки. Тут у переносному значенні.

5

Алюзія до біблійної притчі про милосердого Самарянина (Лука 10: 30—37).

6

Ш а б а с (івр.) — святковий день, що юдеї відзначають починаючи від вечора п'ятниці й до заходу сонця в суботу. Під час шабасу відбуваються три урочисті застілля та запалюються свічки.

7

Т л у я (вона ж Тлоя) — автентична постать. Знана у Дрогобичі божевільна жебрачка. Тут і далі автентичні реалії уточнено за працею Є. Фіцовського «Реґіони великої єресі. Нариси про життя і творчість Бруно Шульца».

8

А р а б е с к и — фантазійні оздоби, що наслідують сплетіння гілок, листків, квітів та плодів. Поширилися в Європі завдяки впливам ісламу.

9

Ш а ф р а н — темно-помаранчевий порошок, який отримують з висушених тичинок квітки з такою ж назвою, застосовується в медицині, кулінарії (як приправа) та як жовтий барвник.

10

Нині забутий звичай прикрашати сади скляними кулями був популярний у часи Шульцової молодості.

11

Тут: настрій, атмосфера, що еманує з певної особи, аура.

12

Тут: рідина.

13

Тут: жартівлива вставка, скетч у перерві між серйознішими частинами.

14

Стилізація біблійної мови, хоч саме такого виразу у Святому Письмі не знаходимо.

15

Давня скорострільна зброя з багатьма стволами, праобраз кулемета.

16

Очевидна алюзія до біблійного двобою Якова з Ангелом, під час якого другий «торкнув жилу на стегні його, і змертвіла» (Буття 32: 24—32).

17

Д е м і у р г (з гр.) — у Платона: божий будівник світу, що вічній, проте позбавленій форми матерії надає окреслену форму; так само: майстер, творець, митець. У Шульца це поняття трапляється в різних значеннєвих відтінках; часом — як у цьому випадку — заміняє поняття «Бога», часом, однак, означає радше «креатора».

18

Б е н г а л ь с ь к е с в і т л о — різнобарвні штучні вогні, вперше виготовлені в Індії.

19

П л а т в а — у дахових конструкціях горизонтальна балка, паралельна довшій осі будинку, зазвичай покладена на стропові балки (з обох боків); платва є опорою для крокви.

20

Б а н т и н а (з нім.) — у теслярстві: балка, що з'єднує крокви або розміщена поміж стінами, розпора.

21

Останній день місяця як останній термін регулювання рахунків та зобов'язань.

22

М е н a д а — у Стародавній Греції: жінка, охоплена екстатичним шалом під час обряду на честь Діоніса; вакханка.

23

Т и р с — палиця, оплетена листками винограду і плюща, що являє собою один із атрибутів Діоніса та сатирів і вакханок, які його оточують.

24

А м а л ь г а м а (з араб.) — тут: суміш різних елементів, первинних стихій.

25

I д о л (з гр.) — тут: зображення божества (скульптура, малюнок тощо), яке є предметом культу.

26

М о л о x (з івр.) — хтонічне семітське божество, особливо шановане на теренах Ханаану; в жертву Молоху приносили людей.

27

П ’ є р о (фр.) — комічний персонаж старої французької пантоміми; часто сентиментальний і закоханий. П'єро був одним із улюблених мотивів у мистецтві на зламі XIX–XX століть, а перед тим — романтичного мистецтва (напр., у Теофіла Ґотьє, Оноре Дом'є, Жюля Лафоржа, Александра Блока, Болеслава Лесьмяна чи Арнольда Шенберґа).

28

Незаможні дівчата застосовували промокальний папір для нанесення рум'янцю на щоки. Атропін (алкалоїд, використовуваний в офтальмології для розширення зіниць) застосовувався і як косметичний засіб — для досягнення ефекту «глибшого погляду».

29

З латини: родина птахів, [ряд] лазячих або [ряд] папуг. Хоча правильно не pistacci, a psitacci.

30

Творець і популяризатор поглядів, що суперечать догмам панівної релігії.

31

Е з о т е р и ч н и й (з гр.) — таємний, доступний лише для обраних.

32

Д е м і у р г і я (з гр.) — творення, тут: у розмитому сенсі може так само означати і зроблене руками, і мистецьку чи літературну творчість, але й так само творчість у розумінні ідеальному; точна дефініція вживаного тут поняття залежить від інтерпретації оповідання.

33

В о л ю т а (з лат.) — скульптурно-архітектурний орнамент у формі спіралі або сувою.

34

П а н о п т и к у м (з гр.) — виставка або музей, що демонструють колекцію всіляких дивнот; виставка воскових фігур.

35

Ґ о л е м (з івр.) — у староєврейських переказах: людиноподібна істота, яку виліплено з глини і натхнено життям завдяки чорній магії. Ґолем не був справжньою людиною, позаяк не вмів говорити, а отже й думати, міг лише виконувати чиїсь накази.

36

Насправді — Л у ї д ж і Л у к к е н і (1873—1910), італійський анархіст, який убив імператрицю Австро-Угорщини Єлизавету в 1898 році в Женеві. Покінчив життя самогубством у в'язниці.

37

Д р а ґ а М а ш и н — одна з дам при дворі короля Сербії Александра Обреновича (1876—1903), яку король пошлюбив усупереч волі родини, двору й народу. Обоє, король і королева, загинули внаслідок замаху 10 червня 1903 року.

38

G e n e r a t i o a e q u i v o c a (лат.) — тут: самозародження; термін, що вживає Шопенгауер у праці «Світ як воля і уявлення», в пасажах, присвячених волі до життя.

39

К о л о ї д и (з гр.) — драглисті, прозорі, клейкі тіла, найчастіше двоскладникові, що являють собою перехідний етап між розчинами й суспензіями та сумішами.

40

Г у м у с (лат.) — складник деяких ґрунтів, що виник унаслідок розкладання різних рослинних і тваринних решток; тут: урожайна основа.

41

Вічнозелений кущ або низьке дерево з ланцетоподібними шкірястими листками і білими, червоними або рожевими квітами; в дикому вигляді росте в країнах Середземномор'я та субтропічної Азії. Популярний як кімнатна рослина.

42

У спіритизмі: субстанція, що начебто виділяється з медіума під час трансу.

43

К а т а л е п с і я (з гр.) — заціпеніння всього тіла або його окремих членів, поєднане із втратою довільного керування рухами; з'являється серед іншого у гіпнотичних станах; «еманація мозку», що наставала б у такому разі, належить до спільного з «ектоплазмою сомнамбулічною» ряду явищ. Утім, можна здогадуватися, що Шульц радше грається нагромадженням термінів з медіумічної царини, насправді не ставлячись до них надто поважно.

44

А с т р а л ь н е т і с т о — в окультизмі астральним тілом називають ефірне тіло, проміжне від фізичного до духовного, що начебто керує органічним життям людини і може відокремлюватися від фізичного тіла (напр., під час сеансів спіритизму).

45

Л а м п а - м е л ю з и н а — люстра-павук (велика, з прикрасами і розгалуженнями люстра), тут: увінчана велетенськими оленячими рогами і виготовлена у вигляді фантастичної жіночої фігури, що у витягнутих руках тримає свічник.

46

Т р а н с ц е н д е н т н и й (лат.) — такий, що виходить поза можливості суб'єкта пізнання щодо об'єкта і стосується апріорних форм розгляду. Тут: жартома вжитий термін, яким окреслено пору настільки ранню, що вона знаходиться «поза можливостями осягнення» героєм, який ще спить.

47

Н і м р о д — біблійний герой, нащадок Хама, сина Куша. Німрода представлено як великого мисливця і засновника міст у землі Шінаар; у переносному значенні — досвідчений мисливець. У Шульцовому домі справді був пес на ім'я Німрод. (Див. «Регіони великої єресі» Є. Фіцовського.)

48

П р а є д н і с т ь — поняття, що походить із однієї з течій класичного індуїзму (Веданта), що єдиною реальністю вбачає безособовий Абсолют (Брахман). Спопуляризоване під кінець XIX ст. головним чином завдяки Шопенгауеру. Тут: у жартівливому сенсі.

49

П а н — у грецькій міфології бог пастухів, який опікується стадами. Часто зображуваний як чоловік з ногами, рогами й вухами цапа, що грає на флейті. Постать Пана була наскрізним мотивом у літературі та мистецтві на зламі XIX і XX ст., переважно символізуючи вітальність і хтивість.

50

Синій барвник, що його раніше отримували з листків рослини з однойменною назвою, що походить із Малайського архіпелагу.

51

Тверда живицева маса, що використовується для натирання смичків, у лудінні, миловарстві. Малабар — південна частина південно-західного узбережжя, що тягнеться від Ґоа до мису Коморін.

52

Тут швидше за все: деревна ящірка з родини леґуан; цією ж назвою проте означують легендарну потвору — півня зі зміїним хвостом та жаб'ячими очима, що вбивала поглядом.

53

Рослина з родини пасльонових, з великими дзвоноподібними квітами та їстівними плодами, росте на теренах Середземномор'я, в Гімалаях та Західній Туркменії; її потовщений корінь, що нагадує фігурку людини, у давні часи вважався магічним засобом, передусім лікувальним.

54

Швидше за все йдеться про механічні пристрої та іграшки, важливим центром виготовлення яких було німецьке місто Нюрнберґ.

55

Чоловічок, карлик, що його, згідно із середньовічними поглядами, начебто штучно створювали алхіміки в ретортах.

56

Відповідник вулиці Лішнянської у Дрогобичі (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

57

Професор А д о л ь ф А р е н д т у 1902 році був викладачем малювання та рисунку у Дрогобицькій гімназії імені Франца-Йосифа, де навчався Шульц (Див.: Є. Фіцовський, там само).

58

Ці міфологічні персонажі в античній скульптурі символізували страждання: дітей Н і о б и повбивали стрілами Аполлон і Артеміда; п'ятдесят доньок Д а н а я за вбивство своїх чоловіків під час шлюбної ночі після смерті засуджено до вічного наповнювання водою бездонної бочки у Тартарі; дочка Т а н т а л а Ніоба і його син Пелопс: перша символізує страждання матері, що втратила дітей; другого вбив батько, його було подано богам на учті, щоб таким чином перевірити, чи вони дійсно знають усе. Нащадків Тантала прокляли боги, тож його рід вічно переслідували нещастя.

59

П р и с м е р к б о г і в — алюзія до гіпсових копій античних скульптур, а також до назви відомої опери Ріхарда Ваґнера.

60

Тут: нічний пейзаж або жанрова сцена з нічного життя, що часто зустрічається в мистецтві XVI–XVII ст.

61

І х н е в м о н (мангуст) — невеликий ссавець із однойменної родини, водиться у Північній Африці та Малій Азії.

62

С и в і л л а — у грецькій міфології віщунка, що пророкує майбутнє; Сивіллині очі — бездонні, пророчі, таємничі.

63

І n f о І і о (лат.) — формат аркуша, складеного на дві частини.

64

Річка, притока Бистриці, а з нею і Дністра; тече також і через Борислав та Дрогобич.

65

А р x і т р а в (з гр. і лат.) — головна балка, в античній архітектурі найнижча частина балкування. А р х і в о л ь т а (з італ.) — різьблена або гладка передня сторона аркади або склепінчаста арка портального чи віконного створу. П і л я с т р (з фр.) — архітектурний елемент у формі плаского вертикального виступу з поверхні стіни, що виконує декоративну або конструкційну функцію.

66

С е п і я (з гр.) — темно-коричневий барвник, який отримують із чорнильної залози восьминогів.

67

П о л і ф о н і я (з гр.) — тип побудови музичних творів на багато голосів; тут: стилістичне і формальне розмаїття.

68

Мапи і плани (проспекти) доби бароко вирізнялися суб'єктивною перспективою і тривимірною «реалістичною» графікою, що унаочнювала індивідуальний вигляд будівель, при цьому точність зображення зменшувалася разом зі зростанням віддаленості від пункту, в якому розташовувався ідеальний «спостерігач».

69

Вулиця Крокодильна, або Крокодилів — літературний відповідник дрогобицької вулиці Стрийської (Див.: Є. Фіцовський, «Реґіони великої єресі»).

70

К л о н д а й к — місцевість у Канаді, в басейні річки Юкон, всесвітньознана після відкриття золотих покладів у Бонанза Крік 1896 року і спричиненого ним масового притоку людей, охоплених «золотою лихоманкою».

71

C o n f i s e r i e (фр.) — цукерня; K i n g o f E n g l a n d (англ.) — король Англії.

72

Особа, що має потяг до носіння одягу протилежної статі і загалом схиляється до її способу життя.

73

Тут: знамення, тавро.

74

Тут: кінцева сутність, розв'язка.

75

T о т е м (з мови індіанців алгонкінів) — тварина, рідше рослина або предмет релігійного схиляння, що вважаються втіленням міфічного предка чи опікуна роду і стають символом спільноти (роду, племені); також — фігурка або малюнок, що зображує таку тварину або предмет. Тут: алюзія як до пластичної форми тотемічного малюнка, так і до функції «тварини — батька роду».

76

Стилізація за біблійним описом потопу: «У сей день розверзлися всі джерела великої безодні, і вікна небесні прочинилися; і лив на землю дощ сорок днів і сорок ночей» (Буття, 7: 11—12, переклад Олександра Гижі).

77

А п о к р и ф (з гр.) — твір сумнівного походження й авторства, що не належить до канону. Автор порівнює з ним дні або роки, що не вмістилися в канонічній історії, тобто є вигаданими.

78

П а л і м п с е с т (з гр.) — рукопис на пергаменті, який уже використовувався для запису, при цьому попередній текст із нього стерто. У переносному значенні вживається щодо багатошарових текстів із різними рівнями значень.

79

Тут: шафа для документів.

80

А п о ф е о з (з гр.) — тут: картина, створена з метою показати у славі й величі якусь постать, інституцію чи подію.

81

Безумовно алюзія до тексту Біблії (Буття, 6: 1—3).

82

Алюзія до біблійної сцени, в якій Мойсей видобув воду зі скелі (Вихід, 17: 5—7).

83

К о с м о г о н і я (з гр.) — сукупність уявлень про походження і початковий стан світу; тут: матерія у процесі формування Всесвіту в могутньому космічному вимірі.

84

Х а н а а н — біблійна країна, в якій жив Яків та його рід.

85

Б а а л — ханаанське божество або група божків, причетних до природи і плодовитості (див. напр., у Книзі Суддів 6: 25—32).

86

Тут: плащ із каптуром, який спершу носили тільки ченці, згодом маскарадний стрій.

87

Б а н т и н и — див. у «Птахах», прим. 2 (в електронній версії — прим. 20). Тут: радше в етимологічному значенні: окіл, оточка — в цьому випадку полиці, що йдуть периметром приміщення.

88

Ш о в к о в і б е к е ш і — одяг ортодоксальних євреїв, довгі накидки, врізані в талію і з заднім розрізом, схожі на бекеші угорського походження, що були популярні в Польщі починаючи із XVII ст.

89

Елементи традиційного єврейського одягу.

90

В и с о к а Р а д а (Великий Синедріон) — орган, який уперше згадується за часів грецького панування у III ст. до н. е. Складався з представників єврейської аристократії, головував у ньому найстарший каплан. Під римським протекторатом (до 70 р. н. е.) синедріон був найвищим органом влади. Тут: у переносному значенні. Одяг вказує на строї сучасних Шульцові євреїв, можливо, членів управи єврейської територіальної громади (кагалу).

91

П о л і ш и н е л ь (з фр.) — комічний герой французького театру ляльок, походить від Пульчінелли з італійської commedia dell'arte.

92

А р л е к і н (з італ.) — традиційний персонаж commedia dell'arte, вічно закоханий спритний слуга.

93

Т р а н с ц е н д е н т (з лат.) — те, що існує поза видимою дійсністю або ж поза досяжністю розумового (раціоналістичного) пізнання.

94

Йдеться про Ноїв Ковчег, який порятував у собі всі види тварин під час Потопу; «перевернута піраміда» в такому разі є швидше за все зображенням генеалогічного дерева тваринного роду, витоки якого знаходяться в Ковчезі.

95

Текст автентичної реклами засобу для волосся, що стимулював його ріст, надзвичайно популярної за часів Шульцової молодості. Юзеф Віттлін присвятив цій-таки рекламі жартівливо-сентиментальний вірш «А Іа recherche du temps perdu» («У пошуках втраченого часу»).

96

Автентичне оголошення з часів Шульцової молодості (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

97

С л а в о н і я — реґіон у північно-східній Хорватії, розташований у міжріччі Дунаю, Драви та Сави; С е м и г р а д д я — реґіон у Центральній Румунії. Як і згадана поруч із ними Б у к о в и н а, перед Першою світовою війною ці землі належали Австро-Угорській монархії.

98

С к р о ф у л и (з лат.) — пухлини лімфатичних вузлів шиї, найчастіше спричинені туберкульозом.

99

Щоденники Маґди Ванґ існували насправді. Їх було видано в роки Шульцового дитинства (див.: Є. Фіцовський. «Регіони великої єресі»).

100

Ф е н і к с — у єгипетській міфології птах, який щоразу згоряє у своєму гнізді і щоразу відроджується з попелу.

101

Е к з е г е т (з гр.) — тут: учений, що тлумачить незрозумілі місця важкого символічного тексту.

102

Ш в а р ц в а л ь д — гірська система на південному заході Німеччини.

103

Р а п с о д (з гр.) — у Стародавній Греції мандрівний епічний співець.

104

К і м в р и (кімбри) — старогерманські племена, що в давнину заселяли півострів Ютландія; наприкінці II ст. до н. е. нападали на римлян, але були розбиті. Тут: варвари з могутнім заростом.

105

В о т и в н і д о л о н і — йдеться швидше за все про вотуми (ритуально-символічні прикраси) у формі долонь, що вивішуються на костельних вівтарях у знак подяки за зцілення.

106

Алюзія до порятунку в Ноєвому ковчезі тварин усіх видів (див. Буття 7: 1—24).

107

Невідоме число, під жахом якого вони жили, — тут, очевидно, алюзія до обтяжених символічними змістами кабалістичних учень.

108

Р и з а л і т (з італ.) — частина будинку, висунута вперед на висоту всіх поверхів.

109

М е с і я — визволитель Ізраїлю, прихід якого заповіли пророки.

110

Світлонепроникна скринька з малим отвором у передній стінці, крізь який на задню стінку падає зображення освітленого предмета, що знаходиться ззовні; часто застосовувана художниками у XVIII столітті для прокреслювання перспективи.

111

Горизонтальний архітектурний елемент понад найвищим виступом будівлі, що цілком або частково заслоняє дах.

112

А м а р а н т — рожево-червоний з фіолетовим відтінком колір.

113

І н к а н т а т и (з лат.) — заклинання як частина певного ритуалу, обряду, церемоніалу, які співають або промовляють речитативом.

114

Л і р и й л е б е д і — одночасна алюзія до форм і назв музичних інструментів та до назв сузір'їв Ліри і Лебедя.

115

Алюзія до назв сузір'їв — Малого та Великого Воза.

116

Можна припустити, що тут — алюзія до зодіакального знаку Діви.

117

Йдеться про сон біблійного Йосифа (див. Буття 37: 9).

118

Постать і життя А л е к с а н д р а М а к е д о н с ь к о г о (Великого, 356—323 до н. е.) обросли легендами, що використовуються в літературі. Згідно з одним із переказів, він колись начебто сказав, що на небі немає місця для двох сонць, а на землі для двох володарів.

119

Т а с м а н і я — острів коло узбережжя Австралії, частина Австралійського Союзу, яка десь до 1912 р. випускала власні поштові марки; Х а й д а р а б а д — давнє державне утворення на території Індії з однойменною столицею (нині столиця штату Андра-Прадеш). На хайдарабадських марках були написи мовою урду, що передавались арабськими літерами.

120

Ф р а н ц Й о с и ф І Г а б с б у р ґ (1830—1916) — австрійський, згодом австро-угорський імператор (цісар) у 1848—1916 pp., у світовій історії один із монархів, що мали найдовші періоди панування (в його випадку — 68 років).

121

Тобто звістувати і готувати пришестя Бога, ним не будучи (див. Ісайя 40: 3).

122

А р і с т о т е л ь був учителем Александра в роки його молодості.

123

В е р н і к с (з лат.) — прозора захисна плівка з живиці, що нею покривають поверхні олійних і темперних картин.

124

К в а р т е р о н к а (з ісп.) — особа з одною четвертою негритянської крові.

125

К а н ц о н а (з італ.) — тут: одна з найдавніших форм спершу прованської (XII ст.), потім італійської (XIII–XIV ст.) поезії, що являє собою ліричну поему про кохання і воєнні пригоди в кільканадцяти строфах.

126

А х е р о н т — у грецькій міфології ріка, що відділяє Аїд, царство мертвих, від світу живих; О р к у с (Орк) — у римській міфології демон смерті і згодом назва місця, в якому перебувають померлі; П і д з е м н е ц а р с т в о — тут: територія померлих, царство історії та традиції.

127

А н а м н е з (з гр.) — у філософському значенні згідно з Платоном: пригадування собі того, що було пізнане колись в ідеальному світі; тут радше в юнґівському сенсі — пригадування собі того, що лежить у підсвідомості, звертання до сфери архетипів.

128

Унаслідок розкопок античної Т р о ї було відкрито рештки не одного, а кількох поселень, що одне над одним будувалися на тому ж місці.

129

С л і з н и к (насправді — слізниця) — у давні часи посудина, призначена для символічного поховання сліз, пролитих на чиємусь похороні.

130

М а т е р і — за Плутархом («Життя Марцелла», розд. XX), богині, вшановувані у стародавньому місті Енґіум на Сицилії. Цим мотивом скористався Ґете у другій частині (Дія Перша) «Фауста», і швидше за все саме звідти запозичив його Шульц:

М е ф і с т о ф е л ь:

(Фауст: Трагедія. Переклад Миколи Лукаша // Ґете Й. В. Твори. — Київ: Молодь, 1969. — с. 279—280).

131

О с с і а н — кельтський бард — постать, вигадана шотландським поетом Джеймсом Макферсоном у XVIII ст.; тут, напевно, йдеться про сентиментально-романтичний таємничий антураж, пов'язаний із цією постаттю.

132

Н і б е л у н ґ и — постаті, що походять із героїчного германського епосу, створеного ймовірно на початку XIII століття.

133

Ф а р ф а р е л и к и — вислів із нез'ясованим значенням; найближчий до італійських понять «farfarello» — чортик, бісик або «farfallo» — пітьма.

134

I n p a r t i b u s i n f i d e l i u m (лат.) — дослівно: у невірних провінціях; цей титул надавався єпископам, чиї дієцезії перебували під контролем некатоликів. Тут: ідеться про загубленість у чужих країнах, відхід від поточного сенсу.

135

М л и в о — зерно, призначене для перемелювання, або таке, що власне мелеться; продукт перемелювання.

136

Алюзія до герба Мексики, який досить часто з'являвся на мексиканських поштових марках, зокрема в серіях, випущених 1899 та 1903 pp.

137

Герб у вигляді корвета з девізом «Damuspetimusquevicissim» (Даємо і просимо навзаєм) з'являється на марках перших трьох серій, випущених У Британській Ґвіані (Ґаяні) у 1853—1875, 1876—1882 і 1889—1907 pp.

138

Т а к е л а ж (з нім.) — вітрила, канати і щогли корабля як цілісна технічна система.

139

Б р а с (з голл.) — канат, прикріплений до кінців реї; зумовлює її обертання в горизонтальній площині.

140

Див. прим. 8 (у електронній версії — 118). Ювенал написав про Александра Македонського («Сатири», X 168): «Одного світу замало юнакові з Пелли».

141

М е а н д р и ч н и й (від назви звивистої річки Меандр у Малій Азії) — тут: звивистий, покручений.

142

М а й о р а т (з лат.) — майно, що не підлягає поділові, призначене для найстаршого сина.

143

Тобто така, що її виключено з-nig юрисдикції певної держави й передано особам або інституціям, що представляють іншу державу.

144

П л е о н а з м (з гр.) — вираз, який зводить докупи слова чи звороти з близьким або тотожним значенням.

145

К а д е н ц і я (з лат.) — тут: нахил, звисання.

146

Р а п о р т — тут: особливий орнаментальний мотив, що з'являється на певній поверхні через регулярні проміжки.

147

E д ґ а р А л л а н П о (1809—1849) — видатний американський поет, новеліст і літературний критик доби романтизму, відомий головним чином як автор фантастичних оповідань. Автором «Штучних раїв» («Les Paradis Artificiels»), книжки, що розповідає про досвід уживання наркотиків, є однак не він, а Шарль Бодлер (1821—1867), великий французький поет, який у цьому творі взорувався на текстах Томаса де Квінсі.

148

О п і а т и ч н і (від опіуму) — тут: приголомшливі, наркотичні.

149

Швидше за все, свідома гра з читачем: штату Нью-Орлеан не існує, це назва міста у згаданому поруч штаті Луїзіана.

150

Ш е н б р у н н — літній палац цісаря у Відні.

151

Т у р к у с — те саме, що й бірюза.

152

Ц и р к у л ь — тут: комісаріат поліції або одиниця територіального поділу, округ, дільниця.

153

Ц. - к. т а б а к - т р а ф і к и — крамнички «цісарсько-королівської» тютюнової монополії.

154

Алюзія до «небесного» походження цісарської влади і водночас до обмундирування, яке зобов'язані були носити державні службовці монархії. До речі, сам цісар найохочіше вдягав блакитний військовий мундир; д и к а с т е р і я (з гр.) — тут: відділ, інстанція в суді або місцевій адміністрації.

155

М а к с и м і л і а н Ф е р д и н а н д Й о с и ф Г а б с б у р ґ (1832—1867) — австрійський ерц-герцог, молодший брат Франца Йосифа І. Як відзначає дослідник С. Ґродзіський («Франц Йосиф І». — Вроцлав, 1983, стор. 103—104), «мав романтичну натуру, любив поезію, більшою мірою мрійник, аніж практичний діяч». За пропозицією Наполеона ІІІ погодився стати імператором Мексики (1864) і з допомогою французького експедиційного корпусу запобігти громадянській війні у цій країні. Після відходу французького війська був полонений республіканцями Хуареса і страчений 14 червня 1867 року.

156

У Шульцовій версії пов'язаної з Максиміліаном історії реальні факти перемішано з «романною» вигадкою: ерц-герцог і справді був головнокомандувачем австрійського військового флоту на Адріатиці і плекав романтичні ілюзії щодо своєї ролі на Американському континенті, натомість «таємна домовленість» Франца Йосифа І з Наполеоном III належить до сфери фантазій і пліток.

157

Х р о м а т и ч н о (з гр.) — тобто із розщепленням світла на поодинокі кольори.

158

Див. «Серпень», прим. 11 (в електронній версії прим. 10).

159

А н г л е з — специфічний різновид сурдута.

160

А л ь ф р е д Д р е й ф у с (1859—1935) — французький капітан генерального штабу, єврей за походженням, звинувачений 1894 р. у шпигунстві на користь Німеччини і невинно засуджений. Його справа поділила французьке суспільство на прихильних до нього демократів і переконаних у його провині консерваторів та націоналістів; Т о м а с А л в а Е д і с о н (1847—1931) — видатний американський електротехнік, автор багатьох винаходів, зокрема, електричної жарівки і фонографа; Л у ї д ж і Л у к к е н і — див. «Трактат про манекенів. Продовження», прим. 4 (у електронній версії — прим. 36).

161

П л а с т р о н (з фр.) — жорсткий перед фрачної сорочки, поширений У другій половині XIX століття.

162

С е r с l е (фр.) — тут: церемонія привітання гостей монархом або одним із найвищих достойників на двірцевому прийнятті.

163

Стан граничного нервово-психічного і фізичного виснаження; психічна депресія.

164

Леґітимна імператриця Мексики — дружина Максиміліана Габсбурґа, колишня Кароліна фон Кобурґ, дочка короля Бельгії Леопольда І.

165

К о м е н і у с — слово, яке найімовірніше походить від прізвища Яна Амоса Коменського (1592—1670), чеського реформатора шкільництва і творця сучасної педагогіки; в його виховальній програмі учням рекомендувалося вести записники і нотувати в них відомості, що можуть знадобитися за різних обставин. Тут— швидше за все у значенні: підручний збір відомостей.

166

Безумовна алюзія до державного герба Чилі: гербовий щит підтримують кондор і зіп'ятий на задні ноги олень чилійської відміни (huemul) — саме цю тварину Шульц помилково вважав єдинорогом; цей герб з'являться, зокрема, на двоцентовій марці, виданій 1904 року.

167

В е л и к и й Б а р н у м — йдеться про одне з найславетніших на світі циркових товариств.

168

К у р а р е — алкалоїд стрихніну, отрута рослинного походження, якою індіанці змащували стріли.

169

К а р б о н а р і й — член таємного революційного товариства, заснованого в Італії 1806 року.

170

К о н т р а с и г н а ц і я (з лат.) — підпис на документі, поставлений підлеглою особою після головного підпису.

171

Д р е й ф у с — див. прим. 55 (у електронній версії прим. 160); Д ж у з е п п е Ґ а р і б а л ь д і (1807—1882) — італійський генерал, поборник визволення та об'єднання Італії, демократ і республіканець; О т т о ф о н Б і с м а р к (1815—1898) — пруссько-німець-кий державний діяч, перший канцлер об'єднаної німецької імперії, втілення націоналізму та німецького імперіалізму; В і к т о р - Е м а н у е л ь І (1759—1824) — король Сардинії в 1802—21 pp., після падіння Наполеона І повернув собі континентальні території (П'ємонт), зрікся трону внаслідок революції; Л е о н Ґ а м б е т т а (1838—1882) — французький політик, провідник республіканської партії в добу II Імперії, після поразки під Седаном проголосив III Республіку і обіймав різні посади у французькому уряді; Д ж у з е п п е М а д з і н і (1805—1872) — італійський демократ і революціонер, 1830 р. вигнаний з Італії за участь у русі карбонаріїв, творець організації «Молода Італія» (1831), з 1837 р. жив у Лондоні. До Італії повернувся 1848-го, учасник Весни народів, один із тріумвірів Римської Республіки.

172

В е р а - К р у с — портове місто в Мексиці. Насправді Максиміліан фон Габсбурґ був засуджений і страчений у Ґеретаро.

173

М а ж о р д о м (з лат.) — управитель панського дому.

174

Алюзія до біблійної історії Каїна та Авеля. Згідно з поширеним у живописі мотивом, дим від жертовного вогню Каїна стелився землею, позаяк Бог не прийняв його жертви, натомість дим від вогню Авеля піднімався в небо.

175

Віктор Емануель І.

176

I g n o r a b i m u s (лат.) — дослівно — «Не будемо знати». «Ignor amuset ignor abimus» (Не знаємо і знати не будемо) — агностична формула німецького філософа Еміля Дюбуа Реймонда.

177

Ф е л ь д ' є г е р (нім.) — в австрійській армії ХІХ століття боєць спеціального батальйону стрільців.

178

Г і н е к р а т і я (з гр.) — панування жінок.

179

А с т а Н і л ь с е н (1883—1972) — данська акторка театру і кіно, одна з перших зірок німого фільму.

180

К о л і з е ї т а ф о р у м и — тут: монументальні будівлі в античному стилі.

181

П р о т е й — у грецькій міфології морський бог, наділений здатністю весь час змінювати свій вигляд.

182

Н a д і р (з араб.) — точка небесної сфери, що протилежна зеніту.

183

С о л о т в и н к а — річка, ліва притока річки Віслок.

184

Н і р в а н а (з санскр.) — в буддизмі стан, який унеможливлює наступне народження і полягає в безсмерті та найвищому блаженстві; або — динамічний стан, в якому істота, вільна від незнання, пристрасті та вчинків, здійснених у попередньому втіленні, діє на добро всьому живому — поняття, яке стало популярним в Європі у XIX столітті головно завдяки працям Шопенгауера; тут у значенні: забуття, розсіяння, розчинення.

185

П р е т о р і а н и — охоронці римських зверхників періоду республіки; згодом імператорська гвардія, розпущена у IV ст. н. е.

186

Тут: образами.

187

С т а в р о п і г і я (з гр.) — тут: православна церковна організація, що провадить наукову, освітню і благодійну діяльність, незалежна від влади місцевого єпископа й підпорядкована безпосередньо патріархові (напр., Львівське Ставропігійське Братство).

188

«Ганнібал перед брамою!» — так гукали мешканці Риму після того, як перемігши в битві під Каннами (216 р. до н. е.), карфагенський полководець Ганнібал рушив із військом на Рим. Штурм Капітолію натомість відбувся під час уторгнення галлів (390 р. до н. е.).

189

К у р а т о р і у м (з лат.) — тут: наглядова або керівна інституція.

190

К а м п а н і я — земля в Південній Італії, над Тирренським морем, яка включає в себе п'ять провінцій — Неаполь, Касерту, Беневент, Авелліно, Салерно.

191

А к а н т (з гр.) — декоративна рослина, що трапляється переважно у Середземномор'ї'; малюнок її листків став популярним архітектурним мотивом.

192

А л е к с а н д р і й с ь к а е п о х а — натяк на елліністичну епоху з її центром у місті Александрії, прославленому своєю бібліотекою. Еллінізм підсумовує, але й замикає багатовіковий розвиток античної грецької культури, являючи собою епоху скрупульозних і систематичних студій над спадщиною минулого. У той же час він є синонімом бурхливого й захопливого декадансу.

193

Н о т а (лат.) — форма дипломатичного послання, застосовувана в міжнародній кореспонденції; м е м о р а н д у м (лат.) — дипломатичне послання без адреси, підпису і печатки, яке найчастіше містить у собі фактичне або юридичне з'ясування проблем, що є предметом перемовин між сторонами.

194

А п о к а л і п с и с — одна з частин «Нового Заповіту», що містить опис світового кінця або в переносному значенні — монументальне зображення катастрофи.

195

Х р о м а т и ч н і с к е л ь ц я — окуляри з товстими лінзами, що розщеплюють світло.

196

А п р е т у р а (з фр.) — остаточна обробка тканин, шкір, пряжі, хутра і т. ін. з допомогою спеціальних хімічних засобів з характерним запахом.

197

Д р у ї д и (з кельт.) — жерці святого дуба у кельтів; тут найімовірніше, у значенні — ретрогради, жерці релігії, що зникає.

198

Д е р и в а т х л о р о ф і л у — тут: те, що походить від зеленого барвника, тобто є ефектом рослинної плодючості.

199

П л е о н а з м — див. «Весна», прим. 35 (у електронній версії — прим. 144).

200

Б у ф о н а д а (з італ.) — тут: блазнювання, комікування, кривляння.

201

Л о в е л а с (від англ. Lovelace — прізвище героя роману Семюела Річардсона «Клариса Гарлоу») — спокусник, перелюбник; тут: настирливий інтриган.

202

C u m g r a n o s a l i s (лат.) — дослівно: з дрібкою солі; тут у значенні: не цілком дослівно.

203

А б е р а ц і я (з лат.) — відхилення.

204

Р е є с т р а т у р а (з лат.) — тут: шафа для документів.

205

А т л а н т — у грецькій міфології титан, що за наказом Зевса тримає на собі небесне склепіння.

206

Цей образ є безсумнівною алюзією до біблійного сюжету з Яковом, що кочує з усією родиною, слугами й худобою (Буття 32—35).

207

Д и ф е р е н ц і й н и й а н а л і з — такий, що спирається на розрізнення понять; тут: у переносному значенні.

208

С п е к у л я т и в н і п р о с т о р и — абстрактні, не пов'язані з дійсністю, умоглядні моменти.

209

А в ґ у р (лат.) — у Стародавньому Римі жрець, який провіщав майбутнє і розгадував волю богів; тут: людина, що вважається авторитетом у певній галузі.

210

К а т а л е п т и ч н и й (з гр.) — закляклий, такий, що може перебувати у стані летаргії.

211

Алюзія щодо наслідків біблійного двобою Якова з Ангелом, див. «Ошаління», прим. 5 (у електронній версії — примітка 16).

212

Алюзія щодо семи років урожаю в Єгипті, провіщених біблійним Йосифом (див. Буття 41: 17—32).

213

F а с і t (лат.) — випадкова сума в рахунку, результат.

214

Яловиче філе (фр.).

215

C o n s e n s u s o m n i u m (лат.) — загальна згода.

216

А с т р о н о м і ч н и й р е ф р а к т о р — лінзовий телескоп, прилад, у якому зображення передається через ламання (рефракцію) променів світла.

217

Г а н і м е д — уславлений своєю вродою юнак, син царя Трої; згідно з Гомером, боги забрали його на Олімп, де він під час їхніх учт виконував обов'язки підчашого.

218

На мій погляд, тут очевидна гра з географічною назвою Сен-Ґотард (найважливіший перевал у Швейцарських Альпах, 2106 метрів). — Прим. перекладача.

219

А с ф о д е л ь (з гр.) — квіткова рослина з однойменної родини; у стародавню епоху була квіткою жалоби. Згідно з Гомером, луками асфоделевих Єлисейських Полів (частини Аіду, підземного світу померлих) походжають душі тих, які жили праведно.

220

Прототипом цього персонажа був кузен Шульца Давід Гаймберґ (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

221

Ц е з у р а (з лат.) — перерва, пауза.

222

Ф і л о с о ф - п е р и п а т е т и к (з гр.) — дослівно — філософ, який прогулюється; таким чином означувано Арістотеля, який полюбляв прогулюватися під час своїх бесід; відтак відповідно — і його учнів.

223

Швидше за все — алюзія до постаті Св. Єроніма, якого часто зображували поруч із упокореним левом.

224

Біблійна алюзія, див. «Ошаління», прим. 5 і «Мертвий сезон», прим. 19 (у електронній версії —прим. 16 та 211 відповідно).

225

Р а п с о д (з гр.) — тут: довший відтинок епічної поеми, фрагмент епопеї.

226

S а v о і r - v і v r е (фр.) — сукупність добрих манер, відповідна поведінка у вихованому товаристві.

227

Ніжний блідо-зелений колір, те саме, що й салатовий.

228

А І е а i a c t a e s t (лат.) — «Жереб кинуто» — слова, сказані Юлієм Цезарем, коли 49 року до н. е. він зі своїм легіоном перейшов Рубікон, розпочинаючи громадянську війну; цей вираз означає сміливе й безповоротне рішення.

229

T a b u l a r a s a (лат.) — дослівно: гладка таблиця; у переносному значенні — розум, який не має жодної освіти. Цей термін запровадив у популярний обіг Джон Локк.

230

Алюзія до семи неврожайних років, які заповів біблійний Йосиф ув Єгипті (Буття 41: 1—57).

231

T р и л о б і т — невелике викопне створіння з епохи палеозою, дечим нагадує теперішніх членистоногих.

232

I n c o n t i n u o (лат.) — без перерви.

233

С ц и л л а і Х а р и б д а — у грецькій міфології потвори, що хапають мореплавців, чатуючи по обидва боки тіснини, яку зазвичай ототожнюють з Мессинською протокою. У переносному значенні — дві нелегкі для рішення або вчинку небезпеки.

234

Е x р о s t (лат.) — після факту.

235

Н і к о л а П у с с е н (1594—1665) — один із найвидатніших представників класицизму у французькому малярстві.

236

Тут Шульц достеменно описує реалії Трускавця — популярного курорту, розташованого неподалік Дрогобича (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

237

А л ь б р е х т Д ю р е р (1471—1528) — видатний німецький маляр і графік епохи Ренесансу; Б р о й ґ е л ь (наспр. — Брюхел) — прізвище родини видатних фламандських митців, найславетнішим із яких є Пітер Старший (нар. прибл. 1525—1530 — помер 1569), автор, зокрема, й багатьох картин, які зображують простих людей за їхніми щоденними справами.

238

Б і л ь б о к е (з фр.) — іграшка, що складається з кийка із держалном, усередині якого слід ловити підкидувану дерев'яну кульку.

239

Тут: округле вікно, заповнене геометричною орнаментикою концентричної форми. Характерне для середньовічної архітектури, зокрема готичної.

240

X а н а а н — див. «Ніч великого сезону», прим. 8 (у електронній версії — прим. 84).

241

Д е р и в а т (з лат.) — похідна, продукт.

242

Гірка і розташована на ній корчма Путца справді існували в околицях Дрогобича, в напрямку Трускавця (див.: Є. Фіцовський, «Регіони великої єресі»).

243

Б л о к г а у з (нім.) — укріплений будинок чи інша споруда, пристосована для самостійної оборони.

244

Є л и с е й с ь к і п о в і в и — приємні вітровіння, що викликають згадку про Єлисейські Поля (див. «Санаторій під Клепсидрою», прим. 6, у електронній версії — прим. 219).

245

В е р с а л ь — славетний палац французьких королів під Парижем. Поряд із ним велетенський парк — шедевральний витвір архітектурної конструкції та геометричної перспективи.

246

Е с к о р і а л (Ескуріал) — августинський монастир і резиденція іспанських королів, збудована у 1563—1584 pp. Філіпом II коло підніжжя Сьєрра де Ґуадаррама. Тут: великий пишний палац.

247

К е н т а в р — у грецькій міфології істота з тілом коня та головою й торсом людини.

248

Б р а т и з - п і д з н а к а к е л ь м и — натяк на таємні масонські товариства, що послуговувалися знаком кельми.

249

Л у ї д ж і Ґ а л ь в а н і (1737—1798) — італійський лікар, фізик і фізіолог, який започаткував дослідження електрофізіології. 1776 року він спостеріг, що при одночасному дотику до м'яза препарованої жаб'ячої кінцівки двома різними металами, з'єднаними в один кінець, м'яз скорочується.

250

Тут маються на увазі прототипи сьогоднішніх велосипедів із великим переднім колесом і малим заднім, часом триколісні — з двома задніми.

251

Е з о т е р и к (з гр.) — тут: жрець таємного знання.

252

P a n t a r e i ! (гр.) — дослівно: Все тече! Тобто: все перебуває в ненастанному русі і змінюється з часом; ці слова приписують грецькому філософу Геракліту Ефеському (540—475 р. до н. е.). До цієї тези звертався і Ніцше, формулюючи свою концепцію вічного повернення.

253

P r i n c i p i u m i n d i v i d u a t i o n i s (лат.) — «принцип індивідуації» — поняття, до якого вдається Фрідріх Ніцше в «Народженні трагедії»; полягає у відчутті відрубності та самостійності індивідуума і створенні образу самостійного героя; поєднується з т. зв. аполлонічним первнем культури. У Шульца вживається з іронічною дистанцією.

254

М о л о т о к Н е е ф а — один із типів електричного переривача; використовується для швидкого вмикання і вимикання струму у первинній обмотці індукційної котушки, внаслідок чого виникає перемінна напруга на полюсах вторинної обмотки.

255

М е с м е р и з м — від прізвища німецького лікаря Ф. А. Месмера (1734—1815) — давній метод лікування; базується на так званому універсальному флюїді, що у вигляді «тваринного магнетизму», який виділяє людина, може регулювати нервові розлади й таким чином лікувати різні хвороби.

256

Е с х а т о л о г і ч н и й (з гр.) — пов'язаний із призначенням та остаточною ціллю світу (у релігійній або філософській перспективі).

257

A d o c u l o s (лат.) — наочно.

258

А н т и п о д и — мешканці протилежного боку Земної кулі (напр., Австралії).

259

С и д е р и ч н и й (з лат.) — зоряний.

260

Ц и к л о ї д а (з гр.) — крива, що визначається кінематично як траєкторія фіксованої точки кола, яке котиться без ковзання по прямій. Е п і ц и к л о ї д а (з гр.) — крива, що утворюється певною точкою кола, яке котиться по зовнішній стороні іншого кола без проковзування.

261

К а т е г о р и ч н и й і м п е р а т и в — з етики Канта: безумовна моральна настанова, що вимагає від кожного чинити так, щоб норма його вчинку могла стати обов'язковим для всіх законом.

262

P e n s u m (лат.) — тут: окреслене для виконання в певному часовому проміжку завдання.

263

В о г н я н и й п а л е ц ь В а л т а с а р а — алюзія до біблійної сцени Валтасарової учти, під час якої вогняний палець написав на стіні пророцтво загибелі (Ааниїл 5: 5—31).

264

Тут: знищений, зі слідами хвороби, шрамами і т. ін.

265

А м н і о н (гр.) — плівка, що оточує плід.

266

Фрагмент більшого твору. — Прим. автора.

267

Б е д е к е р — тут: туристичний путівник (від прізвища Карла Бедекера, 1801—1859, знаного видавця путівників).

268

К а т а л е п т и ч н и й (з гр.) — такий, що перебуває в омертвінні, в летаргії.