Примечания
1
Гомер. Одісея. — К., 1988. — С. 166.
2
Городцов В. А. К вопросу о киммерийской культуре // ТСА РАНИОН. — Л., 1928. — 2. — С. 46—60.
3
Тереножкин А. И. Памятники предскифского времени на Украине // КСИИМК. — 1952. —№ 47. — С. 3—14.
4
Иессен А. А. К вопросу о памятниках VIII—VII вв. до н. э. на юге Европейской части СССР // СА. — 1953. — 18. — С. 49—110; Его же. Некоторые памятники VIII—VII вв. до н. э. на Северном Кавказе // ВССА. — М., 1954. — С. 112—131.
5
Тереножкин А. И. Киммерийцы. — К., 1976. — 220 с.
6
Дьяконов И. М. К методике исследований по этнической истории (киммерийцы) // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности. — М., 1981. — С. 98—100. Близька до цієї гіпотези й позиція І. В. Кукліної: Куклина И. В. Этногеография Скифии по античным источникам. — Л., 1985. — 205 с.
7
Нейхардт А. А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии. — Л., 1982. — С. 78.
8
Дьяконов И. М. История Мидии. — М.;Л., 1956. — С. 229—230; Скржинская М. В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. — К., 1991. — С. 75.
9
Кобылина М. М. Милет. — М., 1965. — С. 24.
10
Vuslat Unal. Zwei Graber eurasischer Reitemomaden im nordlichen Zentralanatolien // Beitrage zur allgemeinen Archeologie. — Bonn, 1982. — 4. — S. 65—81; Hauptmann H. Neue Funde eurasischer Steppennomaden in Kleinasien // Beitrage zur Altertumskunde Kleinasien. — Festschrift fur K. Bittel. — Mainz am Rhein: Ver. P. von Zabem. — 1983. — S. 251—270.
11
Златковская T. Д. К вопросу об этногенезе фракийских племен // СЭ. — 1961. — № 6. — С. 82—84.
12
Дьяконов И. М. История Мидии. — С. 239.
13
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — Пг., 1918. — 190 с.
14
Дьяконов И. М. История Мидии. — С. 239-241.
15
Акишев К. А. Саки азиатские и скифы европейские //Алма-Ата, 1973. — С. 43—58; Смирнов К. Ф., Кузьмина Е. Е. Происхождение индоиранцев в свете новейших археологических открытий. — М., 1977. — 82 с.; Кузьмина Е. Е. Происходжение индоиранцев в свете новейших археологических данных // Этнические проблемы истории Центральной Азии в древности. — М., 1981. — С. 101—125; та ін.
16
Абаев В. И. Скифо-европейские изоглоссы. — М., 1966. — 167 с. Див. також виступ В. І. Абаєва у дискусії з основних питань скіфознавства: НАА. — 1980. — № 5. — С. 130.
17
Тереножкин А. И. Киммерийцы... — С. 211—212.
18
Там же. — С. 207; Клочко В. И., Мурзин В. Ю. О взаимодействии местных и привнесенных элементов скифской культуры // Скифы Северного Причерноморья. — К., 1987. — С.12—19.
19
Шрамко Б. А., Фомин Л. Д., Солнцев Л. А. Начальный этап обработки железа в Восточной Европе // СА. — 1977. — № 1. — С. 57—74; Шрамко Б. А. Из истории скифского вооружения // Вооружение скифов и сарматов. — К., 1984. — С. 22—39.
20
Тереножкин А. И. Киммерийцы. — С. 34—43.
21
Щепинский А. А. Погребение начала железного века у Симферополя // КСИА АН УССР, — 1962. — Вип. 12. — С. 57—65.
22
Тереножкін. О. І. Кіммерійські стели // Археологія. —1978. — Вип. 27.
23
Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (неолит, бронза и раннее железо). — К., 1990. — С. 105.
24
Там же. — С. 115.
25
Мелюкова А. И. Предскифский (киммерийский) период в Степи и Лесостепи Восточной Европы // Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. — Археология СССР. — М., 1989. — С. 16—17.
26
Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра в конце II — первой половине I тысячелетия до н. э.: Дис. ... докт. ист. наук в форме научн. докл. — К., 1990. — С. 33.
27
Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. Археология... — С. 115.
28
Крушельницька Л. І. Пам'ятки могилянського типу // Археологія. — 1974. — Вип. 13. — С. 11—24.
29
Березанская С. С. Об этнической принадлежности чернолесской культуры // Труды международной конференции археологов-славистов. — К., 1988. — Т. 4:— С. 12—18; Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы... — С. 34.
30
Буйнов Ю. В. Бондарихинская культура: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — К., 1981. — С. 17—18.
31
Березанская С. С., Ильинская В. А. Бондарихинская культура // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 518; Моруженко А. А. История населения лесостепного междуречья Днепра и Дона в скифское время: Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — К., 1989. — С. 29.
32
Тереножкин А. И. Киммерийцы. — С. 25; Мелюкова А. И. Предскифский (киммерийский) период... — С. 11, 25; Скорий С. А. До питання про «культурну належність» старожитностей типу Новочеркаського скарбу 1939 р. // Археологія. — 1991. — № 3. — С. 14—25.
33
Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи Лесостепи и Степи Днепровского Левобережья (XII — начало VII в. до н. з.): Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — К., 1990. — С. 16—17.
34
Клочко В. И., Мурзин В. Ю. О взаимодействии... — С. 12—19.
35
Тереножкин А. И. Предскифский период на Днепровском Правобережье. — К., 1961. — С. 12—13.
36
Ковпаненко Г. Т. Племена скіфського часу на Ворсклі. — К., 1967. — С. 33—41.
37
Беляев А. С. Поздний период эпохи бронзы на пограничье Степи и Лесостепи в Днепровском Левобережье.: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — К., 1980. — С. 13; Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 9—10, 16.
38
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 40.
39
Там же. — С. 42—44.
40
Клочко В. И., Скорый С. А. К исследованию позднечернолесского погребального обряда // Российская археология. — 1993. — № 4. — С. 54—64.
41
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 175—177.
42
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 177; Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 14—15.
43
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 177.
44
Граков Б. Н. Ранний железный век. — М., 1977. — С. 177.
45
Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 14—15.
46
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 180.
47
Граков Б. Н. Ранний железный век. — С. 177.
48
Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 14—15.
49
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 179—181.
50
Березанская С. С. Северная Украина в эпоху бронзы. — К., 1982. — С. 136; Ее же. Об этнической принадлежности... — С. 14.
51
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 109.
52
Тереножкин А. И. Там же... — С. 106—119; Граков Б. Н. Ранний железный век... — С. 173—177.
53
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 154. — Рис. 101, 9; 102, 8; 112, 2, 4. — С. 173, 202—203, 219—220.
54
Тереножкин А. И. Указ. соч. — С. 95, 107; Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — М., 1979. — С. 225—228; Мелюкова А. И. Предскифский (киммерийский) период... — С. 250—251.
55
Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — М., 1968. — С. 272—273. — Карты № 11, 18.
56
Березанская С. С. Об этнической принадлежности... — С. 12—18; Отрощенко В. В., Моця О. П. Обряд кремації у стародавнього населення території України (V тис. до н. е. — І тис. н. е.) // Археологія. — 1989. — № 2. — С. 24—25.
57
Мелюкова А. И. Предскифский (киммерийский) период... — С. 27; Крушельницкая Л. И. Северо-Восточное Прикарпатье в эпоху поздней бронзы и раннего железа (проблема этнокультурных процессов). — Дис. ... докт. ист. наук, в форме научн. докл. — К., 1991. — С. 20—21.
58
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 214.
59
Беляев О. С. Поховання зрубної культури і раннього залізного віку Йосипівського могильника // Археологія. — 1981. — Вип. 36. — С. 69—70; Буйнов Ю. В. Бондарихинская культура. — С. 16; Ромашко В. А. Поселение финальной бронзы — раннего железного века у с. Вузовка Днепропетровской области // Древности Степного Поднепровья (III—I ст. до н. э.). — Днепропетровск, 1982. — С. 56—57.
60
Буйнов Ю. В. Бондарихинская культура... — С. 17.
61
Березанская С. С. Северная Украина... — С. 200; Ромашко В. А. Предскифский период... — С. 10; Граков Б. Н. Ранний железный век. — С. 179.
62
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 217.
63
Ильинская В. А. Раннескифские курганы бассейна р. Тясмин. — К., 1975. — С. 175-177.
64
Граков Б. Н. Ранний железный век. — С. 182; Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 12—13.
65
Медведев А. П. Погребения предскифского времени в лесостепном Подонье // Археологические памятники Европейской части СССР. — Воронеж, 1985. — С. 112; Загоруйко В. Т., Лотоцька Т. Т. Курган кіммерійського часу біля с. Бандишевка на Вінниччині // Охорона та охоронні дослідження пам'яток археології на Україні. — Вінниця, 1990. — С. 37—38.
66
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 40.
67
Тереножкин А. И. Киммерийцы... — С. 69—70; Ковпаненко Г. Т., Гупало Н. Д. Погребение воина у с. Квитки в Поросье // Вооружение скифов и сарматов. — К., 1984. — С. 39—58; Ковпаненко Г. Т. Погребение предскифского времени у с. Ольшана Черкасской области // Всесоюзная археологическая конференция «Достижения советской археологии в XI пятилетке». — Баку, 1985. — С. 186—187.
68
Скорий С. А. Про скіфський етнокультурний компонент у населення Дніпровського Лісостепового Правобережжя // Археологія. — 1987. — Вип. 60. — С. 47.
69
Ильинская В. А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья (курганы Посулья). — К., 1968. — С. 174—188; Скорий С. А. Курган Переп'ятиха (до етнокультурної історії Дніпровського Лісостепового Правобережжя). — К., 1990. — С. 75—93; Його ж. Кочовики передскіфської та скіфської доби в Дніпровському Правобережному Лісостепу (питання етнокультурної історії): Автореф. дис. ... докт. іст. наук. — К., 1996. — С. 29, 43—44.
70
Скорый С. А., Бессонова С. С. Некоторые вопросы ранней скифской истории и украинская Лесостепь // Исторические чтения памяти М. П. Грязнова. — Омск, 1987. — С. 178—181; Ромашко В. А. Предскифский период в пограничьи... — С. 12—13.
71
Буйнов Ю. В. Бондарихинская культура. — С. 14, 16—17; Мелюкова А. И. Предскифский (киммерийский) период... — С. 28.
72
Крушельницька Л. І. Взаємозв'язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи (рубіж епох бронзи і заліза // К., 1985. — С. 66—69.
73
Крушельницкая Л. И. Северо-Восточное Прикарпатье... — С. 31.
74
Березанская С. С. Северная Украина... — С. 136; Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья... — С. 131.
75
Мелюкова А. И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979. — С. 75—78.
76
Березанская С. С. Северная Украина. — С. 179; Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья... — С. 109. — Рис. 33, 18.
77
Березанская С. С. Северная Украина... — С. 186.
78
Тереножкин А. И. Предскифский период... — С. 73; Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья... — С. 127.
79
Балагури Э. А., Крушелъницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья... — С. 111. — Рис. 34, 15. — С. 117. — Рис. 36, 37.
80
Тереножкин А. И. Киммерийцы. — С. 173—185.
81
Крушельницька Л. І. Північне Прикарпаття і Західна Волинь за доби раннього заліза. — К., 1976. — Рис. 12; Балагури Э. А., Крушельницкая Л. И., Конопля В. М. и др. Археология Прикарпатья... — С. 128. — Рис. 42, 4.
82
Див. наприклад: Пьянков И. В. Массагеты, соседи индийцев // Средняя Азия в древности и средневековье. — М., 1977. — С. 53. На думку більшості дослідників античного періоду, массагети населяли пустельні райони на схід від Каспійського моря: Куклина И. В. Этногеография Скифии по античным источникам. — Л., 1985. — С. 79.
83
Мурзин В. Ю. Происхождение скифов: основные этапы формирования скифского этноса. — К., 1990. — С. 26—28.
84
Докладніше див.: Яценко И. В., Раевский Д. С. Некоторые аспекты состояния скифской проблемы // НАА. — 1980. — № 5. — С. 103-104.
85
Нейхардт А. А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии. — Л., 1982. — С. 7—9.
86
Дьяконов И. М. Ассиро-вавилонские источники по истории Урарту // ВДИ. — 1951. — № 3. — С. 228.
87
Дьяконов И. М. История Мидии. — М.; Л., 1956. — С. 229.
88
Струве В. В. Этюды по истории Северного Причерноморья, Северного Кавказа и Средней Азии. — Л., 1968. — С. 98.
89
Underwood L. Bronze age technology in Western Asia and Nothern Europe // MAN. — 1958. — Vol. 58. — P. 17—22.
90
Ghirshman R. Le Tresor de Sakkes. Les origens de l'Art Mede et les Bronses du Luristan // AA. — 1950. — Vol. 13; Barnett R. D. The Treasure of Ziwiye // Iraq. — 1956. — Vol. 18. — P. 34—51.
91
Дьяконов И. М. Ассиро-вавилонские источники... — С. 224.
92
Меликишвили Г. А. Некоторые вопросы истории Манейского царства // ВДИ. — 1949. — № 1. — С. 67—68.
93
Дьяконов И. М. История Мидии. — С. 248.
94
Халилов Д. А. Археологические находки «скифского» облика и вопрос о «Скифском царстве» на территории Азербайджана //МИА. — 1971. — № 178. — С. 183—187; Погребова М. Н. Закавказье и его связи с Передней Азией в скифское время. — М., 1984. — С. 199—200.
95
Мурзин В. Ю. Скифская архаика Северного Причерноморья. — К., 1984. — С. 99—100.
96
Мурзин В. Ю. Скифская архаика... — С. 11—47.
97
Археологія Української РСР. — К., 1971. — Т. 2. — С. 75—108; Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. з. — К., 1983. — С. 227—355.
98
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — М., 1979. — С. 135.
99
Рыбаков Б. А. Указ. соч. — С. 138.
100
Докладніше про дату та причини війни див.: Черненко Е. В. Скифо-персидская война. — К., 1984.
101
Артамонов М. И. Киммерийцы и скифы. — Л., 1974. — С. 77.
102
Толстов С. П. По следам древнехорезмийской цивилизации. — М.; Л., 1948. — С. 10; Граков Б. Н. Каменское городище на Днепре // МИА. — 1954. — № 36. — С. 16.
103
Куклина И. В. Этнография Скифии по античным источникам. — Л., 1985. — С. 137—142.
104
Черненко Е. В. О «северокавказском» походе Дария в Скифию // Первая Кубанская археологическая конференция. — Краснодар, 1989. — С. 51—52.
105
Детальніше див.: Черненко Е. В. Скифо-персидская война... — С. 67—79.
106
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — М., 1979.
107
Браун Ф. К. Опыт соглашения противоположных мнений о Геродотовой Скифии и смежных с нею землях // Древности Геродотовой Скифии. — СПб., 1872. — Вып. 2. — С. СХ.
108
Рыбаков Б. А. Указ. соч. — С. 171.
109
Разин Е.А. История военного искусства. — М., 1955. — Т. 1. — С. 133—134.
110
Дандамаев М. А., Луконин В. Г. История и экономика Ирана. — М., 1980. — С. 229.
111
Гаврилюк Н. А. Домашнее производство и быт степных скифов. — К., 1989. — С. 22.
112
Лиддел Гарт Б. X. Стратегия непрямых действий. — М., 1957. — С. 466—468.
113
Про драматичний похід персів див.: Черненко Е. В. Скифо-персидская война. С. 65—112.
114
Ймовірніше, це були підрозділи Скопасіса.
115
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — С. 174.
116
Там же.
117
Разин Е. А. Указ. соч. — С. 80—81.
118
Мелюкова А. И. Античная литературная традиция о скифской непобедимости // КСИИМК. — 1949. — Вып. 30. — С. 105.
119
Йдеться про Херсонес Фракійський, розташований на березі Мармурового моря.
120
Златковская Т.Д. Возникновение государства у фракийцев. — М., 1972. — С. 25.
121
Фол Ал. Проблемы письменных источников V в. до н. е. Фрако-скифские культурные связи. — София, 1975. — С. 163.
122
Мелюкова А. И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979. — С. 111—127.
123
Крупнов Е. И. О походах скифов через Кавказ // Вопросы скифо-сарматской археологии. — М., 1954. — С. 193.
124
Фол Ал. Указ. соч. — С. 161.
125
Махортых С. В. Скифы на Северном Кавказе. — К., 1991. — С. 78—81, 113.
126
Бикерман Э. Хронология древнего мира. — М., 1976. — С. 194.
127
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — С. 180.
128
Детальніше про це див.: Черненко Е. В. Скифо-персидская война. — С. 93—96.
129
Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи (г. Гелон). — К., 1987. — С. 183.
130
Радзиевская В. Е. Раскопки Коломакского городища // АО 1980. — 1981. — С. 305.
131
Скорый С. А., Бессонова С. С. Некоторые вопросы раннескифской истории и Украинская Лесостепь // Исторические чтения памяти М. П. Грязнова. — Омск, 1987. — С. 178—181.
132
Виноградов Ю. Г. Перстень царя Снила // СА. — 1980. — № 3. — С. 92—109.
133
Там же. — С. 105.
134
Там же. — С. 108.
135
Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса. — М., 1989. — С. 94-109.
136
Марченко К. К. Взаимодействие эллинских и варварских элементов на территории Нижнего Побужья в VII—V вв. до н. э. // Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. — Тбилиси, 1979. — С. 136; Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. — С. 107.
137
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989. — С. 126.
138
Секерская Н. М. Античный Никоний и его округа в VI—IV вв. до н. е. — К., 1989. — С. 5.
139
Загинайло А. Г., Карышковский 17. О. Монеты скифского царя Скила // Нумизматические исследования по истории юго-восточной Европы. — Кишинев, 1990. — С. 3—15; Загинайло А. Г. Литые монеты царя Скила // Древнее Причерноморье. — Одесса, 1990. — С. 64—71.
140
Толстиков В. П. Пантикапей — столица Боспора // Очерки археологии Боспора. — М., 1992. — С. 77.
141
Шелов-Коведяев Ф. В. История Боспора в VI—V вв. до н. е. // Древнейшие государства на территории СССР. — М., 1985. — С. 66.
142
Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 93.
143
Толстиков В. П. Проблема образования Боспорского государства //ВДИ. — 1984. — № 3. — С. 24—48.
144
Виноградов Ю. А. Мирмекий // Очерки археологии и истории Боспора. — М., 1992. — С. 106—107.
145
Шелов-Коведяев Ф. П. Указ. соч. — С. 67.
146
Виноградов Ю. Г. Перстень царя Скила. — С. 107.
147
Ростовцев Н. И. Скифия и Боспор. — Л., 1925. — С. 224.
148
Яковенко Е. В. Скіфи Східного Криму в V—III ст. до н. е. — К., 1974. — С. 20—74.
149
Шелов-Коведяев Ф. П. Указ. соч. — С. 168.
150
Цікавою ілюстрацією відносин, що інколи складалися між греками-переселенцями та їхніми сусідами, може бути «війна» між лідійцями на чолі з їхнім царем Аліатом та Мілетом, про яку яскраво розповідав Геродот [І, 17]. «Виступаючи у похід, він діяв так. Він починав похід з військом проти Мілета у час дозрівання хлібів на ланах. Прийшовши у землі мілетян, він не став руйнувати та палити будівлі на полях та виламувати двері, але залишив недоторканими. Лише дерева він зрубав та знищував хліб на полях, а потім повертався додому. Домів лідійський цар не руйнував для того, щоб мілетяни мали змогу жити у них, звідси знову засіяти та обробити свої лани і щоб він сам, коли вони знову оброблять землю, мав змогу під час наступного походу спустошити їх». Ця проста та надзвичайно ефективна тактика, проти якої не існувало іншого захисту, ніж укладення взаємовигідної угоди, мабуть, використовувалася й у Північному Причорномор'ї скіфами.
151
Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертомлык. — К., 1991. — С. 136.
152
Алексеев А. Ю. Скифские цари и «царские» курганы V—IV вв. до н. э. // Эрмитажные чтения памяти Б. Б. Пиотровского. — СПб., 1993. — С. 52.
153
Редина Е. Ф. Хронология скифских памятников Северо-Западного Причерноморья // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. — К., 1989. — С. 190—191.
154
Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 84.
155
Шелов Д. Б. Указ. соч. — С. 31.
156
Анохин В. А. Монеты Атея // Скифские древности. — К., 1973. — С. 40.
157
Анохин В. А. Указ, соч.; Анохин В. А. Монеты скифского царя Атея // Нумизматика и эпиграфика. — Выл. 2. — С. 3—15; Рогальский Ад. К. К вопросу о монетах скифского царя Атея // Нумизматика и сфрагистика. — К., 1974. — Вып. 5. — С. 3—13.
158
Анохин В. А. Монеты Атея. — С. 36—40.
159
Анохин В. А. Монеты скифского царя Атея. — С. 15.
160
Черненко Е. В. О серийном производстве парадного оружия скифского времени в античных центрах Северного Причерноморья // Тез. докладов Всесоюзной научной конференции «Проблемы античной истории и классической филологии». — Харьков, 1980. — С. 69; Черненко Е. В. Скифо-персидская война. — С. 48—50.
161
Яйленко В. П. Ольвия и Боспор в эллинистическую эпоху // Эллинизм: экономика, политика, культура. — М., 1990. — С. 249—309.
162
Черненко Е. В. Скифский поход Зопириона // Этнокультурные и этносоциальные процессы в конце II тыс. до н. э. — первой половине I тыс. до н. э. на юго-западе СССР и в отдельных регионах. — Кишинев, 1991. — С. 103; Гаерилюк Н. А., Черненко Е. В. «Скифский поход» Зопириона // Проблемы археологии Северного Причерноморья. — Херсон, 1991. — С. 90—95.
163
Мелюкова А. И. Краснокутский курган. — М., 1981. — С. 66—95, 106—107; Ее же. Скифия и фракийский мир. — С. 211—225; Мозолевський Б. М. Товста Могила. — К., 1979. — С. 180—191; Его же. Фракийская узда из Хоминой Могилы //Studia Thracica, 1. Фрако-скифские культурные связи. — София, 1975. — С. 166—179; Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Указ. соч. — С. 150—166.
164
Висловлювалося припущення, що царем, який наслідував померлого брата, був Агар, його згадував Діодор Сицилійський [XX, 22]. З ним дуже обережно пов'язували поховання в одному з найзначніших курганів Великої Скіфії — Чортомлику. Див.: Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Указ. соч. — С. 137—138. Згодом один з авторів змінив свою думку й датував царювання Агара часом після 310—309 рр. до н. е. (Алексеев А. Ю. Скифские цари... — С. 51, таблица). Але в такому разі про його прихід до влади Олександр вже не міг дізнатися — він помер 323 р. до н. е. Найімовірніше, Курцій Руф та Аріан згадували про смерть царя, якого А. Ю. Алексеев слушно назвав «Анонімом» і датував його правління близько 328 р. до н. е. (Указ. соч. — С. 51). У такому разі слід більш як на 10 років відсунути початок правління Агара від дати, запропонованої А. Ю. Алексєєвим.
165
Ростовцев М. И. Скифия и Боспор. — С. 263—266; Жебелев С. А. Северное Причерноморье. — М.; Л., 1953. — С. 348; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — Л., 1947. — С. 74, 162.
166
Детальніше про війну та про битву при Фаті див.: Черненко Е. В. Битва при Фате и скифская тактика // Вооружение скифов и сарматов. — К., 1984. — С. 59—74.
167
Ковпаненко Г. Т., Бессонова С. С., Скорый С. А. Памятники скифской эпохи Днепровско-Лесостепного Правобережья. — К., 1989. — С. 135—137.
168
Скорый С. А. К истории взаимоотношений населения Степи и Лесостепи в V—IV вв. до н. э. // Киммерийцы и скифы. — Мелитополь, 1992. — С. 90.
169
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия. — С. 22—24.
170
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России— Пг., 1918. — 190 с.; Его же, Скифия и Боспор.
171
Граков Б. М. Скифы. — К., 1947. — Рис. 1.
172
Артамонов М, И. Этногеография Скифии // УЗ ЛГУ. — 1949. — Т. 85 (Карта).
173
Археологія УРСР. — Т. 2. — Карта 3.
174
Виступ В. I. Абаева у дискусії з основних питань скіфознавства. — НАА. — 1980. — № 5. — С. 130.
175
Тереножкин А, И, Предскифский период на Днепровском Правобережье. — К., 1961. — 248 с.; Мелюкова А. И. Памятники скифского времени лесостепного Среднего Поднестровья // МИА. — 1958. — № 64. — С. 5—102.
176
Рыбаков Б. А. Геродотова Скифия.
177
Мурзін В. Ю. Проблема походження скіфів в сучасній історіографії // Археологія. — 1984. — Вип. 46. — С. 22—30.
178
Клочко В. И., Мурзин В. Ю. О взаимодействии местных и привнесенных элементов скифской культуры // Скифы Северного Причерноморья. — К., 1987. — С. 12—19.
179
Черников С. С. Загадка Золотого кургана. — М., 1965. — 189 с.; Грязнов М. П. Аржан: Царский курган раннескифского времени. — Л., 1980. — 61 с.; Исмагилов Р. Б. Погребение Большого Гумаровского кургана в Южном Приуралье и проблема происхождения скифской культуры // АСГЭ. — 1988. — № 29. — С. 29—47.
180
Галанина Л. К. Раннескифские уздечные наборы // Культурное наследие Востока. — Л., 1985. — С. 169—183.
181
Грязнов М. П. Указ. соч. — С. 49—50.
182
Мурзин В. Ю. Погребальный обряд степных скифов в VII—V вв. до н. з. // Древности Степной Скифии. — К., 1982. — С. 47—67.
183
Скорый С. А., Бессонова С. С. Некоторые вопросы ранней скифской истории и Украинская Лесостепь. — С. 178—181.
184
Vasiliev V. Scitii agatîrşi ре teritoriul României. — Cluj — Napoca. — 1980.
185
Алексеев А. Ю. Скифская хроника (Скифы в VII—IV вв. до н. э. Историко-археологический очерк). — СПб., 1992. — С. 103, 111.
186
Хохоровский Ян. Скифские набеги на территорию Средней Европы // РА. — 1994. — № 1, — С. 49—63.
187
Згідно з іншою думкою, племена Лісостепу завжди були незалежними від скіфів. Див.: Шрамко Б. А. Была ли Лесостепь завоевана скифами // Охорона і дослідження пам'яток археології Полтавщини. — Полтава, 1990. — С. 124—126.
188
Деякі дослідники вважають, що великі городища між Дністром і Ворсклою були протоміськими центрами міжплеменних «князівств». Див.: Павленко Ю. В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. — К., 1994. — С. 145—147.
189
Плем'я як соціально-політична структура зберігається ще довгий час після розпаду первісного суспільства. Елементи початкового апарату влади племені посилюються у міру наближення до класового суспільства. Куббелъ Л. Е. Племя // Свод этнографических понятий и терминов. Социально-экономические отношения и нормативная культура. — М., 1986. — С. 144—146.
190
Буйнов Ю. В., Кузьменко А. С. Опыт применения многомерного анализа данных о погребальном обряде для реконструкции социальной структуры населения Среднего Приднепровья в VIII—VI вв. до н. э. // ВХГУ. — 1985. — № 268. — С. 136.
191
Інколи їх розміщують у степовій смузі й включають до власне скіфського кочового об'єднання. Див.: Граков Б. Н. Скифы. — Карта (С. 14). Зараз скіфів-«землеробів» розміщують головним чином на берегах Нижнього Дніпра. Див.: Мелюкова А. И. Новое в изучении актуальных проблем скифологии // КСИА. — 1991. — Вип. 204. — С. 5.
192
Нейхардт А. А. Скифский рассказ Геродота. — С. 118—120.
193
Стрижак О. С. Етнонімія Геродотової Скіфії. — К., 1988. — С. 57—96.
194
Bukowski Z. The Scythian influence in the area of Lusatian Culture. — Wroclaw-Warszawa-Krakow-Gdansk, 1977. — C. 292, 340.
195
Скорий C.A. Курган Переп'ятиха. — К., 1990. — С. 122.
196
Згідно з іншою думкою (Ильинская В. А. Раннескифские курганы бассейна Тясмина. — К., 1975. — С. 170—171), місцеві племена ще наприкінці VII — на початку VI ст. до н. е. належали до загальноскіфського культурного масиву, але це не було пов’язане з помітним переселенням кочовиків у Лісостеп, принаймні до кінця V — початку IV ст. до н. е. (Там же. — С. 7). Частиною скіфського кочового світу у політичному плані вважає лісостепові «князівства» VII—VI ст. до н. е. також Ю. В. Павленко (див.: Павленко Ю. В. Передісторія давніх русів у світовому контексті. — К., 1994. — С. 150). Нині більшість дослідників відносять підкорення кочовиками Лісостепу до кінця VI — початку V ст. до н. е., а в попередні часи припускають лише номінальну залежність від степовиків.
197
Bukowski Z. Op. cit. — S. 292.
198
Онайко H. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в IV—II вв. до н. э. — САИ. — М., 1966. — Вып. ДІ-27. — С. 81.
199
Ольговський С. Я. Социально-экономическая роль Каменского городища // Скифы Северного Причерноморья. — К., 1987. — С. 48—53.
200
Докладніше див. вище (с. 23). На Київщині існував «підгірцівський» варіант цієї культури (Петровська Є. О. Підгірцівські пам'ятки Київського Подніпров'я // Археологія. —1971. — Вип. 2. — С. 9).
201
Кучера М. П. Городища милоградської культури в Київському Поліссі // Археологія. — 1976. — Вип. 20. — С. 88—94.
202
Покровська Є. Ф. Кургани IV ст. до н. е. біля Холодного Яру поблизу Сміли // Археологія. — 1957. — Т. 10. — С. 65—79.
203
Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — С. 282, карта 15. Іншу думку мав відомий лінгвіст В. I. Абаев, який не погоджувався з присутністю скільки-небудь помітного фракійського етнічного масиву в Північному Причорномор’ї. Див.: Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор. — М.; Л., 1949. — С. 147.
204
Давнє населення Середнього Подунав'я та Західних Балкан.
205
Споріднений з праслов'янським етнос (з балтськими та германськими компонентами), його головний осередок був на території Польщі.
206
Смирнова Г. И. Немировское городище — общая характеристика памятника VIII—VI вв. до н. з. // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 67—84.
207
Моруженко А. А. Оборонні споруди Немирівського городища // Археологія. — 1975. — № 15. — С. 66—70.
208
Капошина С. И. О скифских элементах в культуре Ольвии // МИА. — 1956. — № 50. — С. 165—166; Марченко К. К. Варвары в составе населения Ольвии и Березани. — Л., 1985. — С. 132.
209
Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — М., 1982. — С. 280—282.
210
Артамонов М. И. Некоторые итоги пятилетних исследований юго-подольской археологической экспедиции // КСИА. — К., 1955. — Вып. 4. — С. 86.
211
Див. Алексеев А. Ю. Скифская хроника. — С. 138.
212
Sulimirski Т. Scytowie nа Zachodniem Podolu. — Lwow, 1936; Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра в конце II — первой половине I тысячелетия до н. э.: Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — К., 1990. — С. 27—28; Мелюкова А. И. Памятники скифского времени Лесостепного Среднего Поднестровья. — С. 3—10.
213
Мелюкова А. И. Указ. соч. С. 49; Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура в Западном Подолье // АПВЗ. — К., 1990. — С. 156.
214
Головний осередок цих племен знаходився у Північно-Східному Прикарпатті та Трансільванії. Див.: Доватур А. И., Каллистов П. Д. Шишова И. А. Указ, соч. — С. 346—347.
215
Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура... — С. 156.
216
Ганіна О. Д, Поселення скіфського часу у селі Іване-Пусте // Археологія. — 1965. — Т. 19. — С. 190—195.
217
Крушельницкая Л. И. Раннескифская культура в Западном Подолье. — С. 157.
218
Крушельницкая Л. И. Культура раннескифского периода Верхнего Поднестровья и Западной Волыни // АПВЗ. — К., 1990. — С. 151.
219
Крушельницкая Л. И. Культуры Прикарпатья, Волыни и Закарпатья раннескифского времени // АПВЗ. — К., 1990. — С. 141.
220
Крушелъницъка Л. І. Взаємозв'язки населення Прикарпаття і Волині з племенами Східної і Центральної Європи. — К., 1985. — С. 145.
221
Смирнова Г. И., Бернякович К. В. Происхождение и хронология памятников куштановицкого типа Закарпатья // АСГЭ. — 1965. — Вып. 7. — С. 89—115.
222
Попович И. И. Памятники куштановицкой культуры // АПВЗ. — С. 157—162.
223
Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Памятники Лесостепи // Археология УССР. — Т. 2. — С. 113.
224
Крушельницька Л. І. Взаємозв'язки племен... — С. 86, 146.
225
Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Памятники Лесостепи. — С. 113.
226
Седов В. В. Ранний период славянского этногенеза // Вопросы этногенеза и этнической истории славян и восточных германцев. — М., 1976. — С. 83—85.
227
Тереножкин А. И., Ильинская В. А. Указ. соч. — С. 112.
228
Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины. — С. 214.
229
Головний осередок милоградських племен розташовувався на території Південної Білорусі, тому у повному обсязі їхню історію ми не розглядаємо (див. праці О. М. Мельниківської та Є. А. Шмідта).
230
Свешніков І. К. Пам’ятки милоградської культури в басейні р. Горинь // Археологія. — 1971. — № 2. — С. 68—80; Племена милоградської культури // Стародавнє населення Прикарпаття і Волині. — К., 1974. — С. 268—272; Мельниковская О. Н. Племена Южной Белоруссии в раннем железном веке. — М., 1967. — 196 с.
231
Думки з цього питання див.: Шмидт. Е. А. Племена верховьев Днепра до образования Древнерусского государства. Днепро-двинские племена (VIII в. до н. э. — III в. н. э.). — М., 1992. — С. 125.
232
Шмидт Е. А. Указ. соч. — С. 114—115, 125—127.
233
Мельниковская О. Н. Указ. соч. — С. 168.
234
Крушельницкая Л. И. Племена Верхнего Поднепровья и Западной Волыни в раннем железном веке: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — К., 1973. — С. 23.
235
Павленко Ю. В. Передісторія давніх русів... — С. 365.
236
Моруженко А. А. Городища лесостепных племен Днепро-Донского междуречья VII—III вв. до н. э. // СА. — 1985. — № 1. — С. 160—178.
237
Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи (город Гелон). — С. 157.
238
Там же.
239
Найпереконливішою є думка про їх фрако-іранську етнічну приналежність. Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны... — С. 358.
240
Гавриш П. А. Некоторые вопросы ранней истории населения среднего течения Пела в скифское время // Киммерийцы и скифы. — Мелитополь, 1992. — С. 24—25.
241
Так вважає його дослідник Б. А. Шрамко. Про тотожність Більського городища та міста Гелона писали також В. Щербаківський, М. І. Артамонов, Б. М. Граков, Б. О. Рибаков. Див.: Шрамко Б. А. Указ. соч. — С. 9—12. Іншу думку див.: Іллинская В. А. Может ли Вельское городище быть городом Гелоном // Скифы и сарматы. — К., 1977. — С. 73—95.
242
Гавриш П.А. Некоторые вопросы ранней истории... — С. 25.
243
Там же.
244
Артамонов М. И. Киммерийцы и скифы. — С. 56.
245
Шрамко Б. А., Фомин Л. Д., Солнцев Л. А. Начальный этап обработки железа в Восточной Европе (доскифский период) // СА. — 1977. — № 1. — С. 30.
246
Шрамко Б. А. Древности Северского Донца. — Харьков, 1962. — С. 189.
247
Самоквасов Д. Я. Могилы русской земли. — М., 1908. — С. 137—139; Ильинская В. А. Скифы Днепровского Лесостепного Левобережья. — К., 1968. — С. 187.
248
Іллінська В. А. Басівське городище // Археологія. — 1965. — Т. 18. — С. 48—76.
249
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — С. 76. Див. також: Медведев А. П. Ранний железный век Лесостепного Подонья (археология и этнокультурная история): Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — М., 1997. — С. 26.
250
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 36.
251
Медведев А. П. Указ. соч.
252
Моруженко А. А. Историко-культурная общность лесостепных племен междуречья Днепра и Дона в скифское время // СА. — 1989. — № 4. — С. 25—40.
253
Іллінська В. А. Про походження та етнічні зв'язки племен скіфської культури Посульсько-Донецького Лісостепу // Археологія. — Т. 20. — 1966. — С. 58—92.
254
Петренко В. Г. Локальные группы скифообразной культуры Лесостепи Восточной Европы: Степи евразийской части СССР в скифо-сарматское время // Археология СССР. — М., 1989. — С. 76.
255
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 20—23.
256
Радзиевская В. Е. Основные итоги раскопок Коломакского городища // История и археология Слободской Украины. — Харьков, 1992. — С. 177—179.
257
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 31—32.
258
Алексеев А. Ю. Скифская хроника. — С. 140—142.
259
Мурзін В. Ю., Ролле Р., Скорий С. А. Дослідження курганів на території Більського городища // Полтавський археологічний збірник. — Полтава, 1995. — № 3. — С. 81.
260
Яйленко В. П. Изменение политической структуры Скифии на рубеже V—IV вв. до н. э. // ПССАСП. — Запорожье, 1989. — С. 180—181.
261
Петренко В. Г. Указ. Соч. — С. 75.
262
Григорьев В. П. О времени появления скифов в Левобережной Приднепровской Террасовой Лесостепи // ОИПАП. — Полтава, 1989. — С. 44—47.
263
Порів.: Блажевич Н. В. Дніпровські броди XI—XIII ст. // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР: Тези доп. — К., 1989. — С. 22—23.
264
Фиалко Е. Е. Памятники скифской эпохи Приднепровской террасовой Лесостепи. — К., 1994. — С. 21.
Систему оборонних валів навколо м. Переяслав-Хмельницький, що огороджувала величезну площу, споруджено, на думку сучасних дослідників, за давньоруського часу. Роздобудько М. В., Тетеря Д. А. До питання про так зване Каратульське городище // Нільське городище в контексті вивчення пам'яток раннього залізного віку Європи. — Полтава, 1990. — С. 233—234.
265
Ганіна О. Д. Античні посудини з торфовища на р. Супой // Археологія. — 1964. — Т. 16. — С. 195—198.
266
Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. э. — С. 310—312.
267
За даними поховального обряду VII—III ст. до н. е. виокремлюються щонайменше чотири групи населення. Ольховский В. С. О населении Крыма в скифское время // СА. — 1982. — № 4. — С. 61—81.
268
Вахтина М. Ю., Виноградов Ю. А., Рогов Е. Я. Об одном из маршрутов военных походов и сезонных миграций кочевых скифов // ВДИ. — 1980. — № 4. — С. 155—161.
269
Щеглов А. Н. Тавры в VII — первой половине IV в. до н. э. и греко-таврские взаимоотношения // Местные этнополитические объединения Причерноморья в VII—IV вв. до н. э. — Тбилиси, 1988. — С. 70—72.
270
Колотухин В. А. Население Предгорного и Горного Крыма в VII—V вв. до н. э. // МЭИК. — К., 1987. — С. 24.
271
Носії так званої кизил-кобинської археологічної культури. Цим терміном ми позначаємо згадане вище степове населення, на відміну від спорідненого населення Гірського Криму (власне таврів). Існує думка про спорідненість мови таврів та кизил-кобинців і про їхнє індоарійське (праіндійське) походження. Трубачев О. Н. Лингвистическая периферия древнейшего славянства. Индоарийцы в Северном Причерноморье // ВЯ. — 1977. — № 6. — С. 14.
272
Масленников А. А. Каменные ящики Восточного Крыма. (К истории сельского населения Европейского Боспора в VI—I вв. до н. э.) // Боспорский сборник. — М., 1995. — Xq 8. — С. 57—64.
273
Шелов-Коведяев Ф. В. История Боспора в VI—IV вв. до н. з. — С. 67—77.
274
Силантьева Л. Ф. Некрополь Нимфея // МИА. — 1959. — № 69. — С. 81.
275
ІРЕ. — Т. 4. — № 205; ЗООИД. — 1897. — Т. 20. — С. 22 и сл.
276
Щеглов А. Н. Указ соч. — С. 71.
277
Лесков А. М. Горный Крым в первом тысячелетии до нашей эры. — К., 1965. — С. 171—172.
278
Белов Г. Д. Некрополь Херсонеса классической и эллинистической эпохи // ВДИ. — 1948. — № 1. — С. 155—163; Его же. Некрополь Херсонеса классической эпохи // СА. — 1950. — Т. 13. — С. 272—284.
279
Щеглов А. Н. Северо-западный Крым в античную эпоху. — Л., 1978. — С. 125—128.
280
Корпус боспорских надписей. — М.; Л., 1965. — С. 112—113, № 114.
281
Ильинская В. А., Тереножкин А. И. Скифия VII—IV вв. до н. з. — С. 109— 110; Ольховский В. С., Храпунов И. Н. Крымская Скифия. — Симферополь, 1990. — С. 41—43.
282
На думку Б. М. Мозолевського, це був некрополь знаті з племені царських скіфів.
283
Знаходиться на околиці сучасного Сімферополя.
284
Высотская Т. Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. — К., 1979.
285
Інші назви — Аккосів або Кіммерійський. Споруджений наприкінці V або на початку IV ст. до н. е. Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 71.
286
Граков Б. Н. Каменское городище на Днепре // МИА. — 1954. — № 34. — С. 22.
287
Населення степової смуги Східного Криму IV—III ст. до н. е. оцінюється в 30 тис. чоловік. Див.: Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — М., 1975. — С. 149.
288
Кругликова И. Т. Указ. соч. — С. 65—68.
289
Цей термін зафіксовано у повідомленні І ст. н. е., але з'явився він, мабуть, ще у V—III ст. до н. е. Ольховський В. С. До етнічної історії давнього Криму // Археологія. — 1990. — № 1. — С. 33.
290
Масленников А. А. Каменные ящики Восточного Крыма. — С. 67.
291
Яковенко Е. В. Скіфи Східного Криму... — С. 136.
292
Плетнева С. А. Отношения восточноевропейских кочевников с Византией и археологические источники // СА. — 1991. — № 3. — С. 98—107.
293
Мурзин В. ІО. Скифская архаика Северного Причерноморья. — С. 46.
294
Граков Б. Н. Каменское городище на Днепре.
295
Ольговский С. Я. Социально-экономическая роль Каменского городища // Скифы Северного Причерноморья. — К., 1987.
296
Крижицький С. Д., Щеглов О. М. Про зерновий потенціал античних держав Північного Причорномор’я // Археологія. — 1991. — № 3. — С. 46—57.
297
Гаврилюк Н. А., Пашкевич Г. А. Земледельческий компонент в экономике степных скифов // СА. — 1991. — № 2. — С. 51—63.
298
Болтрик Ю. В. Сухопутные коммуникации Скифии // СА. — 1990. — № 4. — С. 30—45.
299
Марченко К. К., Житников В. Г., Яковенко Э. В. Елизаветовское городище — греко-варварское торжище в дельте Дона // СА. — 1988. — № 3. — С. 63—77.
300
Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи. — С. 84.
301
215 Ковпаненко Г. Т., Янушевич 3. В. Отпечатки злаков на керамике из Трахтемировского городища // Скифский мир. — К., 1975. — С. 147—150.
302
Шрамко Б, А. Вельское городище... — С. 84—88.
303
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 89—90.
304
Барцева Т. Б. Цветная металлообработка скифского времени. — М., 1981. — С. 90.
305
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 121.
306
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 141—155.
307
Пузикова А. И. Скифы Среднего Дона. — М., 1995.
308
Бунятян Е. 17. О формах собственности у кочевников // Археология и методы исторических реконструкций. — К., 1985. — С. 21—43.
309
Бунятян Е. П. Методика социальных реконструкций в археологии. На материале скифских могильников IV—II вв. до н. э. — К., 1985. — С. 93—94.
310
Алексеев А. Ю., Мурзин В. Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV в. до н. з. — К., 1991.
311
Бунятян Е. П. Методика социальных реконструкций... — С. 94—95.
312
Граков Б. Н. Скифы. — М., 1971. — С. 22.
313
Куббель Л. Е. Этнические общности и потестарно-политические структуры доклассового и раннеклассового общества // Этнос в доклассовом и раннеклассовом обществе. — М., 1982. — С. 124—146.
314
История первобытного общества. Эпоха классообразования. — М., 1988. — С. 214.
315
Марков Г. Е. Кочевники Азии. Структура хозяйства и общественные организации. — М., 1976. — С. 55.
316
Нейхардт А. А. Скифский рассказ Геродота в отечественной историографии. — Л, 1982. — 239 с.
317
Тереножкин А. И. Об общественном строе у скифов // СА. — 1966. — № 2. — С. 33—49; Його ж. Класи і класові відносини у Скіфії // Археологія. — 1975. — № 15. — С. 3—13.
318
Граков Б. Н. Скифский Геракл // КСИИМК. — 1950. — Вып. 34. — С. 7—19; Его же. Скифы. — С. 41—42.
319
Артамонов М. И. Скифское царство // СА. — 1972. — № 3. — С. 56—67.
320
Аверкиева В. П. Индейское кочевое общество XVIII—XIX вв. — М., 1970. — С. 120; Стратанович В. Г. Воєнная организация триадного типа и ее судьбы // Проблемы алтаистики и монголоведения. — Вып. 1. — Элиста, 1974. — С. 222—223.
321
Васильев Л. С. Протогосударство-чифдом как политическая структура // НАА. — 1981. — № 6. — С. 157—175.
322
Трубачев О. Н. О синдах и их языке // ВЯ. — 1976. — № 4.
323
Мається на увазі культура так званої Архаїчної та Великої (класичної) Скіфії на відміну від пізньоскіфської культури «Малої Скіфії».
324
Першиц А. И., Хазанов А. М. Некоторые аспекты исторических контактов до начала Великих географических открытий // ППКО. — М., 1978. — С. 250.
325
Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Лингвистический анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. — М., 1962. — 226 с.
326
Абаев В. И. Осетинский язык и фольклор.
327
Rolle К Städte auf Pferden zur Entwiclung des nomadischen Wohmwagens // Золото Степу. Археологія України. — Шлезвіг, 1991. — С. 85—92.
328
242 Гаврилюк Н. А. Пища степных скифов // СА. — 1987. — № 1. — С. 21—34; Жуковская Н. Л. Пища кочевников Центральной Азии // СЭ. — 1979. — № 5. — С. 85—92.
329
Rolle R. Haar- und Barttracht der Skythen // Золото Степу. Археологія України. — 1991. — С. 115—126.
330
Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе // ВДИ. — 1947. — № 3. — С. 253—254.
331
Клочко Л. С. Скіфський костюм // Золото Степу. Археологія України. — С. 105—111.
332
Ростовцев М. И., Степанов П. К. Эллино-скифский головной убор // ИАК. — Вып. 63. — Пг., 1917. — С. 69—101.
333
Бунятян Е. П. Методика социальных реконструкций в археологии. — С. 69—71.
334
Хазанов А. М. Социальная история скифов. — М., 1975. — С. 79—82.
335
Латышев В. В. Известия... — ВДИ. — 1952. — № 2. — С. 289.
336
Литвинсъкий Б. А. «Золотые люди» в древних погребениях Центральной Азии // СЭ. — 1972. — № 4. — С. 34—43.
337
Лелеков Л. А. Ранние формы иранского эпоса // НАА. — 1979. — № 3. — С. 173—188; Раевский Д. С. Скифо-сарматская мифология // МНМ. — Т. 2. — М., 1982. — С. 445—450.
338
Про скіфо-кельтські епічні збіжності див. праці Ж. Дюмезиля, напр.: Дюмезиль Ж. Скифы и нарты. — М., 1990. — С. 64—70, 168—172.
339
Лелеков Л. А. Указ. соч. — С. 187.
340
Толстой И. И. Черноморская легенда о Геракле и змеедеве // Статьи о фольклоре. — М., 1966. — С. 234—238.
341
Грантовский Э.А. Индо-иранские касты у скифов. — М., 1960. — 22 с.
342
Раевский Д. С. Очерки идеологии скифо-сакских племен. — М., 1977. — С. 115—118; Лелеков Л. А. Указ. соч. — С. 186.
343
Лелеков Л. А. Указ соч. — С. 185; Белозор В. П. О сущности скифского Герроса // Киммерийцы и скифы. — Ч. 1. — Кировоград, 1987. — С. 18—20; Лелеков Л. А., Раевский Д. С. Скифский рассказ Геродота: фольклорные элементы и историческая информативность // НАА. — 1979. — С. 68—78.
344
Гуриев т.А. Наследие скифов и алан. — Владикавказ, 1991. — С. 38—50.
345
Раевский Д. С. Очерки... — С. 87—109.
346
Гуриев Т. А. Указ, соч. — С. 149—155.
347
Абаев В. И. Культ семи богов у скифов // Древний мир. — М., 1962. — С. 445—450.
348
Бонгард-Левин Г. М., Грантовский Э. А. От Скифии до Индии. — М., 1983. — С. 92—122, 147, 151.
349
Раевский Д. С. Очерки... — С. 110—119.
350
Ильинская В. А. Современное состояние проблемы скифского звериного стиля // ССЗСИНЕ. — М., 1976, — С. 9—29.
351
Тереножкин А. И. Киммерийцы. — К., 1976. — С. 184. Ця думка поширена у сучасній західній літературі: Kossak G. Von den Anfangen des skytho-iranischen Tierstil // Galanina L., Grac N., Kellner H-J., Kossak G. Skythika. — Miinchen, 1987; Hronda B. Der «Schatzfund» von Ziwiyah und der Ursprung des sog. skythischen Tierstiles in Vorderasien // IA. — 1983. — Vol. 18.
352
Луконин В. Г. Искусство древнего Ирана. — М., 1977. — С. 34; Артамонов М. И. Сокровища саков. — М., 1973. — С. 221.
353
Погребова М. Н., Раевский Д. С. Ранние скифы и древний Восток. — М., 1992. — С. 191, карта на с. 197.
354
Раевский Д.С. Модель мира скифской культуры. — М., 1985. — 256 с.
355
Кузьмина Е. Е. О синкретизме образов скифского искусства в связи с особенностями религиозных представлений иранцев // Тез. докл. — М., 1972. — С. 51—52; Курочкин Г. Н. К вопросу о переднеазиатском этапе в развитии скифского искусства // Тез. докл. — Новосибирск, 1975. — С. 66.
356
Максимова М. И. Серебряное зеркало из Келермесса // СА. — 1954. — Вып. 21. — С. 281—305.
357
Городцов В. А. Дако-сарматские элементы в русском народном творчестве // Тр. ГИМ. — 1926. — Вып. 1. — С. 7—36; Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — М., 1981. — С. 471 и сл.
358
Білозор В. П. Кам'яні статуї у контексті скіфської етногеографічної проблематики // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 41—50.
359
Блаватский В. Д. Воздействие античной культуры на страны Северного Причерноморья // СА. — 1964. — № 2. — С. 21; Онайко Н. А. О воздействии греческого искусства на меото-скифский звериный стиль // СА. — 1976. — № 3. — С. 76—88.
360
Шрамко Б. А. Об изготовлении золотых украшений ремесленниками Скифии // СА. — 1970. — № 2. — С. 217—221.
361
Шрамко Б. А. Культовые скульптуры Гелона // Археологические памятники юго-восточной Европы. — Курск, 1985. — С. 8—10.
362
Городцов В. А. Дако-сарматские элементы... — С. 7—36.
363
Погребова М. Н., Раевский Д. С. Указ. соч. — С. 56; Переводчикова Е. В. Язык звериных образов. — М., 1994. — С. 114—173.
364
Раевский Д. С. Модель мира скифской культуры. — С. 146—154.
365
Тереножкин А. И. К вопросу об этнической принадлежности лесостепных племен Северного Причерноморья в скифское время // СА. — 1955. — Т. 24. — С. 7—28.
366
Смирнова Г. И. Культурно-исторические процессы в бассейне Среднего Днестра... — С. 49.
367
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 84; Його ж. — Господарство лісостепових племен на території України // УІЖ. — 1971. — № 1. — С. 53—61.
368
Бойко Ю. Н. Социология восточноевропейского города І тыс. до н. э. // История и археология Слободской Украины: Тез. докл. — Харьков, 1992. — С. 89—91.
369
Шрамко Б. А. Следы земледельческого культа у лесостепных племен Северного Причерноморья в раннем железном веке // СА. — 1957. — № 1. — С. 178—198.
370
Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 351.
371
Там же. — С. 344, 351.
372
Там же. — С. 432—437. Іншої думки додержується В. Н. Топоров: Топоров В. Н. Об иранском элементе в русской духовной культуре // СБФ. — М., 1989. — С. 27, 31, 32.
373
Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 336—337.
374
Шкурко А. Н. О локальных различиях в искусстве лесостепных скифов // ССЗСИНЕ. — М., 1976. — С. 90—105.
375
Шрамко Б. А. Об изготовлении золотых украшений ремесленниками Скифии.
376
Малеев Ю. Н. Галыптатская пластика Лесостепного Поднестровья // ДОЗССП. — К., 1991. — С. 149—150.
377
Шрамко Б. А. Вельское городище... — С. 129—132, рис. 62.
Носії цієї культури, праслов’яни або венеди, мешкали в Центральній Європі, звідки наприкінці II тис. до н. е. просунулися в Прикарпаття та Західну Волинь. Якась частина цього населення перемістилася, мабуть, у Подніпров’я.
378
Светличная Е. В. К вопросу о связях населения Днепровского Левобережья с лужицко-высоцкими племенами // История и археология Слободской Украины. — Харьков, 1992. — С. 192—193.
379
Березанская С. С. Белогрудовская культура // Археология УССР. — К., 1985. — Т. 1. — С. 502, 512.
380
Рыбаков Б. А. Язычество древних славян. — С. 304—318.
381
Покровская Е. Ф. Жертвенник раннескифского времени у с. Жаботин // КСИА. — 1962. — Вып. 12. — С. 73—81; Makiewicz T. Formy kultu bóstw domowych na terenie Europy w starožytności. — Poznan, 1987. — P. 46, 93; fig. 28, 88; Безсонова С. C. Глиняні жертовники лісостепового Подніпров'я ранньоскіфського часу // Археологія. — 1996. — № 4. — С. 25—40.
382
Бойко Ю. Н. Храм города Гелона // СЭ. — 1990. — № 3. — С. 52—65.
383
Шрамко Б. А. Культовые скульптуры Гелона. — С. 3—39.
384
Ковпаненко Г. Т. Памятники раннескифского времени Каневщины // Проблемы скифской археологии (МИА № 177). — М., 1971. — С. 117.
385
Крушельницкая Л. И. Культуры раннескифского периода Верхнего Поднестровья и Западной Волыни. — С. 149.
386
Полин С. В., Симоненко А. В. «Раннесарматские» погребения Северного Причерноморья // Исследования по археологии Поднепровья. — Днепропетровск, 1990. — С. 76—95.
387
Полін С. В. Про сарматське завоювання Північного Причорномор'я // Археологія. — 1984. — № 45. — С. 33—34.
388
Гаврилюк Н. А. Домашнєє производство и быт степных скифов. — К., 1989. — С. 93.
389
Першиц А. И. Некоторые особенности классообразования и раннеклассовых отношений у кочевников-скотоводов // Становление классов и государства. — М., 1975. — С. 290.
390
Каришковський П. Й. До питання про дату ольвійського декрету на честь Протогена // Археологія. — 1968. — Т. 21. — С. 104—105.
391
Локалізація цього пункту ускладнена, він міг знаходитись десь на березі Бугського Лиману.
392
Див.: Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья в І в. н. з. — К., 1991. — С. 107.
393
Абаев В. И. Историко-этимологический словарь осетинского языка. — М.; Л., 1958. — Т. 1. — С. 421—422.
394
Латвийский Б. А. Кангюйско-сарматский фарн. — Душанбе, 1962. — С. 26.
395
Симоненко А. В. О позднескифских налобниках // Древности Степной Скифии. — К., 1982. — С. 237—245.
396
Ростовцев М. И. Скифия и Боспор. — Л., 1925. — С. 110, 128, 129, 131, 188.
397
Фирсов Л. В. Об эратосфеновом исчислении окружности Земли и длине эллинистической стадии // ВДИ. — 1972. —№ 3. — С. 167.
398
Симоненко О. В. Роксолани (пошук археологічних відповідностей) // Археологія. — 1991. — № 4. — С. 25.
399
Глебов В. П. Сарматские погребения с северной ориентировкой III—I вв. до н. е. на Нижнем Дону // Проблемы охраны и использования памятников археологии в Донбассе. — Донецк, 1989. — С. 155—156.
400
Подосинов А. В. Дакия и Сарматия на карте Марка Випсания Агриппы // Этногенез народов Юго-Восточной Европы: Тезисы докладов международного симпозиума «Античная балканистика». — М., 1988. — С. 40.
401
Максимов Е. В. Зарубинецкая культура на территории УССР. — К., 1982. — С. 172.
402
Максимов Е. В. Указ. соч. — С. 78; Кубишев А. I., Симоненко О. В., Покляцький О. В. Про взаємовідносини сарматів та носіїв зарубинецької культури // Археологія. — 1987. — № 58. — С. 57.
403
Вязьмитина М. И. Золотобалковский могильник. — К., 1972. — С. 174.
404
Абрамова М. П. О взаимоотношении сарматов с населением позднескифских городищ Нижнего Днепра // МИА. — 1962. — №115. — С. 283.
405
Щукин М. В. Царство Фарзоя. Эпизод из истории Северного Причерноморья // СГЭ. — 1982. — Вып. 47. — С. 35 и сл.
406
Карышковский П. О. О монетах царя Фарзоя // Археологические памятники Северо-Западного Причерноморья. — К., 1982. — С. 73.
407
Симоненко А. В. Фарзой, Инисмей и аорсы // История и археология Нижнего Подунавья. — Рени, 1989. — С. 77—78.
408
Симоненко О. В., Лобай В. І. До визначення етнічної належності Фарзоя та Інісмея // Археологія. — 1989. — № 1. — С. 46.
409
Щукин М. Б. Сарматские погребения Среднего Поднепровья и их соотношение с зарубинецкой культурой // АСГЭ. — 1972. — Вып. 14. — С. 46; Симоненко А. В. Сарматы в Среднем Поднепровье // Древности Среднего Поднепровья. — К., 1981. — С. 54.
410
Щукин М. Б. Царство Фарзоя. — С. 36.
411
Скрипкин А. С. Нижнєє Поволжье в первые века н. э. — Саратов, 1984. — С. 101.
412
Щукин М. Б. О трех путях археологического поиска предков раннеисторических славян // АСГЭ. — 1987. — Вып. 28. — С. 111—112.
413
Безуглов С., Захаров А. Могильник Журавка и финал позднесарматской эпохи в Правобережном Подонье // Известия РОМК. — Ростов, 1988. — Вып. 6. — С. 20—23.
414
Щукин М. Б. О трех путях... — С. 112.
415
Першиц А.И. Указ. соч. — С. 313.
416
Див.: Мурзин В. Ю., Павленко Ю:В. Формирование раннеклассового общества на территории Украины (препринт). — К., 1989. — С. 26—29.
417
Хазанов А. М. Социальная история скифов. — М., 1975. — С. 163.
418
Гумилев Л. Н. Древние тюрки. — М., 1967. — С. 147.
419
Хазанов А. М. Роль рабства в процессах классообразования у кочевников евразийских степей // Становление классов и государств. — М., 1976. — С. 257.
420
Смирнов К. Ф. Сарматы и утверждение их политического господства в Скифии. — М., 1984. — С. 119; Щукин М. Б. Сарматы на землях... — С. 70.
421
Гросу В. И. Хронология памятников сарматской культуры Днестровско-Прутского междуречья. — Кишинев, 1990. — С. 12.
422
Златковская Т. Д. Мезия в I—II вв. н. э. // Причерноморье в античную эпоху. — М., 1951. — Вып. 2. — С. 66—72.
423
Смирнов К. Ф. О погребениях роксолан // ВДИ. — 1948. — № 1. — С. 213—219.
424
Смирнов К. Ф. Курганы у сел Иловатка и Политотдельское // МИА. — 1959. — № 60. — С. 319.
425
Симоненко О. В. Роксолани... — С. 17—27.
426
Абаев В. И. Геродотовы Scythae georgoi // ВЯ. — 1981. — № 2. — С. 74—76.
427
Мачинский Д. А. Некоторые проблемы этнографии восточноевропейских степей во II в. до н. э. — I в. н. э. // АСГЭ. — 1974. — Вып. 16. — С. 131.
428
Щукин М. Б. Царство Фарзоя. — С. 36; Симоненко А. В., Лобай Б. И. Capматы... — С. 74—75.
429
Вязьмитина М. И. Указ. соч. — С. 162.
430
Пуздроеський О. Є. Сармати в Неаполі Скіфському // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 35—38.
431
Магомедов Б. В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — К., 1987. — С. 98.
432
Хазанов А. М. Очерки военного дела сарматов. — М., 1971. — С. 80—81.
433
Зубарь В. М„ Симоненко А. В. Снаряжение боевых коней в первые века н. э. на территории Северного Причерноморья // Вооружение скифов и сарматов. — К., 1984. — С. 148—155.
434
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы... — С. 49—55.
435
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Указ. соч. — С. 64—66.
436
Раевский Д. С. Очерки идеологии скифо-сакских племен. — М., 1977.
437
Костенко В. И. Культ огня и коня в погребениях сарматского времени междуречья Орели и Самары // Курганы степного Поднепровья. — Днепропетровск, 1980. — С. 83—89.
438
Гошкевич В. И. Древние городища по берегам низового Днепра // ИАК. — Вып. 47. — 1913. — С. 27.
439
Вязьмітіна М. І. Золота Балка. — К., 1962. — С. 230.
440
Гей О. А. Погребальный обряд поздних скифов на Нижнем Днепре // СА. — 1987. — № 3. — с. 62.
441
Магомедов Б. В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — К., 1987. — С. 97.
442
Дашевская О. Д. Поздние скифы в Крыму // САИ. — Вып. ДІ-7. — 1991. — С. 46—51, 52—55.
443
Щеглов А. Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. — Л., 1978. — С. 131.
444
Щеглов А. Н. Позднескифское царство в Крыму: к типологии эллинизма // Древний Восток и античная цивилизация. — Л., 1988. — С. 29—40.
445
Соломоник Э. И. Сравнительный анализ свидетельства Страбона и декрета в честь Диофанта о скифских царях // ВДИ. — 1977. — № 3. — С. 58; Высотская Т. Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. — К., 1979. — С. 198.
446
Соломоник Э. И. Новые эпиграфические памятники Херсонеса. — К., 1964. — С. 11—13.
447
Артамонов М. И. Скифское царство в Крыму // Вестник ЛГУ. — 1948. — № 8. — С. 57.
448
Плетнева С. А. Закономерности развития кочевнических обществ в эпоху средневековья // ВИ. — 1981. — № 6. — С. 51, 58—60.
449
Плетнева С. А. Указ. соч. — С. 55.
450
Колтухов С. Г. Новые материалы к периодизации и реконструкции оборонительных сооружений Неаполя Скифского // СА. — 1990. — № 1. — С. 176—188.
451
Яценко И. В. Тарелка царицы Гипепирии из Неаполя Скифского // Историкоархеологический сборник. — М., 1962. — С. 101—113; Виноградов Ю. Г. Полемон, Херсонес и Рим // ВДИ. — 1992. — № 3. — С. 139.
452
Мачинский Д. А. Некоторые проблемы этнографии восточноевропейских степей во II ст. до н. е. — I в. н. э. // АСГЭ. — 1974. — Вып. 16. — С. 129—132.
453
Пуздровсъкий О. Є. Кримська Скіфія в кінці II ст. до н. е. — першій половині III ст. н. е. // Археологія. — 1992. — № 2. — С. 129—130.
454
Хазанов А. М. Социальная история скифов. — М., 1975. — С. 160—164.
455
Дашевская О. Д. Граффити на стенах здания в Неаполе Скифском // СА. — 1962. — № 1. — С. 173—194.
456
Высотская Т. Н. Поздние скифы в Юго-Западном Крыму. — К., 1972. — С. 48—58.
457
Зубар В. М. Новий латинський напис з Болгарії і деякі питання історії Таврики // Археологія. — 1991. — № 1. — С. 127—129.
458
Кадеев В. ИСорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причерноморья. — Харьков, 1989. — С. 80—89.
459
Пиоро И. С. Крымская Готия. — К., 1990. — С. 25—27.
460
Зайцев Ю. П. До питання про грецьке населення Неаполя Скіфського // Археологія. — 1990. — С. 83—94.
461
Высотская Т. Н. Неаполь... — С. 58—80.
462
Крыжицкий С. Д. Жилые дома античных городов Северного Причерноморья. — К., 1982. — С. 135—137.
463
Дашевская О. Д. Поздние скифы... — С. 27—28.
464
Высотская Т. Н. Неаполь... — С. 157—177.
465
Шульц П. Н. Позднескифская культура и ее варианты на Днепре и в Крыму // Проблемы скифской археологии. — М., 1971. — С. 127—143.
466
Мелюкова А. И. Скифия и фракийский мир. — М., 1979.
467
Про «Малу Скіфію» в Добруджі див.: Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в VI — начале І в. до н. а. — Запорожье, 1995. — С. 96—162.
468
Cook J. М. The Greeks in Ionia and the East. — L., 1962. — P. 9—21; Boardman J. The Greeks Overseas. — L., 1980. — P. 22—32.
469
Ehrhardt N. Milet und seine Kolonien. — Frankfurt am Mein; Bern; New York, 1983. — S. 31—48.
470
Cook J. M. Op. cit. — P. 34; Akurgal E. A. The Early Period and the Golden Age of Ionia // AJA. — 1962. — 66. — № 4. — P. 371—372.
471
Hyxley G. В. The Early Ionians. — L., 1966. — P. 6—48.
472
Свенцицкая H. С. Греческие города в составе Лидийского царства // ВДИ. — 1978. — № 1. — С. 27—32.
473
Функ Б. Ранние связи греков с державой Ахеменидов в свете древнеперсидских и античных источников // ВДИ. — 1990. — № 2. — С. 4—5, 21—22.
474
Зайцев А. И. Культурный переворот в Древней Греции VIII—VI вв. до н. з. — Л., 1985. — С. 3—18.
475
Cook J. М. Op. cit. — Р. 95—96.
476
Erhardt N. Op. cit. — S. 8.
477
Русяева А. С. Деякі риси культурно-історичного розвитку Північного Причорномор'я у VII—V ст. до н. е. // Археологія. — 1979. — 30. — С. 3—18; Виноградов Ю. Г. Полис в Северном Причерноморье // Античная Греция. — М., 1983. — С. 366.
478
Лапин В. В. Греческая колонизация Северного Причерноморья (Критический очерк отечественных теорий колонизации). — К., 1966; Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. — Тбилиси, 1979; Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 366 и сл.; Его же. Политическая история Ольвийского полиса. — М., 1989. — С. 32 и сл.; Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 3—6; Ее же. Милет — Дидимы — Борисфен — Ольвия. Проблемы колонизации Нижнего Побужья // ВДИ. — 1986. — № 2. — С. 25—64; Яйленко В. П. Архаическая Греция // Античная Греция. — М., 1983. — Т. 1. — С. 128 и сл.; Марченко К. К. Модель греческой колонизации Нижнего Побужья // ВДИ. — 1980. — № 1. — С. 131—143; Шелов-Коведяев Ф. В. История Боспора VI—IV вв. до н. э. // Древнейшие государства на территории СССР. — М., 1985. — С. 44—57; Кошеленко Г. А., Кузнецов В. Д. Греческая колонизация Боспора // Причерноморье в VII—V вв. до н. э. — Тбилиси, 1990. — С. 30—47; Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. К проблеме формирования Ольвийского полиса // Ольвия и ее округа. — К., 1986. — С. 3 и сл.; Крижицький С. Д. До історії колонізації Нижнього Побужжя // Археологія. — 1989. — № 3. — С. 40 й наст.
479
Блаватский В. Д. Βορυσθενις // ВДИ. — 1968. — № 4. — С. 119—122; Лордкипанидзе О. Д., Микеладзе Т. К. Колхида в VII—IV вв. до н. э. // Местные этнополитические объединения Причерноморья в VII—IV вв. до н. э. — Тбилиси, 1988. — С. 112.
480
Erhardt N. Op. cit. — S. 77; Виноградов Ю. Г. Политическая история Ольвийского полиса. — С. 42.
481
Див.: Марченко К. К. Модель греческой колонизации... — С. 131—134.
482
Лапин В. В. Греческая колонизация... — С. 32 и сл.; Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 4—5; Кошеленко Г. А., Кузнецов В. Д. Указ. соч. — С. 32—42.
483
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 49—55.
484
Онайко Н. А. Античный импорт в Приднепровье и Побужье в VII—V вв. до н. э. // САИ. — Вып. Д1-27. — М., 1966. — С. 14—16.
485
Erhardt N. Op. cit. — S. 250—251; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 58—59.
486
Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 3—5; Ее же. Борисфен // Археология Украинской ССР. —К., 1986. — Т. 2. — С. 301; Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 58—59.
487
Русяева А. С. Милет — Дидимы... . — С. 59 и сл.; Буркерт В. Аполлон Дидим и Ольвия // ВДИ. — 1990. — № 2. — С. 160.
488
Сидорова Н. А. Архаическая керамика из Пантикапея // МИА. — 1962. — 103. — С. 148; Noonan Th. S. The Origins of the Greek Colony at Panticapaeum // AJA. — 1973. — 77. — P. 80; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 50—51.
489
Худяк М. М. Из истории Нимфея в VI—III вв. до н. з. — Л., 1962. — С. 61; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — М.; Л., 1949. — С. 27; Кошеленко А. Г., Кузнецов В. Д. Указ. соч. — С. 35.
490
Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 66. (Про інші міста Боспору див. с. 67—72).
491
Кошеленко А. Г., Кузнецов В. Д. Указ. соч. — С. 35.
492
Античные государства Северного Причерноморья. — С. 81.
493
Фролов Э. Д. Тема полиса в новейшей историографии античности (к постановке вопроса) // Античный полис. — Л., 1977. — С. 3—7; Его же. Рождение греческого полиса // Становление и развитие раннеклассовых обществ. — Л., 1986. — С. 22—24.
Близьке до цього і визначення Ю. В. Андреева, згідно з яким архаїчний поліс — це столиця карликової держави, до складу якої входили, крім неї, села (коми), розташовані на околицях території поліса і політично від нього залежні. Див.: Андреев Ю. В. Греция в архаический период и создание классического греческого полиса // История древнего мира. — М., 1983. — Т. 2. — С. 74.
494
Кошеленко Г. А. Древнегреческий полис // Античная Греция. — М., 1983. — С. 10 и сл.
495
Фролов Э. Д. Тема полиса... — С. 6.
496
Кошеленко Г. А. Указ. соч. — С. 30.
497
Фролов Э. Д. Рождение греческого полиса. — С. 25.
498
Андреев Ю. А. Греция в архаический период... — С. 74.
499
Erhardt N. Op. cit. — S. 98.
500
Лапин В. В. Греческая колонизация... — С. 147.
501
Яйленко В. П. Архаическая Греция. — С. 147; Его же. Греческая колонизация VII—III в. до н. э. — М., 1982. — С. 266.
502
Ehrhardt N. Op. cit. — S. 70.
503
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 62.
504
Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 11 и сл.; Крижицький С. Д. До історії колонізації... — С. 48—49.
505
Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 4—18; Ее же. Милет — Дидимы... — С. 59 и сл.; Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 386 и сл.; Его же. Политическая история... — С. 60 и сл.; Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 3 и сл.; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989. — С. 10 и сл.; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения Нижнего Побужья. — К., 1990. — С. 10 и сл.
506
Русяева А. С. Милет — Дидимы... — С. 60 и сл.
507
Скуднова В. М. Архаический некрополь Ольвии. — Л., 1988. — С. 6 и сл.
508
Русяева А. С., Виноградов Ю. Г. Лист жердя з Гілеї // Золото Степу. Археологія України. — Шлезвіг, 1991. — С. 201—202.
509
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 62—63.
510
Кошеленко Г. А., Кузнецов В. Д. Указ. соч. — С. 39—40.
511
Кошеленко Г. А., Кузнецов В. Д. Указ. соч. — С. 40—41.
512
Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — М., 1975. — С. 8 и сл.; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 53.
513
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 26—28; Шелов-Коведяев В. Ф. Указ. соч. — С. 54—55.
514
Блаватский В. Д. Архаический Боспор // МИА. — 1954. — № 33. — С. 26 и сл.; Его же. Пантикапей // Очерки истории столицы Боспора. — М., 1964. — С. 29 и сл.; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 60.
515
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — К., 1986. — С. 24—25.
516
Блаватский В. Д. Архаический Боспор. — С. 40; Блаватская Т. В. Очерки политической истории Боспора. — М., 1959. — С. 12—13.
517
Пичикян И. Р. Малая Азия — Северное Причерноморье. — М., 1984. — С. 147; РусяеваА. С. Религия и культы античной Ольвии. — К., 1992. — С. 40—41.
518
Карышковский 17. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — К., 1985. — С. 39 и сл.
519
Відповідно: Секерская Н. М. Античный Никоний и его округа в VI — IV вв. до н. э. — К., 1989. — С. 114; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 40; Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 8; Ее же. Никоний // Археология Украинской ССР. — С. 329; Охотников С. Б. Нижнее Поднестровье в VI—V вв. до н. э. — К., 1990. — С. 66.
520
Синицын М. С. Раскопки городища возле с. Роксоланы Белявского района Одесской области // МАСП. — 1966. — Вып. 5. — С. 55; Alexandrescu Р. Insemnari archeologice. Gradictea de la«Roxolani» //SC. — Bucureşti, 1970. — XII. — P. 152.
521
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 42.
522
Там же. — С. 41.
523
Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 9.
524
Кутайсов В. А. Античный город Керкинитида VI—II вв. до н. з. — К., 1989. — С. 3—8.
525
Виноградов Ю. Г., Золотарев М. И. Древнейший Херсонес // Причерноморье в VII—V вв. до н. з. — Тбилиси, 1987. — С. 48 и сл.
526
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 73—74.
527
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 57—58.
528
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 392 и сл.; Его же. Политическая история... — С. 75—76.
529
Масленников А. А. Население Боспорского государства в VI—II вв. до н. э. — М., 1981. — С. 40; Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 4 и сл.; Охотников С. Б. Указ, соч. — С. 66.
530
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 74.
531
Масленников А. А. Указ. соч. — С. 90—92.
532
Русяєва А. С. Религия и культы... — С. 178—180.
533
Зайцев А. И. Культурный переворот... — С. 5 и сл.
534
Див.: Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. — К., 1993.
535
Русяева А. С. Архаическая архитектурная терракота из Ольвии // Античные древности Северного Причерноморья. — К., 1988.
536
Пичикян И. Р. Малая Азия... — Рис. 56.
537
Див.: Крижицький С. Д., Русяєва А. С. Найдавніші житла Ольвії // Археологія. — 1978. — № 28. — С. З—26; Мазарати С. Н., Отрешко В. М. Полуземлянки и землянки // Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. — К., 1987. — С. 8—17; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 41 и сл.
538
Див.: Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. —
С. 229—230; Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 2. — С. 471—473, 510—511, 523—524; Культура населения Ольвии и ее округи в архаический период. — К., 1987. — С. 35—117.
539
Козуб Ю. И. Быт // Археология Украинской ССР. — Т. 2. — С. 504—512; Античные государства... — С. 226—240; Скржинская М. В. Украшения и предметы туалета // Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. — К., 1987. — С. 175—183.
540
Капошина С. И. Из истории греческой колонизации Нижнего Побужья // МИА. — 1956. — № 50. — С. 211—254; Сорокина Н. П. Тузлинский некрополь. — М., 1957. — С. 5—64; Цветаева Г. А. Грунтовый некрополь Пантикапея, его история, этнический и социальный состав // МИА. — 1951. — № 9. — С. 63—86; Скуднова В. М. Архаический некрополь Ольвии. — С. 6—28.
541
Толстой И. И. Греческие граффити античных городов Северного Причерноморья. — М.; Л., 1953. — С. 12—20, 72—74, 98-100; Яйленко В. П. Греческая колонизация... — С. 298—303; Русяева А. С. Эпиграфические памятники // Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. — К., 1987. — С. 149—150.
542
Русяева А. С. О культурной жизни Ольвии послегетского времени // Античная культура Северного Причерноморья в первые века нашей эры. — К., 1986. — С. 3—5.
543
Див.: Русяева А. С. Эпиграфические памятники. — С. 134—154.
544
Штерн Э. Р. Новый эпиграфический материал, найденный на юге России // ЗООИД. — 1901. — 23. — С. 26—27; Friedlender Р. Epigrammata. — Berkeley — Los Ang., 1948. — № 1771; Толстой И. И. Греческие граффити... — С. 13, 18, 74; Яйленко В. П. Граффити Левки, Березани, Ольвии // ВДИ. — 1980. — № 2. — С. 93; Его же. Греческая колонизация... — С. 298—303; Русяева А. С. Эпиграфические памятники. — С. 150—151.
545
Русяева А. С. Идеологические представления древних греков Нижнего Побужья в период колонизации // Обряды и верования древнего населения Украины. — 1990. — С. 40—61; Ее же. Понтийская легенда о Геракле: вымысел и реальность // Духовная культура древних обществ на территории Украины. — 1991. — С. 96 и сл.; Скржинская М. В. Древнегреческий фольклор и литература о Северном Причерноморье. — К., 1991. — С. 11 и сл.; Ridgway В. Archaic Architectural, Sculpture and Travel Myths // Северное Причерноморье. — Тбилиси, 1990. — С. 411-428.
546
Ростовцев М. И. Скифия и Боспор. — Пгр., 1925. — С. 1.
547
Русяева А. С. Религия и культы... — С. 10—13.
548
Русяева А. С. Милет — Дидимы... — С. 25 и сл.; Буркерт В. Аполлон Дидим... — С 160.
549
Кобылина М. М. Терракотовые статуэтки Пантикапея и Фанагории. — M., 1961. — С. 11 и сл.; Терракоты Северного Причерноморья // САИ. — M., 1970, 1974. — Т. 1—2; Русяева А С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья. — К., 1982; Ее же. Терракоты и фигурные сосуды // Культура населения Ольвии... — С. 169—174; Денисова В. И. Коропластика Боспора. — M., 1981.
550
Кобылина М. М. Античная скульптура Северного Причерноморья. — M., 1972. — С. 3—4; Русяева А. С. Скульптура // Культура населения Ольвии... — С. 154—160.
551
Прушевская Е. О. Художественная обработка металла // АГСП. — 1955. — С. 326—331; Скржинская М. В. Украшения и предметы туалета. — С. 175—183.
552
Книпович Т. Н. Основные линии развития искусства городов Северного Причерноморья в античную эпоху // АГСП. — 1955. — С. 179; Островерхое А. С., Отрешко В. М. Новый образец звериного стиля, найденный близ Ольвии // ПДИСЗП. — 1986. — С. 61—66; Сон Н. А. Ремесленное производство // Культура населения Ольвии... — С. 120—125.
553
Копейкина Л. В. Расписная керамика архаического времени из, античных поселений Нижнего Побужья и Поднепровья как исторический источник для изучения торговых и культурных связей // АСГЭ. — 1986. — № 27. — С. 27—47.
554
Блаватский В. Д. История античной расписной керамики. — М., 1953. — С. 266 и сл.; Книпович Т. Н. Художественная керамика в городах Северного Причерноморья // АГСП. — М., 1955. — С. 356 и сл.; Горбунова К. С., Передольская А. А. Мастера греческих расписных ваз. — Л., 1961; Козуб Ю. И. Аттическая керамика // Культура населения Ольвии... — С. 57—71.
555
Ehrhardt N. Op. cit. — S. 145—147; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 30—31; Русяева А. С. Дидимы — Милет... — С. 25.
556
Толстой И. И. Остров Белый и Таврика на Понте Евксинском. — Пг., 1918. — С. 84—85; Русяева А. С. Земледельческие культы Ольвии догетского времени. — К., 1979. — С. 122 и сл.; Ее же. Религия и культы античной Ольвии. — К., 1992. — С. 64—79; 195—214.
557
Худяк М. М. Из истории Нимфея... — С. 11—64; Шургая И. Г. Нимфей // АГСП. — 1984. — С. 63—64.
558
Русяева А. С. Идеологические представления... — С. 40—61.
559
Марченко И. Д. К вопросу о культах азиатского Боспора // ВДИ. — 1969. — № 2. — С. 101—107; Мещеряков В. Ф. О культе богини Девы в Херсонесе Таврическом // Актуальные проблемы религии и атеизма. — Л., І979. — С. 104—119.
560
Кобылина М. М. Терракотовые статуэтки... — С. 11; Терракоты Северного Причерноморья // САИ. — М., 1970, 1974. — Т. 1—2; Русяева А. С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья. — С. 3 и сл.; Ее же. Терракоты и фигурные сосуды // Культура населения Ольвии... — С. 160—174; Денисова В. И. Коропластика Боспора. — М., 1981.
561
Карышковский П. О. Ольвийские мольпы // Северное Причерноморье. — 1984. — С. 42—51; Русяева А. С. Религия и культы... — С. 36—38.
562
Русяєва А. С., Виноградов Ю. Г. Лист жерця... — С. 201—202.
563
Русяєва А. С. Економічні і культурно-політичні зв'язки Ольвії з Херсонесом Таврійським // Археологія. — 1983. — № 44. — С. 7—14; Золотарьов М. І. Міжполісні відносини в Північному Причорномор'ї в кінці V — першій половині IV ст. до н. е. Херсонес, Боспор та Ольвія // Археологія. — 1991. — № 4. — С. 28—33.
564
Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская и Херсонес Таврический. — М., 1986. — С. 171—174.
565
Яйленко В. П. Ольвия и Боспор в эллинистическую эпоху // Эллинизм. — М., 1990. — С. 308.
566
Блаватский В. Д. Античная археология и история. —М., 1985. — С. 109—132.
567
Шелов-Коведяев Ф. В. О периоде «протоэллинизма» на греческой периферии (на примере Боспора) // Причерноморье в эпоху эллинизма. — Тбилиси, 1983. — С. 330—331.
568
Ростовцев М. И. Государство и культура Боспорского царства // БДИ. — 1989. — № 2. — С. 193.
569
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 418—419.
570
Виноградов Ю. Г., Щеглов А. М. Образование территориального Херсонесского государства // Эллинизм: экономика, политика, культура. — М., 1990. — С. 310, 370.
571
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 100—101.
572
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 398.
573
Масленников А. А. Население... — С. 98—121; Марченко К. К. Варвары в составе населения Березани и Ольвии во второй половине VII—I в. до н. э. (по материалам лепной керамики). — Л., 1988. — С. 120—138; Охотников С. Б. Указ, соч. — С. 55—60.
574
Блаватский В. Д. Античная археология... — С. 99—102.
575
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 43—53; Каллистов Д. П. Очерки по истории Северного Причерноморья античной эпохи. — Л., 1949. — С. 193—197; Жебелев С. А. Северное Причерноморье. — М., 1953. — С. 21—28, 159—166; Блаватская Т. В. Очерки политической истории Боспора в V—IV вв. до н. э. — М., 1959. — С. 9 и сл.; Блаватский В. Д. О происхождении боспорских Археанактидов // Античная археология и история. — М., 1985. — С. 207—211; Шелов Д. Б. История античных государств Северного Причерноморья // Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 13; Vinogradov Ju. Die historische Entvicklung... — S. 65 ff; Его же. Полис... — С. 395—419; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ, соч. — С. 70 и сл.; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 26; тощо.
576
Пичикян И. Р. Малая Азия... — С. 147; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 25.
577
Саме оборонну, а не оборонно-наступальну: Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 416; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 69.
578
Толстиков В. П. К проблеме образования Боспорского государства // ВДИ. — 1984. — № 3. — С. 31.
579
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 405.
580
Haynes D. Greek Art and the Idea of Freedom. — L., 1984. — P. 33 sqq.
581
Гайдукевич В. Ф. История античных городов Северного Причерноморья // АГСП. — М., 1955. — С. 101.
582
Анохин В. А. Указ. соч. — С. 26.
583
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 406—417; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 71 и сл.; Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 25 и сл.
584
Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 37; Виноградов Ю. А., Тохтасьев С.Р. Ранняя оборонительная стена Мирмекия // Проблемы исследований античных городов, — М., 1989. — С. 27.
585
Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44.
586
Пичикян И. Р. Ордерная архитектура Северного Причерноморья VI—V вв. до н. э. // ВДИ. — 1975. — № 1. — С. 122—126; Его же. Малая Азия... — С. 146—147; Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44—46.
587
Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.
588
Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 46—47.
589
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 50 и сл.; Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — С. 28, 30, 49 и сл.; Масленников А. А. Сельская территория Европейского Боспора в античную эпоху // Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — М., 1993.
590
Античные государства Северного Причерноморья. — С. 162 и сл.
591
Блаватский В. Д. Античная археология и история. — С. 59.
592
Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — М., 1956. — С. 20 и сл.; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.
Не зовсім зрозумілим лишається зображення мурашки, в якому варто вбачати символ Мірмекію. Можливо, громадяни цього поліса зробили найбільший внесок у будівництво храму Аполлона, на відзнаку чого їхня полісна емблема ставилася на монетах з легендою АПОΛ.
593
Брашинский И. Б. Афины и Северное Причерноморье. — М.; Л., 1953. — С. 91 и сл.
594
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — Пгр., 1918. — С. 122; Его же. Скифия и Боспор. — С. 158; Масленников А. А. Население Боспорского государства в VI—I вв. до н. э. — М., 1981. — С. 12, 90.
595
Блаватский В. Д. Античная археология... — С. 17.
596
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.
597
Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 84, 91; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 76, 148.
598
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.
599
Грач Н. Л. К характеристике этнического состава населения Нимфея в VI—V вв до н. э. // Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. — Тбилиси, 1981. — С. 265—266.
600
Шургая И. Г. Пантикапей // АГСП. — 1984. — С. 60.
601
Там же. — С. 63—64.
602
У боспорських написах прийнята форма імені Спарток.
603
Ашик А. Б. Боспорское царство. — Одесса, 1848. — Ч. 1. — С. 18; Ростовцев М. И. Эллинство и иранство... — С. 27—32; Блаватский В. Д. Архаический Боспор. — С. 44; Его же. Пантикапей. — С. 56.
604
Шелов Д. Б. История... — С. 13.
605
Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 286.
606
Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 26—40; Брашинский И. Б. О некоторых династических особенностях правления боспорских Спартокидов // БДИ. — 1965. — 1, — С. 118, 126.
607
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 83—85; Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 418; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 27.
608
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 86; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 27.
609
Можливо, як вважають деякі дослідники, лише припинилось карбування монет з легендою АПОА (Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — С. 30), яке, на думку В. А. Анохіна (Указ. соч. — С. 27 и сл.), знову розпочалося через 15 років.
610
Останнім часом В. П. Яйленком розроблено дещо іншу хронологію правління Спартокідів: Спарток І (438—432), Селевк І (432—429/419), Спарток II (429/419— 403) (?), Сатир І (403—390), Левкои І (390—351) і т. д. Однак діяльність Спартока II автором не розкривається і невідомо, на яких джерелах він базується (Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 286, 307).
611
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 407 и сл. (з детальним аналізом); Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 88—89 (з наведенням 22 груп згадок про ранніх Спартокідів у наративних джерелах).
612
Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 410 и сл.
Загальновизнана концепція щодо титулатури Спартокідів була піддана критиці Ю. Г. Виноградовим, який переконаний у відсутності будь-якої філіації інституту архонтату Археанактідів (Спартокідів) з політичною практикою Пантикапею чи інших боспорських полісів. Титул архонта був обраний боспорськими правителями, як і сицилійським Діонісієм тому, що він найбільше відповідав за своєю суттю і формою авторитарному тиранічному режимові. Цей політико-правовий термін утворився від дієслова «αρχω» та мав містити в собі одне з основних значень «правити, управляти, владарювати», що відзначено й Діодором стосовно Спартока (αρχην).
613
Ростовцев М. И. Государство... — С. 183.
614
Виноградов Ю, Г. Полис... — С. 415; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 286 и сл.
615
Ці гіпотези детально проаналізовано Ф. В. Шеловим-Коведяєвим. Див.: Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 90 и сл.
616
Див.: Там же. — С. 105. Деякі дослідники вважають, що в Німфеї перебував військовий загін афінян.
617
Шелов Д. В. Монетное дело Боспора. — С. 30—33; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 29.
618
Фол А. Политика и культура в древна Тракия. — София, 1990. — С. 76—78.
619
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 119.
620
Шелов Д. Б. Феодосия, Гераклея и Спартокиды // ВДИ. — 1950. — № 3. — С. 171—174; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 118.
621
Шелов Д. Б. Феодосия... — С. 171.
622
Горлов Ю. В. К истории Фанагории IV в. до н. э. // Проблемы античной культуры. — М., 1986. — С. 135—137.
623
Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 93 и сл.; Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 123; Анфимов Н. В. Меоты и их взаимоотношения с Боспором в эпоху Спартокидов // Античное общество. — М.; Л., 1967. — С. 128 и сл.; Его же. Сельское хозяйство у синдов // ИКАМ. — 1977. — С. 612; Крушкол Ю. С. Древняя Синдика. — М., 1971. — С. 89; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 125 и сл.
624
Шелов Д. Б. Синды и Синдика. — С. 241—243; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 14. Ці автори відносять їх до карбування Сіндської гавані, пізнішої Горгіппії.
625
Perrot G. Le commerce des cDerDeales er Attique au quatrilDeme siDecle arant notre mere. AthDenes et le royaume du Bosphore CimmLierien // RH. — 1877. — IV.1. — P, 1—73; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 136 и сл.; Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 49—83; 116—130.
626
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 80—86; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 141—142.
627
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 196.
628
Масленников А. А. Сельская территория... — С. 13.
629
Ростовцев М. І. Государство... — С. 184.
630
Minns Е. Н. Scythians and Greek. Byblo a. Tannen. — N. Y., 1971. — P. 563, 577, 613; Ростовцев M. И. Государство... — C. 183—197; Жебелев С. А. Северное Причерноморье. — С. 157—158.
631
Minns Е. Н. Op. cit. — Р. 583; Шелов-Коведяев Ф. В. История Боспора... — С. 145; Яйленко Б. П. Ольвия и Боспор. — С. 288, 293.
632
Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 170—171; Гайдукевич Б. Ф. Боспорское царство. — С. 59—61; Каллистов Д. П. Очерки... — С. 218—219; Шилов Б. І7. О расселении меотских племен // СА. — 1950. — № 14. — С. 106—108; Шелов-Коведяев Ф. Б. Указ. соч. — С. 144—145; Яйленко Б. П. Ольвия и Боспор. — С. 292—293.
633
Яйленко В. П. Указ. соч. — С. 292—293.
634
Там же. — С. 258, 294.
635
Одним з найвизначніших є мармуровий рельєф, знайдений в Піреї, на якому зображено три сини Левкона І. Спарток і Перісад як царствуючі особи сидять на троні, але без будь-яких аксесуарів. Поряд з ними стоїть Аполлоній. Всі представники роду Спартокідів (=Левконідів) одягнуті в грецькі гіматії за афінським звичаєм. Цей рельєф з текстом декрету є найголовнішим документом про ту досить значну роль, яку відігравали сини Левкона в житті Афін; ВСН. — 1881. — V. — Табл. V; Фармаковський Б. В, Боспорські Спартокіди в атенському різьбярстві // Ювілейний збірник на пошану академіка Д. І. Багалія. — К., 1927. — С. 1133 і наст.
636
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 67—69; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 294; Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 149.
637
Самохина Г. С. Афины и ранние Антигониды (к вопросу об эволюции культа правителя в раннеэллинистический период) // Античная гражданская община. — Л., 1986. — С. 59—77.
638
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 73 и сл.; Gaidukevicz V, Das Bosporanische Reich. — В., 1971. — S. 85—86.
639
M. I. Ростовцев і Ю. M. Десятников вважають їх сіраками. Див.: Ростовцев М. И. Государство... — С. 192; Десятников Ю. М. Арифарн, царь сираков // История и культура античного мира. — М., 1977. — С. 45—48.
640
Блаватский В. Д. Битва при Фате и греческая тактика IV в. до н. з. // ВДИ. — 1946. — 1.
641
Ростовцев М. И. Государство... — С. 192—193; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 297; Молев Е. А. Боспор в период эллинизма. — Нижний Новгород, 1994. — С. 47 и сл.
642
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 150.
643
Брашинский И. Б. Афины... — С. 134—139.
644
Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 152.
645
Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 298.
646
Блаватский В. Д. Античная археология... — С. 203—207.
647
Ростовцев М. И. Государство... — С. 192—193.
648
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 140—141.
649
Існує думка, що спочатку на Боспорі недовго правив Селевк II (304—300), а Спарток був його співправителем (Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 299— 300). Але Діодор вказував, що саме останній був спадкоємцем Євмела.
650
Брашинский И. Б. Афины... — С. 156.
651
Жебелев С. А. Северное Причерноморье. — С. 147.
652
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 44, 46.
653
Брашинский И. Б., Марченко К. К. Елизаветовское городище на Дону — поселение городского типа // СА. — 1980. — № 1. — С. 211 и сл.
654
Марченко К. К. Боспорские поселения на территории Елизаветинского городища на Дону // БДИ. — 1990. — № 1. — С. 133 и сл.
655
Шелов Д. Б. Танаис и Нижний Дон в III—І вв. до н. з. — М., 1970. — С. 40— 41, 237—238; Его же, Танаис — эллинистический город // ВДИ. — 1989. — С. 47.
656
Шелов Д, Б. Танаис — эллинистический город. — С. 49—53.
657
Марченко К. К. Боспорские поселения. — С. 137.
658
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 77; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 303.
659
Див.: Грач Н. Л. Открытие нового исторического источника в Нимфее // ВДИ. — 1984; Трейстер М. Ю. Боспор и Египет в III в. до н. э. // БДИ. — 1985. — № 1. — С. 126; Литвиненко Ю. Н. Птоломеевский Египет и Северное Причерноморье в III в. до н. э. (к вопросу о контактах) // ВДИ. — 1991. — № 1. — С. 12—13.
660
Жебелев С. А. Северное Причерноморье. — С. 84, 148; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 76—78; Каллистов Д. П. Указ. соч. — С. 234; Брашинский И. Б. Афины... — С. 162—163; Шургая И. Г. Вопросы боспоро-египетской конкуренции в хлебной торговле Восточного Средиземноморья раннеэллинистической эпохи // КСИА. — 1974. — С. 138.
661
Трофимова М. К. Из истории эллинистической экономики (К вопросу о торговой конкуренции Боспора и Египта в III в. до н. э.) // ВДИ. — 1961. — № 2; Will Е. Histoire politique que du monde hellenistique (323—30 av. J. C.). — Nancy, 1966. — Vol. I. — P. 166—170; Трейстер M. Ю. Указ. соч. — С. 138; Литвиненко Ю. Н. Указ. соч. — С. 14.
662
Трейстер М. Ю. Указ. соч. — С. 137.
663
Грач Н. Л. Указ, соч. — С. 81—87.
664
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 77; Зограф А. Н. Указ. соч. — С. 177—179; Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — С. 149, 151—155; Карышковский П. О. Заметки по нумизматике античного Причерноморья. К вопросу о причинах и характере денежного кризиса на Боспоре в первой половине III в. до н. э. // ВДИ. — 1961. — № 4. — С. 114—119; Анохин В. А. Указ, соч. — С. 48—60.
665
Щеглов А. Н. Еще раз о причине денежного кризиса III в. до н. э. в античных центрах Северного Причерноморья // Древнее Причерноморье: Тез. докл. — Одесса, 1989. — С. 56—58.
Останнім часом висловлено думку, що причиною загибелі сільської території Боспору був воєнний конфлікт між боспорянами та місцевими скіфами, з одного боку, і скіфами, які змушені були відступити в Крим з районів Нижнього Подніпров'я — Побужжя, — з другого (Масленников А. А. Сельская территория... — С. 37).
666
Щеглов А. Н. Указ. соч. — С. 58.
667
Гайдукевич В. Ф. История... — С. 118—119.
668
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 78—79; Шелов-Коведяев Ф. В. Замечания... — С. 172—173.
669
Werner R. Die Dynastie der Spartokiden // Historia. — 1955. — 4. — S. 418— 430; Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во II в. до н. э. // ВДИ. — 1987. — № 1. — С. 61—64; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 304—307; Анохин В. А. Указ, соч. — С. 61—71.
670
Анохин В. А. Указ. соч. — С. 56—58; Молев Е. А. Указ. соч. — С. 68—74.
671
Ростовцев М. И. Эллинство и иранство... — С. 102; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 78; Gaidukevic V. Bosporanische Reich. — S. 93; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 67—68; Шелов-Коведяев Ф. В. Замечания... — С. 180.
672
Анохин В. А. Указ. соч. — С. 68—69.
673
На думку В. П. Яйленко, Гігієнонт близько 108—100 рр. до н. е. управляв Боспором від імені Мітридата в ранзі архонта, якого згодом замінив Махар. Див.; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 307.
674
Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 61—64.
675
Ф. В. Шелов-Коведяєв, певно, дотримувався хронології, розробленої Ю. Г. Виноградовим.
676
Див.: Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 66—69.
677
Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 142, 150, 152, 154; Масленников А. А. Население.. — С. 83; Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 68—69.
678
Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 73.
679
Шелов Д. Б. История... — С. 16.
680
Соломоник Э. И. Сравнительный анализ свидетельства Страбона о скифских царях // ВДИ. — 1977. — № 3. — С. 53—63.
681
Werner R. Op. cit. — S. 429; Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 95—98; Блаватскал Т. В. Указ. соч. — С. 149; Молев Е. А. Митридат Евпатор. — Саратов, 1976. — С. 39.
682
Діофант, судячи з декрету, був не лише талановитим стратегом, а й дипломатом (Виноградов Ю. Г., Молев Е. А., Толстиков В. П. Новые эпиграфические источники по истории Митридатовой эпохи // Причерноморье в эпоху эллинизма. — Тбилиси, 1983. — С. 593).
683
Вмотивована інтерпретація С. Я. Лур'є частини Діофантового декрету, що стосується цих подій, переконливо доводить, що не Савмак у той час був вихованцем Перісада (Lurje S. Jescze о dekrecie ku szczi Diofantosa. — Meander, 1959. — № 2. — P. 76; Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 74—83). Щодо цих подій існують різні дати 114/115 чи 107 р. Пор.: Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 301—304; Молев Е. А. Митридат Евпатор. — С. 40, 43; Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 74—80; Причерноморье в эпоху эллинизма. — Тбилиси, 1983. — С. 645; Me. Ging В. The Foreign Policy of Mithridates VI Eupator, King of Pontos. — Leiden, 1986. — P. 53 sq.
684
Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 82—115; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 303—304, 536—538; Его же. К дискуссии о восстании Савмака // АИКСП. — 1968. — С. 81—95; Lurje S. Op. cit; Казакевич Э. Л. К полемике о восстании Савмака // ВДИ. — 1963. — № 1. — С. 57—70; Rubinsohn Z. W. Saumakos // Historia. — 1980. — № 29. — P. 62 sq.; Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 75—85; і багато інших.
685
В узагальнюючих працях з історії давнього населення Північного Причорномор'я та підручниках з історії Савмак виступав як організатор першого повстання рабів на нашій території, будучи за походженням домашнім рабом.
686
Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 79.
687
Там же — С. 80—83.
688
Шелов Д. Б. Понтийская держава Митридата Евпатора // Причерноморье в эпоху эллинизма. — С. 561—562; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 72 и сл.
689
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 305.
690
Шелов Д. Б. Махар, правитель Боспора // БДИ. — 1978. — № 1. — С. 65.
691
Шелов Д. Б. Махар... — С. 72.
692
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 307—308.
693
Шелов Д. Б. Махар... — С. 552.
694
Детальніше див.: Сапрыкин С. Ю. Присяга граждан Херсонеса о хоре города в свете новых исследований // Проблемы истории гражданской общины. — М., 1982. — С. 41—43; Соломоник Э. И. Фрагмент надписи из Херсонеса о политических изгнанниках // ВДИ. — 1984. — № 4. — С. 72—81.
695
Див.: Тюменев А. И. К вопросу о времени и обстоятельствах возникновения Херсонеса // ВДИ. — 1938. — № 2/3. — С. 245—249; Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская и Херсонес Таврический. — М., 1986. — С. 52—69.
696
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса (IV в. до н. э. — XII в.). — К., 1977. — С. 47.
697
Див.: Кадеев В. И. Херсонес Таврический в первых веках нашей эры. — Харьков, 1981. — С. 62.
698
Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського другої половини IV — початку III ст. до н. е. // Археологія. — 1990. — № 1. — С. 40.
699
Штаерман Е. М. Древний Рим: проблемы экономического развития. — М., 1978. — С. 131—132.
700
Finley M. The Ancient Economy. — Berkeley, Los Angelos, 1973. — P. 125.
701
Пор.: Ленцман Я. А. О возникновении товарного производства в древней Греции // ВДИ. — 1953. — № 3. — С. 51; Зельин К. К. Из истории товарного производства во II—І вв. до н. э. // ВДИ. — 1957. — № 4. — С. 50.
702
Ленцман Я. А. Указ. соч. — С. 51.
703
Jones А. Н. М. Athenian Democracy. — Oxford, 1957. — Р. 78, 81; Кошеленко Г. А. О некоторых проблемах становления и развития государственности в Древней Греции // От доклассовых обществ к раннеклассовым. — М., 1987. — С. 47.
704
Пор.: Hammond. М. The City in the Ancient World. — Cambrige, Mass., 1972. — P. 190; Starr Ch. C. The Economic and Social growth of Early Greece 800— 500 В. C. — New York, Oxford, 1977. — P. 18; Кошеленко Г А. Греческий полис и проблемы развития экономики // Античная Греция. — М., 1983. — Ч. 1. — С. 218.
705
Кошеленко Г. А. Древнегреческий полис. — С. 33.
706
Щеглов А. Н. Северо-Западный Крым в античную эпоху. — Л., 1978. — С. 11; Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 42—44.
707
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 24, 44, 45, 48, 49; Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 43—44.
708
Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 44.
709
Там же. — С. 45, прим. 54.
710
Пор.: Finley М. Op. cit. — Р. 103.
711
Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 45—47.
712
Щеглов А. Н. Северо-Западный... — С. 127; Виноградов Ю. Г., Щеглов А. Н. Образование... — С. 310—371.
713
Щеглов А, Н. Северо-Западный... — С. 123—125.
714
Щеглов А. Н. Северо-Западный... — С. 101; Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская... — С. 149.
715
Зубар В. М. З історії Херсонеса Таврійського... — С. 47. Пор.; Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская... — С. 95—96.
716
Стржелецкий С. Ф. Клеры Херсонеса Таврического // ХСб. — 1961. — Вып. VI. — С. 67—79; Щеглов А. Н. Северо-Западный... — С. 109—112.
717
Детальніше див.: Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье II в. до н. з. — М., 1973. — С. 82, 116, 130.
718
Пор.: Дилигенский Г. Г. Северная Африка в IV—V вв. — М., 1961. — С. 34.
719
Щеглов А. Н. Аграрный Херсонес // Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР: Тези доповідей. — К., 1989. — С. 266—267.
720
Колтухов С. Г., Зубар В. М., Миц В. Л. Новий район хори Херсонеса елліністичного періоду // Археологія. — 1992. — № 2. — С. 85—95. Пор.: Крижицький С. Д., Щеглов О. М. Про зерновий потенціал античних держав Північного Причорномор’я // Археологія. — 1991. — № 1. — С. 51, рис. 4.
721
Щеглов А. Н. Северо-Западный... — С. 131.
722
Виноградов Ю. Г. Вотивная надпись... — С. 75—83.
723
Сапрыкин С. Ю. Гераклея Понтийская... — С. 220—221.
724
Лейпунская Н. А. Эллинистические тенденции в экономике Ольвии // Причерноморье в эпоху эллинизма. — Тбилиси, 1985. — С. 229.
725
Самойлова Т. Л. Тира в VI—I вв. до н. э. — К., 1988. — С. 60.
726
Кузищин В. И. Римское... — С. 48—49.
727
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 41.
728
Голенко К. В. Состав денежного обращения Херсонеса в І в. до н. з. // ВДИ. — 1964. — № 4. — С. 58—60, 63; Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 56—63.
729
Пор.: Голенко К. В. Указ. соч. — С. 54; Гилееич А. М. Античные иногородние монеты из раскопок Херсонеса // НС. — 1968. — Вып. 3. — С. 19—20.
730
Див.: Гилееич А. М. Указ. соч. — С. 38; Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 63—64.
731
Пальцева Л. А. К вопросу об эволюции государственного строя эллинистического Херсонеса // Проблемы социально-экономической организации и идеологии общества. — Л., 1984. — С. 124; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 225.
732
Пор.: Jones А. Н. М. Athenian Democracy. — Р. 106; Виноградов ВЬ. Г. Политическая история... — С. 226—227.
733
Пальцева Л. А. Указ. соч. — С. 64—65.
734
Козуб Ю. І. Передмістя Ольвії // Археологія. — 1979. — Вип. 29. — С. З—34; Крыжицкий С. Д. Ольвия: историческое исследование архитектурно-строительных комплексов. — К., 1985. — С. 57 и сл.; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Сельская округа Ольвии. — С. 96 и сл.
735
Найчіткіше цю думку висловлено в працях П. Й. Каришковського (див.: Карышковсий П. О. Монеты Ольвии. Очерк денежного обращения Северо-Западного Причерноморья в античную эпоху. — К., 1988. — С. 49—50) та Ю. Г. Виноградова (див.: Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 90 и сл.).
736
Анохин В. А. Монеты античных городов Северо-Западного Причерноморья. — К., 1989. — С. 15—16; Русяева А. С. Религия и культы... — С. 124—126.
737
Лапин В. В. Греческая колонизация... — С. 176; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 13.
738
Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. К проблеме формирования... — С. 13—15; Крижицький С. Д. До історії колонізації... — С. 48.
739
Виноградов Ю. Г. Варвары в просопографии Ольвии VI—V вв. до н. э. // Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. — Тбилиси, 1981. — С. 131—148.
740
Латышев В. В. Исследование об истории и государственном строе города Ольвии. — СПб., 1887. — С. 45—47; Карышковский П. О. Ольвия и Афинский союз // МАСП. — 1960. — Вып. 3. — С. 57—101; Жебелев С. А. Боспорские этюды // Северное Причерноморье. — М.; Л., 1963. — С. 56—85.
741
Латышев В. В. Исследование... — С. 45—47.
742
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 132.
743
Карышковский П. О. Ольвия и Афинский союз... — С. 65.
744
Крапивина В. В. Весовые гири Ольвии // ИААСП. — 1980. — С. 89.
745
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 130.
746
Латышев В. В. Исследование... — С. 85.
747
Русяева А. С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья. — К., 1982, — С. 145.
748
Карасев А. Н. Раскопки ольвийской агоры в 1967—1969 гг. // КСИА АН СССР. — 1972. — Вып. 130. — С. 39.
749
Крыжицкий С. Д„ Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 97 и сл.
Перші поодинокі поселення цього етапу освоєння хори з'являються дещо раніше — в останній третині V ст.
750
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения... — С. 44 и сл.
751
Крижицъкий С. Д., Щеглов О. М. Про зерновий потенціал... — С. 54.
752
Золотарев М. И. Херсонес и Ольвия в конце VI—II вв. до н. э.: Автореф. дисс... канд. ист. наук. — Л., 1986. — С. 13—15.
753
Отрешко В. М. З історії Ольвійського поліса в IV—I ст. до н. е. // Археологія. — 1982. — 41. — С. 34.
754
Крыжицкий С. Д. К вопросу об определении количества населения в греческом эллинистическом городе // Причерноморье в эпоху эллинизма: Материалы Всесоюзного Симпозиума по древней истории Причерноморья. — Цхалтубо, 1982. — Тбилиси, 1985. — С. 102.
Наголосимо, що ці розрахунки стосуються етапу кінця IV— III ст. до н. е., коли територія міста досягала найбільших розмірів.
755
Отрешко В. М. З історії Ольвійського поліса... — С. 38.
Є й інші погляди на чинники, що зумовили нове освоєння хори. Так, Я. В. Доманський це пояснює інтенсивною седентаризацією варварів (Доманский Я. В. Ольвия и варвары в V ст. до н. э. // Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. — Тбилиси, 1981. — С. 162); Ю. В. Виноградов — ліквідацією скіфського протекторату і тиранії в Ольвії (Виноградов Ю. В. Синопа и Ольвия в V в. до н. э. // ВДИ. — 1981. — 1, 2). Проти першого свідчить характер культури жителів сільської округи, проти другого — велика кількість поселень та необхідного для їх функціонування населення.
756
Крыжицкий С. Д., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 14—15; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 11—13.
757
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 90 и сл.; Его же. Полис... — С. 420.
758
Русяева А. С. Религия и культы... — С. 194.
759
Латышев В. В. Исследования... — С. 227—301.
760
Русяєва А. С. Деякі риси... — С. 15; Карышковский П. О. Ольвийские мольпы. — С. 48.
761
Блаватская Т. В. Западнопонтийские города в VII—І вв. до н. з. — М., 1952. — С. 49—51; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — К., 1985. — С. 41, 43.
762
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 10.
763
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 118—126; Сапрыкин С. Ю. Тирания в припонтийских государствах // ПСПОИАО. — Л., 1984. — С. 80—81.
764
Виноградов Ю. Г. Синопа и Ольвия... — С. 73; Сапрыкин С. Ю. Тирания... — С. 97.
765
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 81.
766
Сапрыкин С. Ю. Тирания... — С. 99.
767
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 147; Русяєва А. С. Религия и культы... — С. 206.
768
Русяева А. С. Религия и культы... — С. 69.
769
Латышев В. В. Эпиграфические новости из Южной России // ИАК. — 1904. — Вып. 10, — С. 1—91.
770
Фурманська А. I. Бронзоливарне ремесло в Ольвії // Археологія. — 1963. — Т. 15. — С. 61—70; Славін Л. М. Ольвійські квартали центральної частини Верхнього міста // АП. — 1962. — Т. 11. — С. 10—12; Островерхое А. С. О железоделательном производстве античных центров Днепровского и Бугского лиманов // 150 лет ОАМ. — К., 1975. — С. 132—134; Его же. К вопросу о сырьевой базе античного ремесленного производства в районе Днепровского и Бугского лиманов // БДИ. — 1979. — № 3. — С. 114—126; Олъговский С. Я. Цветная металлообработка в греческих городах Северо-Западного Причерноморья: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — М., 1982. — 24 с.; Козуб Ю. И. Металлообработка. Стеклоделие. Ткачество. Кожевенное производство. Косторезное ремесло. Деревообрабатывающее ремесло // Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 2. — С. 444—445; Лейпунская Н. А. Керамическое производство и керамика // Археология Украинской ССР. — К., 1985. — С. 445—461.
771
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 47; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 7, 13, 14.
772
Виноградов Ю. Г., Карышковский П. О. Ольвийский декрет Каноба о деньгах и стоимость драгоценных металлов на Понте в IV в. до н. э. // ВДИ. — 1976. — № 4. — С. 20—42.
773
Крижицъкий С.Д., Щеглов О. М. Про зерновий потенціал... — С. 54—56.
774
Щеглов А. Н. Северопонтийская торговля хлебом во второй половине VII— V вв. до н. э. Письменные источники и археология // Причерноморье в VII—V вв. до н. э. — Тбилиси; Мецниереба, 1990. — С. 112.
775
Граков Б. М. Чи мала Ольвія торговельні зносини з Поволжжям і Приураллям в архаїчну та класичну епохи? // Археологія. — 1947. — Т. 1. — С. 23—38; Членова Н. Л. Предыстория «торгового пути Геродота» (из Северного Причерноморья на Южный Урал) // СА. — 1983. — № 1. — С. 47—67.
776
Шилик К. К. Географические аспекты сообщения Геродота о горьком источнике на Гипанисе // XIV международная конференция античников социалистических стран: Тез. докл. — Ереван, 1976. — С. 504; Доватур А. И., Каллистов Д. П„ Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. — M., 1982. — С. 282; Граков Б. Н. Каменское городище на Днепре // МИА. — 1954. — № 36. — С. 145—151.
777
Копылов В. П. О связях населения дельты Дона с Ольвией в V в. до н. э. // Проблемы скифо-сарматской археологии Северного Причерноморья: Тез. докл. обл. конф., посвященной 90-летию со дня рождения проф. Б. Н. Гракова. — Запорожье, 1989. — С. 65—66.
778
Шрамко Б. А. Вельское городище скифской эпохи. — К., 1987. — С. 156—163; Граков Б. Н. Греческое граффито из Немировского городища // СА. — 1959. — № 1. — С. 259—261.
779
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 62.
780
Доманский Я. В. Ольвия и Скифия в раннеэллинистическое время // Причерноморье эпохи эллинизма. — Тбилиси, 1985. — С. 235.
781
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 175.
782
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 17, 58; Виноградов Ю. Г., Карышковский П. О. Каллиник, сын Евксена: проблемы политической и социально-экономической истории Ольвии второй половины IV в. до н. э. — Ч. 1 // ВДИ. — 1982. — № 4. —С 17, 58.
783
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 66; Виноградов Ю. Г., Карышковский П. О. Каллиник, сын Евксена: проблемы политической и социально-экономической истории Ольвии второй половины IV в. до н. э. — Ч. 2 // ВДИ. — 1983. — № 1. — С. 41.
784
Жебелев С. А. Милет и Ольвия // СП. — М.; Л., 1953. — С. 38—42; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 170.
785
Жебелев С. А Милет и Ольвия. — С. 39; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 69.
786
Жебелев С. А Милет и Ольвия. — С. 40.
787
Жебелев С. А Указ. соч. — С. 41; Виноградов Ю. Г. Указ. соч. — С. 169—170; Каришковський П. Й. З історії Ольвії в IV ст. до н. е. // Праці Одеського ун-ту. Серія іст. наук. — 1956. — Т. 146. — В. 5. — С. 169.
788
Щеглов А Н. Ольвия и Херсонес: новые материалы и аспекты проблемы // ПИО. — Парутино, 1985. — С. 84—86; Золотарев М. И. Херсонес и Ольвия... — С. 13—15; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 171.
789
Латышев В. В. Исследование... — С. 227—301.
790
Павличенко Н. А. Коллегия астиномов в эллинистическом полисе // АМА. — 1990. — Вып. 8. — С. 55—57.
791
Крыжицкий С. Д. Ольвия: историографическое исследование архитектурно-строительных комплексов. — К., 1985. — С. 88 и ел.; Его же. Ольвия // Археология Украинской ССР. — 1986. — Т. 2. — С. 30.
792
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 100 и сл.
793
Крижицъкий С. Д., Щеглов О. М. Про зерновий потенціал... — С. 52—53.
794
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 149.
795
Там же. — С. 151.
796
Крижицький С. Д., Щеглов О. М. Зазн. праця. — С. 54—55.
797
Леви Е. И. Итоги раскопок ольвийского теменоса и агоры (1951—1960 гг.) // Ольвия. Теменос и агора. — М.; Л., 1964. — С. 44; Ее же. Ольвия. Город эпохи эллинизма. — Л., 1985. — С. 83 и сл.
798
Шелов Д. Б. Ольвийские монеты в Поволжье // Древности восточной Европы. — 1969. — С. 296—299.
799
Рубан В. В. Магістратура агораномів в Ольвії // Археологія. — 1982. — № 39. — С. 36.
800
Каришковський П. Й. Про державний устрій Ольвії // УІЖ. — 1973. — № 2. — С. 101.
801
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 141.
802
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 34—36.
803
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 80—83.
804
Там же. — С. 84—85.
805
Отрешко В. М. З історії Ольвійського поліса... — С. 43—45.
806
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 101. Цікаво зазначити, що саме в цей час існувало єдине з сіл, назва якого дійшла до нас в епіграфічних джерелах — NOMIA [НО, 34].
807
Каришковський П. Й. До питання про дату ольвійського декрету на честь Протогена // Археологія. — 1968. — Т. 21. — С. 45—105; Книпович Т. Н. К вопросу о датировке ольвийского декрета в честь Протогена // ВДИ. — 1966. — № 2. — С. 142—149.
808
Соломоник Э, И. Новые данные о связях Ольвии с Истрией // КИо. — 1970. — 52. — С. 433 и сл.; Виноградов 10. Г. Политическая история... — С. 179—180.
809
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 110 и сл. Згідно з іншою думкою це карбування здійснювалося з середини III ст. до н. е. до рубежу першої-другої чверті II ст. до н. е. (Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 99).
810
Белецкий А. А. Благосклонно внемлющий Герой в Ольвии // ВДИ. — 1969. — № 1, — С. 157.
811
Виноградов Ю. Г. Декрет в честь Анфестерия и кризис ольвийского полиса в эпоху эллинизма // ВДИ. — 1984. — № 1. — С. 58.
812
Там же. — С. 70.
813
Крыжицкий С. Д. Ольвия —историографическое исследование... — С. 132.
814
Карасев А. Н. Монументальные памятники ольвийского теменоса // Ольвия: Теменос и агора. — М., 1964. — С. 32.
815
Виноградов Ю. Г. Декрет в честь Анфестерия... — С. 57.
816
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 87.
817
Там же. — С. 86—97.
818
Виноградов Ю. Г. Декрет в честь Анфестерия... — С. 57.
819
Шафранская Н. В. О миксэллинах // ВДИ. — 1956. — № 3. — С. 37—48.
820
Там же. — С. 37—48; Виноградов Ю. Г. Декрет в честь Анфестерия... — С. 67.
821
Отрешко В. М. З історії Ольвійського поліса... — С. 42.
822
Коцевалов А. С. Эпиграфические памятники из ольвийских раскопок в 1935—1936 гг. // Ольвия. — К., 1940. — Т. 1. — С. 262.
823
Отрешко В. М. З історії Ольвійського поліса... — С. 42.
824
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 100.
825
Pippidi D. М. In jurul relatior agrare din cetatile Pontie in epoca preromana // Contributi la istoria a veche a Românice. — Bucureşti, 1958. — P. 74—112; Марченко К. К. Ойкеты декрета в честь Протогена [IOSPE, I2, 32]: К вопросу о зависимом населении Ольвии эллинистического времени // Причерноморье в эпоху эллинизма. — Тбилиси; Мецниераба, 1985. — С. 242—256.
826
Граков Б. Н. Каменское городище... — С. 152 и сл.
827
Крыжицкий С. Д.Ольвия: историографическое исследование... — С. 176—177.
828
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 241.
829
Там же.
830
Анохин В. А. Монеты античних городов... — С. 53. Є й інші припущення, див.: Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 230 и сл.; Фролов Н. А. Монеты скифского царя Скилура // СА. — 1964. — № 1. — С. 44—55.
831
Жебелев С. А. Ольвия и Митридат Евпатор [IOSPE, I2, 35] // Северное Причерноморье. — М.; Л., 1953. — С. 275—291.
832
Там же. — С. 289—290. 3 приводу трактування арменійців як мешканців містечка Армени існує й інша думка — це були уродженці Малої Вірменії, які утворювали допоміжний загін вершників і піхотинців. Див.: Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 254—255.
833
Карышковский П. О. Денежное обращение Ольвии в конце II и в первой половине I в. до н. э. // НЭ. — 1965. — Т. 5. — С. 68 и сл.
834
Латышев В. В. Исследование... — С. 145; Pippidi D. М. Getes et grecs dans el'histoire de la Scythic Mineure a el'epoque de Byrebistas // Dacia, WS. — 1981. — № 25.
835
Крапівіна В. В. До політичної історії Ольвії середини І ст. до н. е. // Археологія. — 1988. — Т. 63. — С. 12—19.
836
Самойлова Т. Л. Тира... — С. 86—88.
837
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — С. 42—43.
838
Крыжицкий С. Д., Клейман И. Б. Раскопки Тиры в 1963 и в 1965— 1976 гг. // Античная Тира и средневековый Белгород. — К., 1979. — С. 25—30, 34—38.
839
Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 90—109.
840
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 38—39.
841
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 45.
842
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 40.
843
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 92.
844
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 99.
845
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 64.
846
Фурманская А. И. Новый эпиграфический памятник из Тиры // СА. —
1960. — № 4. — С. 173—179.
847
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 100.
848
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 71; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 230—231.
849
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 100.
850
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 80.
851
Шелов Д. Б. Тира и Митридат Евпатор // ВДИ. — 1962. — № 2. — С. 95—102.
852
Там же. — С. 99—101.
853
Там же. — С. 102; Шелов Д. Б. Города Северного Причерноморья и Митридат Евпатор // ВДИ. — 1983. — № 2. — С. 41.
854
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 96.
855
Там же.
856
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 14—15.
857
Там же. — С. 55.
858
Там же. — С. 100.
859
Златковская Т. Д. Мезия в І—II веках нашей эры. — М., 1951. — С. 84.
860
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 77—78.
861
Самойлова Т. Л. Указ. соч. — С. 71—73.
862
Див.: Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств... — С. 5 и сл.
863
Гриневич К. Э. Стены Херсонеса Таврического // ХСб. — 1926. — Ч. 1. — Вып. 1; — 1927. — Ч. 2. — Вып. 2; — 1929. — Ч. 3. — Вып. 5.
864
Крыжицкий С. Д„ Лейпунская Н. А. Комплекс западных ворот Ольвии // АДСП. — К., 1988. — С. 10—32.
865
Толстиков В. П. Оборонительные сооружения акрополя Пантикапея // Сб. тр. ГМИИ им. А. С. Пушкина. — М., 1984. — Вып. 7. — С. 28—56.
866
Пичикян И. Р. Малая Азия... — С. 156 и сл.; Карасев А. Н. Монументальные памятники... — С. 27 и сл. — Рис. 2, 13. Трактування відкритих в Ольвії залишків як залишків храму досить спірне. Див.: Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств... — С. 5 и сл.
867
Карасев А. Н. Указ. соч. — С. 49 и сл.; С. 113 и сл.; Пичикян И. Р. Малая Азия... — С. 78 и сл.; С. 191 и сл.; С. 207 и сл.
868
Сокольский Н. И. Таманский толос и резиденция Хрисалиска. — М., 1976.
869
Карасев А. Н. Указ. соч. — С. 73—113; Русяева А. С. Исследование Западного теменоса Ольвии (Предварительные итоги) // ВДИ. — 1991. — № 4; Пичикян И. Р. Малая Азия... — С. 198 и сл.
870
Леви Е. И. Ольвия. — С. 90 и сл.
871
Ростовцев М. И. Античная декоративная живопись на Юге России. — СПб., 1913—1914. — С. 118 и сл.; табл. XXXVIII; Блаватский В. Д. Фанагорийская стенная роспись // МИА. — 1956. — № 57. — С. 168 и сл.
872
Грач Н. Л. Открытие нового исторического источника... — С. 81—88.
873
У садибному будівництві та на поселеннях відомі будинки-башти. Крыжицкий С. Д. Жилые дома античных городов Северного Причерноморья (VI в. до н. э. — IV в. н. э.). — К., 1982. — С. 56, 57, 71.
874
Крыжицкий С. Д. Жилые дома античных городов...
875
Крыжицкий С. Д. Жилые ансамбли древней Ольвии IV—II вв. до н. э. — К., 1971.
876
Крыжицкий С. Д. Архитектура античных государств... — С. 5 и сл.
877
Ростовцев М. И. Роспись керченской гробницы, открытой в 1891 г. // Сб. археологических статей, поднесенный А. А. Бобринскому. — СПб., 1911. — С. 149. — Табл. 3.
878
Гайдукевич В. Ф. Боспорские погребальные склепы V—IV вв. до н. э. с уступчатым покрытием // Боспорские города: Уступчатые склепы. Эллинистическая усадьба. Илурат. — Л., 1981. — С. 6—45.
879
Ростовцев М. И. Античная декоративная живопись... — С. 3 и сл.
880
Крыжицкий С. Д. Жилые дома античных городов... — С. 15 и сл.
881
Lacey W. К. Die Familie im antiken Griechenland. — Meinz am Rhein, 1983. — S. 89—103.
882
Козуб Ю. И. Быт // Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 2. — С. 510.
883
Там же. — С. 508—509.
884
Сокольский Н. И. Деревообрабатывающее ремесло в античных государствах Северного Причерноморья. — М., 1971. — С. 87 и сл.
885
Античные государства Северного Причерноморья. — С. 228—229.
886
Античные государства Северного Причерноморья. — С. 229—230; Лейпунская Н. А. Керамическое производство и керамика // Археология Украинской ССР. — 1986. — Т. 2, — С. 469 и сл.
887
Блаватский В. Д. История античной расписной керамики. — С. 256 и сл.; Книпович Т. Н. Художественная керамика... — С. 363—369.
888
Hample R., Simon Е. Griechisches Leben im Spiegel der Kunst. — Meinz am Rhein, 1985. — S. 27—31.
889
Nilsson M. P. Geschichte der griechischen Religion. — Miinchen, 1976. — S. 409.
890
Козуб Ю. И. Быт. — С. 511; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 138.
891
Иванова А. П. Скульптура и живопись Боспора. — К., 1961. — С. 119; IV ж. Сцена загробної трапези на херсонеських надгробних рельєфах // Археологія. — 1970. — Т. 23. — С. 74—90.
892
Билимович З. А. Граффито на чернолаковом килике // СА. — 1958. — № 28. — С. 83—86.
893
Пор.: Hample R., Simon Е. Op. cit. — S. 24—26.
894
Русяєва А. С. Суспільно-політичні функції елліністичного храму Аполлона в Ольвії // Археологія. — 1989. — № 41. — С. 26—35.
895
Античные государства... — 1984. — С. 236—241; Русяева А. С. Античные терракоты Северо-Западного Причерноморья... — С. 155—157; Козуб Ю. И. Быт. — С. 511; Скржинсъка М. В. Костюм ольвіополітів елліністичної доби // Археологія. — 1990. — № 4. — С. 30 сл.
896
Иванова А, П. Скульптура... — С. 125 и сл.
897
Скржинсъка М. Б. Зазн. праця. — С. 39.
898
Hample R., Simon Е. Op. cit. — S. 27—31.
899
Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима. — М., 1988; Lacey W. К. Op. cit. — S. 89—170.
900
Толстой И. И. Остров Белый... — С. 3 и сл.; Его же. Статьи о фольклоре. — М.; Л., 1966.
901
Кобылина М. М. Поздние боспорские пелики // МИА. — 1951. — № 19; Книпович Т. Н. Художественная керамика... — С. 380; Прушевская Е. О. Художественная обработка металла. — С. 339 и сл.; Онайко Н. А. Аполлон Гиперборейский // История и культура античного мира. — 1977. — С. 153—160.
902
Jaeger W. Paideia. The Ideals of Greek Culture. — Oxford, 1986. — P. 3—18.
903
Штерн фон Э. Graffiti на античных южно-русских сосудах // 300ИД. — 1897. — 20. — С. 163—199; Его же. Новый эпиграфический материал... — С. 18—28; Толстой И. И. Греческие граффити... — С. 3 и сл.; Яйленко В. П. Граффити... — № 47—49, 106—117.
904
Русяева А. С. Земледельческие культы... — С. 75—81; Ее же. Духовная культура... — С. 99—108.
905
Нахов И. М. Философия киников. — М., 1982. — С. 28.
906
Блаватский В. Д. Дионисий Ольвийский // СА. — 1978. — № 3. — С. 86—89; Яйленко В. П. Уроженцы Ольвии в духовной жизни Греции: философ Бион, поэт Дионисий, историк Посидоний // Тез. докл. Крымской научн. конф. «Проблемы античной культуры». — Симферополь, 1988. — С. 275—276.
907
Блаватский В. Д. Мраморный трон из Пантикапея // СА. — 1957. — № 2. — С. 247—250; Русяева А. С. Культура. — С. 515.
908
Штерн Э. фон. Graffiti... — С. 298—303; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 135 и сл.; Денисова В. И. Новая стихотворная эпитафия из Ольвии // СА. — 1988. — № 1. — С. 251—256; Козуб Ю. И., Белецкий А. А. Стихотворная эпитафия Эпикрата из Ольвии // ВДИ. — 1977. — № 1. — С. 172—175.
909
Максимова М. И., Наливкина М. А. Скульптура // АГСП. — 1955. — С. 301 и сл.; Кобылина М. М. Античная скульптура Северного Причерноморья. — С. 5 и сл.; Саверкина И. И. Античная скульптура. — Л., 1986. — С. 152, 154; Русяева А. С. Культура. — С. 527, 531.
910
Кобылина М. М. Античная скульптура Северного Причерноморья. — Рис. 8; Соколов Г. И. Античное Причерноморье. — Л., 1973. — С. 72, 81.
911
Русяева А. С. Культура. — С. 517 и сл.
912
Максимова М. И., Наливкина М. А. Скульптура. — С. 308 и сл.; Иванова А. П. Скульптура... — С. 118 и сл.
913
Русяева А. С. Дидимы-Милет... — С. 25 и сл.; її ж. Суспільно-політичні функції... — С. 26—35; Ее же. Духовная культура... — С. 118—157.
914
Толстиков В. П. К проблеме образования... — С. 46—47; Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 24—27.
915
Леви Е. И. Ольвия... — С. 85—88; Русяєва А. С. Суспільно-політичні функції... — С. 26 і наст.
916
Толстой И. И. Остров Белый... — С. 147—162; Мещеряков В. Ф. О культе богини Девы... — С. 104—119.
917
Соломоник Э. И. Граффити с хоры Херсонеса. — К., 1984. — С. 7—11; Сапрыкин С. Ю. О культе Геракла в Херсонесе и Гераклее в эпоху эллинизма // СА. — 1978. — № 1. — С. 37—52; Столба В. Ф. Новое посвящение из Северо-Западного Крыма и аспекты культа Геракла в Херсонесском государстве // ВДИ. — 1989. — № 4. — С. 55—70.
918
Акимова Л. И. Новый памятник скульптуры из Пантикапея // ВДИ. — 1983. — № 3. — С. 66-87; Античные государства... — 1984. — С. 220—221; Русяева А. С. Культура. — С. 545—547.
919
Сон Н. А. Греческие культы Тиры первых веков нашей эры // ИААСП. — 1980. — С. 127—128.
920
Карышковский П. О., Клейман Я. Б. Древний город Тира. — С. 61—62, 78.
921
Карасев А. Н. Монументальные памятники... — С. 27—130; Пичикян И. Р. Ордерная архитектура... — С. 117—137; Его же. Малая Азия... — С. 51 и сл.; Русяева А. С. Новые данные о культе Аполлона Врача в Ольвии // АГСП. — С. 166—174; Ее же. Культура. — С. 551—554.
922
Толстой И. И. Остров Белый... — С. 3—146.
923
Гайдукевич В. Ф. Мирмекийские зольники-эсхары // КСИА АН СССР. — 1965. — Вып. 103. — С. 28—37.
924
Карышковский П. О. Ольвийские мольпы. — С. 42—51; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 113 и сл.; Русяева А. С. Религия и культы... — С. 193 и сл.
925
Русяева А. С. Орфизм и культ Диониса в Ольвии // ВДИ. — 1978. — № 1. — С. 87—104.
926
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 76—77.
927
Gaidukevic V. F. Das Bospcranische Reiche. — Berlin, 1971. — S. 321.
928
Карышковский П. О., Фролова H. А. К истории правления Асандра на Боспоре // Нумизматические исследования по истории Юго-Восточной Европы. — Кишинев, 1990. — С. 94.
929
м
930
Sherwin-White А. N. Roman Foreign Policy in the East. 168 В. C. — A. D. 1. — London, 1984. — P. 336.
931
Зубарь В. M. Из истории Херсонеса Таврического на рубеже н. э. // ВДИ. — 1987. — № 2. — С. 127.
932
Раніше вважалося, що Полемон II, якому Калігула 38 р. підпорядкував Боспор, туди не потрапив [Cass. Dio., ЫХ, 12, 2]; див.: Цветаева Г. А. Боспор и Рим. — М., 1979. — С. 18. Замість цього Клавдій, який став наступником Калігули, 41 р. надав йому як компенсацію частину Кілікії, а на боспорському престолі утвердився Мітридат VIII [Cass. Dio., LX, 8, 2].
933
Виноградов Ю. Г. Полемон, Херсонес и Рим // БДИ. — 1992. — № 3. — С. 130—140.
934
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 96, 115.
935
Пор.: Ritterling Е. Military forces in the Senatorial Provinces // JRS. — 1927. — Vol. 17. — P. 28.
936
Як видно, після цих подій, повертаючись з Боспору, декілька римських кораблів біля південного берега Криму були захоплені таврами. Про це, крім Тацита, свідчать знахідки на святилищі поблизу перевалу Гурзуфське Сідло.
937
Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 149.
938
Gajdukevic V. F. Op. cit. — S. 355.
939
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — Табл. 14, № 38І; табл. 16, № 416 и др.
940
Овчаров Д., Овчаров Н. Мраморная колонна III в. с надписью на латинском языке из Преслава // Thracia. — 1988. — Т. 8. — С. 122—129.
941
Див.: Зубар В. М. Новий латинський напис з території Болгарії і деякі питання історії Південно-Західного Криму // Археологія. — 1991. — № 1. — С. 118—127.
942
Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 169.
943
Кругликова И. Т. Боспор в позднеантичное время. — М., 1966. — С. 12; Шелов Д. Б. Танаис и Нижний Дон в первых вв. н. з. — М., 1972. — С. 202—203.
944
Кругликова И. Т. Боспор... — С. 187, № 1—2.
945
Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 146.
946
Блаватский В. Д. О культе римских императоров на Боспоре // Античная археология и история. — М., 1985. — С. 192.
947
Gajdukevic V. F. Op. cit. — S. 346.
948
Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 148.
949
Speidel М., French D. Bithinian Troops in the Kingdom of the Bosporus // Epigraphica Anatolica. — 1985, — Hett. 6. — P. 97—100; Пор.: КВН, № 666, 691, 726.
950
Шелов Д. Б. Римляне в Северном Причерноморье во II в. 11 ВДИ. — 1981. — № 4. — С. 62.
951
Strobel К. Untersuchungen zu den Dakerkriegen Trajans. — Bonn, 1984. — S. 107.
952
Цветаева Г. А. Боспор и Рим. — С. 38; Holder A. Studies in the Auxilia of the Roman Army from Augustus to Trajan. — Oxford, 1980. — P. 181, 229.
953
Масленников А. А. Население Боспорского государства в первые века нашей эры. — М., 1990. — С. 113.
954
Gajdukevic V. F. Op. cit. — S. 371—374.
955
Масленников А. А. К типологии сельских поселений Боспора // СА. — 1989. — № 2. — С. 71—76.
956
Блаватский В. Д. Земледелие в античных государствах Северного Причерноморья. — М.( 1953. — С. 46, 172—173.
957
Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — С. 160.
958
Блаватский В. Д. Земледелие... — С. 50; Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора... — С. 150.
959
Масленников А. А. Население Боспорского государства... — С. 179.
960
Блаватский В. Д. Земледелие... — С. 50, 54.
961
Там же. — С. 186—190.
962
Блаватский В. Д. Земледелие... — С. 193—198.
963
Там же. — С. 183, 186.
964
Gajdukevic V. F. Op. cit. — S. 92—93.
965
Сапрыкин С. Ю. Lex Sacra из Горгиппии // Studia in honorem Borisi Gerov. — Sofia, 1990. — C. 211.
966
Масленников А. А. Население Боспорского государства... — С. 164.
967
Там же. — С. 169.
968
Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 211.
969
Там же. — С. 212.
970
Масленников А. А. Население Боспорского государства... — С. 43, 104—105, 155, 218.
971
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса... — С. 60.
972
Шелов-Коведяев Ф. В. Новый декрет из Херсонеса // ВДИ. — 1982. — № 2. — С. 82—83.
973
Ростовцев М. И. Цезарь и Херсонес // ИАК. — 1917. — Вьш. 63. — С. 1—3.
974
Sherwin-White А. N. Op. cit. — Р. 254.
975
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 60—61, табл. XIII, 201.
976
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 119—120.
977
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 120—124; Ср.: Сапрыкин С. Ю. Асандр и Херсонес // СА. — 1987. — № 1. — С. 53—55.
978
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 122; Ср.: Сапрыкин С. Ю. Асандр и Херсонес. — С. 55—56.
979
Sherwin-White А. N. Op. cit. — Р. 322—341.
980
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 15, прим. 4; Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 122.
981
Звичайно цю подію розглядають як результат підтвердження прав елевтерії, що були даровані місту ще Цезарем (Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 17). Проте брак у херсонеській нумізматиці будь-яких даних з цього приводу не дає змогу погодитися з цим висновком. Нині добре відомо, що за часів правління Цезаря й Антоніна Пія, коли громада справді одержувала «свободу», монетний двір на честь цієї події карбував спеціальні монетні серії (Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 148, 152—156).
982
Див.: Зубар В. М., Сон Н. О. До питання про політичний статус Тіри в середині І ст. н. е. // Археологія. — 1987. — Вип. 59. — С. 12—17.
983
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 127—129.
984
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 77, 149—150.
985
Там же. — С. 64.
986
Детальніше див.: Зубар В. М. Про похід Плавтія Сільвана в Крим // Археологія. — 1988. — Вип. 63. — С. 20, прим. 2.
987
Анохин В. А Монетное дело Херсонеса. — С. 65—66.
988
Eck W. Jahres und prowinzial fasten der senatorischen Stutthalter von 69/70 bis 138/139 // Chiron. — 1983. — Bd. 13. — S. 194, 223, 235.
989
Див.: Граков Б. Н., Виноградов Ю. Г. Новые надписи из Херсонеса Таврического // ВДИ. — 1970. — № 3. — С. 128; Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 26, прим. 14.
990
Зубарь В. М. Новые данные о римских войсках в Херсонесе // История и археология Слободской Украины. — Харьков, 1992. — С. 117—119.
991
Виноградов Ю. Г. Полемон... — С. 130—140.
992
Белов Г. Д. Херсонес Таврический. — Л., 1948. — С. 108; Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 26.
993
Gruen Е. S. The Hellenistic World and the Comins of Rome. — Berkeley. Los Angeles. — London, 1984. — P. 156—157.
994
Зубар В. M., Сон Н. О. Зазн. праця. — С. 13.
995
Зубарь В. М. Из истории Херсонеса Таврического... — С. 120—129.
996
Зубар В. М. Новий латинський напис... — С. 120—122.
997
Зубар В. М., Антонова І. А., Савеля О. Я. Надгробок римського кавалериста з околиці Балаклави // Археологія. — 1991. — № 3. — С. 102—108.
998
Зубар В. М. Про римську військову організацію у Тавриці в другій половині II ст. н. е. // УІЖ. — 1992. — № 6. — С. 57—63.
999
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 50—60.
1000
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 64—65.
1001
Там же. — С. 66—67.
1002
Соломоник Э. И. Новые эпиграфические памятники Херсонеса. — К., 1973. — С. 33; Пор.: Карышковский П. О., Клейман Б. Древний город Тира. — К., 1985. — С. 128.
1003
Зубарь В. М. Этнический состав населения Херсонеса Таврического первых веков н. э. // Материалы к этнической истории Крыма (VII в. до н. э. — VII в.). — К., 1987. — С. 78—106.
1004
Соломоник Э. И. Новые эпиграфические... — С. 269—270; Ее же. Латинские надписи Херсонеса Таврического. — М., 1983. — С. 19.
1005
Див.; Зубарь В. М. О некоторых аспектах идеологической жизни населения Херсонеса Таврического в позднеантичный период // Обряды и верования древнего населения Украины. — К., 1990. — С. 61—84.
1006
Pippidi D. М. Getes et grecs dans Phistorie dela Scythia Mineure a l'dpoque de Burebistas//Dacia. NS. — 1981. — № 25. — P. 255—262.
1007
Crifatt I. H. Burebista si epoca sa. — Bucureşti: Editura Stiintifica, 1977. — P. 126; Виноградов Ю. Г. Политическая история... — С. 264.
1008
Латышев В. В. Исследования... — С. 146.
1009
Крапівіна В. В. До політичної історії... — С. 12—19.
1010
Крыжицкий С. Д. Ольвия. Историографическое исследование... — С. 132.
1011
Вязьмітіна М. I. Золота Балка. — К., 1962. — С. 112—113.
1012
Jones А. Н. М. The Roman Economy Studies in Ancient Economic and Administrative History. — Oxford, 1974. — P. 29—31.
1013
Погребова Н. Н. Позднескифские поселения на Нижнем Днепре // МИА. — 1958. — № 64. — С. 236; Вязьмітіна М. I. Золота Балка. — С. 113; Вязьмитина М. И. Золотобалковский могильник. — К., 1972. — С. 184.
1014
Симоненко А. В. Ольвия и сарматы // Проблемы исследования Ольвии: Тезисы докладов и сообщений. — Парутино, 1985. — С. 74.
1015
Крыжицкий С. Д„ Бураков А. В., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 156.
1016
Карышковский П. О. Ольвия и Рим в І в. н. э. // Памятники римского и средневекового времени в Северо-Западном Причерноморье. — К., 1982. — С. 6.
1017
Савостина Е. А. Римские имена в ономастике Северного Причерноморья // СА. — 1977. — № 4. — С. 134.
1018
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 58.
1019
Сорокина Н. П. Стеклянная посуда // Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 235.
1020
Карышковский П. О. Монеты Ольвии. — С. 108—112; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 58—59.
1021
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 70.
1022
Латышев В. В. Исследования... — С. 160—161; Гайдукевич В. Ф. История античных городов Северного Причерноморья (краткий очерк) // АГСП. — М.; Л., 1955. — С. 61 та ін.
1023
Карышковский П. О. Находки монет Римской империи в Ольвии // НС. — 1965. — № 2. — С. 108, 115.
1024
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Сарматы Северо-Западного Причерноморья вів. н. э. — К., 1991. — С. 75.
1025
Русяева А. С. О культурной жизни... — С. 3—25; Крапивина В. В. Ольвия. Материальная культура в І—IV вв. н. э. — К., 1993.
1026
Карышковский П. О. Ольвия и Рим... — С. 23.
1027
Латышев В. В. Исследования... — С. 190.
1028
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Указ. соч. — С. 86.
1029
Буйских С. Б. Фортификация Ольвийского государства (первые века н. э.). — К.. 1991. — С. 128.
1030
Симоненко А. В., Лобай Б. И. Указ. соч. — С. 87.
1031
Анохин В. А. К вопросу об ольвийской эре // НС. — 1971. — № 4. — С. 91; Карышковский П. О. Ольвия и Рим... — С. 23; Симоненко А. В., Лобай Б. И. Указ, соч. — С. 86; Крапивина В. В. Ольвия. — С. 145—146.
1032
Анохин В. А. К вопросу об ольвийской эре. — С. 91.
1033
Симоненко А В., Лобай Б. И. Указ. соч. — С. 71—75, 84—86.
1034
Анохин В. А. К вопросу об ольвийской эре. — С. 87—90; Его же. Монеты античных городов... — С. 61—63.
1035
Карышковский П. О. О монетах царя Фарзоя // Археологические памятники Северо-Западного Причерноморья. — К., 1982. — С. 73—74.
1036
Сапрыкин С. Ю. Ольвия и Боспор в I в. н. э. // Проблемы исследования Ольвии: Тезисы докладов и сообщений семинара. — Парутино, 1985. — С. 72.
1037
Сидоренко В. А. Фрагмент декрета раннеримского времени из раскопок под Мангупом // Проблемы античной культуры: Тезисы докладов Крымской научной конференции. — Ч. 1. — Симферополь, 1988. — С. 86—87.
1038
Виноградов Ю. Г. Ольвия и Траян // Восточная Европа в древности и средневековье: Проблемы источниковедения. Тезисы докладов. — М., 1990. — С. 32.
1039
Зубар В. М. Про похід... — С. 21—23.
1040
Буйских С. Б. Типы ольвийских укреплений римской эпохи // Античные древности Северного Причерноморья. — К., 1988. — С. 111—112.
1041
Буйских С. Б. Фортификация... — С. 67—68.
1042
Виноградов Ю. Г. Ольвия и Траян. — С. 28, 32.
1043
Герцигер Д. С. Античная торевтика. — Л., 1986.
1044
Виноградов Ю. Г. Ольвия и Траян. — С. 32.
1045
Карышковский П. О. Находки монет... — С. 51—57; Его же. Монетное дело Ольвии во второй половине II в. н. э. // Античная культура Северного Причерноморья в первые века н. э. — К., 1986. — С. 26.
1046
Виноградов Ю. Г. Ольвия и Траян. — С. 31.
1047
Латышев В. В. Исследования... — С. 193—194; Савостина Е. А. Указ. соч. — С. 134—136.
1048
Латышев В. В. Исследования... — С. 190.
1049
Ростовцев М. И. Военная оккупация Ольвии римлянами // ИАК. — 1915. — № 58. — С. 8; Alfoldy G. Noricum. Transl. by Antony Birley. — London—Boston, 1974. — P. 135.
1050
Буйских С. Б. Фортификация... — С. 107—117.
1051
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 155—158, 162, 218.
1052
Карышковский П. О. Находки монет... — С. 57.
1053
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 124—126; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 73.
1054
В. В. Латишев вважав, що ця подія трапилася не раніше літа 196 р. та не пізніше 198 р. П. Й. Каришковський відносив її до першої половини 202 р., до шлюбу Каракалли з Плавтіллою (середина вересня 202 р.), найімовірніше, до часів перебування Севера із синами в дунайських провінціях. В. О. Анохін датував її 198/199 рр.
1055
Латышев В. В. Исследования... — С. 195—197; Жебелев С. А. АХАІКА. В области древностей провинции Ахайи. — СПб., 1903. — X. — С. 100; Jones А. Н. М. The Roman Economy... — Р. 6, 11—12.
1056
Латышев В. В. Исследования... — С. 215—216, 247, 257—270, 277, 300—302; Гайдукевич В. Ф. История античных городов... — С. 62—63.
1057
Magie D. Roman Rule in Asia Minor to the End of the Third Century after Christ. — Princeton, New-Jersey. — 1950. — Vol. 1. — P. 643—645.
1058
Жебелев С. А. АХАІКА. — С. 360.
1059
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 63—64.
1060
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — К., 1985. — С. 114—115; Зубар В. М., Сон Н. О. Зазн. праця. — С. 12—15.
1061
Jones А. Н. М. The Roman Economy... — Р. 14—15.
1062
Крапивина В. В. Ольвия. — С. 33—35, 151—152.
1063
Jones А. Н. М. The Roman Economy... — Р. 29— 31.
1064
Златковская Т.Д. Мезия... — С. 121.
1065
Ростовцев М. И. Военная оккупация... — С. 14—15; Русяєва А. С. Негрецькі елементи в релігії Ольвії римського часу // Археологія. — 1982. — № 37. — С. 7—9.
1066
Русяєва А. С. Негрецькі елементи... — С. 9—13; Ті ж. О культурной жизни... — С. 23.
1067
Книпович Т. Н. К вопросу о римлянах в составе населения Ольвии I—III вв. н. э. // Античная история и культура Средиземноморья и Причерноморья. — Л., 1968. — С. 189—192, 197; Савостина Е. А. Указ. соч. — С. 129—139.
1068
Кадеев В. И. Указ, соч. — С. 99—100.
1069
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 129—131; Сон Н. А. К истории позднеантичной Тиры // Античная культура Северного Причерноморья в первые века нашей эры. — К., 1986. — С. 142—153.
1070
Ці походи ми називаємо «скіфськими», або «готськими» умовно, тому що в них взяли участь різні етнічні групи. Не виключено, що у першому розгромі Ольвії основними нападниками були сармати; північногерманські племена (готи) зафіксовані в районі Ольвії не раніше середини — третьої чверті III ст. (див.: Магомедов Б. В. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. — К., 1987. — С. 93).
1071
Крапивина В. В. О двух «готских» разгромах Ольвии // Древнее Причерноморье. II чтения памяти профессора П. О. Карышковского: Тез. докл. — Одесса, 1991. — С. 47—48.
1072
Латышев В. В. Исследованя... — С. 211; Гайдукевич В. Ф. История античных городов... — С. 65 та ін.
1073
Буданова В. 17. Передвижения готов в Северном Причерноморье и на Балканах в III в. н. э. (по данным письменных источников) // ВДИ. — 1982. — № 2. — С. 170.
1074
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 128—129.
1075
Там же. — С. 127—128; Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 74.
1076
Згідно з повідомленням Ю. Г. Виноградова, останній напис датується саме часом О. Севера.
1077
Ременников А. М. Борьба племен Северного Причерноморья с Римом в III в. н. з. — М., 1954. — С. 127, 144—145; Буданова В. П. Готы в эпоху великого переселения народов. — М., 1990. — С. 92—99.
1078
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 129.
1079
Гороховський Є. Л., Зубар В. М., Гаврилюк Н. О. Про пізню дату деяких античних городищ Ольвійської хори // Археологія. — 1985. — Вип. 49. — С. 37.
1080
Погребова Н. Н. Указ. соч. — С. 235—237.
1081
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 84—85.
1082
Там же.
1083
Златковская Т.Д. Мезия... — С. 53—54.
1084
Коциевский А. С. Несколько неизданных монет Тиры из частных собраний // Нумизматика античного Причерноморья. — К., 1982. — С. 120; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 88.
1085
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 89.
1086
Анохин В. А. Монеты античных городов... — С. 97—98.
1087
Златковская Т.Д. Мезия... — С. 56—57.
1088
Фрязинов С. Принцепс, аристократия и сенат в древнем Риме времен Нерона // Ученые записки исторического факультета. Московский обл. пед. ин-т. — М., 1940. — Т. 2. — С. 204—208.
1089
Marquardt I. Romische Staatsverwaltung. — Leipzig, 1881. — Bd. I. — S. 84.
1090
Бикерман Э. Хронология древнего мира. — М., 1975. — С. 65—72.
1091
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 88.
1092
Моммзен Т. История Рима. Провинции от Цезаря до Диоклетиана. — М., 1949. — Т. 5. — С. 225; Кудрявцев О. В. Эллинские провинции Балканского полуострова во II в. н. э. — М., 1954. — С. 125.
1093
У римську епоху мито за право перевезення по мостах, шляхах, річках в ті чи ті райони, які перебували під владою Риму, становило 2,5% (quadragesima) від ціни товару (див.: Фюстель де Куланж. История общественного строя Франции. — Т. 1: Римская Галлия. — СПб., 1901. — С. 341—342). Деякі товари підлягали миту у 8%, але такий великий відсоток збирався лише з тих товарів, які ввозилися в Рим уперше (див.: Финлей Г. Греция под римским владычеством со времени завоевания римлянами до падения их на востоке (4 в. до н. э. — 717 г. н. э.) — М., 1877. — С. 43).
1094
Зограф А. Н. Монеты Тиры. — М., 1957. — С. 77—80.
1095
Карышковский П. О. Новые тирасские надписи // Античная Тира и средневековый Бєлгород. — К., 1979. — С. 86—87.
1096
Карышковский П. О. Новые тирасские надписи. — С. 81—82.
1097
Тюменев А. И. В. В. Латышев и история Херсонеса // СА. — 1958. — Т. 28. — С. 23.
1098
Соломоник Э. И. Новые эпиграфические памятники... — С. 33—34.
1099
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 66—67.
1100
Шеффер В. Афинское гражданство и народное собрание. — М., 1891. — С. 196.
1101
Kubitschek W. Tribus // RE. — 1937. — Bd. 12. — № 2. — Sp. 2518; Немировский А. И. История раннего Рима и Италии. — Воронеж, 1962. — С. 142—143.
1102
Карышковский П. О. Материалы к собранию древних надписей Сарматии и Тавриды // ВДИ. — 1959. — № 4. — С. 112.
1103
Schultheβ О. Гραμματείς // RE. — 1911. — Bd. VII. — Sp. 1773—1774.
1104
Максимова М. И. Античные города Юго-Восточного Причерноморья. Синопа, Амис, Трапезунд. — М., 1956. — С. 355; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ, соч. — С. 129.
1105
Свенцицкая И. С. Разрушение гражданского коллектива и полисной собственности в провинции Азии // ВДИ. — 1969. — № 3. — С. 131.
1106
Савостина Е. А. Римские имена... — С. 136, 139; Кадеев В. И. Указ. соч. — С. 90—100.
1107
Журавлев О. П. Фауна Ольвийского государства и Тиры первых веков нашей эры // Культура античных городов Северного Причерноморья в первые века нашей эры. — К., 1986. — С. 640.
1108
Там же. — С. 639—640.
1109
Крыжицкий С. Д. Жилые дома античных городов... — С. 157—161.
1110
Сокольский Н. И. Деревообрабатывающее ремесло... — С. 111—112; Козуб Ю. И. Быт, — С. 507.
1111
Мак-Коркодейл Ч. Убранство жилого интерьера от античности до наших дней. — М., 1990. — С. 12, 15.
1112
Лапін В. В. Побут // Археологія Української РСР. — 1971. — Т. 2. — С. 480; Козуб Ю. И. Быт, — С. 509—510.
1113
Лапін В. В. Побут. — С. 481.
1114
Козуб Ю. И. Быт. — С. 506—507.
1115
Цветаева Г. А. Мебель, бытовая утварь, отопление, освещение, предметы туалета, игрушки // Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 226.
1116
Козуб Ю. И. Быт. — С. 505.
1117
Там же. — С. 504; Цветаева Г.А. Мебель... — С. 227.
1118
Лапін В. В. Побут. — С. 479—480; Козуб Ю. И. Быт. — С. 507.
1119
Лапін В. В. Побут. — С. 479—480; Козуб Ю. И. Быт. — С. 505—507.
1120
Цветаева Г. А. Мебель... — С. 227.
1121
Сорокина Н. П. Стеклянная посуда. — С. 234—236.
1122
Лапін В. В. Побут. — С. 481.
1123
Цветаева Г. А. Мебель... — С. 228.
1124
Лапін В. В. Побут, — С. 481; Козуб Ю. И. Быт. — С. 512.
1125
Лапін В. В. Побут. — С. 482.
1126
Цветаева Г. А. Одежда и украшения // Археология СССР. Античные государства Северного Причерноморья. — М., 1984. — С. 236.
1127
Цветаева Г. А. Одежда и украшения... — С. 237.
1128
Соломоник Э. И. Латинские надписи. — С. З и сл.; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 113 и сл.; Сон Н. А. Тира римского времени. — С. 14.
1129
Латышев В, В. Исследования... — С. 177.
1130
Русяева А. С. О культурной жизни... — С. 21—22.
1131
Неверов О. Я. Гностические геммы, перстни и амулеты Юга СССР // ВДИ. — 1979. — № 1. — С. 95—103.
1132
Соломоник Э. И. Метрическая эпитафия III в. н. э. // ВДИ. — 1964. — № 4. — С. 139—144.
1133
Шелов-Коведяев Ф. В. Березанский гимн острову и Ахиллу // ВДИ. — 1990. — № 3. — С. 49—62.
1134
Кобылина М. М. Театр, актеры, музыкальные инструменты // АГСП. — М., 1984. — С. 219. — Табл. 169.
1135
Соломоник Э. И. Новые эпиграфические памятники... — С. 99—103.
1136
Максимова М. М., Наливкина М. М. Скульптура. — С. 310—322; Иванова А. П. Скульптура... — С. 118—145; Кобылина М. М. Скульптура // АГСП. — 1984, — С. 213.
1137
Античная скульптура Херсонеса. — К., 1976. — С. 95—101; Русяева А. С. О культурном развитии... — С. 6—19; Ее же. Искусство. — С. 533—537.
1138
Кобылина М. М. Скульптура Боспора // МИА. — 1956. — С. 178; Максимова М. И., Наливкина М. А. Указ. соч. — С. 310—322; Соколов Г. И. Античное Причерноморье. — № 116, 117, 120, 131—133.
1139
Соколов Г. И. Указ. соч. — № 173.
1140
Античные терракоты Северного Причерноморья. — САИ. — Г1-11. — М., 1971; 1974; Кобылина М. М. Изображения восточных божеств в Северном Причерноморье в первые века нашей эры. — М., 1978. — С. 10 и сл.
1141
Прушевская Е. О. Художественная обработка металла. — С. 350—355; Кобылина М. М. Изображения восточных божеств... — С. 110 и сл.
1142
Прушевская Е. О. Художественная обработка металла. — С. 350—354; Зубарь В. М. Некрополь Херсонеса Таврического I—IV вв. — К., 1982. — С. 93 и сл.
1143
Книпович Т. Н. Художественная керамика. — 1955. — С. 372 и сл.; Кастанаян Е. Г., Арсеньева Т. М. Керамика // АГСП. — М., 1984. — С. 231—232.
1144
Сорокина Н. П. Стеклянная посуда. — С. 233—236.
1145
Иванова А. П. Художественные изделия из дерева и кости // АГСП. — М., 1955. — С. 418 и сл.
1146
Иванова А. П. Художественные изделия... — С. 432—436.
1147
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 328—329; Блаватский В. Д. Античная история и археология. — С. 191—195.
1148
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 110.
1149
Соломоник Э. И. Из истории религиозной жизни в северопонтийских городах позднеантичного времени // ВДИ. — 1973. — № 1. — С. 55—77; Кобылина М. М. Изображения восточных божеств... — С. 10—162; Русяєва А. С. Негрецькі елементи... — С. 6—13.
1150
Blawatsky W., Kochelenko G. Le culte de Mithra sur la cote septentrionale de la Mer Noire. — Leiden, 1966. — P. 3—36; Pу слева A.C. Негрецькі елементи... — С. 10—11.
1151
Тачева-Хитова М. История на источните култове в Долна Мизия и Тракия V в. пр. н. е. — IV в. от н. е. — София, 1982. — С. 439—454 (с лит.).
1152
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 119.
1153
Ростовцев М. И. Святилище фракийских богов и надписи бенефициариев в Ай-Тодоре // ИАК. — Вып. 40. — 1911. — С. 1—42; Щеглов А. Н. Фракийские посвятительные рельефы из Херсонеса Таврического // МИА. — 1969. — 150. — С. 135—177; Фурмансъка А. І. Рельєфи вершників з Тіри. — Арехологія. — 1965. — 19. — С. 158—163.
1154
Соломоник Э. И. Из истории... — С. 57.
1155
Кобылина М. М. Изображения восточных божеств... — С. 19—20; Тачева-Хитова М. Указ. соч. — С. 286—295.
1156
Зубарь З. М. О некоторых аспектах идеологической жизни населения Херсонеса Таврического в позднеантичный период // Обряды и верования древнего населения Украины. — К., 1990. — С. 68—69.
1157
Мещеряков В. Ф. Державні культи Діви і Херсонас у Херсонесі Таврійському I—III ст. // ВХУ. — 1980. — № 201. — С. 64-72.
1158
Зограф А. Н. Указ. соч. — С. 209.
1159
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 116—117; Сон Н. А. Греческие культы Тиры... — С. 125—135.
1160
Русяева А. С. Религия и культы... — С. 50—54, 62—66, 75—80.
1161
Тачева-Хитова М. О. О культе ΘЕОΣ YΨIΣTOΣ на Боспоре // ВДИ. — 1978. — № 1. — С. 133—142; Левинская И. А. Культ ΘЕОΣ YΨIΣTOΣ на Боспоре. К вопросу о влиянии культа Сабазия // Античная балканистика. — М., 1987. — С. 67—73.
1162
Зубарь В. М. Некрополь Херсонеса... — С. 124—125; Русяева А. С. Религия и культы... — С. 184—190.
1163
Ременников А. М. Борьба племен... — С. 18—72, 144.
1164
Там же. — С. 73—144.
1165
Анисимов А. И. О продвижении готского союза в Северо-Восточное Причерноморье в середине III в. н. э. (по нумизматическим данным) // Скифия и Боспор: Тезисы докладов. — Новочеркасск, 1989. — С. 128—130; Буданова Б. П. Готы в эпоху... — С. 92—94.
1166
Пиоро И. С., Герцен А. Г. Клад антонинианов из с. Долинное Крымской области // НС. — 1974. — № 5. — С. 81—90.
1167
Ременников А. М. Борьба племен... — С. 97.
1168
Там же. — С. 106.
1169
Карышковский П. О. Из истории поздней Ольвии // ВДИ. — 1968. — № 1. — С. 179; Крапивина В. В. К вопросу о застройке Ольвии во II—III вв. // Античная культура Северного Причерноморья. — К., 1984. — С. 212; Карышковский П. О., Клейман И. Б. Древний город Тира. — К., 1985. — С. 134; Гороховський Є. Л., Зубар В. М., Гаврилюк Н. О. Зазн. праця. — С. 25—37.
1170
Ременников А. М. Борьба племен... — С. 110—113.
1171
Буданова В. П. Готы в эпоху... — С. 97—98.
1172
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 137; Буданова В. П. Готы в эпоху... — С. 100—101, 105.
1173
Гороховський Є. Л., Зубар В. М., Гаврилюк Н. О. Зазн. праця. — С. 25—26.
1174
Высотская Т. Н. Неаполь — столица государства поздних скифов. — К., 1979. — С. 159—160.
1175
Высотская Т. Н. Поздние скифы в Юго-Западном Крыму. — К., 1972. — С. 61; Гороховсъкий Є. Л., Зубар В. М., Гаврилюк Н. О. Зазн. праця. — С. 31—32; Пиоро И. С. Крымская Готия. — К., 1990. — С. 25, рис. 2.
1176
Высотская Т. Н. Поздние скифы... — С. 63, 187.
1177
Колтухов С. Г. Пізньоскіфські поселення Східної частини Передгірського Криму // Археологія. — 1991. — № 4. — С. 88.
1178
Кругликова И. Т. Боспор в позднеантичное время. — С. 40, 188, 220; Порівн.: Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 208.
1179
Фролова Н. А. История правления Рескупорида V (242—276 гг.) по нумизматическим данным // СА. — 1980. — № 3. — С. 63; Анохин В. А. Монетное дело Боспора. — С. 124.
1180
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — М.; Л., 1949. — С. 452; Блаватский В. Д, Пантикапей. — С. 209.
1181
Кругликова И. Т. Боспор в позднеактичное время. — С. 40; Фролова Н. А. Вторжения варварских племен в города Северного Причерноморья по нумизматическим данным // СА. — 1989. — № 4. — С. 196—206.
1182
Исанчурин Р. А., Исанчурин Е. Р. Монетное дело царя Радамсада // НЭ. — 1989. — Т. 15. — С. 83.
1183
Масленников А. А. Население Боспорского государства... — С. 169.
1184
Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 480—483. Пор.: Gajdukevic V. F. Op. cit. — S. 513; Блаватский В. Д. Пантикапей. — С. 214; Кобылина М. М. Разрушения гуннов в Фанагории // Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. — М., 1978. — С. 30—35; Шелов Д. Б. Волго-Донские степи в гуннское время // Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. — М., 1978. — С. 85, 86 и др.
1185
Сазанов А. В., Иващенко Ю. Ф. К вопросу о датировках позднеантичных слоев городов Боспора // СА. — 1989. — № 1. — С. 84—102; Сазанов А. В. О хронологии Боспора ранневизантийского времени // СА. — 1989. — № 4. — С. 41—60; Його ж. Боспор у ранньовізантійський час // Археологія. — 1991. — № 2. — С. 16—26.
1186
Сазанов А. В., Иващенко Ю. Ф. Указ. соч. — С. 84—102; Сазанов А. В. О хронологии... — С. 41—60.
1187
Сазанов А. В. Боспор у ранньовізантійський час. — С. 20—28.
1188
Латышев В. В. Сборник греческих надписей христианских времен из Южной России. — СПб., 1896. — С. 101—105.
1189
Там же. — С. 105—109.
1190
Сазанов А. В. Боспор у ранньовізантійський час. — С. 24—26.
1191
Блаватский В.Д. Пантикапей. — С. 153, 160.
1192
Там же. — С. 219.
1193
Анохин В. А. Монетное дело Боспора... — С. 133.
1194
Зограф А. Н. Античные монеты // МИА. — 1951. — Т. 16. — С. 212.
1195
Блаватский В.Д. Пантикапей. — С. 219.
1196
Кругликова И. Т. Боспор в позднеантичное время. — С. 22—23.
1197
Масленников А А Население Боспорского государства... — С. 43, 61—62, 150, 228.
1198
Харматта Я. Из истории Херсонеса Таврического и Боспора // Античное общество. — М., 1967. — С. 205, 208.
1199
Пиоро И. С. Крымская Готия. — С. 90—109.
1200
Сидоренко В. А. К вопросу этнической атрибуции Ай-Тодорского клада монет IV — начала V в. с подражаниями «лучистенского типа» // Материалы к этнической истории Крыма (VII в. до н. э. — VII в.). — К., 1987. — С. 133—144.
1201
Зубар В. М., Козак Д. Н. Рец.: Пиоро И. С. Крымская Готия. — К., 1990 // Археологія. — 1992. — № 1. — С. 127—131.
1202
Кадеев В. И. Херсонес Таврический... — С. 36; Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Экономические связи античных городов Северного Причерноморья (по материалам Херсонеса). — Харьков, 1989. — С. 61, 93.
1203
Зубарь В. М. О государственном устройстве Херсонеса конца IV в. // Проблеми історії та археологи давнього населення Української РСР: Тези доповідай. — Одеса, 1989. — С. 82—83.
1204
Не можна погодитися з висновком про занепад виноградарства і виноробства. Цей висновок було зроблено свого часу на основі хибної інтерпретації нумізматичного матеріалу і зараз він не може бути прийнятий. На користь цього також свідчать численні знахідки амфорної тари на городищах і поселеннях в Інкерманській долині та на Південному узбережжі Криму (Талас Д. Л. Вопросы периодизации истории Херсонеса в эпоху раннего средневековья // ВВ. — 1961. — Т. 18. — С. 65; Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Указ. соч. — С. 60, 89).
1205
Талис Д. Л. Указ. соч. — С. 56—58.
1206
Див.: Кадеев В. И., Сорочан С. Б. Указ. соч. — С. 60, 89.
1207
Гилевич А. М. Античные иногородние монеты... — С. 40, 57.
1208
Карышковский П. О. Монеты Ольвии... — С. 130.
1209
Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Указ. соч. — С. 156.
1210
Лейпунская Н. А. Предместье первых веков нашей эры в Нижнем городе Ольвии // Античные древности Северного Причерноморья. — К., 1988. — С. 72, 78—79.
1211
Карышковский Л. О. Из истории поздней Ольвии. — С. 168—179.
1212
Крапивина Б. В. Ольвия. — С. 155.
1213
Карышковский П. О. Из истории поздней Ольвии. — С. 178—179; Крапивина В. В. О характере застройки Ольвии во II—III вв. н. э. // Античная культура Северного Причерноморья. — К., 1984. — С. 212; Гороховський Є. Л., Зубар В. М., Гаврилюк Н. О. Зазн. праця. — С. 37.
1214
Ременнников А. М. Борьба племен... — С. 135—138; Буданова В. П. Готы в эпоху... — С. 105—113.
1215
Магомедов Б. В. Черняховская культура... — С. 13.
1216
Там же. — С. 91—93.
1217
Гудкова А. В. О классификации памятников III—IV вв. в Днепро-Дунайской степи // Археологические памятники степей Поднепровья и Подунавья. — К., 1989. — С. 43.
1218
Магомедов Б. Б. Черняховская культура... — С. 91; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко Б. М. Указ. соч. — С. 219.
1219
Dorutiu-Boilă Е. Incursiunea carpilor din anul 214 e. n. // SCIV. — 1973. — T. 24. — № 3. — P. 435—441; Карышковский П. О. Из истории Тиры в первой трети III в. н. э. // Исследования по античной археологии Юго-Запада Украинской ССР. — К., 1980. — С. 76—80.
1220
Сон Н. А. Из истории позднеантичной Тиры // Античная культура Северного Причерноморья в первые века нашей эры. — К., 1986. — С. 142—153.
1221
Карышковский П. О. Новые тирасские надписи. — С. 87.
1222
Крыжицкий С. Д., Клейман И. Б. Раскопки Тиры... — С. 45—54.
1223
Зограф А. И. Монеты Тиры. — С. 42.
1224
Карышковский П. О., Коциевский А. С. Античные монеты из раскопок Тиры // Античная Тира и средневековый Белгород. — К., 1979. — С. 90.
1225
Клейман И. Б. Раскопки помещения вексилляции I Италийского легиона в Тире // МАСИ. — 1971. — Вып. 7. — С. 235.
1226
Крыжицкий С. Д., Клейман И. Б. Раскопки Тиры... — С. 45.
1227
Кругликова И. Т. Дакия в эпоху римской оккупации. — М., 1955. — С. 154— 159; Vladescu С. М. Armata Romana in Dacia Inferior. — Bucureςti, 1983. — P. 288.
1228
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 132—133.
1229
Ременников А. М. Борьба племен... — С. 97.
1230
Павленко Ю. В., Сон Н. О. Пізньоантична Тіра та ранньодержавне об'єднання візіготів // Археологія. — 1991. — № 2. — С. 6—16.
1231
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 137.
1232
Крыжицкий С. Д., Клейман И. Б. Раскопки Тиры... — С. 53.
1233
Крижицький С. Д., Клейман І. Б. Житловий будинок і укріплення Тіри перших століть нашої ери // Археологія. — 1978. — № 25. — С. 95.
1234
Самойлова Т. Л. Основные типы амфор І—IV вв. н. э. из Тиры // Археологические исследования Северо-Западного Причерноморья. — К., 1978. — С. 261—266; Сон Н. А., Сорочан С. Б. Античные светильники из Тиры // Античные древности Северного Причерноморья. — К., 1988. — С. 115—133.
1235
Вульпе Р. Верхний вал Бессарабии и проблема гревтунгов к западу от Днестра // Материалы и исследования по археологии Юго-Запада СССР и РНР. — Кишинев, 1960. — С. 269—274; Бондарь Р. Д. Некоторые проблемы истории нижнедунайского лимеса // ВДИ. — 1973. — № 3. — С. 153.
1236
Крижицький С. Д., Клейман І. Б. Зазн. праця. — С. 91.
1237
Карышковский П. О., Клейман И. Б. Указ. соч. — С. 139.
1238
Шелое Д. Б. История... — С. 20.
1239
Анохин В. А. Монетное дело Херсонеса. — С. 80—88; Его же. Монетное дело Боспора. — С. 122—133.
1240
Див. літ.: Масленников А. А. Население Боспорского государства в первые века нашей эры. — М., 1992. — С. 146—148.
1241
Мещеряков В. Ф. Религия и культы Херсонеса Таврического в I—IV в. н. э. Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — М., 1980. — С. 11; Зубарь В. М. О некоторых аспектах... — С. 61 и сл. Це саме стосується Ольвії і Тіри, хоч тут і не знайдено поки що ніяких матеріалів, що свідчили б про культурне життя в розглядуваний період.
1242
Масленников А. А. Население Боспорского государства... — С. 35—43; Зубарь В. М. Некрополь Херсонеса... — С. 122—124.
1243
Диатроптов П. Д. Распространение христианства в Северном Причерноморье // Автореф. дис... канд. ист. наук. — М., 1988. — С. 7.
1244
Мещеряков В. Ф. О времени появления христианства в Херсонесе Таврическом// Актуальные проблемы изучения истории религии и атеизма. — Л., 1978. — С. 121—134; Диатроптов П. Д. Распространение христианства в Херсонесе Таврическом в IV—VI веках н. э. // Античная гражданская община. — М., 1986. — С. 127—150; Зубаръ В. М. Возникновение и утверждение христианства в Херсонесе Таврическом // Византийская Таврика. — К., 1991. — С. 10—18.
1245
Латышев В. В. Жития святых епископов херсонских. Исследование и тексты // Записки имп. Акад. наук по историко-филологическому отд. — СПб., 1906. — Т. 8. — № 3. — С. 16—17.
1246
Див. літ.: Погорелая В. В. Остров св. Эферия // Древнейшие государства на территории СССР. — М., 1985. — С. 188—190.
ТЕЛЕГРАМКанал с обзорами, анонсами новинок и книжными подборками
Книжный Вестник
Бот для удобного поиска книг (если не нашлось на сайте)
Поиск книг
Свежие любовные романы в удобных форматах
Любовные романы
О психологии, саморазвитии и личностном росте
Саморазвитие
Детективы и триллеры, все новинки
Детективы
Фантастика и фэнтези, все новинки
Фантастика
Отборные классические книги
Классика
ВКОНТАКТЕБиблиотека с любовными романами, которая наверняка придётся по вкусу женской части аудитории
Любовные романы
Библиотека с фантастикой и фэнтези, а также смежных жанров
Фантастика
Самые популярные книги в формате фб2
Топ фб2
книги