1. Основна хвиля вибухів і підпалів тривала з 24 по 28 вересня, пожежа ще тривала протягом двох тижнів (радянські терористи підривали і підпалювали будинки і пізніше).
2. Від вибухів і пожеж загинуло кілька тисяч киян і кілька сотень німців.
3. 50 тисяч киян залишилися без житла і майна, по всьому Києву вешталися бездомні люди із врятованими пожитками.
4. Для запобігання загибелі людей, німці виселили мешканців із центральної частини міста і виставили навколо неї оточення.
5. У вересні в Києві діяла комендантська година – з 20.00 до 5.00 за ` німецьким часом`.
Якщо поєднати ці факти з розповідями (а ми маємо справу виключно з розповідями) про `трагедію Бабиного Яру`, то виникає безліч питань.
Перший і найголовніший питання: навіщо німцям необхідно було терміново розстрілювати всіх київських євреїв під час пожежи, а не ізолювати їх у гетто – так як німці робили це у всіх завойованих країнах, у тому числі і в Україні?
Навіщо взагалі знадобився розстріл всіх київських євреїв у момент пожежі? Це тим більше нез`ясовано, враховуючи, що розстріл десятків тисяч людей це відволікання величезної кількості людей і ресурсів та ретельної підготовки.
Євреї розповідають що для оточення місця розстрілу та прилеглих вулиць знадобилося 1200 німецьких солдатів. Напевно не менша кількість солдат була потрібна і для цілодобового двотижневого оточення немаленького центру Києва.