Книга вигаданих істот - читать бесплатно онлайн полную версию книги автора Хорхе Луїс Борхес (ч. extra)

Коментарі

1

Бертон, Роберт (1577–1640) — англійський філософ-мораліст і письменник.

2

Чітторгарх — старовинний форт у штаті Раджастан (Індія).

3

«Фарсалія» — незакінчена поема римського поета Лукана (39—65) про війну між Цезарем і Помпеєм.

4

Катон, Марк Порцій (95–46 до н. е.) — римський політичний і військовий діяч.

5

«Скарбниця» — алегорична поема Брунетто Латіні.

6

Латіні, Брунетто (бл. 1220–1294) — флорентійський поет, учений, державний діяч, опікун Данте.

7

Браун, Томас (1605–1681) — англійський лікар і письменник.

8

Сведенборг, Еммануїл (1688–1772) — шведський філософ-містик і теолог.

9

Блейк, Вільям (1757–1823) — англійський поет, художник і гравер.

10

Одін — верховний бог скандинавського пантеону.

11

Лейн, Едвард Вільям (1801–1871) — англійський арабіст.

12

Сакс, Ганс (1494–1576) — німецький поет.

13

Гріммельсгаузен, Ганс Якоб Крістофель фон (бл. 1622–1676) — німецький письменник.

14

Честертон, Гілберт Кіт (1877–1936) — англійський письменник.

15

Леон, Луїс де (1528–1591) — іспанський поет-містик.

16

Валера, Сіпріано де (1531 або 1532 — 1602) — іспанський гуманіст.

17

Бретань — регіон на північному заході Франції.

18

Грімм (брати Якоб, 1785–1863 та Вільгельм, 1786–1859) — німецькі письменники.

19

Стівенсон, Роберт Льюїс (1850–1894) — англійський письменник.

20

Бертон, Річард Френсіс (1821–1890) — англійський письменник, історик, географ, дослідник Сходу та Південної Америки.

21

Асін Паласіос, Мітель (1871–1944) — іспанський арабіст, церковний діяч, президент Королівської академії іспанської мови (від 1943).

22

Мурсія — місто в Іспанії.

23

Пліній Старший (бл. 23 — 79) — римський письменник і вчений.

24

Чосер, Джефрі (бл. 1343–1400) — англійський письменник.

25

Альдрованді, Уліссе (1522–1605) — італійський учений.

26

Вульгата — латинський переклад Біблії з IV ст.

27

Кеведо-і-Вільєгас, Франсіско (1580–1645) — іспанський письменник.

28

Лорбер, Якоб (1800–1864) — австрійський музикант і християнський містик.

29

Парси — члени зороастрійської громади Індії, нащадки втікачів з Персії (VIII–X ст.) внаслідок її ісламізації.

30

Ат-Табарі, Абу Джафар Мухаммад ібн Джарір (839—923) — мусульманський історик, правознавець і тлумач Корану.

31

Персеполіс (інші назви: Перса, Персеполь) — місто — весняна резиденція перських владарів, захоплене й спалене 330 р. до н. е. Александром Македонським.

32

Маздаїзм — інша назва зороастризму, що походить від імені головного божества Ахура Мазди.

33

Геракліт (бл. 540 — бл. 480 до н. е.) — давньогрецький філософ.

34

Морріс, Вільям (1834–1896) — англійський художник, письменник, теоретик мистецтва.

35

Гесіод — давньогрецький поет VIII–VII ст. до н. е.

36

Сервій (повне ім’я — Мавр Сервій Гонорат) — римський граматик кінця IV ст., коментатор Вергілія.

37

Вергілій Марон, Публій (70—19 до н. е.) — римський поет.

38

Геката — у давньогрецькій міфології — богиня Місяця, згодом богиня чаклунства, володарка всіх чудовиськ і примар.

39

Прозерпіна — римське ім’я Персефони, дочки Деметри й Зевса.

40

Діана — римська богиня рослинності.

41

Луна — богиня Місяця.

42

Фурії — римські богині помсти.

43

Парки — римські богині долі.

44

Аполлоній Родоський (295—215 до н. е.) — давньогрецький поет і граматик.

45

Аріосто, Лудовіко (1474–1533) — італійський поет і драматург.

46

Пресвітер Іоанн — легендарний середньовічний правитель християнської держави на території сучасної Ефіопії.

47

Марути — у ведичній міфології — божества бурі, вітру, грому та блискавки.

48

Гваліор — місто в Індії.

49

Пурани — канонічні тексти індуїзму.

50

«Нагананда» («Радість змій») — давньоіндійська драма, приписувана правителю Харше (606—648).

51

Еггелінг, Вікінг (1880–1925) — швейцарський художник-авангардист.

52

Німбарка — середньовічний індійський теолог.

53

Діодор Сицилійський — грецький історик І ст. до н. е.

54

«Бібліотека» Аполлодора — історія давньогрецьких міфів, приписувана історику Аполлодору Афінському (180—119 до н. е.).

55

Лемпріер, Джон (1765–1824) — англійський лексикограф, історик, письменник, автор «Класичної бібліотеки» («Словника античності»).

56

Іолай — у давньогрецькій міфології — небіж, вірний товариш і супутник Геракла.

57

Парацельс (справжнє ім’я — Філіп Авреол Теофраст Бомбаст фон Гогенгайм, 1493–1541) — швейцарський філософ, лікар, природознавець.

58

Еріугена, Іоанн Скот (бл. 810 — після 877) — середньовічний філософ.

59

Бен Уркенос, Еліезер (кінець І — перша половина II ст.) — рабин, тлумач Талмуда.

60

Рава (справжнє ім’я — Абба бен Йосип бар Хама; бл. 280—352) — рабин, тлумач Талмуда.

61

Рав Зейра (точні роки життя невідомі) — рабин, тлумач Талмуда.

62

Майрінк, Густав (1868–1932) — австрійський письменник.

63

Еліазар із Вормса (повне ім’я — Еліазар бен Єгуда бен Калонімус, бл. 1176–1238) — середньовічний містик, знавець Талмуда.

64

Геродот Галікарнаський (484—425 до н. е.) — давньогрецький історик.

65

Арімаспи — міфічний народ, який жив на північному сході стародавнього світу і вів безупинну війну з грифонами за скарби, які ті охороняли.

66

Мандевіль, Джон — ім’я оповідача в знаменитій книзі XIV ст. «Пригоди сера Джона Мандевіля».

67

Поло, Марко (бл. 1254–1324) — італійський мандрівник.

68

Бестіарії — збірники середньовічних творів, що містили описи звірів і птахів, супроводжувані алегоричними тлумаченнями.

69

Ісидор Севільський (560—636) — церковний діяч, архієпископ Севільї.

70

Дідрон, Адольф Наполеон (1806–1867) — французький історик мистецтва та археолог.

71

Кондільяк, Етьєн Бонно де (1715–1780) — французький філософ.

72

Бреє, Еміль (1876–1952) — французький філософ.

73

Лотце, Рудольф Герман (1817–1881) — німецький філософ і лікар.

74

Файхінгер, Ганс (1852–1933) — німецький філософ.

75

Росетті, Данте Габріель (1828–1882) — англійський поет і художник.

76

Готорн, Натаніел (1804–1864) — американський письменник.

77

Мюссе, Альфред де (1810–1857) — французький письменник.

78

Шолем, Гершом (1897–1982) — гебрайський філософ, історик релігії.

79

Єйтс, Вільям Батлер (1865–1939) — ірландський поет і драматург.

80

Трахтенберг, Джошуа (1904–1959) — рабин, автор книжки «Гебрайська магія та забобони».

81

Кетеб Мерірі — демон у гебрайській міфології.

82

Аль-Казвіні, Абу Ях’я Закарія ібн Мухаммад (бл. 1203–1283) — арабський учений і письменник.

83

Ібліс — в ісламі — ангел, що протиставив себе Аллаху.

84

Геомантія — ворожіння, побудоване на тлумаченні позначок або рисунків на землі.

85

Конфуцій (Кун Фу-цзи, учитель Кун; 551–479 до н. е.) — китайський філософ.

86

«Беовулф» — англосаксонський героїчний епос.

87

Геснер, Конрад (1516–1565) — швейцарський природознавець.

88

Святий Августин (Августин Аврелій; 354-430) — християнський філософ, теолог і письменник.

89

Юнг, Карл Густав (1875–1961) — швейцарський філософ і психолог.

90

Сима Цянь (між 145 та 135 — 86 до н. е.) — китайський історик, автор знаменитого твору «Шицзи» («Історичні нотатки»).

91

Лао-цзи (учитель Лао; VI–V ст. до н. е.) — китайський філософ.

92

«Ї-цзін» («Книга перемін») — пам’ятка стародавньої китайської літератури.

93

Чжан Сен’ю (період творчості: 490—540-ті рр.) — китайський художник, один із засновників школи національного живопису.

94

Чжуан-цзи (369—286 до н. е.) — китайський філософ.

95

Веллс, Герберт Джордж (1866–1946) — англійський письменник.

96

Ктесій з Кніди — історик і лікар IV ст. до н. е., автор «Історії Персії»; потрапивши в полон до персів, тривалий час був придворним лікарем Артаксеркса II Мнемона.

97

Артаксеркс II Мнемон — перський цар (правив протягом 404—359 до н. е.)

98

Шрадер, Ебергард (1836–1908) — німецький сходознавець, лінгвіст і протестантський теолог.

99

Каркадан (мовою фарсі — «володар пустелі») — міфічна тварина, що нібито жила в Персії, Індії та на півночі Африки.

100

Пізанелло (справжнє ім’я — ді Пуччо Пізано, Антоніо; бл. 1395 — бл. 1455) — італійський художник і медальєр.

101

Сутхілл, Вільям Едвард (1861–1935) — англійський місіонер у Китаї, згодом відомий синолог.

102

Шунь — легендарний імператор Стародавнього Китаю.

103

Казіні, Томмазо (1859–1917) — італійський письменник та історик.

104

Лугонес Аргуельйо, Леопольдо (1874–1938) — аргентинський письменник.

105

Ацута — синтоїстське святилище в Японії.

106

Пост Вілер, Джордж (1869–1956) — американський журналіст, письменник і дипломат.

107

Хатхор — у Стародавньому Єгипті — богиня неба, а також любові, веселощів і музики.

108

«Листи повчальні та цікаві» — здійснене в 1702–1776 рр. 34-томне видання листів, які місіонери-єзуїти надсилали з різних країн світу.

109

Цаллінгер, Йозеф (1701–1736) — німецький місіонер-єзуїт, досліджував забобони населення Китаю.

110

Кантон — місто в Китаї.

111

Джайлз, Герберт Аллен (1845–1935) — британський дипломат і синолог.

112

Жовтий імператор, або Хуанді (бл. 2600 до н. е.) — легендарний правитель Китаю.

113

Юньнань — провінція в Китаї.

114

Штайнер, Рудольф Йозеф Лоренц (1861–1925) — австрійський філософ-містик і письменник.

115

Деміург — в ідеалістичній філософії Платона — Творець Всесвіту.

116

Лікофрон — грецький поет III ст. до н. е.

117

Клавдіан, Клавдій (370—404) — римський поет.

118

Цец, Іоанн (бл. 1100 — бл. 1180) — візантійський граматик, коментатор античних авторів.

119

Фалес (або Талес) Мілетський (між 640 та 624 — 546 до н. е.) — давньогрецький філософ, математик, астроном.

120

Кашіма — місто в Японії.

121

Аоморі — місто в Японії.

122

Кюв’є, Жорж-Леопольд (1768–1832) — французький природознавець.

123

«Спокуса святого Антонія» — роман Гюстава Флобера (1821–1880).

124

Фессалія — історична область у Греції.

125

Прескотт, Вільям Гіклінг (1796–1859) — американський історик.

126

Фідій — давньогрецький скульптор І ст. до н. е.

127

Момільяно, Арнальдо Данте Аронне (1908–1987) — італійський історик.

128

Лузітанія — давня назва Португалії.

129

Юстин, Марк Юніан — римський історик II ст. н. е.

130

Понтоппідан, Ерік (1698–1774) — данський природознавець, єпископ Бергенський.

131

Теннісон, Альфред (1809–1892) — англійський поет і драматург.

132

Ламедвавнік — за гебрайською містичною традицією, один із тридцяти шести праведників, які одночасно живуть у світі.

133

Брод, Макс (1884–1968) — німецькомовний чеський, а згодом ізраїльський письменник.

134

Кутб — за суфійськими трактатами, означення найвищого ступеня святості, що ототожнюється з досконалістю людини.

135

Аполлоній Тіанський (3—97) — грецький філософ і математик.

136

Галатія — історичний регіон у Малій Азії.

137

«Золота легенда» — укладений у XIII ст. збірник життєписів святих.

138

Колумелла, Луцій Юній Модерат (4—70) — римський письменник, творчість якого пов’язана зі сільським господарством.

139

Альберт Великий (1193, за іншими даними 1206 або 1207 — 1280) — німецький філософ, теолог і природознавець; за всеосяжні знання здобув титул «doctor universalis».

140

Флавій, Йосип (37 — бл. 100) — римський гебрайський історик.

141

Еверс, Ганс Гайнц (1871–1943) — німецький письменник.

142

Діоскорид (бл. 40 — бл. 90) — римський лікар грецького походження.

143

Цірцея — латинська форма імені чарівниці Кірки, у давньогрецькій міфології дочки Геліоса та Персеїди.

144

Юй Великий (бл. 2200 — бл. 2101 до н. е.) — легендарний імператор Стародавнього Китаю.

145

«Хун Фань» («Великий закон») — одна з глав конфуціанської «Книги історії» («Шу-цзин»).

146

Дедал — славетний давньогрецький скульптор і будівник.

147

Гонгора-і-Арготе, Луїс де (1561–1627) — іспанський поет.

148

Квінтиліан, Марк Фабій (35—100) — римський педагог, ритор.

149

Септуагінта — названий за кількістю тлумачів (70) грецький переклад Старого Заповіту.

150

Еліан, Клавдій (бл. 170 — бл. 235) — римський письменник і філософ.

151

Страбон (64 або 63 до н. е. — 24 н. е.) — давньогрецький географ та історик.

152

Улупі — героїня Махабгарати.

153

Арджуна — герой Махабгарати, одна з ключових фігур індуїстської міфології.

154

Керн, Йохан Хендрік Каспар (1833–1917) — голландський лінгвіст і сходознавець.

155

«Велика Колісниця» («Магаяна») — пізня і найпоширеніша течія в буддизмі.

156

Нагарджуна (бл. 150 — бл. 250) — індійський філософ.

157

Фа Сянь (IV–V ст.) — китайський чернець-буддист, який, здійснивши паломництво в Індію, залишив цікаві нотатки.

158

Ашока (304? — 232 до н. е.) — правитель Індії, покровитель буддизму.

159

Марголін, Жан-Клод (1923–2013) — французький філософ.

160

Хадрамаут — історична область на півдні Аравійського півострова.

161

Блемії — в античній міфології — фантастичне ефіопське плем’я безголових людей з рисами обличчя на грудях.

162

Райджуа — острів в Індонезії.

163

Секст Проперцій (бл. 50 — після 15 до н. е.) — римський поет.

164

Стурлусон, Сноррі (1178–1241) — ісландський письменник, автор «Молодшої Едди» — важливого джерела скандинавської міфології.

165

Віллоубі-Мід, Джеральд (1875–1958) — англійський синолог.

166

«Ексетерська книга» — пам’ятка давньоанглійської літератури; місто Ексетер — стародавня столиця саксів.

167

Еліот, Томас Стернз (1888–1965) — американський поет і драматург.

168

Святий Єронім (Єронім Стридонський; 347—420) — християнський теолог, письменник, перекладач Біблії.

169

Імола, Бенвенуто да (бл. 1320 — 1388) — професор Болонського університету, коментатор «Божественної комедії».

170

Фес — місто в Марокко.

171

Бен Хаїм, Аарон (друга половина XVI ст. — 1632) — рабин міста Фес.

172

Омар (повне ім’я — аль-Хаттаб, Омар) — арабський каліф, який 641 року наказав знищити Александрійську бібліотеку.

173

Сципіон Африканський, Публій Корнелій (236—183 до н. е.) — римський полководець.

174

Равена — місто в Італії.

175

Фусан — у китайській міфології — чарівне тутове дерево.

176

Льюїс, Клайв Стейплз (1898–1963) — ірландський католицький філософ і письменник.

177

«Переландра» — другий роман з космічної трилогії К. С. Льюїса.

178

«Бардо Тхедол» — буддійський текст, відомий як «Тибетська книга мертвих».

179

Еванс-Венц, Волтер (1878–1965) — американський антрополог і письменник, дослідник тибетського буддизму.

180

«Єгипетська книга мертвих» — літературна пам’ятка Стародавнього Єгипту.

181

Ерман, Адольф (1854–1937) — німецький єгиптолог.

182

Геліополіс — місто в Стародавньому Єгипті.

183

Тацит, Публій Корнелій (бл. 55 — бл. 120) — римський історіограф.

184

Манілій, Марк (І ст. н. е.) — римський поет і астролог.

185

Пельїсер де Оссау-і-Товар Абарка, Хосе (1602–1679) — іспанський поет.

186

Лактанцій, Луцій Цецилій Фірміан (250—325) — християнський письменник.

187

Тертуліан, Квінт Септімій Флоренс (бл. 155 — бл. 240) — ранньохристиянський письменник і теолог.

188

Святий Амвросій (Амвросій Медіоланський; бл. 340—397) — християнський теолог.

189

Святий Кирило Єрусалимський (313—386) — християнський святий, Єрусалимський патріарх.

190

Требіус Нігер — римський письменник-натураліст і державний діяч II ст. до н. е.; на його працю з іхтіології посилався Пліній Старший, унаслідок чого фламандський теолог і письменник Томас із Кантімпри (1201–1272) помилково сприйняв його ім’я за назву неіснуючої риби trebius niger.

191

Битва при Акції — остання велика морська битва античності (2 вересня 31 р. до н. е.), в якій армія Октавіана перемогла військо Марка Антонія.

192

Калігула (12—41) — римський імператор.

193

Сааведра Фахардо, Дієго де (1584–1648) — іспанський письменник і дипломат.

194

«Град Божий» — трактат святого Августина (354—430).

195

Челліні, Бенвенуто (1500–1571) — італійський скульптор, живописець, ювелір, автор знаменитої книжки «Життя Бенвенуто, сина майстра Джованні Челліні, флорентійця, відтворене ним самим у Флоренції».

196

Емпедокл із Акраганта (бл. 490 — бл. 430 до н. е.) — давньогрецький філософ.

197

Гомперц, Теодор (1832–1912) — німецький філософ, історик давньогрецької міфології.

198

Святий Брендан (бл. 484 — 577) — католицький і православний святий ірландського походження, знаний як мандрівник і праведник.

199

Олаф Магнус (справжнє ім’я — Манссон, Олаф; 1490–1557) — шведський письменник, картограф і священик.

200

Аль-Джахіз, Абу Усман Амр ібн Бахр (776 — 868 або 869) — арабський письменник і теолог.

201

Сулла, Луцій Корнелій (138—78 до н. е.) — римський полководець і державний діяч.

202

Колуччо, Фелікс (1911–2005) — аргентинський фольклорист і письменник.

203

Кордоба — провінція в Аргентині.

204

Літтре, Еміль Максимільєн Поль (1801–1881) — французький філософ, історик, філолог і лексикограф.

205

Тірсо де Моліна (справжнє ім’я — Тельєс, Габріель; 1571?—1648) — іспанський драматург.

206

Кішра, Луї-Марі (1799–1884) — французький латиніст.

207

Грімаль, П'єр-Антуан (1912–1996) — французький історик, автор «Словника грецької та римської міфології».

208

Партенопа — у давньогрецькій міфології — одна з сирен, дочка бога Ахелоя та музи Мельпомени; коли сирени загинули в морі, її тіло прибилося до берега, де постало місто, назване на її честь Партенопеєю (давня назва Неаполя).

209

Кампанія — гірська область на півдні Італії.

210

Троада — стародавня назва півострова на північному заході Малої Азії.

211

Орфей — у давньогрецькій міфології — легендарний співець; вважається засновником обрядів релігійного руху, названого на його честь орфізмом.

212

Гарлем — місто в Нідерландах.

213

Сауті, Роберт (1774–1843) — англійський письменник.

214

Фірдоусі, Абулькасим (бл. 940—1020 або 1030) — перський поет.

215

Аттар, Фаридаддін (справжнє ім'я — Абу Хамід Мухаммад ібн Абу Бакр Ібрагім, 1145? — 1221) — перський поет-містик.

216

Каф — легендарні гори в перській міфології.

217

Кокс, Вільям Томас (1847–1936) — перший карбівничий штату Пенсильванія, автор книжки «Потвори лісів, а також деяких пустель і гір» (1910).

218

Карнак — селище на місці староєгипетських Фів.

219

Амон — спочатку бог Фівів; згодом його культ поширився на весь Стародавній Єгипет, і жерці ототожнювали його з богом сонця Ра, звідси друге ім’я — Амон-Ра.

220

Квінсі, Томас де (1785–1859) — англійський письменник.

221

Главк — існує кілька версій давньогрецького міфу про Главка; тут він згадується як коринфський цар, батько Беллерофонта.

222

Павсаній — давньогрецький письменник, мандрівник і географ II ст. н. е.

223

Ясон (Язон) — у давньогрецькій міфології — герой, ватажок аргонавтів.

224

Медея — у давньогрецькій міфології — чарівниця, онука бога сонця Геліоса.

225

Вулкан — у римській міфології бог вогню.

226

Діоскури — у давньогрецькій міфології — нерозлучні брати Кастор і Полідевк.

227

«Тімей» — натурфілософський діалог Платона.

228

Оріген (бл. 185 — 253 або 254) — християнський теолог і філософ.

229

Ваніні, Лучіліо (справжнє ім’я — Джуліо Чезаре, 1585–1619) — італійський гуманіст.

230

Фічіно, Марсіліо (1433–1499) — італійський гуманіст і філософ.

231

Кеплер, Йоганн (1571–1630) — німецький астроном.

232

Фладд, Роберт (1574–1637) — англійський лікар, філософ-містик, астролог і музикознавець.

233

Фехнер, Густав Теодор (1801–1887) — німецький психолог, фізик, філософ і письменник.

234

Джеймс, Вільям (1842–1910) — американський філософ і психолог.

235

«Зенд-Авеста» — тлумачення Авести, священної книги зороастризму.

236

Аннам — територія на півночі сучасного В’єтнаму в період колонізації цих земель Китаєм (679—757, а згодом 766—866).

237

Річчі, Матео (1562–1610) — італійський місіонер-єзуїт, математик і картограф.

238

Шошод, Луї (1877–1957) — французький синолог, дослідник Індокитаю, автор книжки «Мисливство та фауна в Індокитаї: 1905–1930».

239

Йотунгейм — у скандинавській міфології — світ, де живуть велетні.

240

Біфрьост — у скандинавській міфології — міст, що сполучає світ богів Асгард із Мітгардом — світом людей, які бачать цей міст як веселку.

241

Алфей — найбільша річка Пелопоннесу і водночас у давньогрецькій міфології бог однойменної річки.

242

Мартінес Естрада, Есекіель (1895–1964) — аргентинський письменник.

243

Йормунганд (дослівно — «Велетенська палиця», давньоісл., інакше — Мітгард) — у скандинавській міфології — потворна морська змія, одне з трьох чудовиськ, спороджених богом Локі та велеткою Ангрбодою.

244

Утгарда-Локі — у скандинавській міфології — володар замку Утгард.

245

«Тай Пін Гуан Цзи» («Розлогі записи років Тайпін») — збірник, укладений у 977–978 рр.

246

Пол Баньян — гігант-дроворуб, персонаж американського фольклору.

247

Кірк, Роберт (1644–1692) — шотландський священик і фольклорист.

248

Ван Чун (27—100) — китайський філософ.

249

Яо (бл. 2356 — 2255 до н. е.) — легендарний китайський імператор, який прославився надзвичайною мудрістю.

250

«Зогар» («Книга осяяння») — пам’ятка кабалістичної літератури.

251

«Сефер Єціра» («Книга Творіння») — пам’ятка кабалістичної філософії.

252

Хенніг, Ріхард (1874–1951) — німецький науковець.

253

Девор, Ніколас (1882–1960) — американський астролог, психолог і музикант.

254

Сіу — індіанський народ Північної Америки.

255

Беллерофонт — давньогрецький міфічний герой; справжнє ім'я — Гіппоной, а Беллерофонтом, тобто вбивцею Беллера, його почали називати після того, як він убив свого брата.