ПРИМІТКИ

1 Прихід іноземців.

2 У 1262 р. в Ростові, де княжили онук Михайла Всеволодовича Борис та його дочка — Марія Михайлівна розпочалось протимонгольське повстання, яке перекинулось на Ярослав, Суздаль, Володимир, Устюг. А. Насонов припускає, що організатором боротьби став Ростов.

3 Тут і далі тексти «Літопису руського» цитуються у перекладі українською мовою; інші літописні джерела подаються згідно з оригіналом.

4 Сестра Данила Галицького.

5 Роки народження невідомі.

6 Правильно Святославович.

7 1229 рік.

8 Ярослава Мудрого.

9 Мабуть, при князю Ярославу данина була високою.

10 Мабуть Іосафа.

11 Ярослав поклявся вічу діяти згідно з прадавнім новгородським законом, але знову ж таки не наважився жити у Новгороді більше двох тижнів і залишив тут княжити синів — Федора та Олександра.

12 Після Ростислава, за М. Карамзіним, померло від голоду 42 тисячі новгородців.

13 Померла у 1250 році.

14 Удільний князь (двоюрідний брат Михайла Всеволодовича), який прийшов допомогти чернігівцям.

15 Дружина великого князя Юрія Всеволодовича.

16 Любецький Синодик називає Мстислава Глібовича великим чернігівським князем.

17 Щоправда, він не міг збирати ополчення, гуртувати сили для оборони.

18 Належав до Чернігово–Сіверського князівства.

19 Цифра явно завищена.

20 Обдурити.

21 Хоча вони датуються 1244—1245 роками, можна припустити, що ставленик Михайла Всеволодовича їх висловлював і раніше. Адже, наприклад, розширені положення виступу владики Петра на Ліонському соборі 1245 року зустрічаємо і у «Великій хроніці» Матфія Парижського, датованій 1244 роком.

22 Осінь 1239 р.

23 Зима 1239/40 — 6.ХІІ.1240.

24 Тобто це питання залишили відкритим. У Києві правив тисяцький Данила Галицького Дмитро.

25 Про «тривалу облогу» Києва пише у своїх записках Плано Карпіні.

26 Ярослав Всеволодович, брат Юрія Всеволодовича.

27 Тьма — десять тисяч.

28 Або його нащадків.

29 Син Мстислава Глібовича.

30 «Історія монголів» Плано Карпіні вперше вийшла в перекладі російською мовою лише у 1911 році (СПб). Основні ж дослідження щодо «Сказання про князя Чернігівського» були зроблені у XIX столітті.

31 У ньому були навіть тексти домонгольського часу.

32 Борисоглібський монастир, зруйнований у 1239 році, відновлено у XVI ст. Сюди у 1679 році була перевезена Новгород–Сіверська друкарня. Монастир закрито у 1786 році.

33 Мито.

34 Давати коней.

35 Митрополит Кирило, який здобув найвищу церковну посаду на Русі за сприяння Данила Галицького, ворогував з ростовськими єпископами як «тартарськими угодниками». Не був він прихильний і до Чернігова. Адже довгий час перебував у князівському таборі, де Михайло Чернігівський вважався ворогом №1.

36 14 лютого, очевидно, вже 1579 року мощі князя та його боярина зустріли церковники з хрестами, цар і цариця, «и множество народа всякого, жен и детей».

37 Єпископ Варлаам знайшов його біля 1575 року у Махрищському монастирі. Сюди житіє потрапило з Євфімієвого монастиря. Воно було написане іноком Григорієм орієнтовно у 1558 році на основі іншого первинного житія.

38 Під час оприччини у Покровському монастирі опозиційно настроєні черниці, колишні дружини страчених бояр, підносили у народі святість померлої Соломії, першої дружини Василя III, що непокоїло царя. У противагу діям монашок–аристократок він посприяв поширенню слави про чудодійства дочки Михайла Всеволодовича.

39 Похований у Брянському монастирі.

40 Після смерті короля вона вийшла заміж за магната Завіші з міста Рожмберка.

41 Ім’я невідоме.

Загрузка...