Ковалі щастя, або новорічний детектив

ВІДЬМА ВСЕ ВІДАЄ

І тут раптом з’явилися Дід Мороз і Снігуронька. Не справжні, звичайно, а перевертні — чаклун Зландій та його прислужник Посіпака.

Баба Свистуха здригнулася, втягнула носом повітря і підозріливо спитала:

— Ви хто такі і що вам треба?

— Та ви що? Не бачите? — вигукнув Майстер Тік.

— Це ж Дід Мороз і Снігуронька! — вигукнув Майстер Так.

Баба Свистуха знову втягла носом повітря і махнула на братів-ковалів рукою:

— Це ви нічого не бачите! А я все бачу, все відаю, бо я — відьма. Це — перевертні!

Баба Свистуха свиснула і тицьнула пальцем на Діда Мороза — Зландія:

— Ану, перевертню, перевернись — ногами догори, а головою вниз!

Але Зландій, з якого одразу злетіла машкара Діда Мороза, вигукнув, тицьнувши пальцем на Посіпаку:

— Переводжу заклинання — виконай її бажання!

Посіпака, з якого теж одразу злетіла машкара Снігуроньки, перевернувся догори дригом.

А Зландій швидко промовив:

І Баба Свистуха закрутилася дзиґою на одній нозі. Але, крутячись, вона свиснула й вигукнула:

І Зландій теж закрутився дзиґою.

Баба Свистуха, крутячись, вигукнула:

Зландій у відповідь вигукнув:

На що Баба Свистуха закричала:

Та Зландій, люто засичавши, скрикнув:

Зландій вже приготувався вигукнути вбивче заклинання, аж тут з’явився Бровко Барбосович.