— Руки вгору! Казкова поліція! Ви заарештовані! — вигукнув Бровко Барбосович.
І Зландій та Баба Свистуха вмить перестали крутитися, гепнулись на землю і сіли з піднятими догори руками. Посіпака перекинувся з голови на ноги, сів і теж підняв руки.
Бровко Барбосович по черзі начепив їм наручними. Тоді відчинив чарівним ключем клітку, випустив звідти Ковалів Щастя і натомість посадив у клітку бабу Свистуху, Зландія і Посіпаку. І знову замкнув клітку чарівним ключем. Баба Свистуха, Зландій і Посіпака навіть не думали опиратися. Бо і у Казковому світі діють свої закони і свій правопорядок. Якщо казкова поліція когось заарештовує, то яким би ти не був наймогутнішим чаклуном або найхитрішою відьмою, вмить втрачаєш свою чарівну силу і мусиш підкоритися.
І Бровко Барбосович урочисто сказав:
Тепер ця вража сила
Покарана й безсила.
Тепер уже вона
Нікому не страшна!
Ковалі Щастя повернулися до Чарівного Замку Годин.
Вони вистукують своїми золотими молотками по золотому ковадлу і співають:
Тік-так! Тік-так!
Тік-так! Тік-так!
Тік-так! — І є хвилинка,
Щастинка-золотинка!
Ми — Щастя Ковалі!
Єдині на землі
Куєм щасливий час
Для всіх, для всіх
Для вас!
Дід Мороз розклав у новорічні подарунки щасливі щастинки-золотинки і пішов вітати всіх дітей із Новим роком.
Ти теж, друже, у своєму новорічному подарунку серед цукеркових обгорток бачив маленьку щастинку-золотинку. Вона одсвітилася від обгортки і зникла. Це дарунок від Ковалів Щастя. До наступного року вони знову накують багато щасливих хвилинок.