Країни свiту. Азія

Малайзія - країна джунглів і хмарочосів

Все більше й більше мандрівників із цивілізації прагнуть потрапити у первісні умови. А потім. пройтися по магазинах і помилуватися урбаністичними досягненнями. Отож, їм слід вирушати до Малайзії. Фотографії найбільших у світі хмарочосів, що височать у її квітучій столиці Куала-Лумпур (1,1 млн мешканців), обійшли весь світ. Ці велетні-близнюки заввишки 452 м вдень виблискують склом на сонці, їхні гострі шпилі здіймаються увись, і, здається, розчиняються в небі, а вночі хмарочоси горять вогнями і ведуть потаємний діалог із зірками. Якщо ці споруди кличуть людину до себе і створені для неї, то непролазні малайзійські джунглі, навпаки, своїми таємничими хащами намагаються застережити непроханого гостя: «тримайся подалі». І від того цей «заборонений» небезпечний плід стає ще цікавішим.

У Малайзії живуть доброзичливі та лагідні люди. Страхітливі легенди про «мисливців за головами», які прикрашали свої оселі черепами чужинців, якщо колись і мали підгрунтя, то нині лише псують малайзійцям життя. Чужоземцю не треба лякатися, йому забезпечено гарний прийом у країні усмішок, вічного літа, в країні етнічного, мовного й релігійного різнобарв’я. Культурна поліфонія тут ніби розписана по нотах, і всі її голоси зливаються в чудову симфонію Азії. Населення країни, хоча й не є однорідним, відчуває себе справжньою спільнотою. Навіть природний бар’єр, себто Південно-Китайське море (640 км води), що поділяє країну на дві частини, не заважає цьому відчуттю. Західна частина Малайзії (Півострівна або просто - Малайя) займає південь півострова Малакка. Східна ж частина країни ділить острів Калімантан із Брунеєм та Індонезією. Малайя відрізняється більш розвиненою річковою мережею, а острівна частина - більш високими горами. Саме з о. Калімантан вдивляється в небо найвища гора країни Кінабалу (4100 м). Місцеві жителі вважають її священною, ніколи не піднімаються на цю вершину - наближатися до небес не можна. Однак для решти такого табу не існує, і шлях на вершини для любителів пригод завжди відкритий.

Взагалі Малайзія є благодатним місцем для шукачів екзотики та екстремальних вражень. Приблизно 70 % її території вкрито вологими тропічними лісами, що зустрічають людину випробуваннями та настороженністю. Це справжні джунглі, про які написано багато пригодницьких книжок. Проте жодна книжка не може зрівнятися з дійсністю, жоден малюнок не передасть рухливості, барвистості і своєрідного звучання джунглів. Адже вони - живі і не завмирають ні на секунду. На теренах Малайзії є джунглі з незбагненним для людини віком - 130 млн років. Можна тільки уявляти, які істоти бродили по цих хащах у прадавні часи. Вологі тропічні ліси Малайзії здивують своєю різноманітністю навіть знавця. Лише пальм там налічується близько 300 видів, папороті - до 500, а орхідей аж тисячу видів. Такі цінні тропічні дерева, як мератні, капур, балау, ченгал, мають не тільки красиві екзотичні назви, а й вишуканий вигляд та дорогу деревину. Все це природне багатство оповите ліанами і сповнене різноголоссям незбагненного числа птахів.

Тропічні ліси на острові Тіаман

Сьогодні на малайзійській землі можна побачити птаха-носорога і власне носорога, слонів, тапірів та хижаків, павичів та численних мавп, зокрема й орангутангів. А от крокодилів залишилося дуже мало, зате багато змій, птахів та комах. Метеликів учені нарахували тут понад тисячу видів. Під хвилями узбережних вод Малайзії ховаються сотні видів риб, тисячі молюсків, а також восьминоги, кашалоти та великі морські черепахи.

Для людини найбільш зручним місцем проживання тут з давніх-давен були прибережні райони. В Малайзії проживає понад 23 млн людей, які є представниками понад 60 етнічних груп. В Малайзії домінують малайці (половина всіх мешканців країни), китайці та індуси. На острівній частині країни значний відсоток населення становлять племена аборигенів - даяки, кадазани, баджао та інші.

Острів Пенанг неподалік Західної Малайзії славиться витонченими китайськими храмами. Шокує і водночас притягує до себе відомий далеко за межами острова Храм змій. Занесені у ранг священних, ці істоти лежать на вівтарях, серед культових речей, неначе справжні божества. До них можна доторкнутися, їх можна погладити, якщо вистачить сміливості. Хоча постійні відвідувачі храму запевняють, що ці змії нікому не зашкодять, не кожен із гостей зважується на таку вільність.

Заселення малайзійських земель відбулося у ІІ-І тис. до н. е. Тривалий час тут відчувався сильний вплив індуїстської цивілізації та культури. У І ст. н. е. на берегах Малаккського півострова відбувалася активна торгівля між індійськими та китайськими купцями. У VIII ст. цей півострів та частину Калімантану завоювала буддійська держава Шрівіджайя із центром на острові Суматра. На північному Калімантані в ті часи процвітала велика держава Бруней.

У XIV-XV ст. разом з арабськими купцями на землі Малайзії проник іслам. Незабаром на півострівній частині склалася сильна феодальна держава - Малаккський султанат (із центром в місті Малакка), який згодом став торговельним центром регіону. На початку ХVI ст. контроль над Малаккою встановили португальці, які згодом поступилися своїм пануванням голландцям. У той час на півострові існувало кілька малайських держав (їхня історична окремішність і зараз підкреслюється тим, що Малайзія є федерацією), і європейці вели витончені політичні ігри з місцевими правителями.

Хмарочоси-близнюки у центрі Куала-Лумпура

Коли у ХІХ ст. на території Малайї різко зросло видобування олова, сюди почали активно мігрувати китайці, які згодом взяли цю галузь під контроль. З 1874 р. Велика Британія, що протягом століття намагалася посісти домінуюче становище на торговельних шляхах із Індії до Китаю, почала нав’язувати свій протекторат малайським державам. До 1914 р. вона змогла «умовити» всіх. На острівну частину британці почали просуватися на початку ХІХ століття. У 1888 р. було офіційно встановлено протекторат Великої Британії над Північним Калімантаном. Британські реформи викликали невдоволення і мешканців Малайї, і жителів острова. Почалася повстанська війна. Панування Великої Британії тривало аж до Другої світової війни. Під час війни британські колонії у Південно-Східній Азії були окуповані японськими військами. Після розгрому Японії англійці поспішали відновити своє колишнє панування, але народи Малайзії і Північного Калімантану, що вели мужню боротьбу проти японських окупантів, не хотіли змиритися з поверненням англійських колонізаторів.

Золотий буддійський храм на острові Пенанг

У 1957 р. незалежності домоглися мешканці півострова, створивши Малайську федерацію. Згодом виникла ідея «додати» до неї Північний Калімантан і створити Федерацію Малайзія. Цей задум було реалізовано у 1963 р. (правда, до нього вніс свої корективи Бруней, який відмовився від об’єднання, обравши самостійність). У 1965 р. з Федерації вийшов Сінгапур. Так визначилися нинішні межі держави (її площа становить 330 тис. км²). Малайзія ввійшла до ООН, Британської Співдружності, Асоціації держав Південно-Східної Азії та інших організацій. Молода багатонаціональна держава не уникла смутних часів: були запеклі сутички між представниками різних партій, були студентські повстання і навіть уведення надзвичайного стану, але народ все ж таки дійшов принципів згоди і взаємної поваги. Динамічний розвиток країни дав змогу послабити соціальні проблеми. Останні десятиріччя відзначені в країні злагодою, миром та стабільністю. Грошовою одиницею тут служить рінггіт.

Малайзія має унікальну форму правління. Називається вона «конституційно-федеративна монархія». Чотирма штатами країни правлять губернатори, яких призначає голова держави, більша ж частина штатів (дев’ять) перебуває під владою султанів, які наслідують цей титул. А безпосередньо голову держави, короля, султани обирають, тільки на п’ять років.

Сьогодні Малайзія успішно розвивається і в індустріальному, і в аграрному напрямках, має завидний потенціал і вважається одним із лідерів регіону. Її промисловість зробила помітний ривок і тепер виготовляє майже 30 % (!) всієї світової продукції оргтехніки, аудіо-, відеоапаратури, комп’ютерних комплектуючих. Товари з позначкою «зроблено в Малайзії» починають викликати чимдалі більше довіри. А її олово, нафта й природний газ давно посіли чільне місце на світовому ринку. На забувають малайзійці і про традиційні статті експорту, що упродовж віків годував 'їхніх предків, - каучук та пальмову олію, ананаси та інші фрукти, а також тропічну деревину.

Панорама столиці Малайзії

Туристичні фірми все частіше пропонують своїм клієнтам найрізноманітніші види послуг та розваг. Сюди їде юрба спелеологів - до печер, натовп курортників та любителів дайвінгу - на узбережжя, шукачі пригод - до лісу. Джунглі і хмарочоси, колоритні хатинки на палях та найновіші технології, палкі мусульмани та спокійні буддисти - в Малайзії все це якось мирно уживається одне з одним і не викликає ніяких суперечок. Іслам вважається державною релігією країни, проте свобода віросповідань гарантується конституцією. В країні спокійно і дружелюбно сусідять мечеті, християнські храми і буддійські пагоди. Те ж саме з мовою: державною є малайська, проте це аж ніяк не стримує вживання китайської, англійської, мов аборигенів Калімантану та інших.

Нинішнє малазійське життя вражає спокоєм, відсутністю національних і релігійних сутичок та непорозумінь. Можливо, секрет цього в тому, що всі мешканці країни дружно слідують п’яти принципам (заповідям), оголошеним на державному рівні. Це віра в Бога (якого - не суть важливо), відданість королю і державі, повага до конституції та всіх інших законів, дотримання норм моралі та гідна поведінка.

Буддійські пагоди