Лікарські рослини в лікуванні неврозів

Фітотерапевтичні рецепти для лікування окремих неврозів

Неврастенія, або астенічний невроз — це симптомокомплекс, який охоплює такі порушення, як дратівливість, часті зміни настрою, зменшення фізичної і розумової працездатності, млявість думок, зниження уваги, підвищення фізичної та розумової втомлюваності.

Основними симптомами є перш за все підвищена збудливість, порушення сну, неадекватні реакції на світло, звуки, погіршується увага, пам’ять, сон стає поверхневим, постійне відчуття втоми, відсутня душевна і фізична бадьорість, голова «тупо» думає, настрій пригнічений, часті скарги на бігання мурашок по тілу, гіперестезія волосистої частини голови, постійно холодні ноги, підвищена пітливість.

Неврастенія — це збудлива слабкість нервової системи, «зрив» вищої нервової діяльності внаслідок перенапруження збудливого або гальмівного процесів з порушенням їх рухливості, що спричиняється різними важкими переживаннями, життєвими ситуаціями, страхітливими моментами, емоціями негативного забарвлення.

Неврастенія виникає перш за все під впливом тривалої психотравми, що призводить до емоційної напруги, недосипання, які виникають після тривалого стану тривоги і великого розумового або фізичного перевантаження, пов’язаного з непомірними вимогами до особистості.

До неврастенії відносять також неврози внутрішніх органів. Дуже багато скарг стосовно шлунково-кишкового тракту: закрепи, проноси, блювання, відрижка, втрата апетиту або раптові напади голоду — «невроз шлунка». Досить частими є скарги на роботу серця, що розглядається в окремих підрозділах.

Фізіологічною основою неврастенічних симптомів є порушення сили, врівноваженості і рухливості нервових процесів, а саме збудливої слабкості, яка пов’язана з патологічною вибуховістю збуджувального процесу, патологічною інертністю і сильною від’ємною індукцією. «Постачальниками» неврастенічних пацієнтів є, як правило, люди зі слабкою і не-врівноваженою вищою нервовою діяльністю.

При лікуванні неврастенії як функціонального захворювання нервової системи, в основі якої лежить перенапруження функції клітин головного мозку, що спричиняє зворотні порушення у вищій нервовій діяльності у вигляді неадекватних реакцій на подразники зовнішнього середовища ситуаційного характеру, хворим необхідно призначати лікарські рослини із загальнозміцнюючими і тонізуючими властивостями.

При неврозах перевтоми, розумової чи фізичної, показані рослини зі стимулюючими властивостями. Наприклад, женьшень, левзея (маралій корінь), елеутерокок тощо. Для заспокоєння центральної нервової системи показані заспокійливі чаї, у складі яких є листя м’яти перцевої, корінь з кореневищем валеріани лікарської, плоди кмину звичайного, трави кропиви собачої, плоди фенхелю звичайного, листя бобівника трилистого, арніка гірська та ін.

При неврастенії гіперстенічної форми необхідно призначати лікарські рослини, до складу яких входять конвалія травнева, екстракт соснових шишок (у формі ванн).

Із сосни звичайної з лікувальною метою використовують весняні бруньки, хвою і живицю. Хімічний склад ефірної олії дуже багатий: пінени, сильвестрен, лимонен, скипидар. Останній завдяки розчинності в жирах подразнює шкіру і викликає рефлекторні зміни в усьому тілі. Ефірна олія, виділяючись через легені, подразнює рецептори бронхів, сприяє збільшенню секреції залоз бронхів, розрідженню мокротиння і видалення його із дихальних шляхів. Слід пам’ятати також і про те, що скипидар у великих дозах або при багаторазовому застосуванні викликає неспокій, задишку, безсоння, підвищення артеріального тиску, збудження центральної нервової системи, яке з часом змінюється її пригніченням. Усе це підтверджує загальну вимогу щодо фітотерапії як методу лікування різних форм функціональних порушень з боку нервової системи: одним пацієнтам показана, іншим — протипоказана.

При неврастенії, що супроводжується «неврозом шлунка», арніка гірська здатна усувати запори, зумовлені атонією товстої кишки, розширює судини головного мозку, тонізує і стимулює центральну нервову систему, а при збільшенні дози діє заспокійливо на центральну нервову систему.

Препарати валеріани лікарської є невід’ємною складовою при лікуванні неврастенії. Вона зменшує збудливість і підвищує функціональну діяльність центральної нервової системи, регулює серцеву діяльність, знижує артеріальний тиск. Призначається як засіб, що заспокоює нервову систему: при станах надмірного збудження, при істерії, відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігренеподібних головних болях, безсонні від нервового перенапруження або нав’язливих думок, вегетоневрозах, неврозах серцево-судинної системи, для лікування і профілактики стенокардії, початкових стадій гіпертонічної хвороби.

При неврастенії, як і при неврозах будь-якого походження, з успіхом призначають також гінкго білоба, препарати якого випускають у формі капсул із вмістом стандартизованого екстракту листя рослини. Гін-кго білоба покращує мозковий кровообіг і постачання кисню та глюкози до мозку, нормалізує обмінні процеси, покращує кровообіг у кінцівках, перешкоджає агрегації тромбоцитів, має протинабрякову та антиоксидантну дії.

Призначається при дисциркуляторній енце-фалопатії різного ґенезу, що проявляється розладами пам’яті, уваги, зниженням інтелектуальних здібностей, почуттям страху, порушенням сну, запамороченням, дзвоном у вухах. Особливе значення препарати гінкго білоба мають у геріатрії, так як їх дія починається повільно і триває довго. Інших подібних препаратів рослинного походження такого характеру дії немає.

Листя м'яти перцевої — 2 частини

Fol. Menthaрiperita

Плоди фенхелю звичайного — 1 частина

Fruc. Foeniculum vulgare

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 1 частина

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя бобівника трилистого — 2 частини

Fol. Menyanthes trifoliata

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити, пити чай по півсклянки 2 рази на день (вранці та на ніч).

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 частина

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава собачої кропиви звичайної — 1 частина

Hb. Leonurus cardiaca

Плоди фенхелю звичайного — 1 частина

Fruc. Foeniculum vulgare

Плоди кмину звичайного — 1 частина

Fruc. Carum carvi

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти до охолодження, процідити і пити повільно 3 рази на день по півсклянки (при серцебитті).

Валеріана лікарська знижує збудливість і підвищує функціональну здатність центральної нервової системи, регулює серцеву діяльність, знижує артеріальний тиск; застосовують як засіб, що заспокійливо діє на нервову систему, покращує діяльність серцево-судинної системи: при станах надмірного нервового збудження, при істерії, епілепсії, відчуттях тривоги, розумовій перевтомі, мігренеподіб-них головних болях, безсонні, зумовленому нервовим перенапруженням або нав’язливими думками, вегетоневрозах, неврозах серцево-судинної системи, для лікування і профілактики стенокардії, початкової стадії гіпертонії. В акушерсько-гінекологічній практиці використовують як заспокійливий засіб при клімактеричних неврозах, токсикозах вагітних, порушеннях у них серцевої діяльності, нервовому збудженні, іпохондрії, істерії, мігрені, фізичному або розумовому перенапруженні, при болях у серці в складі рослинних зборів або самостійно.

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 3 частини

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 3 частини

Fol. Menthaрiperita

Листя бобівника трилистого — 4 частини

Fol. Menyanthes trifoliata

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 20 хв, процідити і пити по півсклянки 2 рази на день (вранці та на ніч).

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 1 частина

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 1 частина

Fol. Mentha Piperita

Квітки ромашки лікарської — 1 частина

Fl. Сamomilla officinalis

Плоди кмину звичайного — 1 частина

Fruc. Carum carvi

Плоди фенхелю звичайного — 1 частина

Fruc. Foeniculum vulgare

Дві-три чайних ложки збору залити склянкою окропу, настояти 15 хв, процідити, вживати теплим по півсклянки зранку і на ніч (при супутніх спазмах кишок та метеоризмі).

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 2 частини

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Квітки ромашки лікарської — 3 частини

Fl. Chamomilla officinalis

Плоди кмину звичайного — 5 частин

Fruc. Carum carvi

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 20 хв, процідити і випити по півсклянки 2 рази на день (вранці та на ніч).

Корені алтеї лікарської — 2 частини

Rad. Althaea officinalis

Корені солодки голої — 2 частини

Rad. Glycyrrhiza glabra

Кореневище пирію повзучого — 1 частина

Rhiz. Elytrigia repens

Квітки ромашки лікарської — 1 частина

Fl. Chamomilla officinalis

Плоди фенхелю звичайного — 1 частина

Fruc. Foeniculum vulgare

Дві чайні ложки збору залити склянкою окропу, кип'ятити 10 хв, процідити і вживати теплим по столовій ложці 2-3 рази на день.

Трава чебрецю плазкого — 1 частина

Hb. Thymus serpyllum

Трава собачої кропиви звичайної — 2 частини

Hb. Leonurus cardiaca

Трава сухоцвіту багнового — 1,5 частини

Hb. Gnaphalium uliginosum

Весь збір залити 1 л окропу, настояти 3 години у теплому місці, процідити. Весь настій теплим випити протягом дня при неврастенії або істерії.

Трава собачої кропиви звичайної — 30 г (1 частина) Hb. Leonurus cardiaca

Трава сухоцвіту багнового — 30 г (1 частина)

Hb. Gnaphalium uliginosum

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 30 г (третина)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Чотири столових ложки збору залити 1 л окропу, настояти 10-12 год у теплому місці, процідити. Увесь настій випити ковтками протягом дня через кожну годину (при лякливості, безсонні , роздратованості).

Шишки хмелю звичайного — 25 г

Strobuli Humulus lupulus

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 25 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, заварити як чай, процідити. Вживати теплим по 1-2 склянки перед сном.

Шишки хмелю звичайного — 1 частина (20 г)

Strobuli Humulus lupulus

Плоди яловцю звичайного — 1 частина (20 г)

Fruc. Juniperus communis

Трава хвоща польового — 1 частина (20 г)

Hb. Equisetum arvense

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 1 частина (20 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, заварити як чай, процідити. Вживати по 1-2 склянки перед сном (при безсонні).

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 1 частина (30 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 1 частина (30 г)

Fol. Mentha ріperita

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти як чай, процідити. Вживати по склянці перед сном (при безсонні).

Трава звіробою звичайного — 1 частина (20 г)

Hb. Hypericum perforatum

Листя м'яти перцевої — 1 частина (20 г)

Fol. Mentha piperita

Шишки хмелю звичайного — 1 частина (20 г)

Strobuli Humulus lupulus

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 частина (20 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Дві столові ложки збору залити склянкою окропу, настояти у теплому місці, процідити. Весь настій випити ковтками протягом дня (при безсонні).

Квітки ромашки лікарської — 1 частина (10 г)

Fl. Chamomilla officinalis

Кора крушини ламкої — 1 частина (10 г)

Cort. Frangula alnus

Листя м'яти перцевої — 3 частини (30 г)

Fol. Mentha piperita

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 3 частини (30 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 15 хв у теплому місці, процідити. Вживати по 1-2 склянки перед сном (при безсонні).

Кора крушини ламкої — 1 частина (15 г)

Cort. Frangula alnus

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 частина (15 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава полину гіркого — 2 частини (30 г)

Hb. Artemisia absinthium

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, варити 25-30 хв, процідити. Вживати по склянці перед сном (при безсонні).

Квітки ромашки лікарської — 5 частин (25 г)

Fl. Chamomilla officinalis

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 5 частин (25 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя м'яти перцевої — 3 частини (15 г)

Fol. Mentha piperita

Дві столові ложки збору залити склянкою окропу, настояти 15-20 хв у теплому місці, процідити. Весь настій випити ковтками протягом дня (при безсонні).

Листя м'яти перцевої — 1 частина (20 г)

Fol. Mentha piperita

Квітки ромашки лікарської — 1 частина (20 г)

Fl. Chamomilla officinalis

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 1 частина (20 г)

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Плоди кмину звичайного — 1 частина (20 г)

Fruc. Carum carvi

Насіння фенхелю звичайного — 1 частина (20 г)

Sem. Foeniculum vulgare

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 15-20 хв у теплому місці, процідити. Вживати по склянці ввечері перед сном (при безсонні).

Листя м'яти перцевої — 1 частина (20 г)

Fol. Menthaріperita

Шишки хмелю звичайного — 1 частина (20 г)

Strobuli Humulus lupulus

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 15 хв у теплому місці, процідити. Вживати по склянці 2 рази на день (при безсонні, лякливості, нападах епілепсії).

Листя м'яти перцевої — 25 г

Fol. Menthaріperita

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 25 г Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 15 хв у теплому місці, процідити. Вживати по склянці ввечері перед сном.