Лікарські рослини в лікуванні неврозів

Фітотерапія кортико-вегетативних неврозів

Вегетативні неврози — це функціональні захворювання вегетативної нервової системи і одночасно внутрішніх органів. Виникають вони внаслідок суперечки процесів збудження і гальмування в корі великих півкуль головного мозку на ґрунті тривалого або відносно короткого, але сильного перезбудження її клітин, особливо в людей зі слабким типом нервової діяльності. У людей, які живуть в сьогоднішніх соціальних умовах, сила визначається здатністю протистояти великим напруженням без зриву вищої нервової діяльності.

Основною причиною є лабільність і підвищена збудливість вегетативної нервової системи, що супроводжується значними біохімічними змінами з боку обміну холестерину, співвідношення Калію і Кальцію, обміну вуглеводів.

У таких хворих з’являються скарги на свербіж, відчуття гарячки, особливо в руках і ногах, болі в руках і ногах, у ділянці серця, шлунково-кишкового тракту, може спостерігатись субфебрилітет.

До симптомів вегетативного неврозу належать також деякі особливості психіки: схильність до іпохондрії з наявністю фіксації уваги на сомато-вісцеральних відчуттях перебігу хронічної хвороби. При цьому визначається конкретний орган із групи вісцеропатій (гастропатія, холецистопатія, невроз серця тощо).

Надзвичайно різноманітні і багатогранні скарги не відповідають об’єктивним даним з боку органів черевної порожнини без органічних змін при наявності лише функціональних порушень. Разом з тим виявляються зміни, характерні для виснаження функції кори головного мозку.

Неврози нерідко супроводжуються порушеннями серцевої діяльності, які є синдромами порушення кортико-вегетативної регуляції. Розрізняють такі кардіальні синдроми:

• больовий синдром (кардіалгії);

• вазомоторний синдром («гра вазомоторів»);

• нервово-циркуляторна астенія («втомлене серце», «синдром насиллля», або міокарді-одистрофія);

• невропатії — вегетативні дистонії.

Больовий синдром — кардіопатія, характеризується нападами болю в ділянці верхівки серця, звичайно без іррадіації.

При вазомоторному синдромі («гра вазомоторів») настає почервоніння чи блідість шкірних покривів, з’являється відчуття жару. У таких випадках мають місце напади паро-ксизмальної тахікардії, кардіопатії і навіть болі, типові для стенокардії, або так званий синдром хвороби Меньєра.

«Втомлене серце», або так званий «синдром насилля», чи нервово-циркуляторна астенія виникає найчастіше у людей зі слабким типом нервової системи після значного психофізичного напруження; проявляється легкою синусовою тахікардією, ортостатусом, запамороченням зі значним падінням артеріального тиску при переході з горизонтального положення у вертикальне, нерідко кардіологічні болі.

Невропатії — це вегетативні дистонії, тобто значні коливання частоти серцевого пульсу при зміні положення тіла, дихальні аритмії, значний дермографізм, найчастіше червоний, інколи білий.

Невроз серця є досить частим супутнім захворюванням неврастенії. Це страх за роботу серця, постійне відчуття роботи цього органа, болі в ділянці серця або за грудиною з віддаванням у ліву руку, що посилюються під час фізичного навантаження. Проявляється серцебиттям (у 83 % хворих), скаргами на болі в ділянці серця (у 70 % хворих), на задишку (у 60 % хворих) або перебої серцевого ритму (у 40 % хворих).

Все це супутні прояви порушення вищих нервових функцій.

Лікування таких хворих співпадає з лікуванням неврозів. При брадікардіалгічному синдромі показані препарати беладони, а при тахікардичному синдромі — препарати глоду з препаратами конвалії звичайної. Варто пам’ятати, що при брадикардії не слід призначати збори, які містять горицвіт, оскільки він посилює брадикардію. Призначаючи препарати беладони, треба переконатися, чи немає у хворого глаукоми, так як беладона підвищує очний тиск.

Саме препарати глоду криваво-червоного є препаратами вибору при неврозах серця. Вони виявляють кардіотонічну, спазмолітичну, гіпотензивну і седативну дії. Глід здатний збільшувати силу серцевих скорочень, регулювати артеріальний тиск — підвищений знижувати, а знижений — підвищувати. Глід зменшує збудливість нервової системи, зумовлює глибокий, спокійний і тривалий сон, не спричиняючи після пробудження стану психічного пригнічення. Слід зазначити, що направленість терапевтичної дії препаратів глоду залежить від дози: якщо малі дози впливають на серцеву діяльність тонізуюче, то великі дози є чудовим седативним і спазмолітичним засобом, а надто великі — у 4-5 разів більші від звичайних, спричинюють зайву сонливість і сповільнення частоти пульсу.

Препарати глоду малотоксичні і не мають кумулятивних властивостей, не спричиняють побічних ефектів. Іх використовують при різних захворюваннях серцевого м’яза, зокрема при коронаритах, які супроводжуються симптомами стенокардії, при гіпертонічній хворобі, особливо при її вегетативно-нервовій формі, при нервово-психічних збудженнях, запамороченнях, при клімактеричних неврозах як засіб, що зменшує збудливість центральної нервової системи, усуваючи болісні симптоми, характерні для цього періоду.

Призначають внутрішньо настойку квітів глоду по 15—30 крапель у чашці води 3 рази на день. При використанні настойки як седативного засобу дозу збільшують у 2-3 рази. Для приготування настойки беруть 10 г свіжих квіток на 100 мл 70% етилового спирту, витримують протягом 14 днів, проціджують і вживають по 30—40 крапель 2-3 рази на день до їди.

Невроз шлунка — один із кортико-веге-тативних синдромів, що супроводжує інші неврози, викликані порушеннями регулюючої діяльності кори головного мозку і підкоркового апарату вегетативної нервової системи з переважним порушенням функцій шлунка і кишківника.

Невроз кишківника — це кортико-вісце-ральний синдром. Причинами розвитку можуть бути аффекти — різке збудження, ляки, страхи у людей з нестійкою нервовою системою, а також рефлекторні впливи на кишківник, які надходять з інших органів: сечового міхура, передміхурової залози, придаткових жіночих органів і при деяких захворюваннях прямої кишки. Неврози кишківника найчастіше зустрічаються у людей з порушенням психічної сфери, при істерії, неврастенії. Позитивні результати досягаються навіть після застосування в клізмах настою ромашки лікарської (столова ложка квіток ромашки на склянку окропу).

Іпохондричний синдром спостерігається при найрізноманітніших захворюваннях, в т. ч. при шизофренії. Для нього характерно перебільшення небезпеки дійсних або уявних ознак захворювань, скарги на постійне нездужання, болі в різних частинах тіла, переконаність в захворюванні важкою хворобою, що супроджу-ється зниженим пригніченим настроєм. Лікування таких хворих є надзвичайно важким і тривалим.

Заїкання — зустрічається при неврозах. Мова стає незрозумілою, неясною, хворий вимовляє лише окремі склади, букви, часто підсилені рухами або гримасами, поведінкою.

Вегетоневрози жіночих статевих органів.

Вульвіт — запалення зовнішніх статевих органів в ділянці присінку піхви. Розрізняють гострий вульвіт (гіперемія слизової присінку, її болючість, набряклість, слизово-гнійний наліт, збільшення пахових лімфовузлів). При цьому відчувається печія, яка посилюється під час сечовипускання, що потім змінюється свербінням з відповідними проявами з боку поведінки людини, її реакції на зовнішні «звичайні подразники». При цьому перш за все треба виключити гонорею та інші причини вульвіту. Розпочинати лікування треба перш за все з основного захворювання, а потім приєднувати спринцювання та ванночки з настоєм лікарських рослин (див. фіторецептуру).

Свербіж вульви посилюється при пітливості в нічний час. Необхідно також не забувати про нервовий свербіж як наслідок важкого перебігу вульвіту.

Вагініт — відчуття повноти в піхві, інколи з кров’янистими виділеннями, причиною чого може бути молочниця.

Білі — патологічні виділення з різних відділів статевих органів також є одною з ознак вагініту. Залежно від причини і місця утворення білей, вони викликають відчуття постійної вологості, інколи свербіж і печію. Лікування розпочинають після загального і спеціального гінекологічного обстеження, виявлення місця і характеру їх виникнення. Після цього як симптоматичне лікування застосовують підмивання і спринцювання з використанням лікарських рослин (див. відповідний розділ).

Менструації з болем — це нервово-вегетативні і судинні порушення, які виникають внаслідок зниження або повного випадіння функції статевих залоз. Причинами такого синдрому є перш за все порушення гормонального балансу. Симптомами зміни періодичності менструального циклу є відчуття приливів до голови, пітливість, серцебиття (тахікардія), запаморочення, підвищена нервова збудливість (роздратованість), головні болі, безсоння, відчуття повзання комах у кінцівках, закрепи. Усе це нерідко супроводжується підвищенням артеріального тиску, змінами у психіці, послабленням пам’яті, уваги, значною втомою і безсонням.

Бувають надмірні менструації з болями (дисменореї). Дисменорея з’являється внаслідок механічного перешкоджання для проходження менструальної крові при народженні субмукозного вузла, некрозі фіброзного вузла, при плекситі біля маткового сплетіння в результаті втягування у процес і подразнення нервових закінчень, при аденоміозиті, при ендометритах та ін. У кожному конкретному випадку необхідно встановити причину дисменореї, що досягається шляхом гінекологічного обстеження жінки, після чого застосовується відповідне лікування фітотерапевтичними препаратами (див. відповідний розділ). Лікування дисменореї повинно проводитись, залежно від причини, з використанням відповідних лікарських рослин, в тому числі рослин, які містять беладону, хвощ польовий та інші.

Бувають випадки патологічних проявів місячних, мізерних менструацій та інших проявів (див. відповідні фіторецепти).

Квітки глоду криваво-червоного — 10 г

Fl. Crataegus sanguinea

Трава собачої кропиви п'ятилопатевої — 20 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Насіння ожини сизої — 25 г

Sem. Rubus caesius

Трава сухоцвіту багнового — 15 г

Hb. Gnaphalium uliginosum

Одну столову ложку збору залити 200 мл окропу, настояти 10 хв, процідити. Вживати теплим по склянці 3 рази на день при дратівливості, істеричних нападах, клімактерії.

Настойка конвалії травневої — 10 г

Tincturae Convallaria majalis

Настойка валеріани лікарської — 10 г

Tincturae Valeriana officinalis

Настойка беладони — 2,5 г

TincturaeAtropa belladonna

Вживати по 25 крапель 2-3 рази на день при неприємних відчуттях у ділянці серця.

Настойка конвалії травневої — 10 г

Tincturae Convallaria majalis

Настойка валеріани лікарської — 10 г

Tincturae Valeriana officinalis

Екстракт глоду рідкий — 5 г

Extracti Crataegus fluidi

Вживати по 25 крапель 2 рази на день при серцебитті.

Квітки з плодоніжками глоду — 30 г

Fl. ex fol. Crataegus sanguinea

Трава хвоща польового — 30 г

Hb. Equisetum arvense

Трава омели білої — 30 г

Hb. Viscum album

Зубки часнику порізаного — 30 г

Bulbus Allium sativum

Квітки арніки гірської — 10 г

Fl. Arnica montana

Трава деревію звичайного — 40 г

Hb. Achillea millefolium

Увесь збір настояти у 200 мл молока, процідити і вживати 4 рази на день у початковій стадії гіпертонічної хвороби.

Суміш квіток та листя глоду криваво-червоного — 20 г Fl. ex fol. Crataegus sanguinea

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 20 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 20 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Трава чебрецю звичайного — 5 г

Hb. Thymus vulgaris

Трава материнки звичайної — 5 г

Hb. Origanum vulgare

Листя меліси лікарської — 5 г

Fol. Melissa officinalis

Листя м'яти перцевої — 5 г

Fol. Mentha piperita

Шишки хмелю звичайного — 5 г

Strobuli Humulus lupulus

Квітки лаванди лікарської — 5 г

Fl. Lavandula vera

Трава горицвіту весняного — 5 г

Hb. Adonis vernalis

Листя конвалії звичайної — 5 г

Fol. Convallaria majalis

Три столові ложки збору залити 300 мл окропу, настояти до охолодження, процідити. Вживати по півсклянки 3 рази на день при неврозі серця.

Суміш квіток та листя глоду криваво-червоного — 30 г Fl. ex fol. Crataegus sanguinea

Трава хвоща польового — 15 г

Hb. Equisetum arvense

Трава омели білої — 30 г

Hb. Viscum album

Квітки бузини чорної — 30 г

Fl. Sambucus nigra

Листя меліси лікарської — 5 г

Fol. Melissa officinalis

Листя м'яти перцевої — 5 г

Fol. Mentha piperita

Трава чебрецю звичайного — 5 г

Hb. Thymus vulgaris

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 25 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Трава фіалки триколірної — 15 г

Hb. Viola tricolor

Листя берези пухнастої — 15 г

Fol. Betula pubescens чи alba

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 10 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава барвінку малого — 15 г

Hb. Vinca minor

Увесь збір залити склянкою окропу (250 мл), варити 5 хв, настояти до охолодження, процідити.

Випити ковтками за 3 рази після їди при гіпертонічній хворобі з болями у серці.

З готових аптечних препаратів глоду використовують настойку або рідкий екстракт по 20—30 крапель 3-4 рази на день.

Барвінок малий (могильник, хрещатий барвінок) виявляє гіпотензивну дію, знижує артеріальний тиск, розширює венозні судини серця і судини головного мозку. Призначають при гіпертонії, спазмах судин головного мозку, нейрогенній тахікардії та при інших вегетоневрозах.

Трава деревію звичайного — 50 г

Hb. Achillea millefolium

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 15 г Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Дві чайні ложки збору залити 3 склянками води кімнатної температури, настояти 3 год, після чого варити 10 хв, процідити. Випити протягом дня за декілька прийомів (при неврозі серця).

Квітки конвалії звичайної — 10 г

Fl. Convallaria majalis

Квітки ромашки лікарської — 10 г

Fl. ttamomilla officinalis

Листя м'яти перцевої — 10 г

Fol. Mentha piperita

Плоди фенхелю звичайного — 20 г

Fruc. Foeniculum vulgare

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 15 г Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну чайну ложку збору залити склянкою води кімнатної температури, настояти 3 год, після чого варити 10 хв, процідити. Випити протягом дня за декілька прийомів.

Квітки глоду криваво-червоного — 50 г

Fl. Crataegus sanguinea

Трава споришу звичайного — 30 г

Hb. Polygonum aviculare

Трава хвоща польового — 20 г

Hb. Equisetum arvense

Дві чайні ложки збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня (при неврозі серця).

Листя м'яти перцевої — 15 г

Fol. Mentha piperita

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 15 г Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава горицвіту весняного — 30 г

Hb. Adonis vernalis

Дві чайні ложки збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня.

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 ст. ложка

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої -

1 ст. ложка

Hb. Leonurus quinquelobatus

Насіння кмину звичайного — 1 ст. ложка

Sem. Carum carvi

Одну столову ложку збору заварити склянкою окропу, охолодити, процідити. Пити по склянці, повільно, 3 рази на день (при неврозах серця з тахікардією).

Листя м'яти перцевої — 2 частини

Fol. Mentha piperita

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 частина

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Листя бобівника трилистого — 1 частина

Fol. Menyanthes trifoliata

Квітки конюшини лучної — 2 частини

Fl. Trifolium pratense

Одну столову ложку збору заварити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Пити як чай по півсклянки 2 рази на день вранці та на ніч (при неврозі серця).

Корені з кореневищем валеріани лікарської -1 частина

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Плоди глоду криваво-червоного — 2 частини

Fruc. Crataegus sanguinea

Листя меліси лікарської — 2 частини

Fol. Melissa officinalis

Трава хвоща польового — 1 частина

Hb. Equisetum arvense

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, заварити 15 хв, настояти в теплому місці 30 хв, процідити. Вживати по третині склянки за 30 хв до їди 3 рази на день при болях у серці з прискореним серцебиттям.

При болях у серці, пов’язаних із психоемоційним напруженням, призначають такі лікарські збори:

Шишки хмелю звичайного — 1 частина

Strobuli Humulus lupulus

Трава деревію звичайного — 2 частини

Achillea millefolium

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 2 частини

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Квітки глоду криваво-червоного — 3 частини

Fl. Crataegus sanguinea

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Вживати по півсклянки настою за 30 хв до їди 3 рази на день при болях у ділянці серця, пов'язаних з психоемоційним напруженням.

Шишки хмелю звичайного — 1 частина

Strobuli Humulus lupulus

Трава деревію звичайного — 2 частини

Achillea millefolium

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 2 частини

Hb. Leonurus quinquelobatus

Листя меліси лікарської — 3 частини

Fol. Melissa officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Вживати по півсклянки настою за 30 хв до їди 3 рази на день при болях в ділянці серця, пов'язаних з психоемоційним напруженням.

Трава деревію звичайного — 15 г

Hb. Achillea millefolium

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 15 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, варити 15 хв, після чого настояти 20 хв, процідити. Випити протягом дня.

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 10 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Насіння кмину звичайного — 10 г

Scm. Carum carvi

Насіння фенхелю звичайного — 10 г

Scm. Foeniculum vulgare

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 10 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня.

Шишки хмелю звичайного — 15 г

Strobuli Humulus lupulus

Квітки глоду криваво-червоного — 20 г

Fl. Crataegus sanguinea

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 30 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Дві чайні ложки збору залити склянкою окропу, настояти 30 хв, процідити. Випити ковтками протягом дня.

Трава деревію звичайного — 30 г

Achillea millefolium

Квітки арніки гірської — 30 г

Fl. Arnica montana

Одну столову ложку збору залити склянкою окропу, настояти 7-10 хв, процідити. Приймати по третині склянки настою 3 рази на день при тахікардії.

Арніка гірська (ангельське зілля, баранка, трава бараня) здатна усувати закрепи, зумовлені атонією товстої кишки, посилювати скорочення матки, розширювати судини головного мозку, тонізувати і стимулювати центральну нервову систему. У великих дозах діє заспокійливо на центральну нервову систему.

Суміш квіток та листя глоду криваво-червоного — 20 г

Fl. ex fol. Crataegus sanguinea

Корені з кореневищем валеріани лікарської — 20 г

Rad. ex rhizoma Valeriana officinalis

Трава кропиви собачої п'ятилопатевої — 20 г

Hb. Leonurus quinquelobatus

Трава чебрецю звичайного — 5 г

Hb. Thymus vulgaris

Трава материнки звичайної — 5 г

Hb. Origanum vulgare

Листя меліси лікарської — 10 г

Fol. Melissa officinalis

Листя м'яти перцевої — 5 г

Fol. Mentha piperita

Шишки хмелю звичайного — 5 г

Strobuli Humulus lupulus

Квітки лаванди колоскової — 5 г

Fl. Lavandula angustifolia

Трава горицвіту весняного — 5 г

Hb. Adonis vernalis

Листя конвалії звичайної — 5 г

Fl. Convallaria majalis

Збір настояти в 300 мл окропу, процідити і вживати по півсклянки настою 3 рази на день при болях у серці.