П’єц – піч (діал.).
Кляштор (монастир) Бернардинів побудований у XVII столітті. Архітектурний комплекс монастиря складався з костелу Богородиці, дзвіниці, келій та оборонних мурів. У ньому знаходився чудотворний образ Діви Марії Утішительки. За радянських часів тут була виправна колонія суворого режиму № 47. Будівлю дуже ушкодила пожежа 27 березня 2012 року.
Воти – дари чудотворній іконі Богородиці, виготовлені із золота, срібла чи інших цінних металів на знак подяки за зцілення від хвороб чи здійснення молитовних бажань.
Траур вдови тривав два роки і ділився на декілька етапів. Найсуворішими були перші три місяці, коли навіть заборонялося піднімати з обличчя вуаль. Суворий траур тривав один рік і один день. Заборонялося робити візити чи покидати дім або помістя. Наступні шість місяців вдова вже могла виходити на прогулянку і робити візити. Ще наступні шість місяців могла відмовитися від крепу і носити просто чорний одяг. Період напівтрауру починався після двох років і тривав від півроку до нескінченості залежно від волі самої вдови.
Бумазея – тканина з шерсті, переплетеної з шовком. Невиразна, без блиску, використовувалась у період суворого трауру, який тривав рік і один місяць.
Креп – шовкова тканина, оброблена так, щоб не було блиску.
Накаслик – тумбочка біля ліжка (діал.).
Готувальня – туалетний столик (діал.).
Фамілія – тут: рід.
Вулиця Курницька – теперішня Кирила і Мефодія, мальовнича вулиця в Галицькому районі Львова на схилах Калічої гори. При ній розміщений (стара частина), заснований у р. Гіацинтом Лобажевським на території колишнього саду монастиря тринітаріїв. У – роках садом опікувався Карл Бауер.
Сильвестра (День Святого Сильвестра) – Новий рік.
Верхні Вали – бульвар на місці давніх міських укріплень між вулицею Чарнецького (Винниченка) та Підваллям. Довгі тінисті алеї, висаджені липами, каштанами, кленами, зайняли площу 1,8 га. Цей надзвичайно популярний свого часу променад створив у 1816–1820 роках губерніальний радник Вільгельм Райценгайм.
Вулиця Карла Людвіга, сучасний проспект Свободи, від 20-х років XIX ст. стала улюбленим місцем променаду львів’ян. 30 липня 1855 року її назвали на честь австрійського ерцгерцога Карла Людвіга.
Стрих – горище (діал.).
Квадранс – 15 хвилин (діал.).
Гуздратися – баритися, гаяти час (діал.).
Оферма – незграба (діал.).
Ікона Діви Марії Утішительки – чудодійний образ, написаний 1400 року Яном Венжиком. Завдяки образу Сокаль став одним із найважливіших місць для паломництва на східних землях Речі Посполитої. Під час пожежі 1843 року образ згорів, а його копія, намальована львівським художником Яном Машковським, наново освячена 7 вересня 1848 року. Нині чудотворна ікона знаходиться в польському місті Грубешів у костелі св. Станіслава Костки.
Звар’ювати – збожеволіти (діал.).
Алярм – сигнал тривоги (діал.).
Мацьопкі – маленькі (діал.).
Курвар – той, що ходить до чужих жінок (діал.).
Бонна – нянька (заст.).
Меценас – судовий оборонець (заст.).
Морг – міра землі, що дорівнювала 0,56 га (заст.).
Посесори – орендарі (заст.).
Зіслання Святого Духа християни святкують на 50-й день після Великодня.
Стокротка – маргаритка.
Пуделко – коробочка (діал.).
Штука – мистецтво (діал.).
Ферії – канікули, вакації (діал.).
Кремпуватися – бентежитися (діал.).
Коміняш (діалект) – польською kominiarz – сажотрус.
Золотий ринський – поширена в Україні, особливо в Галичині, українська назва австрійської та німецької валюти, ґульдена. Походить назва від валюти Рейнський ґульден, введеної згідно з Рейнським монетним союзом, що був укладений рейнськими курфюрстами Німеччини у 1385 році. Пізніше це «прізвисько» застосовували в Україні до всіх ґульденів пізніших епох, зокрема австро-угорського ґульдена (флорена). «Ґульден» у перекладі з німецької означає «золотий».
Гренадлі – шпильки для волосся (діал.).
Дезабільє – легкий домашній, зазвичай жіночий одяг, що не носиться при сторонніх, щось на кшталт халата чи пеньюара (діал.).
Збуй – розбійник (діал.).
Черехи – дерева, що давали великі солодкі, смачні ягоди, гібрид вишні й черешні. Черехи утворилися природним шляхом – перехресним запилюванням, росли тільки у Львові. Ще у ХVІІІ ст. плоди возили до Парижа.
Гайту – на прогулянку (діал.).
Вулецькі стави – стави і ставки, які утворював Вулецький потік, протікаючи долиною (тепер це вулиця Академіка Сахарова).
Хорунщизна – місцевість у Львові між Полтвою, Шембековою і Калічою горою. Район теперішньої вулиці Чайковського.
Штивно – рівно (діал.).
Дідич – поміщик (діал.).
Свято Божого Тіла – свято католицької церкви, присвячене вшануванню Тіла і Крові Христа, у які переосутнюється хліб і вино під час євхаристії. Святкується як торжество в четвер, наступний за Днем Святої Трійці.
Обцаси – підбори (діал.).
Часопис «Лада» виходив друком від 1853 року. На цей модний часопис орієнтувалися галичанки з аристократичних кіл, які замовляли для себе вбрання. Там публікували детальний аналіз та опис фасонів суконь і видів тканин, поради щодо поведінки і манер, прийнятних для дам із добірного товариства, підказки щодо господарювання та виховання дітей. Доволі традиційний для тих часів часопис, утім, неприйнятний для емансипованих жінок.
Від 1830-х років пішла мода на купелі в Бузі, які приваблювали до Сокаля шляхту ледь не з усієї Галичини. Сокаль розбудовувався літніми двориками, і поступово тут утворився своєрідний курорт.
Лікоть львівський – міра довжини, яка діяла на теренах Галичини у 50-х роках ХІХ ст. Дорівнювала 59,6 см.
Блудити – вести розпусне життя (заст.).
Фре – рожевий.
Лоретанський дзвоник – освячений дзвоник, дзеленчання якого відвертає грозу. Назва пов’язана з ушануванням святого дому в Лорето, першою міжнародною святинею, присвяченою Діві Марії. Згідно з традицією, святий дім з Назарету, у якому ангел привітав майбутню Матір Божу і де Слово стало Тілом, був перенесений до Лорето.
До Богородиці Ченстоховської звертаються по допомогу та захист від припадків та інфекційних хвороб, по захист від ран, завданих вогнепальною і холодною зброєю, по допомогу при глухоті та німоті, а ще митці звертаються до неї за натхненням.
Крушуарка – французька назва. Дерев’яні плювальниці, наповнені піском. Ставили принаймні по одній у кімнаті. Предмет настільки звичний для ХІХ століття, що жіночі часописи вміщували зразки елегантних крушуарок.
Файка – люлька (діал.).
Експенси – витрати (діал.).
Земняки – польська назва картоплі.
Першим картоплю у Східній Галичині висадив засновник львівського театру Станіслав Скарбек на початку ХІХ століття.
Спіжарка – комірка для смаколиків (діал.).
Юзеф-Ігнацій Крашевський (1812–1887) – польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, польський та український громадський і політичний діяч, найплодовитіший автор в історії польської літератури.
Літанія – молитва, що складається з повторюваних коротких молебних благань. Літанії можуть адресуватися до Христа, Діви Марії або святих. Читаються зазвичай укупі з богослужінням, але можуть читатися і в рамках приватної молитви.
Вулиця святої Анни – від площі Торгової до вулиці Шевченка, район церкви святої Анни. У середині ХІХ століття забудова переважно дерев’яна одноповерхова, мешкали в основному українці.
Шляфрок – домашній халат без ґудзиків, носився з поясом (діал.).
Денервувати – нервувати (діал.).