Нічого особистого

Епізод 10.2 Стеся+Анна+Віка (групове заняття)

Прибиральницю взяли швидко, вона своїм відром із кислотою лишала дуже помітний слід на паркеті. Далі діяли за старою схемою, Новицька відволікла її, Стеся оглушила.

Бабку запакували мотузкою, та зважаючи на попередній досвід, зав'язали очі та рот. Потім вона приєдналася до Назара Бельведера в номері Новицької.

— Стесю, у тебе є годинник?

— Ага, восьма рівно.

— Боже, умикай, умикай…

Інгеборга зраджує Олега із кур’єром Леонідом. Регіна випадково передивляється запис прихованої камери в кімнаті охорони і дізнається правду. Тепер Регіна шантажує Інгеборгу. Інгеборга підмовляє головного бухгалтера Парасковію Василівну підсипати Регіні клофелін у чай. Непритомну Регіну вивозять у лісовий маєток наймані бандити. Але їхній ватажок Будулай закохується у неї та присягається вбити Інгеборгу, аби помститися за поневіряння коханої. Тим часом із пологового будинку викрадено одного з близнят. Як помститься безплідна Регіна? І кому?

«Подруги», 270 серія

(42хвилини мовчання із перервою на 2рекламні паузи)

Мало б бути. Але бабка-прибиральниця у туалеті просто застогнала крізь кляп. Новицька підійшла до неї та витягнула ганчірку з рота.

— Що? Він до вас чіплявся? — запитала Новицька, презирливо штурхнувши ногою Назара.

— Я гей, — заверещав Бельведер крізь кляп.

— Тьху на нього. «Ізвращєнєц». Та хоч очі розв'яжіть — я теж дивитися хочу, — попросила прибиральниця.

— Добре, — погодилася Анна, підтягаючи її до екрана.

— А Реґіна з Будулаєм ще не того? — по-діловому поцікавилася прибиральниця.

— Що? А, нє, не того…

У двері постукали. Новицька підняла ніжку стільця, Стефа обережно відчинила двері.

— Ти… — зітхнула вона із полегшенням, побачивши Віку.

— Слава Богу, ви на місці. Єва з охоронцем. Потрібно викликати підмогу. Усі охоронці прочісують територію, у них зранку спрацювала зовнішня сигналізація.

— Ну, добре, ми тут теж двох взяли. Додивимося та підемо, — погодилася Стеся, не відводячи очей від екрана, і додала собі під ніс: — Ну Леонід і падлюка… Таким треба безкоштовно роздавати презервативи, щоб не розмножувалися.

— Ходімо зараз… Я вам усе розповім, ходімо швидше… На охороні треба ще підзарядку для рації взяти. Тоді можна буде покликати підмогу.

— Ок, — погодилася Новицька, забираючи ніжку стільця. — Стесю, ти готова?

— Угу, — відповіла та, із щирим жалем вимикаючи телик.

Вони втрьох спробували вийти із номера.

— Геееей! — істерично заверещала прибиральниця. — А я? Хто мені розкаже? Так Реґіна з Будулаєм того?

— Та того, того… — відмахнулася Віка Каретко. — Тільки не в цій серії.

Аби не деталізувати, вона квапливо закрила двері.

— Хто знає, де підсобка охоронців? — поцікавилася Новицька, зайшовши до ліфта.

— Та поверсі Е. Так сказав охоронець, — доповіла Каретко.

— Та ні, на поверсі М, поруч із ресепшеном, — заперечила Стеся. — Я сама зранку бачила. Якраз, мабуть, у них і спрацювала сигналізація, бо всі побігли надвір.

— Він же мені сказав Е…

— Закладемося? Або в них дві кімнати для охорони, або ти не розчула.

— Хай так, швидше перевірити, ніж сперечатися.

Біля порожнього ресепшена дійсно була кімната охорони із камерами спостереження. Чимало екранів не горіло.

— Щось не так… Чому камери не працюють? — запитала Стеся, забарабанивши пальцями.

— Так ми ж самі перебили, коли брали Бельведера та прибиральницю.

— Точно. Добре, хто знає, як виглядає підзарядка для рації? — запитала Стеся, відкриваючи шухляди столів.

Новицька почала перевіряти нижні полички.

— Певно, що не так… — зауважила вона, витягаючи з-під столу відерце з червоною фарбою.

— І не так… — додала Стеся, витягнувши прозору пластикову папку на столі, повну вирізок із журналів.

Самісінькі інтерв'ю та фотки пані Герт.

— Із ким ти лишила Єву? — глухо запитала Новицька.

— …Із охоронцем… — схлипнула Віка, біла як крейда.