Ґолді у Страшному парку

Розділ 5. План порятунку

А тим часом Ґолді відніс Тоні додому.

Розвиднялося. Усю дорогу друзі мовчали. Вони були так приголомшені, що не могли вимовити ані слова. Опинившись у кімнаті Тоні, Ґолді відразу повернув хлопчикові його справжній розмір.

— Що ж нам тепер робити? Вона ж перетворить Єву на скляну дівчинку! — хвилювався Тоні. — Скажи, Ґолді, чи є ще на світі феріґарди, крім тебе й Флаффі?

— Так. Нас багато, — відповів малюк.

— Може, звернемося до них по допомогу?

— Вони можуть відібрати у Гарт­лесс Єву та інших тварин. Але я не впевнений, що хтось, крім цього Флаффі, зможе розчаклувати їх. До того ж феріґарди добрі, вони не стануть шкодити міс Крістал, — похитало головою лисеня.

— Але тоді вона продовжить множити зло, — скрикнув хлопчик.

— Так, вона — небезпечний супротивник. Гадаю, нам знадобиться допомога і людей, і феріґардів!

На мордочці Ґолді сяйнула усмішка.

— Ти щось придумав?

— Аякже! Нападемо відразу з двох боків, — загадково мовило лисеня й розчинилося в повітрі.

Здивований Тоні завмер посеред кімнати. Раптом щось наче луснуло, і Ґолді знову з’явився перед хлопчиком.

— Мало не забув! Рано-вранці ти повинен сходити до Євиного тата й покликати його на допомогу.

— Але що я йому скажу? — не зрозумів Тоні.

— Скажи правду, ну, майже всю… Коли ми покидали Євину кімнату, дівчинка залишила батькам записку. У ній вона попередила, що ви пішли до міс Крістал.

— Невже я повинен розповісти їм про феріґардів? — здивувався хлопчик.

— Не обов’язково. Просто скажи: міс Гартлесс на виставці помітила, що Єві сподобалися її скульптури, і запросила дівчинку до себе в гості. Єва побоялася йти сама й узяла тебе із собою.

— Але…

— Жодних «але»! Вигадай будь-що. Головне — привести Євиного тата до будинку Крістал. А я покличу феріґардів на допомогу.

— Ти хочеш викрасти Флаффі?

— Ще не знаю. Але о дванадцятій ви повинні бути в міс Крістал.

Ґолді знову зник. Тоні рішуче попрямував у ванну, щоб умитися холодною водою й зібратися з думками.

Коли рано-вранці мама покликала Єву снідати, з кімнати дівчинки долинув лише жалібний гавкіт Лонні. Мама занепокоїлася, що дочка проспить у школу, і увійшла до неї. Але ліжко Єви було застелене.

— Єва зникла! — вигукнула жінка.

На її голос прибіг Євин тато. Окинувши кімнату поглядом, він одразу помітив записку, що лежала на столі:

— Справді, не хвилюйся, вона, напевно, у міс Гартлесс, — намагався заспокоїти дружину містер Джонс.

Раптом у двері подзвонили. Євина мама кинулася відчиняти. На порозі стояв схвильований Тоні.

— Допоможіть! — вигукнув хлопчик. — Єва втрапила в біду.

— Що з нею? — прошепотіла Євина мама і враз зблідла.

— Тоні, не стій на порозі, заходь і розкажи все по порядку.

Євин тато зачинив за хлопчиком двері і провів його до вітальні. Тут він посадив Тоні на диван, а Євина мама дала йому склянку води.

Тоні ніколи не був брехунцем, тому йому було тяжко придумати правдоподібну історію. Утім, він хотів урятувати Єву.

— Учора Єва попросила мене піти з нею до міс Крістал, — почав свою розповідь Тоні. — Спочатку все було гаразд. Хоча міс Гартлесс, як мені здалося, була не надто задоволена, що я прийшов із Євою. Вона показала нам свою майстерню. Там багато гарних скляних звірів. А потім вона принесла нам чай. У нього був якийсь дивний запах, тому я майже не пив, а Єві він припав до смаку. Міс Крістал вийшла з кімнати, але раптом я помітив, що Єва засинає. Я спробував розбудити її, але в мене нічого не вийшло. Сам я теж відчув себе якось дивно. Я зрозумів, що нас напоїли снодійним. Я не знав, що робити, і вдав, що теж заснув.

Тоні замовк.

— Не хвилюйся, Тоні. Ти ні в чому не винен. Що було далі? — поквапив хлопця містер Джонс.

— Міс Гартлесс повернулася. Побачивши, що ми спимо, вона розсміялася і сказала… — Хлопчик знову запнувся.

— Що вона сказала? Ти пам’ятаєш?

— «Тепер я зроблю по-справжньому живі скульптури», — ось що вона сказала. Коли вона відійшла подалі, я тихенько встав і вислизнув у коридор. Вона погналася за мною, але я встиг втекти. Містере Джонс, Єва в небезпеці. Треба поспішати!

Не гаючи часу на розмови, містер Джонс хутко зібрався й вирушив до будинку художниці. Тоні пішов із ним.