Орбита, выпуск №13

Збудував батько дім вікнами до тепла.

Засівав батько хліб веснами для добра.

А як впав у знесиллі він під тополиною,

То душею обняв землю ту, що назвав Батьківщиною!

Приспів:

Отим усім, повік святим,

Що зветься батьківським порогом,

З його ожин, з його стежин

Між люди йди, моя дорого. (2)

Мене мудрим зростив щедрий твій колосок.

Я навчавсь чистоти в зір твоїх і річок.

Причащався твоєю я ніжністю й силою,

І пишавсь над усе я завжди у житті Батьківщиною!

Приспів.

Дітям я заповім та й на вічні літа:

Відчиня на землі двері всі доброта.

Починається світ не межею-зерниною,

А людина живе лиш тоді, як вона з Батьківщиною!

Приспів.