Орбита, выпуск №13

Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небесах,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом,

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком,

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,

Повернулись журавлі.

А мені, як до зорі,

Долітати на крилі

Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,

Тиха стежка зацвіла

Вечоровою матіолою,

Житом-долею

Світанковою,

Дивом-казкою,

Юним соняхом,

Сива ластівко,

Сиве сонечко...