І для космосу, і для квартири

А місяць — той, що котиться над лісом і над колосом, — прообраз колеса.

Немов саме явило небо, що мрійнику в дорогу треба І запаморочилась голова від райдужних картин.

А. ВЕРШИНСЬКИЙ

"Охоче сів би на велосипед, але де ж покатаєшся? Двір тісний, а виїжджати на вулицю ризиковано…" Така ситуація може скластися для багатьох у великому місті. Хто потерпає саме через це, хочу втішити: можна крутити педалі, не виходячи з дому. У продажу є стаціонарний домашній велосипед. Придбавши його, ви неодмінно одержите свою частку радості і наснаги.

Відкриєте кватирку, вмоститеся у зручне сідло, натиснете на педалі — і "поїдете"! Стрілка спідометра, в залежності од старання, може перевищити позначку "50", тобто розженетеся до 50 кілометрів на годину. Клацнете важелем на кермі, і ноги одразу відчувають навантаження — ви "поїдете" під гору, повернете його в інший бік — вихором "помчите" з гірки. А через 15–20 хвилин просигналить таймер — це команда закінчувати "прогулянку". Як ви, мабуть, здогадалися, цей незвичайний велосипед має ще й другу назву, яку дали йому науковці,— велоергометр.

Зовні він дуже схожий на звичайний. Та ж трубчаста рама, але з опорами для встановлення на підлозі, має тільки одне колесо і вилку із спеціальним пристроєм, що регулює навантаження на педалі, ланцюгову передачу, кермо, сідло і низку приладів для визначення тривалості і швидкості "їзди". Важить він близько 15 кілограмів, компактний, отже не загромаджуватиме кімнати, як і не порушуватиме її усталеного інтер'єра. Катання на ньому наближається до велосипедного, щодо оздоровчого ефекту — то рівного йому навряд чи знайдете. Цей універсальний тренажер полюбився багатьом людям: спортсменам, домогосподаркам і просто ентузіастам зміцнення свого здоров'я.

Спортсменам велоергометр допомагає не лише зберігати, а й поліпшувати свою форму, а також контролювати підготовку до відповідальних змагань, оскільки дає об'єктивну і науково обгрунтовану оцінку.

Не мислять без нього обживання своїх трас і космонавти. Здавалося б, для чого їм в космічний дім одноколісний велосипед, де життєвий простір зведено до мінімуму. А все ж беруть… З якою метою? Ось як пояснив це льотчик-космонавт М. Рукавишников: "На космічній станції є велоергометр, бігова доріжка та інші пристосування, що допомагають зберігати життєздатність і бадьорість у космосі. Іноді займаєшся із задоволенням, іноді дивишся як на своїх "ворогів". Я навмисне взяв це слово в лапки, бо переконаний: без них не обійтися. Бо саме ті, що вимотують з тебе всю душу, виявляється, найнеобхідніші — вони загартовують силу волі, наполегливість…"


Гонки на… місці.


Завдяки велоергометру проводяться унікальні велогонки на… морі і в океані. Так, під час плавання велоспортом займаються екіпажі багатьох суден Литовського морського пароплавства. Це стало можливим після того, як спеціаліста Всесоюзної науково-дослідної лабораторії по туризму та екскурсіях змонтували на суднах велотренажери із відеоапаратурою. Натискуючи на педалі, моряк бачить на екрані, з якою швидкістю він "мчить", наскільки випередив товаришів у "груповій гонці"… Не так давно "машини здоров'я" заполонили голландські жіночі перукарні. Відтепер, поки у клієнток сушиться волосся, їхній час не проходить марно, адже вони можуть подбати й про гарну фігуру та своє здоров'я. Для цього прямо в салонах до послуг красунь виставлено велоергометри на будь-який смак.

Путівку в життя велоергометру дали, безперечно, лікарі. Приблизно в п'ятдесятих роках його стали широко застосовувати в медичних установах для визначення хвороб серцево-судинних і легеневих систем. Виявляється, з допомогою велоергометра можна значно раніше і точніше, ніж традиційним діагностуванням в стані спокою, визначити приховану недугу. По тому, як ви крутитимете педалі, лікарі за лічені хвилини з'ясують детренованість серця чи недостатню рухливість суглобів і вкажуть вам, так би мовити, кількість здоров'я, яким розпоряджаєтеся на даний момент. На велоергометрі проводяться важливі клінічні та наукові експерименти, що поглиблюють знання про функціональні можливості людського організму, його запаси міцності і допомагають виробити відповідні рекомендації спортсменам, людям, чиї професії пов'язані з фізичними та психоемоційними перевантаженнями, і просто шанувальникам здорового відпочинку

Велоергометр рекомендується усім, незалежно від віку, як лікувальний і профілактичний засіб. Особливо зручний він тим, у кого дефіцит вільного часу або немає можливості осідлати звичайний велосипед і виїхати в парк чи на стадіон, 15–30 хвилин, проведених щодня за педалями велоергометра, досить, щоб почуватися в прекрасній формі і насолоджуватися здоров’ям і неабиякою працездатністю. Досвід показує: при правильно збалансованих навантаженнях уже через два місяці значно поліпшується кровообіг у м’язах серця, підвищується загальні працездатність, а також знижається вміст холестерину в крові.

У продажу є кілька типів велоергометрів — від простого "Здоров'я" до "Циклона-2" із пристроєм, що створює ефект присутності шляху і пробігаючих мимо краєвидів. Кожний велоергометр обладнаний вимірювальними приладами — це, як правило, спідометр, що показує швидкість руху на місці, лічильник пройденого а точніше, прокрученого шляху, а також покажчик величини гальмівної сили.

Як визначається рівень здоров'я? Вибираєте по таблиці, що додається до тренажера, потужність, яку маєте розвинути згідно з нормативами (наприклад 100 Вт), і крутите педалі 5–7 хвилин. На останній хвилині заміряєте свою частоту серцевих скорочень (ЧСС). Чим повільніше б’ється пульс при заданому навантаженні, тим ви здоровіші. Потім підраховуєте за номограмою коефіцієнт Астранда (максимальне споживання кисню на одиницю ваги людини), що і буде показником вашої фізичної підготовки. А ось на велоергометрі нового покоління рахувати не доведеться, усе зробить мінікомп'ютер, встановлений на кермі. Торкнетеся певної кнопки — і на цифровому табло одержите повну інформацію про свій стан, він же контролюватиме хід тренувань, уміло узгоджуючи навантаження із можливостями "живого моторчика".


а) У велоергометра з механічними гальмами їхня сила не залежить од швидкості (п) обертання педалей.

б) Потужність, що розвивається на тренажері (Р), прямо пропорційна швидкості обертання педалей, крутішому "підйому" відповідає вища гальмівна сила F.

в) Від значення швидкості обертання п1 (як правило, 25 об/хв.) до п2 (100 об/хв.) гальмівна сила змінюється у велоергометра з електричними гальмами, залежність гальмівної сили (Р) від числа обертів (n) можна виразити формулою: Р=1п.

г) Підставивши значення у формулі потужності Р = С — F — n1, одержимо Р = С, тобто в діапазоні швидкостей п1 і п2 вона постійна.


У перспективі з'явиться ще привабливіший домашній педальний тренажер, суміщений із комп'ютером. Цей тренажер-чарівник не лише подаватиме необхідну інформацію своєму "вершнику", але й створюватиме ілюзію "їзди" на відкритому повітрі. На кольоровому екрані безперервно змінюватимуться неповторні мальовничі пейзажі, один одного кращий, і тоді, звісно, не так надокучливо крутитимуться педалі.

Велоергометр може стати також жаданим предметом розваг, якщо його спарувати з… телевізором. Власне, так і вчинив доктор медичних наук, професор Ростовського медінституту Л. О. Калінін і в результаті одержав захоплюючий спортивно-ігровий автомат.

Уявіть собі таку картину. Вмощуєтеся у сідло велоергометра, ставите ноги на педалі, руки — на гашетку, а погляд спрямовуєте на телевізор. Крутнули педалями — і на екрані "поплив" іграшковий кораблик, і так швидко, що й не встигнеш прицілитися. Та освоївшись, нарешті прицілюєшся — і пряме влучання. Секрет гри в тому, що між екраном і педалями встановлено зворотний зв'язок: чим швидше педалюєш, тим повільніше рухається мішень. Перевага такого "морського бою" у порівнянні із звичайним електронним автоматом та, що ви не стовбичите за пультом нерухомо, а виконуєте жваві вправи, які здатні замінити ранкову фіззарядку. Ось так статична розвага може перерости у динамічну, насичену емоціями і корисну для здоров’я. Адже відомо, одні і ті ж навантаження, але в різних умовах, діють на нас неоднаково. Скажімо, приємна робота майже не втомлює, а нудна, монотонна поглинає живі сили вмить.

Оригінальне застосування придумав велоергометру один американський інженер. Як батька, його непокоїло те, що сини шкільного віку годинами просиджували біля голубого екрана, ради якого жертвували спортивними розвагами у дворі. Ні вмовляння, ні заборони — ніщо не діяло на улюбленців. Тоді батько вдався до таких хитрощів. Придбаы велоергометр, перекинув передачу від його педалей до генератора і все це сполучив із телевізором. Хочеш дивитися передачу — крути педалі. Хлопцям та умова сподобалася, як тільки пересіли із крісел у велосідло. Педалі крутили позмінно, і перегляд мультиків перетворився у жваву забаву.

Отже телевізор, який вважається символом малорухливого способу життя, може стати цікавим партнером у піклуванні про здоров’я. А за цей природний дар треба боротися будь-де — на землі, в океані, у космосі… Із дня на день, із року в рік. Усе життя.

Загрузка...