Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море

1

Додаткові ілюстрації та примітки - Rem_Karpov

2

Північний ліс (норв.).

3

Тепер — Осло.

4

Трактири в Італії.

5

Франклін Джон (1786–1847) — англійський полярний дослідник.

6

Де-Лонг Джордж-Вашінгтон (1844–1881) — американський полярний дослідник.

7

Баренц Вільям (1550–1597) — голландський мореплавець і дослідник. Помер, повертаючись з Арктики на батьківщину разом з командою корабля, який затонув біля берегів Нової Землі, де потерпілі провели зиму. Ім'ям Баренца названо море Північного Льодовитого океану.

8

Поло Марко (1254–1324) — італійський мандрівник. У своїх спогадах — «Книзі» — Марко Поло один з перших ознайомив європейців з Центральною Азією та Китаєм, де прожив близько 17 років.

9

Здрастуйте (англ.).

10

Жерлаш Андрієн (1866–1934) — бельгійський дослідник Антарктики.

11

Нагурський Іван Йосипович (1883–1917) — російський військовий льотчик. В 1914 році у пошуках російських арктичних експедицій здійснив на гідролітаку 5 польотів. Пробув у повітрі понад 10 годин і пролетів близько 110 км на висоті 800–1200 м. Вказав на можливість досягнення Північного полюса літаком.

12

Xейс Ісаак — американський полярний дослідник. В 1860–1861 роках на невеличкому судні «Юнайтед Стейтс» він намагався проникнути в Північний Льодовитий океан з боку Гренландії. Але недалеко від берега судно застрягло в льодах. Залишившись там на зимівлю, Хейс пройшов на собаках до 81?35’ північної широти.

13

Кейн Елайша-Кент — американський полярний дослідник. В 1853–1855 роках очолював арктичну експедицію на судні «Едванс». Після двох вимушених зимівель біля західного узбережжя Гренландії експедиція залишила вмерзле в кригу судно і з великими труднощами повернулася на батьківщину.

14

Хлопець, служка (англ.).

15

Півострів, розташований на південь від Південної Америки. В деяких країнах його називали ще півостровом Пальмера, Землею О'Хіггінса. 1961 року на Міжнародній конференції по вивченню Антарктики ухвалено називати його Антарктичним півостровом.

16

Андре Соломон-Август — шведський інженер. Перший зробив спробу дослідити Арктику з повітря. У 1897 році на аеростаті власної конструкції вилетів із Шпіцбергену з метою досягти Північного полюса. Під час цього польоту Андре і два його супутники загинули.

17

Росс Джеймс-Кларк — англійський полярний дослідник, який відкрив північний магнітний полюс (1831).

18

Росс Джон — англійський мореплавець і полярний дослідник, дядько Джеймса Росса.

19

Перрі, Мак-Клюр, Мак-Клінток — англійські полярні дослідники, керівники арктичних експедицій.

20

Вузол — одиниця вимірювання швидкості руху суден, що дорівнює одній милі (1,852 км) за годину.

21

Сучасна назва — острів Принца Уельського.

22

Ере — дрібна норвезька грошова одиниця.

23

«Еребус» і «Террор» — кораблі, на яких у 1840–1841 роках відбувалась англійська полярна експедиція в Антарктиду, очолювана Джеймсом Россом.

24

Незважаючи на те, що канадське і північні узбережжя Аляски в серпні — вересні 1905 року були вільні від льоду, Амундсен вирішив залишитися на третю зимівлю. Його супутники дивувалися про причини такого рішення: Амундсен пояснював зимівлю саме важким станом льодів. Т. Буманн-Ларсен вважав, що головною причиною було те, що начальник вважав дворічну подорож занадто короткою, адже епохальні експедиції Нансена і Свердрупа тривали відповідно 3 і 4 роки.

25

Трапер — мисливець у Північній Америці, який полює на хутрового звіра.

26

Шеклтон Ернест-Генрі — англійський дослідник Антарктиди. У 1901–1903 роках брав участь в експедиції на Шостий континент, очолюваній Р. Скоттом. Помер під час воєї останньї експедиції до Антарктиди 1922 року.

27

Отто Норденшельд — шведський геолог. В 1902–1903 роках на чолі групи полярників зимував на острові Сноу-Хілл, поблизу Антарктичного півострова.

28

Дюмон-Дервіль Жюль Себастьян Сезар — видатний французький мореплавець, дослідник морів і океанів. В 1822–1825 і 1826–1829 роках здійснив два кругосвітні плавання. Зробив ряд географічних відкриттів у Тихому океані й Антарктиці.

29

Шарко Жан — французький полярний дослідник, на початку нинішнього століття двічі побував в Антарктиді.

30

«Чому б і ні?» (франц.).

31

Роберт Едвін Пірі (англ. Robert Edwin Peary; 1856 — 1920) — американський дослідник Арктики. Офіційно вважається першою людиною, яка досягла Північного полюса після переходу по пакових льодах. Пірі створив так звану «систему Роберта Пірі»: організація перевалочних баз, на які спирається дослідницький загін. Так само він сформулював кілька правил і умов, без яких за його словами успіх експедиції може бути під сумнівом.

«Система Пірі»:

1. Корабель експедиції повинен пройти через льоди до найпівнічнішої точки на материку, звідки він міг би повернутися назад в наступному році.

2. Під час зимівлі вести інтенсивне полювання, щоб у учасників експедиції завжди був запас свіжого м'яса.

3. Узяти з собою на 60 % більше собак, ніж потрібно.

4. Підібрати працездатних, витривалих і, безумовно, відданих справі людей, серед яких обов'язково мають бути ескімоси, як найбільш пристосовані до суворих умов Арктики.

5. Попередньо доставити до місця виходу експедиції в санний похід досить провіанту, палива, одягу, похідних кухонь і інших предметів спорядження, щоб головна партія змогла дійти до полюса, а допоміжні загони до місця призначення і назад.

6. Ретельно перевірити і випробувати кожен предмет спорядження, переконатися, що він найкращої якості і має мінімальну вагу.

7. Експедиція повинна бути забезпечена найкращим типом саней.

8. Начальник експедиції повинен бути абсолютним авторитетом для всіх учасників експедиції, щоб будь-який його наказ виконувався беззаперечно.

32

Земля короля Едуарда VII нині називається півостровом Едуарда VII. Лежить на схід від Бар'єра Росса. Відкрита 1902 року експедицією Роберта Скотта.

33

Це явище відоме під назвою «біла імла». Воно спостерігається при сніговому покриві й суцільній легкій хмарності, яскравість яких майже однакова. При цьому повністю втрачається орієнтація.

34

Існує інша версія про видатну роль Юхансена (норв. Fredrik Hjalmar Johansen) в цій експедиції (http://ru.wikipedia.org/wiki/Йохансен,_ Ялмар). Перша спроба походу до Південного полюса відбулася 8 вересня 1911 року. Юхансен вважав цей вихід передчасним, але змушений був підкоритися. Повернувшись на батьківщину, Юхансен побачив, що його роль в експедиції применшується, а героїчний епізод порятунку Престрюда (в вересні 1911р., на шляху зі складу на 80° пд. ш. до Фрамхейму) взагалі зник із звіту. 9 січня 1913 року на світанку він застрелився у віці 45 років.

35

На борту «Фрама» не було лікаря (самим серйозним захворюванням за час експедиції було загострення виразки шлунка у Амундсена). Натомість помічник командира — Фредерік Яльмар Ертсен пройшов курс навчання на дантиста: «На диво швидко і впевнено Ертсен справлявся з самими складними випадками. Чи завжди його лікування йшло на користь пацієнтові — це інше питання, яке я залишу без відповіді. Зуби він рвав із спритністю фокусника. Раз — він показує порожні щипці, два — в цих щипцях вже стирчить великий корінний зуб. Судячи з криків, ця операція проходила не зовсім безболісно.» Амундсен Р. Південний полюс.

36

Брусилов Георгій Львович — російський полярник. Загинув під час арктичної експедиції, яка в 1912 році на шхуні «Св. Анна» вирушила в подорож з метою пройти з Атлантичного в Тихий океан вздовж берегів Сибіру. Біля півострова Ямал судно полонили льоди, і вопо пропало безвісти.

37

Леон Амундсен (брат Руала) продав ексклюзивні права на публікацію матеріалів про Норвезьку полярну експедицію лондонській газеті Daily Chronicle. Гонорар Руаля Амундсена склав 2000 фунтів — за найвищою ставкою. Неоціненну допомогу в укладенні договору надав Ернест Шеклтон. За умовами контракту, Амундсену належало виключне право публікації звітів і щоденників всіх учасників експедиції. Вони не могли публікувати що-небудь без згоди Амундсена протягом трьох років після повернення. 20 березня 1912 року Амундсен поїхав у лекційне турне по Австралії і Новій Зеландії. В той же день він отримав повідомлення, що видавництво Якоба Дюбвада уклало з ним договір на книгу про подорож на суму 111 тис. крон — рекордну для того часу. Для порівняння, гонорар Юхансена за експедицію склав 600 крон, що відповідало 33 фунтам 10 шилінгам.

38

Німецький військово-морський флот.

39

Олонкін Геннадій Микитович (1898–1960). Російський і норвезький дослідник Арктики, учасник експедицій Руала Амундсена і Умберто Нобіле. У 1918–1925 рр. був радистом і одночасно механіком в експедиції Руала Амундсена на судні «Мод», де, незважаючи на молодість, здобув повагу таких людей, як X. Свердруп і Ф. Мальмгрен. Нагороджений норвезьким орденом св. Олафа, удостоєний норвежського громадянства (1926). До смерті працював в Інституті метеорологічних досліджень міста Тромсе.

40

Нью-Олесунн (норв. Ny-Alesund, «Новий Олесунн» — населений пункт в норвезькій провінції Свальбард (архіпелаг Шпіцберген). Нью-Олесунн — саме північне в світі постійне громадське поселення.

41

У. Нобіле згадував про нього так: «Кращого радиста для цього польоту не вдалося би знайти. Однак на наступний день після нашого прибуття в Кінгсбей Готтвальдт, який керував радіослужбою на борту дирижабля, повідомив мені, що через дефект слуху, виявленого у Олонкіна, він хоче замінити його радистом місцевої станції Сторм-Йонсеном. Я заціпенів від подиву: досі Олонкін добре чув! Готтвальдт нічого не відповів, але в той же день, щоб переконати мене, направив до російського юнака лікаря, що лікував шахтарів, і той, навіть не потурбувавшись запросити мене на перевірку, підтвердив дефект слуху. Так добрий Олонкін був усунений від участі в останньому польоті. Він дуже це переживав, Томазеллі навіть бачив, як він плаче. Думаю, що справжньою причиною виключення Олонкіна з експедиції було бажання Амундсена мати на борту ще одного норвежця. Після цієї заміни у складі експедиції опинилося сім італійців, сім норвежців, один швед і один американець.»

42

Чухновський Борис Григорович (1898 — 1975) — радянський авіатор, один з перших полярних льотчиків. В 1928 році він увійшов до складу експедиції для порятунку екіпажу дирижабля «Італія», який потерпів катастрофу в Арктиці. Літак Чухновского «Юнкерс» ЮГ-1 погрузили на криголам «Красін». Звідти він здійснював розвідувальні польоти. 10 липня був знайдений табір Нобіле і на крижину скинули припаси. 11 липня Чухновский виявив двох італійців — Маріано і Цаппі, які за місяць до того разом з Ф. Мальмгреном залишили табір і намагалися дістатися до Шпіцбергена самостійно. На зворотному шляху літак здійснив вимушену посадку на крижину і пошкодив шасі. Чухновский в своїй телеграмі наполіг, щоб «Красін» в першу чергу йшов на порятунок італійців. Екіпажу літака довелося п'ять діб провести на льоду.

У 1933 році Чухновський запропонував ідею спеціалізованого літака для використання в Арктиці, зформулював для нього технічні вимоги. Літак ДАР (далекий арктичний розвідник) сконструював Р. Л. Бартіні, Чухновский брав участь у його створенні в якості льотчика-випробувача в 1935–1936 р.р.

43

Бабушкін Михайло Сергійович (1893 — 1938) — радянський полярний льотчик, Герой Радянського Союзу (27 червня 1937). У 1928 році брав участь у пошуках експедиції Нобіле, в 1933 році брав участь в експедиції пароплава «Челюскін», в 1935 — в високоширотній експедиції криголама «Садко». У 1937 році Бабушкін — 2-й пілот флагманського корабля в польоті на Північний полюс для висадки дрейфуючої станції «Північний Полюс-1».

44

Радіосигнал: «Увага!»