Шлях Абая

Примечания

1

Ага — звичайне у казахів звертання до старших чоловіків, близько по суті українському «дядьку», але без визначення спорідненої близькості (наголос, як у всіх казахських словах, на кінці: ага΄).

2

Переклад віршів М. Гірника.

3

Суюнчі — подарунок в нагороду за радісну звістку.

4

Женеше — шанобливе звертання до дружини старшого брата.

5

Тобто настав радісний день.

6

Аткамінери (буквально: вершники) — старійшини родів і впливові багатії, що розїжджали по аулах і вершили степові справи.

7

Єлюбаси — особи, обрані аульним сходом по одному на п’ятдесят родин. Єлюбаси на волосних сходах обирали нового управителя, а також біїв (суддів). В єлюбаси попадали тільки люди заможні і впливові.

8

В адміністративному відношенні — за «Тимчасовим положенням» 1868 року, запровадженим царським урядом для управління Казахським степом, — волость ділилась за ознакою спільності території кочування на такі аули, що об’єднували від 80 до 100 господарств. На чолі адміністративного аулу стояв аульний старшина, якого призначав волосний управитель.

9

Мазар — надмогильна споруда.

10

Абиз —пророк.

11

За звичаєм, Великий аул — тобто значнішу частину худоби і майна — успадковував менший син.

12

Онка — бабка, що стала після удару битком неправильно — головою донизу.

13

Ім’я Кунту буквально означає «Зійди, сонце!».

14

Тулпар — легендарний крилатий кінь.

15

Жатаки — люди, що охороняють зимовище і обслуговують його будівлі: звичайно це були бідняки, які не мали своєї худоби. Жили на зимовищах безвиїзно, не йдучи на літні кочовища.

16

Кіяспай — уперта людина.

17

Байбише — головна господарка. Звичайно так називали дружину бая.

18

Соїл — довга, товща на кінці березова палиця, що використовувалася в кінному бою.

19

Звуки «ф» і «в» не властиві казахській мові. Через те російські імена і прізвища перекручувались: Казансип (Казанцев), Педот (Федот), Лермонтип і т. д.

20

Шокпар — дрючок для кінного бою.

21

Аксакали і карасакали — дослівно: білобороді і чорнобороді, тобто люди похилого і зрілого віку.

22

Кші-апа — молодша мати (звернення до молодших дружин батька).

23

Апа — мама.

24

Джин — біс, злий дух.

25

Борбасар — вовкодав.

26

Корер — зіркий.

27

Йок-шолак — сірий-куций. Так у казахських казках називається вовк.

28

Кімешек — головний убір заміжньої жінки, велика біла хустка з вирізом для обличчя.

29

Желі — вірьовка, протягнута між забитими в землю кілками, щоб прив’язувати лошат-сосунців.

30

Каргибау — подарунок батьків жениха батькам нареченої в день перших змовин.

31

Середній Жуз — казахська Середня Орда, що населяла південь теперішньої Семипалатинської області.

32

Куянг — ревматизм.

33

Арі-айдай бойдай-талай — звичайний приспів казахських пісень на зразок російського «ай-люлі».

34

«Біле козеня» — сир з вершками.

35

Сибага — частування, припасене спеціально для шанованих осіб.

36

Тобто зажадає неможливого.

37

Коже — суп з пшона або з товченої пшениці, підбілений молоком, — їжа бідних родин.

38

Толкан — печена пшениця, розтовчена на борошно.

39

Так казахи називали російських жінок, по-своєму вимовляючи слово «матушка».

40

Меники-сеники — моє-твоє.

41

Жетису — казахська. назва Семиріччя.

42

Архар — гірський баран.

43

Жаман — погано.

44

Жалкау — лінивий.

45

Бокан — підпірка всередині юрти.

46

Айрилмас! — Не роз’єднуйся! — звичайний клич під час бою.

47

Актабан шубиринди — буквально: «Велике лихо переходу босоніж». Під цією назвою відоме переселення казахів з берегів Сирдар’ї до північних степів Арка у XVIII ст. під натиском джунгар, коли більшу частину шляху народ пройшов пішки.

48

Аменгер — родич померлого, зобов’язаний, за звичаєм, одружитися з його вдовою.

49

Ас — великий урочистий бенкет.

50

Тюре — начальник.

51

Єрулик — частування з нагоди прибуття аулу на нову стоянку, найчастіше — на літню, жайляу.

52

Тобто у чоловіків.

53

Суйєм і карис— мірки довжини на зразок російської чверті: суйєм — відстань між краями великого і вказівного пальців; карис — великого і середнього.

54

Грязь — по-казахському — сміття; це ж слово означає — бідування.

55

Шербешнай — так вимовляли казахи слова «надзвичайний з’їзд».

56

Ояз — повітовий начальник.

57

За старовинним повір’ям казахів, якщо ворогові кинути в спину жменю землі, він більше не повернеться.

58

Таксир — начальник.

59

Чапан — верхній одяг казахів.

60

Оппирмай! — вигук подиву.

61

Кебіси — шкіряні калоші.

62

Хазр — зараз.

63

Курпе — стьобана ковдра.

64

Жатак — бідняк, який, не маючи тягла, живе осідло.

65

Кімешек — жіночий головний убір.

66

Шарші — хустка.

67

Тимак — чоловіча тепла шапка.

68

Алипсатар — перекупник.

69

Дастархан — скатерка, в переносному розумінні — стіл, частування.

70

Імам — настоятель.

71

Хальфе — учені богослови, що закінчили медресе; з них обираються імами.

72

Карі — духовна особа, яка завчила напам’ять весь текст корану.

73

Муедзин — служитель мечеті, що закликає з мінарету мусульман на молитву.

74

Фідія — відпущення гріхів.

75

Xатим — поминальна молитва.

76

Айт — мусульманські річні свята; рамазан-айт, курбан-айт,

77

Хазрет — святий, духовний отець.

78

Хазрет — святий, духовний отець.

79

Ясін-уаль куранул хакім! — перший рядок молитви.

80

Макам — манера читання.

81

Лятунзіра кауман ма унзіра —слова молитви.

82

Кауман — суспільство, калан — слово. Вимовивши одне слово замість іншого, священнослужитель перекручує священний текст, що, на думку мусульман, є страшкий гріх і ганьба.

83

Субнахалла! — Великий боже!

84

Лаухнаме — збірник молитов.

85

Жамагат — миряни.

86

Мінбер — підвищення.

87

Молдеке — шанобливе звертання до духовної особи або до вчителя.

88

Абуль-Аля-Магрі — класик арабської літератури X–XI ст.

89

Ефенді — добродій.

90

Кумган — глечик.

91

Салем — привітання.

92

Каратаяк — буквально — чорна палиця; у переносному розумінні — інтелігент.

93

Женге — невістка, шанобливе звертання до дружини старшого.

94

Каляпуш — вигаптувана перлистим бісером маленька оксамитова шапочка татарки.

95

Махшар — судний день.

96

Барабай — паровий млин.

97

Кереї — назва роду.

98

Бесмілда — в ім’я бога.

99

Дивана — юродивий.

100

Жайнамаз — вишитий рушник, якого підстеляють собі молільники.

101

Ля іллаха ілла-ллах! — Нема бога, окрім бога!

102

Жесир — дівчина або жінка, за яку сплачено калим і яка стає власністю роду, зцо сплатив за неї.

103

Червоненька — десятикарбованцева асигнація.

104

Шокпар — дрючок.

105

«Кара-сезь» — проза.

106

3индан — темниця.

107

Тунлик — верхнє покривало юрти.

108

Туирлик — нижнє покривало юрти.

109

Тор — почесне місце.

110

Аза — особливий дарунок після смерті близької людини.

111

Дакен — шаноблива скорочена форма від імені Даркембай.

112

За круп коня —в переносному розумінні: підкупити, подарувати жирного коня для перемінної їзди.

113

Горб верблюда — вид хабара; дати в тимчасове користування верблюда, доки він схудне, тобто до виснаження горбів.

114

Жамба — срібний злиток.

115

Пікет — поштова станція, де міняли коней.

116

Макаржі — Макар’ївський ярмарок у Нижньому Новгороді.

117

Доп, шоп можемке! Брак-мрак! — Скоромовка, яка приблизно означає: «Оце так-так, це сміття, ось тобі на — брак-мрак!» Тобто приймальник шкіри, при визначенні сортів її, більш високі сорти залічує до нижчих.

118

Сари-Арка — буквально — Золотий степ, центральна частина Казахстану.

119

Джетису — Семиріччя.

120

Великий Жуз —Велика Орда, одна з трьох, на які ділилися казахи.

121

Тускіїз, сирмак, текемет — настінні прикраси (з орнаментом, аплікаціями, вишивками), які іноді розстеляються на підлозі.