Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років

Якими є наші шанси стати заможними?

Що ж утримує нас від здійснення нашої мрії? Що заважає досягнути всього того, чого ми бажаємо? Звісно, більшість із нас живе в середовищі, яке не зовсім сприяє процвітанню. Наш уряд подає поганий приклад і з кожним роком усе глибше залазить у борги. І для того, щоб спромогтися виплатити проценти зростаючого державного боргу, він підвищує податки.

Наша шкільна система не дає нам відповідей на вагомі питання на кшталт «Як нам жити щасливо?» і «Як стати заможними?». Ми вивчаємо, що Аттіла був розбитий у битві на Каталаунських полях 451 року, та не дізнаємося, як можна здобути фінансову незалежність. Хто має нас навчити бути заможними? Наші батьки? У більшості з нас батьки небагаті. Через це їхні поради, що стосуються створення істинного благополуччя, є радше скупими. Додається ще й те, що наше суспільство спонукає до надмірного споживацтва, та й наші знайомі й друзі не сприяють нам. Так із життя багатьох людей зникає дещо, що я вважаю вродженим правом: можливість бути щасливим і заможним.

Сьогодні, аналізуючи своє життя, я відчуваю лише глибоку вдячність. Я проживаю саме те життя, про яке мріяв, і я фінансово незалежний. Але так було не завжди. Як і в більшості людей, у мене були часи, коли я був наче паралізований власною розгубленістю та невпевненістю в собі.

Нас формують виняткові події

Усі ми переживали події, що справили на нас великий вплив. Ці знаменні моменти переінакшили наш світогляд та переконання про людей, можливості, гроші та світ. Вони змінили наше життя на краще або на гірше.

Мені було лише шість років, коли я пережив те, що сформувало моє ставлення до грошей. Мого батька поклали в лікарню з цирозом печінки. Там він мусив перебувати загалом дванадцять місяців, адже потребував абсолютного спокою. Також йому не слід було читати.

Одного дня я почув, як лікар сказав моїй матері, що в нього ніколи ще не було пацієнта з такою великою кількістю відвідувачів. Мого батька щодня відвідували щонайменше шість різних осіб, хоча він справді потребував абсолютного спокою. Отже, ми довідалися, що тато продовжував працювати навіть у лікарні. Він був адвокатом й окрім основної роботи заснував дещо, що називав «практикою для бідних». Людей з низьким доходом він консультував безкоштовно.

Мати негайно зажадала від батька пояснень. Він мусить припинити роботу, інакше йому не покинути лікарню живим. Лікарі також умовляли його «схаменутися». Та батько був упертюхом і продовжував робити те, що вважав за потрібне. Я часто годинами сидів біля його ліжка й слухав, що йому розповідали люди. І знаєте що? Завжди йшлося про гроші. Вони постійно скиглили. Завжди винними були обставини чи інші люди. Юридичних фактів я не розумів, тому мені здавалося, що я знову й знову чую ту саму історію: фінансові проблеми, фінансові проблеми, фінансові проблеми… Спочатку слухати було цікаво. Та незабаром це стало мене дратувати. У мене почала розвиватися відраза до бідності. Бідність зробила людей нещасливими. Вона заставляла їх розшукувати мого батька в його лікарняній палаті і, зігнувшись, благати про допомогу. Я хотів бути заможним і твердо вирішив стати мільйонером до тридцяти років.

Лише одного рішення недостатньо

Однак це не початок стрімкої історії успіху. Хоч я й досягнув своєї мети до тридцяти років, та за п’ять років до того ще був у боргах, мав 18 кілограмів зайвої ваги та значну невпевненість у собі. Через напружену фінансову ситуацію гроші стали центром мого життя.

Адже гроші завжди мають саме те значення, яке ми їм надаємо. І в той час, коли ви переживаєте фінансові негаразди, вони стають занадто важливими.

Та я сподівався, що все зміниться на краще. Якось воно налагодиться. Проте нічого не стається, якщо ми лише сподіваємося. Надія — це заспокійливий засіб для інтелекту, геніальний самообман. На кого чи на що ми сподіваємося? На Бога чи долю? Бог однозначно не є космічною нянею, яка нагороджує нас за бездіяльність. Стара приказка виправдана: «Усі дурні та невігласи живуть у надії та очікуванні».

Наші цінності повинні узгоджуватися з нашими цілями

Я був у розпачі: як можливо те, що, заробляючи відносно багато, я перебував у боргах? Коли я нарешті знайшов відповідь на це запитання, то був вражений. У глибині душі я не вірив, що гроші хороші. Я саботував власний успіх.

Врешті-решт після восьми років хвороби мій батько помер, і я чув, як люди знову й знову казали: «Він запрацювався до смерті». У жодному разі я не хотів теж працювати до смерті. З іншого боку, не бажав бути таким, як бідняки, що відвідували батька в лікарні, щоб випросити юридичну допомогу. Я хотів бути багатим і, якщо змога, нічого для цього не робити.

До цього додалося й те, що після смерті батька матір шукала порятунку в релігії. Вона була твердо переконана, що «легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже». З одного боку, я хотів бути хорошим і думав, що бідність — це добре. З іншого, я хотів бути багатим, адже ненавидів бідність.

Мої різні цінності тягнули мене в двох протилежних напрямках. Доки я не міг вирішити конфлікт свого світосприйняття, тупцював на одному місці.

У будь-якому разі, я спробував стати заможним. І завжди, коли ми щось намагаємося зробити, дещо стримує нас від конкретних дій. Ми залишаємо собі можливість відступу. Той, хто силкується щось зробити, очікує врешті-решт на якусь перешкоду, що стримає його від реалізації задуманого. Ми чекаємо на перешкоди, адже не віримо насправді, що це для нас добре й що ми гідні того, щоб це зробити.

Оптимізм і впевненість у своїх силах

Відкладіть на хвильку весь ваш оптимізм убік. Я охоче поясню вам причину такої вимоги. Оптимізм, звісно, хороша риса характеру, яка допомагає бачити позитив у всьому. Та одного лише оптимізму, не пов’язаного з іншими якостями, замало, щоби зрушити щось із місця. Оптимізм часто несправедливо плутають із впевненістю у своїх силах.

Саме тоді, коли оптимізм дозволяє бачити позитив, упевненість у своїх силах дає можливість пересвідчитися, що Ви можете впоратися із негативом. Життя — це не симфонія лише з гарних і світлих нот, є в ній також ноти темні та тужливі. Та тому, хто впевнений у собі, не варто боятися складних ситуацій.

Упевненим у собі є той, хто, спираючись на власне минуле, знає, що може на себе покластися. Упевнена в собі людина не дозволяє нічому себе зупинити, адже свідома того, що може подолати будь-які труднощі. Це вона вже неодноразово довела. Як упродовж короткого проміжку часу набути впевненості в собі, ви дізнаєтеся в Розділі 3.

Надзвичайно важливими для набуття впевненості в собі є ваші фінанси. Гроші залишають менше простору невиправданому оптимізму. Стан рахунку легко перевіряється й не залишає місця красномовству. Якщо ви хочете розвинути впевненість у собі, то маєте контролювати власні фінанси. Ваші гроші мають бути доказом, що вас нічого не може стримати.

Ви не можете допустити, щоб фінансова ситуація перешкоджала вашій упевненості в собі. Адже без неї ви приречені лише на жалюгідне існування. Ви ніколи не дізнаєтеся, що ховається всередині вас. Ви не наважитеся на ризик. Ви не зростаєте, як особистість. Ви не робите того, на що здатні. Ви не використовуєте свій справжній потенціал. Людина без упевненості в собі нічого не робить, нічим не володіє і є ніким.

Це все не має нічого спільного з оптимізмом. Погляд на стан вашого рахунку має довести вам, що гроші — підтримка у вашому житті. Погляд на фінанси має давати вам впевненість у власних здібностях.

Саме про це й ідеться в цій книжці. Ідеться про те, як відрегулювати ваше фінансове становище в такий спосіб, щоб ваші гроші працювали не проти вас, а на вас. Гроші можуть не лише ускладнити ваше життя, але й полегшити його.

Як щодо вас?

Ви думаєте, що здатні на більше? Ви гадаєте, що «це» — ще не межа? Ви заслуговуєте більшого, ніж маєте в цю мить? Ваша заможність — лише питання часу?

Будь ласка, відкладіть на хвильку весь оптимізм убік: подумаєте, як зросли ваші статки протягом останніх семи років? Запишіть суму, на яку зросли чи зменшилися ваші статки впродовж останніх семи років.

________________ Є.

Такі числа дуже витвережують і влучають у ціль. Якщо продовжуватимете жити так, як раніше, то за сім років побачите приблизно таке саме число. І в подальші роки ця тенденція лише закріпиться. Якщо ж хочете отримати інші результати, то змушені щось робити: ви маєте йти новими шляхами, а почати слід із ваших думок.

Ваш спосіб мислення зробив вас такими, якими ви є сьогодні. Однак той самий спосіб мислення не приведе туди, де прагнете опинитися.

Що ви насправді думаєте про гроші? Ви перебуваєте в постійному діалозі з самим собою. Якщо потайки думаєте, що гроші погані, у вас немає шансів стати заможними. Отож що ви думаєте насправді? Це питання ми з’ясуємо в Розділі 5.

Ви довідаєтеся, що дійсно думаєте та відчуваєте щодо грошей у глибині душі, і побачите, як можете змінити своє ставлення.

Гроші — це добре

У віці 26 років я познайомився з чоловіком, який навчив мене принципам достатку. Лише чотири роки потому я зміг жити на проценти від своїх грошей. Це стало можливим так швидко, бо мої мрії, цінності, цілі та стратегії нарешті узгодилися.

Вірите в це чи ні, та гроші багато чого змінюють у житті. Фінанси не вирішать усі проблеми, і, звісно, гроші — це ще не все, але фінансові труднощі кидають тінь на ваше щастя. З грішми ви зможете більш вишукано вирішувати інші проблеми і матимете можливість познайомитися з іншими людьми, відвідати чарівні місця, присвятити себе цікавішій роботі, бути впевненішими в собі, отримувати більше визнання й використовувати інші шанси.

П’ять сфер нашого життя

Для спрощення я ділю життя на п’ять сфер: здоров’я, фінанси, стосунки, емоції та сенс нашого життя. Усі п’ять сфер є однаково важливі.

Без здоров’я все — ніщо. Той, хто не володіє емоціями, не може змусити себе втілити задумане. Хороші стосунки — наче сіль у супі. Під сенсом життя я маю на увазі робити саме те, що дарує вам задоволення, відповідає вашому талантові й приносить користь іншим. До цього належать й наші фінанси. Ви ніколи не повинні робити лише заради грошей речі, що не приносять вам задоволення. Отож ви потребуєте того, що я називаю фінансовою незалежністю.

Ви можете ідентифікувати кожну з п’яти сфер вашого життя із одним пальцем руки. Припустимо, за фінанси відповідає середній палець, по якому хтось сильно б’є молотком. Хіба ви скажете: «Без проблем, це лише один палець. У мене є ще чотири інших…»? Чи, може, звернете майже всю увагу на палець, який болить?

Важливо, щоб усі п’ять сфер життя перебували в гармонії між собою. І ви маєте досягнути майстерності в кожній із них. Той, хто має фінансові труднощі, не врівноважив п’ять життєвих сфер. Грошові негаразди завжди кидатимуть тінь на всі інші аспекти. Гроші є важливими для життя в рівновазі.

Чому люди стають заможними за короткий проміжок часу? Бо вони хочуть володіти достатньою кількістю грошей, які б на них працювали. Тому що вони воліють мати грошову машину замість того, щоб усе життя бути машиною для грошей. Бо вони хочуть володіти достатньою кількістю грошей, щоб жити в справжній рівновазі.

Ви знаєте, чому більшість людей не робить того, що справді приносить їм задоволення? Їм бракує грошей. Дійсно замкнене коло: багато людей не займається тим, що приносить їм задоволення, бо вони не знають, як у такий спосіб заробити гроші. Проте ще ніхто ніколи не здобув статків, роблячи те, що йому не подобається. Через нестачу грошей вони продовжують займатися тим, що не приносить їм задоволення, і не заробляють нічого. Та рішення є: візьміть своє улюблене хобі та збудуйте на ньому кар’єру. Заробляйте гроші завдяки своєму хобі. Але до цього може дійти лише тоді, коли виділите час, щоб проаналізувати те, що вам дійсно приносить задоволення, та виявити, де приховані ваші таланти.

Багато років тому я познайомився з дуже заможним чоловіком у Нью-Йорку, в якого над письмовим столом висіла цитата: «Хто працює цілий день, той не має часу, щоб заробляти гроші».

Очевидно, слід виділяти час і на роздуми. На моє питання, про що ж слід роздумувати, він відповів: «Пізнай себе ліпше й довідайся, що приносить тобі щастя. А потім подумай, як у такий спосіб можна заробити. Найкраще — ставити собі це питання щодня й щоденно шукати найліпші відповіді».

Ви оптимізуєте чи мінімізуєте?

Ми потребуємо часу, щоби зайнятися самими собою, щоби довідатися, що приносить нам радість. Адже лише коли ми робимо щось, що сповнює нас пристрастю та захопленням, воно справді добре вдається. І тоді гроші ніби самі пливуть у наші руки. Ми потребуємо часу, щоб усвідомити свої таланти й розвинути їх у можливості. Потрібен час і для самих себе, щоб написати сценарій власного життя й зробити з нього шедевр. Хто не приділяє час для цього, витрачає життя намарно. І ми потребуємо часу, щоб прийняти принципові рішення й зобов’язати себе діяти згідно з ними. Отож кожна людина має коли-небудь у своєму житті свідомо вирішити, хоче вона оптимізувати чи мінімізувати.

Оптимізувати — означає навчитися оптимально використовувати ваш час, ваші можливості, таланти, гроші та інших людей. Ідеться про те, щоб досягнути якнайкращого результату. Якщо хочете оптимізувати своє життя, ви повинні постійно докладати зусиль, щоб бути настільки кращими, наскільки це можливо.

На противагу, більшість людей іде крізь своє життя доволі непродумано й мінімізує його. Так вони намагаються пережити день. Робочий тиждень для них — неприємна перерва між двома вихідними. Вони працюють, аби заробити гроші, а не знайти задоволення. Вони не усвідомлюють ані своїх талантів, ні можливостей, що розкриваються перед ними.

Планування — це альфа і омега

Багато людей планує відпустку ретельніше, ніж власне життя. Однак існує лише дві можливості: або ви плануєте своє життя, або інші спланують його за вас.

Багато хто зробив кілька спроб планування й усе ж зазнав невдачі. Хтось якось сказав: «Чим більше я планую, тим складніші перешкоди мені зустрічаються. Тому я більше не планую й через це не можу бути ураженим так сильно». При цьому є одна дуже проста причина, чому більшість людей не втілює свої плани. Їм не вдається об’єднати мрії, цілі, цінності та стратегії.

Професор Томас Стенлі з університету Джорджії у США дванадцять років досліджував життя багатіїв. Він дійшов висновку, що вони належать до найбільш задоволених людей світу, адже їхні мрії, цінності, цілі та стратегії узгоджувалися між собою.

Мрії, цілі, цінності та стратегії — ці чотири стовпи є фундаментом дій, що допоможуть вам створити багатство. Адже те, що ви робите в житті, насамперед залежить не від залізної дисципліни, а від ваших мрій, цілей, цінностей і стратегій.

У наступних розділах ми методично розглянемо ці чотири стовпи. Так ви збудуєте фундамент свого добробуту. Це неймовірно, на що здатна людина, якщо вона узгодить ці чотири сили.

Ваші мрії

Ваші мрії — хороша вказівка на те, що зробить вас щасливими. Подумайте якось, що б ви робили, якби мали достатньо грошей і часу. Ви будете здивовані, побачивши, що для здійснення більшості ваших мрій потрібні гроші.

Ваші цілі

Сформулюйте ваші цілі на базі власних мрій. Для цього потрібне свідоме рішення. Поки ми нічого не вирішимо й не зобов’яжемо себе до дій, усе так і залишатиметься лише мрією. Запитайте себе, ким хочете стати, чим хочете займатися й чим володіти. Далі в книзі ви знайдете надзвичайно простий спосіб, який допоможе визначити ваші цілі та свідомо приймати рішення.

Ваші цінності

Тепер додається один надзвичайно важливий момент: ваші мрії і цілі мають узгоджуватися з вашими цінностями. Запитайте себе: чого я справді бажаю? Що дійсно важливе для мене? У Розділі 5 ви визначите, що насправді думаєте про гроші. Ваші цінності не є незмінними — це набір можливостей. Спочатку цей вибір зробили за нас. Ми перейняли певні цінності під впливом батьків і оточення.

Та сьогодні вибір є у вас. Ви маєте свободу обирати власні цінності. Цінності не є чимось остаточним. Деякі з них суперечать одна одній через життєві обставини — як це було в моєму випадку. Пригадайте: з одного боку, я хотів бути заможним, з іншого — гадав, що тоді буду змушений запрацюватися до смерті. Якщо наші цінності тягнуть нас у різні боки, ми тупцюємо на одному місці. Тому важливо підлаштувати цінності під свої мрії. У Розділі 5 досить добре описано, як це можливо зробити. Лише прийнявши свідоме рішення, якими цінностями хочете керуватися, матимете контроль над своїм життям.

Ваші стратегії

Коли мрії, цілі та цінності вже узгоджено між собою, ви маєте розробити стратегії, які би сприяли вашим успішним діям. Стратегії, які зроблять вас заможними, знайдете в цій книзі. Проте спочатку зроблю їхній невеликий огляд.

У Розділі 6 описано, як впоратися з будь-якими боргами.

Вам необхідні знання та вміння, щоб реалізувати план. Ви маєте знати, як отримати гроші, якими прагнете володіти. Як значно підвищити дохід, дізнаєтеся в Розділі 6.

Із Розділу 8 довідаєтеся, як зберігати гроші, адже лише високого доходу замало, щоб стати багатими. Заможними вас роблять лише ті гроші, які відкладаєте.

Крім того, у Розділах 9, 10 і 11 ви дізнаєтеся, як примножувати гроші.

Інформацію про те, як детально спланувати фінансові цілі, знайдете в Розділі 12.

Наприкінці ми упевнимося, що ви зможете реалізувати свій план. Ви потребуєте когось, хто покаже вам, як стати заможними. Як знайти таку людину, читайте в Розділі 13. Там також знайдете поради щодо того, як створити для себе оптимальне оточення, яке б дозволило справді досягнути ваших цілей, — оточення, що мотивуватиме триматися до кінця.

Однак, що й це ще не все, вам покаже Розділ 14, адже є відмінність між успіхом і щастям. Успіх — це отримувати те, що забажаєш. Бути щасливим — означає любити те, що ви отримали. Тому я покажу, як скористатися вашими грішми найкращим чином.

Насамперед ми займемося тим, що необхідно для досягнення заможності. У Розділі 3 ви побачите, як здійснити чудо.

Бути багатим — легко. Якщо це правда, то слід себе все ж запитати, чому заможних не так багато. Причини цього ви знайдете в Розділі 4.

Для початку я хочу обговорити з вами найважливішу концепцію досягнення заможності та щастя. Поки не довідаємося, як здобути повний контроль над нашим життям, ми — лише слабкі жертви. Усе починається з рішення взяти життя у свої руки.

Будь ласка, перегляньте ще раз зміст, перед тим як читати далі. Позначте теми, які вас особливо цікавлять. Адже найголовніше те, що вам дасть ця книга. Щоразу відповідайте на питання: «Як це торкається мене? Як мені діяти негайно?». Засвойте зміст цієї книги й дійте. Це стосується також окремих письмових завдань. Не забувайте: завдяки читанню ще ніхто не став заможним. Не знання є силою, а застосоване знання. Дозвольте розпочати творення вашого добробуту. За сім років ви зможете бути заможними. Можливо, навіть раніше…

Ключові ідеї розділу

• Гроші завжди мають саме те значення, яке ми їм надаємо. І в той час, коли ви переживаєте фінансові негаразди, вони стають занадто важливими.

• Наші цінності та наші цілі повинні узгоджуватися, інакше ми тупцюємо на місці.

• Оптимізм дозволяє бачити позитив, упевненість у своїх силах дає можливість пересвідчитися, що ви можете впоратися і з негативом.

• Упевненим у собі є той, хто, спираючись на власне минуле, знає, що може на себе покластися.

• Ваш спосіб мислення зробив вас такими, якими ви є сьогодні. Однак той самий спосіб мислення не приведе туди, де прагнете опинитися.

• Успіх — бути найкращими з того, ким ви могли би бути. Щастя — коли вам подобається те, ким ви стали.

• Грошові негаразди завжди кидатимуть тінь на всі інші сфери вашого життя.

• Вирішіть, чи прагнете мати грошову машину, чи все життя бути машиною для грошей.

• Візьміть своє улюблене хобі та збудуйте на ньому кар’єру.

• Хто працює цілий день, той не має часу, щоб заробляти гроші.

• Ви контролюватимете своє життя лише в тому випадку, якщо приймете свідоме рішення, якими цінностями хочете керуватися.

• Те, що ви робите в житті, перш за все залежить не від залізної дисципліни, а від ваших мрій, цілей, цінностей і стратегій.

Відповідальність

Звісно, існують речі, які шкодять нам у фізичному або економічному плані й можуть спричинити турботи. Та це не те, що стається з нами, а те, як ми на це реагуємо. Що б не сталося, ми повинні визначити, як це впливає на нашу особистість.

Будь ласка, уявіть собі апельсин. Що з нього вийде, якщо я його акуратно витисну? «Дурнувате питання, — скажете ви, — звісно, апельсиновий сік». Правильно. Що вийде з того самого апельсина, якщо я його розчавлю ногою? Апельсиновий сік. А якщо я жбурну апельсин об стіну? Знову апельсиновий сік.

Апельсин не є «відповідальним» за те, що я з ним роблю, але «відповідальним» за те, що з нього вийде. Він завжди відповідає тим, що є в ньому. Так само ми відповідаємо за те, що стається з нами, — за наше ставлення до подій та реакцію на них.

Відповідальність — це здатність дати правильну відповідь. Ми постійно відповідаємо за нашу реакцію й інтерпретацію. Звісно, важко визнати, що ми завжди маємо владу над нашою реакцією. Особливо, якщо обрана реакція була неправильною. Сперечатися лише тому, що хтось інший розпочав це робити, — беззмістовно. Ми можемо відповісти чимось іншим, аніж суперечками або війнами. Якщо переслідувати отруйну змію, що нас вкусила, це лише пришвидшить розповсюдження отрути організмом. Краще негайно вжити заходів із знезараження. Замість того, щоб вступати в суперечку, ми можемо поміркувати, адже від нас залежить інтерпретація того, що трапилось. Наприклад, ми можемо спитати себе, наскільки дія нашого партнера є лише реакцією на наше погане ставлення до нього в минулому.

Наша реакція — це відповідь на подію. І саме за неї ми відповідальні.

Англійською відповідальність — responsibility. Це слово приховує response (відповідь) і ability (вміння). Відповідно, англійською відповідальність означає: вміла відповідь. Відповідати суперечкою на суперечку й війною на провокацію — однозначно не оптимальне рішення. Більшість людей перекладає з себе відповідальність. Знову й знову ми чуємо три причини, чому люди не хочуть бути відповідальними:

1. «Винні гени».

2. «Винні батьки».

3. «Винне оточення».

Молодий хлопець убив двох чоловіків. Згодом декілька журналістів розпитали його про життя та мотиви цього вчинку.

Він розповів їм, що виріс у неблагополучній родині. Скільки він себе пам’ятає, його батько, напившись, бив його матір. Жили вони з речей, які украв батько. Природно, що в шість років він теж почав красти. Після арешту через замах на вбивство сталися два вбивства. Свою розповідь він завершив словами: «Як з мене могло вийти щось інше за таких обставин?».

Цей юнак мав брата-близнюка. Коли журналісти довідалися про це, то відвідали і його. На їхній подив, той був прямою протилежністю свого брата. Той був авторитетним адвокатом, мав хорошу репутацію та був обраний до міської і церковної ради. Він був одружений, мав двох маленьких дітей і, очевидно, — щасливе сімейне життя.

Журналісти були спантеличені. На питання, як він пішов шляхом такого розвитку, той розповів ту саму сімейну історію, що і його брат, і завершив розповідь словами: «Після того, як я роками спостерігав, до чого це все веде, як за цих обставин із мене могло вийти щось інше?».

Ті самі гени, ті самі батьки, таке саме виховання й оточення, проте інакше тлумачення й зовсім інша реакція. Як можуть дві людини за однакових обставин піти настільки різними шляхами? Можливо, обоє були знайомі з особою, яка могла справити на них позитивний вплив. Мабуть, один із них слухав, а другий — ні. Можливо, до рук обох із них потрапила книжка, яку вони розпочали читати. Мабуть, один продовжив читати, а інший — ні. Цього ми не знаємо. У будь-якому разі, вони розвинулися в абсолютно протилежних напрямках.

Ми є відповідальними, незважаючи на всі перешкоди. Ми вирішуємо, як тлумачити ситуації та як реагувати на них. Уявіть собі, що сьогодні в людей заберуть усі їхні гроші й урешті-решт кожен отримає лише 5000 €. Що станеться? Уже ввечері в деяких людей стане на 3000 € менше, інші ж у такий спосіб здобудуть більше коштів. За декілька тижнів дехто знову буде багатим, а інші — бідними. Науковці стверджують, що приблизно за рік гроші знову будуть поділені так, як це було з самого початку.

Як ви відповідаєте на цю книжку?

Між іншим, оскільки ми якраз говоримо про відповідальність, я відповідальний за те, що повідомляю в цій книжці. Ви ж відповідальні за те, що черпаєте з неї. Те саме стосується й моїх семінарів. Ми знову й знову дізнаємося, як люди після мого семінару змогли підвищити свій дохід. Деякі його навіть подвоїли. Більшість заощадила щонайменше 20 % і почала розбудову свого статку.

Багато хто почав займатися спортом, здоровіше харчуватися й правильніше жити. Спільна медитація призвела до того, що велика кількість людей перейняла цю щоденну 15-хвилинну звичку й завдяки цьому більше не зазнавала стресу. Нам телефонують учасники, які вже протягом багатьох років отримують в середньому більше 12 % прибутку від своїх інвестицій. Особливо ми радіємо, коли бачимо, що люди явно змінили своє ставлення до грошей і за допомогою отриманих статків чинять добро. Почули б ви задоволення в їхніх голосах. Вони позбулися боргів та виявили нові джерела доходу. Більшість навчилася любити гроші й добре почуватися з ними.

Однак є люди, які відвідали мої семінари, але згодом так нічого й не зробили. Мабуть, вони сподівалися, що я махну над ними якоюсь чарівною паличкою, що змінить їхнє життя та наповнить їхні підвали золотими злитками.

«Інші є винними…»

Нещодавно я знову зустрів одного юнака, який кілька років тому був на нашому семінарі «Прорив до фінансового успіху». Він привітав мене фразою: «Воно не працює. Те, що ви розповідаєте, мені не допомогло». Оскільки я від щирого серця хотів допомогти та причинитися до позитивних змін, це мене сильно зачепило. Та тоді хлопчина розповів: «Спочатку все було чудово. Уже першого року я заробив на 13 500 € більше та заощадив 2,5 %. На другий рік я мав 30 000 € активів і виплатив усі свої борги. З двома друзями я заснував клуб заощаджень — саме так, як ви порадили. Ми вклали спільні кошти й отримували в середньому 17,3 % річного прибутку. Але якось усе призупинилось і я перестав заощаджувати. І знаєте, що я зробив із заощадженим? Він стоїть ззовні, перед дверима. Чудовий “Порше”…»

Чоловік змінив свої переконання. Він контролював фінанси два роки й розпочав будувати багатство. Він побачив, що це спрацювало й для нього, проте згодом став необережним і зарізав свою «золоту гуску», щоб придбати авто. Але він не хотів бути винним.

Хто за це відповідальний? Хіба це не типово — перекладати провину на інших? Вирішальним є те, що: ви наділяєте владою того, кого звинувачуєте. Звинувачувати інших — так легко й так спокусливо. Тоді ми знову добре виглядаємо. Винною є фірма, я не можу розвиватися, мій партнер винний, мені не дозволяє моє здоров’я… Ви хочете, щоб фірма, партнер і наше здоров’я мали над нами владу? Подумайте: той, хто винен, має владу. З цієї причини я охоче візьму провину на себе, адже мені подобається контролювати власне життя.

Наслідки й помилки

А що робити, якщо ми помилялися в минулому? Як тоді виглядає ситуація з відповідальністю? Приклад подій із минулого, які мають наслідки й сьогодні: чоловік розлучився й повинен виплачувати аліменти. Хтось зруйнував здоров’я і зобов’язаний дотримуватися дієти. Інший глибоко заліз у борги й змушений під присягою давати свідчення про своє фінансове становище. Ще один здійснив правопорушення й сидить у в’язниці.

Стає очевидним: ми приймаємо рішення щодо наших дій, які автоматично призводять до певних наслідків. Хто підіймає один кінець палиці, підіймає також й інший. Цей висновок має призвести до того, щоб ми жили відповідальніше.

А що ж робити з тим, що вже сталося? Часто ми мусимо визнати, що не контролюємо наслідки наших помилок. У жодному разі це не значить, що маємо перекладати відповідальність на минуле. Ми відповідальні за наше тлумачення цих помилок та реакцію на них. Реакція на наслідки наших помилок впливає на якість подальшого життя. Питання полягає в тому, чи хочемо ми здобути владу над наступним моментом нашого життя, а чи наші помилки та їхні наслідки зроблять це? Усі негативні емоції втрачають владу в той момент, коли беремо відповідальність на себе.

Ви маєте владу над своїм майбутнім

Найкращий спосіб підготуватися до майбутнього — облаштувати його власноруч. Не вірите, що здатні на це? Тоді ви схожі на більшість людей, що не усвідомлює, які можливості може мати в наступні десять років.

Усвідомлення здатності самостійно сформувати майбутнє розпочинається в нашому минулому. Воно виростає зі знання, що в минулому багато чого змінилося. Ми не помічаємо малих, поступових змін, які з нами відбуваються. Часто ми просуваємося лише міліметровими кроками й не сприймаємо це серйозно.

Поставте собі якось питання, де ви були десять років тому? Ким ви були як людина, особистість, експерт, партнер? Яким був ваш досвід, ваші цілі, ваше ноу-хау? Яким було ваше поводження з людьми та фінансове становище?

Будь ласка, занотуйте це.

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Чим ґрунтовніше ви про це подумаєте, тим краще дізнаєтеся, що ви були відповідальними. Ви створюєте нову впевненість у собі. Якщо ви так багато змінили впродовж останніх десяти років, на що ж здатні в наступні десять?

Чи думали ви десять років тому, що сьогодні будете тими, ким є? Обдумайте, яке з ваших рішень у минулому було першопричиною того, ким ви є сьогодні (а також того, чим займаєтеся та володієте).

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Ви прийняли це рішення. Саме ви вирішили, чого прагнете. Ви тримали це в руках. І знову маєте це. Насамперед ви можете скоротити проміжок часу з десяти до семи років. Зараз ви маєте можливість визначити, ким хочете стати за сім років. Чим хочете володіти. Якою буде ваша діяльність. Добре подумайте, адже, працюючи з цією книгою, ви це отримаєте.

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Чи стане це видіння реальністю? Упевненість, щоб повірити в це, візьміть з минулого. Збережіть свої позитивні переживання та результати, записавши їх. Отже, ви станете більш свідомими та впевненішими в собі.

Візьміть на себе відповідальність та розширте сферу контролю

Існують речі, на які ви здатні прямо впливати та контролювати (їх я хочу назвати сферою контролю) та інші, на які не можете вплинути, хоч вони вас і цікавлять. Подумайте про незнайомця, який розбив вашу машину. Це хоч і стосується вас, а отже, лежить у вашому особистому Всесвіті, та не підлягає вашому контролю.

Що б не трапилось у вашому особистому Всесвіті, лише ви відповідальні за те, як реагуєте та інтерпретуєте події.

Проте ми не мусимо задовольнятися обсягом нашої сфери контролю. Із власного досвіду кожен знає, що ми здатні розширити цю сферу. Коли ми були маленькими дітьми, сфера нашого контролю була справді незначною, до 20-ти ж років вона істотно збільшилася. Сьогодні вона розширилася далі. Багатство виникає, коли ми збільшуємо сферу, над якою маємо контроль.

Завжди, коли ми думаємо, що проблема, спричинена зовнішніми чинниками, є некерованою, саме ця думка — єдина проблема. Якщо ми постійно звинувачуємо обставини чи інших людей, ми віддаємо їм владу. Прискіпливе, звинувачувальне ставлення лише підкреслює нашу слабкість.

Наша здатність позитивно впливати на ситуацію зменшується і врешті-решт остаточно зникає. Якщо ми справді хочемо покращити своє становище, можемо почати саме зараз. Та рішення не прийде ззовні, воно приховане всередині нас. Саме зараз ми можемо взяти відповідальність за все, що відбувається в нашому особистому Всесвіті. Водночас ми здатні розширювати нашу сферу контролю. У минулому ми вже збільшили її, можемо зробити це й у майбутньому.

У 16 років я вирішив переїхати жити до Каліфорнії. Коли прибув туди, усе було інакшим, ніж я собі уявляв. Я сидів у своєму готельному номері на ліжку й був розчарований. Американська «англійська» була мені геть незрозумілою. Моя англійська практично не існувала. Як я міг вчитися там і заробляти гроші? У мене була проблема. Я жалібно ридав і відчував себе жалюгідно. Та повільно відчай слабшав, поступившися місцем певній впертості, а згодом і гордості. Зрештою, я прибув до Каліфорнії, щоб пробитися в житті, і знав, що це не буде легко.

Якщо ми хочемо розширити сферу нашого контролю, то маємо для цього чотири можливості.

2. Проблеми

Проблеми також дають нам хороші шанси розширити нашу зону комфорту. Проблема є проблемою саме тому, що перебуває в межах нашого персонального Всесвіту, але водночас поза межами нашої зони комфорту.

Отже, кожна проблема приховує можливість зростання. Коли ми лише ставимо собі питання: «Як я вирішую проблему?» — це мало що змінює. Та ми можемо поставити собі питання: «Як змінити ситуацію так, щоб ця проблема більше не виникала?». Ця нова ситуація завжди значить розширення сфери нашого контролю.

Приклад: ви повертаєтеся додому після вечірки й бачите, що вас обікрали. Двері взламані, багатьох речей бракує. Якщо ви зараз лише хочете вирішити проблему, то телефонуєте слюсарю та страховим агентам. Якщо ж прагнете змінити ситуацію так, щоб ця проблема більше не виникала, тоді зробите більше. Наприклад, встановите сигналізацію й купите собаку. Отже, ви створили для злодія вкрай несприятливу ситуацію й розширили свою сферу контролю. Ваша домівка охоронятиметься, навіть коли вас немає вдома. Благополуччя не досягнеш, ухиляючись від проблем. Хто хоче мати більше грошей, має також бути готовим стикнутися з великою кількістю проблем.

Без відповідальності живеться легше?

Ми є відповідальними за речі, які робимо, а також за речі, яких не робимо. Часом великою є спокуса ухилитися від відповідальності. Часто здається, що простіше й приємніше не завжди брати на себе відповідальність. Проте ціна, яку ми маємо за це заплатити, є занадто високою. Адже тоді будемо радше іграшкою в руках інших людей і житимемо за сценаріями, які хтось написав за нас.

Найбільше задоволення отримуємо від ситуацій, які потребують повного використання нашого потенціалу. Успіх для мене — бути найкращим з тих, ким я міг стати. Коли я віддаю всі свої сили, то відчуваю себе найбільш сповненим життя.

Візьміть на себе відповідальність за свої фінанси

Більшість людей дуже легковажна, коли справа стосується їхніх фінансів. Але де вони могли цьому навчитися? Здебільшого батьки не були блискучим прикладом для них. У школі не було предмета «Створення добробуту». Суспільство спонукає нас купувати занадто багато. Скрізь панує надмірне споживацтво. Більшість людей навколо Вас — теж поганий приклад. Це модно — скаржитися через нестачу коштів. Улюбленими є фрази на кшталт «Під кінець моїх грошей залишалося ще багато місяця»[1]. Крім того, для багатьох гроші — суха й неприємна тема: «Грішми володіють, та про них не говорять» і «Гроші — не найважливіше». У першому розділі ми побачили, що гроші дуже важливі. Коли ви взагалі не звертаєте на них уваги й потрапляєте через це у складну ситуацію, гроші стають занадто важливими. Це означає, що ви не маєте допустити, аби гроші зайняли занадто високу позицію у вашому житті. Саме тому маєте взяти на себе відповідальність.

Насправді було б безглуздим припускати, що гроші вирішують усі проблеми. Але так само по-дурному гадати, що гроші не допоможуть познайомитися з цікавими людьми, відвідати захоплюючі місця, розширити свої можливості та сконцентруватися на інших заняттях.

Що б ми не робили з нашими грішми, це відобразиться на нашому майбутньому. Те, що ми робимо заради наших коштів, також відобразиться в майбутньому. Ми оформлюємо наше майбутнє, наче дизайнер. Сьогодні ми складаємо план, за яким завтра збудуємо наше життя.

Зрештою, ще древні вавилоняни знали: «Наші розумні вчинки супроводжують нас впродовж життя, приносячи радість та допомагаючи нам. Так само наші немудрі діяння будуть переслідувати нас, докучати та завдавати нам муки».

Ви побачите, що гроші є кращими, ніж думає більшість. Збудувати статок теж легше, ніж більшість гадає. Проте маєте взяти на себе відповідальність і про це піклуватися. Бідність виникає сама собою. Наприклад, вона з’являється, якщо відмовлятися від відповідальності. Для досягнення добробуту ви маєте робити кілька основоположних речей, на яких ми ще вичерпно зупинимося. Та все починається у вашій голові: ви — і більше ніхто — відповідальні за те, якою кількістю грошей володітимете за сім років.

Основні поради

Візьміть повну відповідальність за своє життя й фінанси.

• Покиньте зону комфорту.

• Сприймайте проблеми як можливість зростання.

• Ставте собі правильні запитання.

• Розширюйте ваш особистий Всесвіт.

Існують речі, на які ви не можете вплинути, але ви можете вирішити, як інтерпретуєте ці речі та як на них реагуєте. отже, ви завжди маєте владу.

Відповідальність означає, що ніхто не може змінити вашу позицію та цілісність. Адже ви відповідаєте тим, чим ви є, і можете визначити, як вам жити.

Ця позиція дає можливість жити в задоволенні та бути найкращим з того, ким можете бути. Якщо візьмете на себе відповідальність, то можете стати заможними за сім років.

Ключові ідеї розділу

• Ви не відповідальні за всі події, але відповідальні за те, як ви їх інтерпретуєте та те, як на них реагуєте.

• Ви наділяєте владою того, кого звинувачуєте.

• Ваші вчорашні рішення визначають теперішнє. Ваші сьогоднішні рішення визначають майбутнє.

• Бажання — вісники нашого подальшого життя. Ми вирішуємо, що бажаємо. Отже, визначаємо, чим володітимемо в подальшому.

• Щоб розширити сферу вашого контролю, маєте чотири можливості:

• Покиньте зону вашого контролю.

• Сприймайте проблеми як можливість зростання й запитайте себе: «Як змінити ситуацію так, щоб ця проблема більше не виникала?».

• Ставте собі правильні запитання.

• Розширюючи свій особистий Всесвіт, ви неминуче збільшуєте сферу свого впливу.

• Коли станете старшими, будете шкодувати лише за тим, чого не зробили.

• Жити без відповідальності — означає деградувати до безсилої жертви. Це значить жити за сценарієм, який за вас написали інші.

• Усі негативні емоції втрачають владу в той момент, коли ми беремо відповідальність на себе.

• Ви — і більше ніхто — відповідальні за те, якою кількістю грошей володітимете за сім років.

П’ять рівнів, на яких відбуваються зміни

Існує багато рівнів, на яких відбуваються зміни. У цій книжці я хочу розповісти вам про кожен з п’яти. Справді кардинальні зміни можуть статися лише тоді, коли щось змінюється на кожному з п’яти рівнів.

1-й рівень. Вам спадає на думку, що ви незадоволені своїм становищем. Щоб щось змінити, ви дієте.

Приклад: листи нагромаджуються на вашому письмовому столі, і ви вирішуєте працювати до того часу, доки не побачите якого кольору стільниця.

2-й рівень. Бажані результати не з’являються. Ви дізнаєтеся, що лише дій недостатньо. Слід діяти, орієнтуючись на пошук конкретного рішення. Ви питаєте себе: як покращити результат? Як мені працювати розумніше, а не важче?

Приклад. Ви працюєте й працюєте, але наприкінці місяця заробили все ще недостатньо.

Нові техніки та стратегії мають принести рішення. Між іншим, більшість людей саме цього очікує від довідника: формули, яка вплине на результат. У наступних розділах ви отримаєте багато конкретних технік, стратегій і порад. Проте ґрунтовні, вирішальні зміни знаходяться на вищих рівнях.

3-й рівень. Техніки вам трохи допомогли, та коли порівнюєте себе з іншими, більш успішними людьми, то вам здається, що ті досягають мети, докладаючи менше зусиль. У них є впливові друзі, які здатні відчинити перед ними всі двері.

Приклад. Вас сильно зачіпає неочікувана проблема. Вам дійсно потрібно було би витрачати всі сили й час на вашу справу, але тепер насамперед потрібно вирішити саме її. Усе пішло шкереберть.

Рішення вже не є таким простим: особистий розвиток, зростання особистості. Це не звучить як швидкісний процес, особливо якщо врахувати те, що за допомогою технік ви не здобудете впливових, успішних друзів. У цьому випадку необхідно інвестувати час, щоб стати людиною, якою б ви охоче хотіли бути. Порада, як це мало б виглядати: мабуть, у вас є приклади, люди, якими захоплюєтеся. Ви зможете теж стати гідними захоплення, якщо відповідно влаштуєте своє життя.

4-й рівень. Спілкуючись із іншими людьми та займаючись самим собою, ви переосмислюєте власний світогляд. Окуляри, через які багато хто дивиться на світ, перетворюють його в джунглі, у яких кожен має боротися проти кожного.

Приклад. Існують люди, які нікому не довіряють. Вони кілька разів розчарувалися й з того часу постійно насторожі. Такі люди дивляться на все й усіх скептично й у всьому шукають притичину. Здебільшого вони власноруч створюють перешкоди, адже характер у них не з приємних, через що від них відвертаються інші.

Рецепт виглядає так: нові окуляри, нові скельця, крізь які світ виглядає інакше. Існує не лише одна реальність, проте вона існує в такому вигляді, як ми її сприймаємо. Коли ми дивимося крізь нові окуляри, світ починає складатися з нових шаблонів.

Відомий бізнес-тренер Стівен Кові описує таку подію: якось він їхав потягом на захід, де мав виступати. Час поїздки він хотів використати для того, щоб підготуватися до виступу. Раптом у його вагон ввійшов чоловік із трьома дітьми. Діти відразу почали бешкетувати. Вони галасували й стрибали по сидіннях, надокучаючи іншим пасажирам. Чоловік — очевидно, батько цих дітей — не робив нічого. Він лише байдуже витріщався у вікно.

Діти ставали все більше й більше неслухняними. Вони тупотіли по сидіннях і навіть тягнули деяких пасажирів за одяг. Врешті-решт вони вчепилися одній жінці за волосся, та батько й тоді не втрутився. Чаша терпіння Стівена Кові переповнилася. Ледь опановуючи себе, він вирішив зробити зауваження. Кові енергійно встав, щоб краще привернути увагу батька: «Перепрошую, шановний. Хіба не бачите, що ваші діти дуже докучають усім пасажирам? Будь ласка, закличте їх до порядку!».

Гордий своїм самоопануванням та вимогою, яку доніс із силою, Кові знову сів. Батько повільно звільнився від своїх думок, нарешті звернувся до мовця й відповів тихим голосом: «Так-так, мені шкода, що мої діти так поводяться. Я цього не помітив. Моя дружина, мати цих дітей, померла кілька годин тому. Я ще не знаю, як мені з цим впоратися. Ми всі не усвідомили до кінця, що трапилося. Я думаю, мої діти переживають це по-своєму… Будь ласка, вибачте».

Звісно, існують окуляри, які зроблять нас самих й інших щасливішими. Не потрібно дивитися на дійсність лише через чорно-білі скельця. Є окуляри, що показують можливості, а не помилки й падіння. Існують і такі, крізь які гроші виглядають як щось, що створює зброю, провокує війни, спричиняє жадібність і робить самотнім. Ми маємо усвідомити, що справа тут лише в окулярах. Так само можемо інакше поглянути на гроші. Ми здатні одягнути окуляри, що показують, як за допомогою грошей будують лікарні, зменшують масштаби голоду й створюють медичні передумови для подовження життя. З грошима можливо створити кращі умови життя. З грошима можна зробити багато добра.

Як думаєте, з якими окулярами ви легше здобудете гроші та станете щасливішими?

5-й рівень. Найбільшої переміни ми добиваємося тоді, коли змінюємо свою ідентичність, сприйняття самих себе.

Приклад. Хайнц Хартіг — продавець. Він старанно працює й володіє усіма необхідними прийомами. Він — особистість, а люди охоче перебувають у його товаристві.

Хайнц Хартіг не розглядає клієнтів виключно як джерело збагачення. Відповідно, він не думає про те, щоб «зрубати якнайбільше й втекти». Він консультує своїх клієнтів і насолоджується їхньою довірою. Це таки добре, але нічого надзвичайного.

Клієнти самі до нього не приходять. Найбільша різниця полягає в тому, як Хайнц Хартіг сприймає самого себе. Якщо він бачить себе продавцем, то має йти до клієнтів, якщо ж він вважає себе експертом, то клієнти мають іти до нього.

Його рішення часто змінюються залежно від того, чи бачить він себе продавцем, а чи сприймає себе як експерта. Зрештою, наше уявлення про самих себе — пророцтво, що реалізується саме собою.

Якось у мене був бізнес-партнер, який охоче бачив себе в ролі жертви. Він був упевнений, що нікого не обдурюють та не обраховують так часто, як його. Тому він надягнув «усі-є-злими» окуляри.

Одна фірма його справді тричі надурила, чого він не міг довести, хоч і втратив багато коштів. Це посилило в ньому віру, що він магічним чином притягує обман. Він вважав, що є занадто добрим для цього світу. На жаль, він не міг звільнитися від цієї фірми через умови договору, хоча цього й не прагнув, що чудово підтверджувало його роль жертви.

Незабаром він почав негативно налаштовувати мене: «Пане Шефер, ми недостатньо обережні». Трохи пізніше я піймав себе на тому, що разом із ним розробляю «план захисту». Як перший крок новоствореного підприємства це було щонайменше нерозумно. Щоб захищати оборот, його треба мати. По-друге, це не відповідає моєму уявленню про себе: у кожній невдачі я хочу бачити позитив. Я твердо вірю, що все має позитивний бік.

Отож я вдарив по столу й сказав: «Досить. У цьому напрямку я думати не буду. Довідаймося, що було доброго в тому, що вас тричі надурили». Мій партнер почервонів і ледь не задихнувся: «Доброго? Ви що, узагалі з глузду з’їхали?».

Щоб не затягувати історію: ми шукали, що доброго було в його провалах, і таки знайшли. Врешті-решт керівники фірми були готові піти нам назустріч. За одну невелику розмову ми спромоглися «заробити» велетенську суму грошей.

Чудо відбувається на п’яти рівнях

Якщо ви хочете заробити мільйон за допомогою декількох прийомів швидко й без особливих зусиль, я змушений вас розчарувати. Ця книга — не готова страва, яку лише потрібно розігріти, що значить — прочитаєте, і ви вже багаті. Причина, чому це не працює, полягає в тому, що найважливіші зміни можуть і повинні відбуватися на всіх п’яти рівнях. Якщо ж ви звертаєте увагу на всі п’ять рівнів — чудо можливе.

Одного дня Святий Петро прийшов до Ісуса й сказав: «Учителю, у нас проблема. Завтра ми маємо платити податки, а в нас немає грошей». Ісус відповів: «Не проблема». Петро був дещо роздратованим: «Учителю, ти не розумієш, я сказав, що завтра ми маємо платити податки, а в нас немає грошей. Це проблема». Ісус знову відповів: «Не проблема».

Це добре — оточувати себе людьми, які роблять усе необхідне для того, щоб вирішити проблему. Вони встають так рано й ідуть до ліжка так пізно, як це потрібно. Вони читають стільки фахових статей та книжок, скільки необхідно. Вони опитують так багато людей, скільки потрібно, і продовжують так довго, як це необхідно для вирішення їхньої проблеми. Це люди, в яких слово «проблема» не викликає відчаю. Вони не скиглять: «О, ні! Чому це мало трапитися саме зі мною?».

Ісус вирішив проблему дуже просто. Він порадив Петру піти рибалити. Оскільки Петро був рибалкою, це не було хибною думкою. У роті першої риби, яку спіймав Петро, була монета, якої вистачило, щоб сплатити податки.

Урок простий:

1-й рівень. Чудо стається, якщо ви щось робите.

2-й рівень. Коли йдеш рибалити, важливо опанувати прийоми.

3-й рівень. Ви маєте бути особистістю, до якої приходять інші, бо ви відомі своєю силою та компетентністю. Петро відразу пішов до Ісуса, бо «той що-небудь придумає».

4-й рівень. Податки — не проблема. Держава існує не лише для того, щоб вас обібрати.

5-й рівень. Ваша роль — «людина-без-проблем».

Світ сповнений людьми, які здійснили диво. Для нас чудо — це подія в просторі й часі, що суперечить нашому досвіду. Дещо, що ви сьогодні не можете уявити, спираючись на власний досвід, є дивом. Для багатьох здається чудом певний розмір достатку, встановлена заробітна плата. Більшість людей може уявити собі подвоєння їхнього щомісячного доходу, але його збільшення в п’ять чи десять разів було би для них, на противагу, чудом.

Були часи, коли для мене дивом було заробляти 10 000 € щомісяця. Сума в 25 000 € була взагалі неймовірною. За два з половиною роки я вперше заробив понад 50 000 € за місяць. Оглядаючись назад, це все не здається мені таким чудовим, адже я знав, що робив і як важко працював для цього готівкового дива.

Чудо відбувається, коли зміни стаються на третьому, четвертому та п’ятому рівнях. Ми здатні підготувати ці зміни.

Сидіти й чекати на чудо — це така ж сама дурниця, як коли спортсмен сидить вдома перед телевізором і дивиться Олімпійські ігри, сподіваючись, що отримає золоту медаль. Чудо не прийде до нас — ми самі маємо його створити. Чотири дисципліни, які творять чудо, я називаю постійним навчанням та зростанням.

Постійне навчання та зростання стало для мене життєвою позицією. Коли ми не ростемо — ми помираємо. Зростання — це життя. Постійно вчитися й зростати — означає відчувати себе сповненими життям. Це значить бути найкращими з того, ким ви можете бути.

Книжки

Чи вам коли-небудь впадало у вічі, що у віллі кожної заможної людини є бібліотека? Як ви гадаєте: у цих багатіїв є бібліотека лише тому, що вони здатні її собі купити, чи вони такі заможні, бо раніше багато читали?

Один мудрець якось сказав: «Людина — сума всіх книг, які вона прочитала». Чому читати — це так важливо? З одного боку, тому що слова позначають ідею. Кожне нове слово, яке ми вивчаємо, означає нову ідею. Ідеї — безцінні. З іншого боку, наш дохід часто розвивається паралельно з нашим словниковим запасом.

У нас є велика перевага: сьогодні книги — невід’ємна складова нашого життя. Так було не завжди. Якби ви вчилися в XIX столітті, то лише деякі з вас мали би власні книги. Я називаю перевагою те, що ми за кілька годин можемо прочитати суть багатьох років досліджень та відкриттів. Ми не мусимо робити всі помилки самостійно. Усе знання вже десь записано. Звісно, нам потрібно його шукати. Ми маємо йти назустріч інформації. У нас є свобода думки й друку, та й друкарство вже винайдено.

Що вам принесе цей шанс? Ви читаєте книжки до кожної з п’яти сфер вашого життя? Дві книги на тиждень дають у результаті більш ніж 100 книг на рік. За 7 років це 700 книжок. Як ви гадаєте, 700 книг змінять вас?

Ви запитаєте: «Як я це зроблю? Я не маю так багато часу!». Перша книга, яку вам слід прочитати, це книга про швидкісне читання, адже час — коштовний. Якщо тренуватиметеся лише три години щодня, швидкість вашого читання буде все більше зростати. Тоді легко зумієте читати 1000 слів на хвилину, а це означатиме, що прочитаєте 300-сторінкову книжку менш ніж за дві години.

Порада, щоб додатково заощадити час: знайомлячись із цікавою особистістю, використовуйте свій час із користю замість того, щоб витрачати його на пусті розмови. Запитайте про дві чи три найкращі книжки, які прочитала ця людина. Зробіть ще один крок вперед і запитайте, чому він або вона так любить ці книжки.

Негайно ви отримаєте безкоштовну рецензію від досвідченого читача. Лише за декілька хвилин дізнаєтеся, чи вам самим захочеться прочитати ці книги. У такий спосіб я натрапив на декілька скарбів у вигляді книжок.

Ваш особистий щоденник успіху

Щоденник — книга, яку пишете ви, хоча й лише для себе самого. Кожній людині слід щодня заповнювати щоденник свого успіху. Вносьте туди все, що добре вдалося впродовж дня: кожну похвалу й кожне визнання, коли ви були дисциплінованими, виконали якесь завдання або зробили когось щасливим.

На жаль, ми не завжди можемо довіряти своєму мозку. Ми запам’ятовуємо наші помилки та невдачі в одинадцять разів простіше й на довший період часу, ніж успіхи. Через це в нас складається набагато гірше уявлення про нас самих. Цю негативну тенденцію підтримує також наше оточення та виховання. З дитячого віку й аж до дванадцяти років на кожне «так» ми чуємо сімнадцять разів «ні». Щонайменше 80 % усіх новин у засобах масової інформації — негативного змісту. Тому важливо протистояти цьому й мати адекватне уявлення хоча би про самих себе.

Після відомих чоловіків і жінок нам залишилося чимало щоденникових записів. Цікаво, що ці особистості почали вести свої щоденники дуже рано, задовго до того, як вони здійснили щось суттєве й перед тим, як стати відомими. Тоді вони ще не могли знати, що коли-небудь стануть такими. Чи можливо те, що щоденні записи посприяли їхньому подальшому успіху? У будь-якому разі, їхні щоденники продовжили життя їхнім позитивним думкам.

Сприймайте себе достатньо важливими, щоб писати про себе самих.

Перед тим, як розпочати свій робочий день, я систематично заповнюю щоденник свого успіху, збільшуючи свою впевненість у собі. (У Розділі 7 ви довідаєтеся, чому ваш дохід прямо залежить від впевненості в собі.)

З роками додався щоденник ідей (усі ідеї, які я маю), щоденник стосунків (усе, через що я радів), щоденник пізнання (усе, чого я навчився зі своїх помилок, щоб показати, що я їх невипадково припустився) та деякі інші…

Упевненість у собі — не випадковість. Ми ніколи не будемо достатньо впевненими в собі. Зупиняємося чи продовжуємо діяти — залежить від того, наскільки ми впевнені в собі, щоб наважитися на наступний крок.

Знову й знову бачимо на власні очі: люди з низькою самооцінкою захищають самих себе й не йдуть на ризики. Та людина, яка нічим не ризикує, нічого не робить, нічим не володіє і є ніким.

Різниця завжди полягає у впевненості в собі. Ніщо не збільшує її систематичніше й ефективніше, ніж щоденник успіхів.

Будь ласка, подумайте вже зараз, що вам добре вдалося сьогодні або вчора. Із чим ви впоралися? Що створили? Хто зробив вам комплімент?

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Якщо зараз мало що спадає на думку, то ваша впевненість у собі є недорозвиненою. Чим менше можете записати в цю мить, тим важливішим є ведення щоденника успіхів.

Та навіть якщо зараз ви готові тріснути від розмірів власної самооцінки, перед вами лежить наступне завдання, що дозволить вам рости, і від вашої самооцінки залежить, чи поставите його перед собою.

Щоб дізнатися, чи це правда, поставте собі, будь ласка, наступне запитання:

Яку мету я би переслідував, якби точно знав, що не зазнаю невдачі? (Стати бундесканцлером, письменником, чемпіоном «Формули-1», рятівником тропічних лісів, великим землевласником у Канаді, партнером певної особи…)

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Часто ми думаємо, що не робимо наступного вирішального кроку через комфорт чи певну пересиченість життям. Проте комфорт — лише відмовка, насправді ж ми рідко віримо у власний успіх.

Основні поради

Зміцнюйте впевненість у собі завдяки щоденному заповненню щоденника ваших успіхів.

• Наша впевненість у собі визначає, чи ми наважимося на ризик.

• Зростання неможливе, якщо не наважуватися на ризик.

• Наш мозок, виховання та оточення зазвичай не сприяють підвищенню самооцінки. Вона зростає разом із впевненістю в собі. Щоденник дозволить бути свідомими того, наскільки ви добрі в певній справі.

• Під час ведення щоденника ви навчитеся зосереджуватися на власних перевагах.

• Через певний час ви швидко навчитеся фіксувати: це мені вдалося добре, я можу записати це до мого щоденника.

• Наші очікування визначають те, що ми отримуємо. Наша самооцінка визначає, наскільки високими є наші очікування.

Семінари

У семінарів, на противагу книгам, є кілька додаткових переваг: ми чуємо, бачимо, відчуваємо та переживаємо водночас. Чим більше наших органів чуття є задіяними, тим краще ми навчаємося. До того ж маємо можливість поспілкуватися з доповідачами. Здебільшого мені вдавалося навіть на великих семінарах познайомитися з ведучим та вибудувати відносини.

Крім того, семінари пропонують можливість хоч раз повністю відмежуватися від щоденних справ та поглянути на себе з певної віддалі. Це полегшує так зване «бічне мислення» і значить, що ми можемо мислити нестандартно, у незвичних, нових напрямках. Часом ми більше звертаємо увагу на свою інтуїцію.

Ця атмосфера концентрованого навчання підтримується ще й тим, що ми зустрічаємо інших учасників зі схожими поглядами. Ці знайомства можуть розвинутися в цінні стосунки.

Хороші семінари — дорогі, що утримує багатьох від їхніх відвідин. Раніше, коли в мене було мало грошей, я прийняв рішення ходити щонайменше на чотири семінари щорічно. Я не завжди міг собі це дозволити, але знав, що передусім не можу собі дозволити перестати підвищувати свою кваліфікацію. Адже ціна, яку ми платимо за підвищення власної кваліфікації, — ніщо проти тієї ціни, яку ми змушені платити за свою байдужість. Між іншим, навіть висока ціна не відвертала мене. Я відвідував семінари навіть за 15 000 €. І щоразу додатково заробляв більше за подвійну ціну семінару впродовж наступних двох місяців.

Те, що для нас, європейців, здається абсолютно нечуваним, є визнаною необхідністю в Америці. Американські фірми надають своїм працівникам у середньому 40 днів вихідних на рік, щоб ті відвідували семінари. 40 днів, коли робітники не працюють, але фірма за них платить. І це виправдовує себе. В Японії ця норма ще вища.

Ринок семінарів США ще 1997 року сягнув обороту в 350 мільярдів американських доларів (удвічі більше, ніж ринок персональних комп’ютерів!). Ми, європейці, маємо бути пильними, щоб нас не вилучили з цього процесу повністю.

Приклади

З першої хвилини нашого життя ми вчимося переважно шляхом наслідування. Наше оточення впливає на нас набагато сильніше, ніж ми це готові визнати. Жодна книжка чи навчання не мають такого впливу й не формують нашу особистість так сильно, як люди, що нас оточують.

Якщо ми оточуємо себе людьми, які кращі за нас, то будемо рости. Якщо оточуємо себе людьми, гіршими за нас, то перебуватимемо в стані застою. Проте ми недооцінюємо цей вплив, адже охоче думаємо, що діємо на власний розсуд. Мій останній тренер висловив це так: «Хто лягає спати з собаками, прокидається з блохами».

Цю тему так непросто зрозуміти, проте настільки важливо, що я присвятив їй цілий 13-й розділ — «Наставник і мережа експертів».

Нам потрібна мужність для дива

На початку цього розділу ви прочитали: більшість людей переоцінює те, що вона здатна зробити за один рік, та недооцінює те, на що спроможна за десять.

Щоб справді багато чого досягнути, необхідні вирішальні зміни на всіх п’яти рівнях. Для цього потрібен час. За певних обставин це зростання проявляється не відразу, але згодом раптово «вибухає».

Це надзвичайно яскраво демонструє бамбук. Фермер садить саджанець у землю й покриває його попелом. Там спляча рослинка перебуває чотири роки. Фермер щоранку поливає паростки. Щоранку — цілих чотири роки! У кінці четвертого року рослинка нарешті пробивається крізь поверхню землі. Тоді ж бамбук виростає приблизно на 20 метрів всього за 90 днів!

Протягом чотирьох років фермер точно не знає, чи рослинка ще жива. Та він вірить і не покидає її. Цього потребує людина з далекоглядними планами. Мистецтво полягає в тому, щоб не позбавитися мужності. Ніщо не дає більше мужності, ніж праця над усіма п’ятьома рівнями одночасно.

Дива без ризику не існує

Щоб створити достаток за 7 років, ви повинні бути готовими до ризику. Що ризик значить для вас? «Змагатися з биком, якщо ти його не боїшся, не має сенсу, — сказав якось один відомий тореадор. — Не змагатися з биком, якщо ти його боїшся, також беззмістовно. А ось змагатися з биком, якого ти боїшся, — це вже щось».

Один дуже заможний чоловік висловив це в такий спосіб: «Усе, що справді мало зміст, спочатку лякало мене до смерті». Якщо ви не боїтеся зробити новий крок — це вказівка на те, що крок, який хочете зробити, замалий для вас.

У першому розділі ми говорили про величні звершення. Що ж є величним? Можливо, ви робите щось, що вдається вам дуже легко, а інші дивуються цьому. Може, усе якраз навпаки: ви завзято боретеся, долаючи свій страх, а інші люди цього взагалі не помічають. Тому ми не маємо порівнювати себе з іншими, а лише з тим, чого хочемо досягнути. Будь ласка, прочитайте наступні речення й поміркуйте про свою готовність до ризику:

• Ми забуваємо, що часто так само ризиковано йти старим шляхом. Ця дорога не обов’язково є безпечнішою лише тому, що здається нам знайомою.

• Життя — це гра. Хто не ризикує, той не може перемогти.

• У цьому світі не існує гарантій, лише можливості.

• Робіть усе негайно, адже для більшого успіху ви ніколи не будете достатньо готовими.

• Єдина людина, яка ніколи не помиляється, — це людина, яка нічого не робить. (Теодор Рузвельт)

• Біль невизначеності є набагато сильнішим, ніж визначеність болю.

• Кожен план дій має свою ціну й свої ризики. Та вони набагато менші за ризики й ціну комфортної бездіяльності. (Джон Ф. Кеннеді)

• Якщо боїтеся програти, то ніколи не переможете.

• Наважтеся на ризик; з підлоги ви не впадете. (Даніель С. Пенья)

Якщо ми хочемо, аби щось змінилося, то маємо змінитися самі. Кожна зміна означає ризик, адже ми так чи інакше залишаємо звичне оточення. Зростання знаходиться поза межами нашої зони комфорту. Тому один із моїх наставників постійно казав: «Покинь свою зону комфорту. Відразу замінюй кожну вирішену проблему новою, ще більшою».

У цій книзі ви також знайдете план створення достатку за 20 років, на відсотки від якого ви зможете дуже непогано жити. Проте ви зумієте впоратися з цим і за сім років. Диво стається там, де відбуваються зміни, але ви повинні бути готовими покинути зону комфорту й наважитися на ризик. А також ви потребуєте удачі.

Вам дійсно потрібна удача?

Вам потрібно багато удачі. Але що таке удача? Дозвольте мені для початку сказати, що не є удачею. Удача — не щось таке бажане, що дістається людині без жодних зусиль.

Френк Синатра став зіркою за одну ніч. Один виступ у прямому ефірі — і він прославився на всю країну. Говорячи про те, яка неймовірний талан випав на його долю, він підкреслював: «По-перше, я не проспав цю ніч, а по-друге, я готувався до неї десять років».

Професійний гравець у гольф Бернард Лангер якось забив м’яч на дерево. Замість того, щоб впасти донизу, м’яч залишився на високому розгалуженні гілок. Здавалося, що він програє гру. Та Лангер заліз на дерево, сів на гілку та збив м’яч. Той приземлився на середині поля. Лангер забив м’яч у лунку й виграв турнір. Один журналіст його запитав: «Пане Лангер, вам неймовірно пощастило, чи не так?». Бернард Лангер відповів: «Так, я це також помітив: чим більше тренуюсь, тим більше мені щастить».

Сенсаційна удача при детальнішому розгляді виявляється результатом зовсім не сенсаційної багаторічної підготовки.

Звідки береться удача?

Завжди є люди, яким дуже щастить із грішми. Та якщо подивитися на цю удачу прискіпливіше, неначе через лупу, упізнаєте схожу підготовку. Як правило, це люди, які уміють заощаджувати. У них є певна кількість грошей, і вони навчилися використовувати свої шанси.

Удача стукає у двері всіх людей у вигляді шансів. Деякі не чують цього стуку взагалі, бо вони не розпізнають ці можливості. Голова того, хто змушений «викручуватися», щоб сплатити свої рахунки, занадто зайнята, аби розпізнати шанси.

Хоча інші й бачать ці шанси, вони не можуть швидко приймати рішення й хочуть відкласти все на потім. Та хороші можливості стрімко нас минають. Вони не чекають на повільних, ми мусимо відразу їх використовувати.

Лише деякі люди розпізнають можливість, володіють необхідним капіталом і відразу використовують її. Вони мають удачу. І лише небагато людей відправляється на пошуки шансів. Їм надзвичайно пощастило.

Складовими удачі є:

• заощадження капіталу;

• уміння розпізнавати можливості;

• майстерність швидко приймати рішення й одразу їх використовувати.

Якщо комусь дійсно дуже пощастило, він часто йшов назустріч удачі й не боявся ризикувати. Ми бачимо троянди, а не колючки. Ми бачимо удачу, але не підготовку. Також ми не бачимо невдач. Ми б здивувалися, якби побачили, як систематично готуються «щасливчики».

Ми схильні до того, щоб сприймати речі, які не розуміємо, як чудо чи удачу, однак ми вже побачили, що дива «створюються». Удача — теж результат багаторічної підготовки.

Врешті-решт саме від нашої позиції залежить те, чи ми відносимо «чудо» до сфери надприродного лише тому, що не можемо його пояснити, і чи стверджуємо, що нам узагалі не щастить. Тоді ви більше не відповідальні, а так звана «невдача» стає чудовою відмовкою. Якщо ж ви все-таки хочете взяти на себе відповідальність, то зможете спланувати щастя. І в кожної людини є свої шанси.

Базовим питанням є таке: чи хочемо брати відповідальність на себе за все: і за диво, і за удачу? Коли так, то здивуєтеся, на які чудеса здатні. Якщо ж ухиляєтеся від відповідальності, то стверджуватимете, що вам «не щастить» (і хто ж може з цим посперечатися?). Якщо берете на себе відповідальність, то плануєте своє щастя.

Чи це легко — творити дива?

Коли читатимете наступні розділи, то побачите, що там немає нічого важкого для розуміння. Бути багатими — справді легко. Легко розуміти й застосовувати окремі дисципліни.

Ви б могли сісти сьогодні за стіл, почитати протягом години й п’ять хвилин заповнювати щоденник ваших успіхів? Ви би змогли відвідувати один семінар на квартал? Ви б зуміли оточити себе вибраними людьми? Звісно, адже це легко зрозуміти.

Та це таки нелегко, адже навіть зовсім прості речі не є легкими, якщо їх потрібно постійно робити. Дисципліна й зміна звичок — це нелегко. Насправді із цим практично неможливо впоратися. Як часто ми щось запланували й пізніше просто цього не зробили?

Відповідь на це знайдете в Розділі 5. Ви побачите, що дисципліна та нові звички завжди починаються з нових засад віри. Часто вони не змінюють наші звички, та коли ми «встановлюємо» нові засади віри, то нові звички для нас — не проблема.

Шанси не витрачають свій час на людей, які не є підготовленими. Кожна підготовка починається з внутрішньої налаштованості. Ви справді вірите, що лише ви є відповідальними? Готовність узяти на себе повну відповідальність є дуже важливою для дива. Хто бере на себе відповідальність, той рухається вперед на повних обертах.

Ключові ідеї розділу

• Більшість людей переоцінює те, що вона здатна зробити за один рік, та недооцінює те, на що спроможна за десять.

• Вагомі зміни відбуваються на п’яти рівнях: дія, техніка, розвиток особистості, світогляд та уявлення про себе.

• Ви можете бачити ризики у своїх можливостях або можливості у своїх ризиках.

• Відчуття того, що ви мільйонер, задовольняє більше, ніж володіння мільйоном, — це означає бути людиною, здатною творити дива.

• Люди з низькою самооцінкою захищають самих себе й не йдуть на ризики.

• Щоб здійснити диво, ви повинні бути готовими до ризиків.

• Якщо не боїтеся зробити новий крок — це вказівка на те, що крок, який хочете зробити, замалий для вас.

• Сенсаційна удача при детальнішому розгляді виявляється результатом зовсім не сенсаційної багаторічної підготовки.

• Ми відповідальні за те, скільки в нас є щастя. Також ми відповідаємо за те, скільки чудес стається в нашому житті.

Люди, які не мають грошей, ніколи чітко не визначають, що таке багатство

Чим для вас є багатство? На думку спадає якесь конкретне число? Життя — наче підприємство поштового зв’язку. Воно надає нам саме те, що ми прагнемо мати. Опис «певна кількість грошей коли-небудь» — недостатньо чіткий. Ніхто не робить замовлення в підприємства, пишучи йому: «Будь ласка, надішліть мені щось миле». Вам потрібне чітке число, яке б означало багатство для вас. Отож визначте для себе, яким капіталом і за який час Ви прагнете володіти:

У _________ році я матиму ________ €.

Поки ця сума не є визначеною, життя не зможе надіслати вам грошей. Порада: згодом зможете збільшити цю цифру, але, будь ласка, запишіть її зараз.

Щоб правильно визначити, що таке багатство, необхідні три речі: ви маєте знати точне число, записати його та перетворити на зображення. Подумайте, наприклад, про ліжко. У вашій уяві щойно з’явилося слово Л-І-Ж-К-О, чи це було зображення? Щойно застелене чи зім’яте, пусте? Там хтось лежав? Наша підсвідомість реагує не на числа та слова, вона реагує на образи. Щоб справді накопичити багатство, ми мусимо зробити нашу підсвідомість своїм союзником. Вона автоматично змушує робити нас необхідні речі.

Ви давали своїй підсвідомості зображення, яких вона потребує? Ви коли-небудь вирізали годинник, автомобіль чи будинок і постійно носили це зображення зі собою? Кожного разу, коли на нього дивитеся, цей образ закріплюється в підсвідомості. У моєму житті це завжди спрацьовувало.

Я гадаю, що ми не можемо дозволити собі цього не робити. Наш мозок потребує таких «географічних карт», на які б він зміг орієнтуватися. Якщо піддаємося лише звичайному щоденному сенсорному перевантаженню, то не слід дивуватися, що не маємо успіхів.

Я познайомився з успішним молодим чоловіком, який за шість років зі звичайного слюсаря-інструментальника став керівником фірми. Він мені розказав: «Я дістав фотографію людей, що заробляють у моєму підприємстві понад мільйон на рік. Я конче хотів належати до них. Одну голову я вирізав, наклеївши замість неї свою фотографію. Щодня по декілька разів я дивився на це групове фото й на короткий проміжок часу заплющував очі. Я уявляв собі, як би це було — опинитися в колі цих успішних людей. Що б вони мені говорили, куди б я подорожував, що б їв і пив, як би почувався. Приблизно за рік я знав, що мушу цього досягнути. Я просто вимагав цього від себе. Це надало мені більше енергії, ніж можна собі уявити. Поки я був зосереджений на цій меті, не виникало жодного страху чи сумніву. Цей образ уже став для мене реальністю, перш ніж я досягнув своєї мети.

За шість років він досягнув своєї цілі. Той, чию голову він вирізав із фотографії, звільнився.

Я хочу вас застерегти: сьогодні я маю те, що уявив собі десять років тому. Тоді це здавалося дивом. Сьогодні в мене не менше того, ніж я тоді побажав. Отож я знаю, що це працює. Однак у мене й не більше того.

Основні поради

Визначте точно, чого прагнете, і створіть Альбом Ваших Мрій:

• Візьміть фотоальбом і вклейте туди зображення всього того, що в майбутньому має бути складовою вашого життя.

• Подумайте про те, чим хочете володіти, займатися й ким хочете стати.

• Візьміть зображення, які відображають ваші емоції.

• Дивіться в альбом ваших мрій так часто, як це можливо.

• Наприкінці заплющіть очі на хвилинку й зосередьте увагу на тому, що побачите, почуєте, відчуєте на запах і смак, якщо це все стане реальністю.

Люди, які не мають грошей, роблять із заможності рухому ціль

Коли ми почуваємося добре, то схильні ставити перед собою більшу мету. Коли ж ми чимось засмучені, то охоче применшуємо наші цілі. Та для нашої підсвідомості важливі тривалість і частота. Тому слід якнайменше змінювати свої віддалені цілі. Що більшою є мета, то менше варто її змінювати. Мабуть, ви вже також ставили собі питання: а може, мені краще поставити меншу, реалістичнішу мету, ніж будувати велетенські повітряні замки? На мою думку, великі мрії — більш реалістичні, аніж маленькі. Я вам скажу чому.

Для початку уявіть собі невелику мету. Як тільки між вами й ціллю з’являється проблема, вона затуляє огляд мети.

Усе, що бачите, коли дивитеся в напрямку вашої цілі, — це проблема, а ціль узагалі неможливо побачити. Коли ж перед нашими очима немає мети, виникає сумнів та страх. Ви знаєте, що робить багато людей, щоб запобігти спогляданню проблеми? Вони шукають собі нову мету.

Звісно, між ними й новою метою коли-небудь знову виникне проблема. Щоб уникнути й цієї проблеми, під впливом обставин вони шукають ще одну ціль. І навпаки: уявіть, що замість малої мети у вас є дуже велика. У цьому випадку проблема не зможе цілком затулити огляд цілі. Ви продовжуватимете знати, чому чините саме так, як чините.

Наступна причина того, чому великі цілі є корисними: вони сприяють розширенню сприйняття можливостей. Люди схильні бути уважними лише тією мірою, наскільки це принесе їм вигоду. Відповідно, великі цілі дозволяють нам цікавитися більшою кількістю речей, віднаходити додаткові можливості та знайомитися з новими людьми.

Люди, які накопичили великий статок, ще раніше мали великі цілі. Кожна проблема завжди перебуває в певному взаємозв’язку з метою. Отож проблеми були відносно малими, навіть якщо здавалися, можливо, нездоланними.

Візьмімо, для прикладу, Теда Тернера, засновника CNN. Ще в юному віці він навчився принципового правила у свого батька: став перед собою цілі, яких ти не зможеш досягнути впродовж свого життя. Тоді він вирішив створити найбільшу телевізійну студію світу. Можете уявити, що на цьому шляху виникали певні проблеми? Тед Тернер каже: «Однаково, які б проблеми не виникали, порівнюючи з моєю метою, вони були відносно малими. Отже, я ніколи не губився у власних проблемах та завжди спрямовував свій погляд на ціль».

Люди, які не мають грошей, не вважають заможність абсолютною необхідністю

Уявіть собі, ви йдете лісом і натрапляєте на ущелину. Приблизно на п’ятиметровій глибині бачите гаманець, із якого визирають купюри номіналом у десять євро. Ви обережно починаєте спускатися в ущелину. Раптово ви послизнулися на скелі, й лише в останній момент вдається вхопитися за коріння. Мабуть, ви вирішите, що ризик зламати собі шию — занадто великий, і рушите далі.

Як би змінилася ситуація, якби замість гаманця ви побачили, що там, унизу, в улоговині, лежить маленька дівчинка? Уявіть собі, що вона поранилася й жалібно схлипує. У вашій голові відразу виникає інша постановка питання. Ви вже не питаєте себе: «Мені слід туди спуститися чи ні?» Звісно, ви чітко усвідомлюєте, що не можете просто залишити цю поранену дівчинку лежати там. Нове питання звучить так: «Як мені витягнути дитину?». Допомога дівчинці стає абсолютною необхідністю.

Ми знову й знову бачимо, як успішні люди свідомо ставлять себе перед певною необхідністю. Вони відкрито зобов’язують себе до чогось. Ці люди приходять у місце, де повідомляють усім навкруги себе: «Я піднімуся на цю гору. Ви побачите мене або на вершечку гори, коли я махатиму вам, або мертвим у долині».

Люди, які накопичили великий статок, не є зразками залізної дисципліни, вони лише роблять те, що повинні робити. Інакше не можуть, адже просто б не витримали бути бідними чи посередністю.

Вони спроможні з кожної своєї мети зробити абсолютну необхідність. Заведіть щоденник ваших мрій і дивіться у нього знову й знову. Заплющіть очі й змалюйте собі картину такого життя. Робіть це раз у раз упродовж трьох місяців. Врешті-решт побачите, що ваша підсвідомість почала сприймати дещо важливе: насамперед ви не зможете бути щасливими, не досягнувши цієї мети, а по-друге, для вас буде сильним болем, якщо нічого не зміниться. Ви просто змушені досягнути мети. Тоді зможете публічно зобов’язати себе стати заможною людиною. Влаштуйте це так, щоб тепер усі цього від вас очікували. Сповістіть про своє рішення так гучно, щоб усе оточення насміхалося з вас до кінця життя, якщо ви цього не зможете. Тоді не буде шляхів для відступу. Вам, напевне, це здається жорстоким. Мабуть, ви також не впевнені в тому, чи потрібне вам те багатство насправді. У наступному розділі ми це з’ясуємо. Раз і назавжди.

Люди, які не мають грошей, не тримаються до кінця

Коли Вінстон Черчилль був уже дуже старий, університет поблизу його рідного міста запросив його виголосити промову. Це була велична подія для Англії. Звідусіль приїхали люди, щоб наживо побачити найбільшого й найвідомішого з живих тоді англійців. Казали, що він хотів виступити з найвеличнішою із своїх промов. Стислу мудрість свого довгого життя Черчилль прагнув втілити в словах.

Врешті-решт тисячі людей сиділи, тісно скупчившись, у величезному лекційному залі університету і напружено чекали на величного чоловіка та його потужну промову. Черчилль устав, підійшов до мікрофона й сказав: «Ніколи, ніколи, ніколи, ніколи не здавайтеся».

Тоді він знову сів. Це був кінець промови. І більше він не вставав. Поступово присутні починали усвідомлювати: Черчилль не прагнув більше нічого казати, бо ніщо не було для нього й близько настільки важливим. Не здаватися було змістом його життя.

Якщо ж його промова вже виявилася такою лаконічною, чому ж він не задовольнився, промовивши: «Ніколи не здавайтеся»? Чому він чотири рази повторив слово «ніколи»? Черчилль занадто добре знав характер людської природи. Люди схиляються до того, щоб встановлювати обмеження.

Знайти причину для того, щоб здатися, — легко. Якщо ми встановлюємо собі межі, то рано чи пізно їх досягнемо. Якщо визначаєте свою мету, ніщо не повинне утримувати вас від неї. Ніщо, узагалі ніщо. Адже якщо вас щось здатне утримати, то рано чи пізно воно таки зробить це. Тоді було би краще поберегти енергію й узагалі нічого не починати.

Коли німецькі літаки бомбардували Лондон, прибічники Черчилля стали тиснути на нього, щоб він здався. Вони оточили його й казали: «Хіба не бачите, що з кожною бомбою гине багато англійців? Капітулюйте, німці й так переможуть. Зараз відбувається нікому не потрібне кровопролиття, за яке відповідальні саме ви. Подивіться, як жорстоко страждає народ через вашу впертість. Схаменіться…» Тієї ночі Черчилль, погрожуючи кулаком у напрямку німецьких бомбардувальників, прокричав: «Ви мене не переможете. Я ніколи не здамся. Ніколи, ніколи, ніколи!».

Схожа ситуація могла б створити обмеження для багатьох людей. Усі друзі й порадники відвертаються від вас. Люди, які допомагали й додавали сили, віддаляються від вас, бажаючи викликати почуття провини, чи проголошують вас божевільними.

«Межею» Мартіна Лютера була не католицька церква, яка не розуміла й переслідувала його. Навпаки, це були його друзі й однодумці, які хотіли вселити в нього сумнів: «А що, якщо ти неправий? Скільки тисяч людей буде на твоїй совісті? Ти не можеш бути настільки впевненим, щоб наважитися на такий ризик. Ти будеш змушений відповідати за вічні муки цих людей…»

Перед тим, як впритул приступити до реалізації своєї мети, ви повинні самостійно довідатися, чи дійсно прагнете її досягнути. Через певні обставини ви досягаєте своєї мети лише для того, щоб розчаровано встановити, що вона вас не задовольняє. Яка велика кількість людей довго мріяла про дім із великим садом і помічала, нарешті поселившись у ньому, що він вимагає від них занадто багато роботи. Постійно стригти газон, прибирати, відновлювати й ремонтувати… Через це вони б радше були більш задоволеними, живучи в чудовій власній квартирі.

Хочете знати, чи ваша мета справді задовольнятиме вас і зробить щасливими? Інакше ви йдете важким шляхом лише для того, щоб наприкінці встановити, що насправді хотіли чогось зовсім іншого. Якщо ж ви, навпаки, абсолютно впевнені, то усвідомлення цього надасть вам додаткових сил та мотивацію. Ви можете це легко перевірити.

Будь ласка, запишіть велику ціль (будинок, автомобіль, роботу, діяльність, фірму, партнера, подорож…). Опишіть це так добре, як можливо. Не випустіть жодної деталі.

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Тепер заплющіть очі й уявіть, що би було, якби ви мали будинок, авто, роботу, фірму… Уявіть собі свій типовий розпорядок дня. Як ви себе почуваєте? Що ви змушені робити? Яка діяльність є необхідною? Які труднощі можуть виникати?

Якщо ви витримали десять хвилин цієї вправи й добре себе почуваєте, то можете мати доволі велику впевненість в тому, що будете задоволені після досягнення своєї мети. Якщо ніколи не здаватися — це виправдовує себе.

Люди, які не мають грошей, ніколи не беруть на себе відповідальність

Якщо ми витрачаємо нашу енергію на питання чому, то знаходимо виправдання. Ми шукаємо їх в минулому, в якому вже безповоротно не здатні нічого змінити. Натомість люди, які ставлять питання як, зосереджуються на рішеннях. Вони шукають шляхи, якими зможуть піти зараз або в майбутньому.

Ми завжди відповідальні, якщо щось не вдається. Ми ні на кого не можемо перекласти відповідальність за наше життя: ні на лікарів, ані на адвокатів чи консультантів з податків. Такі фахівці можуть допомогти нам у ролі менеджерів у певних ситуаціях, проте відповідальними залишаємося саме ми.

Нам слід утримувати контроль та керувати нашими менеджерами. Ніколи не погоджуйтеся з вищою інстанцією, перед дверима якої закінчується ваша відповідальність. Чи ви здорові, виграли судовий процес або задовільно з’ясували податкові питання — усе це питання вашої відповідальності. Фахівці допомагають у цьому, але ви — їхній керівник.

На диво велика кількість людей поступово стає готовою брати все більше відповідальності за невдачі, які вони вже не можуть пояснити певними обставинами, але не беруть відповідальності за свої успіхи.

Будь ласка, дайте відповідь на два простих питання:

• Припустимо, ви «виклалися на повну». Яку максимальну суму грошей ви здатні заробити за 12 місяців у такому разі?

________€.

• Як ви розрахували цю суму?

___________________________________________________________

___________________________________________________________

Що думаєте щодо такого розрахунку: ви берете суму, зароблену за найкращий місяць у вашому житті, і множите її на 12. Згодом збільшуєте цей заробіток ще на 10 % щомісяця. Чи не виникає у вас неприємне відчуття, що цей розрахунок дещо нереалістичний?

Отже, це саме час для того, щоб узяти на себе повну відповідальність за свої успіхи. Суть не у вигідних умовах чи особливому місяці. Не залежало це й від удачі, інших людей чи розташування зірок на небі. Лише ви були причиною цього успіху. Ви були відповідальними. І ви зможете повторити його в будь-який час. Ви можете створити потрібні для цього умови. Одного разу ви вже зробили це, зумієте й ще раз.

Якщо переконуєте себе, що це більше не повториться, то саботуєте свої шанси зміцнити власну самооцінку. Тому дуже важливо повторити найкращий результат якнайшвидше. Тоді доведете собі, що саме ви були творцем, а не якісь вигідні умови. Усвідомте, що ви дуже успішні в цій справі. Візьміть на себе відповідальність за ваш найкращий результат.

Люди, які не мають грошей, не готові викладатися на 110%

Хто шукає виправдань, той їх знаходить. Ось дві найнебезпечніші відмовки та виправдання. Вони є такими небезпечними, бо маскуються під життєву позицію. Насправді ж це лише брехня та відмовки:

• «І в майбутньому я буду задоволений тим, чим володію».

• «Якби я виклався на повну, то став би кращим за всіх».

За обома відмовками часто ховаються самообман, страх і низька самооцінка.

Задоволення — благородна мета. Ми робимо все, щоб бути щасливими та задоволеними. Проте що робить нас щасливими? Відповідь така: коли ми живемо в згоді з людською природою. А в людській природі глибоко закладена потреба рости й бути успішним. Врешті, саме в зростанні та розвитку особистості полягає задоволення.

Чи спадає вам на думку що-небудь, чим по-справжньому пишаєтеся? Незвичне досягнення? Щось, про що згадуєте з великим задоволенням? Хіба не правда, що ви досягнули цього успіху, бо були би не повністю задоволеними, якби нічого не змінили?

Подяка за те, що в нас є сьогодні, незамінна. Та задоволення тим самим і завтра суперечить людській потребі в зростанні. Дерево росте, поки воно живе. Людина, яка припинила зростати, починає вмирати. Найбільше задоволення ми отримуємо тоді, коли викладаємося на повну силу.

Як багато надзвичайно талановитих людей все життя спекулюють самовибаченнями на кшталт: «Я міг би бути насправді успішним, якби приклав достатньо зусиль». Чому тут йдеться про вибачення? Подумайте, будь ласка, що було б, якби ці люди виклалися на повну, однак не досягли б ніякого успіху? Саме цього вони бояться. Хто віддає всі сили, той позбавляє себе останньої відмовки й повинен досягнути успіху. Він не може більше ховатися за класним художнім фасадом життя. Тільки віддавши 110 % своїх сил, берете на себе повну відповідальність за своє життя. Вам вже більше не потрібні ніякі відмовки, та ви їх і не хочете. Ви повинні досягти успіху, і ви матимете його.

Віддавати 110 % своїх сил — значить зростати. Припустимо, ви хочете укріпити свої м’язи й десять разів підняти штангу. Яке з десяти зусиль найважливіше? Коли м’язи ростуть найбільше? Болгари, які виграють найбільше медалей з важкої атлетики, кажуть: одинадцяте! Багато людей орієнтується на 100-відсоткову віддачу й досягає лише 80 %. Орієнтуючись на 110 %, ви доволі легко досягнете 100 %. Так ви швидко зрозумієте, що 100 % — відносна річ.

Людям, які не мають грошей, бракує хорошого наставника

Наріжним каменем для створення багатства є наставник. Особистість, значно успішніша за вас, що візьме під своє крило й сприятиме вам. Коли б я не говорив із дуже заможними людьми, завжди дізнавався, що в їхньому житті повсякчас був наставник і принаймні кілька близьких прикладів для наслідування, з якими в них склалися близькі відносини.

Усі багаті люди, яких знаю, володіють яскраво вираженою впевненістю в собі. Їхня самооцінка є настільки високою, що їм важко визнавати свої помилки. Вони так себе запрограмували, що завжди добре почуваються навіть у випадку сумнівів щодо себе самих. Жодних труднощів у них не викликає почуття відповідальності за власні успіхи. Зовсім навпаки, вони охоче перекручують деякі речі в своїй голові, щоб ще привабливіше виглядати у власних очах.

Та з одною людиною вони охоче діляться всіма лаврами — зі своїм наставником. Вони добровільно погоджуються, що їхній успіх на 80, а може, й більше відсотків є заслугою їхнього наставника. Навіть такі люди, як Росс Перо й Річард Бренсон.

Візьміть, наприклад, найуспішніших спортсменів. Чому в них усіх був тренер? Чому, навіть пробившись у світову еліту, вони продовжували працювати зі своїм тренером? Причина така: лише тренер, завдяки своєму досвіду, може за якнайкоротший час знайти найоптимальніші шляхи розвитку вашого таланту. Ви не змушені робити всі помилки самостійно, адже можете використовувати зв’язки свого наставника.

Уявіть собі: ви щойно завершили чотирирічне теоретичне навчання на старшого лісничого. Тепер ви їдете до Канади. Ви ще не знаєте ні підступів лісу, ні звичок тварин, ні особливостей рослин. Припустимо, вам пропонують чудові гірські угіддя площею в 5000 гектарів, але ви не знаєте напевно, як і з чого слід почати.

А тепер уявіть: ви довідалися, що в цих угіддях 67 років прожив престарий лісник Сивоборід, який знає кожну стежинку, кожну тваринку й кожну рослинку. Він відає, де пливучі піски й де є небезпека лавини. Він знає про можливих шкідників лісу та про зміїні гнізда. Ви думаєте, це було би корисно, якби лісник Сивоборід півроку був вашим наставником? 67 років досвіду всього за шість місяців!

Крім того, гарний наставник буде впродовж тривалого часу чинити дозований тиск, що спонукатиме вас віддавати 110 % сил. Адже ми робимо все, щоб уникнути болю й пережити радість. Та найсильнішим із цих двох прагнень є перше. Уявіть, що ви перебуваєте в кімнаті й саме робите найпрекрасніше з того, що тільки можете собі уявити. Раптом розпочинається пожежа. Ваше бажання уникнути болю й покинути палаюче приміщення є більшим, ніж прагнення продовжувати займатися справою, що приносить задоволення. Хороший наставник розуміє баланс болю та радості й може оптимально мотивувати свого учня. Він знає, що хоча біль і є сильнішим мотиватором, однак надлишок болю може паралізувати.

До того ж наставник більш об’єктивно оцінить ваш прогрес, ніж це, з великою вірогідністю, зробите самі. Якщо ви тоді відхилитеся від свого плану, то розчаруєте не лише себе, але й наставника. Ви підкоряєте себе сильному впливу. Та необхідність є сильнішою. Люди, орієнтовані на успіх, не ухиляються від контролю, а вітають його.

Наставник очікує від вас більшого, ніж те, на що, на вашу думку, ви здатні. Ці очікування — неначе компас. Вони встановлюють шлях, яким ви підете в житті. Для того, щоб зрівнятися з мірилом свого наставника, ви повинні більше старатися.

Основні поради

Знайдіть собі наставника.

• Шукайте собі наставника.

• У вашого фінансового наставника повинно бути принаймні у 10 разів більше грошей, ніж є у вас.

• Він може допомогти уникнути помилок.

• Він сприяє вашому таланту й запобігає марній втраті часу.

• Наставник може сильно мотивувати, якщо не боїться заподіяти вам «трошки болю».

• Він спостерігає за вашим прогресом і контролює досягнення.

• Він часто спонукає досягати більш високих цілей, на які ви самостійно не наважилися б.

Хочете впевнитися в тому, що зможете втілити ідеї, описані в цій книзі, у життя? Принцип наставництва є найкращим засобом гарантії цього. Ніщо не є настільки ефективним і не збільшує успіх настільки швидко й сильно, як хороший наставник. Звісно, одразу виникають наступні питання. Що таке хороший наставник? Де його знайти? Як можете спонукати його до того, щоб він допомагав саме вам? Яких правил слід дотримуватися під час інструктажів? Оскільки ці питання є дуже важливими, я присвятив їм Розділ 13.

Люди, які не мають грошей, зосереджуються на своїх недоліках

Будь ласка, запишіть, які якості допоможуть вам стати заможними, а що цьому перешкодить. Якими є ваші сильні, а якими слабкі сторони?

Пам’ятаєте, в якій колонці ви почали писати? Жодна людина, яка спочатку зосереджується на своїх недоліках, не зможе досягнути багатства. Це не значить, що тепер вам слід просто ігнорувати свої слабкості. Насамперед тут ідеться лише про послідовність, у якій вам спадають на думку ваші сильні і слабкі сторони. І про те, що зробить вас заможними.

Можливо, ви вже теж чули, що можна стати успішними тільки тоді, якщо викоріните свої слабкості. Тепер це вже не є панівною думкою. Ми знаємо, що лише ліквідація недоліків не призводить до заможності. Той, хто хоче боротися із своїми хибами, витрачає багато енергії, щоб врешті-решт стати посередністю.

Ваші сильні сторони зроблять вас заможними

Те, що зробить вас заможними, — ваші сильні сторони. Візьміть, до прикладу, теніс. Штеффі Граф має особливу перевагу — сильну подачу справа — і застосовує її так часто, як тільки може. Замість того, щоб зосередитися на вдосконаленні своєї відносно слабкої подачі зліва, вона намагається оббігти м’яч, аби подати правою.

Тому її противниці намагалися, щоб м’яч потрапляв тільки на ліву половину поля, через що її тренування змінилися так, щоб поліпшити удар зліва. Наслідком було те, що Штеффі втратила своє задоволення від гри. Вона більше зосереджувалася на тому, щоб не програти, а не на тому, щоб виграти.

Є велика різниця в тому, чи граєте для того, щоб не програти, а чи для того, щоб виграти.

Як багато людей позбавляє себе життєвих радостей і шансів розбагатіти, тому що вони безрезультатно намагаються перебороти свої слабкості. Найчастіше це безнадійна боротьба, що псує будь-яке задоволення. Ви не можете ігнорувати свої недоліки, та не слід з ними й боротися, адже це не зробить вас заможними. Тому знайдіть спосіб обійти свої слабкі сторони. Якщо ви дотепер не стали гарним бухгалтером, то це, мабуть, уже ніколи не буде вашою сильною стороною. Сприйміть цей факт і знайдіть рішення. Найміть собі на роботу бухгалтера.

Та й у ситуації з сильними сторонами ви не можете просто так покластися на випадок. Для розвитку своїх талантів ви потребуєте наставника. Когось, хто систематично підтримуватиме й консультуватиме, поки ваші сильні сторони не стануть суперсильними. Усе надзвичайне приносить гроші. Отже, знайдіть спосіб оминути свої вади і наставника для розвитку ваших сильних сторін.

Якою є ціна багатства?

Про ціну, яку вам доведеться заплатити, можна почути фантастично-жахливі історії. Від зруйнованого здоров’я до жорсткої зневаги вашої родини й мутації в якогось одержимого грошима монстра — не існує нічого, за що би не звинувачували прагнення до багатства.

Те, чи ви здорові й ведете щасливе сімейне життя, найперше залежить від вашого ставлення до здоров’я й родини. Якщо гроші й мають на це прямий вплив, то радше їхня відсутність більше зашкодить здоров’ю. Хронічна потреба в грошах із більшою ймовірністю кидатиме тінь на вашу сім’ю, аніж достаток. Відсутність грошей більш вірогідно штовхне на злочин, аніж їхня надмірна кількість.

Стати заможними — відносно легко. Деякі кроки до цього показані в цій книжці ясно й просто. І, звісно, ви повинні за це заплатити ціну — час. Вам не доведеться віддалятися від своєї родини, але ви потребуватимете трохи часу. Декілька годин, щоб опрацювати цю книгу, і трохи днів, щоб остаточно впорядкувати ваші фінанси. Також і в майбутньому потребуватимете кількох годин на місяць, однак це ніщо проти того, скільки часу здобудете згодом.

Рік шабату

Уявіть собі, що з наступних п’яти років ви зуміли б вивільнити цілий рік. Ви могли би весь рік робити й дозволяти собі те, що вам подобається, оплачуючи при цьому всі рахунки. Ви мали б можливість подорожувати та займатися тим, що приносить задоволення, але для чого бракує часу у звичайні будні дні.

Ця ідея походить з часів Старого Завіту, що заповідав раз на сім років залишати поля незасіяними й не обрізати виноградники. Це був рік, коли семітські народи могли виділити час на перепочинок і роздуми. Вони мали можливість у спокої оцінити напрямок свого життя й спланувати майбутнє. Вони могли подорожувати або просто нічого не робити.

Після того, як я пропрацював декілька років, гроші перестали бути перешкодою, а, навпаки, стали підтримкою мого життя, чим вони, власне, і повинні бути. Я міг жити на відсотки від моїх заощаджень. Отже, я взяв рік перепочинку. Протягом перших тижнів майже нічого не робив, потім багато подорожував і відвідував семінари. Я навчився медитувати й став спокійнішим. Я читав книги, які збагатили моє життя, хоча вони не мали ніякого зв’язку з моєю попередньою роботою. Я навчився знову прислухатися до свого внутрішнього голосу. Я хотів спланувати майбутнє й помітив, що знаходжу не відповіді, а запитання.

Постійно виникали нові питання. Врешті-решт вони звелися до двох основних напрямків: я хотів знати, хто я є і чому я тут — яким є сенс мого життя. Щоб наблизитися до відповідей, я почав писати. Виїхав на Карибські острови й сів під пальмою з твердим наміром сформулювати відповіді на обидва питання в одному реченні.

Думаю, ви здогадуєтеся, яким цінним був той час для мене. Через одинадцять днів і багато-багато списаних сторінок усе для мене прояснилося. Я побачив своє завдання. Сила, енергія й пристрасть, що виникають від усвідомлення сенсу власного життя, є неймовірними. Я виявив найголовнішу пристрасть мого життя.

Можливо, ви теж поставили перед собою певні питання. Питання, для вирішення яких потребуєте часу і, якщо змога, спокою. Що би ви зробили, якби змогли взяти «рік шабату»? Рік, який належить лише вам і в якому гроші не мають жодного значення?

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Звісно, бути фінансово незалежними необов’язково для того, щоб виявити сенс свого життя. Та ви точно погодитеся зі мною, що це допомагає. Занадто багато людей думає, що через щоденні турботи неможливо знайти час, аби проаналізувати найважливіші життєві питання.

І тому я знаю, що ціна є набагато вищою, якщо не будувати добробуту. Страждає ваша упевненість у собі. Для хорошого здоров’я певна фінансова безпека — надзвичайно необхідна. Ви інвестуєте час, щоб за допомогою цієї книги розумним чином здобути добробут. Такі інвестиції виправдовують себе багаторазово. Завдяки цьому ви заощадите цілу купу часу — наприклад, «рік шабату». Я стверджую, що володіти грошима — це добре. Бути заможним і здоровим краще, аніж бідним і хворим. Володіння грошима набагато більше відповідає людській природі. Це природно — зростати. Сюди належить і грошовий приріст.

Щойно ми поставили кілька запитань, які за певних обставин викликають у вас негативні емоції. Можливо, вони вступають у конфлікт із вашими внутрішніми переконаннями й засадами віри, тому дозвольте з’ясувати, що ви дійсно думаєте про гроші.

Ключові ідеї розділу

• Великі цілі є реалістичнішими за малі, адже в такому випадку проблема не здатна повністю затулити огляд мети.

• Успішні люди завжди могли поставити себе перед певною необхідністю. Вони ніколи б не стали щасливими, не досягнувши своїх цілей.

• Якщо ви встановлюєте собі межі, то рано чи пізно їх досягнете.

• Не беріть на себе відповідальність за свої невдачі, однак візьміть відповідальність за успіхи. Якщо ви переконуєте себе, що найкращий результат більше не повториться, то саботуєте свої шанси зміцнити власну самооцінку.

• Хто віддає 110 % сил, забирає в себе останню відмовку й обов’язково досягне успіху.

• Ви потребуєте хорошого наставника, який завдяки своєму досвіду зможе знайти найоптимальніші шляхи розвитку вашого таланту.

• Людина, яка спочатку зосереджується на своїх недоліках, не зможе досягнути багатства.

• Є велика різниця в тому, чи ви граєте для того, щоб не програти, а чи для того, щоб виграти.

• Багато людей позбавляє себе життєвих радостей і шансів розбагатіти, тому що вони безнадійно намагаються перебороти свої слабкості.

• Ціна, яку ви маєте заплатити за добробут, — це час. Однак це ніщо проти того, скільки часу здобудете завдяки багатству. Воно дозволить позбутися фінансових проблем і в тиші роздумувати про сенс життя.

Як продовження змісту цього розділу в моїй книжці «Закони переможців» ви знайдете 30 основних принципів, що призводять до внутрішнього та фінансового збагачення.

Скільки готівки носите з собою?

Коли виходите з дому вранці, скільки грошей зазвичай берете з собою? Запишіть середню суму:

_________________ €.

Чому ця сума? Чому не більше? Чому принаймні не 500 €? Більшість людей має з собою менше ніж 150 €. Чому так? Ось відповіді, які я знову й знову чую на своїх семінарах:

• Я боюся загубити ці 500 €.

• Я боюся, що просто витрачу ці гроші.

• Мене можуть обікрасти.

• Я би почував себе незатишно.

• Такої великої суми в мене взагалі немає.

Які звістки передають люди своїй підсвідомості, коли так думають? Вони бояться. Вони почувають себе дискомфортно. Вони не довіряють самим собі. І все це лише через 500 €. А що було б у випадку більшої суми? Найкраща підготовка для створення достатку — навчитися добре почувати себе з грошима. Тому моя пропозиція звучить так: завжди майте з собою купюру номіналом у 500 €. Помістіть її окремо від інших грошей. Ви ніколи не повинні витрачати цих 500 €. Ця купюра — недоторканний резерв. Як заняття із гантелями тренують м’язи, так ці гроші тренують вашу підсвідомість, щоб розвинути в ній відчуття достатку (якщо вже робите так, то відтепер беріть із собою 1000 €). Ви навряд чи зустрінете заможну людину, яка би завжди не носила такого резерву щонайменше 500 €. І ви дізнаєтеся, що багатії починали з цієї звички ще задовго до того, як стати заможними.

Основні поради

Завжди носіть зі собою купюру номіналом у 500 €.

• Ви відчуваєте себе заможними. Ви вчитеся почувати себе добре з грошима.

• Ви звикаєте до володіння грошима.

• Ви вчитеся довіряти собі в грошових питаннях.

• Ви зменшуєте страх щодо втрати грошей або можливості бути пограбованими.

• Ви готові до будь-якої несподіванки й завжди маєте достатньо грошей зі собою на випадок угоди, щоб дозволити зробити перший внесок.

• Ви тренуєте «м’язи» вашої дисципліни.

• Ваша підсвідомість допоможе одержати більше грошей, адже бачить, що гроші приносять вам задоволення.

Більшість дій і процесів у тілі відбувається автоматично, без нашого усвідомлення. Так само, як ми не думаємо про те, коли і як вдихнути чи видихнути, глибоко укорінені засади віри керують нашою підсвідомістю. Ви коли-небудь думали, що це може підтверджуватися й вашим ставленням до грошей?

Що ви думаєте про гроші, багатство та добробут?

Перевірте, будь ласка, що ви думаєте про гроші. Позначте речення, які збігаються з вашою думкою. Перепишіть речення в такий спосіб, щоб вони стосувалися саме вас.

• Гроші погано пахнуть.

• Якщо я багатий/багата, жінки/чоловіки люблять лише мої гроші.

• Гроші втікають крізь мої пальці.

• Як не коваль, то й рук не погань.

• Хто за гріш не стоїть, той сам гроша не вартий.

• Гроші псують характер.

• Гроші творять добро.

• Гроші — це ще не все.

• Завжди, коли я отримую гроші, їх втрачає хтось інший.

• Багато грошей можна отримати тільки завдяки безжалісності й жорстокості.

• Легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.

• Гроші роблять людину гордовитою й зарозумілою.

• Тільки той, хто заощаджує, буде багатим.

• Бог любить бідних.

• Гроші — мірило мого успіху.

• Якщо в мене буде багато грошей, я не зможу радіти дрібницям.

• Гроші створюють комфорт.

• Гроші — чудові й гарні.

• Гроші — це чиста енергія.

• Багатство робить самотнім.

• Я люблю гроші.

• Хто багатий, у того більше немає справжніх друзів.

• Багатство породжує заздрість.

• Багаті не можуть спокійно спати.

• На той світ грошей не забереш.

• Велика кількість грошей викликає турботи й проблеми.

• Багатство здобувається за рахунок мого здоров’я.

• І в майбутньому я буду задоволений тим, чим володію зараз.

• Якби я захотів і виклався на повну — то зміг би стати заможним, але я не хочу.

• Багатство здобувається за рахунок моєї родини.

• Гроші спричиняють багато добра.

• Майже усьому, що маємо, ми завдячуємо благородному й хорошому прагненню до грошей.

• Гроші роблять людей щасливими.

• Хто думає, що за гроші щастя не купити, той просто не знає, де слід робити закупи.

• Гроші — не все, але без грошей усе — ніщо.

• Без грошей я — повний невдаха.

• Усе визначено наперед.

• Бідність — це погано, жалюгідно й ганебно.

• Заощаджують лише бідняки й безталанні.

• Будь задоволений тим, що в тебе є.

• З великою кількістю грошей я стану млявим і ледачим.

• Я не зароблю більше, ніж у мене є.

• Якби я хотів мати багато грошей, то повинен був би так змінитися, що мій партнер перестав би мене любити.

• Хороші й розумні люди завжди повинні бути заможними.

• Лише Богу відомо, чи я стану багатим.

• Скромність прикрашає.

• Багатство — непристойне.

• Мені завжди бракувало дисципліни, щоби заощаджувати.

• Мені не щастить.

• Із великою кількістю грошей я здеградую.

• Якщо мої діти виростуть у багатстві, то стануть зніженими й наркоманами.

• Багатство — це несправедливо. Так багато людей страждає від голоду.

• Є речі, важливіші за гроші.

• Якби я більше заробляв, то довелося б лише платити більше податків.

• Я притягую гроші, неначе магніт.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Як відображаються ваші засади віри?

Зараз ми з’ясуємо, як виникло ваше ставлення до грошей. Будь ласка, перегляньте ще раз речення, які ви позначили. Як думаєте, ці переконання впливають на ваше життя? Ви вже усвідомили, наскільки ваша поточна фінансова ситуація є відображенням ваших переконань?

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

Може бути, що ви дійсно володієте приблизно тим, що, на вашу думку, добре для вас?

Минуле — не таке, як майбутнє

Декілька років тому я важив 96 кілограмів і ненавидів біг підтюпцем. Мало що могло викликати в мене більше відрази, ніж тупо простувати через ліс. Біг підтюпцем, на мою думку, це щось, призначене лише для людей із уродженими дивацтвами. Однозначно, слід було безжалісно переплутати багато хромосом, щоб змусити людину в холод і дощ намотувати кола назовні, замість того, щоб затишно влаштуватись у своєму теплому ліжечку.

На уроках фізкультури нам потрібно було пробігти на витривалість від роздягальні до спортмайданчика. Одного разу мій учитель фізкультури біг якраз за мною. Із величезним педагогічним тактом він кричав: «Шефер, ви повинні не ями в землі продавлювати, а бігати. Навіть слон — більш моторний порівнюючи з вами. Шум, з яким біжите, розполохає всю дичину у радіусі п’яти кілометрів!» Він продовжував приблизно хвилин десять. Весь клас вирішив, що це дуже весело. Мені ж бракувало високої самооцінки, щоб посміятися разом із іншими. Так я почав ненавидіти біг. Я охоче займався «осмисленими» видами спорту. Та біг підтюпцем був справді занадто тупим заняттям… З роками ця думка переросла в тверде переконання. Відповідно й мій фізичний стан був не особливо хорошим. Це тривало, аж поки декілька років тому на Гавайях я не познайомився з Стю Міттлеманом. Тоді йому було близько сорока, і він виграв усі забіги на довгі дистанції, які тільки можна було собі уявити. Він установив декілька світових рекордів: подолав 1000 миль за одинадцять днів, перегони Скелястих Гір (600 миль), французькі шестиденні перегони, чемпіонат Америки дистанцією в 100 миль…

Коли я розповів йому, що ненавиджу біг, його обличчя набуло місіонерського виразу. Тоді він зробив нечувану пропозицію: «Взувайте черевики — ми побіжимо разом. По тому, як ви рухаєтеся, я бачу, що ви повинні вміти добре бігати». Крім того, він розробив спосіб бігу, який надає більше енергії і завдяки якому можна днями жити лише за рахунок своїх жирових запасів. Це мене заінтригувало. Я ще трішки поскаржився, що це полудень, мені слід тримати свої 96 кілограмів в тіні заради безпеки, і що я не зможу витримати більше п’яти хвилин на палючому сонці, але Стю хотів навернути мене на шлях істини.

Отже, ми побігли — заспокійливо й повільно. Протягом перших хвилин Стю точно проаналізував мій стиль і перечислив усе, що я добре робив. Додатково він дав мені декілька порад, які стосувалися дихання, положення рук та правильної постановки ніг. На диво, я не втомився. Загалом ми бігали дві з половиною години. Я так пишався собою, що це навіть принесло мені задоволення. З того часу я бігав кожного дня. Уже чотири роки я важу 78 кілограмів і перебуваю в чудовій формі. Тепер я не можу зрозуміти, чому всі не бігають, щоб почувати себе сповненими життя, енергії та здоров’я. Що би ви не думали про себе самих і добробут, ви здатні негайно змінити своє ставлення.

З’ясуйте, що ви насправді думаєте про гроші

Уявіть собі велику кількість грошей. Багато, багато, дуже багато грошей. Запишіть усе, що у вас асоціюється с фінансовим достатком. З великою кількістю капіталу, грошей, нерухомості та майна.

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Які є аргументи на користь того, щоб у вас було дуже багато грошей, а які проти? Які переваги цього, а які недоліки? Подивіться ще раз на список засад віри, які ви позначили.

Яким є співвідношення переваг і недоліків? За певних обставин ви записуєте більше переваг, ніж недоліків, та у випадку з засадами віри не діє принцип більшості. Тут діє принцип емоційної сили.

Одна-єдина засада віри може бути вирішальною

Не має значення, як багато засад віри ви маєте, позитивних чи негативних. Вирішальним є те, наскільки вони сильні. Більшість людей має негативні асоціації щодо великої кількості фінансів, які є сильнішими за їхні позитивні асоціації щодо фінансової свободи.

Приклад. Один із моїх знайомих бачить, що багатство має очевидні переваги для нього. Він міг би більше часу проводити зі своєю родиною, мати більше розкоші й комфорту. Він міг би дати більше собі та своїй сім’ї.

Він з дружиною не повинні були б так важко працювати, а могли би просто найняти прислугу, яка перейняла б частину хатніх робіт. Вони могли би подорожувати й знайомитися з цікавими людьми.

У дійсності ж цей знайомий має лише негативне ставлення до багатства. Він думає, що гроші псують характер. Сила характеру та цілісність особистості — дуже вагомі для мого знайомого. Для нього настільки важливо мати добрий характер, що він «охоче» відмовиться від багатства. Його підсвідомість допомагає йому «зберігати добрий характер». Отож він занадто багато витрачає й нічого не заощаджує. Якщо бути об’єктивним, то для такої розумної людини, як він, це дуже нерозумно. Так по-дурному, що це йому взагалі не личить, але в такий спосіб він зберігає свій характер «у чистоті й охайності».

Увага

Ця та наступна вправи — найважливіші в усій книжці, адже все ґрунтується на засадах віри. Хотіти стати багатими, не знаючи або не змінюючи своїх засад віри, — практично те саме, наче плювати проти вітру. Подумайте ось про що: підсвідомість хоче найкращого для вас, тому й забезпечує саме тим, що, на вашу думку, є добрим для вас.

Навіть якщо лише прочитаєте цю книгу, у будь-якому разі отримаєте дуже корисну й цікаву інформацію. Та якщо ви прагнете змінити на краще свою фінансову ситуацію, тоді повинні виконати ці вправи письмово. Це — ваше життя. Та якщо ж все-таки витрачаєте час і гроші на цю книгу, то краще все робити правильно й стати значно заможнішими.

Які з ваших засад віри щодо грошей — найсильніші?

1. _________________________________________________________

2. _________________________________________________________

3. ________________________________________________________

Як виникли ваші засади віри?

Як ми встановили, багато засад вашої віри виникло радше випадково. Можливо, вистачило того, щоб люди, які зіграли значну роль у вашому розвитку, передали вам у процесі кілька життєвих мудростей. За певних обставин досить лише спостерігати за людьми навколо себе. Можливо, ви часто чули якісь певні висловлювання про гроші або бачили, як ваші батьки розпоряджаються ними.

Ким були ті троє—десять чоловік, які найсильніше вплинули на вас до вісімнадцятиліття (мати, батько, друзі, родичі, учителі, керівники…)?

________________________

________________________

________________________

________________________

Хто зараз впливає на вас найсильніше? Підказка: хто проводить із вами найбільше часу (партнер, друзі, колеги, батьки, співробітники, товариші по спорту), той і має на вас найбільший вплив.

________________________

________________________

________________________

________________________

Що пов’язує цих людей з грошима? Як вони поводяться з грошима? Які поради вони дають?

1-ша особа __________________________________________________

2-га особа _________________________________________________

3-тя особа _________________________________________________

Чи бажають ці люди вам зла?

Порадами слід користуватися з обережністю з багатьох причин. Звісно, більшість людей бажає вам добра. У більшості випадків можете повірити своїм батькам, якщо вони говорять: «Ти коли-небудь житимеш краще, ніж ми». Зрозуміло, не набагато краще. Лише трішки. Адже інакше ваш успіх був би доказом помилок батьків. Отже, поради повинні вказати вам не тільки шлях, але й межу. Ви повинні стати успішними, але не занадто.

Більшість порадників хоче виправдати власну ситуацію. Поради найчастіше показують те болюче місце, де сам порадник зазнав невдачі.

Хтось, хто радить не ризикувати, мабуть, жорстоко обмежив своє життя, бо сам не наважився на необхідний ризик. Отож часто поради є прихованими виправданнями власної ситуації.

До того ж порадник завжди думає про своє благо. Батьки, які бажають, щоб дитина залишалася з ними, навряд чи порадять їй прийняти пропозицію працювати за кордоном.

Принцип такий: ніколи не приймайте пораду людини, яка не є там, де би ви хотіли бути.

Тепер, коли знаєте свої засади віри щодо грошей, — що далі?

З переконаннями, які є в більшості людей щодо грошей, ви не зможете стати заможними. Ви саботуватимете самого себе й тупцюватимете на місці.

Ви задоволенні своїм ставленням до грошей? Якщо не вважаєте, що гроші — це добре, то не станете заможними, навіть якщо вам хочеться більше грошей. Ідеться про те, щоб розвинути такі переконання, які допоможуть вам отримати те, чого хочете.

Існує проста техніка, за допомогою якої ви зможете змінити ставлення до грошей і переконання, які лежать в його основі, за 30 хвилин. Та спершу ми повинні з’ясувати, чи в нас узагалі є право змінювати наші засади віри.

Гроші — добро чи зло?

Цікаво, чи є правильними окремі засади віри про гроші, чи ні? Наші уми знову розпалюють роздуми про добро і зло, правильне й неправильне.

Кілька століть тому панувала думка, що Земля — плоский диск. Усі ті, хто вважали, що вона кругла, мали бути спаленими. Крім того, ми думали, що рослини зелені, аж поки не довідалися, що бачимо кольори тому, що предмет поглинає всі кольори світла. Той колір, який він не поглинає, і здається нам природним забарвленням предмета. Ніщо не є таким, як нам здається. Поділ на правильне й помилкове допомагає ще менше, адже ми постійно помиляємося.

Та все ж через багато факторів маємо труднощі зі сприйняттям цієї точки зору. Причиною є наша потреба в упевненості. Ми хочемо покладатися на себе й на інших. Мабуть, нам важко сприйняти висловлювання Конрада Аденауера: «Яке мені діло до моєї вчорашньої дурнуватої балаканини». Ще сміливішим здається формулювання: «Яке мені діло до моїх вчорашніх дурнуватих переконань». Слово, яке приховане в цьому, — «послідовність». Можливо, обдумаєте ваше ставлення після того, як прочитаєте наступні слова Махатми Ганді:

«Послідовність — не абсолютна чеснота. Якщо моя свідомість сьогодні не така, як учора, хіба не послідовно було б змінити напрямок моїх думок? Тоді я буду непослідовним щодо минулого, але послідовним щойно правди. Послідовність полягає в тому, щоб слідувати за тою правдою, яку ти розпізнаєш».

Коли Махатма Ганді одружився, він точно мав інші засади віри щодо шлюбу та сексу, ніж згодом, коли вирішив більше не спати зі своєї дружиною, щоб цілком сконцентруватися на власній місії. Він хотів повністю присвятити себе Індії. Не нам вирішувати, чи це було «правильно».

І саме це є перепоною. Люди схильні до того, щоб все ділити на «правильне» й «неправильне». Цей поділ на «добро» і «зло» — суто людський винахід. У природі немає нічого схожого.

Як виникає віра?

В одного селянина був чудовий кінь. Через це йому заздрили всі жителі села. Вони говорили: «Якби в кожного був такий чудовий кінь». Селянин лише відповідав: «Хто знає…»

Одного разу кінь утік, і люди з усього села говорили: «Яке нещастя». Селянин лише відповідав: «Хто знає…»

Через декілька тижнів кінь повернувся з іще трьома дикими кіньми, які прибилися до нього. Цього селяни осягнути не могли: «Пощастило ж йому!» — викликували вони. Селянин лише відповідав: «Хто знає…»

Коли його син захотів об’їздити одного з диких коней, то впав і зламав ногу. Односельці вжахнулися: «Його багатство не принесло йому щастя, без його коней син залишався б здоровим». Селянин лише відповідав: «Хто знає…»

Трохи пізніше розпочалася війна і всіх здорових молодих чоловіків покликали на військову службу. Син селянина зі зламаною ногою був змушений залишитися вдома, від чого лютував. Селянин заспокоював його: «Хто знає…»

Жоден із молодих хлопців не повернувся після війни. Жителі села шепотілися: «Селянину неймовірно пощастило».

Єдиної об’єктивної реальності не існує. Завдяки дослідженням нашого сприйняття реальності та Ейнштейну ми знаємо, що спостерігач сам створює свою реальність. Те, що ми бачимо, існує в цьому вигляді лише тому, що ми його так бачимо. Ця книга існує для вас лише так, як ви хочете її прочитати й зрозуміти. Для змії ж вона насправді виглядатиме зовсім інакше, адже змії бачать усе в інфрачервоному спектрі.

Якщо ви й так самі створюєте власну реальність, то наскільки простіше можна створити засади віри? Ви вже часто змінювали своє ставлення (засади віри) протягом життя. Ви закохувалися в когось, а потім розлучалися. Вам подобався якийсь одяг, а за якийсь час ви вважали його жахливим…Так само можете змінити свою віру, але залишатися самими собою. Якими б ви себе не бачили — це ви. Ваше ставлення до самих себе й до світу «створює» вас. Ваше становище визначає те, у що ви вірите.

Уявімо собі думку у вигляді стільниці.

Щоб сформувати із цієї думки віру, потрібно три, а краще чотири або більше ніжок стола (досвід, що підтверджує думку).

Ви коли-небудь пробували займатися акціями? Що з цього вийшло? Я знаю багатьох людей, які один-два рази купували акції, але при цьому порушили всі правила розсудливості стосовно угод з акціями. Курс упав, а вони, щоб не збільшити втрати, швидко продали їх. У результаті в них сформувалася думка: «Мені не щастить із акціями». Потерпілий починає розпитувати всіх довкола, у кого ще був поганий досвід із акціями, і в такий спосіб ретельно підбирає «ніжки стола». Щоб зміцнити нашу віру, ми позичаємо чужий досвід. Ми шукаємо ситуації, які підтверджують нашу думку.

Ви вмієте правильно поводитися з грошима? Багато людей відповідає «ні» й шукає доказів, які підтверджують цю віру. Ситуація, в якій ми перебуваємо, відображає наші переконання.

Чи псують гроші характер? Скільки людей із тих, кого ви знаєте, вірять у це? Тоді вони розгортають газету лише для того, щоб знайти ще більше доказів своїх переконань. Чи могли би ці люди знайти також і докази того, що за допомогою грошей можна робити добро? Звичайно. Ми можемо знайти підтвердження усьому. Абсолютно усьому. Саме тому існує так багато релігій, філософських течій, політичних напрямків…

Як змінити ваше ставлення до грошей

Не існує правильних і неправильних переконань. Візьмімо, наприклад, фразу: «У багатіїв багато заздрісників». У кожного багатія насправді є заздрісники? Це настільки ж правильно, наскільки, з іншого боку, й те, що в багатія набагато більше знайомих, які ним захоплюються. Отож питання полягає не в тому, правильна ваша точка зору чи помилкова. Ідеться лише про те, чи допомагає вона на шляху до вашої мети.

Зрозуміло, що для початку вам потрібно визначити свою мету. Якщо ви цього ще не зробили, запишіть вичерпно свої цілі. Подумайте, ким хочете бути, чим прагнете займатися й чим володіти. Почніть з віддалених цілей — вони будуть компасом для короткострокових і проміжних. Торкніться всіх п’яти сфер життя: здоров’я, фінансів, стосунків, емоцій та сенсу життя.

Через сім років і більше я би хотів…

•…бути: ким ви хочете бачити самих себе й ким повинні бачити вас інші?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

• …робити: як повинен виглядати ваш типовий розпорядок дня? Чим ви хочете займатися або ж що більше не хочете робити?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

•…мати: яке майно, друзів, здоров’я, сім’ю ви хотіли б мати?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Через три роки й більше я хотів би…

•…бути: ким ви хочете бачити самих себе й ким повинні бачити вас інші?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

•…робити: як повинен виглядати ваш типовий розпорядок дня? Чим ви хочете займатися або ж що більше не хочете робити?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

•…мати: яке майно, друзів, здоров’я, сім’ю ви хочете мати?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Тепер ще раз подивіться на свої переконання. Які з них підтримуватимуть вас на шляху до мети, а які — перешкоджатимуть? Згадайте: ви постійно шукаєте доказів, які підтримують вашу віру. Ви бачите, на чому концентруєтеся на підставі засад вашої віри. Тому ваш світ буде саме таким, яким його уявляєте. Визначіть, які з ваших засад віри можуть перешкоджати, адже змушують концентруватися на неправильних речах.

Будь ласка, запишіть переконання, які б ви хотіли змінити:

1. ____________________________________________________________

2. ____________________________________________________________

3. ____________________________________________________________

4. _________________________________________________________

5. ____________________________________________________________

Згадайте наш малюнок стола. Віра складається з думки (стільниці) й багатого життєвого досвіду (ніжок стола), що підтримує нашу думку.

Щоб змінити віру, вам доведеться спочатку відламати ніжки стола. Звільніться від всіх доказів і розгляньте свою думку ізольовано. Обміркуйте, чи має ця думка для вас зміст. Якщо ні, поставте її під питання.

Візьмімо, наприклад, фразу «Гроші псують характер». Ось кілька питань, які вселяють значний сумнів у правильність цієї думки, яка мало чим може допомогти. Подивіться, що відповів один з учасників семінару, що колись вірив у це:

1. Чому за певних обставин ця думка — помилкова?

Бо я знаю декількох доволі заможних людей, які мають дуже цілісний і сильний характер. З іншого ж боку, я знаю бідних людей, які є негідниками. Характер, очевидно, не залежить від грошей. Ще в Біблії було сказано, що багатство — це добре. Усі герої Старого Завіту були багатими.

2. Чи була заможною та людина, яка вселила цю думку?

Ні! І я не хотів би помінятися місцями з жодним із тих, хто поділяє цю думку. Мені не потрібні їхні робота, квартира, авто чи друзі. Я не хотів би опинитися в їхній шкірі й не прагнув би мати їхні засади віри. Вони — милі люди, та я не хочу бути таким, як вони.

3. Якщо я не відмовлюся від цієї думки, чого це мені коштуватиме — у фінансовому й емоційному планах?

Я буду змушений і далі займатися справами, які мені не подобаються. Від цього я отупію. Радше бідність псує характер, адже отупляє людину. Я втрачу самоповагу й провадитиму жалюгідне існування. Я житиму без натхнення й зневажатиму самого себе.

4. Чого це коштуватиме моїй родині й людям, яких я люблю?

Я не зможу запропонувати їм того рівня життя, якого вони заслуговують. Ні, набагато гірше: я схилятиму їх до бідності своїм прикладом і порадами. Я затримуватиму їхній розвиток, щоб виправдати власну ситуацію.

5. Як покращиться моє життя, якщо я зміню цю думку зараз? Як я відчую себе через це?

Я концентруюся на речах, які збагачують і прикрашають моє життя. Я шукаю нові можливості. Я поважаю себе, адже тепер чесний із самим собою: я здатний працювати над своїм характером і добробутом. Чим заможнішим я буду, тим краще виявлятиметься мій характер. Я відчуваю себе вільним.

Тепер візьміть першу засаду віри, яку ви хотіли би змінити, і дайте відповідь на ті самі питання.

1. Чому за певних обставин ця думка — помилкова?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

2. Чи була заможною та людина, яка вселила цю думку?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

3. Якщо я не відмовлюся від цієї думки, чого це мені коштуватиме — у фінансовому й емоційному планах?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

4. Чого це коштуватиме моїй родині й людям, яких я люблю?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. Як покращиться моє життя, якщо я зараз зміню цю думку? Як я відчую себе через це?

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

Змініть свої засади віри, і ви зміните своє життя

До цього моменту ви зробили чотири важливі кроки.

1. Дізналися, що думаєте про гроші. Завжди, коли у вашому житті щось не так, як би хотілося, ви повинні з’ясувати, які переконання за цим ховаються.

2. Перевірили, чи є корисними ці переконання для досягнення вашої мети. Для цього усвідомили свої цілі.

3. Короткочасно ізолювали засаду віри — думку — від досвіду й доказів. Це дозволяє відокремлено розглянути свою думку.

4. Критично дослідили вашу думку. Внаслідок цього з’явилися серйозні сумніви щодо колишньої засади віри.

Тепер ви готові замінити стару думку новою. Згодом зможете перетворити цю нову думку на засаду віри, віднайшовши для цього необхідний досвід і докази. Мабуть, тепер думаєте: «Це все не може бути так просто». Я хочу запропонувати вам перевірити це, однак є умова: цю вправу ви робите письмово. Результат вразить вас.

Замініть стару думку новою

Тепер сформулюйте нову думку, кориснішу для ваших цілей. Думку, що надає вам сили й дозволяє сконцентруватися на важливих речах. Згодом відшукайте докази й досвід, які перетворять думку на засаду віри. Як столу потрібно принаймні три-чотири ніжки, щоб стояти стійко, так і ви потребуєте щонайменше стільки ж доказів, які б підтримали вашу думку. Ви можете спокійно «позичати» ці докази й досвід із життя інших людей.

Отже, візьміть свою стару думку «гроші псують характер» і сформулюйте нову віру — наприклад, «з грошима я зможу зробити багато добра, адже це залежить не від грошей, а від мене». Тепер знайдіть докази для цієї думки. Погляньте, що записав один із учасників семінару:

1. Якось я познайомився з Карлхайнцем Бемом. Він використовує свої гроші й популярність, щоб допомагати людям в Східної Африці. Гроші допомагають йому робити багато добра.

2. Мій колишній керівник — дуже заможний і обладнав для інвалідів один із відділів своєї фірми. Я часто дивувався його характеру. Завдяки грошам у нього є багато можливостей надавати допомогу тим, хто її потребує.

3. Гроші проявляють мій характер і дають більше можливостей. З грошима я можу робити більше доброго або більше поганого. Це залежить від мене, а в себе я вірю. Тому в моїх руках грошам добре. У мене є уже двоє хрещених дітей у Венесуелі.

4. Я захоплююся сером Джоном Темплтоном. Він мільярдер, та, проте, скромний. Він підтримує 18 благодійних фондів, якими керує і які фінансує. Він відмовився від керівництва своїми фірмами, щоб піклуватися лише про ці фонди.

Оберіть собі приклад для наслідування й трансформуйте стару засаду віри:

Стара віра: __________________

Нова віра: ___________________

Докази й досвід:_______________

Основні поради

Змініть засади віри, щоб досягнути своїх фінансових цілей.

• Подумайте про те, що життя — віддзеркалення ваших засад віри.

• Довідайтеся, які засади віри є «відповідальними».

• Відділіть докази від думок і замініть свою думку іншою, кориснішою для вашої мети.

• Перетворіть цю нову думку на засаду віри, підкріпивши її доказами.

• Якщо ви змінюєте свої засади віри, то робите інші вчинки, створюєте нові звички й у такий спосіб змінюєте своє життя.

• Одразу ж зміцнюйте нову засаду віри імпульсами, спрямованими до вашої нервової системи. Іншими словами, робіть перший крок уже тепер.

• Тепер ви створили правильні передумови для досягнення фінансового успіху.

Для того, щоб досягнути своїх фінансових цілей, ви потребуєте трьох засад віри:

1. Це повинно змінитися.

2. Я мушу це змінити.

3. Я можу це змінити.

Завжди, коли людина ефективно змінює ситуацію, вона відчуває: «я мушу це зробити». Вона знає, що лише сама відповідальна за себе. І вона вірить в себе достатньо для того, щоб почати необхідні зміни.

Наполеон Гілл написав, мабуть, найвідомішу книгу про успіх, яка називається «Думай і багатій». Його мачуха казала йому наступне:

«Хатина, яку ми називаємо будинком, — ганьба для нас і камінь спотикання для наших дітей. Усі ми фізично здорові, і немає жодної причини миритися з бідністю, оскільки ми знаємо, що вона — не більше ніж результат ліні або байдужості.

Якщо ми залишимося тут і змиримося з умовами, у яких зараз живемо, то наші діти виростуть у тих самих умовах і так само із ними змиряться. Я не люблю бідність! Я ніколи не сприймала бідність як свою долю, не стану цього робити й тепер!

Зараз я ще не знаю, як виглядатиме наш перший крок на шляху від бідності до незалежності, та вірю, що нам вдасться звільнитися, — однаково, як довго це триватиме і які жертви нам доведеться принести. Я маю намір дати нашим дітям переваги хорошої освіти. Навіть більше: я хочу, щоб вони сповнилися честолюбства, аби перемогти бідність. Бідність — це хвороба, яка стає хронічною, і її важко перебороти, якщо одного разу вже змирився з нею. Народитися бідним — не соромно, але соромно сприймати цю спадщину як щось, що не підлягає зміні. Ми живемо в одній із найбагатших і найрозвиненіших країн світу. Тут дають шанси кожному, хто прагне їх розпізнати й використовувати. А що стосується нашої сім’ї, якщо нам і не дали ніякого шансу, тоді ми створимо його самі, розпочавши нове життя!

Бідність — неначе параліч, що підкрадається. Поступово вона руйнує потребу в свободі, краде бажання радіти найкращим моментам життя, шкодить особистій ініціативі. Крім того, вона зумовлює примирення людини з безліччю страхів, серед яких — страх хвороби, критики, фізичного болю.

Наші діти занадто молоді, щоб розпізнавати небезпеки, які виникають, коли бідність сприймають як долю, та я подбаю про те, щоб вони довідалися про ці небезпеки. І подбаю також про те, щоб вони розвивали свідомість добробуту! Щоб вони очікували достатку й були готовими сплатити його ціну!»

Поміркуйте: чи повинна змінитися ваша ситуація? Якщо так, то саме ви мусите її змінити, а ви можете зробити це.

Повинні ви щось чинити чи ні, залежить від ваших засад віри. І тут ви здатні змінити власне «програмне забезпечення».

Важелі впливу

Щоб зробити щось необхідністю, нам потрібен важіль впливу, тобто підйомна сила. Ця сила виникає, коли відчуваєте біль через те, що не зробили чогось, що принесло би вам велику радість у випадку виконання цієї дії.

Цю дію ви можете спровокувати штучно у такий спосіб: асоціюйте біль із фактом, що ваша фінансова ситуація не зміниться.

Запишіть всі речі, від яких вам доведеться відмовитися. Чого ви позбавитеся, якщо ніколи в житті не здобудете фінансової впевненості чи незалежності? Як це позначиться на ваших стосунках, здоров’ї, рівні стресу, самооцінці та потребі у свободі? Особливо якщо вам доведеться так само трудитися й у наступні роки?

________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Щоб чинити тиск на самого себе, недостатньо лише уникати болю. Щоб зробити ваші цілі необхідністю, ви потребуєте як болю, так і радості. Болю, якщо не досягаєте мети, і радості, якщо досягаєте.

Тепер запишіть усі речі, які отримаєте, якщо станете фінансово незалежними й більше ніколи не будете змушені працювати. Ви могли би присвятити себе винятково тим речам, що приносять задоволення й допомагають іншим. Як це вплине на вашу радість від життя, самооцінку, стосунки? Скільки б вільного часу у вас з’явилося, скільки задоволення? Як це вплине на ваше здоров’я та життєве призначення? Як збагатиться ваше життя та життя людей довкола?

________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Ви потребуєте хороших причин, щоб з бажання зробити абсолютну необхідність. Причин, чому ви щось хочете й повинні зробити. Частіше запитуйте себе чому, а не як, коли йдеться про прийняття рішень. Кожна людина, яка досягла певної значної мети, спочатку на 90 % концентрувалася на чому й лише у 10-ти % випадків — на як. Більшість людей на 90 % думає про як і лише на 10 % про чому, через що ніколи не досягає своїх цілей.

Після того як ви опрацювали цей розділ, я хочу привітати вас. Це коштувало певних зусиль, але ви заклали фундамент для добробуту, оскільки тепер точніше знаєте, чого хочете.

Того, що за певних обставин для більшості людей видається чудом, ви зможете досягнути за сім років, адже тримаєте долю у своїх руках і маєте владу над власним майбутнім.

У вас є точне уявлення про те, що необхідно, аби стати заможними. Ви зробили перший крок і встановили, що насправді думаєте про гроші. Можливо, ви змінили свої засади віри, щоб вони підтримували вас на шляху до мети.

Ключові ідеї розділу

• Поточна ситуація людини — точне відображення засад її віри.

• Загалом, сьогодні ви володієте саме тим, що вважаєте правильним й добрим для себе.

• Найкраща підготовка до створення достатку — навчитися добре почувати себе з грошима.

• Більшість людей має негативні асоціації щодо великої кількості фінансів, які є сильнішими за їхні позитивні асоціації щодо фінансової свободи.

• Фінансова ситуація, у якій ви зросли, сформувала вас так само, як речі, які ви спостерігали чи чули про поводження з грошима.

• Якщо хочете змінити свою фінансову ситуацію, то повинні змінити насамперед свої несприятливі думки.

• Хотіти стати багатими, не знаючи або не змінюючи своїх засад віри, — те саме, що й плювати проти вітру.

• За допомогою порад люди не лише вказують вам шлях, але й показують межі. Дуже часто поради є прихованими виправданнями власної ситуації.

• Не шукайте порад поблизу — розшукуйте там, де вони найкращі.

• Важливо розвивати такі переконання, які допоможуть вам отримати те, чого насправді хочете.

• Ви здатні змінити будь-яке переконання за 30 хвилин.

• Кожен із нас у минулому вже змінював свою позицію або думку. Те, що тоді сталося несвідомо або випадково, ми можемо зробити цілком цілеспрямовано.

• Вирішальний критерій для ваших переконань: ця думка корисна на шляху до моєї мети?

• Завжди, коли у житті щось не так, як би хотілося, ви повинні з’ясувати, які переконання за цим ховаються.

• Для того, щоб досягнути своїх фінансових цілей, ви потребуєте трьох засад віри:

1. Це повинно змінитися.

2. Я мушу це змінити.

3. Я можу це змінити.

• Щоб зробити щось необхідністю, нам потрібен важіль впливу. Він складається з уникнення болю та відчуття радості.

• Цю дію можете спровокувати штучно в такий спосіб: асоціюйте біль із фактом, що ваша фінансова ситуація не зміниться.

• Кожна людина, яка досягла значної мети, спочатку на 90 % концентрувалася на питанні чому й лише у 10-ти відсотках випадків — на як.