Шлях до фінансової свободи. Bаш перший мільйон за сім років

Розумні та дурні борги

Зрозуміло, що не всі борги однакові. При купівлі будинку його ціні протиставляється іпотека. Тут діють інші закони. Ви можете брати кредити принципово лише для вашої фірми або для себе. На мою думку, це явно небезпечно — залазити саме в споживчі борги. Меблі, автомобіль, відпустка, музичний центр, телевізор, пральна машина — ось декілька класичних причин для споживчих боргів. Багато молоді думає, що необхідно повністю облаштувати нову квартиру саме в день заселення. Я би наполегливо хотів відмовити вас від того, щоб ви робили споживчі борги. Згадайте: «Те, що ми хочемо, — не те ж саме, чого ми потребуємо».

Усе інакше, якщо ви створюєте власну фірму. Без наступних двох так званих наріжних каменів швидке зростання сьогодні практично неможливе: О.Р. і О.P.M. (Other people — інші люди, і other people’s money — гроші інших людей).

Дослідимо переваги й недоліки споживчих боргів. Спочатку розглянемо переваги:

Отже, немає жодних переваг. Точніше сказати, споживчі борги дурні й деструктивні, знижують мотивацію, є енергоємними й часто заводять у зачароване коло.

Чому? У нас є дві можливості застосування своєї енергії: ми можемо працювати над довгостроковим або над короткостроковим рішенням проблеми. Проблемою короткострокового рішення є те, що насправді ми віддаляємося від довгострокової мети. Наша ціль — добробут. Якщо ми беремо кредити, щоб уже сьогодні жити в достатку, то позбавляємо себе мотивації. По-перше, тому що через певний час помічаємо, що не рухаємося далі. Гроші — зліченні. І якщо ми оцінимо наше загальне майно й дізнаємося, що на сьогодні маємо менше за нуль, тоді виникає питання: для чого я взагалі працюю? По-друге, ми позбавляємо себе мотивації, адже вже сьогодні винагородили себе за майбутню роботу. По-третє, ми знаємо або принаймні здогадуємося, що споживчі борги «не є хорошими». Якщо ми свідомо діємо проти нашого внутрішнього голосу, то втрачаємо впевненість у собі. А брак впевненості в собі означає також і нестачу мотивації.

Ми отримуємо велику частину мотивації з очікування, що ситуація покращиться в майбутньому. Ми досягаємо цього поліпшення, працюючи над довгостроковою стратегією, щоб зайняти позицію експерта. На кого тиснуть особисті борги, тому не вистачає часу й мотивації для втілення такої стратегії в життя. Замість цього він повинен постійно займатися неважливими речами лише тому, що вони стали терміновими.

Чого ми точно можемо очікувати, так це несподіваних обставин. Хто бере кредити, той сьогодні купує те, що він хоче сплатити майбутніми заробітками. Проте вони можуть не з’явитися через несподівані ситуації. Усі ми знаємо, що банкіри дуже нервують, коли ми не спроможні сплатити кредитний внесок, адже наш дохід впав у зв’язку з непередбаченими обставинами. Нервові банкіри забирають у нас мотивацію й радість від життя. Ми всі знаємо, що робити споживчі борги щонайменше нерозумно. Чому ж тоді сьогодні мати борги — майже норма?

Як виникають борги?

Важливо, аби ви зрозуміли, що потрапили в скрутне становище не просто так, а тому що у вас були або є помилкові засади віри.

Згадаймо, як функціонує наш мозок. Ми робимо все, щоб уникати болю й пережити радість. Борги виникають, як правило, коли хтось хоче уникнути болю саме в цю мить. Неможливість дозволити собі те, що дуже подобається, — це відмова, а відмова означає біль. Усі ми однак відчули би радість, купивши гарний одяг або якби мали можливість забронювати відпустку. Мозок завжди сильніше реагує на актуальне й безпосереднє. Йому не так важливо, що ми, купуючи занадто багато, заводимо себе в складну ситуацію на тривалий термін. Мозку хочеться уникнути болю й пережити радість за короткий термін.

Хоча люди й розвинули здатність до стратегічного планування й аналізу, та програма «зараз-уникнути-болю-та-відчути-радість» є сильнішою, ніж аналітична програма.

Усі ми знаємо, що тривалий біль від того, що ми повністю загрузли в боргах, є набагато сильнішим, ніж відносно малий біль тимчасової відмови. Яке мудре знання! Та, на жаль, за останні 4000 років воно так і не призвело до зменшення споживчих боргів. Борги виникають далеко не на раціональній основі. Щоб зрозуміти, як сильно впливає на наші дії програма «зараз-уникнути-болю-та-відчути-радість», я хотів би розповісти вам про вавилонян.

Ще древні вавилоняни накопичували споживчі борги. Вони йшли до предків сьогоднішніх банкірів — лихварів. Лихвар ставив питання, які ми чуємо й тепер у розмовах із банкірами: «У вас є гарантії?» Вавилонянин, окрім звичних і сьогодні гарантій, міг запропонувати ще дещо — самого себе. Завдяки цьому лихварство неймовірно процвітало: кожен мав можливість отримати кредит, адже міг запропонувати самого себе як гарантію. Якщо вавилонянин був більше не спроможний сплачувати борги, його продавали як раба. Як сьогодні будинок іде з молотка, так тоді з молотка йшла людина. Дев’ять з десяти рабів завершували своє життя «на стіні».

За описами античних істориків, наприклад, грецького Геродота, вражаючі стіни Вавилона належали до семи чудес світу. Збудовані за часів царя Навуходоносора, стіни сягали висоти більше 50 метрів, довжини приблизно 18 кілометрів і були настільки широкими, що ними могли проїхати шість коней.

Ці стіни збудували раби. Робота була неймовірно важкою. Сонце немилосердно обпалювало рабів, які тягнули цеглу на стіну. Термін життя такого раба становив у середньому три роки. Коли він падав від виснаження, доглядач бив його батогом. Якщо він більше не міг піднятися, його зіштовхували зі стіни, і він розбивався внизу об скелі. Уночі трупи забирали геть.

Ці сцени жителі Вавилону спостерігали кожного дня. Тяжка праця рабів була звичним явищем, яке супроводжувало кожного вавилонянина. Та цікаво, що дві третини всіх рабів на стіні були не взятими в рабство військовополоненими, а вавилонянанми, які втратили свободу.

Виникає питання: як може людина бути настільки дурною, щоб наважитися на такий ризик? Як вона могла брати кредит і пропонувати саму себе як гарантію, якщо постійно бачила, що з нею може трапитися? Відповідь така: тому що людський мозок хоче пережити радість саме зараз і саме зараз він хоче уникнути болю. Майбутня набагато більша відмова від свободи й біль від рабської смерті важать для нього менше, ніж «зараз». Отже, з аналітичним підходом ми далеко не підемо. Говорити: «Я можу розрахувати, що трапиться, і тому розумно уникну споживчих боргів», — не працювало тоді й точно не спрацює сьогодні. Врешті-решт, це призводить не до таких поганих наслідків, як у випадку древніх вавилонян, — маючи борги, ми потрапляємо в ситуацію, лише віддалено схожу на рабську.

Як запобігти боргам?

Багато з тих вавилонян, які брали кредити, стали рабами. Однак були й такі вавилоняни, які не йшли до лихварів і дуже добре вміли поводитися з грошима. Ці люди збудували особистий добробут і зробили Вавилон, мабуть, найбагатшим містом із тих, що коли-небудь існували. Якою ж була різниця?

Є талановиті, здібні люди, які розорилися, і є люди, які десять років тому почали з нуля й сьогодні володіють значним майном. Усі вони мають у голові ту саму програму «зараз-уникнути-болю-та-відчути-радість».

Різниця полягає в тому, як ми визначаємо біль і радість. На результат впливає система наших вірувань. Вона визначає, коли ми відчуваємо біль, а коли радість. Я знаю чоловіків, які не надягнуть краватки, якщо вона не зроблена з чистого шовку іменитим дизайнером і не коштує щонайменше 49 €. Ці чоловіки страждатимуть від фізичного болю, якщо пов’яжуть краватку з поліестеру від фірми C&A, а вітер перевертатиме її так, що кожен зможе прочитати етикетку. Однак знаю я й інших чоловіків, які страждали б від фізичного болю, якби їм довелося заплатити 49 € за краватку. Вони радіють, коли заощаджують. Отже, бачимо, що наші засади віри визначають, коли ми відчуваємо радість, а коли — біль.

Усі ми діємо не на основі наших «логічних» поглядів і намірів, а на основі наших засад віри. Якщо ми змінюємо наші засади віри, змінюємо й нашу фінансову ситуацію.

Будь ласка, поставте собі наступне питання: «Чому я заслуговую на те, щоб володіти більшою кількістю грошей?».

_________________________________________________________________

Запитайте себе, які засади віри відповідальні за ваші борги. Ось декілька питань, які можуть вам допомогти:

• Що негативного в тому, що я не позбудуся боргів? (Якби таких недоліків не було, то ви не мали би боргів.) Можливі недоліки: відмова від незалежності, обмеження, втрата іміджу, комфорту…

___________________________________________________________

• Які переваги я отримаю, якщо позбудуся боргів?

___________________________________________________________

• Які подальші переваги виникають із цього?

___________________________________________________________

• Які засади віри призвели до того, що в мене є борги?

___________________________________________________________

• Які недоліки мені слід урахувати, якщо я й далі залишуся боржником?

___________________________________________________________

• Яке рішення я прийму?

___________________________________________________________

Будь ласка, тепер перейдіть до вправ у Розділі 5 і змініть ваші засади віри. Запрограмуйте себе наново: ви — творець свого життя, а не раб якихось випадково прийнятих засад віри.

Тринадцять практичних порад для зменшення боргів

1. Зосередьтеся на довгостроковій меті. Запитайте себе, чи все, що ви думаєте, говорите й робите сприяє досягненню вашої цілі.

2. Змініть свої засади віри. Застосовувати практичні поради, не змінюючи засад віри, так само беззмістовно, як плювати проти вітру.

3. Ніколи не кажіть: «Це ж зовсім невелика сума». Зараз важлива кожна копійка.

4. Перелічіть усі ваші витрати. Я знаю, це доволі обтяжливо, але обіцяю, що така практика виправдає себе. Попрацюйте над плануванням свого бюджету.

5. Розріжте ваші кредитні картки. Негайно. І заведіть знову лише тоді, коли володітимете 50 000 € активів.

6. Перетворіть ваш диспозиційний[2] кредит на нормальний. Його відсотки є нижчими, і ви зможете відразу почати погашати його.

7. Перелічіть всі дебіторські заборгованості. Підіть до боржників самі й домагайтеся повернення коштів. Запропонуйте оплату в розстрочку. Безмежно дякуйте за кожну отриману суму.

8. Розмовляйте з кредиторами відверто. Приховування інформації спровокує нерозуміння й неприємності. Якщо ж ви розмовляєте відверто, більшість погодиться з вашою пропозицією з погашення кредиту.

9. Запропонуйте максимум половину суми, яку зазвичай виплачуєте щомісяця. Для цього є дві причини: по-перше, відразу почнете заощаджувати, а по-друге, ви повинні діяти напевно, щоб не розчарувати своїх кредиторів.

10. Запитуйте себе при кожної витраті: це дійсно необхідно? Мені обов’язково слід платити?

11. Шукайте нові джерела заробітку.

12. Установіть максимальну суму, яку витрачатимете на місяць, і мінімальну суму грошей, яку зароблятимете.

13. Придумайте причину для невідкладної дії. Зімітуйте ситуацію крайньої необхідності. Дійте так швидко, як це можливо. Ви вже змінили свої засади віри й розрізали кредитні картки?

Стратегії поводження з боргами

Найкращий спосіб поводження з боргами — погашати їх. Та це не завжди так просто.

Імовірно, вам доведеться пожити з боргами ще певний час, тому я хотів би запропонувати допомогу, щоб ви могли бути щасливими, незважаючи на борги.

Ваше ставлення до боргів

Ви вже знаєте моє ставлення до проблем: у них є два боки, позитивний також. Тепер ми повинні дещо змінювати і, відповідно, рости. Тому я хочу запитати: що може бути позитивним у боргах? Що ви змушені робити тепер, чого інакше, можливо, ніколи б не зробили? З якими людьми повинні знайомитися? Яку користь можуть принести ваші нові засади віри? Як можна перетворити на позитивну рушійну силу той тиск, який на вас чинять?

Ваше ставлення до самих себе

На жаль, я знову й знову бачу під час моїх консультацій, як люди, що заборгували, самі себе мучать докорами. Можливо, ви й маєте борги, але не є невдахою. Не визначайте свою ідентичність лише за кількістю грошей, що вам належать. Врешті-решт ви — людина, а не грошова купюра. Ви — цінна особистість з багатьма привабливими рисами характеру.

На будь-яких хороших курсах менеджерів ви вчите, що слід якомога менше критикувати своїх співробітників. Якщо ж це абсолютно необхідно, то критикувати варто, дотримуючись певних правил:

Перед тим, як когось критикувати, ви повинні сісти й коротко занотувати, які десять якостей цінуєте в цій людині. По-друге, ви повинні завжди відокремлювати вчинок від особистості. Ніколи не ставте під питання саму особистість.

Тепер назвіть мені, будь ласка, причину, чому ми повинні поводитися з самими собою гірше, ніж з іншими? Багато людей знищує себе самокритикою. Вони принижують себе. Тому я пропоную: якщо ви в майбутньому захочете суворо судити себе, скажіть собі голосно: «Зупинись!». Візьміть свій щоденник успіху й перелічіть десять якостей, які вам подобаються в самому собі. По-друге, усвідомте, що причиною поточної ситуації є ваші засади віри, а їх можна змінити в будь-який час.

Не звинувачуйте нікого

Ми схильні звинувачувати інших людей або певні обставини. Згадайте: кого звинувачуєте, тому даєте владу, а вам зараз потрібно так багато сили й влади, як це можливо.

Коли я це усвідомив, то зміг швидко зменшити свої борги. До цього я звинувачував свою фірму, клієнтів, які не платили, державу з її податковою політикою.

Та справа була в тому, що я самостійно завів себе в складну ситуацію й лише сам міг вийти з неї. Чітке усвідомлення цього вивільняє багато енергії — енергії, яка згодом використовується для боргів, а не для звинувачень.

Не бійтеся нічого

У цій ситуації страх може лише паралізувати. Та й чого вам боятися? Якщо насправді станеться катастрофа, то ви й у цьому зможете віднайти позитивний бік. Уявіть собі найгірше з того, що може статися. Навіть тоді життя продовжуватиметься, правда? Таку позицію прийняти важко, але якщо вам удасться, то це неймовірно розкріпачує. Це допомагає звільнитися. Адже катастрофа є кінець старого. Вона руйнує те, що було, і дає можливість народитися новому. Якщо старе зруйновано, виникає вакуум, який можна наповнити новими творіннями. Навіть у катастрофи є позитивний бік, якщо ви його виявите: шанс почати все з самого початку… І, по суті, більшість історій успіху почалися саме після катастрофи.

Не прислухайтеся до інших

Знову й знову під час консультацій боржників я чую: «Що скажуть сусіди? Яка ганьба! Мої батьки помруть з горя…»

Цінність вашої особистості лише незначною мірою визначається вашою фінансовою ситуацією. Ви можете сміливо відмовитися від друзів, які люблять вас лише тоді, коли володієте великою кількістю грошей. І якщо хтось хоче вмирати з горя, то це їхнє власне, вільне рішення. Не дозволяйте вашому благополуччю залежати від думки інших людей.

Уникайте співчуття

Ніколи не показуйте сумніву. Ні з ким не розмовляйте про свої борги. Багато людей говорить про своє скрутне становище під приводом пошуку допомоги, проте допомога приходить не до тих, хто її потребує, а до тих, хто її заслуговує. Якщо ви розповідаєте про свої проблеми, то отримаєте, у кращому випадку, співчуття. Хто дістає співчуття, хоче його ще більше, тому розповідає жахливіші речі. Щоб постійно отримувати таке приємне співчуття, ви повинні залишатися в паскудній ситуації — інакше більше не зможете розповідати жахливі історії. Ми всі прагнемо симпатії. Але остерігайтеся того, щоб стати особистістю, яка дозволяє собі отримувати симпатію в формі співчуття. Замість цього ми повинні заслужити повагу.

Ми потребуємо ідентичності переможця. Переможці притягують можливості. Переможці не виказують сумнівів.

Завжди майте готівку — навіть якщо офіційно її у вас немає

Уявіть собі пана Шульденберга[3] з 175 000 € боргу. У нього взагалі немає грошей, і він їх ніде не може отримати. Його друзі замикають двері, коли він приходить, у банках автоматично вмикається сигналізація, коли камера фіксує його обличчя. Та йому досі доводиться сплачувати орендну плату. Його кредитні картки більше не доступні, а з наступного тижня навіть із харчуванням виникнуть труднощі. Телефонна компанія обіцяє відімкнути телефон, якщо він не оплатить рахунки впродовж тижня. Подібними діями загрожує й електростанція. У зв’язку з відсутністю бензину він більше не може їздити на великі відстані.

За допомогою опису цієї ситуації хочу показати, що 80 % проблем пана Шульденберга полягають не в борзі на суму 175 000 €, а в тому факті, що в нього зараз немає навіть 5000 € готівкою. Я не натякаю, що до боргу на суму 175 000 € можна ставитися легковажно. Та пан Шульденберг змушений витрачати намарно 80 % енергії, бо не має 5000 €. Через це він навряд чи може сконцентруватися на тому, що мало би бути тепер його найголовнішим пріоритетом — на отриманні прибутку. Необхідно завжди мати недоторканний резерв у банківській комірці або сейфі. Зробімо крок уперед: уявіть собі, що пан Шульденберг не має ніякої можливості виплатити 175 000 €. Йому не вдалося чітко відокремити приватні фінанси від грошей фірми. Його особиста ситуація та положення фірми — безнадійні. Він змушений заявити про банкрутство.

Як би тепер змінилася ситуація пана Шульденберга, якби в нього було 25 000 € готівкою, про які ніхто нічого не знає? Хоча він і так би не уникнув банкрутства, та мав би можливість прожити шість — дванадцять місяців відносно безтурботно, сплативши всі найважливіші особисті рахунки. До того ж він би мав можливість у повному спокої обміркувати нову ідею й почати нову справу.

Ви вже запитували себе, чому заможні люди часом стають банкрутами, втрачають все, але, незважаючи на це, зберігають високий рівень життя?

Основні поради

Завжди майте недоторканний резерв у вашому сейфі (наприклад, 25 000 €).

• Тоді понад 80 % усіх гнітючих проблем виявляться врегульованими. Вас пригнічує зазвичай не розмір боргу, а безліч «малих» проблем.

• Це — резерв на випадок крайньої необхідності, тобто ці гроші можна використовувати лише задля уникнення банкрутства або у випадку визнання під присягою свого фінансового становища. До того часу ви повинні прикидатися, ніби ці гроші не існують.

• Завдяки цьому у вас з’являється шанс почати все спочатку.

• Ці 25 000 € дуже корисні для зміцнення упевненості в собі й потреби в безпеці.

• Цю стратегію ви зобов’язані застосувати заради себе самих, свого здоров’я й своєї родини.

Оберіть правильний час для вашого банкрутства

Якщо банкрутство неминуче, то необхідно вибрати вдалий час для нього. У цьому випадку вам слід якнайшвидше сконтактуватися з досвідченим адвокатом з питань банкрутства. Він зможе сказати, чи взагалі є сенс продовжувати боротьбу. Найчастіше витягнути стару тачку із трясовини набагато важче й приносить менше задоволення, аніж озирнутися й знайти нову.

Наважуючись на банкрутство, слід врахувати, наскільки важливим є його час. Із багатьох причин «за п’ять дванадцята» — це краще, ніж «рівно о дванадцятій». Такі рішення — зовсім не прості, адже часто йдеться про ваше «любе дітище». Ви, мабуть, емоційно прив’язалися, вклали в нього багато часу, сили, енергії і грошей. Крім того, ймовірно, ви володієте важливою для підприємця якістю — оптимізмом. Зверніть увагу на закон послідовності. Те, що погіршувалося протягом певного часу, навряд чи раптово почне покращуватися, якщо ви нічого не зміните й не підете зовсім новим шляхом. Обов’язково проконсультуйтеся з фахівцями.

Слідуйте правилу «50 на 50»

Ніколи не витрачайте більше 50 % грошей, які можете зберегти, для сплати боргів. Тобто якщо ви заробляєте 3000 €, а на життя потрібно 2500 €, то у вас залишається 500 €. 250 € використовуєте для погашення боргів, а ще 250 € — зберігаєте (так, щоб про це ніхто не знав).

Мабуть, ви отримували інші поради від батьків чи банкірів. Та лише подумайте: наскільки мотивуючою може бути мета нарешті звільнитися від боргів після стількох років? Можливо, ви думаєте, що тоді врешті-решт позбудетеся гнітючого тягаря, що лежить на ваших плечах. І це справді дозволить вам відчути полегшення на якийсь час.

Насправді ж отримаєте нуль, адже нічого не матимете. Ви будете настільки далекими від своєї мети, як більшість людей при народженні. Адже нуль — не ціль, а звільнення від боргів — не зовсім те, що викличе багато позитивних емоцій.

Мета — накопичити перші 25 000 € активів. Першу чверть мільйона. Перший мільйон… Тому зразу виробляйте сприйняття добробуту, почавши заощаджувати вже. Ставте перед собою цілі, які дійсно зможуть вас мотивувати.

Коли я зрозумів правило «50 на 50», то різко змінився, адже зміг одразу почати заощаджувати, не чекаючи, поки опинюся на нулі.

Ви теж можете почати вже. Байдуже, наскільки глибоко ви загрузли в боргах, — починайте зараз. Вам знадобиться лише трохи більше часу, аніж якби ви були вільні від боргів, — фактично, удвічі більше. Отож ви маєте слідкувати за тим, аби заробляти більше, щоб ті 50 %, які можете зберегти, були б достатньо великими, як ті 100 % у випадку відсутності боргів.

Основні поради

Із грошей, які зможете зберегти, беріть лише 50 % для погашення боргів, а інші 50 % заощаджуйте.

• В такий спосіб можете відразу почати розбудову свого добробуту.

• Ви працюєте над цілями, які вас мотивують: будуєте свій добробут і одночасно позбуваєтеся від боргів.

• Ви розвиваєте сприйняття добробуту, створюючи наявний резерв.

• У вас завжди є гроші на випадок крайньої необхідності. І це добре, адже якщо ви вже заборгували, морально дуже важко взяти новий кредит.

Проявіть дисципліну

Колись я хотів швидко позбутися боргів і придумав такий план: спочатку поговорив зі всіма кредиторами, розповів їм про свою ситуацію й запевнив, що вони отримають усі гроші так швидко, наскільки це можливо, проте я попросив їх надати мені право на тримісячну відстрочку платежів. Усі, за винятком одного, були згодні, отож мені швидко вдалося створити резерв. Завдяки цьому повністю змінилося моє ставлення до грошей. Я почав відчувати себе заможним. Одночасно захотів дізнатися, наскільки дисциплінованим можу бути. Я вирішив жити всього на 5 марок в день, не беручи до уваги витрати на квартиру, телефон, автомобіль, страхівку та інші постійні витрати. На 5 марок на день я повинен був харчуватися й сплачувати всі нерегулярні витрати.

Раніше я визначав свободу як можливість робити й дозволяти собі те, що я хочу. Моє нове визначення звучить так: свобода — це володіння достатньою дисципліною для здійснення запланованого.

На це визначення мене надихнула та частина вавилонян, яка накопичила великі статки й володіла достатньою дисципліною, щоб не йти до лихварів. Древні вавилонці раз у раз запитували: «Як можеш називатися вільною людиною, якщо твої слабкості привели до такої ситуації? Хіба ти — шматок м’якої глини, що може змінюватися під впливом будь-якої людини або бажання?»

Реалізація моєї «п’ятимаркової» програми була зовсім не простою справою. Та незабаром я став невимовно гордий за свою послідовність. У той час я їздив «Фордом Фієстою». З боку водія бракувало дверної ручки, бо якось я зачепив паркан, через що не міг відчинити ззовні двері водія. Неначе білка, я був змушений залазити в авто через сусіднє сидіння. (Білка — доволі втішне порівняння, враховуючи те, що тоді я важив 96 кг.) Я завжди турбувався, що під час цього мене міг помітити один із моїх клієнтів, чия довіра до мене стала б підірваною.

Можете собі уявити, якою сильною була спокуса витратити 180 марок на нову дверну ручку? Не вірите, що я намагався класифікувати цю витрату як «безумовно необхідну», бо відмова від неї могла б мати негативний вплив на мою справу? Однак це не відповідало моїй «п’ятимарковій» програмі. Тому я завжди паркував свій «Форд» настільки близько до стіни будинку чи іншого автомобіля, щоб кожен бачив, що я можу залізти тільки через праві двері. Я витримав вісім місяців, за цей час спромігшись не лише створити перший наявний резерв, але й позбутися всіх боргів. Та передусім я здобув купу самодовіри: з того часу знаю, що в мене досить дисципліни, щоб здійснити все, що я запланував.

Перед тим, як розпочати «п’ятимаркову» програму, я був доволі недисциплінованим. Я не знав, що дисципліна надає свободу (засада віри). У той час я вважав дисципліну застарілою рисою не зовсім розумних людей. Врешті-решт я шахраював ще в школі й отримував кращі оцінки, ніж старанні, дисципліновані однокласники.

Сьогодні ж знаю, що отримав хороший атестат не завдяки відсутності дисципліни, а всупереч їй. Дозвольте розповісти, як я навчився дисципліні й змінив своє ставлення до неї.

Одного разу я пішов зі своїм наставником на кухню, щоб принести кави. Він узяв кавник і почав лити каву просто на підлогу. Я відскочив у бік, щоб мене не зачепили бризки, і закричав: «Зачекайте, стійте, у вас же немає чашки!». Він незворушно лив далі. Поки я, геть збитий із пантелику, розглядав кавові калюжі на підлозі, мій наставник повільно й переконливо сказав до мене: «Погляньте, пане Шефер, кава — це ваші таланти, які просто витрачаються намарно. Без чашки кава нічого не вартує, навіть якщо її у вас дуже багато. Так само й талантам гріш ціна без дисципліни». Ви помітили, що зробив мій наставник? Він дуже ефективно змінив мої думки про дисципліну. Витираючи каву з кухонної підлоги, я вперше сприйняв її як важіль для моїх талантів. Дисципліна — це сила, яка формує наш безмежний потенціал. Без неї будь-який талант витрачається намарно.

Що робити, якщо борги безнадійні?

Оберіть правильний час для банкрутства або визнання під присягою свого фінансового становища[4], якщо цього вже не уникнути. І пам’ятайте: якщо у вас достатньо готівки (яка вам «не належить»), то обидва випадки — ще не кінець світу. Незабаром ви оговтаєтеся настільки, що зможете запропонувати угоду. Якщо кредитор переконаний, що ви йому більше нічого не принесете, то він задовольниться й частковою виплатою. За допомогою девізу «30 % краще, ніж нічого» ви, як правило, зможете далеко зайти.

Я не заохочую вас до банкрутства чи визнання фінансового становища під присягою, та я хотів би показати, що це може бути розумною альтернативою. Подумайте, будь ласка, про те, що ваша стратегія завжди повинна бути спрямованою до віддаленої цілі. Уникнути банкрутства або визнання фінансового становища під присягою — це не мета. Перший мільйон, на противагу, міг би бути ціллю. Дослідження знову й знову показують, що усвідомлення своєї заборгованості не обов’язково сприяє стратегічно кращому рішенню.

Один із моїх колишніх колег якось заборгував 87 000 €. Як людина честі, він не бачив іншої можливості, окрім мужньої виплати боргів. Він брав понаднормову роботу, його дружина найнялася прибиральницею й працювала вчителькою іноземних мов поряд із веденням домашнього господарства та доглядом за двома малими дітьми. Разом вони заробляли 2800 € чистими, із яких щомісяця витрачали понад 1500 € для погашення боргів. Автомобіль і відпустку дозволити собі вони не могли. На жаль, раз у раз з’являлися якісь дрібні борги минулих часів. Виникали непередбачені обставини. Через це вони не могли дотриматися всіх обіцянок щодо повернення коштів. Відповідно, їхні друзі були постійно незадоволені. Я зустрів його сім років потому й проаналізував його ситуацію. Зауважте, що він виплачував близько 1500 € щомісяця й жив однозначно не дуже добре. Він змарнів через нервові порушення сну й став депресивним, у його будинку вже майже не сміялися. І як ви думаєте, скільки в нього залишилося боргів? 85 000 €! Більша частина його щомісячної зарплати була витрачена на виплату відсотків за його позиками. Залишок же розподілявся між новими борговими вимогами й податковою службою.

Якщо б він визнав свій фінансовий стан під присягою й через три роки запропонував угоду на 25 000 €, то не лише б звільнився від боргів, але й володів би 27 000 € активів ще тоді. Якщо би він продовжував заощаджувати по 1500 €, то за сім років володів би вже сумою в 126 000 €. Але ж у «людини честі» ще є борг на суму 85 000 € — врешті-решт він дав слово банківським службовцям!

Ставте перед собою вищі цілі

Більшість людей, які заборгували, доходить фатальних висновків. Вони думають, що здатні досягнути лише мінімальних цілей. Вони витісняють свої бажання й закопують мрії. Вони вирішують слухати всіх, хто говорить: «Можна задовольнитися й меншим». Скромність перетворюється на їхній девіз. Вони переконують себе, «що не створені для добробуту». Їх утримують засади віри на кшталт «як не коваль, то й рук не погань», проникаючи в їхню свідомість. Хто починає задовольнятися меншим, той відмовляється від самого себе. Він хоче задовольнитися мінімальним існуванням, жити в тіні, ховатися в темряві, неначе підвальна мокриця. Проте ви не повинні забувати, що борги виникли не тому, що у вас немає таланту стати заможними, а тому, що ви мали несприятливі засади віри. Єдиною причиною, чому багато людей, заборгувавши, ставить перед собою менші цілі, є недостатня впевненість у собі. Той, хто заборгував дуже багато, та володіє впевненістю в собі, зрозуміє, що тепер в нього немає іншого вибору, окрім «газувати». Він усвідомить, що з його колишніми очікуваннями він ніколи не досягне успіху. Наші очікування визначають те, що ми отримуємо.

Життя дає багато тим людям, які мають на нього великі сподівання. Джонатан Свіфт якось іронічно зауважив: «Благословенний той, хто нічого не чекає, адже він ніколи не буде розчарованим».

Отож підвищіть свої очікування. Світло найважливіше тоді, коли ніч є найтемнішою. Зараз — саме час створити альбом своєї мрії. Візьміть фотоальбом і наклейте туди все, що вам подобається: те, ким ви незабаром станете, чим будете займатися й чим володітимете. Зробіть це так швидко, як тільки можливо, — врешті-решт ви ж хочете, аби ваші очікування якнайшвидше стали реальністю. Коли я їхав своїм «Фієстою» вулицями, то вже знав, що незабаром керуватиму автомобілем вартістю в 50 000 €. Я хотів цього, очікував цього і знав, що так воно й буде. Я уявляв, як буду сплачувати за нього готівкою. Так і сталося за два з половиною роки.

Ніколи не задовольняйтеся меншим ніж те, що хотіли. Нізащо не переконуйте себе, що ви «не заслуговуєте» більшого. Лише ви вирішуєте, чого заслуговуєте. Ваші очікування визначають те, що отримуєте. Вам належить місце під сонцем.

Як отримувати задоволення?

Багато людей гадає, що вони можуть бути щасливими лише тоді, якщо не мають жодних проблем. На їхню думку, поки проблему не вирішено, вони повинні ходити з похмурим виразом обличчя. Та ви вже знаєте: «Хто хоче бути заможним, має бути готовим стикнутися й із великою кількістю проблем».

Проблеми існуватимуть завжди. Якщо ми лише сміємося, не маємо ніяких труднощів, якщо забули про всі турботи на деякий час, то не можемо свідомо насолоджуватися проблемою. Поміркуйте: завжди, коли ви пишаєтеся досягнутим результатом, то це саме тому, що впоралися із важкою, проблематичною ситуацією. Не існує проблеми, яка б не принесла з собою позитиву. Тому ми й шукаємо проблеми, адже потребуємо їхніх дарів.

За кожним болем прихована золота жила. Ми потребуємо можливостей, що виникають із проблем. Отже, існує достатньо причин, щоб радіти проблемам. Принаймні ми можемо отримувати задоволення всупереч негараздам.

Тому спитайте себе: як насолодитися цим процесом й отримати від нього задоволення?

Найбільша мудрість про борги

Одного разу дитина гуляла лісом й натрапила на будинок на величезній галявині. З обох боків будинку був великий сад, і в обох садах було по садівникові. Однак сади були дуже різними: один — здичавілий і повний бур’янів, а садівник там був дуже сердитим чоловіком. Він виривав бур’яни й лаявся без упину.

Інший сад являв собою суцільну гармонію. Скрізь цвіли квіти, природа була пречудовою. Садівник у цьому саду, здавалося, і не докладав ніяких зусиль. Він притулився до дерева й задоволено насвистував пісеньку.

Дитина вирішила, що краще зайти до безтурботного, щасливого садівника. Вона запитала, як йому вдається без зусиль утримувати сад у порядку, у той час як інший садівник безперервно працює, та не може зробити свій сад красивим.

«Знаєш, — відповів безтурботний садівник, — були часи, коли я намагався робити так, як мій колега. Я викорчовував бур’яни та з’ясував, що мені їх не здолати. Корені завжди залишалися в землі, а насіння потрапляло в ґрунт під час викорчовування. У будь-якому разі, бур’яни виростали знову й знову. Щойно закінчивши роботу в одному кінці саду, я був змушений знову починати в іншому.

Тоді я придумав нову стратегію: знайшов квіти й рослини, які росли швидше, ніж бур’яни. Незабаром ці рослини повністю витіснити бур’ян. Там, де цвітуть ці квіти, немає бур’янів. Мій сад самостійно тримає себе в чистоті».

Тим часом уже майже стемніло, і дитина увійшла з садівником у його родинний будинок. Коли вони опинилися в кімнаті, садівник раптово вимкнув світло. Вони стояли в цілковитій пітьмі. Він запитав дитину: «Ти можеш позбутися темряви?». Знову ввімкнувши світло, він продовжив: «Єдиний спосіб перемогти темряву — дозволити проникнути світлу. Ти не можеш відгорнути її вбік чи боротися з нею».

Наприклад, боротися зі своїми страхами не дуже дієво. Вдячність, на противагу, — один із найефективніших засобів проти страху. Якщо ви дуже боїтеся майбутнього й сумніваєтеся, чи зі всім упораєтеся, чи все буде добре, випробуйте надзвичайно просту вправу: запишіть п’ять речей, за які ви вдячні. Страх — неначе темрява. Ми не можемо його викорчувати чи відгорнути вбік, але цілком спроможні «затьмарити» страх подякою, наче сонцем темряву.

Не витрачати й заощаджувати — абсолютно різні речі. Те саме стосується й боргів. Боротися з боргами — це часто майже те саме, що боротися з темрявою. Саме тому таким важливим є правило «50 на 50». Найкращий спосіб перемогти борги — накопичувати статок.

Коли наступного ранку дитина хотіла йти далі, то побачила третій сад. Вона поцікавилася в привітної родини, що це за сад. Садівник відповів: «Чоловік, якому належить цей сад, — видатний лікар. Він робить ліки з отруйних рослин, що там ростуть».

Перетворіть отруйну ситуацію на ліки — стимулюйте себе своїм складним становищем. Бажайте собі не простіших ситуацій, а більше здібностей. Бажайте не того, щоб проблеми зникли, а здатності вирішити їх. Тиск може бути корисним. Він запобігає марній витраті вашого потенціалу. Тепер ви повинні бути креативними й активними, діяти творчо. Тиск може стати як отрутою, так і ліками. Вирішувати вам. Ким ви себе бачите, професіоналом? Але професіонал — це той, хто здатний виконати роботу якісно навіть тоді, коли він фізично не в стані це зробити. Точніше кажучи: кожен може впоратися з успіхом, та з невдачами все інакше. Борги ні в якому разі не є проблемою — проблему становить лише наше сприйняття боргів.

Відступіть на декілька кроків назад

Дистанціюйтеся від своєї ситуації. Не сприймайте проблеми занадто серйозно. Якщо ви гратимете в «Монополію» й не переможете, то не помрете. Так само не помрете й від боргів. Не варто занадто серйозно ставитися до самих себе.

Мій останній наставник, мільярдер, завжди казав мені, коли я мав прийняти ризиковане комерційне рішення: «Бодо, слухайся своєї інтуїції. Кожне рішення, яке ти приймаєш, не більше ніж пшик у нескінченності часу».

У вас було кілька несприятливих засад віри, через які й виникла невигідна ситуація. Тепер ви змінили старі засади віри на такі, що сприятимуть багатству. Ви починаєте будувати добробут. Через це, мабуть, робитимете речі, які б інакше ніколи не зробили. Хто знає, що з цього вийде.

Ключові ідеї розділу

Ніколи не приймайте короткострокового рішення для довгострокової проблеми.

Споживчі борги знижують вашу мотивацію та впевненість у собі.

Наші засади віри визначають, чи ми робимо борги. Ми можемо змінити засади нашої віри в будь-який момент.

Використовуйте енергію для боргів, а не для звинувачень. Не скаржтеся ні на кого, зокрема й на себе.

Використовуйте борги, щоб навчитися дисципліні. Якщо зміните свої засади віри, дотримуватися дисципліни стане легше.

Ставте перед собою вищі цілі, адже ваші очікування визначають, що ви отримуєте.

Не існує проблеми, яка б не принесла зі собою позитиву. Проблеми можна сприймати весело.

Фінансовий тиск може стати для вас як отрутою, так і ліками. Вирішувати тільки вам.

Будь-який ідіот може впоратися з успіхом, але впоратися з невдачею — справжнє мистецтво.

• Борги не є проблемою — проблему становить наше сприйняття боргів.

Проявіть силу

Гроші й можливості з’являються не в разі потреби, а завдяки здібностям. Ви отримаєте підвищення зарплати не тому, що воно вам потрібне, а тому, що заслуговуєте на нього.

Через це майже всі перемовини щодо підвищення зарплати відбуваються геть неправильно. Службовець, який потребує підвищення, звертається до могутнього начальника: «У нас народилася ще одна дитина, і ми потребуємо більшого помешкання. Крім того, нам обов’язково необхідне нове авто, інакше я не зможу добиратися до роботи… Мені потрібне підвищення зарплати». Могутній начальник не лише відмовить підвищити зарплату, але, можливо, одночасно вирішить, що фірмі незабаром більше не буде потрібен такий службовець.

Якщо ж ви хочете отримати підвищення зарплати, поясніть, чому його заслуговуєте. Підготуйтеся до бесіди, перелічивши користь, яку приносите фірмі та яку додаткову користь можете принести. Запишіть також усі ваші сильні сторони. Заздалегідь повідомте про бесіду. Уточніть, що в розмові йтиметься про визначення вашої цінності для фірми. Якщо у вас немає досвіду перемовин, то потренуйтеся перед дзеркалом або зі своїм партнером. Проявіть силу. Те саме стосується й підприємців. Нікому не розповідайте про свій сумнів. Проявіть вашу силу. Люди не слідують за тими, хто сумнівається. Вони йдуть слідом за тими, хто сильно й непохитно прямує до мети. Сила просто краще оплачується.

Запитуйте про свої обов’язки, а не про свої права

Якщо ви занадто сильно зосереджується на своїх правах, то далеко не просунетеся. Запитайте, що ви можете зробити для свого підприємства замість того, щоб постійно роздумувати про те, що підприємство може зробити для вас. Суспільство, що орієнтується головним чином на свої права, руйнується. Відносини, в яких кожен концентрується лише на своїх правах, зазнають невдачі. Джон Ф. Кеннеді казав: «Не думайте про те, що ваша країна може зробити для вас, а думайте про те, що ви можете зробити для неї».

Причиною може бути чистий егоїзм. Із такою позицією ви здатні просунутися набагато далі. Ви заслуговуєте більшого. Ви зростаєте і стаєте більш задоволеними, адже робите щось, замість того, щоб лише користуватися досягненнями інших людей.

Якщо вам платять за вісім годин — працюйте десять

Завжди давайте більше, ніж хто-небудь міг очікувати від вас. Здивуйте всіх людей довкола себе. Перевершіть усі сподівання.

У фірмі, де я працював учнем під час канікул, ветерани відкрили дуже специфічну можливість, про яку мені радо повідомили: ще за 18 хвилин до перерви можна було йти на сніданок і повертатися з приблизно дев’ятихвилинним запізненням. Можливо читати газету в туалеті — аж 20 хвилин. Якщо потрібно принести матеріал, то можна прогулятися кафетерієм… Загалом вдавалося пропрацювати шість годин, хоча оплачували вісім.

Я ж раджу: якщо вам оплачують вісім годин, працюйте десять. Заслужіть більше грошей. Розвивайте робочі звички, які зроблять вас заможними. Ідеться не про те, що ваша фірма отримає від вас «забагато» досягнень. Якщо занадто довго готувати на повільному вогні, то вогонь врешті-решт повністю згасне. Навіть якщо роботодавець не бачить вашого внеску й не хоче винагородити за нього, ви принаймні здобудете дещо, що допоможе вам просунутися далі, — робочі звички успішної людини.

Робіть речі негайно

Якщо й існує таємниця успіху, то це здатність неймовірно швидко втілювати в життя буденні речі. Візьміть за основу принцип: так швидко, як можливо. Віднайдіть спортивний інтерес у тому, щоб вражати кожного своєю швидкістю. Потурбуйтеся про те, щоб ваш годинник ішов швидше. Можливо, ви скажете: «Якщо я швидко працюю, то допускаю помилки». Це правда, адже той, хто робить багато й діє швидко, допускає більше помилок. Але, по-перше, позитивні сторони однаково переважують. По-друге, помилки можуть бути корисними. Хто зі страху перед помилками стане бездіяльним, той ніколи не зробить нічого великого. Досконалість не в попиті. Досконалість означає параліч. У попиті — усе надзвичайне. Хто боїться помилок, той усе хоче робити правильно. Хто ж не боїться помилок, той чинить надзвичайне.

Отож запитайте себе: як робити щось надзвичайне так швидко, як це узагалі можливо? Зверніть увагу на себе. Дайте відповідь на шість факсів за три хвилини. Відповідайте негайно. Не терпіть відстрочок.

Основні поради

Робіть усе так швидко, як тільки можливо.

• Не бійтеся помилок.

• Томас Вотсон з IBM говорив: «Хто хоче просунутися в моїй фірмі, тому слід подвоїти кількість помилок».

• Помилки приносять досвід. Досвід допомагає вам швидко приймати правильні рішення.

• Учіться довіряти інтуїції. Приймайте рішення швидко.

• Реагуйте на свій перший імпульс. Ви робитимете помилки, проте все частіше чинитимете правильно.

• Якщо 51 % ваших швидких рішень правильні, ви станете заможними.

Не існує неважливих речей

Усе, що вартує того, щоб його зробили, слід робити добре. Чи пишете листа, телефонуєте комусь, готуєте конференц-зал, розставляєте стільці. Не буває незначних речей. Завжди викладайтеся на повну. Постійно уявляйте, що якийсь мільярдер спостерігає за вашим наступним кроком і вирішує, чи хотів би бачити вас у ролі партнера в його фірмі.

Для нагадування: я не натякаю, що ви маєте робити все ідеально. Ідеально — означає без помилок. Страх перед помилками паралізує. Назвіть мені фірму, в якій є попит на досконалість, а я покажу вам, що ця фірма перебуває в застої. Ні, виконуйте все надзвичайно добре. Робіть усе інакше — неабияк. Адже лише видатні досягнення запам’ятовуються іншим людям.

Станьте незамінними

Візьміть на себе відповідальність і за те, що знаходиться поза межами ваших завдань. Зверніть на себе увагу. У кожній фірмі є одна людина або й декілька, без яких нічого не вдається, — незамінні. Станьте незамінними. Це не значить, що ви маєте взяти на себе всю роботу, а лише відповідальність. Розширюйте сферу свого впливу. Добровільно зголошуйтеся виконувати завдання. Візьміть на себе організацію проектів. Займіть позицію: «Фірма — це я».

І навпаки, зробіть себе замінними у вашому власному відділі або у фірмі, що вам належить. Не уявляйте, що ви зобов’язані робити все самостійно, щоб це вийшло добре, інакше станете рабом своєї фірми.

Отже, станьте незамінними, адже ви готові нести відповідальність, і замінними, адже ви можете делегувати завдання та владу іншим людям.

Підвищуйте свою кваліфікацію

Людський мозок на початку еволюції здебільшого повинен був породжувати спонтанну реакцію. Якщо в поле зору потрапляла жертва, потрібно було відразу завдавати сильного удару, у випадку небезпеки негайно лізти на дерево… Ми зуміли перетворилися з кочівників на осілих людей, бо почали розуміти взаємозв’язки явищ і планувати наперед. Посіяти й за декілька місяців зібрати врожай — важлива зміна свідомості. Отримати трирічну освіту, потім навчатися від чотирьох до шести років, щоб пізніше більше заробляти, — випливає з такого ж усвідомлення.

Але отримання вищої освіти — ще не кінець. Це лише початок. На жаль, ми ще не перенесли це усвідомлення на більшість сфер життя. Інакше не діяли б так короткозоро. Якщо протягом десяти років витрачати все, стаєш бідним. Від десяти років поглинання шоколаду станеш товстим і хворим. Десять років надмірного перегляду телебачення отупляють. Хто протягом десяти років майже не дивиться телевізор та дві години на день читає спеціалізовану літературу для розвитку, той, можливо, не знає актуального стану справ у Бундесліги, зате буде заробляти в середньому в два-три рази більше, ніж той, хто щодня по дві-три години дивиться телевізор.

Якщо виникла проблема, зголошуйтеся добровільно

Той, хто хоче більше заробляти, не повинен уникати проблем, тому ми радимо вам наражатися на труднощі. Спокійно зголошуйтеся самі, коли розподіляються важкі завдання.

Зарекомендуйте себе як спеціаліста

Робити те, що роблять усі, — не цінніше, ніж пісок в пустелі. Якщо ви володієте буровою платформою в Північному морі й вона палає, кого ви викликаєте? Реда Адаїра[5]. Майже кожен його знає. Існує, мабуть, мільйон пожежників на світі, про яких мало хто знає, проте Реда Адаїра знають практично всі. Чому? Бо він фахівець своєї справи. Він береться лише за великі нафтові пожежі.

Якщо робите те, що роблять усі, ви матимете те, що є в усіх. Недостатньо сказати, що ви приносите кращий результат (навіть якщо це правда), адже так кажуть усі.

Якщо ви робите те, що роблять усі, то повинні шукати своїх клієнтів. Якщо ж ви зарекомендуєте себе на ринку як фахівець, то клієнт сам прийде. Вирішальним є не те, що ви — кращі, а те, що ви не схожі на інших.

Що ви зробили, аби вважатися спеціалістом? Ви приймаєте рішення з розрахунком на те, що цьогоріч зароблятимете достатньо грошей, щоб через декілька років «автоматично» опинитися в хорошій позиції? Чи ви цілеспрямовано працюєте над своїм статусом фахівця?

Це починається із самосприйняття. Приймайте рішення з розрахунком, що через три роки ви станете спеціалістом у своїй сфері. Не будуйте свій бізнес навколо клієнтів, яких уже маєте, а організовуйте його в такий спосіб, щоб отримати клієнтів, яких ви хочете.

Ваше бачення є вирішальним. Можливо, ви — лікар, а ваша мета — стати відомішим за доктора Мюллера-Вольфарта[6]. Раптово вам телефонує міністр закордонних справ, який повідомляє, що інформація про ваші досягнення сягла вищих кіл і бундесканцлер мав би за честь прийняти вас на посаду міністра з охорони здоров’я. Згідно з девізом «Якщо влада закликає, заперечувати не варто», ви погоджуєтеся. Ваше бачення різко змінюється. Ви вірите, що нове бачення цілковито вплине на ваше життя? Чи сприйматимете тепер газету (імовірно, уже іншу газету) і її новини інакше?

Мистецтво — розвинути таке бачення без дзвінка міністра закордонних справ. Довідайтеся, що є вашою пристрастю та якими є ваші таланти. Яку нішу зможете зайняти через три роки як фахівець? Тоді почніть наполегливо добиватися статусу спеціаліста.

Якщо ви не змінитеся, нічого не зміниться

Якщо хочете, щоб ваше життя змінилося, спочатку повинні змінитися ви самі. Якщо прагнете за три, п’ять чи сім років займатися чимось іншим, аніж сьогодні, то повинні підготувати й сприяти цим змінам. Вирішуйте самі, чи хочете за сім років мати той самий розпорядок дня, що й сьогодні, такі самі результати, так само багато чи так само мало уваги з боку ваших близьких…

Чим хочете займатися? Ви не можете просто якось прокинутися й прочитати в ранковій газеті, що за ніч вас призначили спеціалістом. Людина стає фахівцем настільки, наскільки вона може впоратися з цією роллю. Отож якщо хочете, щоби щось змінилося, виділіть певний час із ваших щоденних робочих завдань. Залиште його для досягнення статусу спеціаліста. Готуйтеся, підвищуючи свою кваліфікацію. Окресліть вашу спеціальну цільову групу. Шукайте підходи, щоб «укорінитися» у цій цільовій групі. Зверніть на себе увагу. Пишіть статті у фахових журналах…

Якщо хочете, щоб обставини стали кращими, то спочатку кращими мусите стати ви самі.

Ось найкращий спосіб із тих, що я зумів віднайти. Він допоможе вам швидко стати спеціалістом. Напишіть сьогодні рекламу обсягом в одну сторінку, що зверне увагу на вас як на фахівця, на ваш неординарний сервіс чи продукт. Це має декілька переваг:

1. Вона змусить вас зважувати кожну вигоду з точки зору клієнта.

2. Вам буде легше зосереджуватися на найважливішому.

3. У процесі формулювання, можливо, зрозумієте, що вам це не подобається. І так зможете своєчасно переглянути плани й запобігти значній втраті часу й енергії.

4. Окремі кроки для досягнення статусу фахівця стануть зрозумілішими, і ви зможете чіткіше визначити свою цільову групу.

5. Ви дізнаєтеся, як найкраще задовольнити потреби клієнтів, і запитуватимете себе знову й знову, що для них найкорисніше.

6. Увесь процес значно прискориться. Ви можете починати вже.

Основні поради

Зарекомендуйте себе як спеціаліста. Знайдіть нішу, яка ще не зайнята, або створіть нову.

• Ваше бачення змінюється й скеровує вас у обраному напрямку.

• Ви орієнтуєтеся не на поточну ситуацію, а на положення, яке ви хотіли б зайняти.

• Мета розвиває креативність. Після того, як ви побачили «загальну картину», то раптово усвідомлюєте, яким чином можна скласти цей пазл.

• Якщо прагнете завоювати широку цільову групу, то повинні надавати якнайдешевші послуги. Якщо ви обмежуєтеся «меншою», спеціальною цільовою групою, то можете продавати роботу дорого.

• Якщо ви — спеціаліст, клієнти самі йдуть до вас.

• Отримати статус фахівця — неважко, адже часто фахівцем є той, кого таким вважають непрофесіонали.

Немає відмінності між заробітком службовця й підприємця

Досягнення успіху як підприємця сильно залежить від того, чи готові ви бути службовцем і начальником в одній особі. Це означає, що як представник вільної професії ви повинні самі перераховувати собі зарплатню з рахунку своєї фірми на ваш приватний рахунок. Також це значить, що ви повинні строго відокремити витрати фірми від особистих. Щомісяця виплачуйте собі однакову зарплату. Якщо робити по-іншому, часто стається наступне:

Зіґфрід Зорглоз[7] отримує від 3000 € до 12 000 € щомісяця, вилучаючи всі кошти, які заробив. У гірші місяці йому доводиться брати невеликі кредити (приблизно 6000 €), щоб утримувати свій звичний рівень життя. У вдалі місяці він себе винагороджує, адже, врешті-решт він так важко попрацював.

Пан Зіґфрід живе добре, заробляючи в середньому по 8000 € шість місяців на рік. Інші шість місяців він заробляє в середньому лише по 3500 €, проте живе однаково добре. Врешті-решт, пан Зіґфрід — неабихто. Він знає, скільки «заборгував собі» й бере кредит на 15 000 €. Із його доходом — це не проблема, а 15 000 € — «цілком підйомна» сума. Крім того, пан Зіґфрід оптиміст.

Він розумно викручується протягом наступних двох із половиною років. Тепер борги зросли до «цілком підйомних» 30 000 €. Лізингові платежі він сюди не зараховує, адже лізинг допомагає знизити податки. Податки за перший рік — також не проблема, адже він може задекларувати «отримані збитки». Однак наступного року йому доводиться заплатити 6000 € податків, дохід падає, при продажу автомобіля, придбаного в лізинг, йому доводиться «доплатити» 4350 €.

Не встиг і озирнутися, а в нього вже 50 000 € боргу та щомісячні внески на суму 1500 €. У зв’язку із «непередбаченими обставинами», його заробіток становить усього 3200 €. «Раптово» виникають податки третього року, попередні податки, деякі старі рахунки… Зіґфрід Зорглоз зі злістю констатує, що усі, хто говорить про оптимізм, «мають неправильне сприйняття реальності». Насправді життя — важке й жорстоке. Зрозуміло, що нова позиція пана Зорглоза негативно впливає на його дохід.

А все ж насправді просто: якби пан Зіґфрід платив собі щомісяця зарплату в 3200 €, він би жив добре, та ще й заощаджував близько 30 000 € на рік. За три роки в нього було би понад 65 000 € після сплати податків. Ці 65 000 € приносили б йому 7800 € річних (12 %). Його мотивація висока, а дохід — зростає. Він розраховує на те, що стане заможним за 7 років, якщо зароблятиме щорічно всього на 10 % більше.

Тому моя пропозиція така: платіть собі фіксовану зарплату, орієнтовану на ваш найнижчий оборот.

Основні поради

Якщо ви підприємець, то платіть собі фіксовану зарплату.

• Ви звикнете щомісяця вдовольнятися постійною сумою.

• Ви розмежовуєте особисті й комерційні фінанси.

• Ви створюєте капітал, тож знаєте, для чого працюєте. Ваша мотивація зростає й покращує дохід.

• Уже за два роки матимете фінансовий захист на 12 місяців. Ви могли би цілий рік нічого не робити й жити лише на заощаджені гроші. Якщо забажаєте, адже ви вільні.

• За сім-десять років ви здобудете фінансову безпеку. Ваша «золота гуска» виросла. Щомісяця ви отримуватимете близько 5000 € завдяки відсоткам.

• Тепер ви працюєте не тому, що повинні, а тому, що насолоджуєтеся вашим хобі.

Як підприємець, ви повинні створювати особистий статок

Напевно, ви вже намагалися вкладати всі гроші у свою фірму. Це помилка, яку припускає багато підприємців. Вони не отримують доходів поза фірмою. Так ви робите персональне благополуччя залежним від успіху фірми й від вашої здатності продати її коли-небудь за вигідну ціну.

Якщо ви дійсно хочете вкладати більше грошей у свою фірму, то ми радимо використовувати О.P.M. (other people’s money — гроші інших людей). Беріть кредити. Отримайте так багато грошей, як тільки зможете зібрати. По-перше, ви не знаєте, скільки вам потрібно, а по-друге, вони таки рано чи пізно знадобляться.

Тут діє правило, прямо протилежне тому, що стосується споживчих боргів. Ще раз: ніколи не накопичуйте споживчих боргів, але побудову й розширення вашої фірми варто фінансувати чужими грошима, адже в цьому випадку діє позитивний ефект: інвестований капітал збільшує ваш оборот. Цінність вашого підприємства зростає. Одночасно внаслідок інфляції зменшується вартість грошей, які ви повинні повернути. Якщо ви, наприклад, завдяки вдалій інвестиції позичених грошей змогли збільшити свій оборот на 12 % річних, то за шість років ваш оборот подвоїться. Припустимо, що за цей проміжок часу «справжня» інфляція знецінить суму, яку ви повинні повертати, на 5 % на рік, то дійсна (безвідсоткова) вартість грошей через сім років складе лише 69,8 % від їх вартості в момент вкладення капіталу.

Із цієї причини підприємцю завжди радять вилучати гроші з фірми й вміло інвестувати їх в особисту сферу. У разі необхідності ці приватні інвестиції зможуть стати гарантією для О.P.M. — грошей інших людей. (Часто це не є абсолютною необхідністю.) Отож регулярно вилучайте гроші з вашої фірми й фінансуйте її за допомогою чужих.

Як розподілити дохід

Якщо спортсмен хоче покращити свої досягнення, він розкладає свій результат на окремі блоки, такі як: пружність, фізичний стан, сила стрибка, м’язова маса, гнучкість, стиль, техніка, швидкість. Потім він аналізує окремо кожен блок і згодом розробляє програму тренувань. Те саме ми хочемо зробити з вашим заробітком. Спочатку «діагноз», а згодом — «рецепт». Будь ласка, прочитайте окремі абзаци й оцініть самого себе за шкалою від 1 (погано) до 10 (відмінно).

Професійний рівень

Наскільки ви майстерні у своїй справі? Зарекомендували себе як фахівця? Ви знаєте свою спеціальність? У вас є хороші наставники й мережа експертів навколо, які збільшують обсяг ваших знань і, відповідно, професійний рівень? Ви займається самоосвітою, окрім вашої професійної сфери? Ви ростете як особистість одночасно з вашим професійним зростанням? Ви знаєте й застосовуєте закони успіху? У вас є лідерські якості? Наскільки високим є ваш професійний рівень, порівнюючи з найвидатнішими людьми вашої галузі?

Ваша оцінка: __________________ балів

(максимум 10 балів)

Енергія

Скільки енергії ви готові вкласти у свою професійну кар’єру? Як багато енергії витрачаєте насправді? Скільки енергії маєте загалом? Ви здатні сфокусувати свою енергію, тобто повністю сконцентруватися на чомусь? Наскільки ви пристрасні й захоплені тим, що робите? Ви любите свою професію? Незважаючи на все, ви знаходите час для здоров’я, спорту, родини, постійного навчання й зростання, адже це принесе так багато енергії у довгостроковій перспективі?

Ваша оцінка: __________________ балів

(максимум 10 балів)

Розвиток/здобуття слави

Вам відомо, що це найважливіша складова вашого заробітку? Розвиток — найсильніший множник. Як багато людей ви охоплюєте своєю продукцією або сервісом? Борис Беккер[8] заробляв гроші, адже був одним із кращих у своїй справі й витрачав багато енергії. Але він заробляв великі гроші, адже на нього дивилися мільйони людей. Хороших знань, умінь та продукції сьогодні достатньо. Те, чи багато ви заробляєте, залежить від того, скільки людей про вас знає. Увага: тут максимальна оцінка 100 балів.

Ваша оцінка: __________________ балів

(максимум 100 балів)

Самооцінка

Ви розумієте, що сприйняття — це і є реальність? Як добре можете себе продати? Наскільки впевнено поводитесь? Наскільки високою є ваша самооцінка? Ви свідомі, що ви — видатна й надзвичайна людина? Ви здатні себе добре подати? Інші бачать у вас спеціаліста? Чи хочуть хороші люди зробити вам безкоштовну послугу просто тому, що й ви добрі? Чи думають інші, що знати вас — вигідно? Ви здатні зарекомендувати себе?

Ваша оцінка: __________________ балів

(максимум 10 балів)

Ідеї

Ви творча людина? Ви відкриті для нового? Ви прагнете до своєї мети й водночас готові постійно випробовувати нові шляхи до неї? Ви гнучкі? Записуєте свої ідеї відразу? Ви довіряєте своїм ідеям і втілюєте їх у життя? Наскільки розвинена ваша персональна «фабрика ідей»? Ви постійно запитуєте себе: «Як це мене стосується?» і «Як мені діяти негайно?»? Ви усвідомлюєте, що будь-яка, справді будь-яка інформація чи необхідне вам рішення десь існує і що ви повинні постійно розробляти нові ідеї, щоб отримати цю інформацію?

Ваша оцінка: __________________ балів

(максимум 10 балів)

Щоб розрахувати свій загальний бал, ви повинні лише перемножити всі отримані числа й поділити на два. Максимально можете набрати 500 000 балів [(10 × 10 × 100 × 10 × 10)/2 = х]

Приклад: ви набрали 5 балів за професійний рівень, 10 балів за енергію, 3 бали за розвиток, 6 балів за самооцінку, за ідеї також 6. Відповідно, ви отримуєте 2700 балів (еквівалент місячного заробітку). Якби ви підвищили, наприклад, свій розвиток до 30 балів, то отримали б 27 000 балів (€ на місяць).

Ваш загальний бал: ____________________ балів.

Напевно, тепер ви чітко побачили, які сфери потребують розвитку. Я можу дати кілька підказок, та роботу ви повинні виконати самі.

Як покращити окремі складові вашого доходу

Професійний рівень

Попередні питання однозначно дали вам багато вказівок. Читайте спеціалізовану літературу та фахові журнали. Приглядайтеся до сусідніх країн. Якщо ви ще не розмовляєте англійською, було би непогано навчитися. Запропоноване тут навчання виходить далеко за рамки вашої професійної сфери. Ідеться про загальне зростання як особистості й про те, щоб стати людиною, яка магічним чином притягує успіх.

Я думаю, що найбільший вплив на наш професійний, а також і на особистісний рівень має оточення. Якщо ми оточуємо себе «кращими» людьми, то стаємо кращими. Якщо ж ми оточуємо себе «демотивуючими» людьми, то перебуваємо в застої.

Будучи малими дітьми, ми найкраще навчалися завдяки несвідомому засвоєнню й наслідуванню. Цей метод актуальний і в дорослому віці. Ми потребуємо людей, від яких здатні щось перейняти, тому я взяв собі за звичку щомісяця знайомитися принаймні з однією новою, цікавою й більш успішною в певній галузі людиною, ніж я сам.

Будь ласка, подумайте вже зараз, що конкретно ви можете зробити за 72 години, щоб підвищити свій професійний та особистісний рівень.

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Енергія

Ми часто блокуємо нашу енергію через дурний, саморуйнівний спосіб життя. Це аспект, який недооцінює більшість людей. Ви не можете прокинутися вранці й захопити світ, якщо настільки хворі, що не здатні встати з ліжка. Якщо ви ведете здоровий спосіб життя, то помітите: чим більше енергії витрачаєте, тим більше енергії маєте.

Енергія — це життя. І енергія — не випадковість. Мені не залежить на тому, щоб написати книгу про здоров’я. Та якщо хочете підвищити дохід, то подумайте якось про те, як можна здобути більше енергії.

Що ви можете зробити конкретно сьогодні, щоб здобути більше енергії?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Розвиток/здобуття слави

Ви повинні робити все для того, щоб люди знали вашу продукцію чи ваше ім’я. Ведіть колонку в журналі. Відвідуйте ток-шоу. Підтримуйте зв’язки із хорошим PR-агентством. Пишіть рекламні листи.

Домовтеся про кооперацію з іншими місцевими підприємцями. Якщо ви підете до мого кравця в Лондоні, то він одразу порадить вам майстра з пошиття сорочок, магазин, де виготовляють взуття на замовлення, свій улюблений ресторан…

Проводьте заходи, запрошуючи на них потенційних клієнтів і партнерів у кооперації.

Байдуже, що ви робите й скільки часу вже витратили на це: ви повинні витрачати більше часу для просування й здобуття визнання — свого чи своєї продукції. Робіть усе можливе, щоб привернути до себе увагу.

Не забувайте: хороших фахівців та якісної інформації сьогодні вдосталь. Недостатньо лише бути хорошим — про вас мають дізнатися й інші. Ваше завдання — потурбуватися про це.

Що ви можете зробити, щоб стати більш відомими?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Самооцінка

Як правило, люди можуть уявити собі збільшення доходу лише на 100 %. Лише вдвічі більше, ніж мають зараз. Більше ж вони вважають неймовірним, що викликає почуття непевності. Це є винятково питанням самооцінки. Підвищіть свою самооцінку, і ви підвищите свій дохід.

Із самооцінкою пов’язані також здатність і уміння добре продати себе. Якщо у вас немає досвіду продажу, то раджу вам прочитати декілька хороших книг про торгівлю й упродовж року що-небудь продавати. Недарма кажуть: «Навіть незначна торгівля приносить більше, ніж робота». Можливо, ви виявите пристрасть до торгівлі. У будь-якому разі ви навчитеся продавати себе.

Що ви можете зробити, щоб підвищити свою самооцінку й краще продавати себе?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Ідеї

Найкращі ідеї приходять під час поїздки автомобілем, прогулянки, занять спортом чи у півсні. Тоді нам необхідний клаптик паперу або диктофон, щоб зафіксувати їх, інакше вони зникають, і часто — назавжди. Я завів собі щоденник ідей, куди записую усе, що спадає мені на думку. Більшість із цього я ніколи не втілю в життя, проте моя фабрика ідей працює на повній швидкості.

Наполеон Гілл казав: «Кожна фірма, кожнісінький великий успіх почалися з ідеї». Якщо наші ідеї хороші, гроші самі будуть текти в наші руки звідусіль. Одна-єдина ідея може коштувати мільйони.

Що ви можете зробити для того, щоб ваша фабрика ідей запрацювала на повній швидкості?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Ви бачите, що ваш дохід залежить не від волі шефа чи ринку. Щоб підвищити його, подумайте, що є вашим найслабшим місцем. Працюйте над цим. Шукайте рішення, але не забувайте про те, що найсильніший важіль — це розвиток. Якщо ви безперервно працюєте над всіма п’ятьма складовими, то обіцяю, що вже за рік ваш дохід виросте принаймні на 20 %, можливо, навіть більше.

Шукайте інші джерела доходу

З одного боку, ви не повинні розпорошуватися, адже сила полягає в концентрації енергії. З іншого боку, існують хороші можливості, якими варто скористатися.

Як боротися з цим протиріччям? Дуже просто. Доки ви не досягли певного цільового доходу, то повинні концентруватися лише на одному виді діяльності. Спокійно встановлюйте досить високу суму. Немає сенсу тікати від труднощів, звертаючись до нових занять.

Якщо ж ви вже навчилися заробляти багато грошей, то вам це вдасться й у інших галузях. Як і де ви зможете знайти такі можливості? Передусім важливо знати, що дохід — це гроші, які входять у ваше життя.

Зробіть, будь ласка, невеличку вправу: озирніться в приміщенні, у якому зараз сидите. Будь ласка, спробуйте запам’ятати десять предметів червоного кольору. Ви знайшли десять предметів? Добре. Тепер прочитайте наступне завдання й відразу заплющіть очі, не озираючись ще раз: назвіть, будь ласка, шість предметів блакитного кольору.

Ми схильні бачити лише те, на чому ми концентруємося. Та хороший прибуток може приносити діяльність й поза межами нашої звичної сфери.

Чотири джерела заробітку

У принципі, нам платять за ту вартість, яку ми даємо ринку. Існує чотири види цінностей:

• Продукція.

• Знання.

• Послуги.

• Ідеї.

За допомогою яких цінностей можете заробляти гроші ви? Як можете продати свої знання? Як перетворити ваші ідеї на гроші? Яку продукцію можете продавати? Подумайте про те, що дохід — це всі гроші, які входять у ваше життя. Хто вам ще щось винен? Що з того, чим володієте, можна продати? Задумайтеся!

Вимагайте грошей

Ви належите до людей, які часом приносять результат, не вимагаючи оплати? Поміркуйте: вимагати гроші — це часто питання самооцінки. Завжди, коли ви робите щось цінне, природно й цілком виправдано отримувати це за гроші. Від того, наскільки ви себе цінуєте, залежить і те, чи вважаєте ви цінним своє досягнення. Якщо те, що фахівці оцінюють дорожче, у вас можна отримати безкоштовно, то часто єдиною причиною є недостатня впевненість у собі. Фахівець знає собі ціну, а ви своєї не усвідомлюєте.

Я б сформулював це більш грубо: ви відповідаєте за якість свого життя. Тому ваш обов’язок — заробляти гроші. І через це ви зобов’язані вимагати оплати, принаймні доки не досягнете фінансової незалежності.

Ви бачите, що успіх залежить радше від ставлення, аніж від здатностей. Працюйте над тим, щоб розглядати себе як цінну особистість. Ведіть персональний щоденник успіху.

Концентруйтеся на діяльності, що приносить дохід

Це дуже просто. Використовуйте свій час лише для діяльності, що приносить гроші. Чітко визначте, які види діяльності у вашій галузі приносять дохід. Велика кількість людей, мабуть, здатна робити більшу частину роботи, з якою можете впоратися й ви, та лише деяким вистачає дисципліни, щоб робити лише те, що приносить дохід.

Ви дізнаєтеся, що турбота винятково про діяльність, яка приносить дохід, дає більше задоволення, однак інші речі робити легше. Проте не забувайте, що рівень вашого доходу дуже сильно залежить від того, чи робите те, із чим інші навряд чи впораються.

Тут також діє правило: так швидко, як можливо. Не чекайте, доки зможете це собі дозволити. Передайте обов’язки іншим так швидко, як це можливо. Доручіть усе комусь, якщо він здатний це виконати, і використайте звільнений у результаті цього час для діяльності, що приносить дохід. Передайте ще більше обов’язків й використайте цей час, щоб зарекомендувати себе. Доки ви заробляєте більше, ніж платите своїм помічникам у цей час, розумієте, що не прорахувалися.

Більшість фірм хоче спочатку вирости, щоб мати можливість платити людям, яких вони потребують, однак правильним є якнайшвидше залучення цих людей, що дозволить рости саме вам.

Отже, запитайте себе: що б міг зробити хтось інший? Хто міг би це робити?

________________________________________________________________

________________________________________________________________

Дохід не дорівнює багатству

Багато людей не розуміє, що таке багатство: заробляти хороші гроші — ще не багатство. Як правило, наш життєвий рівень зростає разом із зростанням нашого доходу. Ми просто починаємо потребувати більшого. На диво, нам завжди необхідно саме стільки, скільки ми заробляємо.

Не слід плутати «необхідно» й «хочеться».

Ще древні вавилоняни знали: те, що ти називаєш «необхідними витратами», постійно зростатиме — відповідно до рівня твого доходу.

Ви багаті лише тоді, коли можете жити з вашого капіталу без потреби працювати: на вас працюють ваші гроші. Ви станете заможними не завдяки грошам, які заробляєте, а завдяки тому, що заощаджуєте. Заощадження створюють різницю між тим, чи ви самі є гускою, що несе золоті яйця, а чи володієте такою гускою. Про це довідаєтеся більше в наступному розділі.

Ніколи не припиняйте…

Нізащо не припиняйте примножувати свій дохід, доки не нагромадите достатньо капіталу, щоб жити на відсотки.

Зрозуміло, що ми можемо й повинні робити паузи. Я взяв за звичку винагороджувати себе після досягнення кожної проміжної мети. Я працюю лише шість днів на тиждень і маю один вільний день. Чотири рази на рік їжджу у відпустку, одна з яких триває три тижні. Я встановив, що завдяки цьому досягаю значно більшого. Я стаю більш сконцентрованим і сповненим енергії. До того ж я проводжу відпустку з користю. Я читаю близько 150 книг на рік, із них 50 — у час відпустки. Під час різдвяних свят я підсумовую старий рік і планую новий. Я встановлюю цілі для кожної сфери свого життя й записую причини, чому хочу їх досягнути. Крім того, переважно в час відпустки я заповнюю свій щоденник пізнання. Тут я формулюю те, чого зміг навчитися. Отже, кожна невдача стає наукою. Щоб упевнитися, що я більше не допущу одних і тих самих помилок, я їх записую. Отож для мене відпустка — це час, коли я повністю відгороджуюся від буденних справ, займаюся лише собою й проводжу час зі своєю партнеркою. Повертаючись додому, я знаю точніше, чому займаюся тою чи іншою справою. Я знову зосереджуюся радше на меті, аніж на шляху її досягнення. Це лише декілька причин, чому я стаю продуктивнішим, беручи відпустку чотири рази на рік.

Отже, робіть паузи, щоб не «вигоріти», та не припиняйте працювати, доки не досягнули фінансової незалежності. Немає нічого складнішого, аніж знову зсунути з місця локомотив, що зупинився. Проте так само важко зупинити локомотив, який рухається на повній швидкості. Ви не повинні постійно тиснути на газ, але, якщо змога, не зупиняйтеся, доки не зможете жити на відсотки від свого доходу.

Тоді більше не будете змушені працювати. Та чому ви повинні припиняти те, що приносить задоволення? Якщо ви більше не будете змушені працювати, але таки працюватимете задля задоволення, знаєте, що тоді станеться? Лише тоді все й розпочнеться по-справжньому.

Ключові ідеї розділу

• Кожен отримує саме те, чого заслуговує. Лише ви в стані визначити, скільки заслуговуєте.

• Ви отримуєте більше не тому, що цього потребуєте, а тому, що заслуговуєте на це. Запитуйте про свої обов’язки, а не про свої права.

• Завжди давайте більше, ніж хто-небудь міг очікувати від вас. Здивуйте людей довкола себе, перевершивши всі сподівання. Бути дуже хорошими — недостатньо. Робіть усе неабияк.

• Станьте незамінними, будучи готовими нести відповідальність. І станьте замінними, делегуючи завдання та владу іншим людям.

• Хто хоче більше заробляти, має бути готовим стикнутися із великою кількістю проблем.

• Робити те, що роблять усі, — не цінніше, ніж пісок в пустелі. Ви не повинні бути кращими, але мусите стати єдиними. Знайдіть свою нішу.

• Ваш дохід росте паралельно із впевненістю в собі.

• Ваш дохід складається з наступних блоків: професійного рівня, енергії, здобуття слави, ідей, самооцінки й уміння себе продати.

• Витрачайте більше часу для просування й здобуття слави й визнання — своїх або своєї продукції.

• Сконцентруйтеся на тих видах діяльності, які приносять дохід. Запитайте себе: це повинен робити я, чи це може зробити й хтось інший?

Якщо хочете заглибитись у тематику цього розділу, прочитайте мою книжку «Нарешті заробляти більше».

Чотири причини, чому люди не заощаджують

Існує багато причин, щоб заощаджувати, та більшість людей знаходить передусім чотири причини проти:

1. Вони думають, що пізніше зароблятимуть стільки, що не потребують заощаджувати зараз.

2. Вони хочуть жити добре вже сьогодні й думають, що економія — це важко й приносить обмеження.

3. Вони не вважають економію важливою і переконані, що не здатні змінити цю точку зору.

4. Вони думають, що в результаті це нічого не дасть (низькі відсотки, інфляція).

Дослідимо кожен із чотирьох пунктів. Ви побачите, що насправді все інакше, аніж ви, можливо, думали. Прочитайте чотири твердження, як вони мали б звучати насправді.

1. Ви станете заможними завдяки заощадженню, а не своєму доходу.

2. Економія приносить задоволення та зовсім не складна — і це стосується кожного.

3. Ви здатні змінити свої засади віри й ставлення до заощаджень у будь-який час.

4. Економія зробить вас мільйонером. Приблизно за 10 років ви отримуватимете в середньому 12 % і більше. У цьому інфляція вам навіть допоможе.

Важко повірити? Ви будете вражені, коли побачите, наскільки правдиві ці чотири твердження. Тепер розглянемо послідовно кожен пункт.

Ви станете заможними завдяки заощадженню, а не вашому доходу

Ніхто не стане заможним лише тому, що багато заробляє. Багатство виникає, якщо ви заощаджуєте гроші. Занадто багато людей марно сподівається: «Якщо я буду заробляти достатньо, усе покращиться». Насправді ж рівень життя завжди зростає разом із рівнем доходу. Ви майже завжди потребуєте стільки, скільки маєте. Правда ж перебуває глибше: єдине, чим володіють люди, які не заощаджують, це борги.

Мій перший наставник був успішною людиною, яка мені дуже подобалася і якою я захоплювався. Тому я був щасливий, коли він запропонував займатися зі мною особисто. Зрозуміло, він вимагав від мене, щоб я заощаджував 50 % свого доходу. Це неможливо, думав я і аргументував тим, що мені справді потрібні всі 100 % і що я не можу заощаджувати, адже навіть 100 % мого доходу недостатньо, щоб покрити всі необхідні витрати.

До того ж я був оптимістом. Я гадав, що все складеться саме собою, коли буду заробляти багато. Я повинен був зрозуміти, що це — слабка надія. Нічого не зміниться, якщо ми самі не змінимося.

Думати, що багатство прийде саме, якщо не змінити поводження з грішми, — помилково. Це значить відмовлятися від відповідальності згідно з міркуванням: «Зараз я можу геть по-дурному поводитися з грошима, адже потім, коли зароблятиму неймовірно багато, робитиму все правильно. Чому я повинен себе утискати тепер, якщо пізніше й без того купатимуся в грошах?». Ваш дохід повинен стати чарівним рішенням проблеми, із якою ви не можете впоратися: він повинен зробити вас заможними. Повірте, цього не станеться. Це лише залишиться надією.

Насправді, ви можете заробляти скільки завгодно, але ваша фінансова ситуація ніколи не зміниться. Я знайомий із сотнями людей, які заробляють 25 000 € на місяць і не володіють нічим, окрім боргів. Чому дохід не змінює їхню фінансову ситуацію? Тому що залишається два фактори, що перешкоджають зростанню доходу: відсотки й ви самі.

Якщо вам недостатньо того, що маєте сьогодні, то не впораєтеся також, якщо зароблятимете вдвічі більше. Адже відсотки не змінюються.

Якщо ви сьогодні заробляєте 1000 € й заощаджуєте 10 %, то це — 100 €. Відкладати ті самі 10 % від 12 000 € (тобто 1200 €) набагато складніше, адже сума вища. Тому при маленькому доході економити навіть легше. Легше відкласти 100 €, аніж 1200. Чим більша сума, тим більше важать відсотки від неї.

Тому починайте вже. Однаковісінько, у наскільки складній ситуації перебуваєте, адже ніколи не стане легше, ніж сьогодні. Почніть заощаджувати 10 % від вашого чистого прибутку вже сьогодні.

Почніть заощаджувати так рано, як можливо. Якщо вам 18 чи 20 років і ви ще живете вдома з батьками, то це найкращий момент. Так легко вже не буде ніколи. Коли у вас ще будуть такі низькі витрати? Навіть якщо вам і доводиться «віддавати» трохи грошей, це — ніщо в порівнянні з витратами, які матимете, коли переїдете у власне житло. Такого шансу більше не буде. Тому заощаджуйте так багато, як зможете.

Більшість людей не змінює своїх фінансових звичок, навіть почавши заробляти більше

Основні погляди майже не змінюються (хіба якщо ви цілком свідомо змінюєте засади віри). Ось одна з точок зору, що перешкоджає заощадженню: «Мені це потрібно». Звісно, ви пригадуєте фразу: «Не слід плутати ”необхідні витрати“ з бажаннями. Те, що ми називаємо необхідними видатками, завжди зростатиме відповідно до рівня нашого доходу».

Найдурнішим виправданням щодо непотрібних витрат є: «Мені це потрібно. Воно мусить бути в мене». Насправді ж нам необхідно зовсім мало. Ми стверджуємо, що нам це потрібно, щоби виправдатися перед самими собою. Якщо обставини повинні стати кращими для вас, то спочатку кращими мусите стати ви самі.

Заощадливість — чеснота багатіїв

Коли серу Джону Темплтону[9] та його дружині було по 25 років, вони вирішили відкладати 50 % щомісячного доходу. Він каже, що інколи це було дуже важко, особливо коли він отримував низькі комісійні.

Він став мільярдером й одним із найбільш шанованих фондових менеджерів світу. Сьогодні він каже, що найбільш вирішальними моментами були ті, коли він заробляв так мало, що відкласти 50 % було майже неможливо.

Воррен Баффетт[10] був найзаможнішою людей Америки. Ще 1993 року «Forbs» оцінював його статок у 17 мільярдів доларів. Як він став настільки заможним? Його рецепт: заощаджувати й вкладати, і ще раз заощаджувати й вкладати.

Баффетт починав хлопчиною-газетярем — і заощаджував. Він відкладав кожний долар, який лише міг заощадити. Він майже нічого не купував, адже ніколи не бачив грошей, які б міг витратити. Він завжди бачив суму, що буде мати більшу цінність у майбутньому.

Отож він не купував автомобіля. Не через ті 10 000 доларів, які той коштував, а через суму, в яку ці 10 000 доларів перетворяться через 20 років.

Мабуть, скажете, що це дуже нудно. Проте ви вже знаєте, що це питання переконань: є щось нудним чи захоплюючим. У будь-якому разі, якби ви інвестували ці 10 000 доларів у Воррена Баффетта 40 років тому, сьогодні вони б перетворилися на геть ненудні 80 мільйонів доларів.

А знаєте, що спільного в таких засновників підприємств, як Вернер фон Сіменс, Роберт Бош, Фердинанд Порше, Готтліб Даймлер, Адама Опель, Карл Бенц, Фриц Генкель, Хайнц Ніксдорф, Йоганн Якобс, Генріх Нестл, Рудольф Карштадт, Йозеф Некерманн, Райнхард Маннесман, Фрідріх Крупп, брати Альбрехти? Вони були ощадливі, ощадливі й ще раз ощадливі. Вони витрачали менше грошей, ніж заробляли, і робили розумні інвестиції. Зрозуміло, що не лише заощадливість була причиною їхнього багатства, але, очевидно, основною передумовою, без якої добробут неможливий. Ви не знайдете жодного засновника підприємства, який би не був дуже ощадливим.

Багато підприємців розорилося

Можливо, ви заперечуватимете, що часто чули про підприємців, які розорилися. Це правда, але вони не мали споживчих боргів, а їхній життєвий рівень був скромним. Вони були ощадливими. Вони прогоріли не тому, що були неощадливими в особистому житті, а через несприятливі обставини або через те, що втратили гроші під час спекуляцій.

Завдяки своїй ощадливості та іншим підприємницьким якостям, вони витримували такі кризи, часто могли роками обходитися абсолютним мінімумом. Вони майже нічого не витрачали на себе. Вони зазнавали всіх можливих втрат.

Частина з них була настільки заощадливою, що багато людей вигукнуло б із жахом: «Це не для мене. Я цього не можу й не хочу!» Тут діє правило: «Успішні люди готові робити речі, які б відхилила більшість неуспішних людей». Більшість відмовляється заощаджувати. Вони хочуть жити вже й зараз. Ще Ґете зауважив цей феномен: «Кожний хоче бути кимось, та ніхто не хоче стати кимось».

Засновники великих підприємств хотіли стати заможними. Вони присвятили себе цій меті й робили все заради неї, тому не повинні були поводитися, неначе вже володіли великою кількістю грошей. Видимість була байдужою для них. Вони хотіли стати кимось, тому й були ощадливі. Можливо, ви належите до тієї групи людей, яка стверджує: «Я — виняток. Я можу витрачати всі 100 %, однак стану заможним». Я не можу ігнорувати таку можливість. Врешті-решт знову й знову з’являються неймовірні феномени, які ми не можемо пояснити.

Однак статистика не на вашому боці. Крім того, значно легшим було би просто змінити засади вашої віри: заощадження — це зовсім не складно.

Економія приносить задоволення та зовсім не складна — і це стосується кожного

Саме тому, що хочете насолоджуватися життям уже й негайно, ви повинні заощаджувати, але не так, як ви вже багаторазово намагалися зробити, але не зуміли у зв’язку з певними обставинами.

Більшість людей заощаджує неправильно. Вони самі все неймовірно ускладнюють: намагаються обмежувати себе цілий місяць, утискають себе тут і відмовляються від чогось там, однак часто нічого не залишається або виникає несподіваний ремонт чи забутий рахунок.

Мабуть, слід поглянути на цю ситуацію з іншого боку. У принципі, ви платите кожному, окрім самого себе. Ви платите пекареві, купуючи хліб, банку, сплачуючи відсотки, м’яснику, купуючи м’ясо, перукареві, коли стрижетеся. Але коли почнете платити собі? Ви повинні бути принаймні настільки ж важливими у власному житті, як ваш пекар, банкір, м’ясник чи перукар.

Заощаджувати — платити самому собі

Отже, ви повинні платити самому собі. Насамперед собі! Ось моя пропозиція: платіть зарплату самому собі. Перераховуйте 10 % свого щомісячного доходу на окремий рахунок.

За допомогою цих 10 % ви станете заможними. Решту — 90 % — платіть іншим.

Ви виявите з подивом: із 90 % так само легко або важко обійтися, як і з 100. Вам узагалі не бракуватиме цих 10 %.

Можливо, важко в це повірити, але ви здивуєтеся, коли насправді спробуєте це. Ніколи не кажіть, що щось не вдасться, доки ви цього не випробували.

У ці 10 % не слід зараховувати наявні договори про довгострокові ощадні депозити або страхування життя. За допомогою страхових договорів ви забезпечуєте дві важливі речі: страховий захист і пенсійне забезпечення. Обидві речі — абсолютна необхідність для більшості з нас. За допомогою ощадних договорів ви оплачуєте середньострокові придбання чи витрати — на кшталт нового автомобіля, меблів чи подорожі.

10 % дозволять вам виростити «золоту гуску»

Ніколи не торкайтеся цих 10 %. За допомогою них ви «вирощуєте» свою гуску, що несе золоті яйця. Ці 10 % зроблять вас заможними. Ви одразу побачите, що 10 % достатньо, аби зробити вас настільки багатими, щоб ви змогли жити на відсотки від доходу й більше ніколи не були змушені працювати.

Однаково легко або так само важко обійтися 90 %, як і 100. Ви навряд чи в це повірите, еге ж? Тоді ви такі самі, як і більшість учасників моїх семінарів. Але після того, як вони це спробували, я став отримувати ось які відгуки: «Я не вірив, що це вдасться, та все ж вперто роблю це вже кілька місяців і геть забуваю про ці 10 %. Приємно знати, що ці 10 % роблять мене заможним».

Основні поради

Платіть насамперед собі. На початку місяця перераховуйте 10 % свого доходу на окремий рахунок.

• Відкрийте «рахунок золотої гуски». Укладіть тривалий договір про перерахунок коштів із вашого звичайного рахунку на «рахунок золотої гуски». Нехай першого числа кожного місяця 10 % вашої зарплати перераховуються на нього.

• Ви ніколи не витрачаєте гроші з цього рахунку.

• Ви вкладаєте гроші в цей рахунок за принципами, яких ви навчилися в цій книжці.

• Ви отримуєте більше задоволення від життя й почуваєтеся більш захищеними, доки ваші гроші зростають.

• «Рахунок золотої гуски» — легкий і змістовний спосіб покращити вашу фінансову дисципліну.

Що робити з підвищенням зарплати?

Імовірно, раніше ви заробляли менше, ніж сьогодні. Згадайте період свого навчання та наскільки мізерною кількістю грошей ви тоді обходилися. Як було з вашою першою роботою?

Ми систематично заробляємо більше грошей і зазвичай усе витрачаємо. Наш життєвий рівень зростає паралельно з доступним доходом.

Ось порада, яка допоможе уникнути цього в майбутньому: переводьте 50 % від кожного підвищення заробітної плати на «рахунок золотої гуски».

Оскільки зараз ви звикли до поточного доходу, то відкладання 50 % від підвищення заробітної плати в жодному разі не означає відмову від чогось. Так ви просто звикаєте до половинного підвищення заробітної плати. Інші 50 % ви перераховуєте на «рахунок золотої гуски».

Наприклад, якщо зараз заробляєте 3000 € чистими, то на початку кожного місяця платите самому собі в майбутньому, перераховуючи 10 %, тобто 300 €, на «рахунок золотої гуски». Якщо отримуєте підвищення зарплати на 600 €, то перераховуєте 50 %, тобто 300 €, на «рахунок золотої гуски». Отож ви одним махом збільшуєте свої заощадження на 100 %.

Чому програми заощаджень зриваються

Є дві найважливіші причини, чому більшість людей не витримує своєї програми заощаджень:

Вони мають намір заощадити занадто багато. З цієї причини вам слід відкладати «лише» 10 % від зарплатні.

Ви зовсім не помітите цих 10 %. 15 чи навіть 20 %, на противагу, є більш вагомими. Якщо ж у вас вже є певна дисципліна для заощаджень, то можете подумати про те, щоб зберігати 20 %.

Більшість людей хоче заощаджувати те, що залишається в кінці місяця. А це, як правило, не дуже багато. Тому оплачуйте собі майбутнє ще на початку місяця.

Основні поради

Перераховуйте 50 % від кожного підвищення заробітної плати на «рахунок золотої гуски». У такий спосіб ваш життєвий рівень зростає не так швидко.

• З кожним підвищенням зарплати ваша гуска отримує поштовх до зростання.

• Ви знаєте, для чого працюєте, і показуєте своїй підсвідомості, що здатні добре поводитися з грошима.

• Кожне підвищення заробітної плати автоматично наближає вас до стратегічної мети.

• Як підприємець, ви — начальник і службовець в одній особі. Час від часу підвищуйте собі зарплату.

• Ви навіть не помітите цих 50 %, адже ще не звикли до вищої зарплати.

Ви здатні змінити свої засади віри й ставлення до заощаджень у будь-який час

У багатьох людей є несприятливі засади віри щодо заощадження. Ось декілька прикладів:

• «Мені бракує дисципліни для заощадження».

• «Економія — лише для неталановитих, нудних людей».

• «Я живу зараз, а заощаджувати — означає обмежувати себе. До цього я не готовий».

Якщо ви дочитали розділ до цього місця, то володієте всіма логічними аргументами, щоб піддати сумніву наведені вище несприятливі засади віри. Ви здатні в будь-який час замінити їх новими, кориснішими, засадами віри завдяки способам, описаним у Розділі 5. Можливо, із цим вам допоможе одне або інше з наступних висловлювань:

• «Фермер, що проїдає все посівне зерно, не має чим засіяти поле».

• «Відсутність заощаджень — доказ абсолютної непридатності для бізнесу, наївності та дурості. Не можна сприймати всерйоз того, хто не довів, що вміє поводитися з грошима».

• «Я захоплююся людьми, які так контролюють своє життя, що витрачають енергію на завдання, які приносять їм задоволення. Сюди належить і сприятлива фінансова база».

• «Я враховую те, що залишок мого життя — в майбутньому, тому хотів би бути більш-менш упевненим у тому, яким буде це майбутнє. Такими є мої причини заощаджувати».

Економія зробить вас мільйонером

Ще на початку цього розділу ви прочитали, що отримаєте довгостроковий дохід у 12 і більше відсотків. При цьому інфляція може навіть бути допоміжною.

Мені відомо, що це далеко не панівна думка в Німеччині. Того, хто хоче отримувати більше 5 % річних, тут нерідко вважають несерйозним.

Однак ці 5 відсотків майже дорівнюють фактичному рівню інфляції. Отримуючи лише від 2 до 4,5 відсотка на рік, ви дозаощаджуєтеся до бідності. Це значить, що ваші гроші втрачають більше купівельної спроможності, аніж ви здобуваєте завдяки доходам. Тому я розумію кожного, хто каже: «За таких обставин вкладати гроші немає змісту».

Зрозуміло, при інвестуванні діє принцип: якщо робите те, що роблять усі, то матимете те, що є в усіх. Отож не задовольняйтеся звичними доходами. Ваш перший крок — здобуття фундаментальних знань про інвестиції, що описані в наступних розділах.

Що може вийти зі 100 000 €

Ви дізнаєтеся про силу складних відсотків, проте для початку прочитайте приклад. Уявіть, що ви успадкували 100 000 €. Ви вкладаєте їх на 30 років під 7 %. Тоді за 30 років отримаєте 761 220 €. Якби ви поклали їх на інвестиційний рахунок під 16 відсотків, то отримали б 8 584 980 €.

Крім того, уявіть, що ви розділили ці 100 000 € на п’ять вкладів, по приблизно 20 000 € кожен. Припустимо, що ви повністю втратили один внесок, другий не приніс ніякого прибутку, третій дав 7 %, четвертий — 12 %, а п’ятий — 16 % прибутку.

У цьому випадку лише п’ятий внесок приніс понад 1,7 мільйона €. Тобто більш ніж удвічі більше, аніж якби ви вклали гроші під 7 відсотків. Усього ви отримали більш ніж 2,6 мільйона €, незважаючи на два невдалі вклади.

Отож виникає питання, як досягнути доходу в приблизно 12 % річних і як розподілити ризики так, щоб, з одного боку, уникнути повної втрати коштів, з іншого ж боку — отримати шанс на максимальну вигоду.

Наприкінці я хотів би запропонувати три фінансові плани для досягнення трьох різних цілей, побудованих одна на одній. Ви побачите, що розумні заощадження принесуть добробут.

Навчіть ваших дітей платити самим собі

Коли дітям слід починати заощаджувати? Ще тоді, коли вони отримують перші кишенькові гроші. Якнайшвидше привчіть їх платити самому собі. Потурбуйтеся про те, щоб ваші діти перейняли корисні засади віри щодо заощадження й достатку.

Одного разу мій знайомий вирішив давати кишенькові гроші своїй восьмирічній доньці. Він дав їй 10 € й посадив її в автомобіль, сказавши, що мусить пояснити їй дещо надзвичайно важливе.

Він проїхав з нею через найбіднішу частину міста, в якому вони жили. Там усе виглядало сірим на сірому. Жодної зелені — лише бруд і бетон. Він запитав її, чи вона хотіла би жити тут, а чи в гарному кварталі, де розташований їхній приватний будинок.

Він пояснив їй, що протягом наступних 10–15 років вона ще буде жити з ними, але потім відповідатиме сама за себе. Тоді вона житиме або в цьому жахливому районі, або в чудовому будинку. І повідомив їй, що вона може вибирати вже.

Він витратив півдня, щоб пояснити своїй доньці концепцію заощадження й платні самому собі. Він вийшов з автомобіля з нею в цьому огидному районі й обійшов його довкола. Там вони пообідали в неохайному ресторані. І тому, що маленька почувала себе справді некомфортно, він сказав: «Тут живуть люди, які завжди витрачали 10 € повністю».

Повернувшись додому, вони склали план заощаджень: донька хотіла відкладати 5 € з 10. За кожне заощаджене євро батько вирішив вкладати по 50 €, що становило 250 € щомісяця.

Припустимо, що мій знайомий із його донькою продовжують цю програму протягом семи років. Тоді він припиняє відкладати 250 € щомісяця. Лише завдяки цьому донька, ще не досягнувши 32 років, вже володітиме сумою понад 200 000 €. При цьому мій знайомий інвестував тільки 21 000 €.

Та важливішим є ось що: маленька донька мого знайомого без зусиль вчиться поводитися з грошима змалечку. Імовірно, вона ніколи не потребуватиме батькових коштів.

Подумайте, яким би статком володіли ви, якби завжди заощаджували 50 % доходу. Зрозуміло, починати слід ще до того, як вирішите, що «потребуєте» 100 % коштів, аби покривати всі «необхідні» витрати.

Просто дарувати гроші нашим дітям безвідповідально. Для того, щоб пояснити їм концепцію накопичення грошей і добробуту, потрібен певний час, проте тоді наші діти здобудуть хорошу можливість, якої немає в більшості людей: гроші стануть чимось природним і приємним для них та займуть саме те місце, на яке заслуговують. Здебільшого гроші перетворюються на найважливішу складову життя лише тоді, коли їх немає. Ви можете зробити багато для того, щоб ваші діти не переоцінювали гроші й сприймали добробут як природну складову свого життя. Також я написав книжку про гроші для дітей. Вона називається «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей» і підходить дітям від 10 років.

Ключові ідеї розділу

• Лише коли володітимете достатньою сумою грошей, щоб могти жити з відсотків, ви — дійсно заможні й незалежні.

• Поки у вас немає грошової машини, Ви самі — грошова машина. Байдуже, скільки заробляєте.

• Ви станете заможними завдяки заощадженню, а не вашому доходу. Багатство виникає, коли зберігаєте гроші.

• Зі зростанням доходу тенденції лише посилюються. Якщо ви сьогодні не можете впоратися з своїми грішми, то навряд чи зумієте це зробити, заробляючи більше.

• Заощаджувати при меншому доході — легше, адже що більшою є сума, то вищі відсотки.

• Насправді ж нам потрібно зовсім мало речей. Ми стверджуємо протилежне, лише щоб виправдати ці витрати перед самими собою.

• Ви не знайдете жодного засновника підприємства, який би не був дуже ощадливим.

• Не дивіться на поточну вартість грошей. Поміркуйте, скільки вони вартуватимуть за 10, 15 чи 20 років.

• Успішні люди готові робити речі, які б відхилила більшість неуспішних людей.

• Із 90 % так само легко або важко обійтися, як і з 100 %.

• Наш життєвий рівень завжди зростає паралельно з доходом.

• Ви здатні змінити свої засади віри й ставлення до заощаджень у будь-який час.

• Однаково, наскільки важким може здатися процес заощадження: відсутність економії завжди принесе більше труднощів, аніж звичайні заощадження.

• Якщо ви робите те, що роблять усі, то й матимете те, що є в усіх.

• Здебільшого гроші стають найважливішою складовою життя лише тоді, коли їх немає.

• Привчіть своїх дітей заощаджувати.

Створіть нове джерело доходу

Я пропоную вам завести ощадну книжку й вкласти 5 центів першого місяця. Другого місяця подвоюйте суму й внесіть 10 центів.

Одночасно почніть шукати нові джерела доходу. У вас є 14 місяців, доки «все розпочнеться по-справжньому» й ваші доходи підвищаться. Вам слід використати цей час, щоб створити нове джерело прибутку. На 16-й місяць ви внесете вже 1638,40 €, на 17-й — 3276,80 €, а на 18-й — 6553,60. Ось план:

Ви повинні намагатися зі всіх сил і рости. Ви маєте розвивати креативність і докладати зусиль. Та це виправдає себе. Рівно за півтора року ви матимете 13 107,15 €, яких би інакше не мали. Звідси ви могли би взяти, наприклад, 3000 €, щоб винагородити себе. Інші 10 000 € ви могли б вкласти й за 20 років (при 12 % річних) отримати майже 100 000 €.

Основні поради

Заведіть ощадну книжку, роблячи внески протягом 18 місяців, щоразу їх подвоюючи.

• Ви вчитеся шукати нові джерела доходу.

• У вас достатньо часу, щоб знайти нове джерело прибутку.

• Ви тренуєте свій «м’яз доходу».

• Ваша впевненість у собі зростає. Незабаром зможете приймати зовсім нові виклики.

• Ви стаєте незалежними від свого поточного джерела заробітку.

• Вкладаючи гроші, ви закладаєте фундамент значного статку.

Фактори, що визначають рівень доходу

Для складних відсотків важливі тільки три фактори: час, відсотки й правильне застосування.

Я хотів би зупинитися на кожному з трьох. Дозвольте мені в прикладах опертися на такий високий дохід, як 12 %. Акції зростали в середньому на понад 11 % на рік, починаючи з 1948 року. Багато хороших фондів давали більше.

Через те, що такі результати вважаються в Німеччині майже неможливими, я присвятив два розділи темі відсотків й інвестицій (Розділи 10 і 11).

Час

Уже було сказано, що краще починати якнайшвидше. Ось приклад:

Припустимо, ви заощаджуєте 200 € щомісяця, починаючи з 30 років. Якщо гроші приносять 12 % річних, то в 65 років Ви матимете 1 049 570 €. Така неймовірна сума виникає, бо протягом 35 років ви дозволяли грошам працювати на себе.

Якщо почнете, на противагу, в 45 років, то матимете «лише» 20 років. Припустимо, ви хочете отримати з тією ж відсотковою ставкою в 12 % також 1,05 мільйона. Тоді вам доведеться збільшити свою щомісячну норму заощаджень ушестеро, тобто до 1200 €.

Якщо ж починаєте лише в 55 років, то у вас залишається тільки 10 років.

Якщо все ж хочете отримати ті ж 1,05 мільйона, то повинні заощаджувати понад 5000 € щомісяця.

Щоб стати власником 1,05 мільйона, вам потрібно або:

• 35 років вкладати по 200 € щомісяця, або

• 20 років вкладати по 1200 € щомісяця, або

• 10 років вкладати по 5000 € щомісяця.

Отож подумайте: чим раніше ви почнете, тим спокійніше досягнете своєї мети.

Тому заощаджуйте для власних дітей. І ще важливіше, покажіть дітям процес економії. Якщо при народженні дитини ви почнете інвестувати 100 € щомісяця, то до 35 років вона матиме 524 785 € (при 12 % річних).

Відсоткова ставка

Відсоткова ставка є такою ж важливою, як і час. Недарма кажуть, що час — це гроші. Можна сказати й те, що час приносить гроші. Дозвольте мені продемонструвати високі відсоткові ставки, хоча багато хто відмахується від них, як від несерйозних.

Тисячі людей у Німеччині отримують у середньому щорічний інвестиційний прибуток у 12 і більше відсотків. Будь-яка американська домогосподарка лише б втомлено позіхнула, почувши про різноманіття відсоткових ставок, які пропонують у нас. Від 2 до 5 % у США викликають, мабуть, тільки співчуття. Недарма весь світ вважає, що ніхто не є настільки заощадливим і не вкладає гроші так нерозумно, як німці.

Якщо ви зараз порівняєте цифри, то побачите, наскільки важливо отримувати високий відсоток. Різниця між 7, 12, 15 і 21 % — надзвичайна. Припустимо, Ви вкладаєте 100 € щомісяця понад 35 років. Що з цього вийде, якщо отримуватимете 7, 12, 15 або 21 відсотків річних?

• 7 %: 166 722 €

• 12 %: 524 785 €

• 15 %: 1 078 249 €

• 21 %: 4 671 602 €

Отже, якщо ваша відсоткова ставка — втричі більша, то отримаєте не просто трикратну суму. Насправді ви отримаєте майже в тридцять разів більше!

Розгляньмо ще один приклад. Якщо ви інвестуєте 1000 €, що вийде з цього при 7, 12, 15 або 20 відсотках за 30 років?

• 7 %: 7612 €

• 12 %: 29 960 €

• 15 %: 66 212 €

• 20 %: 237 376 €

Щиро зізнаюся: 7612 € за 30 років, отриманих з 1000 €, мало кого здивують. Скажу Вам абсолютно чесно: тоді я би краще викинув цю 1000 € на вітер.

Але якщо ви можете збільшити вкладену суму в тридцять разів (12 %), можливо, навіть у двісті тридцять сім разів (20 %), це, звісно, було би привабливим, чи не так?

Знаєте, що б сталося, якби ваша бабуся 50 років тому інвестувала для вас 1000 € й дійсно отримувала в середньому 20 %? Так ось, 1000 € перетворилися би на 9 мільйонів. Отже, ваша бабуся «винна». Та ви можете зробити все краще й своєчасно подумати про своїх майбутніх онуків.

Тепер погляньте на таблицю, щоб побачити, як можуть примножуватися ваші гроші.

Як легко розрахувати складні відсотки в голові

Для того, щоб ви постійно не звірялися за таблицею, я хотів би дати одну спрощену формулу.

Поділіть 72 на відсоткову ставку й отримаєте кількість років, необхідних для подвоєння інвестованого капіталу.

72: відсоткова ставка = термін, за який капітал подвоїться

Припустимо, ви отримуєте 12 % річних і хочете знати, за який час подвояться ваші 10 000 €:

72: 12 = 6 років.

Таблиця складних відсотків: інвестиція 1200 € на рік

При 12-відсотковій ставці ваші гроші подвоюються кожних 6 років. За умови ставки лише в 5 %:

72: 5 = 14 років.

Отже, ви бачите, що 5-відсоткова ставка — радше нудна справа, адже вам доведеться чекати аж 14 років, доки кошти подвояться. А потім ще 14 років, доки вони подвояться ще раз.

Через 30 років із початкових 10 000 € ви отримаєте скупі 45 000 €.

За 12-відсоткової ставки гроші подвояться за 6 років.

Як зростає 1000 €, навіть якщо ви не додаєте ні цента більше!

За 12 років (тобто в подальші 6 років) вони знову подвояться, і так далі. Уявіть собі, що за 30 років із ваших 10 000 € отримаєте приблизно 300 000 €. За умови 20-відсоткової ставки це було би майже 2,4 мільйона.

Висновок: відсоткова ставка є важливою. Настільки важливою, що вам потрібно прочитати Розділи 10 і 11, щоб побачити, як отримати таку відсоткову ставку. Чим менше у вас часу (або чим менше часу хочете приділити), тим більшої відсоткової ставки ви повинні домагатися, якщо хочете накопичити солідний статок.

Що вийде з ваших грошей

Із щойно сказаного слід виділити два питання:

1. Як часто ви хочете подвоювати свої гроші? (Процентна ставка!)

2. Скільки грошей повинно подвоїтися? (Заощадження!)

Навіть найвища процентна ставка не принесе ніякого результату, якщо ви помножите її на нуль. 50 000 €, наприклад, геть не величезна сума. За неї ви можете придбати хороший автомобіль. Отже, 50 000 € — не така ціль, яку б слід було бажати. Проте якщо ви інвестуєте 50 000, то за 20 років отримаєте півмільйона євро (при 12 % у рік). Саме тому й заощаджують розумні люди: вони бачать не 50 000 €, а 500000.

Капіталізм без капіталу — фінансовий кам’яний вік

Лише капіталізм дає кожному можливість отримати добробут і багатство. Незліченні мільйонери й навіть мільярдери виникли завдяки економічній передумові: можливості збільшення капіталу шляхом інвестицій. Лише за капіталізму вирішальну роль відіграє відсоткова ставка.

Інвестиції капіталу вигідні для інвестора, адже він отримуватиме прибуток. Він може брати участь у підприємстві, не будучи підприємцем.

Це має переваги й для підприємця. Він може швидко створити й розширити своє підприємство за допомогою О.P.M. (грошей інших людей). Без О.P.M. швидке зростання неможливе. Усі великі корпорації сьогодення виникають на основі позичених коштів.

Візьміть, для прикладу, Сема Волтона[11]. Він купив невеличкий магазин у маленькому містечку в США. Для цього він позичив гроші в свого тестя. Він створив ринок низьких цін. Сем Волтон гарантував клієнтам: якщо знайдете де-небудь товар дешевше, ніж у моєму магазині, я негайно відшкодую вам гроші. Після початкових невдач Сему слід було би здатися. Та він позичав гроші знову й знову, купуючи на них нові магазини.

Його наступною геніальною ідеєю було створити величезні магазини товарів за низькими цінами там, де, на думку конкурентів, не було достатнього товарообороту — у маленьких містах.

Користь, яку Сем Волтон приніс своєї країні, була неймовірною: він створив робочі місця для тисяч людей, а мільйони змогли й можуть робити дешеві покупки. Хіба це не природно, що Сем Волтон став дуже заможним? У певний час він навіть був найбагатшою людиною Америки. До речі, при цьому він залишився надзвичайно скромним, адже й далі жив у своєму першому будинку та їздив старим побитим пікапом. Можливість позичати гроші була для нього благословенням. Він утілив свою мрію.

Та подивімося ще раз, що отримали інвестори, вклавши гроші 1975 року у «Вол-Март» Сема Волтона. Інвестор, який вклав 90 000 € 1975 року, за 10 років отримав 3,2 мільйона. Якби він не рухав цих грошей, то до 31 липня 1995 року мав би 26 630 000 €. Зробити 26 мільйонів із 90 000 € за 20 років — у цьому сила складних відсотків при інвестиціях. Й історія «Вол-Марта» — лише одна з багатьох.

Поміркуйте: у слові «капіталізм» приховане слово «капітал». Якщо ви не дозволяєте капіталу й інвестиціям працювати на себе, то весь капіталізм пройде повз вас. В економічному плані ви живете приблизно в кам’яному віці.

Подобається нам це чи ні, та наша система всіляко підтримує заможного й ослаблює бідного. Це здається іманентною закономірністю нашої еволюції.

Насправді ж наша податкова система повинна створити певну рівність можливостей. Та давно відомо, що вона вигідна лише розумним й обізнаним. Так само й капіталізм допомагає тільки тим, хто вміє поводитися з грошима. Інших він знищує. Ще древні вавилонянами казали про це: «Гроші прибережені для тих, хто знає їхні закони й дотримується їх».

Той, хто має гроші, може дозволити винайняти консультантів, які знають пробіли в законодавстві. Зазвичай люди починають цікавитися хорошими відсотковими ставками, уже маючи певний капітал. До того часу сила складних відсотків проходить повз них.

Чому гроші приносять ще більше грошей

Хороші консультанти коштують грошей. Легальні способи «звільнення від податків» потребують фінансів. Хороші консультанти з податків коштують грошей. Проте вони заощаджують для вас набагато більше, аніж ви їм платите. Той, хто має гроші й хороших консультантів, отримує від 12 до 30 % на рік, і часто без податків — цілком легально!

Той, хто має менше грошей і не орієнтується в цьому питанні, отримує 2–7,5 % на рік. При цьому податкова служба та інфляція ще й ділять між собою вбогий дохід.

Усе своє життя ви будете грошовою машиною, хіба що приймете свідоме рішення створити грошову машину для себе, виростивши гуску, що несе золоті яйця. Ви вже побачили, як швидко може рости така гуска, але вона дуже неохоче приходить до тих, хто її одразу вбиває.

Просвітництво є необхідним

Загалом капіталізм покращив умови життя багатьох людей. Навіть бідняки, які живуть у країнах із капіталістичною системою, не настільки вбогі, як люди в країнах із іншими економічними системами.

У нас можливо стати заможним, лише якщо ти приносиш користь багатьом. Якщо хтось стає багатим, він створює робочі місця, товари чи послуги, потрібні іншим людям. Ще ніколи в людей не було так багато шансів, як сьогодні. Це також спричинив капіталізм.

Усе ж капіталізм доволі далекий від того, щоб зробити нас задоволеними. Він зовсім не є «благословенням» для всіх. Капіталізм створює нове класове суспільство.

Мені не подобається динаміка, яку розвинув капіталізм. Настав час зробити «капіталізм для небагатьох» доступним кожному. Акції і можливість співпраці з фірмами — істотний крок до цього. Фонди дозволяють брати участь у роботі різних фірм усе більшій кількості суспільних прошарків і відносно без ризику.

Чого нам бракує, так це просвітницького капіталізму. Інформаційної політики, яку проводять не лише задля концернів, а заради просвітництва, яке забезпечить гідне існування людям на цій планеті. Життя, в якому капітал — це енергія, що підтримує.

Я хотів би зробити свій внесок за допомогою цієї книги. Ви теж можете зробити це, створивши особистий добробут і ставши прикладом для інших.

Ключові ідеї розділу

• Стосовно грошей діє принцип відповідальності. Хто примножує свої гроші, стає заможним. Хто ігнорує закони примноження капіталу, знову втратить їх.

• Безвідповідальним невіглаством є знати силу складних відсотків, не застосовуючи її задля досягнення фінансової незалежності.

• Для складних відсотків важливі тільки три фактори: час, відсотки й правильне застосування.

• Чим раніше ви почнете, тим спокійніше досягнете своєї мети.

• Якщо ваша відсоткова ставка зросте втричі, то отримаєте майже в тридцять разів більше коштів!

• Якщо не дозволяєте капіталу й інвестиціям працювати на себе, то весь капіталізм пройде повз вас.

• Гроші прибережені для тих, хто знає їхні закони й дотримується їх.

• Капіталізм підтримує заможних, а в тих, хто ігнорує його закономірності, віднімає навіть те, чим вони володіють.

• Настав час зробити «капіталізм для небагатьох» доступним кожному. Ви можете зробити свій внесок, створивши особистий добробут і ставши прикладом для інших.

Голодні роки

Мій наставник казав про це: «Більшість людей живе так, ніби голодні роки ніколи не прийдуть, проте вони однозначно настануть».

Він був одним із перших, хто усвідомив, що станеться зміна системи. Раніше люди були добре забезпеченими, усе життя працюючи на єдиній роботі з хорошим заробітком. Фірма й держава піклувалися про цих людей, коли ті виходили на пенсію.

Пенсії повинні були забезпечити так звану угоду поколінь. Цей договір свідчив про те, що працездатне населення годує старше покоління, що пішло на пенсію. І коли молоде покоління саме постаріє, то про їхню пенсію потурбуються нові молоді покоління.

Сьогодні ми знаємо, що в майбутньому цей договір більше не буде дійсним. З 2020 року в нас буде просто занадто багато пенсіонерів, яких така мала кількість працездатного населення не прогодує. Сьогодні ми повинні, на жаль, констатувати, що колись хтось розповідав усім людям на світі: «Ваша пенсія — надійна». Так було колись…Проте, на жаль, це перетворилося на звичайні небилиці, вигадані історії. Брехню, яку охоче слухаєш, та все ж вона неправдива.

Єгиптяни використали простий рецепт, щоб захиститися від голодних років: міністр фінансів зібрав 20 % від загального врожаю. Сьогодні в нас також є міністри фінансів — і з більшості працівників вони збирають значно більше, ніж 20 %. Та є велика різниця: сьогодні міністри фінансів збирають кошти й відразу ж їх витрачають. Нічого не залишається для голодних років. Нічого.

Отож у вас немає іншого вибору, аніж стати своїм особистим міністром фінансів і заощаджувати щонайменше 10 % від доходу. Було б краще, якби ви навіть послідували прикладу єгиптян і відкладали 20 %.

Не дозволяйте себе надурити

Мабуть, ви неодноразово бачили пенсіонерів, яким доволі добре живеться. І, можливо, вважаєте мій опис занадто негативним. Та не дозволяйте себе надурити. Починаючи із приблизно 2020 року ми переживатимемо зовсім інші часи. За допомогою простих розрахунків легко довести, що ви не зможете покладатися на пенсію від держави.

Тоді пенсійна система не зможе впоратися із виплатами належним чином. Люди ставатимуть все старішими, медичне страхування — дорожчим, але хто повинен платити за це?

Не існує Йосифа, який би раптово відчинив величезне сховище, щоб забезпечити всіх. Та й самого сховища не існує. Ми перейшли з промислової епохи в часи інформаційних технологій. У результаті ми самі повинні подбати про свої пенсії. Той, хто йде на покій за 20 або більше років, повинен уже потурбуватися про те, щоб у нього не було занадто голодних років.

Про це можна було дізнатися й повідомити іншим і раніше, та зараз це вже мало що змінює. Ми повинні самостійно створювати склади й бути власними міністрами фінансів. Ми самі мусимо взяти на себе відповідальність.

Переможці й переможені

Вам не здається, що несправедливість у світі вже стала нестерпною? Це легко — вдаватися в непотрібні міркування й ставити улюблене питання чому. Як уже було сказано в Розділі 2, питання чому — не завжди корисне. Воно змушує шукати пояснення, які ми часто використовуємо як відмовки. До того ж роздуми над ним нерідко стримують від дій.

Під час великих змін завжди є переможці й переможені. Постійно виникає велика несправедливість. Та вдаватися в міркування через це не особливо допомагає. Роздуми не змінять нашої ситуації.

Сьогодні, у нашому інформаційному столітті, переможеними є ті, які досі продовжують покладатися на державу й фірму. Переможці ж беруть на себе особисту відповідальність. Існує суспільство жертв і суспільство відповідальних людей. Ті люди, які вважають себе жертвою, досі покладаються на обіцянки з минулого, які сьогодні вже ніхто не може виконати. Вони довіряються державі й своїй фірмі.

Ті ж люди, які беруть на себе відповідальність, не хочуть допустити, щоб їхнє життєве щастя залежало від того, чи інші дотримаються своїх обіцянок. Перефразуючи Ґете: одного слід очікувати завжди — неочікуваного. Ці люди вважають підготовку своєю відповідальністю.

Часто складнощі виникають ще задовго до пенсії

Ще раніше ми дізнаємося про інший наслідок змінених відносин: сьогодні практично немає робочих місць із пожиттєвою гарантією. Тепер багато людей проживає «голодні сім років» задовго до початку пенсії, адже вони не відкладали 20 % під час «урожайних» років.

Чому таке стається з людьми? Усі ми схильні ставати жертвою двох ілюзій. По-перше, гадаємо, що якщо економіка процвітає, то так буде й надалі. І якщо ми добре заробляємо впродовж тривалого часу, то думаємо, що незабаром отримуватимемо ще більше. Проте мій наставник раз у раз наголошував: часто худі корови з’являються швидше, аніж очікувалося.

По-друге, ми часто не розпізнаємо «ситі» роки. Лише коли настають «голодні», помічаємо, як добре нам було насправді. Оскільки багато людей думає, що «врожайні» роки ще прийдуть, вони зволікають із заощадженнями й інвестиціями.

Реальність

Більшість людей заощаджує занадто мало. Вони живуть у прекрасних будинках і помешканнях, їздять чудовими авто, купляють найновіші телевізори та музичні центри. Окрім договору про кредит на будівництво житла, невеликого страхування життя та вбогої ощадної книги в них немає нічого. Вони стали жертвами обох ілюзій. Ті ж, які заощаджують, нічого не вкладають. Вони — несправжні інвестори. Багато хто вкладає гроші в такий спосіб, що вони не можуть правильно примножуватися. Інші плутають спекуляції з інвестиціями. Та між цими двома термінами є величезна різниця. Більше ви дізнаєтеся в Розділі 11.

Адже ця розбіжність — надзвичайно важлива. Хто займається спекуляціями, не може бути впевненим, що виростить гуску. Передусім він отримуватиме золоті яйця нерегулярно, адже спекулянти практично не мають пасивного доходу. Вони заробляють гроші лише тоді, коли продають свій капітал.

Хто хоче примножити гроші, повинен передусім інвестувати, а не спекулювати. Той, хто заощаджує й вкладає, не обов’язково є інвестором. Мій наставник казав: «Інвестор отримує дохід не тоді, коли він продає, а тоді, коли купує». На жаль, я довго не слідував цій пораді, що коштувало мені багато грошей. Правда ж така: той, хто хоче отримувати прибуток лише тоді, коли продає, займається спекуляціями. Спекулянту інколи щастить, а часом — ні. У будь-якому разі, він лише відносно впливає на результат своїх дій. І передбачити все можливо також тільки умовно.

2000, 2001 та 2002 роки

Багато людей втратило купу грошей на біржах упродовж 2000–2002 років. Основна причина така: вони займалися радше спекуляціями, аніж інвестиціями.

У Розділі 11 ми розглянемо ще одну важливу різницю — між інвестицією та зобов’язанням. Мабуть, ви скажете: «Ну, різниця чітка й зрозуміла», — проте побачите, що багато хто припускається помилки щодо цього. Дуже фатальної помилки. Наприклад, багато людей вважає свій особняк інвестицією. І вони уявляють себе інвесторами, хоча насправді лише витрачають гроші.

Мій наставник завжди казав: «Інвестиції забезпечують прихід грошей у наші кишені, зобов’язання ж — зворотний потік». Шлях грошового потоку показує, ідеться про інвестицію чи зобов’язання.

Найфатальнішим є те, що багато людей гадає, що вони роблять інвестиції, хоча насправді укладають зобов’язання. Вони стають не заможнішими, а біднішими, адже витрачають гроші замість того, щоб отримувати їх. Вони одержують усе менше з кожним місяцем, хоча гадають, що роблять усе правильно. Та, на жаль, те, що роблять усі, часто не є правильним. І якщо всі кажуть, що особняк — розумна інвестиція, це все ж не так. Він — розкіш. Жити у власних чотирьох стінах — чудово, я теж так роблю. Та це не інвестиція. Це не приносить грошей і не готує до «голодних років».

Чи переживемо ми ще одну біржову зиму?

З часів Другої світової війни на фондових ринках знову й знову ставалися невеликі обвали.

Озираючись назад, бачимо, що вони не були дуже критичними, а курс згодом швидко відновлювався. Можна сказати, що йшлося про незначні зміни на кшталт зміни дня й ночі.

Не йшлося про великі цикли, як літо й зима. Мало хто вважав можливим, що колись ще настане велетенська біржова зима, схожа на світову економічну кризу 1932–1933 років.

Я роками не втомлююся нагадувати, що цикли нікуди просто так не зникають. Незважаючи на це, ми навряд чи знайдемо хоч одну газету, в якій у часи підйому не прочитаємо таке: цього разу все буде інакше. Стверджують, що світова економічна криза ніколи більше не настане. Та сер Джон Темплтон, ветеран біржових фондів, каже про це так: «Найнебезпечнішими словами при вкладення капіталу є такі: цього разу все буде інакше».

Нещодавно я спостерігав за однією родиною, що будувала піщаний замок на пляжі. Усі були дуже захоплені справою. Вони звели справді величну фортецю, але, на жаль, наступив приплив. Сім’я в розпачі намагалася побудувати захисні стіни перед замком. Вони копали з надзвичайним поспіхом, та хвилі насувалися все ближче й ближче. Врешті-решт вони затопили захисні стіни й оминули їх. Якщо приплив наступає, то його вже не зупинити.

Велике падіння так чи інакше станеться. День і ніч — це ще не все. Пори року також існують. Після довгого літа приходить зима. Так само, як існують короткочасні тенденції і довгі фази. Так було завжди й далі так буде. Так є в природі та й у економіці теж. Приплив знову наступить.

Такі кризи існуватимуть, доки житимуть люди, якими, з одного боку, керує жадоба, з іншого — страх. Багато хто думав, що такі «низькі» мотиви не можуть вплинути на економіку, та Нова економіка[12], Бульбашка доткомів[13] і Новий ринок[14] переконали їх у протилежному.

Я міг би перелічити чимало причин для великого краху. Та найважливішою є така: обвал станеться, адже такі падіння відбуваються завжди, оскільки люди зовсім не змінилися.

У 2000, 2001 та 2002 роках вкладники зазнали значних втрат на біржах. Три роки поспіль. Такого не траплялося з часів кінця Другої світової війни. Мало хто міг уявити собі таку ситуацію, у тому числі і я. Я очікував, що зміна тенденції, падіння курсу станеться лише 2010 року. Раптово виникли думки про великі цикли, через які проходять економіка й біржі.

Найстрашнішим при падінні є знищення накопичень, задуманих спеціально для «голодних років». Особливо сильних втрат зазнали старші люди, які вже вийшли на пенсію. Та й багато молодих людей заощаджувало й думало, що зробили розумні інвестиції. Тепер вони залишилися без роботи й цента в кишені. Кепська ситуація. Важливо знати, як правильно інвестувати, і не слід плутати зобов’язання та спекуляції із інвестиціями.

Я вважаю, що біржова зима та фінансова депресія — іще попереду. Однак це не обов’язково станеться незабаром.

Та хто ж візьметься за передбачення майбутнього? Я часто намагався зробити це. Декілька разів мені вдавалося, а інколи — ні. Я почувався так само, як і ті, які намагалися робити схожі прогнози: у випадку влучного передбачення ми отримуємо задоволення. Якщо ж воно не справджується, ми згадуємо, що ніхто не може прорахувати майбутнє. Саме тому передбачення ніколи не втратять своєї популярності.

Важливо, щоб ми як інвестори внесли можливість світової економічної кризи у свої міркування, проте ми не повинні опускати руки у зв’язку з такою можливістю. Розумний інвестор, незважаючи на всі цикли, може вигодувати свою гуску й досягнути хорошого прибутку, але для цього йому слід знати декілька важливих фактів. Насправді саме в часи кризи в інвесторів з’являється шанс отримати особливо хороший дохід. Поки чисті спекулянти стають жертвами кризи, інвестори перетворюються на багатіїв.

Готуйтеся непохитно

Ви знаєте історію Ноя? Він жив у місцевості, де споконвіків не дощило. Раптово він отримав від Бога завдання: побудувати великий корабель — ковчег, який би мав забезпечити захист у випадку величезного потопу.

Можете собі уявити, що люди думали й говорили про Ноя, коли він почав будувати свій ковчег серед пустельної місцевості? Його друзі й знайомі намагалися його переконати в цілковитій беззмістовності цієї діяльності. Мені легко уявити, як вони йому казали: «Чому ти витрачаєш час на цей безглуздий проект? Ми живемо лиш один раз».

Оскільки Ной не піддавався впливу, друзі відвернулися від нього. Мудреці й розумники детально пояснювали, чому до всесвітнього потопу точно не дійде. Відтепер його вважали лише впертим фантазером. А дотримуватися плану, коли тебе всі вважають божевільним, — доволі нелегко. Та історія визнала правоту Ноя: величезний потоп насправді настав.

Я не знаю, коли ви читаєте цю книгу. По-перше, не знаю, яка в цей час економічна ситуація та становище на біржах. Можливо, якраз панує ейфорія, і застерігати від можливої депресії — не особливо актуально, але про Ноя слід згадати й у цьому випадку.

Можливо ж, наступив похмурий період, і тоді це пропаще діло — думати про вигідні інвестиції. У період спаду багато хто думає, що неможливо створити будь-які накопичення. Тоді мій заклик інвестувати буде настільки ж популярним, як і будувати ковчег в пустелі.

Та все ж важливо не впадати в крайнощі. Поки не настала справжня економічна криза, нам слід заощаджувати. Повірте мені. Світова економічна криза 1929 року була набагато гіршою, ніж хотілося б уявити. Тогочасна реальність перевершила би сподівання навіть найгірших песимістів. Отже, готуйтеся. Завжди існуватимуть прибуткові роки. І «голодні» також. Не слід опускати руки, та не варто й тішити себе ілюзіями. Навпаки, розвивайте фінансовий інтелект. Приймайте важливі рішення. При цьому слідуйте принципам, викладеним у наступному розділі. Завдяки ним усі ваші рішення автоматично не стануть правильними, але ви побачите, що це й необов’язково. Хороший інвестор примножуватиме гроші, незважаючи на цикли. І його капітал зростатиме, навіть якщо він прийме те чи інше хибне рішення. Головне — дотримуватися певних принципів.

Ніяких відмовок

Мій тренер часто казав: «Відмовки — це слова, які промовляє невдаха всередині нас». Він хотів знати, якими є мої цілі. Щодо ж моїх відповідей зауважував: «Неважливо, що ви коли-небудь матимете. Важливим є те, якою особистістю станете». Справжньою особистістю для нього був той, хто зберігав чесність із самим собою.

Пригадуєте Розділ 2? Того, кого звинувачуєте, ви наділяєте владою. Ніякої користі нам не принесуть слова: «Винний спад. Я занадто молодий/старий. Винна влада. Мої батьки…» Багатство не виникне, якщо заперечувати відповідальність. Достатку не буде, якщо ми не є чесними самі з собою й витрачаємо енергію на пошук відмовок замість рішень.

Відмовки — брехня, яку ми розповідаємо самі собі. Беручи відповідальність на себе, ми стаємо набагато чеснішими з собою. Багато хто стверджує: «У мене немає часу, щоб навчитися робити правильні інвестиції». Це справді так? Це вся правда? Чи ці люди могли б бути чеснішими зі собою? Хіба не правдивішим було б сказати: «Я не готовий витрачати на це більше часу». Справжня особистість не зловживає виправданнями й відмовками. Через відмовки ми залишаємося вбогими.

Два голоси всередині нас

У кожному з нас дрімають дві різні сутності. Одна з них — фінансовий невдаха, інша ж, навпаки, відрізняється фінансовою обізнаністю. Усередині нас промовляє голос жертви, та є й інший, який бере на себе відповідальність. Щось у нас охоче шукає відмовки, інша ж сила хоче досягнути результатів. Вони є абсолютно протилежними. Причина існування обох цих сил така: нас сформувала велика кількість вражень та різних людей.

Вирішальним при досягненні фінансової незалежності є те, до якого з цих голосів ми прислухаємося: до голосу жертви чи до тієї сутності, яка бере на себе відповідальність.

Ніколи не дозволяйте, щоб дріб’язкова людина всередині вас перемогла велику.

У цьому розділі мені б хотілося додати ще кілька слів щодо «передбачень». Я не вірю в те, що існує пророк, який радіє, коли його негативні передбачення дійсно справджуються, адже мені це теж не приносить задоволення. Я прошу не про те, щоб ви постійно роздумували, чи збудуться мої передбачення. Моє прохання полягає в тому, щоб ви були готовими у випадку їх здійснення. Ідеться не про передбачення, а про передбачливість. Якщо раптово з’являться «худі корови», ви будете готовими до цього. Та навіть більше: якщо наступить світова економічна криза, а ви володієте грошима, тоді перед вами з’являться неймовірні можливості. Якщо ж «худі корови» не прийдуть, то ви точно не розчаруєтеся, ставши хорошим інвестором.

Воррен Баффет, найзаможніший інвестор світу, казав: «Лише коли приплив відступає, видно, хто пішов плавати голим».

Ключові ідеї розділу

• Ви повинні самі взяти відповідальність за своє майбутнє. Станьте своїм особистим міністром фінансів і заощаджуйте щонайменше 10, а якщо змога — 20 % від свого доходу.

• Хто хоче примножити гроші, повинен їх вигідно вкладати.

• Зміни на біржі завжди відбуваються циклічно. Важливо внести у свої міркування можливість кризи.

• Поки чисті спекулянти стають жертвами кризи, інвестори перетворюються на багатіїв.

• Не впадайте в крайнощі. Не прислухайтеся до більшості. Слідуйте своєму плану.

• Дотримуйтеся певних принципів і приймайте відповідні рішення.

• Відмовки — брехня, яку ми розповідаємо самі собі. Через них ми залишаємося вбогими.

• Кожен з нас чує два голоси: фінансового невдахи й фінансово обізнаної особистості. Вирішальним при досягненні фінансової незалежності є те, до якого з них прислухаємось.

Частина l: Принципи

Наступні принципи — однаково чинні для кожного. Адже сенс книги — не в тому, щоб дати вам спеціалізовані поради для інвестицій. Це було б не лише необачно, а й навіть небезпечно. Занадто часто змінюються можливості в наш стрімкий час, тому в подальшому я обмежуся лише найважливішими принципами й рішеннями.

Однак хочу надати якнайбільше найактуальнішої інформації. Інтернет робить це можливим. На сайті www.reintgen.de ви знайдете найактуальніші пропозиції щодо капіталовкладення від мене та моєї команди експертів. Інформація безкоштовна й постійно оновлюється відповідно до поточної ситуації.

Бернд Райнтген — мій партнер, та, на мою думку, один із найкращих інвестиційних консультантів. На цьому сайті ви також знайдете інформацію про маловідомі можливості й зразки актуальних інвестиційних портфелів.

Навчіться розрізняти

У вас коли-небудь ставалося харчове отруєння? Кілька років тому в Мексиці я з’їв страву з яєць, «збагачену» отрутою від комах. Потім виявилося, що кухар переплутав отруту з борошном і замісив із неї тісто. Якби на місці не виявилося лікаря, я б не вижив.

Усюди в природі є нешкідливі та допоміжні рослини й живі істоти, а також інші — небезпечні для нас. А деякі взагалі становлять смертельну загрозу. Певні гриби — дуже смачні, інші ж призводять до отруєння.

Те, що стосується вашого здоров’я, має відношення й до ваших грошей теж: деякі можливості вкладення капіталу збагачують вас, інші ж роблять бідними. Той, хто не може відрізнити одні від інших, живе в небезпеці. Часто корисне й шкідливе легко сплутати. Навіть отрута від комах схожа на борошно. Щоб вижити, ми повинні вчитися. Щоб стати фінансово незалежними, ми повинні вчитися. Навіть для того, щоб залишатися фінансово вільними, ми повинні вчитися. Навчання — уміння помічати відмінності. Лише помічаючи різницю, ви можете приймати розумні рішення, тому важливо узгодити критерії, які б легко запам’яталися кожному.

На наступних сторінках ви знайдете кілька важливих відмінностей, засвоївши які, розвинете фінансову грамотність. Ви зумієте приймати швидкі й найчастіше правильні рішення, адже знатимете, що відповідає вашому плану, а що — ні.

Ось найважливіші:

1. Різниця між інвестиціями й спекуляціями.

2. Між зобов’язаннями й інвестиціями.

3. Між трьома видами інвестицій.

4. Між середньостатистичним вкладником й інвестором-професіоналом.

1-ий принцип: Зрозумійте різницю між інвестиціями й спекуляціями

Мабуть, жодним іншим принципом сьогодні не нехтують так сильно, як цим. Люди економлять і вкладають свої заощадження. Тоді ж починають вважати себе інвесторами. Насправді ж вони або залишаються ощадливими, або стають спекулянтами. Вони ніякі не інвестори.

Із першим усе очевидно. Той, хто заощаджує гроші й потім кладе їх на ощадну книгу, не може стверджувати, що став справжнім інвестором. Він — заощадливий. Він економить, кладе гроші на ощадну книжку й більше нічого не робить, тому вона й називається ощадною, а не інвесторською. Коли ми говоритимемо про третій принцип, ви побачите, що в цьому немає нічого поганого. Навпаки, той, хто заощаджує, перебуває в кращому становищі, аніж той, хто не заощаджує. Та лише інвестор справді примножує гроші.

Щодо спекуляцій досі панує чимало непорозумінь. Раніше навіть я не знав основоположної різниці між інвестицією та спекуляцією. Та це й не дивно, адже я виріс у родині середнього класу, де звичним було розглядати все як інвестиції. Навіть наш дім вважався інвестицією. Ремонт удома отримав фінансову цінність і теж став необхідною інвестицією. Прикраси, автомобіль… Усе перетворювалося на «інвестиції».

Кілька років тому я купив чудовий годинник і був упевнений, що його вартість значно зросте й за кілька років мені вдасться продати його, отримавши непоганий прибуток. Я справді думав, що зробив хорошу інвестицію. Із гордістю я розповів про це своєму наставнику.

Його реакція мене геть здивувала. Він повідомив, що цей годинник був спекуляцією, а не інвестицією. Він сказав: «Інвестор отримує дохід не тоді, коли він продає, а тоді, коли купує».

Завдяки інвестиції, на противагу, ми з самого початку отримуємо регулярний дохід. Доки не отримуєте гроші, Ви, можливо, і вклали їх, та не зробили інвестицію. Мій тренер казав: «Інвестори отримують регулярний прибуток зі своїх інвестицій. Хто бачить гроші лише тоді, коли продає — не інвестор, а спекулянт».

Більшість людей заощаджує занадто мало. Ті ж, які економлять, вкладають гроші в такий спосіб, що не отримують від цього прибутку.

Спекуляції

По суті, у спекуляції немає нічого поганого. Андре Костолані був спекулянтом. До речі, доволі успішним. Завдяки своїм спекуляціям він став дуже заможною людиною. Костолані не лише став відомим через них — вони були його пристрастю протягом усього життя.

Та Костолані застерігав: «Не варто вірити, що спекуляції забезпечують регулярний дохід. На біржі можна багато виграти й багато втратити, та заробити на біржі — неможливо».

Отож можна сказати: інвестор заробляє гроші; спекулянт ж може їх виграти. Нагадую: спекуляція — не зло, але погано, коли ви гадаєте, що інвестували гроші, хоча насправді займалися спекуляціями. Ви маєте знати, куди насправді вклали кошти. Вам не слід сподіватися на регулярний дохід, якщо його може й не бути.

Спекулянтам інколи щастить, а інколи — ні. І найчастіше те чи інше трапляється, а ви не здатні на це повпливати, тому що не все залежить від вас. Зрештою, якщо ви не постійно перемагаєте, це не так і погано.

Переважно кількох вдалих вкладів вистачить, щоб збагатитись. Я й сам роками займаюся спекуляціями. Це приносить не лише задоволення, а й гроші. Але я не очікую регулярного прибутку, адже такого у спекуляціях просто не існує.

Акції й акційні фонди

Дозвольте повторити: одного вам не слід очікувати від спекуляції — регулярного доходу. Інакше це може призвести до неприємних несподіванок. Багато людей отримує такі неприємні сюрпризи від акцій й акційних фондів. Вони очікували від них регулярного доходу. Та ці люди не помітили, що акції значною мірою і є спекуляціями.

Щоб запобігти непорозумінням: я не виступаю проти акцій та акційних фондів. Зовсім навпаки. Ви навряд чи оминете акції. Навіть більше: акції — базис нашої економічної системи. Усе ґрунтується на них.

Без інвесторів, що надають фірмам у розпорядження гроші з метою створення нових робочих місць, подальшого вкладення інвестицій і можливості майбутнього зростання увесь світ, у якому ми сьогодні живемо, був би зруйнованим. Більшість робочих місць зникли б, й нічого більше би не працювало.

Роками я займаюся спекуляціями на акційних фондах. Незважаючи на численні помилки, у підсумку я досягнув непоганого прибутку. Акційні фонди були надзвичайною можливістю примножити гроші в минулі роки. Та акції й акційні фонди були й залишаються спекуляціями. Це — ніякі не інвестиції.

Якщо не враховувати дивіденди, ви отримуєте гроші від акцій лише тоді, коли продаєте. При цьому можна як виграти, так і зазнати поразки.

Що ж робити?

Із цієї причини в спекуляції слід вкладати лише певну частину ваших грошей. Зазвичай досить половини, адже ніхто не може точно сказати, яким буде майбутнє. А поки ви не продаєте, то не здобули ніякого доходу від спекуляцій. По суті, ви не маєте нічого, доки не почали продавати. До того ж існує важливе обмеження: ви можете значною мірою позбутися фактора випадковості, інвестуючи в акції й фонди, що виплачують регулярні дивіденди. Дивіденди — це регулярні виплати, а отже, дохід. Отож акції, призначені для дивідендів, стають інвестиціями.

Інакше ж є лише два типові випадки інвестицій: підписання договору про зворотний лізинг нерухомості або створення підприємства. Якщо оберете хороший об’єкт, то з самого початку отримуватимете регулярний дохід. Активне підприємство також даватиме вам регулярний прибуток, однак ви повинні точно знати, що робите. Хто хоче навчитися інвестувати, повинен приділити цьому багато часу. Хто боїться цих зусиль, у того залишається можливість розподілити гроші по інвестиційних фондах. У цьому ж випадку вам слід володіти достатнім резервом готівки.

Спекулянти — це торгівці

Насправді, спекулянт — це торговець. Багато хто вважає себе інвестором, хоча в дійсності ж є продавцем. Інвестор купує, щоб зберегти це. Він з самого початку заробляє гроші. Торговець купує за непогану ціну й сподівається продати за вищу. Ви можете купити курку через одну з двох причин: щоб отримувати яйця або щоб продати її дорожче м’яснику.

Обидві справи потребують знання. Торговець має знати, на що є попит при купівлі й продажу. Не обов’язково, що це пов’язано з реальною вартістю товару. Вистачає лише спроможності продати за вищу ціну, аніж ти заплатив сам. Йому слід навчитися оцінювати ринок. Інвестор же, на противагу, повинен уміти оцінювати нерухомість або фірму, вираховуючи можливі прибутки.

Отож випливає висновок, що добре було би знати обидві речі: коли слід купувати й продавати і вміти вираховувати реальну вартість та можливий дохід. Хороший інвестор повинен знати й те, й інше.

Згідно з цими міркуваннями, хороший інвестор буде займатися спекуляціями також. По-перше, тому що це допоможе йому з інвестиціями — корисно навчитися правильно оцінювати ринок і його тенденції. Але ще й тому, щоб утримувати певний неактивний інвестиційний портфель. Це додає впевненості й не вимагає багато зусиль.

2-й принцип: Відрізняйте зобов’язання від інвестицій

Ще в минулому розділі я вказав на різницю між зобов’язаннями та інвестиціями. Розбіжність стане чіткою, якщо поставите собі вирішальне питання: в який бік течуть гроші? Вони пливуть до вас чи від вас? Якщо вони йдуть від, то це зобов’язання, якщо ж до — інвестиція.

Багато людей тупцює на місці зі своїми фінансами. Не тому, що вони замало заробляють, а тому, що занадто багато витрачають і мало інвестують. Чим більше зобов’язань ми укладаємо, тим менше можемо інвестувати. Мій наставник хотів, щоб я вирощував «золоту гуску». «Гуска» була символом інвестицій. Символом зобов’язання він обрав дорогий автомобіль. У графічному змалюванні зобов’язання виглядає так:

Графічне зображення інвестиції виглядає зовсім інакше:

Шлях, яким рухається грошовий потік, і є вирішальним. Якщо гроші зрештою покидають вас — ідеться про зобов’язання; інвестиції ж, навпаки, примножують дохід.

Як щодо вашого особняка?

Пригадуєте, що мої батьки вважали свій будинок інвестицією? Та будинок чи квартира, у якій зараз живете, не є інвестицією. Це зобов’язання.

Я свідомий того, що раніше ви, мабуть, чули щось інше щодо цього. Хіба багато людей не кажуть: «Особняк — найкраща інвестиція». Та лишень подумайте, хто так стверджує. Хто пускає цю чутку в світ? Головним чином — будівельно-ощадні каси[15] й банки. Коли я пояснив це учасникам своїх семінарів, одна старша жінка запитала: «Чому ж тоді банкіри стверджують, що особняк — це інвестиція?». Моя відповідь її здивувала: «Бо це правда».

Вона спантеличено запитала: «Ви щойно сказали, що наш особняк — зобов’язання, а не інвестиція. Тепер же кажете, що особняк — таки інвестиція. Що з того — правда?».

Я пояснив: «І те, й інше є правдою. Адже вирішальним є питання: для кого це інвестиція? Інвестиція сприяє регулярному потоку грошей у ваші кишені. Зобов’язання змушує гроші втікати з ваших кишень.

Якщо купуєте будинок, беручи для цього гроші в позику, то зобов’язані платити щомісячні відсотки. Отож гроші витікають із ваших кишень. Відповідно, для вас будинок стає не інвестицією, а зобов’язанням».

Люб’язна жінка закивала: «Поки що мені все зрозуміло». Я продовжив: «Ті ж відсотки, які покидають ваші кишені, пливуть у кишені банкіра. Для банку це ідеальна угода. Він позичає вам гроші, отримує за це відсотки, та ще й має ваш будинок і все майно в якості гарантії.

Банк має рацію, кажучи, що будинок — інвестиція, та він не повідомляє, для кого саме це є інвестицією — однозначно не для вас. Для вас це є зобов’язанням. Та для банку ваш будинок — це інвестиція. Він з самого початку отримує за це відсотки (дохід), а будинок належить йому, доки ви не виплатили всі внески».

А якщо ваш будинок вільний від боргів?

Я пояснюю цю різницю так чітко саме тому, що хочу, аби ми усвідомили, що інвестуємо, якщо чинимо так само, як банк. Наші витрати — це завжди прибуток інших людей. Наші зобов’язання — це інвестиції інших людей.

У старшої жінки було ще одне питання: «Але врешті-решт я виплачу всі внески за дім. Тоді він належатиме лише мені одній. Отож він стане інвестицією?».

Я відповів: «Те саме питання я поставив своєму наставнику, коли він мені пояснив цю різницю вперше. Тоді він сказав: коли-небудь — це для більшості за 25–30 років. Та навіть коли ви повернете позику, гроші не пливтимуть у ваші кишені, адже ви отримаєте дохід лише тоді, коли почнете продавати».

Жінка запитала: «Ну, добре, я розумію, що мій будинок і тоді не стане інвестицією. То чим же він є насправді?».

Я відповів: «Ваш будинок залишається зобов’язанням навіть тоді, коли ви повністю сплатили за нього. Ви й далі продовжуєте за щось платити: податки, страхові внески, ремонтні кошти тощо… Найкраще вважати свій будинок не інвестиційним майном, а предметом розкоші. Якщо ви розглядаєте його як предмет інвестицій, то почуваєтеся щасливими. Предмети розкоші ж коштують вам грошей.

Інвестиції передусім

Я не відмовляю вас від придбання будинку. Зовсім навпаки. Будинок або квартира дають певну життєву насолоду, відчуття розкоші — як на мене, особливої розкоші. Питання лиш ось в чому: коли нам слід купувати будинок? Спочатку треба інвестувати чи укласти зобов’язання?

Якщо ви спочатку купуєте будинок, не зробивши інвестицій, може статися, що для них забракне коштів. Якщо ж, навпаки, спочатку інвестували, то завдяки додатковому доходу зможете легше придбати будинок.

У той час мій наставник пояснив мені, що багато сімей витрачало намарно шалені суми, бо не дотримувалося цього порядку. Багато хто купував настільки дорогий будинок, що їхній дохід ще дозволяв це, але в них уже не залишалося грошей на інвестиції. Мій наставник називав таких людей «домобідняки». Вони справді тяжко працювали й заробляли багато грошей. Та працювали вони переважно на банк. Хоча думали, що будуть гарувати за свій будинок, насправді ж вони робили це для банків. Відсотки, які сплачували «домобідняки», ставали прибутком банку.

Та найгірше, коли різницю між зобов’язанням й інвестицією взагалі не розпізнають. Багато хто купує особняк як так звану «інвестицію». Вони гадають, що зробили все правильно… і геть не розуміють, чому перебувають у такій поганій фінансовій ситуації.

3-й принцип: Визначте можливі способи інвестицій

Ви повинні чітко розуміти, який спосіб інвестицій вам пропонують. Лише в такий спосіб можете пересвідчитися, що робите інвестиції відповідно до своїх принципів. Існує лише три категорії, за якими можна розподілити всі вклади:

1. Грошові вклади.

2. Майнові вклади.

3. Ставки.

Роблячи грошові вклади, ви інвестуєте свої фінанси знову ж таки в гроші. Недолік: інфляція й податки відбирають більшу частину скупого прибутку. Перевага: такі вклади — доволі безпечні, тому вам не слід нехтувати ними.

Роблячи майнові вклади, ви обмінюєте гроші на майно — наприклад, нерухомість, акції, частки в фірмах або акційних фондах. Майнові вклади більш ризиковані й потребують певних знань, зате можуть принести вам вищі відсотки.

Роблячи ставки, граєте на свої гроші. Мій наставник казав: «Ви можете спокійно грати, але для розваги. Проте ніколи не слід плутати авантюру з інвестицією». Моя порада: облиште ставки, поки не знаєте точно, що робите.

Для чого вам знати ці відмінності?

Відповідь: щоб створити класифікацію, адже ви ніколи не повинні робити інвестиції навмання.

Вам слід визначитися, яку частину фінансів хочете використати для грошових, а яку — для майнових інвестицій. Питання ж не звучить так: кращими є грошові чи майнові інвестиції?

Ось правильне питання: яка частина грошей іде на майнові, а яка — на фінансові інвестиції?

На нього я не можу дати однозначної відповіді, адже це залежить принаймні від чотирьох факторів:

1. Якими є ваші цілі (свої фінансові цілі зможете з’ясувати в наступному розділі)?

2. Скільки грошей у вас уже є?

3. На який ризик ви готові піти?

4. Скільки вам років (або коли ви хочете стати заможними)?

Щоб дізнатися, яку частину фінансів витратити на грошові, а яку — на майнові інвестиції, вам потрібно прийняти кілька важливих рішень, які ми розглянемо в кінці цього розділу.

4-й принцип: Майнові інвестиції кращі, ніж грошові

Вкладення в майно завжди було вигіднішим у довгостроковій перспективі, аніж грошові інвестиції. Причина передусім полягає в інфляції. Якщо ви робите певний грошовий вклад, то вартість цих грошей зменшиться через інфляцію. Сьогодні за гроші не купити стільки ж, як десять років тому, адже все подорожчало. Інфляція зростає.

Це значить також ось що: хто кладе гроші на ощадну книжку, «дозаощаджується» до бідності. Припустимо, на вашій ощадній книжці 1000 €. При інфляції у середньому в 3 % за рік гроші матимуть вартість лише 970 €. З іншого боку, ви отримали 2 %, отже 20 €. Отже, через інфляцію ви втратили більше грошей, ніж здобули завдяки відсоткам.

Інфляція знищує ваші гроші, бо все дорожчає. Та якщо все стає дорожчим, то майно теж додасть у вартості. Якщо ви інвестували в нерухомість, її ціна зростає. Так само й з акціями. Якщо все дорожчає, вартість ваших майнових вкладів зростає.

Ми знову й знову чуємо, що чиста інфляція (знецінення грошей) становить у середньому 3 % на рік. Виходячи з того, що це правда і так залишиться й у майбутньому, ваша 1000 € матиме таку вартість:

• За 10 років: 737,40 €.

• За 20 років: 543,80 €.

• За 24 роки: 481,40 €.

Чиста інфляція

Це дійсно не дуже обнадійливо. Насправді ж усе ще більш критично. Адже 3-відсоткова інфляція не відповідає дійсності. Згадайте введення євро. За допомогою статистики можливо дуже вправно спотворити реальну картину. Після введення євро майже все подорожчало. Ми всі про це дізналися. Та статистика хотіла переконати нас, що інфляція сягала лише 1 %! Насправді ж реальна інфляція була радше в межах 4–5 %.

Згадайте ще й те, скільки коштувала булочка у 1965 році? 10 пфеннінгів = 5 центів. А поштова марка? 20 пфеннінгів = 10 центів. Газета «Більд» коштувала 10 пфеннінгів, тобто 5 центів. Чоловіча стрижка — 3,8 марки, тобто менш ніж 2 €. А «Мерседес 200 D» тоді коштував близько 4300 €.

На цих прикладах ви бачите, що насправді ціни підвищувалися від 4 до 5 % на рік. Вони подвоювалися приблизно кожних 18 років. Це значить, що ваші гроші кожних 18 років удвічі зменшуються у вартості. Та водночас цінність ваших майнових вкладів подвоюється в середньому кожних 18 років.

Існує спрощена формула, за допомогою якої ви легко вирахуєте наслідки інфляції в голові:

72: рівень інфляції =

= термін, за який вартість грошей зменшиться вдвічі

Якщо річна інфляція становить, наприклад, 4 %, то поділіть 72 на 4. Результат — 18. Це значить, що за 18 років ваші гроші вартуватимуть лише половину своєї ціни. При інфляції у 9 % потрібно лише вісім років, щоб гроші знецінилися вдвічі. Такий рівень інфляції ми вже спостерігали, причому зовсім нещодавно.

Інфляція — ваш друг

У підсумку можна сказати: інфляція — ворог грошових інвестицій, але друг майнових. Хороша новина: гроші втрачають свою вартість прямо пропорційно до зростання вартості вашого майна.

Кажучи просто: те, що у випадку грошей називається інфляцією, у майнових вкладах, навпаки, є зростанням вартості. Отже, інвестуючи в майно, вам не слід боятися інфляції, адже та сама інфляція, що знижує вартість ваших грошей, підвищує цінність майнових інвестицій. Отож не залишається нічого іншого, окрім вкладів у майно.

5-й принцип: Ви повинні наважуватися на ризик

Ви хочете досягнути фінансової незалежності чи прагнете максимальної безпеки? Багато людей відповідає на це питання так: «Я хочу й те, й інше». На жаль, це неможливо. Ніхто не може йти одночасно шляхом фінансової незалежності й абсолютної безпеки.

Причина проста: свобода й безпека — два взаємовиключні поняття. Ідеться, певним чином, про два шляхи, що ведуть у прямо протилежних напрямках. Роблячи крок в одному з напрямків, ми завше віддаляємося від іншої мети.

Багато людей мріє про фінансову незалежність і робить певні кроки в цьому напрямку. Одночасно вони не можуть відмовитися від високого рівня безпеки й рухаються в тому напрямку теж. Образно кажучи, вони тупцюють то туди, то сюди. У результаті вони ж просто залишаються на одному місці. Вони нагадують хом’яка, який біжить у своєму колесі. Хоча він усе біжить і біжить, та залишається на місці.

Свобода та безпека — протилежні речі. Люди, що шукають незалежності, налаштовані геть інакше, аніж ті, які прагнуть значного рівня безпеки. Останні охоче жертвують своєю свободою заради ще більшої безпеки. Чим більше безпеки ви шукаєте, тим менше свободи у вас залишається.

Безпека не є безпечною, а свобода не є вільною

Хто шукає безпеки, хоче передусім не програти. Страх перед програшем більший, аніж бажання перемогти. Хто ж, навпаки, обирає свободу, хоче перемогти. Їхнє прагнення до багатства — більше, ніж страх перед втратами. Мій наставник завжди казав: «Грай не для того, щоб не програти. Грай, аби перемогти». Це можна інтерпретувати так: інвестуйте гроші, щоб їх примножити, а не щоб дозаощаджуватися до бідності.

Турбота про безпеку має величезний недолік. Хто шукає абсолютної безпеки, той знаходить страх. Цей тип людей є найбоягузливішим. Їхній світ завжди чорний та сповнений небезпек. Хто занадто зосереджений на безпеці, розвиває негативне світосприйняття. Така людина постійно знаходить нові небезпеки.

Насправді ж безпека ніколи не є безпечною, адже коли інвестуєте безпечно, то можете бути впевненими лише в тому, що інфляція й податки знищать ваші гроші. Той, хто обирає «безпечні» вклади, матиме з роками набагато менше грошей, ніж інвестор, що наважується на ризики. Щоправда, свобода не є вільною також. Незалежність має свою ціну: відвага, сила й готовність робити помилки. Ціна свободи не така вже й мала: страхи, невпевненість, найчастіше — нерозуміння іншими… Та якщо наберетеся мужності, щоб наважитися на щось, матимете силу чинити помилки й навчитеся обходитися з поразками, то пізнаєте таку свободу, про яку мало хто коли-небудь довідається.

Поразки

На ризик наважується лише той, хто готовий зазнати поразки. Ко-ли хтось каже: «Це занадто ризиковано», — то одночасно промовляє:

«Я не хочу помилитися». Він каже ще й таке: «Я вважаю помилки поганими в принципі». Справжні інвестори знають: поразка — це частина перемоги.

Тільки той уміє кохати по-справжньому, кому якось розбивали серце. І жодна людина не стала заможною, не зазнавши втрат. Я ще ніколи не зустрічав багатих інвесторів, які б не втрачали гроші, та я знаю багатьох бідних, які ще ніколи не втрачали вкладів…

Це небезпечно — бажати повністю уникнути ризику, адже через це від вас втече більше грошей, ніж ви можете дозволити. З точки зору перспективи, ви переможете, лише наважившись випробувати нове. А хто вирішує зробити щось нове, той чинитиме й помилки. Проте помилки стають причиною надзвичайного: вони роблять нас смиренними й уважними.

Смиренні люди навчаються більшого, аніж ті, які думають, що знають відповіді на всі питання.

Питання лише в тому, що саме ми помічаємо в помилці: наприклад, розглядаючи іпотеку, бачимо майбутнє обтяження чи розрізняємо в ній інвестицію у власне майбутнє?

Висновок

Що це значить на практиці?

Загалом, ви повинні тримати частину своїх коштів у грошових вкладах (банківські рахунки, грошові фонди й цінні папери), але іншу половину слід вкладати в майно. Якщо у вас немає часу для інвестицій у акції, оберіть акційні фонди. Якщо ви готові докласти зусиль, щоб стати інвестором, вкладайте ще й у нерухомість і підприємства.

6-й принцип: Розподіляйте

Цей принцип — найважливіший з усіх. Однаково, яке рішення ви приймаєте: іти швидким або повільним шляхом — розподіляйте.

Ніхто з нас не може заглянути в майбутнє. І оскільки ми не здатні цього зробити, то довідаємося лише за багато років, які з давніх вкладів були найкращими. Тому не залишається нічого, окрім розподілення.

Ми не знаємо, що принесуть нам наступні десять років: інфляцію чи дефляцію. Економічний бум, спад чи взагалі депресію — а може, тупцювання на місці. І саме з цих міркувань інвестуйте частково в гроші, а частково — у майно. Розподіляйте кошти між різними грошовими вкладами. Так само ми не знаємо, які майнові вклади стануть найвигіднішими. І тому, що нам це не відомо, розподіляйте й тут. Купуйте акції фондів, щоб брати участь у загальному світовому ринку. Придбайте також нерухомість (частки). Якщо у вашому розпорядженні замало грошей, вкладіть половину в грошові фонди, іншу ж розподіліть між кількома великими акційними фондами.

7-й принцип: Існує різниця між інвестором і середньостатистичним вкладником

Середньостатистичний вкладник цікавиться посереднім. Наприклад, він питає: «Як зростав цей вклад у середньому впродовж останніх 5, 10, 15, 20 років?». Посередність — для посередніх вкладників. Середні результати пасують для повільного шляху, та якщо ви хочете швидко розбагатіти, то повинні стати кращими, аніж посередність.

Середньостатистичний вкладник здобуває прибуток зазвичай лише в той час, коли біржі зазнають підйому. Коли вони переживають спад, йому залишається лише одне: чекати, доки знову настануть кращі часи. Інвестор же не чекає під час несприятливих фаз — він діє. Це потребує дуже багато часу й знання.

При цьому, звісно, інвестор не завжди діє успішно. Але він вчиться на своїх помилках і не опускає рук. Інвестор сприймає помилки як складову будь-якого успіху, вищого за середній. І навпаки: середньостатистичний вкладник не любить помилок, він вважає їх особистою поразкою.

Середньостатистичний вкладник вірить, що злети й падіння біржі в середньому принесуть непогане зростання курсу. Він певною мірою ставить літак на автопілот і чекає.

Упродовж останніх 50 років завжди виникав середній результат у 12 % — у довгостроковій перспективі. Незважаючи на кризи, падіння й декілька війн. Отож середній результат — це непогано. Посередність — середньостатистична, ось і усе. Це лише питання вибору.

Усе має ціну: якщо ви зупиняєтеся на середньостатистичному, то практично безсильні перед несприятливими фазами. Ви можете лише продати свої акції, та однаково нічого не здобудете. Можете їх утримувати й сподіватися на кращі часи, але поки вони не настануть, ви знову ж таки нічого не виграєте. Однак є неймовірна перевага: ви не змушені витрачати багато часу на свої інвестиції. Незважаючи на це, у минулому ви отримували середній прибуток у 12 %. Якщо ж хочете бути інвестором, то повинні постійно багато вчитися й витрачати достатньо часу.

Гедж-фонди

Уже було сказано, що справжні інвестори не задовольняються тим, чим середньостатистичні вкладники, які здобувають прибуток лише за зростання ринку. Тому багаті інвестори часто послуговуються гедж-фондами. Як паркан не дає втекти отарі овець, так гедж оберігає вклад від сильної втрати ціни. Гедж-фонд намагається захиститися за допомогою опціону в складні часи. «Гедж» — означає страхування, захист від втрат.

У той час як середньостатистчний інвестор не є захищеним від втрат, гедж-фонд намагається вберегти себе. Гедж-фонд може отримати дохід також і під час падіння курсу. Навіть великий прибуток.

Звісно, і тут немає гарантій, хоча гедж-фонди довго вважали ідеальним рішенням. Насправді ж через заплутані угоди ризик може навіть зрости. Середньостатистичний інвестор вважає опціони дуже ризикованими. А вони такими і є. Та справжній інвестор, навпаки, думає так: «Набагато ризикованіше — не захищати свої інвестиції».

Тут не йдеться про те, що є «правильним». Завжди існують дві сторони медалі. Мені ж залежить на принципі справжнього інвестора: не просто чекати, а робити, і значно більше, ніж посередні вчинки. Не задовольнятися ситуацією, а шукати нові шляхи.

Два шляхи…

У житті, а також у цій книзі, постійно йдеться про вибір між двома шляхами: повільним і швидким. Якщо вас задовольнить досягнення фінансової безпеки приблизно за 20 років, то обирайте повільний шлях. Шлях посередності. У цьому немає нічого поганого, це лише питання вашого життєвого плану, цінностей та пріоритетів. Це рішення, яке не повинне завдавати вам дискомфорту.

Якщо ж ви, навпаки, наважуєтеся на швидкий шлях, то повинні стати кращими, ніж посередність. Ви мусите або значно більше заробляти, або заснувати підприємство, або як інвестор досягати непересічних успіхів. У кожному з цих трьох випадків вам слід витрачати багато часу й вчитися, вчитися, вчитися. Пригадайте: найшвидше навчання відбувається з наставником.

Ми підійшли до важливих рішень, які вам доведеться прийняти…

Частина II: Важливі рішення

Після того, як ви прочитали принципи, саме час прийняти кілька важливих рішень. Природа рішення полягає в тому, що ви не можете вибрати одночасно дві альтернативи. Ви повинні відмовитися від однієї з двох можливостей.

Якщо ви дочитали книгу до цього моменту, то припускаю, що не хочете дозаощаджуватися до бідності. Робити лише грошові вклади — не альтернатива.

Питання 1. Чому ви йдете на зобов’язання?

Що є важливішим для вас: жити якомога краще й поважніше чи досягнути певних фінансових цілей? Прочитайте, будь ласка, Розділ 12 і поверніться до цього питання, щоб відповісти остаточно. Найшвидше ви розбагатієте, погодившись на зобов’язання лише після того, як досягнете фінансової впевненості. Найзаможнішими людьми є ті, які здобули фінансову свободу, перш ніж уклали зобов’язання.

Питання 2. Ви хочете інвестувати чи спекулювати?

Я уже згадував, що частину грошей вам слід у будь-якому разі вкладати в акції або акційні фонди. Навіть якщо ви вирішуєте бути інвестором, я рекомендую ці вклади. Зрештою, найважливіший принцип вкладника звучить так: розподіляйте.

Питання лише в тому, чи достатньо вам стати спекулянтом, а чи прагнете працювати й інвестором? Обміркуйте наступні питання: скільки часу ви готові витратити? Ваші зобов’язання дозволяють бути ще й інвестором? Ви сподіваєтеся лише на середній результат чи прагнете отримувати прибуток від інвестицій із самого початку?

Дозвольте назвати вам ще один аргумент, чому шлях інвестора — швидший: купуючи нерухомість, ви отримуєте позику від банку. І навпаки: при купівлі акцій ви не отримуєте такої позики від розсудливих банкірів. Що швидше: накопичити 500 000 € й вкласти їх (спекуляція) чи накопичити 100 000 € капіталу, а решту 400 000 € витратити на купівлю нерухомості за 500 000 €?

Не забувайте одного: для цього ви потребуєте багато знання й досвіду. Якщо хочете ознайомитися з шляхом інвестора, то однозначно повинні й далі читати книжки, відвідувати семінари та набиратися досвіду в успішних людей.

Питання 3: Ви хочете інвестувати самостійно чи за допомогою консультанта?

У минулому людство завжди значно покращувало якість життя, коли кожен концентрувався передусім на тому, що йому вдавалося найкраще. Інші галузі доручалися людям, у яких вони, знову ж таки, були найкращими. Довідавшись про це, я завжди покладався на хорошого консультанта. І це було правильним рішенням.

Отже, вирішіть, чи власноруч обиратимете й керуватимете своїми інвестиціями як інвестор, чи наймете компетентного консультанта. Найкращий шлях пошуку провідного експерта — порада: запитайте в заможних знайомих про хороших консультантів.

Питання 4: Як ви прагнете розподілити кошти між грошовими й майновими вкладами?

Уже було згадано, що це питання великою мірою залежить від ваших цілей. Ви зможете чіткіше окреслити їх в наступному розділі, де знайдете також пропозиції щодо можливого розподілу.

Також важливою є ваша налаштованість на ризик. Її важко розпізнати, адже наші висновки змінюються залежно від ситуації і біржового становища. Якщо хочете детальніше довідатися про свою готовність до ризику, я раджу пройти тест. Ви знайдете такий на сайті www.reintgen.de.

Крім того, розподіл ваших коштів залежить ще й від того, яку суму грошей вже маєте. Якщо поглянете на аналіз результатів згаданого тесту, то знайдете пропозицію щодо розподілу відповідно до вашого поточного фінансового становища.

Наостанок слід врахувати, скільки вам років. Стара спрощена формула послугує директивою:

100 — вік = максимальна частка акцій та долі в акційних фондах

Питання 5: Який вид вкладів обрати?

Щоб знайти вид, який вам пасує, маєте декілька можливостей: запитайте в хорошого консультанта або читайте актуальну спеціалізовану літературу.

Якщо хочете дізнатися мою актуальну оцінку та думку моєї команди експертів, зайдіть на сайт www.reintgen.de. Як я уже згадував, там ви безкоштовно отримаєте підбірку акційних фондів та інші можливості, які ми ретельно перевірили.

Наприклад, ви знаєте, що завдяки страхуванню життя можете отримувати в середньому 12 % річних?

Вигадки й ілюзії

У наступному розділі я пропоную вам скласти три фінансові плани, але планування майбутнього — непроста річ. Майбутнє, яким ми його собі уявляємо, ніколи не настане. Щось завжди стається не так, як ми думаємо. Часто — абсолютно інакше, інколи — лише трохи. Часом гірше, часом краще, але завжди по-іншому. Усе наше уявлення про майбутнє — вигадка. І наші уявлення про власне майбутнє ніколи не здійсняться на 100%

Отож усе, що ми кажемо про своє майбутнє, — вигадка або ілюзія. Ми не здатні передбачити його. Власне, ми можемо піддати сумніву будь-які плани. Чи взагалі є сенс планувати, якщо ми не знаємо, що принесе нам завтра?

Відповідь — ні. Навпаки: нам необхідно планувати в будь-якому випадку. Адже все, що ми думаємо й говоримо, має властивість справджуватися. Вигадки й ілюзії, які ми розповідаємо самі собі про наше майбутнє, здебільшого й стають ним.

Формування майбутнього

Існує правило: усе завжди заплановано. Якщо не плануєте ви, хтось зробить це за вас. Або ви створюєте ескіз свого життя, або інша людина чинить це замість вас. Хто слідує власному плану, розпочинає формування свого майбутнього. Така людина втілює мрії крок за кроком.

Ми не можемо передбачити майбутнє, але здатні його сформувати. Тут беруть участь уже не лише позитивні думки й слова, а й рівною мірою негативні. Песимістичні думки також мають тенденцію справджуватися. Безліч людей переконує себе, що в їхньому житті станеться багато негативного. Проблема в тому, що ці думки можуть справдитися.

Поговоріть якось із дуже нещасливими людьми, які не здобувають успіхів і не переживають здійснення мрій. Часто це люди, які створюють жахливий сценарій свого майбутнього. Вони кажуть: «Я ніколи не стану заможним»; «Фінансова свобода — лише вигадка для мене»; «Моє майбутнє виглядає дуже похмурим».

Усе це — теж вигадки й ілюзії, несправжні сценарії, але фантазії, набуваючи сили, стають реальністю.

Щоб підтвердити свої думки, ці люди розмовляють з іншими, які теж передбачають собі негативне майбутнє. Песимісти притягують одне одного.

Хто постійно пророчить собі похмуре майбутнє, той, зрештою, і житиме в такому. І тоді він скаже: «Я мав рацію. Усі оптимісти перебувають далеко від реальності».

Насправді ж така людина не влучно передбачила своє майбутнє, а власноруч створила його.

Чудова можливість

Із цього випливає чудова можливість: усе, що ми говоримо про майбутнє, є, з одного боку, вигадкою й ілюзією. З іншого ж боку, воно має тенденцію здійснюватися. Це стосується як негативних уявлень, так і прекрасних мрій. Чому ж ми не уявляємо ситуації, які нам подобаються? Чому не обираємо такий варіант майбутнього, в якому б охоче жили? Чому з безлічі варіантів ми повинні знайти такий, який нам не підходить для життя?

Цю правду виразно підкреслюють зустрічі випускників. Нещодавно я був на святкуванні з нагоди 20-річчя випуску зі школи. Я знову побачив старих друзів і товаришів і пригадав, що вони колись, багато років тому, казали. Наприклад, був один знайомий, що часто говорив про своє прагнення коли-небудь розбагатіти. Він зображав своє блискуче майбутнє в світлих тонах. Було цікаво побачити: він став дуже заможним.

Інший казав: «Я хотів би коли-небудь володіти підприємством роздрібної торгівлі, але в мене завжди будуть проблеми з числами». Ще в школі він продавав ковбаски й солодощі. Врешті-решт йому дозволили облаштувати невелику палатку в шкільній майстерні. На зустрічі нашого класу він сказав: «Я мав успішну справу, але оскільки в мене були складнощі з числами, партнер мене обдурив».

Обидва розповідали абсолютно протилежні вигадки про своє майбутнє, обоє не могли передбачити насправді, що принесе їм завтра, — проте обидві вигадки стали реальністю.

А якщо я дійсно вірю в негативне майбутнє?

Це питання, наскільки я пригадую, знайоме всім. Наприклад, деякі учасники кажуть мені перед семінаром: «Мене просто охоплює думка про негативні ситуації. Я знаю, що це нерозумно, та нічим не можу собі зарадити».

Насправді ж це серйозна проблема. Щодо цього мені хочеться сказати дві речі. По-перше, колись у мене самого була така проблема. Наприкінці я коротко опишу, як мій наставник допоміг мені впоратися з нею. Детальний опис процесу вийшов би за рамки цієї книги. По-друге, я розробив семінар, завдання якого полягають переважно у вирішенні схожих питань. Більше інформації ви знайдете в наступних розділах.

Наші слова в лиху годину

Які слова ви промовляєте самі до себе в годину негоди? Яку небилицю розповідаєте собі й іншим? Який сценарій з’являється перед вашими очима?

У 26 років я опинився без грошей. Моя ситуація була дійсно поганою. Мама казала: «Бачиш, усе випливає з того, що ти не завершив свого навчання й не обрав пристойної професії».

Тоді я був схильним до меланхолії і туги. Я полюбляв залізти на ліжко й спати, спати… Тоді в мене не було й частки сили, яку маю сьогодні, — сили, яка з’являється лише в складних ситуаціях.

Проте я не хотів допустити, щоб застереження моєї матері стали правдою, отож сказав: «Одного дня я стану справді заможним, можемо побитися об заклад. І коли-небудь ти пишатимешся мною. Я обіцяю».

Переді мною постала дилема. Я щойно пообіцяв матері, що стану заможним. Крім того, я вже склав із своїм наставником кілька фінансових планів (схожі зможете зробити й ви, прочитавши наступний розділ). Також я пообіцяв своєму ментору напружитися й не здаватися. Своїм друзям і нечисленним співробітникам я також поклявся стати успішним. Я не хотів порушити обіцянки, інакше мене б сповнили ще більші сумніви.

Легко бути позитивним щодо майбутнього, якщо все гаразд. Та як бути в похмурі моменти? У ті часи мені з моїм наставником довелося пережити багато справді складних ситуацій. У нього була звичка казати: «Настав час поставити перед собою ще більшу мету», — на що я заперечував: «Це справді нереально».

На це мій наставник відповідав: «Усе, що ви розповідаєте собі й іншим про власне майбутнє — вигадка, тому краще за все розказувати прекрасну небилицю. Коли ж вигадка стане реальністю, ви житимете в мрії, а не в нічному кошмарі».

Час від часу він запитував мене мимохіть: «Якою є ваша фантазія про майбутнє?». Негативні сценарії він не приймав, тому я розповідав про неймовірне майбутнє, в яке часом і сам не хотів повірити. Я ділився з ним і своїм сумнівом.

Він відповідав: «Сумніви — це нормально. У цьому випадку йдеться лише про наше негативне уявлення майбутнього. Важливими є дві речі: по-перше, ви не повинні розповідати про свій сумнів нікому, окрім мене, а по-друге, телефонуйте негайно, коли ці сумніви виникають, — тоді ми можемо відразу переключитися на позитивні фантазії».

Я це зробив. З часом мої сумніви слабшали, а позитивні фантазії ставали все сильнішими. Тому ще раз нагадую свою пораду з першої частини книги: оточуйте себе позитивними людьми, особистостями, які хочуть чути від вас прекрасні мрії, а не жахіття.

Хто боїться чорного чоловіка…

Ви також грали в гру «Хто боїться чорного чоловіка» в дитинстві? Я довго відчував страх перед цим чорним чоловічком. Я зазирав під ліжко та в шафу. Поготів мені не хотілося спускатися в підвал із настанням темряви.

Багато людей ще довго боїться цього чорного чоловічка — вже після того, як вони виросли. Тепер їхнім «чорним чоловіком» став злий шеф, податковий службовець, конкурент… Отож вони лягають спати й змальовують жахливі ситуації в темних тонах. Нічні жахіття.

Результати для багатьох такі самі, як у випадку дитячої гри: «Коли він приходить, ми тікаємо». Хто тікає від майбутнього, той біжить не лише від невдач, але й від удачі. отже, вони тікають від майбутнього, якого дійсно заслуговують. Втеча перетворюється на план — задум, який займає місце корисних оптимістичних фінансових планів.

Згадайте про дві протилежні сутності, що дрімають всередині кожного з нас. Перша із них має голос фінансового невдахи, інша — фінансово обізнаної особистості. Одна сутність бачить нічні жахіття, інша — величне майбутнє. Обидві розповідають небилиці, та всі мрії мають тенденцію збуватися.

Слідуйте голосу, що розповідає про фантастичне майбутнє. Не прислухайтеся до сумнівів і негативних історій. Слухайте про прекрасні мрії. Оберіть вигадку, що коли-небудь має стати реальністю, і сплануйте її вже за допомогою наступного розділу.

Якщо слідуватимете цьому плану крок за кроком, ваші мрії стануть реальністю.

Ключові ідеї розділу

• Навчіться розрізняти інвестиції, спекуляції та зобов’язання.

• Інвестор отримує дохід коли купує, а не коли продає.

• Не погоджуйтеся на зобов’язання занадто рано. Перш ніж купити особняк, вам слід заощадити певну суму.

• Ваш особняк не належить до інвестиційного майна — це предмет розкоші.

• Інвестор заробляє гроші, спекулянт може їх виграти.

• Майнові вклади є вигіднішими, ніж грошові.

• Якщо хочете досягнути фінансової незалежності, то повинні наважуватися на ризик.

• Розподіляйте: інвестуйте частину коштів у грошові вклади, іншу — у майнові.

• Інвестори повинні бути готовими до постійного навчання й значної затрати часу.

• Прийміть рішення: вам досить досягнути фінансової безпеки за 15–25 років чи хочете йти швидшим шляхом? Вам достатньо стати спекулянтом чи прагнете працювати й інвестором?

• Ми не можемо передбачити майбутнє, але здатні його сформувати.

• Слідуйте голосу, що передбачає фантастичне майбутнє. Мрії мають властивість здійснюватися.

Перший план: фінансовий захист

Мабуть, ви вже багато чули про правильну постановку цілей, та чи задумувалися про те, щоб застосувати цю силу до ваших фінансів?

Будь ласка, дайте відповідь на питання. Припустимо, ваші джерела доходу раптово вичерпалися, а ніхто з боржників більше не платить; ваша фірма збанкрутувала, вас звільнили або ви захворіли. Як довго ви б змогли жити й оплачувати рахунки?

Саме про це йдеться у випадку фінансового захисту: ви, незважаючи на появу несподіваних обставин, можете й далі жити добре, бо володієте резервами. Доктор Мерфі стверджував: «Багато чого з того, що може не вдатися, невдачею і закінчується».

Для початку слід встановити, скільки грошей вам потрібно на місяць у випадку крайньої необхідності. Будь ласка, запишіть усі свої стабільні витрати, які необхідно сплачувати навіть у випадку хвороби.

Якщо ви найманий працівник, заповніть лише частину «приватні витрати». Якщо ж підприємець, заповніть також частину, яка стосується «ділових витрат».

Приватні:

Іпотека/оренда:___________ €

Їжа/господарчі витрати:___________ €

Автомобіль: ___________ €

Страхування: ___________ €

Передоплата податків: ___________ €

Аліменти: ___________ €

Телефон:___________ €

Кредити: ___________ €

Інше: ___________ €

___________ €

Місячна сума:___________ €

Ділові витрати:

Іпотека/оренда:___________ €

Офісні витрати:___________ €

Зарплати: ___________ €

Телефон:___________ €

Ваш заступник:___________ €

Кредити: ___________ €

Інше:___________ €

___________ €

Місячна сума:___________ €

Отож яким є щомісячний дохід, необхідний для вашого фінансового захисту?

Приватні витрати: ___________ €

Ділові витрати: ___________ €

Як довго ви потребуєте фінансового захисту?

Від вашої потреби в безпеці та оптимізму залежить, протягом якого часу вам буде необхідний фінансовий захист.

Припустимо, ви захворіли й втратили робоче місце. Скільки місяців пройде до того часу, коли ви знову будете здорові й знайдете нову роботу, яка ще й приноситиме задоволення? Щоб почуватися захищеними, більшість людей потребує резерву на шість-дванадцять місяців.

Як гадаєте, скільки часу вам необхідно, щоб почати знову отримувати дохід?

___________ місяців.

Тепер візьміть дохід, необхідний для фінансового захисту, і помножте його на кількість місяців, упродовж яких ви потребуватимете цього захисту.

__________ € × ____________ місяців = ______________ €

Число, яке ви щойно записали, є абсолютним мінімумом, необхідним для захисту. Ви зобов’язані перед самими собою, своїм здоров’ям та емоційним станом володіти цієї сумою. Також це ваш обов’язок перед родиною.

Лише якщо володієте вищезгаданою сумою, можете виділити час, щоб у спокої шукати нову діяльність, яка б вас задовольнила. Тільки тоді у вас є можливість спокійно поїхати на відпочинок. Навіть якщо нічого не відбувається, лише завдяки цьому резерву ви відчуваєте себе захищеними, а захищеності потребує кожна людина. Байдуже, наскільки міцні ваші нерви, — у сильній позиції зможете діяти ефективніше. Фінансовий захист і є сильною позицією.

Ніхто не захищений від випадковостей, нещасних випадків чи ударів долі, але кожен може потурбуватися, щоб зустріти їх гідно. Як це негідно — коли до випадкових ударів долі додається ще й нестача фінансів. Коли через фінансові проблеми вам доводиться йти на компроміси.

Фінансовий захист для вашої фірми

80 % усіх новостворених фірм Німеччини зазнають невдачі протягом перших п’яти років. Чотири з п’яти. Основна причина — нестача капіталу.

Наступною такою ж важливою причиною є низька платіжна дисципліна клієнтів, як зазначили дві третини опитаних власників фірм. Відповідно, найбільшими проблемами є списання боргів і затримка платежів.

Тому ви потребуєте фінансового захисту не лише для себе, але й для власної фірми. Подумайте, якщо ваша фірма раптово перестане отримувати гроші, як довго потребуватимете фінансового захисту? Деякі з ваших клієнтів платять із запізненням, інші ж лише після настійних нагадувань вашого адвоката. Часом клієнти віддають гроші тільки за рішенням судового процесу, за який вам доводиться заплатити наперед. Інколи ви програєте процес через несподівані обставини, іноді виграєте, та все ж доводиться взяти на себе витрати, адже з супротивника через неплатоспроможність навіть нема що стягнути.

Отже, створіть фінансовий захист для своєї фірми й не рухайте його ніколи.

Але я таки хочу інвестувати…

Мабуть, ваша підприємницька душа болітиме, якщо ви, особливо на етапі створення й росту фірми, не зможете використати всі гроші для її розширення. Та подумайте про несподівані обставини. Не складайте розрахунку, забувши про слова доктора Мерфі. Інвестувати — це добре. Але інвестувати у правильний час — ще краще.

Наша економіка розвивається циклічно. Після підйому наступить спад. Припустимо, ви бачите перед собою ущелину. Можливо, ваше підприємство буде поховане в цій ущелині. Однак, можливо, саме в цій ущелині є досить готівки, щоб використати свої шанси. Шанси для інвестицій ніколи не бувають такими великими, як в часи найтяжчих спадів, але лише у випадку, якщо у вас є готівка. Нам би знадобилися тисячі книжок, щоб перелічити всі фірми, яким довелося закритися, бо в них не було фінансового захисту, і щоб перерахувати всі фірми, які в кризові часи перетворилися на гігантів завдяки готівці.

Тому ви зобов’язані створити собі фінансовий захист, особливо якщо у ваших грудях б’ється серце справжнього підприємця. Якщо вкладати правильно, зростання неймовірно швидке. А в кризові часи гроші захищають від банкрутства й створюють певні фінансові можливості.

Скільки часу вам потрібно, щоб досягнути фінансового захисту?

Тут діє просте правило: чим менша мета, тим швидше її досягнете. Це не суперечить сказаному в Розділі 4. Там я мав на увазі довгострокові цілі. Чим більшими вони є, тим реальніше їх досягнути.

Фінансовий захист — ближня мета. Саме він має стати вашою наступною ціллю. Метою, яку маєте досягти якомога швидше (якщо ще цього не зробили).

Існує три причини, які засвідчують переваги невеликої першої мети. Для прикладу розгляньмо ситуацію:

Пол Прассер заробляє 2500 € чистими, з яких потребує 2375 €, отож щомісячно може заощаджувати лише 125 €. Щоб почуватися захищеним, він охоче б створив фінансовий захист на 10 місяців. Для цього йому потрібна сума в 23 750 €. Щоб досягнути цієї суми з щомісячними заощадженнями в 125 €, йому знадобиться 15 років і 10 місяців (без відсотків). Оскільки у випадку фінансового захисту йдеться лише про досягнення мінімальної мети, Прассер швидко втрачає ентузіазм і здається. А доктор Мерфі вже підстерігає за рогом.

Гайді Гамстер також заробляє 2500 € щомісяця й прагне фінансового захисту. Але для життя їй достатньо 1750 € на місяць. Отже, її мета є меншою. Їй потрібно лише 17 500 €. По-друге, вона більше заощаджує й швидше досягає маленької мети: їй це вдалося всього за два роки!

Отож трьома причинами, чому невелика перша мета — краща, є:

1. Якщо перша мета є меншою, ви досягнете її швидше.

2. Якщо задовольняєтеся меншим, зможете більше заощаджувати й швидше здобудете фінансовий захист.

3. Ви не здаєтеся, адже мета настільки близько, що практично можете торкнутися її.

Бюджетний план

Я не великий прихильник строгих бюджетних планів, але кожна людина повинна час від часу цим займатися. По-перше, щоб усвідомити, скільки грошей витрачає щомісяця насправді, а по-друге, щоб побачити, на що їх віддає. Доки ви ще не досягнули фінансового захисту, мусите обдумати свій бюджет.

Якщо сумлінно зробите це, то будете вражені. Далі ви знайдете зразок бюджетного плану. Для початку перелічіть усі доходи й витрати. Лише перелічення, звісно, недостатньо для створення плану, та за допомогою цього ви отримаєте цінне уявлення про свою фінансову ситуацію. Крім того, ви побачите, що в певних графах опиняється занадто багато грошей: податки, авто й телефон.

Бюджетний план, звісно, виходить далеко за межі звичайного перелічення. Планування починається лише після того, як ви перечислили всі витрати. Існує дві можливості:

1. Запишіть навпроти кожної позиції, скільки хочете на неї витрачати насправді. Не думайте, наскільки це реалістично та як сильно вам доведеться себе обмежувати. План часто самостійно знаходить шляхи втілення, навіть якщо спочатку здавався неможливим.

2. Спочатку занотуйте, яку максимальну суму прагнете витрачати щомісяця, і подивіться, які позиції слід обмежити, щоб не перетнути цю межу.

Що робити, якщо планування бюджету не належить до ваших сильних сторін?

Плануйте вже

Тепер ви знаєте, який капітал необхідний для вашого фінансового захисту. Крім того, знаєте, де його отримати. Сподіваюся, ви готові скласти бюджетний план для досягнення вашої першої фінансової мети.

Отож вам потрібен план. Вирішіть уже, скільки коштів потрібно заощаджувати для створення достатнього фінансового захисту:

Я хочу заощаджувати _________ € щомісяця.

Отже, я досягну фінансового захисту до _________

Основні поради

Створіть собі фінансовий захист так швидко, як це можливо.

• Не може бути, щоб людина не досягнула цієї мінімальної мети.

• Ви зобов’язані зробити це перед самими собою, своїм здоров’ям, своєю сім’єю та почуттям упевненості в собі.

• Однаково, що станеться, адже ви — фінансово захищені.

• Зберігайте ці гроші в безпеці та швидкому доступі.

• У такий спосіб ви закладаєте підвалини свого добробуту.

• Завдяки цьому нарешті досягнете мінімального рівня справжньої свободи.

Або більше заробляти, або менше витрачати

Ви хотіли б більше заробляти, чи менше витрачати? По суті, у вас є ці дві та ще одна можливість. Бенджамін Франклін дуже влучно це висловив:

«Існують два шляхи до щастя: зменшувати наші бажання або збільшувати наші кошти. І те, й інше веде до мети — результат той самий. І кожен повинен вирішувати за себе та розвивати звичку, яка здається йому найлегшою.

Якщо ти хворий або бідний, байдуже, наскільки важко зменшити твої бажання, збільшити кошти — набагато складніше.

Якщо ти активний і заможний або молодий, здоровий і сильний, збільшити кошти, напевне, легше, аніж зменшити бажання. Та якщо ти мудрий, то робитимеш і те, й інше одночасно — молодий чи старий, багатий чи бідний, хворий чи здоровий; а якщо ти дуже мудрий, то чинитимеш так, що принесеш користь суспільству».

Отож робіть те, що вам вдається найкраще, а ще ліпше — і те, й інше, принаймні до того часу, поки не досягнули фінансового захисту. Тоді ви пройдете 50 % шляху. Те, що слідуватиме далі — відносно просте. Початок — це завжди складно. Ви мусите змінити свої переконання та звички. Легке спочатку здається важким, а складне потім стає легким. Заощаджувати — нескладно, та оскільки для вас це щось зовсім нове, принаймні спочатку цей процес буде доволі незвичним.

Розумна інвестиція ваших заощаджень — це вже трохи важче, але і це вдасться легко, адже ви використовуватимете види інвестицій, які полегшать процес, і тому, що матимете розумних консультантів, досвідченіших знайомих й корисні звички.

Що робити з капіталом для фінансового захисту?

Вам потрібен план, філософія для поводження з вашим капіталом. Остаточну інвестиційну філософію ви визначите в кінці цього розділу, після того як складете два фінансові плани.

Розгляньмо кілька основних міркувань. Згадайте про те, що ми говорили про борги в Розділі 6. Вам потрібна сума близько 25 000 €, про яку ніхто не знає. Крім того, ця сума повинна бути легкодоступною, принаймні частково.

Наприклад, частину свого капіталу для фінансового захисту можете покласти в банківський сейф. Іншу частину можете вкласти так, щоб вона була швидкодоступною.

У будь-якому разі, ви повинні інвестувати ці гроші дуже безпечно. Якщо йдете на малий ризик, то й прибуток отримаєте помірний. Та тут ідеться насамперед про захищеність, тому вам не слід торкати цих грошей — лише у випадку крайньої необхідності. Тут не місце для спекуляцій.

Інвестиції спрямовані на отримання щорічних відсотків. Спекуляції ж, навпаки, мають іншу природу. Тут ви щось купуєте, щоб потім вигідно продати, та протягом проміжного етапу не отримуєте ніякого доходу від спекуляцій, відповідно, приватний будинок чи дорогий годинник — не інвестиція, а спекуляція.

Історія «Coca-Cola»

Раніше неможливість повернути кредит вважалася злочином. У древньому Вавилоні за це могли продати як раба, а потім посадити в так звану боргову вежу.

Та й сьогодні ми бачимо знову й знову, як життя карає тих, хто не має фінансового захисту. Це чітко видно на прикладі історії виникнення «Coca-Cola».

Доктор Джон Стіт Пембертон створив екзотичну суміш із цукру, води, листів коки, горіхів і кофеїну. Він стверджував, що цей напій зможе вилікувати всі нервові хвороби, а також головний біль, істерію та меланхолію. Крім того, він призводив до особливо піднесеного настрою покупців.

Протягом першого року під час спроб продажу доктор Пембертон витратив 73,96 долара на рекламу. Товар він продав, однак, лише на 50 доларів. Це співвідношення не особливо покращилося за наступних п’ять років. Через нестачу капіталу доктор Пембертон здався й продав рецепт за 2300 доларів аптекареві з Атланти.

Аптекар Кандлер мав достатньо грошей, щоб розсудливо просувати збут. Уже за одинадцять років він продав фірму «Coca-Cola» та рецепт за 25 мільйонів доларів Ернесту Вудруффу. Вудруфф був банкіром і перетворив фірму на акціонерне товариство. Уже за перший рік він продав акцій на 40 мільйонів доларів, отож швидко повернув витрати за купівлю фірми й додатково отримав непоганий прибуток в 15 мільйонів доларів.

З 1929 до 1937 року тривала величезна світова економічна криза. Незважаючи на це, були деякі люди, які інвестували капітал і тоді. Хто 1932 року купив акції «Coca-Cola» за 20 доларів, зміг продати їх за 160 доларів 1937 року. У той час, коли всі говорили про кінець світу, були люди, які за п’ять років помножили вкладені кошти у вісім разів!

Що ж створило різницю? Володіння грошима! Отже, не дозволяйте більше грошам витікати крізь пальці. Утримуйте міцно принаймні частину. Це щедро винагородить вас у всіх аспектах — не лише фінансовому. Мабуть, вам видасться складним негайно почати створювати свій фінансовий захист. Повірте мені, не мати його — набагато складніше в усіх планах.

Разом зі створенням фінансового захисту ви створите передумову для досягнення великих фінансових цілей. Якщо вам, наприклад, потрібно 75 000 € для фінансового захисту й ви вкладете цю суму на 20 років під 15 % річних, то отримаєте приблизно 1 200 000 €. Раніше ми побачили, що таких відсоткових ставок дійсно можна досягнути.

Якщо впродовж цих 20 років додатково заощаджуватимете 750 € на місяць і вкладатимете їх під 12 % річних, то отримаєте ще 650 000 €. Загалом матимете 1,85 мільйона € — доволі привабливу суму.

Питання полягає лише в тому, чи вам цього достатньо. Ви дійсно зможете втілити свої мрії з цим капіталом? Що означає фінансова незалежність для вас, і скільки грошей для цього потрібно? Перед тим, як розібрати це питання, слід створити вашу фінансову безпеку.

Другий план: фінансова безпека

У вашої першої мети, фінансового захисту, є багато переваг: ви можете гідно пережити кризу, маєте відчуття захищеності, готові до всіх несподіванок. Та у фінансового захисту є один суттєвий недолік: у випадку необхідності вам доведеться витратити всі гроші. І хоча переборете кризову ситуацію, вашому капіталу кінець. Насправді впевненими ви будете лише тоді, коли накопичите достатньо капіталу, щоб жити на відсотки. Будь ласка, перелічіть ще раз позиції, за які вам обов’язково необхідно платити. Тут не йдеться про те, що маєте зробити величезний стрибок уперед. Пізніше ми складемо план досягнення фінансової свободи для ваших мрій. Зараз же ми лиш створюємо безпечну ситуацію. Що б не сталося, ви зможете жити, не задумуючись, звідки взяти гроші. Ви вже володітимете грошовою машиною. Ви вже виростите гуску, яка нестиме золоті яйця.

Отож перелічіть усі необхідні місячні витрати:

1. Іпотека/оренда: ____________€

2. Їжа/домашнє господарство: ____________€

3. Автомобіль: ____________€

4. Страхування: ____________€

5. Податки: ____________€

6. Виплата аліментів: ____________€

7. Телефон: ____________€

8. Кредити: ____________€

9. Інше: ____________€

10. Заощадження (відпустка, великі придбання) ____________€

11. Підвищення кваліфікації: ____________€

12. Пожертви й допомога нужденним: ____________€

Місячна сума: ____________€

Скільки капіталу вам потрібно?

Ви щойно встановили мінімальну суму, необхідну щомісяця для більш-менш задовільного життя.

Отож ви знаєте, наскільки великими мають бути золоті яйця, що їх потребуєте кожного місяця. Отже, дуже легко визначити й необхідний розмір золотої гуски.

Інакше кажучи: вам необхідно мати достатньо капіталу, який, розумно інвестований, щомісячно приноситиме достатньо відсотків, аби ви змогли покрити витрати на вищезгадані позиції. Питання лише в тому, під які відсотки вкладати цю суму. Будьмо дуже обережними й інвестуємо під «лише» 8 %. Врешті-решт тут ідеться про безпеку. Формула є дуже простою:

Необхідна місячна сума × 150 = розмір капіталу

Приклад. Припустимо, Гайді Гамстер потрібно 2000 €, щоб сплатити всі місячні витрати. Вона рахує за формулою:

2000 € × 150 = 300 000 €

Відповідно, Гайді Гамстер потрібно 300 000 €, щоб щомісяця мати ті 2000 €, які їй необхідні. Вона не має більше торкатися своєї гуски. Ці 300 000 € виробляють золоті яйця, якщо вона не бере жодного євро з цієї суми.

За допомогою цього вона цілком може сплачувати всі свої рахунки, та ще й відкладати трохи грошей на різноманітні придбання й відпустку. Отже, із 300 000 € вона досягнула фінансової безпеки, може жити зі свого капіталу й теоретично не змушена більше працювати.

Будь ласка, тепер підрахуйте суму, необхідну для досягнення вашої фінансової безпеки.

Місячна сума ________ × 150 = _______€

Подумайте на хвильку, що б Ви змогли робити, якби вже мали такий капітал. Я хочу Вам допомогти, щоб полегшити пошук відповіді на це питання.

Уявіть собі, що вам залишилося жити лише шість місяців. Що б ви тоді хотіли зробити? Які б місця захотіли відвідати, із якими людьми побути разом і які речі створити, що б жили ще довго після вас?

Імовірно, ви житимете набагато довше, аніж шість місяців, але однаково не зможете жити вічно. Що утримує вас від того, щоб робити справді важливі для вас речі, як не гроші? Бачите, як небезпечно не приділяти грошам тієї уваги, на яку вони заслуговують? Ви зобов’язані перед самими собою жити щасливо.

Сума, яку ви щойно записали, не на жарт змінить ваше життя. Поставте собі запитання: наскільки ці гроші вплинуть на ваш звичний розпорядок дня? Ви й далі продовжуватимете роботу, яку виконуєте зараз?

Якось Франциск Ассізький косив траву, коли інший монах спитав його: «Якщо б ти помер за годину, що би ти зробив?». Франциск Ассізький відповів: «Продовжив би косити». Це все, що він сказав. Продовжував би косити, адже найбільшу радість йому приносило саме те, що він робив. Зауважте, він не сказав: «косити швидше» чи «докосити», а лише «продовжувати косити».

Якщо ви задля фінансової безпеки не обрали захищеність замкових стін, то необхідно серйозно задуматись про якнайшвидше створення необхідного капіталу.

Ви зобов’язані здобути добробут

За сім років ви або взагалі не зміните свою фінансову ситуацію, або принаймні частково створите фінансову безпеку. За сім років розпочнеться майбутнє, яке готуєте вже сьогодні.

Основна причина того, чому люди не роблять саме те, що приносить їм справжнє задоволення, — нестача грошей. Шкода, адже це марнування енергії. Сумно, оскільки ми особливо вправні лише тоді, коли робимо те, що справді любимо. Хто ніколи довгий час не працював над проектом, який би сповнював його радістю й здавався змістовним, той не знає насправді, скільки потенціалу ховається в ньому.

Знову й знову люди не роблять вирішального кроку через гроші й не присвячують себе завданням, які приносять їм задоволення.

Основні поради

Створіть фінансову безпеку так швидко, як це можливо.

• Доки ви не досягнули фінансової безпеки, інвестуйте всі доступні гроші, щоб це зробити.

• Коли матимете фінансову безпеку, вам не слід витрачати капітал.

• Ви зможете жити так, як хочете, робити те, що до вподоби, та ще й сплачувати всі рахунки.

• Ви нарешті зможете присвятити себе речам, які приносять радість і відповідають вашим талантам.

• Перейміть засаду віри В. Клемента Стона: «Людина, яка не вміє заощаджувати, не заслуговує на те, щоб вважатися розумною й розсудливою».

• Ви маєте дві можливості:

1. Дозволяєте часу працювати на вас і спокійно досягаєте мети за 20 років.

2. Знову й знову опрацьовуєте Розділ 7 і неодноразово подвоюєте свій дохід. Тоді досягнете мети за сім років.

Наступна таблиця дозволяє побачити, скільки капіталу потрібно при ставці у 8 % річних (0,67 місячних), щоб покрити ваші щомісячні витрати. Та всі ці числа ґрунтуються на гіпотезі, що ви почнете заощаджувати вчасно.

Із Розділу 5 ви вже знаєте, що існують стратегії для професіоналів й аматорів. Аматорські стратегії розраховані лише на короткострокове щастя. Професіональні же — на довгостроковий успіх. Адже ви вже знаєте, що фінанси впливають і на інші сфери життя.

Аматори концентруються лише на «тепер» і забувають, що житимуть далі. Тому їм усе життя знову й знову доводиться боротися з тими самими проблемами, адже вони втратили можливість створити завдяки економії таку ситуацію, в якій більше не було б фінансових турбот.

Професіонали ж діють геть інакше. Вони живуть зараз, але готують своє майбутнє. Саме тому вони насамперед платять собі. Станьте й ви фінансовим професіоналом.

Оскільки ви вже дочитали до цього місця, то знаєте, що вибачень не існує. Лише ви відповідальні. У вас є повна влада над своїм життям. І ви можете змінити свої засади віри в будь-який час. Ви здатні перейняти нові погляди. А тепер перейдімо до ваших мрій.

Третій план: фінансова незалежність

Можливо, вашою найбільшою метою стане лиш досягнення фінансової безпеки. А може, ви хочете більшого, тобто бути справді вільними. У цьому випадку ми прагнемо застосувати той самий метод для створення плану досягнення фінансової свободи. Тут ітиметься про ваші мрії.

Ви знаєте, що більшість людей не досягає своїх мрій переважно лише тому, що вони не подумали, що для цього потрібно зробити? Вони не знають, скільки би коштували їхні мрії. І саме цим ми зараз займемося.

Більше не торкайте свій капітал

Передусім слід пояснити важливий принцип: ви ніколи більше не захочете зарізати свою гуску. Ви також не будете відрізати від неї маленькі шматочки. Ви ніколи більше не торкатиметеся свого капіталу. За допомогою золотих яєць ви здійсните всі свої мрії. Це значить, що ваші золоті яйця мають бути досить великими, щоб сплатити за них усіх.

Якщо ви, наприклад, прагнете придбати будинок, то можете, звісно, купити його за свій капітал, досягнувши фінансової свободи. Проте тоді ваш статок зменшиться, а цього ви точно не хочете. Тому всі великі придбання купуєте в кредит, який цілком можете дозволити собі сплатити завдяки щомісячним відсоткам від вашого капіталу.

Як вирахувати, скільки коштують ваші мрії

1. Спочатку перелічіть всі свої бажання. Не думайте про те, наскільки вони є реалістичними. Насамперед ми лише хочемо довідатися про ваші мрії і дізнатися, скільки б вони коштували.

2. Після того, як ви перелічили окремі позиції, напишіть поруч, скільки приблизно коштують ці придбання.

3. Не забувайте про те, що ви ніколи більше не захочете торкати своєї золотої гуски, тому всі великі придбання купуйте в кредит. Вирахуйте щомісячний кредитний внесок. Заради полегшення для нерухомості я пропоную використовувати дільник 120. Для інших, звичних придбань, — 50.

Ви хочете купити будинок за 1,3 мільйона. Тоді ділите цю суму на 120 і отримуєте місячний внесок у розмірі 10 833 € з урахуванням 4–6-відсоткової ставки.

Крім того, ви хочете стати власником яхти вартістю 240 000 €. Цю суму ділите на 50 — й отримуєте щомісячний внесок у розмірі 4800 € за погашення кредиту впродовж п’яти років.

Припустимо, ви охоче подорожуєте й хочете щорічно проводити кілька поїздок із загальною вартістю 35 000 €. Тоді ділите ці 35 000 € на 12 і зараховуєте 2916 € до суми, яку мусите відкладати щомісяця, аби реалізувати ці поїздки.

4. Перелічіть усі поточні витрати, що залишаться у вас, коли станете фінансово вільними. Їх ви також прагнете оплачувати з відсотків від капіталу. Орієнтуйтеся на витрати, які ви перелічили при плануванні свого фінансового захисту, та врахуйте, що при розкішнішому стилі життя видатки можуть значно зрости.

Отож перерахуйте все. Наприкінці підрахуйте, яким повинен бути щомісячний відсотковий дохід від капіталу, щоб ви могли за все це сплатити.

Щомісячні витрати на ваші мрії:___________ €

Тепер установіть свої поточні щомісячні витрати:

1.Їжа/домашнє господарство:___________ €

2. Службовці: ___________ €

3. Автомобіль: ___________ €

4. Страхування: ___________ €

5. Податки: ___________ €

6. Телефон:___________ €

7. Відпустка: ___________ €

8. Невеликі придбання:___________ €

9. Розваги: ___________ €

10. Подарунки: ___________ €

11. Підвищення кваліфікації: ___________ €

12. Волонтерство, пожертви й допомога нужденним: ___________ €

13.Інше: ___________ €

Поточні кошти загалом:___________ €

Щомісячні витрати на ваші мрії:___________ €

Щомісячні витрати для фінансової свободи: ___________ €

Тепер знаєте суму, необхідну для хорошого життя. Отож ви усвідомлюєте, наскільки великими повинні бути золоті яйця, щоб забезпечити стиль життя вашої мрії.

Тепер залишилося лише встановити розмір золотої гуски. Ви потребуєте достатньо капіталу, який, розумно інвестований, щомісячно приноситиме достатньо відсотків, щоб мати змогу сплатити за перераховані позиції. Знову візьмемо за основу 8-відсоткову річну ставку (тобто 0,67 % щомісяця). Суму, яку прагнете отримувати щомісяця, слід помножити на 150:

________€ × 150 = ______€.

Тепер ви знаєте, якого розміру повинен бути капітал, необхідний, щоб втілити всі ваші мрії. Отож слід подумати, як найвигідніше інвестувати кошти, аби досягнути своїх цілей.

Ваші інвестиційні стратегії

Тепер у вас є три різноманітні взаємопов’язані фінансові плани. Для кожного плану потрібна окрема інвестиційна стратегія.

Ніякого ризику для вашого фінансового захисту

Важливим критерієм є доступність. Ви повинні мати можливість отримати свої кошти у будь-який час, тому найкраще помістити гроші в сейф або готівковий грошовий фонд. Доки ви не досягнули фінансового захисту, не слід йти на ризик, тому вибирайте безпечні капіталовкладення. Та й у цьому випадку слід звернути увагу на розподіл ризику. Ніколи не інвестуйте всі гроші в одне єдине місце, навіть якщо «всі гроші» — лише 1000 €. Подумайте про те, що розподіл ризику завжди означає збільшення шансів на успіх. Не забувайте, що коли говоримо про фінансовий захист, то насамперед йдеться про безпеку. Вам слід врахувати низький відсоток доходу від капіталу й внести частину готівки на збереження в банківський сейф. Якщо ж все-таки хочете інвестувати в фонди, то пораджу вам план заощаджень.

40–40–20 для вашої фінансової безпеки

Щоб досягнути фінансової безпеки, слід розподіляти гроші трохи інакше. Хоча велика частина ваших коштів перебуває в безпечних вкладах, 40 % грошей можете інвестувати з помірним ризиком. Завдяки тому, що ви не використовуєте ці кошти впродовж тривалого часу, а також через ефект середньої вартості, ризик значно зменшиться. Решту 20 % можете інвестувати з високим рівнем ризику. Наприклад, у спекулятивні фонди, які займаються вкладами в ринки, що швидко розвиваються, або в певні країни, тобто всі спеціалізовані фонди. І тут ризик зменшиться, якщо кошти вкладені на достатньо тривалий час, а також завдяки ефекту середньої вартості. З іншого боку, ви матимете шанс отримати неймовірний прибуток.

Важливо не використовувати гроші, призначені для вашої фінансової безпеки, для дуже ризикованих або зовсім спекулятивних речей. Вам слід узагалі ніколи не використовувати ці гроші. Ви вкладаєте їх так, щоб ні в якому разі не зашкодити своїй безпеці.

50 % середнього і 50 % високого ризику для вашої фінансової незалежності

Досягнувши фінансової безпеки, візьміть частину грошей й інвестуйте її в досягнення фінансової свободи. Тут ви можете йти на значний ризик, адже шукаєте можливості капіталовкладення під значно більше, ніж 12 %, і навіть якщо втратите кошти одного чи іншого вкладу, то легко компенсуєте завдяки вкладу з високими прибутками. Також є багаті фонди, відомі своїми традиціями, що впродовж останніх років отримували в середньому значно більше, ніж 12 %. Увага: чим більшого зростання вартості прагнете отримати, тим більше ви повинні піклуватися про стан своїх вкладів.

І навіть якщо всі змовилися проти вас, то ви ризикуєте лише частиною капіталу, яку не потребуєте для фінансової безпеки.

Як підсумок, усе можна зобразити у вигляді трьох глечиків:

Примітка: завжди заповнюйте спочатку перший глечик, а потім другий. Щоб заповнити третій, використовуйте лише ту частину, що переливається з другого (гроші, не потрібні вам для фінансової безпеки). Отже, ви ніколи не ризикуєте фінансовою безпекою.

Якщо слідуєте цій інвестиційній філософії, нічого не може піти шкереберть.

Ви завжди перебуваєте в безпеці, однак маєте можливість досягнути усіх своїх мрій.

Рішення щодо мети — уже половина шляху

Хіба це складно — досягнути фінансової незалежності?

Я думаю, ви знаєте відповідь. Так, це складно, та набагато важче її не досягнути. Старатися зі всіх сил — це складно, але набагато важче повільно помирати. Жити на цьому світі й не знати, на що ми здатні, — погано, адже лише коли ми викладаємося на повну, то усвідомлюємо справжню вартість життя. Тільки тоді виконуємо нашу місію, а наше життя має зміст.

Я не стверджую, що це буде просто, але запевняю: у нас немає альтернативи, якщо хочемо жити повним життям.

У своїй книзі «Іоанн» Хайнц Кернер пише: «Кожен глибоко всередині себе відчуває здатність покинути болото й жити на сонці. Та страх перед сонцем, свободою, навіть власними можливостями змушує нас залишатися у звичному оточенні. Він змушує вважати сморід, знерухомленість, темряву й трясовину прийнятними. І тому з дня у день ми все глибше грузнемо в цьому болоті. Із кожним днем, проведеним у ньому, покинути його стає все важче. І кожен зайнятий тим, як найкраще позбутися смороду, як найлегше перенести слизьку й брудну трясовину і як найприємніше провести час поступового занурення в грузьку твань. Проте кожен, хто це усвідомлює, повинен взяти відповідальність за самого себе й шукати найкращі шляхи до сонця».

Задоволеність і комфорт — це те, що врешті-решт відрізняє й розділяє людей. Ми не повинні ставати жертвами задоволеності.

Кращий світ не з’явиться сам собою, якщо кожен лише мріятиме про нього. Тільки коли почнемо діяти в межах власних можливостей, станеться те, про що ми всі мріємо. Я не кажу, що слід намагатися й сподіватися, що що-небудь станеться, але стверджую, що ви повинні взяти на себе відповідальність за свої таланти й можливості та втілювати свої мрії у реальність.

Наше завдання — не говорити й мріяти про світ без боліт, а створити його. Нам потрібні цілісні особистості. Люди, які роблять те, що кажуть. Особистості, що здійснюють свої мрії.

Страх — поганий порадник

Ви знаєте, що утримує більшість людей від такого життя, про яке вони мріють? Страх. Боязнь помилитися. Страх зазнати невдачі, знеславити себе, розчарувати інших і себе самого, боязнь неправильного рішення.

Страх ні в якому разі не має стати вашим порадником, адже невдач не існує. Так, ви прочитали правильно: невдач не існує. Американська ведуча ток-шоу Опра Вінфрі висловлює це так: «Я не вірю в невдачі, адже якщо виконання чогось принесло задоволення, це нізащо не може бути невдачею».

Не існує невдач, є лише результати. Проводячи консультації, щонайменше в 70 % випадків я стикаюся зі страхом невдач як із найбільшим гальмом. При цьому без сумнівів можна стверджувати, що майже всі найбільші успіхи в світі виникли лише після початкових невдач.

Настав час змінити наше ставлення до невдач і помилок, оскільки через них незліченна кількість людей не наважується йти переможцями крізь життя.

Помилки — це добре

Ми повинні діяти, не боячись помилок. Ми маємо стати не такими людьми, що не припускають помилок, а тими, які не здаються.

Вотсона-старшого[17], засновника IBM, якось запитали, що потрібно робити в його підприємстві, як і в будь-якому іншому, щоб просунутися вгору. Він відповів: «Подвоюйте кількість своїх помилок».

Якщо вивчатимете історію найуспішніших людей, то завжди стикатиметеся з історією багатьох помилок. Як відомо, Томас Едісон винайшов електричну лампочку. Після того, як він провів приблизно 9000 невдалих спроб, друзі його запитали: «Ти справді хочеш зазнати невдачі в 10 000-й раз?». Едісон відповів: «Я не зазнав невдачі. Я лиш ознайомився зі способами, які не допоможуть створити електричну лампочку. Кожен експеримент наближує мене до відкриття».

Герд Мюллер увійшов в історію як чоловік, що забив більше голів у національній збірній, аніж будь-хто інший, та він був лідером і в іншій статистиці — не було нікого в національній збірній, хто би так часто промахувався.

Про тих, хто здається, пам’ятають як про невдах, завзяті ж залишаються в пам’яті як визначні особистості. Отже, ідеться не про те, щоб уникати помилок, а про те, щоб ніщо й ніхто не відмовив вас від свого шляху. Інші можуть затримати вас лише тимчасово, і тільки ви можете зупинити себе назавжди.

Ви дійсно хочете фінансової незалежності?

Щоб відповісти на це запитання, ми повинні розглянути шанси стати мільйонером. У Німеччині мільйонери розподіляються на такі категорії:

• 74 % підприємців

• 10 % топ-менеджерів (особливо на рівні керівництва)

• 10 % представників вільних професій (переважно лікарі, архітектори та адвокати)

• 5 % торговців

• 1 % інших

Отже, бачимо дві речі: по-перше, у вас навряд чи є шанс стати мільйонером, якщо не створите власну справу або як підприємець не будете обрані до керівництва.

І по-друге: якщо ви підприємець, то маєте найбільші шанси стати фінансово незалежними. Може бути багато ризиків і недоліків, що відмовлять вас від ідеї створення власного підприємства, але троє з чотирьох мільйонерів — підприємці.

Саме тому Пол Гетті, який свого часу був найзаможнішим чоловіком у світі, казав: «Існує лише один-єдиний шлях, не рахуючи кількох виключень, який дозволяє побудувати справжній статок, — заснувати власне підприємство».

Тут думки розходяться. Це дійсно більш необхідно, аніж трохи заощаджувати або інвестувати. Недостатньо йти в правильному напрямку — ви мусите робити велетенський стрибок у цей бік.

Тому ви не повинні дозволяти страху помилок і ризику змушувати вас вести мізерне існування. Адже насправді задоволеними ми є лише тоді, коли викладаємося на повну.

Хто нічого не робить, не припускає помилок

Мій останній наставник вважав: «Якщо ти постійно не робиш помилок, то це лише ознака того, що недостатньо ризикуєш і не викладаєшся на повну».

Наставники витискають із нас найкраще. Вони змушують іти на ризик. Вони кажуть нам речі на кшталт: хто нічим не ризикує, нічого не має і є ніким. Наставники зачіпають нас своїми словами, і ми повинні радіти, що нас ще можна зачепити. Адже це — ознака життєздатності.

Шлях до успіху лежить через помилки. Лише коли ми йдемо вперед, не боячись помилок, життя розкривається перед нами в усіх барвах. Тоді ми дізнаємося, що в нашому житті є дещо на кшталт збігу обставин. Усе, що ми пережили, має сенс. Увесь наш досвід і пережиті речі формують місію, яку ми повинні виконати. Усе має значення, ми лише повинні його дізнатися. Кожна помилка, яку припускаємо, допомагає нам. Кожна людина, із якою ми познайомилися в минулому, приводить нас до нових людей та інших можливостей. Розпізнавання взаємозв’язків — наше завдання. І це передбачає, що ми мусимо постійно навчатися й зростати, незважаючи на всі можливі страхи.

Винагорода за таку позицію перевершить усі ваші сподівання.

Основні поради

Прийміть нарешті рішення, що хочете жити у фінансовій свободі.

• Ви ніколи більше не будете задоволеними меншим, аніж найкраще.

• Ви розширюєте своє сприйняття можливостей.

• Ви граєте, щоби перемогти.

• Кожна дрібничка має для вас значення. Усе стає важливим.

• Ви живете за принципом, який полягає в тому, щоб стати кращою особистістю з усіх тих, ким можете бути.

• Ви не боїтеся робити помилки.

• Щоб стати дуже заможними, ви повинні створити власну справу.

Після того, як ви прийняли рішення, у наступному розділі я хочу показати, як убезпечити себе від «падіння». Ви побачите, що здатні створити оточення, яке допомагатиме й підтримуватиме вас.

Ключові ідеї розділу

• Одного можете очікувати завжди — неочікуваних обставин.

• Ви зобов’язані перед самими собою, своїм здоров’ям, емоційним станом та своєю родиною якнайшвидше здобути фінансовий захист.

• Фінансовий захист дає вам змогу зайняти сильну позицію.

• Ніхто не захищений від нещасних випадків чи ударів долі, але ви можете до них підготуватися й гідно зустріти їх.

• Поки ви ще не досягнули фінансового захисту, мусите обдумати свій бюджет.

• Онассіс казав: «Я б зробив усе так само, за винятком одного: раніше зайнявся б пошуком кращих порадників».

• Існує два шляхи до щастя: зменшувати наші бажання або збільшувати наші кошти. Якщо ти мудрий, то робитимеш одночасно обидві речі.

• Фінансово впевненими ви будете тоді, коли матимете достатньо капіталу, щоб його відсотки покривали всі щомісячні витрати.

• Ми дійсно вправні лише тоді, коли робимо те, що справді любимо.

• Ви повинні довгий час працювати над проектом, який сповнює радістю й здається вам змістовним, щоб довідатися, скільки потенціалу насправді ховається всередині вас.

• Станьте фінансовим професіоналом: живіть зараз і готуйте своє майбутнє.

• Щоб досягнути фінансового захисту, ви повинні вкладати гроші якомога безпечніше. Для фінансової безпеки шукайте безпечні вклади, які в довгостроковій перспективі приноситимуть вам у середньому 12 % річних. Щоб досягнути фінансової свободи, візьміть гроші, непотрібні для фінансової безпеки, та інвестуйте частину з середнім, а частину — із високим ризиком.

• Першим важливим кроком до фінансової свободи є прийняття свідомого рішення. Якщо ви зараз не вирішуєте, то вже прийняли рішення залишити все, як було.

• Хто записав свою ціль і вирішив досягнути її в будь-якому випадку, той пройшов уже половину шляху, адже:

1. цілі розширюють сприйняття можливостей;

2. цілі спрямовують вас до рішення;

3. цілі змушують нас грати, щоби перемогти;

4. усе стає важливим, якщо у вас є мета.

• Ми не повинні ставати жертвами задоволеності.

• Ми маємо стати не такими людьми, що не припускають помилок, а тими, які не здаються.

• Інші можуть затримати вас лиш тимчасово, тільки ви можете зупинити себе назавжди.

• Якщо ви постійно не робите помилок, то це лише ознака того, що недостатньо ризикуєте й не викладаєтеся на повну.

Нас формує наше оточення

Вам потрібне оточення, яке б раз у раз нагадувало про ваші добрі наміри. Ви вже здогадуєтеся, що це бажане оточення не обов’язково складатиметься з людей, які зараз перебувають поряд із вами.

Ви знаєте стару приказку: cкажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти. Ми схильні себе переоцінювати. Ми гадаємо, що достатньо сильні, щоб наші знайомі не впливали на нас, проте з раннього дитинства вчимося завдяки імітації. Найчастіше це відбувається несвідомо. Наші знайомі та друзі впливають на нас сильніше, ніж ми думаємо, не даючи нам усвідомити це.

Станьте якось на стіл. Попросіть когось, хто слабший за вас, стати перед столом і помірятися з вами силами: ви намагатиметеся затягнути іншу особу на стіл, поки та старатиметься стягнути вас донизу. Хто переможе?

Це закон фізики, що легше когось стягнути донизу, аніж підняти догори. Ви не зможете перемогти, адже іншому залишається лише чекати, поки ви тягнутимете його й повністю вичерпаєте свої сили.

Це все можна звести до простого знаменника: оточуючи себе біднішими, ніж ви самі, залишаєтеся на одному місці. Якщо ж перебуваєте серед багатших, то також стаєте заможнішими. Наше життя завжди приносить користь іншим людям. Ми служимо їм або прикладом, або застереженням. А що оберете ви?

Три групи, які вам особливо допоможуть

Вам необхідні приклади, люди, чий успіх зможете спостерігати, аналізувати та наслідувати. Ви бачите, що успішні люди завжди мали такий приклад. Техніку, яку вони застосовували для «копіювання» успіху, ми називаємо модель досконалості — термін, що походить зі спорту. Приклад для наслідування знайти легко. Погляньте, хто найкращий у вашій галузі. Забезпечте себе всією інформацією про цю особу, придбавши книжки або прочитавши газетні статті. Відшукайте її номер телефону та домовтеся про зустріч. Це легше, аніж ви, мабуть, гадаєте.

Вам потрібен принаймні один наставник або ментор. 99 % усіх надзвичайно успішних людей мали наставника. У цьому розділі я хочу описати, як ментор може змінити ваше життя. Мій останній наставник був мільярдером. Від такої людини за шість місяців можна навчитися більшого, ніж зазвичай отримуєте за десяток років. Значення наставників я вже вичерпно описав у Розділі 4. У цьому ж розділі ви довідаєтеся, як працюватимете з ним або він із вами.

Вам потрібне оточення, що складається з експертів. Людей, які б вели вас за собою. Особистостей, що розуміють концепцію відповідальності й досягнули високої майстерності у своїй галузі. Вам необхідна мережа експертів. Про це теж ідеться в цьому розділі.

Прислухайтеся лише до людей, успішніших за вас самих

Отож ваше оточення повинне складатися з наставника, а іще згодом — з прикладів для наслідування та мережі експертів. А що ж тоді з іншими людьми, які є навколо?

Я вважаю, що ви не повинні дозволяти людям, менш успішним, аніж ви, повпливати на вас. Інакше небезпека, що вас стримають від досягнення ваших цілей, була б занадто великою. Краще, що б не робили ці люди, ігнорувати все, аби не зашкодити вашим планам та ідеям.

Успішні люди дотримуються таких принципів:

• Люди, яким не вдалося зробити щось самостійно, не мають жодного права давати поради. А у вас немає абсолютно ніякої причини прислухатися до них.

• Легко бути успішним, оточуючи себе успішними людьми.

• Щоб стати багатим, для початку слід комфортно почуватися з багатством. Найпростіший спосіб досягнення цього — оточити себе успішними людьми.

• «Найкращий спосіб вимірити розум правителя — поглянути на людей, якими він себе оточує». (Ніколо Макіавеллі)

• Шукайте хороших порадників задовго до того, як вони знадобляться.

• Якщо вам абсолютно байдуже, що кажуть інші люди, то вас більше нічого не може стримати.

• Звертайтеся за порадою лише до людей, що є такими, якими ви прагнете стати.

Можливо, ви запитаєте себе, чи не занадто радикальні ці висловлювання? А як же родина та відповідальність за людей, які потребують допомоги?

Звісно, існують і такі люди, кому потрібна ваша допомога та вказівки. Зрозуміло, ви відповідальні за турботу про них та допомогу їм.

Якщо побачите протиріччя між концепцією допомоги та концепцією поводження з успішними людьми, то матимете рацію — таке протиріччя існує. Навіть у природі є такі протилежності: день і ніч, літо і зима, дощ і сонце. Проте все разом створює цілісність. Протилежності повинні бути не взаємовиключними, а взаємодоповнювати одна одну.

Поміркуйте: чим успішніше керуватимете своїм життям, тим більше зможете допомагати зрештою, не існує більшого задоволення, аніж ділитися здобутим успіхом та багатством із тими, хто має менше. Та не переплутайте ролі: якщо ви допомагаєте, то не повинні слухати порад від тих, кому надаєте допомогу.

Мій наставник — мільярдер

Я зробив творчу відпустку, що тривала більше року. Упродовж цього часу я присвячував себе питанням, на які мені бракувало годин під час щоденної рутини. Чим більше я заспокоювався, тим сильнішало прагнення знайти завдання, яке б сповнювало мене захопленням і пристрастю.

Зрештою, я зрозумів, що це завдання полягало в наближенні інших людей до теми грошей.

Тепер мені потрібно було знайти найкращу можливість поширювати свої знання найефективнішим чином. Іншими словами, я мусив зростати, щоб піднятися на вищий щабель, отож почав шукати собі наставника.

Участь у семінарах завжди була для мене хорошою можливістю познайомитись із вражаючими особистостями. Якось я відвідав захід у Лондоні, де з промовою виступав один американський мільярдер. Він заснував нафтову корпорацію, маючи менш ніж 1000 доларів власного капіталу, який лише за вісім років зріс до 800 мільйонів доларів.

В оточенні англійських підприємців він розповідав, як за допомогою інших людей та грошей інших людей можливо будь-яку ідею перетворити на більшу. Йому самому вдалося отримати кредит у понад мільярд доларів для своєї нафтової корпорації у той час, коли ціна за барель нафти знизилася з 40 до 8 доларів. З того часу він неодноразово втілював свою систему в найрізноманітніших галузях.

Слухаючи його промову, я вирішив зробити його своїм наставником. Під час обідньої перерви я пішов за ним, і мені вдалося домовитися про телефонну розмову. Коли я зателефонував у назначений час, мене з ним не з’єднали. Я знову й знову намагався із ним поговорити, та завжди відповідала лише його секретарка або дворецький. Лише за сьомим разом мені вдалося поспілкуватися з ним особисто. Він запросив мене на два дні до свого замку в Шотландії. Я мав прибути о 6 годині недільного вечора.

У замку мене спочатку прийняла його особиста секретарка й відвела в призначену мені кімнату. За дві години мене нарешті привітав і сам господар. У нього був поганий настрій, який він ніяким чином і не намагався приховати.

Замість щирого привітання я почув: «Чому я мушу витрачати свій недільний вечір на вас?».

Моїм першим імпульсом стало бажання відразу піти геть. Але ж я прийшов, маючи певний намір. Я прагнув учитися і спробував пояснити собі, чому цей чоловік так себе поводить. Судячи зі всього, він хотів мене випробувати. Мабуть, він прагнув дізнатися, скільки витривалості в мене є.

Мені ж дійсно потрібна була певна витривалість і дуже товста шкіра. Він ставив мені болючі питання й ображав упродовж кількох годин. Так він прагнув довідатися, чому я марнував своє життя кілька останніх років. Наприкінці він розповів дещо зі свого життя. Близько пів на третю ранку він раптово показав на мене пальцем і наказав: «Добре, Бодо, а тепер скажи мені двома словами, що ти для мене можеш зробити й чого конкретно від мене очікуєш. На це в тебе рівно десять хвилин. Добре, якщо ти мене переконаєш. Якщо ж ні, то можеш провести тут ніч, але на світанку, будь ласка, тихенько покинь мій замок».

Мені вдалося його переконати, і разом ми заснували фірму. Але якби раніше я точно не усвідомив, чого хочу досягнути, це точно б не вдалося. Я записав свою мету й уявляв її. Протягом наступних шести місяців я довідався про фінансових магнатів більше, ніж за все попереднє життя. Зрештою, наші шляхи розійшлися, бо я прагнув присвячувати себе лише своєму завданню.

Більшості того, що навчився про гроші, я завдячую найуспішнішим людям, які були моїми наставниками. Фундамент заклав мій перший ментор, що привчив мене до заощаджень і прищепив мені принципи успіху. Перед тим, як познайомитися з ним, я мав дохід трохи менший, ніж 50 000 € на рік. Минуло два з половиною роки до того часу, коли під його керівництвом мені вперше вдалося заробити 50 000 € за один-єдиний місяць. Усім їм я надзвичайно вдячний.

Як знайти наставника й поводитися з ним

У 99 % усіх успішних людей був наставник. Візьміть, наприклад, мого останнього. Як гадаєте, можливо, щоб він створив нафтову компанію вартістю 800 мільйонів доларів і згодом її продав, маючи до того лише незначні знання про нафту? Ви легко здогадаєтеся. У нього були видатні ментори. Він навчався в Костянтина Грацоса, багаторічного друга Аристотеля Онассіса, та голови правління пароплавної компанії Онассіса.

Якщо ви за кілька років хочете охопити успіх та досвід одного або навіть більшої кількості життів, вам необхідна людина, яка б вас наставляла.

Далі я хочу навести сімнадцять практичних порад, які надзвичайно полегшать пошуки ментора та роботу з ним або нею.

Фінансова незалежність

Як довго має тривати наставництво

З часом ви так зблизитеся, що перейдете від взаємин тренера з учнем до дружніх стосунків. Коли-небудь у вас просто може виникнути бажання стати рівноправними партнерами. У будь-якому разі, учіться так багато, як можете, допоки існують стосунки з наставником. Це найкращий спосіб навчання.

Коли-небудь він накаже вам відтепер ставати самостійними — тоді будете змушені замінити ментора мережею експертів.

Як створити мережу експертів?

Кілька років тому я взяв за звичку щомісяця знайомитися з успішною людиною. Мені вдалося підтримувати контакти з більшістю цих людей. Усі вони — фахівці своєї галузі.

Інколи відразу з’являються точки перетину для можливого співробітництва. Часом це лише мотивуючі бесіди, що сприяють розвитку.

Існує надзвичайно проста порада, як підтримувати такі стосунки: перед кожною зустріччю обдумуйте, яку вигоду можете принести іншій людині. Подумки опиніться на її місці. Що б ви зробили, якби були нею? Які б із ваших можливостей або зв’язків могли б їй допомогти? Якщо інша людина робить те саме, зустрічі завжди будуть дуже продуктивними. Передусім думайте про вигоду для інших. Звісно, слід підтримувати лише такі контакти, у яких це відбувається взаємно. Усі успішні люди з неперевершеною майстерністю оволоділи мистецтвом створення мережі експертів-однодумців.

Основні поради

Створіть мережу експертів, щомісяця знайомлячись з новою, успішною особистістю.

• Почніть із розпитування найуспішніших людей, яких знаєте, про їхніх не менш успішних знайомих.

• Дозвольте їм відрекомендувати вас й домовтеся про зустріч.

• Завжди передусім думайте про вигоду, яку можете запропонувати іншим. Практично ніщо не може мотивувати ставати кращими щодня так сильно, як контакт із цими фахівцями. Перед ними не може бути вибачень. Тут цінується лише успіх.

• Завдяки цим людям ви познайомитеся з усе новими й новими успішними людьми.

• Запитуйте себе: що б ви могли запропонувати мережі експертів? Робіть усе, щоб стати достатньо кваліфікованими для цього.

• У мережі фахівців завжди відбувається щось важливе.

Оточуйте себе людьми, що очікують успіху

Нещодавно я був на вечірці одного успішного будівельного підприємця. Наскільки встиг помітити, кожен із запрошених гостів був підприємцем, надзвичайно успішним у своїй галузі. Деякі з нас знали один одного роками.

Ми стояли в одній групі, коли до нас приєднався ще один старий знайомий. Неможливо було не помітити, що той став дуже гладким. Це здалося нам особливо дивним тому, що ця людина роками була прихильником здорового способу життя й хотіла схилити до цього кожного в своєму оточенні. Хтось із нашої групи заговорив про його повноту.

Він відповів, що нічим не може цьому зарадити, адже його партнерка завжди готує найсмачніші страви. Спочатку він ще чинив опір і просив її готувати вегетаріанську їжу, але пізніше облишив спротив. Нам слід було зрадіти, що наші партнерки були розсудливішими.

Раніше його слова сприймалися б цілком нормально, але від нас він отримав належного прочухана. Хтось із нашої групи сказав: «Не можу слухати такі дурниці. Ти ж не стверджуєш насправді, що твоя партнерка має владу над твоїм життям? Скажи нам, що знову пізнав задоволення від їжі, але не перекладай провину на когось іншого. Я очікував від тебе більшого». Нам потрібні люди в нашому оточенні, які просто очікують від нас більшого, — люди, що змушують нас бути чесними з самими собою й підтримують кращі наші сторони.

Модель досконалості

Перед тим, як когось наслідувати, вам необхідно його окремо дослідити й проаналізувати. Вам слід розкласти обраний приклад для наслідування на окремі складники. Звісно, для цього корисно зблизитися з цією людиною, але це не є вкрай необхідним. Ви можете фільмувати інтерв’ю, щоб згодом аналізувати їх. Також маєте можливість проаналізувати мову жестів, манеру мовлення, мовні кліше, загальну риторику, спосіб мислення, почуття, основні переконання, аби потім перейняти їх.

Найчастіше навчання завдяки наслідуванню було несвідомим процесом. Ми почали говорити й рухатися, як і люди, що нас оточували. Ми перейняли їхні цінності та засади віри, а також їхню манеру мовлення, харчові звички, спосіб дихання та багато чого іншого.

Змінити своє життя насправді — означає робити це все свідомо, щоб потім узяти на себе відповідальність за майбутні зміни.

Саме тому бути дорослими — ніщо інше, як самостійне керування цим процесом.

Ви самі вибираєте, кому дозволяєте впливати на вас. Ви наслідуєте людей, які є такими, якими ви воліли б бути. Ви чините те, що й усі інші — імітуєте, але робите це свідомо й вибірково.

Ви довідаєтеся, якими є переконання та цінності вашого прикладу для наслідування стосовно грошей. Які почуття виникають у цієї особи, коли вона думає про гроші та добробут? Як вона планує свій день? Що вона робить, щоб добре заробляти, якими є її друзі та робочі звички?

Ніколи не думайте, що не можете бути такими ж успішними, як інші. Більшість людей гадає, що ніколи не отримуватиме високого доходу лише тому, що недостатньо наблизилася до людини, яка стільки заробляє, і не бачила, як вона це робить.

Недарма справедливим є вислів Елли Вільямс, що 1993 року стала «підприємцем року» Сполучених Штатів Америки: «Чим більше наближаєтеся до свого начальника, тим краще дізнаєтеся, що могли б і самі виконувати його роботу».

Основні поради

Знайдіть щонайменше один приклад для наслідування.

• Якнайбільше довідайтеся про цю особу й спостерігайте за нею настільки відокремлено, наскільки це можливо.

• Робіть записи про свої спостереження й складіть стратегію наслідування.

• Спробуйте довідатися, якими є вчинки вашого наставника стосовно п’яти життєвих сфер: здоров’я, стосунків, фінансів, сенсу життя й емоцій.

• Знайдіть приклад для кожної важливої сфери свого життя.

• Модель досконалості означає те, що відтепер ви свідомо керуєте процесом навчання. У такий спосіб стаєте дизайнером свого майбутнього.

Цей розділ — ключ до практичного втілення

У перших розділах ви прочитали, що необхідно для того, аби стати заможними. Після того, як у Розділі 5 ви переосмислили свої переконання, можете розпочати боротьбу за свою фінансову незалежність. За допомогою дисципліни ви створюєте нову модель поведінки. Завдяки новим звичкам приводите цю модель у дію. Звички змушують робити важливі й правильні речі автоматично та не напружуючись. Ключем до цих звичок є люди, якими ви себе оточуєте. Наставник, приклади для наслідування та мережа експертів — три вирішальні види допомоги, що підтримують ваші корисні звички та необхідну дисципліну.

Дійсно могутнім є той, хто має владу над своїм життям. Або, як сказав Конфуцій: «Той, хто перемагає інших, є сильним, але мудрим є той, хто перемагає самого себе».

Ключові ідеї розділу

• Ви зобов’язані створити ситуацію, яка змусить вас досягнути успіху.

• Обирайте самі, кому дозволяєте впливати на себе: прислухайтеся лише до людей, успішніших, ніж ви самі.

• Легко бути успішним, якщо оточувати себе успішними людьми.

• Щоб створити мережу експертів, завжди передусім думайте, яку вигоду можете принести іншим.

• Нам потрібне оточення, яке допомагатиме бути найкращими.

Гроші, які заробляєте, належать не лише вам

Вивчаючи біографії успішних і щасливих людей, завжди помічатимете, що вони ділилися своїм багатством з іншими. Ці люди відчували глибоку подяку за те, чого досягли, і усвідомлювали свою відповідальність.

Зауважте, я не стверджую, що всі багаті відповідально поводяться з грошима, але визнаю, що всі багаті й щасливі люди надзвичайно відповідально ставляться до них.

Той, хто має право й можливість багато заробляти, зобов’язаний також і піклуватися про тих, хто має менше. Ендрю Карнеґі, великий металургійний магнат, сформулював це так: «Багатство — це довірене нам священне майно, що зобов’язує власника присвятити все своє життя на благо суспільства».

Велика кількість людей цілком готова допомагати тим, хто має менше, ніж вони самі, але насамперед вони самі хочуть бути заможними, прагнучи спочатку допомогти самим собі. Однак так не виходить: не можна зібрати урожай, не посіявши.

Якось жив собі скупий селянин, який купив нове поле. Перш ніж витрачати гроші далі, він хотів впевнитися, що ця інвестиція виправдає себе.

Отож він сів перед полем і почав спостерігати, думаючи: «Якщо поле принесе хороший урожай восени, то наступного року куплю зерна й засію його, але спочатку поле має довести, що воно його заслуговує». Звичайно, селянин був прикро розчарований.

У сільському господарстві є відомий принцип: не посієш — не пожнеш. Але так було не завжди. Лише усвідомлення того, що потрібно спочатку посіяти, а потім збирати урожай, зробило можливим перехід від мисливця до осілого фермера.

Кожна людина в процесі свого розвитку стикається зі схожими випробуваннями: вона стоїть перед вибором: спожити все або зберегти. Вона може використати все для себе й витратити все зерно або взяти частину грошей та посіяти їх.

Однаково, в якій ситуації ви перебуваєте, — більша частина нашого світу вважатиме вас багатими. Дві третини населення Землі негайно помінялися б з вами місцями.

Але як можливо сіяти гроші?

Наполеон Гілл витратив 25 років життя на те, щоб дослідити життя надзвичайно багатих людей. Слід прислухатися до його поради стосовно грошей: «Щасливим є той, хто засвоїв, що найнадійніший спосіб отримати гроші — спочатку віддати їх».

Ви виявите, що заможні й щасливі люди не лише жертвують багато грошей на благочинність, але й дуже рано починають це робити. Вони розпочали ще тоді, коли, по суті, не могли цього собі дозволити. Келлог, Карнеґі, Волтон, Рокфеллер, Темплтон — якщо розглянете життя цих людей, помітите, що вони дуже рано відчули величезну вдячність за все, що мали, і через цю вдячність почали жертвувати гроші. Вони, на диво, відчували цю подяку ще тоді, коли майже нічим не володіли.

Десята частина доходу

У часи Старого заповіту звичаєм ізраїльського народу було віддавати десяту частину всіх доходів. У сільському господарстві також було прийнято знову закопувати в ґрунт десяту частину врожаю, щоб занадто не виснажувати землю. Крім цього, ще одну десяту частину врожаю зберігали для посіву, щоб мати зерно й для наступного разу.

Особливо успішні люди виробили звичку віддавати 10 % доходу тим, у кого є менше. Ви часто помічатимете, що успішні люди в діловому житті є надзвичайно жорсткими при перемовинах, але, з іншого боку, мають «м’яке серце» стосовно нужденних.

Зрозуміло, гроші часто жертвують з чисто егоїстичних мотивів. Також є люди, які роблять переважно публічні пожертви, бо хочуть досягнути рекламного ефекту. Але хіба, зрештою, усе, що робить людина, не є егоїстичним? Хіба вона завжди не допомагає іншим частково тому, що завдяки цьому краще почувається й сама?

Однак нужденному ця дискусія є відносно байдужою. Коли він отримує гроші, на них не обов’язково повинна висіти етикетка: «Віддано з благородних мотивів».

Хто віддає, той має більше грошей

На диво, люди, що жертвують десяту частину свого доходу, ніколи не мають грошових проблем. Вони не просто щасливіші зі своїми грошима, але й дійсно мають їх більше.

Я часто запитував себе та інших, чому так. Як стається, що той, хто регулярно віддає 10 % доходів, у результаті накопичує значно більше грошей, ніж той, хто зберігає всі 100 % для себе? Як можуть 90 % бути більшими, ніж 100 %? Тут однозначно йдеться про феномен, якому немає наукового пояснення. Я не впевнений, чи це взагалі можливо пояснити за допомогою логіки, але хотів би викласти деякі думки щодо цього, щоб зробити це диво зрозумілішим.

Віддавати — приємно

Часто дарувати подарунки приносить більше радості, ніж отримувати. Той, хто дбає тільки про себе, стає самотнім і депресивним. Концентрація на самому собі призводить до самотності. Це, зрештою, веде до того, що деякі люди можуть показати справжні почуття лише своїм домашнім тваринам.

Найкращий засіб, щоб «вилікуватися» від почуття власної непотрібності й втрати сенсу життя, — просто піклуватися про когось іншого. Той, хто сумний і депресивний, часто занадто концентрується на собі самому. Хто зосереджується на допомозі іншим, відволікається від своєї печалі. Той, хто допомагає іншим, завжди допомагає й самому собі.

Хто везе іншу людину у своєму човні на протилежний берег, той і сам там опиниться.

Віддаючи, доводите, що ваші гроші — у надійних руках

Тепер можете довести собі, що здатні робити добро за допомогою грошей. Також можливо переконати себе, що вони хороші. Покращуючи й полегшуючи комусь життя за допомогою своїх грошей, ви впевнюєтеся в цих думках.

Отже, доводите собі, що можете відповідально поводитися з грошима й що ваші гроші — у надійних руках, бо за допомогою них ви робите добро.

Віддаючи, ви сигналізуєте про достаток

Якщо ви віддаєте гроші, то сигналізуєте Всесвіту: «Дякую, у мене є більше, ніж мені потрібно, тому я можу віддавати». Ця думка про достаток допомагає вам більш природно ставитися до грошей. Ви сильніше насолоджуєтеся грошима, бо не вважаєте їх занадто важливими.

Ви краще усвідомлюєте, що гроші — одна з форм енергії, яка протікає через ваше життя. Хто тримається лише за гроші, той перешкоджає цьому природному потоку енергії. Чим більше віддаєте, тим більше може ввійти у ваше життя і тим сильніше ви здатні повірити в те, що прийде ще більше грошей.

Отже, грошові пожертви є доказом вашої віри в самого себе й у енергетичний потік Всесвіту. Зміцнивши таким способом довіру до самого себе й Всесвіту, можете очікувати, що у ваше життя прийде більше грошей. Ви очікуєте багатства — і в такий спосіб воно стане для вас самоочевидним. Згадайте: наші очікування визначають, що ми отримуємо насправді.

Той, хто допомагає, усвідомлює, що ми живемо у світі взаємозв’язків

Однозначно, жити так, ніби ви одні на цьому світі, — не є ознакою мудрості. І звісно, така позиція мало в чому допомогла б як у дрібницях, так і в цілому. Щоб проявити найкраще в собі, ми потребуємо інших. Й іншим потрібні ми. З цього випливають дві прості, але важливі істини: разом ми досягаємо більшого. І по-друге, справи кожної окремої особи йдуть краще, якщо краще йдуть у всіх загалом.

Ми не можемо розглядати наше особисте щастя ізольовано й ігнорувати стан людства навколо себе. Далай-лама говорив: «У сьогоднішньому взаємопов’язаному світі індивіди й нації вже не можуть вирішувати багато своїх проблем власноруч. Ми потребуємо одне одного, а тому повинні розвинути в собі почуття універсальної відповідальності. Наш особистий і колективний обов’язок — захищати та оберігати людський рід на цій планеті й підтримувати його слабких членів».

Согьял Рінпоче бере для прикладу дерево, щоб пояснити, що, зрештою, ніхто не може вести незалежне існування: «Люди дізнаються, що дерево перебуває в надзвичайно тонкій мережі зв’язків, яка охоплює весь Всесвіт: дощ, що падає на його листя, вітер, що розгойдує його, земля, яка годує й утримує його, пори року й погода, світло Сонця, Місяця і зірок — усе є частиною цього дерева. Усе сприяє тому, щоб робити дерево тим, чим воно є. Воно ніколи не могло б існувати окремо від усього іншого».

Благополуччя суспільства впливає на нас сильніше, ніж ми сьогодні можемо науково довести, але не можна заперечувати, що ми маємо вплив на інших людей, а їхній стан — на нас.

Усі ми знаємо: що даєш — те й отримуєш. Це стосується й таких простих речей, як усмішка й дружність. Хто любить світ, того й світ любить. Це стосується також і грошей. Хто дає світові гроші, тому світ їх повертає.

Лише той, хто віддає, бере на себе справжню відповідальність

Відповідальність означає здатність відповідати. Відповідальна людина не може заплющити очі на те, від якої скрути страждає багато людей і як добре, на противагу, справи в неї самої.

Світ затьмарений турботами. Нерівність розподілу загрожує щастю й миру. Навіть шляхи до справедливого розподілу приховані у пітьмі й постійно викликають суперечки. Тому кожен дороговказ, що спалахує, є важливим. Світ потребує людей, які є такими вказівниками. Можливо, він дає цим людям більше коштів для того, щоб вони могли сяяти ще яскравіше.

Хто віддає, той відчуває себе живим

Існує небагато речей, що дозволяють людині відчути таку жвавість і надають їй стільки енергії, як можливість віддавати. Тому навряд чи існують кращі ліки, ніж віддавати з почуття вдячності або відповідальності. Чи просто з любові до життя й до людей.

Щастя передбачає, що ми насолоджуємося тим, що в нас є. І найкращий шлях до цього — діяти відповідально, відповідати, щось віддаючи. Жертвуючи гроші, ми можемо сіяти щастя. І також можемо сіяти гроші. Концепція відповідальності активує чудо. Наприкінці ми отримуємо більше, ніж віддали. Звісно, це все має лише віддалений стосунок до істинної природи чуда, але, як і у всіх чудесах, ми не повинні знати напевно, чому та як воно сталося. Ми можемо задовольнитися тим, що спостерігаємо результати. І ось результат того, що жертвуєте 10 % свого доходу, — ви стаєте багатими й щасливими. Ви отримуєте те, що хочете, і насолоджуєтеся цим. Тому я пропоную вам спробувати це. Ви вже знаєте: «Багато хто шукає коріння, поки дехто зриває плоди». Можливо, ви ніколи не знайдете коренів цього дива, але якщо дієте й жертвуєте 10 %, то згодом пожинатимете плоди.

Основні поради

Жертвуйте визначену частину свого доходу.

• Це переконає вас самих, що гроші хороші і що ваші кошти — у надійних руках.

• Коли на це наважитеся, запишіть своє рішення й підстави для цього.

• Складіть план, щоб відповідально застосовувати власні гроші. Переконайтеся, що вони справді виконують своє призначення.

• Допомагайте послідовно.

• Розпочинайте допомагати навіть тоді, коли насправді ще не можете собі цього дозволити.

Гроші роблять щасливими

Гроші можуть зробити щасливими. Вони збагатять ваше життя в прямому розумінні цього слова, але це станеться лише тоді, якщо ви діятимете. Ви повинні щось робити.

Якщо ж просто переглянули книгу й не робили вправ, то перегорніть назад і почніть все спочатку. Переконайтеся в тому, що гроші роблять щасливими.

Ключові ідеї розділу

• Успіх означає те, що ви отримуєте речі, які любите. Щастя — уміння насолодитися тим, що ви отримали.

• Велика кількість багатства — це довірене нам священне майно, яке зобов’язує свого власника присвятити все життя на благо суспільства.

• Найкращий засіб, щоб «вилікуватися» від почуття власної непотрібності й втрати сенсу життя, — просто піклуватися про іншу людину.

• Коли ви жертвуєте гроші, то доводите самому собі, що можете відповідально поводитися з ними і що ваші кошти — у надійних руках.

• Жертвувати — означає очікувати багатства, а наші очікування визначають те, що ми, зрештою, отримуємо.

• Жертвувати гроші — це доказ віри в самого себе.

• Хто любить світ, того й світ любить. Хто дає світові гроші, тому світ їх повертає.

• Віддаючи, люди стають більш жвавими та енергійними.

• Бути багатими, не беручи на себе відповідальності, означає бути нещасливими.