Горит — скіфський сагайдак для стріл.
Борисфен — Дніпро.
Алани — одне із сарматських племен.
Конунг — військовий ватажок готів.
Сагаріса — скіфська бойова сокира з подвійним лезом.
Папай — верховний бог скіфів.
Чепрак — тканина, якою вершники накривали круп коня під седлом.
Умбон — круглий, випуклий диск, який зазвичай кріпився посередині щита.
Данауб — Дунай.
Евксинське море — назва Чорного моря в античні часи.
Ойкуменою в античні часи називали всі землі, які населяли люди.
Фібула — широка кругла пластина, якими у давнину скріпляли плащі та накидки.
Кімвал — стародавній струнний музичний інструмент.
Фалера — кругла залізна бляха на панцирі.
Баліста, скорпіон — стародавні військові знаряддя, які застосовували для оборони або штурму фортець.
Гіпаніс — річка Кубань.
Істр — річка Дунай.
Спілум — римський спис із дуже довгим наконечником, щоб ворожий воїн не міг перерубати його своїм мечем, якщо той встромлявся у його щит.
Легат — командир легіону.
Когорта — підрозділ легіону, близько 600 осіб.
Центуріон (сотник) — командир центурії, підрозділу когорти.
Авгури — римські жерці та ворожбити.
Кліо — одна з дев’яти муз, яка була покровителькою історії. Служник музи Кліо — історик.
Містерія — священнодійство, обряд, під час якого його учасники переживають свою єдність із магічними силами або богами.
Країна Хань — Китай.
Ярл — старійший воїн у готів та скандинавів.
Переклад О. Бургарда.
Відстань пострілу з луку — близько 500 метрів.
Нумідійці — народ, який у античні часи мешкав у Північній Африці.
Драккар (дракон) — назва скандинавських та германських бойових човнів.
Андрофаги — народ воїнів-людожерів.
Мінгі Тау — Ельбрус.
Терк — Терек.