Шляхом «Леґенди»

ЕПІЛОГ

Іван Климів-Леґенда загинув, але не загинула Ідея, за яку він боровся, як і не загинули його вихованці – члени ОУН-УПА, й тисячі революціонерів, якими він проводив і на яких мав ідейний вплив.

Хоча багатьох революціонерів членів ОУН-УПА впали геройською смертю на полі бою з окупантами України, то революційні формації постійно поповнялись новими силами, продовжуючи ще десять років затяжну боротьбу з переважаючими силами військ НКВД та Червоної Армії. У цій боротьбі впали у боях з відділами УПА московський маршал Ватутін, міністер оборони червоної Людової Польщі генерал Свєрчевський та багатьох інших ворожих командирів по всій Україні. Сила національної Ідеї у змагу визволення України наглядна в героїчній боротьбі членів ОУН-УПА, які завдавали значні втрати московському окупантові України в тих роках, коли вже були здемобілізовані всі армії у світі, після закінчення Другої світової війни, Москві, що завдяки мілітарній допомозі Америки, хоч і зайняла Берлін та святкувала дні перемоги, не легко приходило ліквідувати в запіллі Українську Повстанську Армію. Доказом того був відомий союз Москви– Варшави–Праги, для спільного поборювання УПА.

Понад десять років, власними силами і засобами, УПА боролася за волю України не зважаючи на це, що західній світ уважав проблему України внутрішньою справою московської імперії. У висліді великих втрат, по наступі військ трьох комуністичних союзників, УПА реорганізувалась і вояки, разом із членами ОУН, перейшли в глибоке підпілля, не здаючи зброї, як того вимагав окупант.

Велика Ідея національно-державного визволення України наснажує життьовий шлях і дію нового українського покоління, яке продовжує боротьбу за волю Батьківщини по сьогоднішній день.

Відвічний ворог – Москва – послідовно винищує провідну верству української нації: одні гинуть на полі слави, інші караються по тюрмах і концтаборах, але не каються. Хоча від ворожих ґранат загинув славний Командир УПА генерал Роман Шухевич-Чупринка і його найближчі друзі Військового Штабу, хоча підступний ворожий аґент КҐБ вбив провідника ОУН сл. п. Степана Бандеру, то все таки ворог не вбив національно-визвольної Ідеї, в ім'я якої продовжують змаг, освячений жертвою життя, українські патріоти-націоналісти.

І не зазнає ворог в Україні спокою і не святкуватиме перемоги над Україною, поки б'ється в Україні хоч одне українське серце, поки земля українська вирощуватиме незламні покоління нескорених, які у становленні української національної ідеї смертю-смерть перемагають.

Героїчні постаті Данилишина і Біласа, Лемика і Климова-Леґенди, Романа Шухевича-Чупринки, Степана Бандери та сотень відомих і невідомих героїв – є живим прикладом незламности духа і змагу української нації до волі, на крові і кістках яких виростатимуть нові провідники-месники, які шляхом Леґенди поведуть українську націю до остаточної перемоги.