Топкапі — «гарматні ворота» (тур.), палац у європейській ділянці Стамбула, де у 1465–1853 pp. розташовувався величезний двір султана й адміністративний центр Оттоманської імперії. 31923 р. — музей.
Філіп Ларкін (1922–1985) — найулюбленіший серед англійців поет другої половини XX ст.; романіст і джазовий критик.
Жальгирис — литовська назва селища Грюнвальд у Східній Пруссії, де 15 липня 1410 року відбулася чи не найбільша битва Середньовіччя, коли об’єднані польсько-литовсько-русько-татарсько-чесько-молдавські сили під проводом короля Владислава ІІ Ягайла вщент розгромили військо Тевтонського ордену.
Sforza, Visconti — родові прізвища багатьох середньовічних єпископів і правителів Мілана, дві сім’ї породичалися у 1441 p., коли дочка герцога міланського Бьянка Марія Вісконті вийшли за Франческо І Сфорца.
«Das Männlein im Walde» — німецька народна мелодія на слова Гофмана фон Фалерслебена, використана композитором Енгельбертом Гампердинком у його казковій опері «Ганзель і Гретель», поставленій у Веймарі 1893 р.
Маленький, тихий, мовчазний стоїть у лісі чоловічок,
На ньому пурпуровий плащик мерехтить.
Скажи мені, хто він такий, отой маленький чоловічок,
Котрий стоїть у лісі сам-один,
Одягнений у пурпуровий плащик.
«Вікторіанська» — широко вживаний термін від імені британської королеви Вікторії (1819–1901), тут ужито в значенні: характерна для «манірно-соромливої» естетикиXIX ст.
Waffen-SS («Бойові СС») — сформовані у 1940 р. військові частини СС; на початковому етапі дивізія Totenkopf («Мертва голова») формувалася здебільшого з охоронців концтаборів.
Hilfswillige — офіційно зареєстровані допоміжні службовці вермахту з представників місцевого населення окупованої країни.
Гейдельберг — знаний з 1386 року університетський центр у землі Баден-Вюртемберг, уславлений також студентськими дуелями.
Панцергренадер — солдат німецької мотопіхоти.
Коаксіальний — спарений із гарматою.
Christiaan Huygens (1629–1695) — голландський математик, астроном, фізик, механік, автор багатьох відкриттів і винаходів, зокрема хвильової теорії світла, патенту на кишеньковий годинник тощо.
Евклід — «батько геометрії», античний математик, що жив у Александра Єгипетській у III ст. до P. X. Головна його праця «Начала» (латинізований варіант — «Elementa») складається з 13 книг.
Ашкеназі — самоназва європейських євреїв, за середньовічною юдейською назвою Німеччини — Ашкеназ; до ашкеназі не належать євреї, що походять з Іспанії та південних регіонів Франції й Італії.
Йо-йо — старовинна (дуже популярна тепер) іграшка на мотузці, зроблена з двох з’єднаних віссю котушок.
Rabenstein — місце страт, ешафот (нім.).
Stuka (скороч. від нім. «Sturzlcampfflugzeug») — пікіруючий бомбардувальник «Юнкерс-87».
Ацетоном пахнуть кетонові тіла — продукти розщеплення жирних кислот, що накопичуються в організмі, позбавленому вуглеводів.
Panzerfaust («броньовий кулак») — легкий одноразовий протитанковий гранатомет, що прийшов на заміну фаустпатрону, пробивав сталевий лист завтовшки 200 мм.
Гаплик (фр.).
Ти всрався? (фр.)
«Делагоя» («Delahaye») — автомобілебудівна компанія, заснована інженером-конструктором Емілем Делагоя (1843–1905). Упродовж свого існування (1898–1954) компанія «Делагоя» випускала різні машини — від сільськогосподарських до вантажівок, але особливо славилася якістю спортивних і авто класу люкс. Зараз існує міжнародний клуб любителів і колекціонерів «Delahaye».
Єкатерининський палац — «кам’яні палати» Катерини І, побудовані у 1746 р. під Петербургом у Царському Селі, 1756 року перебудовані архітектором Растреллі як палац для цариці Єлизавети. З 1918 року — музей.
«Горн» — літературно-мистецький альманах, котрий у 1918–1923 pp. випускала спілка пролетарських культурно-просвітницьких організацій «Пролеткульт».
Шато — аристократична садиба або замок без фортифікаційних споруд у Франції.
Кендо — відоме з X ст. мистецтво фехтування мечами. До обладунку кендо належить маска «мен» — сталева личина, вшита у матерчатий шолом.
Руб Голдберг (1883–1970) — знаний карикатурист і конструктор-гуморист, автор численних машин, головною ідеєю яких є досягнення простих результатів карколомними методами. У США щороку відбувається Національний конкурс абсурдних винаходів імені Руба Голдберга в університеті Пердью в штаті Індіана.
Кото — метрової довжини семиструнна цитра, завезена в Японію з Китаю в період Нара (710–793 pp.), на якій грають залізними наперстками; один із найпопулярніших у Японії традиційних інструментів.
Оно но Комачі — знаменита куртизанка й поетеса IX ст., засновниця класичної традиції п’ятивірша танка.
Шеба — власне ім’я цариці Савської, еталону жіночої краси і розуму в Біблії та інших стародавніх текстах.
Kieuseru — у японському сленгу, який тепер використовують також американці, дорівнює нашому «йди під три чорти».
Традиційні види сценічного мистецтва Японії. Театр масок Но (ногаку) — найстаріша форма, що існує з VIII ст. У Кабукі (існує з XVI ст.) домінує фантастичний грим. У виставах обох театрів багато музики, всі ролі грають тільки актори-чоловіки.
Короткий меч танто (катана) з гранованим вістрям був обов’язковим елементом самурайського озброєння до середини XIV ст., коли його витіснив широкий товстий меч о-дариба. Відтоді танто стали називатися будь-які бойові ножі, дозволені також нижчим класам.
Джозеф Кніб (1640–1711) — англійський майстер-годинникар, винахідник якоря (пружинного маятника) і економної системи бою, основаної на трьох основних цифрах римського календаря. У його годинниках І відбивалася високим тоном, V — низьким, а X — двома низькими.
Есон — річка, що тече через однойменний департамент, який тепер адміністративно входить до складу Великого Парижа, але у своїй південній частині залишається патріархально-сільським.
У Токіо є декілька музеїв і галерей, у назві яких є слово «Метрополітан». Напевне, автор має на увазі заснований у 1926 році Tokyo Metropolitan Teien Art Museum, який із 1983 року міститься у колишній резиденції принца Асака, побудованій у стилі ар-деісо У 1933 році французьким архітектором Анрі Рапеном.
Сінто («шлях богів») — традиційна релігія Японії.
Судзумуші («судзу» — дзвіночок, «муші» — комаха) — цвіркун завдовжки см, що водиться на заході Японії. Самці двиготять широкими крильцями і так «співають» високим голосом, схожим на віддалений звук металевих дзвіночків. Про естетичну насолоду від їх співу згадується в класичній японській літературі, дехто і тепер тримає цих цвіркунів удома.
Оригамі — буквально «складений папір», стародавнє мистецтво складання фігурок із паперу, яким колись захоплювалися тільки вищі класи, а тепер багато людей в усьому світі.
Фердинанд Фош (1851–1929) — у Першу світову війну начальник французького Генштабу і верховний головнокомандувач збройних сил Антанти.
«Мостами Парижа» — пісня, написана 1914 року композитором Вінцентом Ското на слова Жана Родора, популяризована Морісом Шевальє, входила до репертуару багатьох шансоньє.
«Зелень Бульо» (фр.).
«Ось моє, а де ж твоє?» (фр.)
Режим Віші — маріонетковий французький уряд (червень 1940 — серпень 1944) маршала Філіпа Петена в неокупованій частині Франції; вішіст — той, хто співпрацював із німцями, колаборант.
У повоєнній Франції дівчатам, котрі під час окупації мали близькі контакти з німцями, часто насильно голили голови, тому француженки воліли ходити простоволосими, демонструючи, що вони не лисі.
Флік — зневажливе прізвисько поліцейського у Франції.
Перший передньоприводний автомобіль фірми «Сітроен», що випускався у 1934—1957рр. Особливість машини підкреслена назвою: «Traction Avan» — «передня тяга». За швидкість і слухняність до керма ця машина була улюбленою у поліційних служб. У західних фільмах на такій часто їздять гестапівці.
Де Рец — узагальнене прізвисько для жорстокого вбивці у Франції, походить від імені Жиля де Реца, багатого аристократа XV ст., котрий спершу уславився як бойовий соратник Жанни д’Арк, «творець королів», а по війні проявив себе як садист, що закатував на смерть безліч людей, здебільшого хлопчиків, заради сексуальної втіхи.
«Маленький прилавок» — один із найстаріших стильних ресторанів у Сен-Жермен де Пре, але так само часто називаються будь-які маленькі кнайпи.
Суїбан — неглибоке овальне або прямокутне блюдо для аранжування квітів і магічних речей перед олтарем.
Масамуне (1567–1636) — знаменитий одноокий самурай, видатний полководець початку періоду Едо, засновник міста Сендай, правитель сьогунагу Токугава. Заохочував торгівлю християнських купців і розвиток технологій у Японії, зав’язав контакти з Римським Папою, був покровителем мистецтв.
Clazoflat — препарат у пігулках, що впливає на моторику шлунка, зокрема має протиблювотну дію, відомі у нас аналоги — клебоприд, фамотидин, гастридин.
Поширена сьогодні назва шапочки, що залишає відкритим лице або тільки очі, походить із часів Кримської війни 1853–1856, коли патріотичні англійки в’язали такі головні убори і надсилали взимку своїм солдатам до містечка Балаклава під Севастополем.
Бош — у Франції традиційне презирливе прізвисько німця.
Хеян — історичний період (794—1185), що уславився занепадом політичного життя і найвищим розвитком аристократичної культури Японії.
Великий красивий вокзал у Парижі, побудований до Всесвітньої виставки 1900 року; з Ліонського вокзалу відходить дуже багато поїздів, зокрема на порт Марсель.
Place de Vosges — старовинна площа в кварталі Маре, неподалік від площі Бастилії. Колись звалася Королівською, під час Великої Французької революції дістала сучасну назву на честь гірського департаменту Вож на північному сході Франції.
Генріх II (1519–1559) — герцог Анрі Орлеанський, король Франції, загинув від поранення, випадково заподіяного йому турнірним супротивником — капітаном королівської шотландської гвардії графом Монтгомері.
Діана де Пуатьє (1499–1566) — красуня, розумниця й мисливиця, коханка Генріха II, старша за нього на 18 років, котрій він подарував титул «герцогиня Валенгинуа».
4 Андреас Везалій (1514–1564) — італієць родом із Брюсселя, вчений, анатом, професор Падуйського університету.
«Fauchon» — заснована Августом Фушоном 1886 року найдорожча в Парижі цукерня, сьогодні — світова мережа.
Jardin des Plantes — королівський сад лікарських рослин, закладений за часів Людовіка XIII у 1626 році, найстаріший ботанічний сад Парижа.
Нова республіка — повоєнна Франція з новою конституцією, яка діяла у 1946–1958 pp., пізніше той період назвали Четвертою республікою.
Мусасі Міямото (1584–1645) — легендарний фехтувальник, майстер бойових мистецтв і тонкий художник.
Старовинний парк із природними, архітектурними й скульптурними пам’ятками на південній околиці Латинського кварталу.
Фюрстенберг — площа в кварталі Сен-Жермен де Пре, названа на честь кардинала XVII століття Егона де Фюрстенберга, наступника кардинала Мазаріні.
Завсідниками кафе в ті часи були Сартр, Симона де Бовуар, Камю та інші відомі екзистенціалісти.
Джозеф Мелорд Вільям Тернер (1775–1851) — геніальний англійський живописець-романтик, передвісник імпресіонізму.
Santa Maria della Salute — венеційський собор, побудований у 1631–1681 pp. на березі Гранд Каналу на острові Джудекка, напроти палацу Дожів.
Франческо Гварді (1712–1792) — уславлений художник-ведутист, майстер міських краєвидів, родом із Венеції.
MFAA (Monuments, Fine Arts and Archives) — Союзна комісія з охорони історичних пам’яток, творів мистецтва й архівів, створена на початку 1943 p. СРСР відмовився на пропозицію приєднатися до MFAA.
На набережній Орфевр-36 розташоване управління кримінальної поліції.
Колишній зал для гри в м’яча, потім Музей імпресіонізму, тепер Національна галерея Jeu de Paume.
Бернардо Белотто (1720–1780) — венеційський живописець і графік, прозваний Каналетто на честь свого дядька і вчителя Джованні Антоніо Каналя-Каналетго.
Побудований у 1600 році невеличкий критий міст через канал Ріо де Палацо, по якому виводили засуджених з венеційського Трибуналу.
Стефано (Крунослав) Драгунович — католицький священик, член хорватської нацистської партії усташів, співорганізатор системи «пацючих лазівок» — маршрутів, що забезпечували нелегальну еміграцію воєнних злочинців з окупованої союзниками Європи до Латинської Америки й інших нейтральних країн.
Джованні Антоніо Канал-Каналетто (1697–1768) — видатний ведутист, майстер архітектурного пейзажу, працював у Венеції й Англії.
Траншейна стопа — окопна хвороба, описана після Першої світової війни, різновид відмороження, виникає під довгим впливом сирості й холоду вище 0 °C.
Мо — французьке місто на річці Марні й судноплавному каналі Урк.
Фонтенбло — містечко за 59 км південніше Парижа, уславлене своїм лісом і старовинним замком.
Vichyssoise — холодний картопляно-цибулевий суп із вершками і яйцями.
Nigoise — салат по-ніццькому робиться будь із чого: риби, ковбаси, шинки тощо.
Лоренс Перрі Спінгарн — американський поет, новеліст і критик другої половини XX ст.
Шарль Гарньє — автор проекту необарокового Паризького оперного театру (1875), архітектурного шедевра епохи, з 1989 р. ця будівля офіційно називається Палацом Гарньє, відтоді ж головні вистави Паризької опери проходять у новозбудованому театрі «Бастилія».
Beniamino Gigli (1890–1957) — знаменитий майстер італійського бельканто, кар’єру завершив 1955 р.
Ісидор Александр Августин Пілс (1813–1875) — французький художник, професор, кавалер Почесного легіону, чия велика кар’єра почалася із замальовок, зроблених ним на Кримській війні 1854–1856 pp.
Бенто — традиційний японський лакований судок з кількома відділеннями для переноски їжі.
Д’Орсе — побудований у 1900 р. на березі Сени вокзал, у 1986 р. його було перероблено на музей імпресіоністів.
Автопсія (грецькою «огляд на власні очі») — анатомічний розтин трупа.
Національний музей середньовіччя, відкритий 1843 р. у колишній резиденції абатів Клюні.
Монруж та Фресне — старі тюрми в околицях Парижа. Санте («Здоров’я») — побудована в 1867 р. в’язниця, названа по імені вулиці, на яку виходить її фасад; зараз — єдина діюча тюрма в Парижі.
Карнавале — музей історії Парижа, що міститься в будинку колишнього готелю «Carnavalet», зведеному 1560 р.
Tombe-Issoire («Могила Ісвара») — середньовічна вуличка, де начебто було поховано вбитого лицарем Гійомом Оранзьким вождя саксів, велетня Ісвара (Ізоре).
Mouton («баран») — металева пластина вагою 30 кг, до низу якої прикручено ніж гільйотини.
«Le Canard Enchione» («Качка в кайданах») — заснована 1915 р. сатирична газета, що спеціалізується на розслідуваннях політичних, економічних та інших скандалів, сьогоднішній її тираж — понад 400 тис.
Шарль Адре Жозеф Марі де Голль (1890–1970) — генерал, який у 1940 р. відмовився капітулювати разом із більшістю французького генералітету, натомість почав вести з Лондона радіопрограму Бі-Бі-Сі «Вільна Франція». Пізніше керував рухом опору з Алжиру, кілька разів був президентом Франції у повоєнний період.
Настоянка опію з цукром, назва походить із XVI ст. від лікаря Парацельса.
Andreas Vesalius або Andries van Wesel (1514–1564) — видатний терапевт і анатом родом із Брюсселя, лейб-медик Карла V й Філіпа II, автор одного з найвпливовіших медичних трактатів «Dehumani corporis fabrica» («Будова людського тіла»).
Кохлеарні — притаманні завитку внутрішнього вуха.
Louis Jourdan (нар. 1919) — французький театральний і кіноактор, знімався також у Голлівуді.
Klaus Barbie (1913–1991) — гестапівець на прізвисько Ліонський різник, звинувачений у вбивстві 4000 людей, довго переховувався після війни в Латинській Америці, у 1983 р. був висланий із Болівії до Франції, де його засудили на довічне ув’язнення, помер у тюрмі.
Німецька назва Освенциму.
St-Sulpice — знаменита паризька церква на однойменній площі, друга за розмірами після собору Нотр-Дам.
Sûreté — Управління національної безпеки Франції.
Свенторог — язичницький бог; долина Свенторога — стародавня назва місцевості, де пізніше постав Вільнюс.
27 стрілецька «Омська» дивізія була в складі військ РККА, що завершили анексію Литви Радянським Союзом у 1940 р.
Вулиця імені Барбори Радвілайте (1520–1551), дружини великого князя литовського і короля польського Зигмунда Августа.
Певне, йдеться про ту модель британської спортивної машини «Austin-7», ЯКУ під назвою «Wartburg» у 1930-х pp. будувала за ліцензією компанія «BMW». Східнонімецький легковик «Wartburg» із трьохциліндровим двохтактним двигуном почав випускатися тільки у 1956 р.
Розроблений британським інженером-полковником Пітером Ніссеном по типу традиційних вігвамів індіанців-ірокезів сталевий будинок швидкої зборки. У війну ніссени масово постачалися до СРСР у рамках матеріальної допомоги західних союзників Ленд-Ліз.
Bremerhaven («Бременська гавань») — портове місто в Нижній Саксонії, у федеральній землі Бремен.
Різновид східноєвропейських вівчарок.
«Каталонський луг» — дорогий ресторан в імпозантному особняку XIX століття.
Хайку, або хокку, — форма традиційної японської поезії, ліричний вірш із 17 складів. Бід XX століття хайку стали популярними в літературах інших народів.
Thermo-Fax — копіювальний процес, розроблений у 1950 р. американською компанією «3М».
Таємна служба, аналог КДБ.
Vert le Petit («Зелений Садочок») — містечко на річці Есон.
«Cafe de l’Este» — «Естонське кафе»
Військово-торговельна служба США, Ньой (у Франції кілька міст мають назву Ньой).
Військова частина під командою Оскара Дірлевангера, доктора філософії, алкоголіка, котрий до війни двічі відбував ув’язнення за зґвалтування, на фронті уславився безстрашністю, а в діях проти мирного населення — особливою жорстокістю. У Дірлевангера служили німці-штрафники та «хіві» різних національностей. Кілька тисяч есесівців Дірлевангера і він сам були знищені у 1945 р.
Запропонований у 1950 р. французьким прем’єром Рене Плевеном план створення наднаціональної Армії Європи як частини Європейської оборонної спільноти. Договір, укладений за цим планом у травні 1952 р. Францією, ФРН, Італією й державами Бенілюксу, не був ратифікований Французьким парламентом, тож чинності не набрав.
Статус компаній у 1950-х pp.: британська «Lucas Industries» спеціалізувалася на військовому, автомобільному й авіаційному електрообладнанні, холодильники не були її пріоритетом; американські: «Kelvinator» випустила перший ненаморожуючий холодильник; «Frigidaire» — наймасовіший виробник, у багатьох країнах і тепер традиційно «фріджідерами» називають холодильники будь-яких марок; «Magnavox» — перші транзисторні радіоприймачі; «Curtis-Mathes» — найдорожчі телевізори, на які надавалась гарантія 4 роки.
Apache, «апачі», «апаші» — назва войовничого індіанського племені, на початку XX ст. в паризьких газетах «апашами» називали міських хуліганів, пізніше — молодих людей неформальної зовнішності.
Privé — «приватне приміщення» (фр.); privy — нужник (амер. англ.).
Rotary foundation — міжнародний фонд (клуб) ділових людей, що пропагують і дотримуються високих етичних стандартів у бізнесі, громадському й приватному житті.
Sacre Coeur (базиліка Святого Серця) — храм у пам’ять франко-прусської війни 1871 p., побудований у 1914 р. на Монмартрі, найвищій точці Парижа.
Міягі Мічіо (1894–1956) — знаменитий музикант і автор багатьох композицій для кото.
Albin Michel — солідне видавництво, засноване іди р. Альбеном Мітелем (1873–1943)
Bal musette — у 1950-х pp. ресторанчики з танцями й небезпечною репутацією, від назви народженого у 1880-ті pp. «низького» жанру паризької танцювальної музики, суміші мелодій і ритмів Аквітанії та Італії, пізніше також — танго й джазу.
«Дурноголовий» (нім.).
Milly-le-Forêt — старовинне містечко південніше Парижа, на краю лісу Фонтенбло.
У Франції десятки міст і селищ мають назву Фресне.
Porte de Montempoivre — річковий порт у 12-му окрузі Парижа.
Bois de Vincennes — лісопарк, де стоїть замок Валуа ХІУ ст. і діє найбільший у Франції звіринець.
Rue de Висі — типова паризька вулиця з ринком в центрі кварталу Сен-Жермен-де-Пре.
Bauhaus — архітектурний стиль (різновид конструктивізму), народжений у Німеччині після Першої світової війни, впливи принципів баухаузу на світове будівництво сильні й тепер.
Rue de Paradis — відома торговельна вулиця в центрі Парижа.
«Bosendorfer» — заснована Ігнацом Бьозендорфером у 1828 р. фірма музичних інструментів, її роялі цінували вище за інші композитори-піаністи Ліст, Шуберт, Шопен та ін.
«Для винного погреба», «Зберігати в прохолодному місці».
Lawrence Welk (1903–1992) — зірка 1950-х pp., американський акордеоніст, бендлідер і конферансьє ельзаського походження, з 1951 до 1982 р. вів регулярну телепрограму «Шоу Лоренса Велка».
Cole Albert Porter (1895–1964) — один із найпопулярніших американських композиторів XX ст., автор десятків «вічнозелених» пісень, любив Париж, у 1917 р. вступив до Французького іноземного легіону, але до служби не дійшло.
Пісня Кола Портера «Night and Day», написана у 1932 p.
Заснована у 1927 р. Девідом Рокола компанія «Rock-ОІа» випускала музичний автомат цієї моделі у 1939–1941 pp., у нього можна було зарядити максимум 20 грамплатівок на 78 об./хв. На час дії роману фірма вже випускала машини для дисків на 45 об./хв. Автор натякає, що американський сержант продав Ґрутасу явно застарілий апарат.
Antonio Rudolfo Oaxaca Quinn (1915–2001) — мексикансько-американський художник, письменник, знаменитий кіноактор.
«L’Humanite» — газета, офіційний орган Французької компартії, У 1950-х рр. — популярне і впливове видання.
Делікатес — зобна й підшлункова залози.
Clicker — маленька коробочка з металевим язичком, якщо його чіпляти пальцем, отримуєш неголосний, але далеко чутний специфічний звук; англійці випускали спеціальний cricket clicker («цвіркунець») для десантників, котрих закидали німцям в тил, так клікери потрапили й до французьких партизанів; сьогодні клікери ефективно використовуються в дресурі собак.
«Думки про релігію» — одна з найвідоміших книг Блеза Паскаля (1623–1662), великого французького філософа-містика, математика, фундатора теорії ймовірності.
Центральний департамент, до якого належать Париж і чимало сусідніх міст.
«Голландські двері» складаються з двох горизонтально поділених частин, верхню можна відчиняти, коли нижня залишається зачиненою.
Trilbardou — старовинне село на півночі регіону Іль-де-Франс в департаменті Сена-і-Марна.
Nemours — древнє містечко за 70 км. від Парижа, повз яке проходять судноплавні канали.
«Citroen Deux Cheveaux» (DC) — наймодніший свого часу французький автомобіль, випуск якого розпочався у 1955 р.
Les Hailes — заснований у 1183 р. королем Філіпом II Августом центральний ринок, відомий як «Черево Парижа», ліквідований у 1971 p., назву ринку зберіг квартал.
Canal du Loing — побудований у 1723 p., один із найстаріших судноплавних каналів Франції, має довжину 50 км, 19 шлюзів, сполучений із європейською системою каналів.
«Webley» — стандартний револьвер 45 калібру в британській армії й поліції з 1887 до 1963 р.
Нактоуз — шафа зі скляною кришкою, в якій встановлено компас.
Бімс — поперечна ширина судна.
Simona Signoret (1921–1985) — найпопулярніша у Франції 1950-х pp. кіноакторка, дружина актора і співака Іва Монтана.
Place Dauphine (площа Дофіна) — закладена у 1609 р. Генріхом IV, названа начесть його сина, нащадка престолу (дофіна) майбутнього Людовіка XIII. Архітектурно подібна до площі Вогезів.
Pont Neuf («Новий міст») — найстаріший середньовічний міст у Парижі.
L’epuration sauvage («дика помста») — період самосудів у 1944–1945 РР — між визволенням Франції від окупації і створенням повноцінного національного уряду.
Хікару Гендзі («діамантовий Гендзі») — уславлений красою і розумом син імператора Кіріцубо, що втратив матір трирічним і все життя шукав жінку, схожу на неї, доки не закохався в свою мачуху; батько вивів його з імператорського стану, надавши кланове ім’я Мінамото.
Запатентований винахідником Георгом Люгером у 1898 р. один із найпопулярніших напівавтоматичних пістолетів XX ст., загальновідомий під назвою «люгер-парабелум».
Du Lievre — річка Ліевр (Заяча), притока річки Квебек, назва запозичена французькими поселенцями в XVI ст. у місцевих племен і перекладена колоніальною мовою.
Карибу — американський вид північного оленя.
Пісня, написана композитором Лавале у 1880 р. на день Івана Хрестителя, була неофіційним гімном країни, статус Національного гімну Канади здобула у 1980 р.
Бобкет — північноамериканський дикий кіт, найближчий родич рисі, удвічі менший за неї, ареал — від Мексики до Аляски.
«Carlyle» — зведений у 1930-х pp. на Мангетені, за квартал від Централ-парку, люксовий готель-башта в стилі арт-деко; сьогодні «Карлайл» — кооперативна власність господарів його апартаментів.
«Dial М for Murder» — бродвейська вистава за п’єсою Фредеріка Нотта, за якою в 1954 р. зняв фільм Альфред Гічкок, у 1981 р. за нею в СССР було знято фільм «Помилка Тоні Вендіта», а у 1998 р. у Голлівуді «Ідеальне вбивство».
«Ріспіс» — вистава за п’єсою володаря Пулітцерівської премії Вільяма Інга, поставлена у 1953 p., витримала 447 показів на Бродвеї. У1955 р. було випущено фільм «Пікнік».