Авакум-протопоп — славнозвісний російський вільнодумець, розкольник.
Алярм — тривога.
Амба — назва тигра, якого вважають за божество.
Аргат — шибайголова, кат.
Арсеньєв Володимир (1872—1930) — дослідник Далекого Сходу, автор книги «Дерсу Узала», географ і письменник.
БАМЛАГ — від слова БАМ (Байкало-Амурська Магістраль). Навколо її будівництва було створено табори (лагеря), каторжани й засланці з яких будували магістраль. Отже, БАМЛАГ — табір для будівництва Байкало-Амурської Магістралі.
Барклай — прилад для набивання гільз до мисливської рушниці.
Барс — хижак з родини кішок, родич тигра, пантери й рисі. Представник субтропічної фауни, але водиться й в Уссурійських лісах.
Біробіджан — Єврейська автономна область у РРФСР у Приамур’ї. Назва скомпонована із назв двох річечок (Біра та Біджан), що протікають через її територію.
Блюхер Василь (1890—1938) — маршал СРСР.
«Бруснична» — горілка, настояна на брусниці.
Бурки — взуття з вовняного грубого матеріалу на шкіряній підошві.
Бурундук — тваринка, яку за смуги на спині мисливці жартома називають «полутигром».
Буряти — плем’я монгольського кореня.
«Вербований» — узятий на роботу будь-куди за домовленістю.
«В зрячку гнати» — переслідувати звіра, весь час бачачи його.
«Висуванець» — висунений на відповідальну роботу з рядових робітників, селян чи службовців без спеціальної підготовки.
«Вишак» — найвища міра покарання, розстріл.
Гімалайський ведмідь — один з найбільших представників родини ведмедів. Чорної масті з білою плямою на шиї. Назва — від місця походження (Гімалаї).
Гнус — дрібна машкара, що кольором і розміром нагадує мак.
Голубоводий — хутра, в яких пух має блакитний відтінок.
Гольди — плем’я тунгуського кореня. Мисливці. Офіційно йменувалися нанайцями.
Горал — гірський козел.
Гуран — дикий козел.
«Гурани» — глузливе прізвисько приамурських козаків забайкальського походження.
Далай-Лама — верховний жрець Тибету, священна особа.
Дальзаготхутро — Далекосхідна філія всесоюзного тресту «Союзхутро».
Дальлаг — Далекосхідні табори НКВС.
Дальстрой — велика будівельна організація на Далекому Сході, де працювали виключно в’язні Дальлагу.
«Двадцятип’ятитисячник» — приналежний до числа 25 тисяч партійних та профспілкових робітників, мобілізованих і посланих у середині 30-х років владою з центральних областей СРСР на Далекий Схід.
Дерибас — начальник Краєвого управління ПП ОГПУ. Знищений у кінці 30-х років.
Дерсу Узала — герой книги Арсеньєва про Уссурійський край, тубілець.
Джанкой — назва станції в Криму, а також популярна пісня, що її співали безпритульні.
«Дикий часник» — так звана черемша, широко вживається населенням як приправа до їжі.
«Динамівка» — спортивна шапка.
ДКА — скорочене «Дом Красной Армии», військовий клуб.
«Довгі карбованці» — висока зарплатня, що її платили тим, хто працював на Далекому Сході або на Півночі.
Доха — верхня зимова одежа з оленячої або козлячої шкіри з великим коміром.
Женьшень — цілющий корінь. Росте в Уссурійських пралісах. Вживається у тибетській медицині.
«За віддаленість» — окрема додаткова платня службовцям і робітникам, що зголосилися працювати в далеких закутках Сходу і Півночі СРСР.
Заготпункт — заготівельний пункт.
Зелений Клин — українська назва земель над Уссурі та Амуром. Найбільш заселена частина Далекого Сходу. У часи написання роману населення Зеленого Клину наполовину складалося з українців. У більшості сіл українське населення становило 90%. За часів Скрипника на посаді наркома освіти України на Зеленому Клині навіть проводилася українізація.
Ізюбр — олень, цінний своїми пантами. Таких пантових оленів є лише три види: ізюбр, марал та плямистий олень.
Ічаги — взуття з юхтової шкіри, щось на зразок чобіт.
Кав’яр — ікра.
Калиб — прилад для виливання картечі й куль, подібний до кліщів із спеціальними заглибинами.
Капканити — промишляти звіра капканами.
Карбуз — великий довгий човен, який використовували українські поселенці у Сибіру. У нього могло вміститися ціле село — як у Ноєв ковчег.
Кирпичний чай — пресований у плити чай, який виробляють із чайних відходів.
Кликун — прилад для підманювання птахів або тварин.
Козляк — коротка доха виключно зі шкіри козуль, хутром назовні.
Козуля — місцева назва сарни.
Колонок — хижий звірок з родини тхорів, дуже цінний своїм хутром.
Лучити рибу — бити рибу остю вночі при світлі смолоскипів.
Манзи — назва китайського населення, яке мешкає в Уссурійському краї.
Memento mori! — пам’ятай про смерть (латинський крилатий вислів).
Мизити — розпещувати.
Многогрішний Дем’ян — гетьман України (1669—1672). Був учасником антимосковського повстання Івана Брюховецького. Наказний гетьман Петра Дорошенка на Лівобережжі. 1668 р. став «гетьманом Сіверським», а в березні 1669-го був обраний у Глухові гетьманом України. Звинувачений Москвою у «державній зраді», був засланий у Сибір, де й залишилися його нащадки.
Навзаводи — змагаючись.
Накомарник — маленький полотняний куреник проти комарів.
Ость — прилад для биття риби, складається з довгого дрючка й металевого наконечника у формі виделки з зазубреними кінцями.
ОКДВА — Особая Краснознаменная Дальне-Восточная Армия.
Пагода — буддійський храм.
Падь — долина.
Пантовка — полювання на оленячі роги.
Партстаж — партійний стаж.
«Підйомні» — спеціальні кошти, виплачувані переміщуваним на роботу в далеку місцевість, призначені для покриття витрат на переїзд.
Рвач — той, що любить урвати побільше.
Росомаха — великий хижак родини куниць.
Рябок — лісовий птах, подібний до степової куріпки.
Сажанки — прилад для стріляння стоячи, складається з двох палок, зв’язаних у формі циркуля.
Саранки — квіти, подібні до наших півників, тільки великі. Бувають усіх кольорів.
Сивуч — морська тварина родини ластоногих.
Сірко Іван — кошовий отаман Війська Запорізького Низового, визначний військовий діяч Запоріжжя. Був учасником військових походів Богдана Хмельницького на Польщу, проти турків і татар, московитів. 1672 р. претендував на гетьманську булаву. Це посварило його з новим гетьманом І. Самойловичем та московським урядом; в результаті Сірка було заслано до Тобольська. Герой народних дум і переказів.
Сіхоте-Алінь — гірське пасмо, що тягнеться уздовж узбережжя через увесь Уссурійський край, від Сучану до Амуру.
Таймень — риба-хижак, розповсюджена у гірських річках.
Траппер — мисливець, що промишляє звіра пастками та самоловами.
Туязь — посуд, зроблений з березової кори, спеціально для зберігання рідини.
Удехе — плем’я тунгуського кореня, майже вимерле внаслідок російської колонізації.
Урсус арктос — латинська назва білого полярного ведмедя.
Уссурі — найбільший правий доплив Амура.
Устенок — передня частина верші, отвір, куди заходить риба.
Фанза — хата (з китайської).
Харза — непальська куниця.
Харюзь — риба гірських вод з породи форелі.
Хехцир — гірський кряж на південь від Хабаровська.
Чита — адміністративний центр Забайкалля.
Чичероне — провідник (з італійської).
Чорна береза — особлива порода берези, що має чорну кору.
«Штани» — так мисливці називають хутро на стегнах у звірини.
Тетяна Панасенко