То хто ж "Вона" така (Юлія Тимошенко)?

Частина 1. «ВОНА» - Берегиня окультистів

Я - Господь, Бог твій: нехай не буде в тебе інших богів, крім Мене.

Перша заповідь Закону Божого

Наші мудрі люди зовсім не даремно кажуть, що «політика - діло не чисте». Правди нікуди діти - значною мірою такою вона насправді й є. Про це можна судити бодай по тому, що вибори до місцевих рад відбудуться на бісівське свято Хелловін, а не, приміром, в день святкування православними й греко-католиками України величного свята Покрови Пресвятої Богородиці. І не є секретом, що певна кількість безбожних співгромадян покладає особливі надії на «магічну силу» Хелловіна. Вони сподіваються, що різноманітні вампіри, відьми, вурдалаки та інша бісівська нечисть повилазять зі своїх схованок, влаштують вакханалію, яка символізуватиме перемогу сил темряви, та обовязково завітають на виборчі дільниці, щоб підтримати «своїх кандидатів».

Отака от оказія чекає на країну в останній день жовтня. Тому, щоб не схибити на користь «воїнства політичної нечисті», всім православним, греко-католикам, католикам, іудеям, мусульманам тощо варто бути уважними і завчасно поміркувати про деякі грані буття. Приміром, про те, що якось так сталося, що певні політичні партії України перетворились у неорелігійні організації сектантського типу, лідери яких щосили прагнуть стати пастирями душ наших. Вони забагато місця займають у нашім житті й нічого доброго у нього не привносять (радше - навпаки). У той же час, складається враження, що істинні церкви вимушено дрейфують до різних політичних берегів, а справжні пастирі душ людських ледь не приречено споглядають, як наше розколошкане, деморалізоване й зневірене суспільство борсається у чорному вирі боговідступництва, протистояти якому все важче й важче. Відтак, усі ми поступово втрачаємо і ласку Божу, і Його подобу, і хрещену рівноапостольним князем Володимиром землю…