То хто ж "Вона" така (Юлія Тимошенко)?

Англійський зять українського прем’єра.

Передусім автор зобов’язаний попередити читача, що подальший текст буде проілюстровано фотографіями відверто неестетичного змісту. Їх присутність тут обумовлена переконанням, що ліпше раз побачити, аніж сто разів почути.

Отже, достовірної інформації про зятя Юлії Тимошенко Шона Карра вкрай обмаль, але відомо, що цей немолодий чоловік у якомусь кафе значущої для окультистів країни - Єгипту - припав до серця доньці екс-прем'єр-міністра України (недарма ж наші люди кажуть: «Любов зла, полюбиш і козла»). Після одруження на ній він створив музичний гурт DVS («Death Valley Screamers», що в перекладі з англійської означає «Ті, що верещать з Долини Смерті»), є автором музичного альбому «Just Crazy» (тобто - «Просто псих») та любить окультистську й сатаністську символіку - зокрема, й черепи, які, як відомо, є символами смерті. На його правому плечі витатуювані череп, що розриває шкіру, на лівому - карта «джокер» (на честь його улюбленої пісні Ace of Spades групи Motorhead, у якій є слова «And don't forget the joker»), на ребрах витатуйовано кадр із фільму «Чужий», а із серця виїжджає мотоцикл Harley (джерело: http://kp.ua/daily/160710/235659/):

Увічнений та тілі Шона британський гурт Motorhead вважається одним з родоначальників сатанинського напрямку у стилі «важкий метал» (Heavy metal), а переважна більшість адептів цього стилю реально сповідує сатанізм і поклоняється «рогатому чудовиську» - дияволу.

Бодай перелічених фактів достатньо, щоб стверджувати, що Шон Карр є представником європейських сатаністів, живильним середовищем яких є рок-культура важкої музичної спрямованості, а агітаторами й натхненниками - цілий легіон рок-гуртів. Для усіх них сатаністське привітання, яке, нагадаю, символізує дворогого диявола, стало спільною характерною рисою. На доказ цим твердженням роздивіться уважно невеличку дещицю фотографій, знайдених автором на сайтах бісівських рок-гуртів, і фото європейського зятя Юлії Тимошенко.

До речі, якось я читав, що начебто православна Юлія Тимошенко вирішила охрестити доньку Євгенію лише тоді, коли тій виповнилось дев’ять років! Не буду стверджувати, так це було, чи ні, але усім відомо, що «дбайлива» матуся Юля свою єдину дитину запроторила на навчання до Англії, коли тій виповнилося всього тринадцять років (фактично, «газова принцеса» проміняла щастя материнства на можливість безтурботного примноження капіталу)! Тому й не дивно, що згодом Женя розповідала таке: «Мені завжди подобалась музика. Я з дитинства любила Red Hot Chili Peppers (RHCP), Metallica, Bon Jovi - у дванадцять-тринадцять років»

(http://tabloid.pravda.com.ua/focus/471e046fc549c/)!

Тим, хто трішечки тямить у дитячій психіці, стає моторошно від цих слів. Адже неважко здогадатись, що ж довелось пережити цій, по суті, покинутій дівчинці, якщо вона ще на початку 90-х на чужині почала захоплюватись хеві-металом у виконанні Metallica та психоделічним панк-роком RHCP. Ось постери цих гуртів:

Здається, подальші коментарі зайві. Зрячі й мислячі і так все побачили та зрозуміли. Разом з тим, зазначу, що християни Європи і Америки тривалий час ведуть богоугодну боротьбу із рок-сатаністами. Вони інкримінують цим виродкам роду людського пропаганду окультних тем й, зокрема, ідеології сатанізму і чорної магії та використання в альбомах послань, які спонукають слухачів до поклоніння дияволу, сексуального насильства, актів вандалізму, самогубства і навіть - ритуальних вбивств.

Якщо ж хтось вважає, що українській молоді не загрожує напасть сатанинської «релігії» і пошесть захоплення «важким металом», то він глибоко помиляється. Ми так натхненно боролися із символами «тоталітарного минулого», російським шансоном та багато з чим іще, що й не помітили, як під личиною «важкої» рок-музики сатанізм утвердився на наших теренах.

Приміром, минулого року відділ зв’язків з громадськістю ГУ МВС в Донецькій області повідомляв, що впродовж першої половини 2009 р. було порушено 30 кримінальних справ за фактами вандалізму на кладовищах. А минулого року авторитетне «Дзеркало тижня» писало, що, за даними СБУ, в Україні активізується поширення сатанізму. Його прояви зафіксовані у Києві, Донецьку, Харкові, Криму, Чернівцях, Львівській, Полтавській, Миколаївській областях.

Два роки тому харків’ян вразила історія ритуального вбивства. Сатаністи заманили 18-річного члена сатаністської секти «Черная месса с верой в темные силы и ночь» Олександра Пустовіта на 15-те міське кладовище, вдарили його трубою по голові, перерізали горло і випили кров. Мати одного з вбивць згодом говорила таке: «Ну, слушали они эту музыку, металл, там много сатанинских мотивов, но она ведь не запрещена»!

Отак-то. «Слухали діточки незаборонену музичку», а потім стали вбивцями. Для нас такі випадки поки що важкозбагненні, а от для Америки й Європи, де під омофором ювенальної юстиції сатанізм затягує дітлахів у свої тенета, такі випадки є прозою життя.

Не знаю, чи пов’язано це якось із появою в Україні Шона Карра, але неспростовним фактом є те, що впродовж останнього часу разом із окультизмом до нас хлинув потік закордонних бісівських рок-гуртів. Прикро, але консолідованого опору цій навалі не чинить ані громадянське суспільство, ані члени Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Якщо ж пересічні громадяни гадають, що не знають, про яку музику казала мама харківського сатаніста-вбивці, то вони просто неуважні. Так, наприклад, поблизу Верховної Ради по вулиці Грушевського рекламується чимало цікавого. На рекламних стендах можна побачити і татуювання сатанинської Motorhead, і сатанинські «ріжки». А кожного Божого дня мешканці й гості столиці усіх віросповідань їздять у осквернених сатанинською символікою вагонах метрополітену, наліпки у яких рекламують черговий з кавалькади рок-концертів. Приміром, отакі (зверніть увагу на червоні перевернуті пентаграми та згадайте, про що йшла мова у другій частині нашого дослідження):

Практично за кожною із незрозумілих пересічним громадянам назв на цих оголошеннях ховається колектив так званих музикантів, для яких диявол є «батьком-натхненником», а сатанізм - стилем життя і «творчості». Приміром, англійська «Venom» є родоначальницею найогиднішого стилю - «black metal» («чорний метал»), а про американські гурти «Сannibal corpse» («Труп канібала») чи «Napalm Death» («Напалмова смерть») навіть бридко згадувати. І для тих, і для інших увічнений на тілі Шона Карра гурт «Motorhead» є, по суті, родоначальником. Усі вони цілком відверто називали себе сатаністами й прихильниками «праотця» ідеології сучасного сатанізму американця Антона Ла-Вея. Суто з естетичних міркувань автор не шокує читачів деякими ілюстраціями, які є найкращими свідченнями сатанинської природи цих колективів. Певен (бо перевірено, зокрема, й на собі), що якби вам, шановні читачі, незалежно від вашого віросповідання, на очі потрапили постери цих гуртів, то у вас спрацював би блювотний рефлекс (читачі-скептики можуть, але я не рекомендую, у пошуку «Google» набрати «Сannibal corpse» і переглянути розділ «Зображення»…).

Як бачимо, закордонні сатаністи є частими гостями на нашій землі. 5-7 серпня 2010 року вони бісились біля Севастополя, а з 2 до 4 вересня - влаштували грандіозний сатанинський концерт у Києві. Як, напевне, і годиться, елементами рекламної кампанії київського шабашу були патріотичні символи: калина і рушники! А втім, нічого дивного у цьому немає. Особливо, якщо взяти до уваги, що генеральним пивним спонсором рок-фестивалю сатаністів виступає агенція «Закрита зона» та корпорація «Оболонь». Як відомо, основний продукт цієї корпорації рекламується як «пиво твоєї Батьківщини», а генеральним «магнатом» «Оболоні» є «національно свідомий» народний депутат Олександр Слободян. Той самий, який у статусі заступника голови націонал-демократичної партії УНП (Юрія Костенка) багато літ поспіль натхненно прищеплює нашій молоді бісівську «культуру» пивного алкоголізму. Цікавості ради прогляньте, будь-ласка, відеоролик (http://globaleast.info/) «Оболонь Global East Rock Festival!» (3.40 -3.50 хв.). Такий ось, дідько б їх забрав, у них «патріотизм». Але повернімось до «нашого» Шона.

Відомо, що у Європі й США супротивниками християнських церков є фанати року на кшталт Шона Карра, який, зі слів його першої дружини Емми, «одержимий грошима» та зловживав алкоголем і кокаїном. Під їх впливом він регулярно бив матір власної доньки, а на Різдво (!) 2002 року Шон зламав Еммі верхню щелепу і так повибивав їй зуби, що тій довелось замовити протез - вставну щелепу… (http://www.kp.ru/daily/23587.3/44960/). Невдовзі в Україні це патлате чудовисько посміло підняти руку на українських солдатів (!!!), які виконували службовий обов’язок поблизу пляжу Ланжерон в Одесі, але був жорстко покараний хлопцями.

Про доблесну боротьбу Церкви із рок-сатаністами напевно знають як баптист Олександр Турчинов, так і православний Олег Медведєв. Проте, схоже, вони не провели відповідної просвітницької роботи із зятем Юлії Тимошенко. А Шон Карр, у свою чергу, не звернув (а може й звернув?) увагу тещі на те, що її оточують символи окультизму, зокрема, й занадто схожі на Бафомета-сатану-диявола.

Це ж зовсім не складно уявити, як «страхолюб» Турчинов, зайшовши до домашнього кабінету Тимошенко, з любов’ю погладив те «рогате чудовисько» і прочитав Юлії Володимирівні лекцію про бога страху Пана? Або як Шон, там же, склав пальці руки у привітання сатаністів, похвалив «маму» за «модну атрибутику» і посвятив її в секрети поклоніння сатані та в сатанинську природу стилю «Heavy metal» і його підстилю «Black Metal»?

Врешті-решт, не відаю, хто як, але автор цієї статті вважає, що усі вони одного поля ягоди та наочно доводять народну мудрість, що «подібне притягує подібне». Тому можна лишень здогадуватись про ті титанічні зусилля, яких доклала тогочасний прем’єр-міністр Юлія Тимошенко задля того, щоб вмовити блаженнішого митрополита Київського і всієї України Володимира на допуск Шона Карра до Таїнства хрещення, яке начебто було здійснене у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі, що в Феофанії (Цікаво було б довідатись, яку ж відповідь дав Шон на запитання священика: «Чи відрікаєшся сатани, і всіх діл його, і всіх ангелів його, і всього служіння його, і всієї гордині його?»)?

З невідомих досі причин Євгенії й Шону Карру начебто було відмовлено у вінчанні в одному з храмів Києво-Печерської лаври. Натомість, ймовірно, зі згоди святішого патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета те вінчання відбулося у Свято-Михайлівському Видубицькому чоловічому монастирі.

Прес-служба БЮТ умовчала інформацію про попереднє віросповідання зятя Юлії Тимошенко і про обставини, котрі спонукали його зректися віри однієї, а прийняти ту, в котрій ні бельмеса не тямиш. Але безсумнівними й мудрими видаються рішення владик щодо хрещення і вінчання Шона. Ті Таїнства давали цьому чоловіку шанс на порятунок. Але схоже, що опісля них стиль життя Шона Кара не змінився жодним чином. Як і раніше, зять Тимошенко, за його ж визначенням, верещить у мікрофон…

І ось що цікаво. Три роки по тому вінчанню, 1 листопада 2008 року, в ніч святкування окультистами бісівського свята Хелловін на території Видубицького монастиря спалахнула пожежа. Хтось підпалив Спаську трапезну та прибудову до церкви Преображення Господнього, у яких якраз і вінчалися раніше Шон та Євгенія Карр. Ченці монастиря стверджували, що підпал скоїли сатаністи. Згодом працівники МНС провели експертизу, в ході якої знайшли два місця займання вогню. Цей факт свідчив про навмисний підпал храму. Ось фото, зроблені до і після того варварського акту наруги над православними святинями:

Як на мою думку, то Видубицький є унікальним місцем златоглавого Києва. На вході до монастиря возвеличується храм пророка Даниїла та розфарбована золотими зірками на синьому тлі дзвіниця, проминувши яку, потрапляєш у царину, де божественна гармонія витає поміж увінчаним церквою Благовіщеня Пресвятої Богородиці Михайлівським собором (який збудований на честь Архангела Михаїла і у якому чотири роки тому прийняв хрещення молодший син автора) та досконалим Георгіївський собором (у якому сім’я автора час від часу отримує насолоду від Служби Божої, яка проходить під акомпанемент неземної краси співу хору «Видубичі»), а затишна мурована трапезна палата разом із церквою Преображення Господнього, немов якийсь нездоланний мур, захищали ченців і прихожан монастиря від зовнішньої мирської суєти. От саме їх і підпалили сатаністи… Я так і не зміг знайти відповідь на запитання мого молодшого сина: «Тату, а нащо нечемні люди спалили «хатку» Божечка?».

А втім, автор зовсім не стверджує, що Шон Карр досі є сатаністом, і що його вінчання й той підпал якось пов’язані. Просто згарище храму Видубицького монастиря виглядало дуже й дуже символічно. Воно неначе промовляло, що куди б не ступила нога Юлії Тимошенко, все перетворюється на попелище! Незбагненно, але сама її присутність руйнує й оскверняє буквально все: політику, економіку, держуправління, опозицію…

Як на мою думку, то сорокалітній пан Карр, його тридцятилітня дружина Євгенія та п’ятдесятилітня теща пані Тимошенко є живими ілюстраціями того, що трапляється із людьми, які свідомо порушують другу заповідь Закону Божого. Нагадаю її повний текст за перекладом Святого Письма, зробленим Іваном Огієнком (митрополитом Іларіоном): «Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею. Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене, і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей»!

Гадаю, усім нам варто повсякчас пам’ятати, що «Бог заздрісний, карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Його…». А ще мені здається, що родинам Тимошенко й Карр також не завадило б осмислити ці прості і водночас глибокозмістовні біблійні істини. Без жодного злорадства, а із співчуттям хотілося б також нагадати їм про те, що хрещення є ласкою і даром Божим та означає звільнення від гріха і від спокусника до нього - диявола. Зрозумівши це, гляди, й стала б врешті-решт Юлія Володимирівна люблячою бабусею. А Шон Карр перестав би верещати у мікрофон бісівські пісні, а заспівав би по-своєму лагідні колискові своїм українським нащадкам…

Проте, як то кажуть, «не з нашим щастям». Юля затіває чергову псевдореволюцію (яка безкровною вже не буде у жодному разі). Але свої наміри вона вміло маскує за лукавою риторикою. Приміром, у нещодавньому інтерв’ю «Дзеркалу тижня» вона заявила, що «для початку ми готові запропонувати інтернет-можливість для всіх, хто готовий об’єднатися для роботи над проектом нашої майбутньої країни». Її «матриця» явно дала збій. Щось подібне вже було - у вигляді інтернет-проекту «Ідеальна країна». А ось тут ми згадаємо про ще одного наближеного до Юлії Тимошенко сатаніста - Олексія Ковжуна.