ВИШНЕВИЙ СМІХ

Допоки сміх — не вмре, не згине

Святої правдоньки вогонь!..

Завжди сміялась Україна

В обличчя ворога свого.

І кидала об землю лихом,

І жартувала: «Гріх — у міх!..»

І запорожців дужим сміхом

Карала недругів своїх.

В часи безправ'я і неволі,

В години скрути і невдач,

Затамувавши люті болі,

Вона сміялася крізь плач.

Бо невластиві «ахи» й «охи»

Були для неї з давнини...

У найтрагічніші епохи

Сміялися її сини.

І побороли злу годину,

І підняли червоний стяг!

Вишневий сміх прийшов на зміну

Гіркому сміхові нетяг.

Вишневий сміх —

дзвенить, снується!

І переконуєшся ти:

Так мудро, сонячно сміється

Од сил духовних повноти.

Микола Карпенко

Загрузка...