— А хто був другий, Прабабусю, хто наступний?
— Та, Що Спить і Снить, дитя.
— Яке прекрасне ім’я, Прабабусю. Навіщо вона тут з’явилась?
— Високе Горище покликало її через увесь світ. Над нашими головами друга за важливістю висока мансарда, яка направляє вітри, а її голос відлунюється у їх струменях і потоках по цілому світу. Сновидиця мандрувала цими потоками під час штормів, у світлі блискавиць і пошуках затишного містечка. І ось вона прийшла, і ось вона тут! Послухай!
Тисячу-Раз-Прабабуся примружила очі, схожі на лазурит, і підвела погляд.
— Послухай.
А нагорі, оповите ще більшим шаром темряви, ворухнулося щось схоже на сам сон…