Забути неможливо зберегти

Пролог Дах дев’ятиповерхівки

В ту саму мить, як духмяний нічний вітерець овіяв звільнену від рушника голову, оглушений журналіст отямився. Повів довкола посоловілими очима. Здригнувся від раптової прохолоди. Прохрипів ледь чутно:

– Де це я?…

– Де, де?! В Улан-Уде! – пожартував старший сержант і подав знак підлеглим: – Дружно, разом!..

Він так і не встиг уторопати, що й до чого, як міліціонери пару разів гойднули його, перекинули через парапет і відпустили в чорне нічне провалля.

До смерті лишалося кілька секунд. А як же прекрасно все розпочиналося тим фатальним ранком!..

До речі, починалося все з перегляду старого доброго кінофільму, в якому європейський секс-символ 60-х років минулого століття хоробро стрибнув з височезного даху…

От тільки, на відміну від журналіста, залишився живим…