На Вкраїні ми родились, на Вкраїні ми зросли,
А тепер чужії люди в чужий край нас завезли.
Доле наша нещаслива, на чужині тяжко жить,
Як згадаю про край рідний, в грудях серце заболить. Як згадаю про край рідний, про гаї зелені ті,
Як ходили, як гуляли ми у рідному селі.
Як ходили, як гуляли ми у рідному селі,
А тепер нам доведеться жити в чужій стороні. (Записано від Катерини Прончак у с. Красновка на Донеччині)
РІВНЯ
Гори наші, гори, ліси між горами,
Скоро ми будемо прощатися з вами.
В горах ми родились, тут думали жити,
Задумала влада людей вивозити.
Вони нас вивозять, де степи і млаки,
Нашу рідну землю заберуть поляки.
Вони нас вивозять, ми там жити будем,
Та про рідний наш край ніде не забудем.
(Записано від Ганни Стадник у м. Миколаєві на Львівщині)
Антон Чупіль і Віра Ветрова. Херсонщина, 1956 р. |