3 додатком (латин.).
У кн(изі) II Про державу (латин.).
У кн(изі) III Про сили природні та в кн(изі) XI Про призначення частин тіла (латин.).
Тут п'ють (латин.).
У книзі III (латин.).
Кн(ига) Про страву (латин.).
Кн(ига) VII, роз(діл) V (латин).
Комедія про шкатулку (латин.).
Кн(ига) Про день народження (латин.).
Кн(ига) VII, роз(діли) III і IV, Про при(роду) тварин (латин.).
Кн(ига) III, роз(діл) XVI (латин.).
(Диґести), Про своїх і закон(них), з(акон) «Тому, хто не залишив духівниці», параграф 13… Новели про відновл(ення) у правах і про ту, що розроджується на одинадцятому місяці (латин).
Ґалл, (Диґести), Про дітей і посмер(тних) спадкоємців і (Диґести), Про стан людей, з(акон) «На сьомому (місяці)» (латин.).
Позбавлення уже передбачає посідання (латин.).
Горацій — Послання (латин.). Переклав Михайло Білик.
Жених (латин.).
Випалена земля (латин.).
Не забувай, з ким маєш справу; лий на двох; «бус» вийшло з ужитку (латин).
Пиймо, друзяко! (Баск.)
Прагну (латин. — Євангелія від Івана, 19, 28).
Сльоза Христова (латин.).
Звідси і сюди! (Латин.)
Природа порожнечі не терпить (латин.).
Описуване (латин.).
Про каміння (латин.).
У книзі останній (латин.).
Любов не шукає свого (грецьк. — Перше Послання до Коринтян апостола Павла, 13, 5).
Марка — старовинна міра ваги, близько 250 грамів.
Довгорунний баран — старовинна французька золота монета.
Право народів (латин.).
Про жертвоприносини і магію (латин.).
Про призначення частин тіла (латин.).
Про мет(од) лікування… Про вражені місця… Про причини хвороб (латин.).
Тускул(анські) розмови (латин.).
Про сили серця (латин.).
Проблеми (латин.).
Квинтал — міра ваги, дорівнює 400 фунтам.
«Про спосіб позначення» (латин.).
«Про спосіб позначення» не є наука (латин.).
«Що є?.. Доповнення…», «Як за столом поводитися…», «Про чотири головні чесноти… з коментарем…», «Спи спокійно» (латин.).
Евдемон — щасливий (грекою).
Понократ — дужий, невтомний (грекою).
Голова Господня (ґаскон.). Нема Бога в тебе у животі (нім.). Голова Христова (італ.).
Левкеція — замість Лютеція, як називався колись Париж.
Про повняву у святобожництві (латин.).
За і проти (латин.).
Мнемонічне слово, що правило для запам'ятовування модусів першої фігури силогізму та означення їх.
Філотомій — любитель краяти (грекою).
Добридень — скоромовкою (латин.).
Добридень і вам теж (латин.).
Пане (латин.).
І розумний нею не погребує! (Латин.)
Оддайте кесареві кесареве, а Боже Богові. Аж ось де собака закопаний (латин).
У храмі милосердя, кістка тобі в горло, ми добре під'їмо. Я заколов свинку, знайдеться у мене і добре винце (середньовіч. латина).
Бога ради, віддайте нам наші дзвони (середньовіч. латина).
Удинині проповіді, аби тільки (середньовіч. латина).
Вам треба розгрішення? Далебі, ви його дістанете та ще й дарма (середньовіч. латина).
Пане, обдзвонодій нас! (Середньовіч. латина)
Здобуток міста (латин).
Який уподібнився був до скотини нерозумної і зрівнявся з нею, дивись псалом, не знаю який (латин).
Це Ахілл на славу (середньовіч. латина).
Я міркую так: усяк дзвін дзвонний, на дзвіниці дзвенючий, дзвонячи дзвонно, дзвоніння викликає у дзвонарів дзвонне. У Парижі є дзвони. Що й треба було довести (середньовіч. латина).
За третім модусом першої фігури (латин.).
Назва цього модуса.
В ім'я Отця і Сина і Духу Святого, амінь (латин.).
Його-бо царству не буде кінця-краю, амінь! (Латин.)
А проте, оскільки, безперечно, Поллуксом свідчуся, якщо, принаймні, Бог свідок (латин.).
Прощавайте і плескайте. Я, Каленіно, посвідкував (латин).
За модусом та фігурою (латин.).
Малі логікалії! Сукнина до чого належна? (Латин.)
Безсистемно і до різних осіб (латин).
Як належна, а до чого? (Латин.)
До моїх голінок (латин.).
Я сам, подібно до того, як субстанція несе акциденцію (латин).
Безкоштовно (латин.).
Усе народжене роковане на загин (латин.).
Даремно вам рано вставати (латин. — Псалом 125, 2.).
Звідси вірші (латин.).
Анаґност — читака (грекою).
Про сіль(ське) гос(подарство) (латин.).
Піно, ф'єр, мюскадо, бікан, фуарар — гатунки винограду.
Пикрохол — від грецького пикрос — гіркий і холе — жовч.
Скликаючи членів капітулу на капітул (латин.).
Проти каверз супостата (латин.).
На славу миру (латин).
Натиск ворогів (латин.).
Даруй мені пиття! (Латин.)
Апофтеґма — вислів (грекою).
Каюся! Помилуй! У руки (твої свій дух віддаю!) (Латин.)
Безант — візантійська золота або срібна монета.
Філіпп — грецька золота монета.
Квапся неспішно (латин.).
Ехефрон — обачний (грекою).
Мюїд і буасо — старовинні міри сипучих тіл, дорівнюють 270 і 13 літрам.
Питне золото (латин.).
Святий Боже! (Грецьк.)
Гіппіатрія — наука про лікування коней (грекою).
Додатки додатків до «Хронік» (латин.).
Канна — міра довжини, близько двох метрів.
У статуті ордену (латин.).
По-перше (латин.).
По-друге (латин.).
І вийде пагонець із кореня Ессейового (латин.).
Великі духовні особи не стають великими вченими (середньовіч. латина).
Чому? Тому що (латин.).
3 носа дізнаєшся, як до тебе знімаю я (останні слова з псальми 123) (латин.).
Блаженний той (латин.).
Коротка молитва небес сягає, довге пиття чаші спорожнює (латин.).
Прийдіть, вип'ємо (латин.).
Фригідний і зурочений (латин.).
Про погорду до світу і втечу від спокус його (латин.).
Свого часу і на своєму місці (латин.).
Вейовіс — давньоримське божество, очевидно — бог помсти.
Фронтист — мислитель (грекою).
Себаст — шановний (грекою).
Тольмер — відважний, зухвалий (грекою).
Ітибол — влучний, Акамас — невтомний, Хіронакт — той, у кого руки завжди при ділі, Софрон — розсудливий (грекою).
Телемська пустинь — від грецького телема — бажання.
Потім (латин.).
Нобіль — старовинна англійська золота монета.
Арктика — північна, Калаера — від грецького калось — добрий, аер — повітря, Анатолія — східна, Месембрина — південна, Гесперія — західна, Кріера — холодна (грекою).
Туаза — міра довжини, дорівнює майже двом метрам.
Протонотарій — старший діловод папи.
Засвідкували те, що бачили (латин. — Апокаліпсис, 1,2).
Всемогуще черево (латин.).
Бадбек — Роззява (ґаскон.).
Алібанти — висхлі (грекою).
Природничі дослідження (латин.).
За модусом і фігурою силогізму (латин.).
Дай (Господи, дозволу) поклястися (латин.).
Ребек — старовинний музичний інструмент, на грифі якого різьбилися фігурки.
І Ога, царя базанського (латин. — Псалтир, 135, 11).
Ампан — старовинна міра довжини, близько 25 сантиметрів.
Але ж малярам і поетам (латин. — Горацій. Про поетичне мистецтво. Переклад Андрія Содомори).
Епістемон — досвідчений (грекою).
Про будівництво (латин.).
Про архітектуру (латин.).
Про механізми (латин.).
По-перше: Жердина Рятунку, Ґульфик Права, Капець Декретів, Гранат пороку (середньовіч. латина).
Мамотре, Про павіанів і мавп, з коментарем дез'Орбо; Ухвала Паризького університету щодо кокетства гульливої баботи (середньовіч. латина).
Мистецтво пристойно шепотіти в товаристві магістра Ортуїна (середньовіч. латина).
Або: Мурашник Мистецтв; Про вживання бульйонів і про переваги перепою Сільвестра Прієрійського, яковита (середньовіч. латина).
Шкільна щітка для чобіт; Тартаре. Як відкласти; Про різницю між супами (середньовіч. латина).
Про розгризання свинячого сала, у трьох книгах, твір вельмишановного брата Любена, духівника провінції Верзіння; Як їсти козлятину з артишоками у папські місяці всупереч церковній забороні, твір Пасквіна, мармурового доктора (середньовіч. латина).
Як приготувати кров'янку; Про чудовий смак тельбухів; Найславетнітттий доктор обох прав, метр Пілло Загреба, Про діри на курзуверзу, в Аккурсієвій ґлосі зібраному, огляд щонайясніший (середньовіч. латина).
Хитрощі вільного стрільця; Вільний солдат. Про воєнне мистецтво, з малюнками Тево; Про користь і вигоду білування жеребців та кобил, твір доктора теології де Кебекю (середньовіч. латина).
Про вживання муштарди після їди, в чотирнадцяти книгах, з апробацією метра Воріллона; Десять тижнів дебатів на Константському соборі над закрутистим питанням: Чи може Химера, гудучи в порожнечі, поглинути вторинні інтенції? (Середньовіч. латина).
Скотова Базгранина; Про скасування острог, ув одинадцяти десятикнижжях метра Альберика де Розати; того самого автора: Про квартирування вояків у волоссі, у трьох томах (середньовіч. латина).
Марфоріо, бакалавр, у Римі похований, Як чистити і бруднити кардинальських мулів. Починається словами Сільвіус Калитка, а прохарамаркав його Ява, доктор теології; Бударен, єпископ Дев'ятикнижжя про прибутки від індульгенцій, з папським привілеєм на три роки, не більше (середньовіч. латина).
Млинок канонічних часів, у сорока томах; Анонім: Переверти братчиків (середньовіч. латина).
Про витворки принців; Піхва лицемірства, твір метра Якоба Гохштратена, єретикомера; Про трунки кандидатів на докторат і докторів богослов'я, у восьми томах, вельми пікантних (середньовіч. латина).
Як у димарях трусити сажу, метра Екка.
Софістичні забави, Спередузнизуразбезоколясасудження гімнярів (середньовіч. латина).
Про життя і звичаї денді; Душеспасні бесіди сорбоннської рогачки, зладив Лупольд (середньовіч. латина).
Підбурні речі кельнських докторів проти Рейхліна.
Побігашки кадді брата Ступака.
Як церква здобула право зміщувати папу; Іван Дітебродій. Про жах відлучення від церкви (книжечка безголова); Геній чортовиння: Як викликати чортів і чортиць, метра Ґінґольфа (середньовіч. латина).
Про походження святенників та звичайних лицемірів, у семи томах (середньовіч. латина).
Підсумок ангелічний (латин.) — твір Томи Аквінського; Про певні особи, що назвали автора шахраєм, а також про те, що шахраї церквою не засуджені; медичний відхідник; клістирні поля, твір С. Ш. (середньовіч. латина).
Про викорінення божкодайл; Антидотарій для душі; Про батьківщину диявола (середньовіч. латина).
Панурґ — хитрун, спритник (грекою).
Паничу! Пошли вам Боже щастя й удачі! Знайте ж насамперед, милий паниченьку, що те, про що ви мене питаєте, сумне і гідне жалю; я міг би сказати вам чимало такого, що вам було б важко слухати, а мені розповідати, хоча старосвітські поети й оратори твердили у висловах своїх та афоризмах, ніби спогади про минулі напасті і митарства дають нам велику втіху (нім.).
Ця фраза мовою, вигаданою автором.
Мій синьйоре! Відомо вам, що козиця ніколи не співає з порожньою кишкою: достоту так само і я не зумію розповісти вам про свої блукання, перш ніж дістане звичну поживу бідолашне моє черево, на думку якого мої руки і зуби перестали виконувати свою звичну справу і їх покорчило (італ.).
Мілорде! Якщо ви такі розумні на голову, як від природи великі на зріст, то повинні мати до мене співчуття, бо природа створила нас усіх рівними, але доля одних піднесла, інших же принизила. Одначе чеснота завжди поневіряється, а люди чеснотливі у зневазі: адже тільки визівнувши духа, людина стає хорошою (спотвор, гельськ.).
Шановний пане! На всяку напасть — свої ліки, шануватися — ось що важко! Благаю вас, дайте наказ щодо мене; мені треба лише одного: звеліть нагодувати мене досита. А вже потім розпитуйте скільки влізе, хоть за двох: залишитесь удоволені, як Бог погодить (баск.).
Карпалим — швидкий (грекою).
Мова, вигадана Рабле.
Пане! Всі язики, якими я говорю, — християнські. Але мені здається, що, аби я не мовив жодного слова, все ж лахи мої досить красномовно повідали б вам про мою мізерію. Будьте милосердні і дайте мені чогось підживитися (голл.).
Сеньйоре! Я втомився від цих безконечних балачок. Тому благаю вашу ясновельможність узяти до уваги настанови євангельські, бо вони спонукають вашу ясновельможність чинити відповідно до велінь сумління. А як згаданих настанов не досить, щоб подвигнута вашу ясновельможність до милосердя, благаю вас узяти до уваги милосердя природне, на голос якого ви відгукнетесь, я певен, не менш жваво, ніж на голос розуму. І тут я вмовкаю (еспан.).
Пане! Навіть у разі, якби я, наче малі діти і твар німа, не говорив жодною мовою, усе ж мій одяг і моя худорба ясно показали б вам, чого я потребую — їдла та питва. Згляньтеся наді мною і звеліть дати мені якоїсь поживи для приборкання люті моєї нестямно гавкучої кишки, подібно до того, як ставлять перед Цербером миску з супом. А ви живіть довго і щасливо (данськ.).
Евстен — кремезний (грекою).
Мир тобі, пане мій! Як хочеш зробити добро слузі твоєму, дай мені зараз же хліба, бо сказано: «Позичає Господу в борг той, хто милосердний до бідняка» (іврит).
Владико мій, найкращий із владик, чому ти не хочеш мене нагодувати? Ти ж бачиш, що я, бідолаха, помираю з голоду, а ти нітрохи мені не співчуваєш і ставиш запитання, що справи не тичаться. Але ж тлумачники і коментатори одностайно твердять, що в тих випадках, коли все саме собою ясно, слова і міркування зайві. Слова конечні лише на те, щоб з'ясувати справу, про яку йдеться, коли та не досить очевидна (грецьк.).
Мова, вигадана Рабле.
Уже стільки разів, закликаючи вас усім святим, усіма богами та богинями, я звертався до вас, благаючи, як збереглася у вас бодай крапелина благочестя, прийти на поміч моїй нужді, але нічого не домігся своїми зойками і лементами. Хай же, хай, о мужі нечестиві, піду я з вашого потурання туди, куди Лиховина мене кличе, і не докучайте мені більше вашими пустопорожніми розпитами, пам'ятаючи про давезне прислів'я: голодній Галці хліб на гадці, або, що те саме: голодній кумі хліб на умі (латин.).
Про походження права (латин.).
Блаженні обтяжені, бо вони спіткнулись (середньовіч. латина).
Той з мосту не спускався, хто в воду впасти здогадався (латин.).
Чесне слово священика (зіпс. латин.).
Суть, істотний пункт (латин.).
Вчинку (латин.).
Cetera (desunt) — іншого нема (латин.). Примітка на старочасних неповних рукописах чи книгах.
Виловлюючи жаб (середньовіч. латина).
Гер, пий, пий! (Нім.)
Тоді… які права у неповнолітніх? (Латин.)
3 уст оракула (латин.).
Одностайно (латин.).
Відтепер і надалі (латин.).
Катон, Брат, Ґалл, П'ять фунтів, Вино, Якщо Господь, Мати, Добра жона, Якщо хтось, Помпоній, Маєток, Покупець, Претор, Продавець (латин.).
Про горбанів і страшидл, в обороні магістрів (середньовіч. латина).
Святий Боже, святий безсмертний! (Грецьк.)
Франсуа Війон, Балада про дам минувшини. Переклад Леоніда Первомайського.
Брас — міра довжини, близько півтора метра.
Брата Лібена з книги «Про пиятику монахів нищунів» (латин.).
І звідки ви це доп'яли? (Кухонна латина).
Тут: Вірую в Бога (латин.).
Ідіть, обідня завершена (латин.).
Брат (латин.).
Припущення (латин.).
Так само, до того ж (латин.).
Тестон — старовинна французька срібна монета.
Вам це запишеться, панове (латин.).
Сторицею воздається тобі (латин.).
Ти возлюбив Господа і Возлюби (латин.).
Сторицею воздай собі (латин).
Про це (латин.).
Таумаст — дивовижний (грекою).
Про числа і знаки (латин.).
Про те, чого не висловити (латин.).
Про магію (латин.).
Про значення снів (грецьк.).
Про знаки (грецьк.).
Про невимовне (грецьк.).
Про те, що замовчуване (грецьк.).
Тут: до повного відпаду (латин.).
А ось тут більший од Соломона (латин. — Євангелія від св. Маттея. 12, 42).
Ученик не старший од учителя (латин. — Євангелія від св. Маттея. 10, 24).
Як суха земля (латин.).
Дипсоди — спраглі (грекою).
Міліарій — римська миля, дорівнює 1,48 км; стадій — грецька міра довжини, близько 180 м; парасанг — давня перська міра довжини, приблизно 5000 м.
Про літери, які годі розібрати (грецьк.).
Про літери, які до читання не надаються (латин.).
Чом мене покинув єси? (Євангелія од св. Маттея, 27, 46).
Меден, Уті, Удем — заперечення (грекою); Геласим — смішний, Ахорія — безмісна (грекою).
Хапай, що попадеться (латин.).
Іди зі мною (латин.).
Квартерон — четверта частина фунта.
Гольфарин — ненажера (франц.).
Альмироди — солоні (грекою).
Асфараґ — горло, Ларинг і Фаринг — горлянка (грекою).
Даруйте мені (італ. — еспан. суржик).
За Куріїв себе видають, а самі — бахурі (латин.).
Отакусти — підслуховувачі (грекою).
Застілля (грецьк.).
Архітриклин — головний стольник (грекою).
Тут: кінець (латин.).
Себто (латин.).
Про сім'я (латин.).
Про викоренення оченашників (латин.).
Вище благо у плюндрах і гульфиках (латин.).
Про ворожбу (латин.).
Викладений (латин.).
Кан(он), Про закони, закон останній (латин.).
Про сни (грецьк.).
Гермес Трисмегист — Гермес Тричінайбільший (грекою).
Розум (грецьк. і латин.).
Амінь, амінь, хай буде так, а не як у папській буллі (зіпс. латин.).
Про імпотентів та безсилків (латин.).
Дари від ворогів — не дари (грецьк.).
Від меси — за стіл (латин.).
Сикль — давньогебрейська монета.
Куховарка (грецьк.).
Темний (грецьк.).
З(акон) первий «Про слов(есні) обов('язки)» (латин.)
Альхатим — крижі.
Іхтіофагія — Рибожерія (грекою).
Радуйся, Звізда надморська (латин.).
Від «Помилуй» до «тільців» (латин.).
Метопоскопія — тип обличчя (грекою).
Голий задавака (грецьк.).
Піромантія — ворожба по вогню (грекою).
Аеромантія — ворожба по повітрю (грекою).
Леканомантія — ворожба по страві (грекою).
Катоптромантія — ворожба по дзеркалу (грекою).
Коскиномантія — ворожба по решету (грекою).
Альфитомантія, алевромантія — ворожба по борошну (грекою).
Астрагаломантія — ворожба по костях (грекою).
Тиромантія — ворожба по колах (грекою).
Стерномантія — ворожба по грудях (грекою).
Лібаномантія — ворожба по ладану (грекою).
Гастромантія — ворожба по шлунку (грекою).
Кафалеономантія — ворожба по ослячій голові (грекою).
Керомантія — ворожба по диму (грекою).
Аксиномантія — ворожба по сокирі (грекою).
Онімантія — ворожба по нігтях (грекою).
Тефрамантія — ворожба по попелу (грекою).
Ботаномантія — ворожба по рослинах (грекою).
Іхтіомантія — ворожба по рибах (грекою).
Херомантія — ворожба по поросяті (грекою).
Клеромантія — ворожба по жеребу (грекою).
Антропомантія — ворожба по людському тілу (грекою).
Стихомантія — ворожба по віршах (грекою).
Ономатомантія — ворожба по імені (грекою).
Алектріомантія — ворожба по півню (грекою).
Гаруспиції і екстиспиції — ворожба по нутрощах жертовних тварин (латин.).
Некромантія — ворожба по мерцях (грекою).
Скіомантія — ворожба по тінях (померлих) (грекою).
Трабют — старовинна міра площі, близько 500 квадратних футів.
Плодіться, всі живі, і намножуйтесь (латин.).
Патак — пікардійська дрібна монета.
Як Він прийде судить (латин.).
Отже (латин.).
Рондибіліс — кругленький (латин.).
Брідуа — простак (франц.).
Труйоґан — круговорот (франц.).
Нерозв'язні проблеми (латин.).
Гераклова лілея (латин.).
Табір (латин.).
Непорочний (латин.).
Про повітря, воду і місцевість (латин).
Про сім'я (латин.).
Претіди, мималоніди, тіади — вакханки.
Про огляд черева (латин.).
Фронтистерій — розмишляльня (грекою).
Апоретики — хранителі майни (грекою).
Ефектики — зволікателі (грекою).
Різот — корнеріз (грекою).
Поз(начені) Архід(ияконом), Д(истинкція) LXXXVI, к(анон) «Оскільки (явне перекручування)» (латин.).
(Дигести), Про воєн(ну) справу, з(акон) «Хто з одним…»; (Дигести), Про едиль(ський) ед(икт) «Позаяк…»; (Дигести), Про пер(енесення) меж(івників), з(акон) «Божественний Адріан»; пояс(нення) Люд(овіка) Ри(мського) до з(акону) «Якщо тільки…»; (Дигести), Роз(ірвання) шл(юбу) (латин.).
З(акон) «Найбільша помилка…»; К(одекс), Про діт(ей), обійд(ених)… (латин.).
Свят(отці), ст(аття) 26, пар(аграф) 2, к(анон) «Вип(адок), з(акон) «ні покупка», (Дигест), «Про види купівлі»; (закон) (передбачений) у (Дигесті) «Про власність», а так само у Бар(тола) (латин.).
У ком(ентарі) до ґл(оси) в підсум(ковому) к(аноні) про ворож(бу) і в з(аконі) «так як об(идва)»; (Дигест) про суд(ові) роз(прави) (латин.)
К(одекс), «З(агальні) пол(оження) про л(еґатів)», з(акон) «Як(що) дві особи» (латин.).
К(одекс) «Про (подачу) ск(арг)», як це вк(азано) у ґл(осі) з(акону) І Д(игесту), що з поб(оювання) люди новочасні люблять лаконічність (латин).
Без(глузді) дом(агання) у суд(очинстві), к(анон) «Бук(ва) з(акону)» і там же «Нев(инний)» (латин).
С(постерігач) «Про об(ов'язок) зв(ичаю)», параграф 3, і роз(діл) «Про пос(аду) всіх суд(дів)», параграф ост(анній) і прип(иси) параграфа 1 (латин.).
І, отже, з(акон) найсприятливіший. (Дигест) «Про пр(авила) пр(ава)», і в к(аноні) «оск(ільки) пр(ава)», той самий р(озділ), кн(ига) VI… Коли законні права сторін неясні, треба підтримувати позваного, а не позивача (латин.).
Протилежні речі, покладені поряд, ще більше прояснюються… за законом І, параграф «погляньмо», (Дигест) «Про поз(ивників) з пог(ляду) їхніх вл(асних) пр(ав) чи пр(ав) ін(ших)», у з(аконі) про вин(агороди), «зм(ішаний)» параграф, (Дигест) «Про мат(еріяльні) та поч(есні) винагороди) (латин.).
Завжди з застереженням, (Дигест) «Про різ(ні) пр(авила) пр(ава)»… те саме питання, той самий розділ (латин).
У к(аноні) про сумнівні пит(ання), той самий роз(діл), кн(ига) VI (латин).
(Дигест) «Той, хто роз(поряджається, пер(ший)», з(акони) «пер(ший)» і «вір(итель)». К(одекс) «Про кон(сулів)», з(акон) І і нор(мативи), у к(аноні) VI: «Той, хто явився перший, має законну перевагу» (латин).
Спос(терігач), роз(діл) «Про опр(илюднення) гр(амот)» і роз(діл) «Про вик(ладення) рес(крипту)» (латин.).
Зі зміною форми змінюється суть справи… (Дигест) «Про пред('явлення) (документів)», з(акон) Юліана, (Дигест) «Доп(овнення) до з(акону) Фалцидія», з(акон) «Якщо комусь виповнилося сорок» і «Безрозсудний», к(анон) «На судовому засіданні» і «Про відправу обідні», роз(діл) «У деяких випадках» (латин.).
К(одексі) «Про двір(ських) мед(иків) кор(олівських), кн(ига) XII (латин).
У ґлосі до з(акону) І К(одексу) «Про вироки для кого б то не було» (латин).
Бо явища побічні узгоджуються з природою основного, прав(онорми), кн(ига) VI і з(акон) «якщо основне» і з(акон) «нічого (не домагається) хит(рощами)», (Дигест) того самого роз(ділу); (Дигест) «Про того, хто вис(тупає) гар(антом)», з(акон) «гар(ант)» і «Безроз(судний, на пос(аді) леґ(ата)» (латин).
(Дигест) «Про гр(у) в кос(ті) та аз(артні) іг(ри)», з(акон) «за (заведеним) зв(ичаєм)» і (засвідчений) акт «щоб усі дот(римувалися)», з(читка) 7 і (Дигест) «Про пр(иписи)», з(акон) «як(що) (це) без(коштовно)» і з(акон) І К(одексу) «Про вист(ави)», кн(ига) XI (латин.).
У другій частині другої книги, ст(аття) 98 (латин.).
Був великий практик (латин).
У «Пор(адах) принц(ам)» (латин).
У ґл(осі) преам(були), (Дигест), параграф «щоб жоден слухач третього курсу» (латин.).
Гроші орудують усім (латин.).
У з(аконі) «св(оєрідності) (факту)». (Дигест) «якщо вим(ога) стає яв(ною)» і Саліцет у з(аконі) про «зб(ори)», К(одекс) «Про зав(едення) грош(ей)», і К(ардинал) у пер(шій) клементалії про хр(ещення) (латин.).
За іменем її винахідника Муско, про якого згадує К(одекс) «Про дом(агання) спад(ку)», з(акон) «якщо після пер(еїзду)», про Мускарії (латин).
З(акон) І К(одексу) «Про виб(ачення) за хит(рощі)», кн(ига) X (латин).
К(анон) І «Безроз(судний), про презум(пцію)» і там же ґлоса (латин.).
Говорячи рішуче (латин.).
Згідно з Барт(олем) і Йог(аном) де Пра(то) у з(аконі) «Про пом(илки) у пол(оженнях) і сис(темі) док(азів) (дигестів)» (латин.).
Ґл(оса) у пер(шій) кн(изі) К(одексу) «Про пон(еволення), (засвідчений) Акт, рест(итуції) і про жін(ку), яка нар(оджує), і Спос(терігач) у розділі «Звер(тання) за пор(адою)» (латин.).
Як ск(азано) у ґ(лосі) (Дигесту), з(акон) «Зв(ільнення) від оп(іки)», з(акон) «Три тяг(арі)» (латин).
У (засвідченому) Акті, «це пол(оження)», в «Нев(инному), поч(аток)… ґ(лоса) у к(аноні) «в ін(ших) (випадках)». «Без(невинний), про фаль(шиві) клят(ви)» (латин.).
Інст(итуції), под(іл) сп(рав), пар(аграф) «той, кому», і (Дигест) «Про вип(равдання)», з(акон) Юліана (латин.).
(Дигест) «Про пер(едачу) в дар між чол(овіками) та жін(ками)», з(акон) «оскільки це пол(оження)», параграф «при од(руженні)», ст(аття) 27, пер(ший) роз(діл)… ґл(оса) (латин).
XXIII, ст(аття) 2, параграф ост(анній) і XXXIII д(екрету), ост(анній) к(анон) (латин.).
Преам(була) до з(акону) «але якщо (хтось) один-єд(иний)». (Дигест) «Про кл(ятву) і про сл(ова) зоб(ов'язання), з(акон) «безперервно» (латин.).
Як ств(ерджують) уч(ені), (Дигест) «Про неб(езпеки) і про виг(оди) від пр(оданої) р(ечі)», з(акон) І (латин).
Як про(голошує) ґ(лоса) ст(аття) 6, у к(аноні) І: «якщо хто-(небудь)»; ґ(лоса) про нез(мінність (закону), час(тина) V, роз(діл) 1 (наприкінці); і як це вк(азують) уч(ені) у К(одексі) «Про тих, хто не дос(яг) стат(евої) дійш(лости) і про інші під(міни) (дитини)», ост(анній) з(акон) і з(акон) «зак(онні) вес(ілля)», (Дигест) «Про ум(ови) люд(ського) існування)», ґ(лоса) про з(акон) «якщо він не хоче», Дигест щодо ук(азу) ід(илдів), з(акон) «будь-(хто)», К(одекс) з прив(оду) з(акону) Юл(ія) про об(разу) вел(ичности), «з цього правила вилучаються діти, прижиті черницею від ченця», як про(голошує) ґ(лоса) к(анону «роз(пусні) ос(оби)», XXVII, ст(аття) 1 (латин.).
Людям діяльним допомагають закони, згідно з з(аконом) «вихованець», Д(игест) проти шах(райських) плат(іжних) вим(ог), і, там же, з(акон) «не чин(ний)», і Ін(ституції) у преам(булі) (латин.).
Згідно з Д(игестом) «якщо четвер(оногому) зав(дано) шк(оди)», з(аконом) Агасо, ґ(лосою) зі слов(ами) «відчув», і, «приклався носом до заду» (латин).
Ґ(лоса) про завдані збитки, з(акон) «хоча», і бігти швидше, ніж кроком (латин.).
Ґ(лоса) у Д(игесті) «Про виз(нання) діт(ей)», з(акон) «якщо хтось діє ради ж(інки)», з(акон) «якщо баг(ато) хто», К(одекс) «Про нев(ід'ємні) ум(ови)» (латин.).
Ґ(лоса) Д(игест) «Про пос(тупку) з мет(ою) з(міни) прис(уду)», з(акон) II (латин.).
За ґ(лосою) і Б(артолем) з(акон) III, параграф «якщо х(тось)». (Дигест) «Про ум(ови), пор(оджені) пр(ичинами)» і (Засвідчений) Акт «Про шл(юби)», параграф «але те, що сан(кціоноване)», роз(діл) IV (латин).
Ґ(лоса) у К(одексі) «Про поз(ов)», з(акон) «вони теж» (латин.).
З(акон) «не вмирає», К(одекс) «Про під(пис) і пер(едачу) зобов'язань)».
Паранімф — дружка на весіллі (грекою).
У ґ(лосі) 37 Д(екрету), к(анон) «якщо од(ного) дня». Отож (латин.).
Пр(еамбула) до з(акону) «якщо він вис(окопоставлений)», К(одекс) «Про поділ гр(омади) і про осв(ячення)», роз(діл) І, к(анон) «урочистості)» і, там же, ґ(лоса) (латин.).
Як св(ідчать) уч(ені), Д(игест) «Про з(акон) Ак(вілія), з(акон) II у кін(ці) (латин.).
Форма надає ре(чі) пл(оті), з(акон) «якщо той хто», Д(игест) «Про з(акон) Фальс(идія), у к(аноні) «як тільки об(раний)», Без(розсудний) «Про рескрип(ти)», у «Пор(адах)» Барбатія, 12, кн(ига) II… Бальд, у останньому) к(аноні) Без(розсудний) «Про зв(ичай)» і з(акон) Юліана, Д(игест) «Для пред('явлення)», і з(акон) «на вим(огу)», Д(игест) «Про леґ(атів) і фіде(їкомісів)», III… до ґ(лоси) про к(ару), пит(ання) 1, к(анон) Павла (латин.).
Ґ(лоса) про осв(ячення), дек(рет) FV, к(анон) «ти прийняв» (латин.).
Ґ(лоса) про осв(ячення), дек(рет) FV, к(анон) «ти прийняв» (латин.).
Д(игест) «Про від(праву) об(ідні)», «коли Марті» і ст(аття) 24, к(анон) І, «я нен(авиджу)», ґ(лоса) (латин.).
Як прог(олошує) ґ(лоса) до з(акону) «коли ті», Д(игест) «Про транс(акції)» (латин.).
Там же, ґ(лоса) к(анону) «це», Без(розсудний) про під(озри) і К(одекс) про пос(лушництво), з(акон) «інст(рументи)», з(акон) «не пош(тою)», з(акон) «не голос(лівно)» (латин.).
Ґ(лосою) на пит(ання) 32 К(анону) VII «якщо хтось зі своєю мач(ухою)» (латин.).
Переклав Микола Лукаш.
Гроші — це друга кров, як мовить Антоніо де Бутріо, у к(аноні) «додатково», Без(розсудний) II, «якщо проц(есом) нес(простований)», і Балд у з(аконі) «якщо у твоїх», К(одекс) «Про пра(цю) вільновідпущеників), у прим(ітці), і З(акон) «адво(кати)», к(анон) «про ад(вокатів) та різ(ні) прис(уди): Гроші — це життя для людини і найнадійніший ручитель у разі потреби» (латин.).
Бугаячою головою свідчусь, хлопці, щоб вам до зеленого змія дошинкуватися, раз уже загули мої двадцять чотири башлі, тоді гуляймо на ляпаси, стусани і потички. Хто тут зі мною зійдеться в герці? (Ґаскон.)
Ґасконець хвалиться, що ладен битися з будь-ким із нас, але він хоче щось поцупити, отож, наші любі жіночки, глядіть там майно (нім.).
Ґлоса про відшкод(ування), к(анон) 3, «тут його чимало» (латин.).
Головою святого Арно свідчуся, хто ти єси, чого ти мене будиш? У, щоб ти свої сліпи позаливав! Ох, святий Себере, заступник Гасконі, я так солодко спав, а цей шукай-біда не дає мені спокою (ґаскон.).
Ех ти, сірома! Та я зі свіжими силами дам тобі такої наминачки! Краще йди теж відпочинь, а тоді лізь у бійку (ґаскон.).
У ост(анньому) к(аноні), прис(вяченому) сен(тенцїї) і суд(женню), кн(ига) VI (латин.).
Морософ — дурнорозумний (грекою).
Пастофори, мисти, симисти — жерці.
Зілля пантаґрюеліон — коноплі.
Петрушка (латин.).
Оркади — вантажні судна, таламеги — великі кораблі з каютами, хіліандри і міріандри — кораблі з екіпажем 100–10 000 душ.
Азбест — непальний (грекою).
Піта — мідна дрібна монета.
Про темпераменти (латин.).
Модрина.
Карраки — великі судна.
У (коментарях) до VI книги Про епідемії (латин.).
Коментарі до IV (книги) Про епідемії, кн. VI (латин.).
Аґеласти — несміхи (грекою).
Кн. II Про призначення частин (тіла); кн. II Про різне биття пульсу, роз. III і там само, кн. II, і кн. Про хвороби нирок (латин.).
Як зберегти здоров'я (латин.).
Пропащий (нім.).
І замашна твоя жерлиґа (латин.).
Здоров'я і зиску, пане! (Італ. Точніше: Sanita є guadagno, messere).
Бакбук — пляшка (івритом).
Раубарджа — весельна барка (англ.).
Лібурна — легке швидкохідне суденце.
Медамоті — ніде (грекою).
Філофан — любитель являть себе чужим очам (грекою).
Філотеамон — ласий до видовиськ (грекою).
Енгіс — поблизу (грекою).
Хелідон — ластівка (грекою).
Ґозал — птах (івритом).
Гіборим — вояки (івритом).
Охабе — мій друг (івритом).
Клірик чи спудей? (Латин.)
Так… вірніше (латин.).
Астраґал — п'яткова кістка (грекою).
Тали — гральні кості (латин.).
У кн(изі) IX, Про істор(ію) тваринного (царства) (латин.).
Мені відомщення (я віддам) (латин. — Св. Павло. До римлян, 12, 19).
Клянуся (латин.).
Блаженний, в кого дорога чесна (латин. — Псальма, 119, 1).
Прокурація — довіреність, повноваження (франц.).
Тоху — порожнеча (івритом).
Боху — пустеля (івритом).
Метафізика, кн(ига) V (грецьк.).
Мехлот — хвороби (івритом).
Беліма — ніщо (івритом).
Категіда — шторм, тіела — буря, лелап — шквал, престер — ураган, псолоенти — блискавки, арги — висяви, еліки — зиґзаґуваті спалахи (грекою).
Прости Господи (латин.).
Я сповідуюсь! (Латин.)
Кінець (латин. — Останні слова Ісуса на хресті).
У ваші руки (свій дух віддаю) (латин.).
Блаженний чоловік, що не ходить на раду безбожних (латин. — Псалтир, 1, 1).
Страшна хуртовина стрясла Остру Гору (латин.).
Келевм — команда-облік (грекою).
Проти вражої навали (латин.).
Непромокальний (грецьк.).
Небезпека позаду — святий з посади (італ.).
Макробій — довгожитель (грекою).
Ешевен — старійшина (франц.).
Кн(ига) 3, Про межі (добра і зла) (латин.).
Кн(ига) 2, Про кротість (латин.).
Іхтіофаґи — рибоїди (грекою).
Яке (буде наше) правове становище (латин.).
Физетер — видмухувач (грекою), назва у греків кашалота.
Гімантоподи — ремненоги (грекою).
Руах — вітер (івритом).
Кн(ига) Про вітри (латин.).
У кн(изі) п'ятій, Про епід(емії) (латин.).
Ось вона, фиґа! (Італ.).
Гіпофети — пророки (грекою).
Пізнай самого себе (грецьк.).
Ти єси (грецьк.).
Епод — приспів (грекою).
Проклятий, Де-про-що, Якщо багато хто, Про всі аннати, Якби не були, Коли в монастирі, Що шанувати, Розпорядження (латин.).
Декреталіктони — декреталієумертвителі (грекою).
Бібат — хай вип'є (грекою).
Як дати не хочеш, то позич, благаю (латин.).
Енґастриміти — черевомовці, ґастролатри — черевопоклонники (грекою).
Стерноманти — ворожбити грудьми (грекою).
Крепаколоми — гультяйські пісні, епенони — хвалебні гімни (грекою).
Знову (латин.).
Лазанофор — горшконіс (грекою).
Ханеф — лицемірство (івритом).
Осцитація — позіхи (латин.).
Ганабим — злодії (івритом).
Понерополь — місто злодіїв (грекою).
Від самого Рима ніяк не можу до вітру сходити. Будь ласка, візьми до рук ось оці вила і злякай мене (італ.).
Як ти не візьмешся за діло інакше, в тебе нічого не вийде. А нумо не лінуйся, та сміливіше вилами орудуй (італ.).
Дано в Шамбері (латин.).
Дякую тобі, мій паночку. Якби не твій пац, довелося б мені на клістир витрачатися (італ.).
І ще раз (латин.).
Бийте в литаври! (Іврит.)
Гер Тейфель — пан Диявол (нім.).
Урлюберлю — переполох (англ.).
Трифа — насолода (грекою).
Ситицини — музики на похороні (латин.).
Едітус — пономар (латин.).
Антитус — учений педант (латин.).
Сицинністи — учасники танцю сатирів у грецькій драмі.
Стимфаліди — хижі птахи, що пожирали людей.
Асафаї — зібрані докупи (івритом).
Алькіони — зимородки (грекою).
Міробалан — добровонний жолудь (грекою).
Не горливість, а милосердя (латин.).
Онокроталії — пелікани (грекою).
Секстесенція — шоста сутність (латин.).
Дикаст — суддя (грекою).
Апедевти — невігласи (грекою).
Пітіас — глекоподібний (грекою).
Без попівських шат (латин.).
Квінта — квінтесенція.
Велика лунарія (латин.).
Ентелехія — самостійне дійове начало, що має мету в самому собі (грекою).
Матеотехнія — нікчемна наука (грекою).
Енделехія — безперервність, незмінність (грекою).
Абстрактори — добувачі сутності, сподизатори — спопелювачі металевих субстанцій, маситери — місильники тіста, преґусти — деґустатори (латиною і грекою); табахими — кухарі, хахаміми — мудреці, неємоніми — ревнителі, рабребани — мостиві, ніреїни — славути, розени — державці, недибими — шляхотські, неарими — пахолки, саганими — намісники, перашими — вершники, хасаними — могути, сарими — князі, шотрими — вартівники, аботи — отці, амілими — підмагачі, ахашдарпанини — сатрапи, мебини — знавці, гіборими — вояки (івритом).
Циркумференція — кружина (латин.).
Сехаботи — абстракції, аменими — істини, диміони — уявлення, хирхурини — мрії, халомини — сни, харадоти — жахи (івритом).
Егіох — егідодержець (грекою). Егіда — козяча шкура.
Гідропики, тимпаністи, асцитики, гепозаргики — хворі на водянку.
Хвороба святого Франциска — бідність.
Офіазис — змія (офіс — грекою).
Геспер — вечірня зірка (грекою).
Люетти — гральні карти.
Годос — шлях (грекою).
А також (латин.).
Аримаспи — північні народи.
Селевкиди, кінамолги, аргатили, капримульги, тиннункули — види птахів; стимфаліди — казкові крилаті чудовиська, доркади — газелі, кемади — лані, кінокефали — собакоголові мавпи, картазони — єдинороги, монопи — буйволи, кепи — рівновид мавп, неади — казкові тварини, престери — отруйні гадюки, керкопітеки — хвостаті мавпи, музимони — сардинські барани, бітури — вид комах, офіри — вид змій, стриги — вухаті сови.
Кефи, крокути, вали, кукрокути — казкові тварини.
Анакампсерот — приворот-зілля.
Блеммії — таке саме казкове плем'я, як троглодити і гімантоподи.
Лихнобійці — опівнічники (грекою).
Фенгит — слюда (грекою).
Полімікс — багатоґнотовий (грекою).
Ікосімікс — двадцятигнотовий (грекою).
Пенсил — висячий (латин.).
Зоофор — фриз, прикрашений фігурками звірів.
Орфіт, або офіт — одміна мармуру.
Басариди, еванти, вакхиди — вакханки.
Титир — сатир.
Гемипани, египани — сатири. Сильвани — лісові божества.
Фатуї — фавни.
Лемури — душі померлих.
Феркули — ноші для урочистих процесій.
Епінікій — звитяжна пісня (грекою).
Гіппократів рукав — цідилка в аптекарів.
Містагог — втаємничений (грекою).
Ітимб — вакхічний танок (грекою).
Трисмегістовський — тричінайбільший (грекою).