Чаполоч

1

Тут ДЮСШ — дитячо-юнацька спортивна школа.

2

Тут — від кожазавод, місцева назва шкірзаводу.

3

Тут — місцева назва районної лікарні.

4

Краки — кущі.

5

Фрагмент поезії «Фальцетом» Федеріко Ґарсія Лорки: Ой ­Петенеро-циганко, / Йо-йой, Петенеро! / Не ішли за твоїм гробом / панночки манерні, / що в будень і в свято носять / мантильки біленькі, / що Христові дають коси, /благі та смиренні. (Переклад Миколи Лукаша).

6

Команиця (лемків. діалект.) — конюшина.

7

Стума — (заст. поет.) — напівморок, напівтемрява.

8

Фрагмент поезії Олега Лишеги «Пісня 551» із циклу «Зима в Тисмениці».

9

Тут — назва вулиці (Аркадія Гайдара), як її переінакшили місцеві.

10

Денешта — сорт яблук.

11

Кальвін, кальвіль — сорт яблук. Сніговий кальвіль — український сорт яблуні народної селекції, подібний до відомого сорту, винайденого у Кальвілі (Франція).

12

Поліграфічне підприємство.

13

Фрагмент поезії Євгена Плужника «Галілей».

14

Тут — Білим домом місцеві називають міськраду.

15

Початок пісні Боба Ділана Blowin’ in The Wind.

16

Рядки з поеми Т. С. Еліота «Порожні люди» (пер. Віталія Коротича).

17

Пахілля — (діал.) пахощі.

18

Sed libera nos a malo (лат.) — Але визволи нас від лукавого.

19

Тут. Било — серце дзвона.

20

Тут — віддалений район міста, у якому відбуваються події.

21

Брость — листкові чи квіткові бруньки.

22

Злуда — омана, облуда.

23

Ставник — великий церковний свічник.

24

Меви — мавки.

25

«Лиса співачка» (1948) — абсурдна антип’єса Ежена Йонеско, румунсько-французького письменника і драматурга.

26

Алюзія на вірш Ігоря Римарука «Глоссолалії»:

істинно кажу вам

трава істинно кажу

вам вода істинні

кажу вам слова допоки

горить звізда

перші запільний пил другі бездонний плач

треті обсядуть небесний стіл коли

просурмить сурмач істинно кажу вам

огонь істинно кажу вам земля

істинно не з лона кажу з долонь

пробитих вам немовля

даремна хода тверда не тут

освітить межу заповітну

словозвізда

істинновамкажу (...)

27

Овид — обрій.

28

Кичера (діал.) — гора, вся вкрита лісом, крім вершини.

29

Титло — (від гр. τίτλος — напис) — заголовок, назва книги; титул (книги зокрема); у стародавній і середньовічній грецькій, латинській і слов’янській писемності надрядковий діакритичний знак у виді хвилястої або зиґзаґоподібної лінії, що вказує на скорочення написаних під ним слів або означення числа.